Therapeutic Power of Art in The War

"Good evening, we are from Ukraine ... Maybe it is a cliché, but I have the right to say hello in this way!!! - says Yevhenii Shcherbyna, who considers himself as a freelance artist. - I am a soldier in peacetime and wartime ... 😉

Since childhood, I like to draw, write poetry, create books and sketchbooks, play and write music as much as my intellect allows. I drew the first sticker on a smartphone in 2018, and it based on Yuri Morozov`s works, namely the universe "World of Nazai". Nowadays it is very difficult for me to draw, but I keep drawing because it is the only thing that can relieve me of stress and anxiety, even under the sounds of explosions. Knowing, that my children are far from the epicenter of hostilities, I am more or less relaxed in my statements and actions, because the only thing that worries me now is the peaceful sky over the heads of my relatives."

Yevhenii considers the question of the role of Russian culture in the Russian-Ukrainian war inappropriate: "Once I visited the Hermitage. There are collected works of various artists there, who, in my opinion, had no idea that the "brotherly" people could attack a peaceful country that just wanted to live and be free ..."

Yevhenii tells us: "In order to preserve our culture, we should read and remember the words of our artists, who warned us previously in their works that these people are not like us: they have no humanity, and they do not understand how it is possible to live peacefully and have prosperity and harmony in the house, because they only see destruction, garbage and poverty. We need to inform the world that in our country there are the most talented artists, who create masterpieces of literature, painting, sculpture, etc., and the «bright heads» of our scientists give the world unique discoveries.

Once, probably a long time ago, in 2004, a woman told me that one day Ukraine would become famous all over the world, but I didn`t think it would happen this way. We were able to endure the first days of the bombing, which was supposed to demoralize our people, but it did unite them instead. We have become like a stone, like one unshakable wall against slavery and bondage. Of course, we were ready for the war, because we have been fighting for 8 years (comment of someone who experienced it personally). After the victory we will take leading positions in all spheres of art, literature and sports, because after this experience our people will create, pouring their emotions and losses in poetry, drawings and songs, revealing their own soul, suffering and thoughts. Since the whole civilized world is contemplating Ukraine and Ukrainian people, who are creating, fighting for freedom, truth, for themselves ... "

📍Interviewed by Maryna Streltsova

#savecultureua #SaveCultureUA #UkrainianArtistsStandWithUkraine
#UkrainianArtists #WarChronicles

#ГОSaveCultureUA просить про домогу!
ГО МЕДІАПРОЕКТИ.ЮА (Громадська органiзацiя)

ЄДРПОУ 44444386
рахунок UA373052990000026007010132793
в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 305299)

писати в призначенні - благодійний внесок на авто для зсу

⚠️ Пошкоджені ворогом культурні установи України

➖"Садиба Л. Є. Кеніга" – комплексна пам'ятка історії та архітектури XVIII-XIX ст. національного значення в Тростянці Сумської області, до складу якої входять три будівлі, записані в охоронних списках як «Головний будинок», «Будинок, в якому жив і працював композитор Петро Чайковський» та «Круглий двір».

У корпусах садиби розташовано картинну галерею, Музей шоколаду та Тростянецький краєзнавчий музей. Першого березня 2022 р. внаслідок обстрілів окупаційною артилерією пошкоджено браму "Круглого двору", дах, перекриття, зруйновано фасад картинної галереї, вибито вікна, двері. Постраждали меблі, інтер'єри, експонати музею.

➖"The L. Ye. Kenih`s Estate" is a complex monument of history and architecture of the XVIII-XIX centuries of national importance in Trostyanets, Sumy region, which includes three buildings listed in the protection lists as "Main House", "House in which the composer Peter Tchaikovsky lived and worked" and "Round Yard".
In the buildings of the estate there is an art gallery, the Chocolate Museum and the Trostyanets Museum of Local Lore. On March 1, 2022, as a result of shelling by the occupying artillery, the gate of the "Round Yard", the roof, the ceiling were damaged, the facade of the art gallery was destroyed, windows and doors were knocked out. The furniture, interiors, exhibits of the museum were damaged.

#savecultureua #SaveCultureUa
#russianfederationWarCrimesAgainstUkrainianCulture

⚠️Пошкоджені ворогом культурні установи України

➖Пожежна каланча №4 — наглядова вежа в історичній частині Харкова, побудована у 1886 (1887?), арх. Григорій Стрижевський. Обʼєкт має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Через ракетний обстріл російських військ зазнала значних пошкоджень.

➖The fire tower №4 is an observation tower in the historical part of Kharkiv, built in 1886 (1887?) by Arch. Hryhorii Stryzhevskyi. The object has the status of an architectural monument of local significance. It was severely damaged by the rocket fire from Russian troops.

#savecultureua #SaveCultureUA #russianWarCrimesAgainstUkrainianCulture

⚠️Пошкоджені ворогом культурні установи України

➖Станом на 16.00 31.03.2022 по всій території Україні зафіксовано понад 100 повністю зруйнованих або частково пошкоджених пам'яток української культури, історії та архітектури, значна частина з яких входить до списку пам'яток національного та місцевого значення. Зокрема, це історичні будівлі, навчальні заклади, бібліотеки, музеї, сакральні споруди, об'єкти цивільної інфраструктури. Найбільше втрат зафіксовано на Харківщині, Київщині, Чернігівщині та в Житомирській області.

Справжньою окрасою Маріуполя до війни була будівля Донецького академічного обласного драматичного театру, побудована 1960 р. за проєктом архітекторів О. Крилова та О. Малишенко. 16.03.2022 р. внаслідок прямого потрапляння авіаційної бомби будівлю зруйновано вщент. У бомбосховищі театру в момент потрапляння бомби знаходилося близько тисячі мирних жителів. Кілька сотень людей загинуло під уламками.

Фото: відкриті джерела

The real decoration of Mariupol before the war was the building of the Donetsk Academic Regional Drama Theater, built in 1960 by architects O. Krylov and O. Malyshenko. On March 16, 2022, as a result of a direct hit by an air bomb, the building was completely destroyed. There were about a thousand civilians in the theater's bomb shelter at that time. Several hundred people died under the ruins.

Photo: open sources

#savecultureua #SaveCultureUA #russianWarCrimesAgainstUkrainianCulture

💙💛Митці в зоні бойових дій

Роксолана Дудка - українська художниця, працює в царині живопису, скульптури, кераміки, мистецтва у публічному просторі, XR і партисипативних практик. Її твори знаходяться в колекції Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара" (Київ), Національного музею українського народного декоративного мистецтва (Київ), Центру міжнародних культур "Сім'я" (Клайпеда, Литва), а також в приватних колекціях України, Польщі, Литви, Америки, Австралії, Північної Македонії, Франції, Китаю, Німеччини та Південної Кореї.

Попри всі можливості, що відкрилися українським митцям сьогодні, Роксолана залишилася вдома, аби боронити країну на культурному фронті: «Ох, яку б кар'єру можна було б побудувати зараз молодій художниці з України... резиденції, стипендії, гранти, весь "закордон" готовий надати простори для мистецтва та абсолютно всі ресурси ... (зберегли б вони "свій настрій" і на майбутнє також... ).

Але є «зараз», є війна, є я, і десятки різних питань щодня, проблеми/завдання, які треба вирішувати... Тож я в Україні, лишаюся з близькими та рідними, з новими друзями та знайомими, що поруч. Ми всі зараз волонтери».

Від самого початку війни художниця взялася за мистецький проєкт, результати якого зараз можна побачити на вулицях Полтави: «Як художниця я захотіла реалізувати мистецький проєкт з мотивуючими постерами для моєї Полтави ще в перший тиждень повномасштабного вторгнення росії на територію УКРАЇНИ, під час війни, яка триває вже восьмий рік. Я обрала мистецтво як спосіб власної рефлексії на виклики сьогодення та власні внутрішні стани вже давно, а введений воєнний стан бентежив моє нутро, як ніщо раніше - я мала "виговоритися"!

Спочатку були чотири банери з моїми малюнками та цитатами, що весь час купчилися в моїй голові... Сьогодні вони розташовані вздовж центральної прохідної вулиці в Полтаві. Далі були сітілайти. Мій шок і розпач перших днів після 4 ранку 24 лютого 2022 швидко переросли в гнів і далі в завзяття, (як колись писав Олесь Гончар "... Енергії й завзяття було в неї більше, ніж сили в руках..."). Але я знайшла і сили в руках! Не тільки працювати в волонтерському штабі зранку до комендантської години і потім вдома, але і спробувати хоча б якось зарадити іншим, допомогти тим, хто не має ні сил, ні енергії, змоги та часу, бажання чи можливостей... допомогти мистецтвом!

Буквально одразу я отримала підтримку від місцевих підприємців із поліграфії та рекламних послуг – 38 сітілайтів були надруковані та розташовані по всій Полтаві. Головною особливістю цього проєкту є відсутність підпису автора цитати! Це зроблено з метою спонукати людей до освіченості та самопошуку, ідентифікації (зокрема, етнічної). Насправді, важливо "загуглити", дізнатися історію фрази, цитати чи гасла, прочитати знайомі з дитинства вірші уже у зовсім іншому контексті, у зовсім новий час.

Також, важливо! На сітілайтах і банерах немає мого імені, – бо цей проєкт не про мене. Це про кожного з нас, хто лишився в Україні і волонтерить/живе/ховається/виживає/ризикує життям/воює/допомагає/рятує та бореться, хто вимушений був поїхати закордон/інше місто/інше місце, хто живе закордоном, і хто підтримує Україну та українців в час неймовірного болю та фантастичної єдності!!!

Також я віддала декілька своїх робіт на різні платформи у вигляді NFT, всі кошти з продажу підуть на підтримку Збройних сил України. Мною створено серію стікерів (у колаборації з іншими полтавськими митцями), що доступні в десятку різних полтавських кав’ярень (уже за перші 2 тижні продажу наші стікери зібрали 37 тисяч гривень: на пошиття розвантажувальних жилетів, сумок під аптечки, взуття та інших конче необхідних речей для наших військовослужбовців). Багато чого відбувається щодня, але я намагаюся не забувати, що я художниця, також виходжу на зв’язок зі своїми студентами, стараюся підтримувати їх, (бо вести заняття в таких умовах просто неможливо).

Життя продовжується, і кожен із нас зараз є творцем історії. Я безумовно вірю в нашу перемогу. Все буде Україна!»

📍Інтерв’ю взяла Євгенія Цаценко

Дмитро Бур’ян - український графік і скульптор із Черкас. Митець прагнув служити з першого ж дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і нині боронить державу на південних кордонах. У своєму підрозділі він єдиний митець, але займатися творчістю на службі змоги не має, лише вряди-годи випадає нагода накинути просту замальовку автомата чи танку з пам’яті. Каже, що найкраща підтримка людей мистецтва на фронті – моральна, бо художники це «дуже емоційні люди».

Далі пряма мова митця:

«Мене ще раніше, як у чотирнадцятому році почалась війна, трохи обурювало, що дуже мало художників у своїй творчості співпереживали [країні] ще тоді. Акт агресії з Кримом, з Донбасом… Мені боліло, що в моєму оточенні це активно висвітлювало, загалом, з-десяток художників. А зараз я бачу, що це вже відбувається масово. І живопису, і графічних малюнків створюється дуже багато, у різних стилістиках. І мене тішить, що всі нарешті співпереживають тому болю, який зараз нас охопив.

🇺🇦Культура - це, у хорошому сенсі цього слова, пропаганда України. Раніше радянська влада розстрілювала письменників, художників, згадати хоча б, Бойчука, Зерова… І я розумію, що, якби зараз вони досягли своєї мети, захопили би більшу частину України, то це б усе відновилось, усі, хто якось належав до української культури, піддавались би теж таким тортурам.

Ми бачимо вже на прикладі мирного населення, що історія повторюється. Усім відомо, що наша держава ставиться до культури за залишковим принципом. Приватні бізнеси й артгалереї вона підтримує більше, ніж художників - самодостатніх, оригінальних, молодих. Сподіваюсь, що ця ситуація зміниться».

✔️Інтерв’ю взяв Діонисій Виноградів.

Dmytro Buryan is a Ukrainian graphic artist and sculptor from Cherkasy. Dmytro has sought to serve since the first day of Russia's full-scale invasion to Ukraine, and is now defending the state on its southern borders. He is the only artist in his department, but he is not able to engage in creativity during the service, only sometimes he has the opportunity to do a simple sketch of a machine gun or a tank from memory. He says that the best support for artists at the front is moral, because artists are "very emotional people".

Dmytro tells us his story: „In 2014, when Russia occupied Crimea and partly Donbas, I had a huge resentment because very few artists sympathized with our country by their art. These acts of Russian aggression... When only a dozen artists, who are acquaintances of mine, opened up about this topic, it was a real pain. However, now I see the depiction spreading en masse. It's being depicted in paintings and a huge number of drawings, in different styles. I am glad to see the popularity of empathy towards our nation nowadays.

🇺🇦We have the culture as a part of propaganda in a clearly good way. Century earlier, the soviet government shot down our writers, artists, for instance, Boychuk, Zerov. I understand that Russia's successful occupation of major Ukrainian territories would mean the same suffering for the current artists.

We can see it's repeating by common civilians. In the governmental point of view, the art follows the residual principle. Private business is being financed by our government much more than the art of young, self-sufficient and original artists. I hope it will change“.

✔️Interviewed by Dionysii Vynohradiv

#savecultureua #SaveCultureUA #UkrainianArtistsStandWithUkraine
#UkrainianArtists #WarChronicles

Добропарк – це проєкт ландшафтного парку сім`ї Добруцьких.

Локація вражала! Мальовничі простори, безкрає небо, якомога далі від забудов та водночас поруч з Києвом. Велич та різноманіття ландшафтних форм, як на макеті України, територія об’єднала в собі і рівнини, і луги, і пагорби. Безшумно протікаючу річечку, що живить навколишні озера. Це місце, де в максимальному симбіозі та балансі рослини, вода, земля і небо.

Перших своїх відвідувачів Добропарк зустрів у 2020 році та подарував 1 270 000 тюльпанів, лавандову галявину, самшитову долину, сад петуній та поля ліатрісу.

Повністю знищено головний будинок, у якому нещодавно розміщувалася Резиденція Доброчара, постраждали й інші будівлі. Повністю знищено весь транспорт та техніка. Навіть садові інструменти орки забрали із собою. Стан інших втрат поки що оцінити важко.

💙💛

Dobropark is a project of the Dobrutsky family landscape park.

The location was impressive! Picturesque spaces, endless sky, as far away from buildings as possible and at the same time close to Kyiv. The grandeur and diversity of landscape forms, as in the model of Ukraine, the territory combines plains, meadows and hills. Silently flowing river that feeds the surrounding lakes. This is a place where plants, water, earth and sky are in maximum symbiosis and balance.

Dobropark met its first visitors in 2020 and donated 1,270,000 tulips, a lavender lawn, a boxwood valley, a petunia garden and liatris fields.

The main house, which recently housed the Dobrochara Residence, was completely destroyed, and all other buildings were also damaged. All vehicles and equipment were completely destroyed. Even the gardening tools the orcs took with them. The state of other losses is still difficult to assess.