✨ Коли ти відкритий до нового, ти починаєш помічати. Зроби це своєю доброю звичкою ❤️ #дбайливе_нагадування
💬 Як формуються спогади? #нотатки_психолога
🔑 На біологічному рівні спогади формуються завдяки складним механізмам у мозку, зокрема у міжнейронних зв'язках і нейрохімії. Коли ми вперше переживаємо подію, мозок реєструє її і утворює зв'язки між нейронами, що відповідають за збереження інформації. Ці зв'язки, або синапси, стають місцем, де зберігається спогад.
👉 Процес формування спогадів також залежить від емоційного забарвлення події. Чим сильніші емоції, що супроводжують досвід, тим сильнішими стають міжнейронні зв'язки, що сприяє кращому збереженню спогаду в пам'яті.
🙏 Однак, психологічні аспекти також впливають на формування спогадів. Наші відчуття, переживання та інтерпретація подій також впливають на те, як ми їх зберігаємо та відтворюємо в пам'яті. Наприклад, одна й та ж подія може сприйматися різними людьми по-різному залежно від їхніх особистих переконань, досвіду та емоційного стану
🔑 На біологічному рівні спогади формуються завдяки складним механізмам у мозку, зокрема у міжнейронних зв'язках і нейрохімії. Коли ми вперше переживаємо подію, мозок реєструє її і утворює зв'язки між нейронами, що відповідають за збереження інформації. Ці зв'язки, або синапси, стають місцем, де зберігається спогад.
👉 Процес формування спогадів також залежить від емоційного забарвлення події. Чим сильніші емоції, що супроводжують досвід, тим сильнішими стають міжнейронні зв'язки, що сприяє кращому збереженню спогаду в пам'яті.
🙏 Однак, психологічні аспекти також впливають на формування спогадів. Наші відчуття, переживання та інтерпретація подій також впливають на те, як ми їх зберігаємо та відтворюємо в пам'яті. Наприклад, одна й та ж подія може сприйматися різними людьми по-різному залежно від їхніх особистих переконань, досвіду та емоційного стану
🧠 Як мозок звикає до негативних подій та емоцій?
💬 Наш мозок має унікальні нейробіологічні механізми, які дозволяють йому адаптуватися до різних ситуацій, у тому числі, до стресу чи негативних емоцій. Які саме? Читайте далі 😉
👉 Нейропластичність: мозок має здатність змінювати свою структуру і функціонування під впливом досвіду. Коли ми переживаємо негативні події чи емоції, наш мозок активує певні "шляхи" імпульсів і формує нові нейронні зв'язки, що може призвести до змін способів, у які ми сприймаємо і реагуємо на події у майбутньому.
👉 Мигдалеподібне тіло: це ключова структура в мозку, яка відповідає за обробку емоцій, зокрема страху та стресу. Під дією негативних стимулів мигдалеподібне тіло може змінювати свою чутливість і реакцію на подібні стимули в майбутньому.
👉 Кортизол і стрес: негативні події спричиняють викид гормону кортизолу, який є ключовим в реакції на стрес. Повторні стресові ситуації можуть призвести до змін у рівнях кортизолу в організмі та його чутливості до нього.
👉 «Боротьба-або-втеча»: наш мозок має вбудовану відповідь на стрес, відому як відповідь «боротьба-або-втеча». Ця відповідь може активуватися під час негативних подій та емоцій і впливати на різні аспекти нашого фізіологічного та психологічного стану.
🔑 Розуміння цих механізмів може допомогти нам краще керувати своїми емоціями та стресом і підвищити загальний рівень психологічного благополуччя #нотатки_психолога
💬 Наш мозок має унікальні нейробіологічні механізми, які дозволяють йому адаптуватися до різних ситуацій, у тому числі, до стресу чи негативних емоцій. Які саме? Читайте далі 😉
👉 Нейропластичність: мозок має здатність змінювати свою структуру і функціонування під впливом досвіду. Коли ми переживаємо негативні події чи емоції, наш мозок активує певні "шляхи" імпульсів і формує нові нейронні зв'язки, що може призвести до змін способів, у які ми сприймаємо і реагуємо на події у майбутньому.
👉 Мигдалеподібне тіло: це ключова структура в мозку, яка відповідає за обробку емоцій, зокрема страху та стресу. Під дією негативних стимулів мигдалеподібне тіло може змінювати свою чутливість і реакцію на подібні стимули в майбутньому.
👉 Кортизол і стрес: негативні події спричиняють викид гормону кортизолу, який є ключовим в реакції на стрес. Повторні стресові ситуації можуть призвести до змін у рівнях кортизолу в організмі та його чутливості до нього.
👉 «Боротьба-або-втеча»: наш мозок має вбудовану відповідь на стрес, відому як відповідь «боротьба-або-втеча». Ця відповідь може активуватися під час негативних подій та емоцій і впливати на різні аспекти нашого фізіологічного та психологічного стану.
🔑 Розуміння цих механізмів може допомогти нам краще керувати своїми емоціями та стресом і підвищити загальний рівень психологічного благополуччя #нотатки_психолога
✨ Перетворюй свої мрії на цілі, і тоді твоє життя якісно зміниться 💬 #дбайливе_нагадування
🤔 Як формується жаль і співчуття, або чому більшість українців не співчуває трагедії в "Крокусі"?
Жаль і співчуття – це емоційні відгуки людини на чуже страждання або трагічні обставини. Як формується ці емоції і чому ми можемо реагувати на різні трагедії по-різному? #нотатки_психолога
💬 Декілька днів тому клієнтка запитала у мене під час консультації: "Скажіть, чому я не можу співчувати росіянам від слова зовсім, хоча вважаю будь-який тероризм неприйнятним? Моя людяність зазнала незворотних змін...?" Спочатку давайте з'ясуємо декілька теоретичних моментів:
🔑 Психологічні аспекти співчуття складає:
• емпатія: основою співчуття є здатність до емпатії – вміння поставити себе на місце іншої людини. Коли ми можемо уявити себе на місці іншої людини, ми схильні відчувати співчуття.
• культурний і соціальний контекст: неписані суспільні норми можуть впливати на те, як ми сприймаємо та виражаємо співчуття. Наприклад, деякі культури можуть підтримувати вираження емоцій, тоді як інші можуть пропагувати стриманість.
• особистісні риси: індивідуальні відмінності характеру також впливають на нашу здатність до співчуття.
🧠 Біологічні аспекти співчуття утворюють:
• нейрофізіологічні механізми: дослідження показують, що певні області мозку, такі як кора лобової частки, відіграють ключову роль у відчутті співчуття. Нейромедіатори, такі як окситоцин, також можуть впливати на наші емоційні реакції.
• еволюційні аспекти: деякі вчені вважають, що здатність до співчуття виникла як адаптація для підтримки соціального співжиття, адже співчуття може підсилювати соціальні зв'язки і сприяти співпраці в групі.
✅ Звикання до трагедій, постійний стрес від обстрілів і атак, а також ненависть до росіян перешкоджають нам співчувати їм, бо ми розглядаємо їх як ворогів, а не як людей, що потребують підтримки. З психолого-біологічної точки зору, коли людина перебуває у стані постійного стресу через трагедії та загрози, її мозок активує механізми оборони та виживання. Наприклад, активація мигдалеподібного тіла - частини мозку, відповідальної за відчуття страху і агресії, може призвести до посилення відчуття ворожнечі до тих, хто сприймається як загроза або ворог. Тож, втома від стресу та негативних емоцій може перешкоджати співчуттю до інших, особливо до тих, кого сприймають як часткову або повну причину своїх проблем
Жаль і співчуття – це емоційні відгуки людини на чуже страждання або трагічні обставини. Як формується ці емоції і чому ми можемо реагувати на різні трагедії по-різному? #нотатки_психолога
💬 Декілька днів тому клієнтка запитала у мене під час консультації: "Скажіть, чому я не можу співчувати росіянам від слова зовсім, хоча вважаю будь-який тероризм неприйнятним? Моя людяність зазнала незворотних змін...?" Спочатку давайте з'ясуємо декілька теоретичних моментів:
🔑 Психологічні аспекти співчуття складає:
• емпатія: основою співчуття є здатність до емпатії – вміння поставити себе на місце іншої людини. Коли ми можемо уявити себе на місці іншої людини, ми схильні відчувати співчуття.
• культурний і соціальний контекст: неписані суспільні норми можуть впливати на те, як ми сприймаємо та виражаємо співчуття. Наприклад, деякі культури можуть підтримувати вираження емоцій, тоді як інші можуть пропагувати стриманість.
• особистісні риси: індивідуальні відмінності характеру також впливають на нашу здатність до співчуття.
🧠 Біологічні аспекти співчуття утворюють:
• нейрофізіологічні механізми: дослідження показують, що певні області мозку, такі як кора лобової частки, відіграють ключову роль у відчутті співчуття. Нейромедіатори, такі як окситоцин, також можуть впливати на наші емоційні реакції.
• еволюційні аспекти: деякі вчені вважають, що здатність до співчуття виникла як адаптація для підтримки соціального співжиття, адже співчуття може підсилювати соціальні зв'язки і сприяти співпраці в групі.
✅ Звикання до трагедій, постійний стрес від обстрілів і атак, а також ненависть до росіян перешкоджають нам співчувати їм, бо ми розглядаємо їх як ворогів, а не як людей, що потребують підтримки. З психолого-біологічної точки зору, коли людина перебуває у стані постійного стресу через трагедії та загрози, її мозок активує механізми оборони та виживання. Наприклад, активація мигдалеподібного тіла - частини мозку, відповідальної за відчуття страху і агресії, може призвести до посилення відчуття ворожнечі до тих, хто сприймається як загроза або ворог. Тож, втома від стресу та негативних емоцій може перешкоджати співчуттю до інших, особливо до тих, кого сприймають як часткову або повну причину своїх проблем
✨ Не йди на все, що тобі пропонують. Щастя досягається завдяки можливості обирати 🤍 #дбайливе_нагадування
🧠 Ефект помилки, або чому вади роблять людину привабливішою в очах інших? #нотатки_психолога
🎯 Ключовий момент: привабливість людини, яка припустилася помилки, збільшується або зменшується в залежності від її компетентності, та коли компетентна людина робить помилку, вона здається більш привабливою, ніж людина середніх знань та вмінь, яка також припустилася помилки.
🔄 Чому це відбувається:
• з погляду еволюції, люди, які демонструють свою здатність працювати над помилками, видаються кращими партнерами в особистому та діловому середовищі, бо показують свою спроможність вдосконалюватися та адаптуватися до змін
• психологічні аспекти також важливі: коли ми бачимо, що компетентна людина припускається помилок, це викликає розуміння і почуття спільності ("вона теж неідеальна"), що змушує нас більше симпатизувати цій особі
👀 Що з цим робити: важливо зрозуміти, що помилки - це нормальна частина життя, і вони можуть бути джерелом навчання та росту. Намагайтеся реагувати на помилки з відкритістю та позитивним ставленням, використовуючи їх як можливість вдосконалити себе
🎯 Ключовий момент: привабливість людини, яка припустилася помилки, збільшується або зменшується в залежності від її компетентності, та коли компетентна людина робить помилку, вона здається більш привабливою, ніж людина середніх знань та вмінь, яка також припустилася помилки.
🔄 Чому це відбувається:
• з погляду еволюції, люди, які демонструють свою здатність працювати над помилками, видаються кращими партнерами в особистому та діловому середовищі, бо показують свою спроможність вдосконалюватися та адаптуватися до змін
• психологічні аспекти також важливі: коли ми бачимо, що компетентна людина припускається помилок, це викликає розуміння і почуття спільності ("вона теж неідеальна"), що змушує нас більше симпатизувати цій особі
👀 Що з цим робити: важливо зрозуміти, що помилки - це нормальна частина життя, і вони можуть бути джерелом навчання та росту. Намагайтеся реагувати на помилки з відкритістю та позитивним ставленням, використовуючи їх як можливість вдосконалити себе
✨ Відпускати минуле та жити сьогоднішнім днем непросто, але це те, що дасть тобі сил та енергії для побудови майбутнього 😉 #дбайливе_нагадування
🧠 Як формується довіра? #нотатки_психолога
💬 Формування довіри — це складний процес, який включає як біологічні, так і психологічні аспекти. Давайте розглянемо кожен з них:
🔄 Біологічний процес:
• гормональний вплив: гормон окситоцин відіграє ключову роль у формуванні довіри. Він виробляється головним чином в гіпоталамусі та виконує функції, пов'язані з соціальною взаємодією, включаючи формування довіри та відчуття зв'язку з іншими людьми
• нейробіологічні механізми: дослідження показують, що певні частини мозку, такі як передня поясна кора та гіпоталамус, активуються під час взаємодії, що сприяє формуванню довіри. Ці області мозку відповідають за регулювання емоцій, вирішення конфліктів та оцінку ризиків.
• еволюційна адаптація: існує гіпотеза, що здатність до формування довіри була еволюційною перевагою, оскільки співпраця та взаємодопомога з іншими членами групи збільшували шанси на виживання
🔄 Психологічний процес:
• досвід взаємодії: наші попередні досвіди взаємодії з іншими людьми відіграють важливу роль у формуванні довіри. Позитивний досвід створює підґрунтя для подальшої довіри, тоді як негативні взаємодії можуть погіршити здатність будувати довіру.
• співпереживання та емпатія: здатність співпереживати та розуміти почуття інших людей сприяє формуванню довіри. Чим більше ми відчуваємо спільність з іншими, тим більше ми можемо довіряти їм
👀 А наскільки для вас легко довіряти іншим?
💬 Формування довіри — це складний процес, який включає як біологічні, так і психологічні аспекти. Давайте розглянемо кожен з них:
🔄 Біологічний процес:
• гормональний вплив: гормон окситоцин відіграє ключову роль у формуванні довіри. Він виробляється головним чином в гіпоталамусі та виконує функції, пов'язані з соціальною взаємодією, включаючи формування довіри та відчуття зв'язку з іншими людьми
• нейробіологічні механізми: дослідження показують, що певні частини мозку, такі як передня поясна кора та гіпоталамус, активуються під час взаємодії, що сприяє формуванню довіри. Ці області мозку відповідають за регулювання емоцій, вирішення конфліктів та оцінку ризиків.
• еволюційна адаптація: існує гіпотеза, що здатність до формування довіри була еволюційною перевагою, оскільки співпраця та взаємодопомога з іншими членами групи збільшували шанси на виживання
🔄 Психологічний процес:
• досвід взаємодії: наші попередні досвіди взаємодії з іншими людьми відіграють важливу роль у формуванні довіри. Позитивний досвід створює підґрунтя для подальшої довіри, тоді як негативні взаємодії можуть погіршити здатність будувати довіру.
• співпереживання та емпатія: здатність співпереживати та розуміти почуття інших людей сприяє формуванню довіри. Чим більше ми відчуваємо спільність з іншими, тим більше ми можемо довіряти їм
👀 А наскільки для вас легко довіряти іншим?
🔥 Ми схильні брехати собі і прикрашати дійсність, аби виправдати свій стиль життя
💬 Американський психолог Леон Фестінгер провів експеримент: учасники вирішували довгі, рутинні завдання, а після завершення роботи половині людей заплатили по $1, а іншим — по $20. Після чого учасників групи з гонораром $20 попросили розповісти іншим, наскільки їм було приємно виконувати ці завдання. Тоді як люди, які отримали лише по $1, сказали, що їм теж сподобалося завдання, хоча вони явно так не думали насправді. Вони переконали себе в тому, що не відповідає дійсності.
🧩 Таким чином, результати показали, що ми часто брешемо собі і прикрашаємо дійсність, щоб виправдати свій спосіб життя. У психології це отримало назву "когнітивний дисонанс" — припущення, що людина не може впоратися з суперечливими ідеями, принципами чи емоціями, не зазнавши певної міри психічного дискомфорту.
😉 Помічали за собою таке? У роботі, у стосунках або просто у стилі життя? #нотатки_психолога
💬 Американський психолог Леон Фестінгер провів експеримент: учасники вирішували довгі, рутинні завдання, а після завершення роботи половині людей заплатили по $1, а іншим — по $20. Після чого учасників групи з гонораром $20 попросили розповісти іншим, наскільки їм було приємно виконувати ці завдання. Тоді як люди, які отримали лише по $1, сказали, що їм теж сподобалося завдання, хоча вони явно так не думали насправді. Вони переконали себе в тому, що не відповідає дійсності.
🧩 Таким чином, результати показали, що ми часто брешемо собі і прикрашаємо дійсність, щоб виправдати свій спосіб життя. У психології це отримало назву "когнітивний дисонанс" — припущення, що людина не може впоратися з суперечливими ідеями, принципами чи емоціями, не зазнавши певної міри психічного дискомфорту.
😉 Помічали за собою таке? У роботі, у стосунках або просто у стилі життя? #нотатки_психолога
✨ У твоїх мрій є лише один виконавець, і це ти 😉 #дбайливе_нагадування
⁉️ "Я некомпетентний" #нотатки_психолога
💬 У психології існує цікава модель етапів навчання. Хоча є певна дискусія щодо її походження, але вважається, що першою особою, яка застосувала ці "чотири рівні навчання", був тренер управління Мартін М. Бродвелл.
🔑 Ця модель стверджує, що людина в процесі опанування нових навичок проходить через чотири стадії:
1) спочатку вона є неусвідомлено некомпетентною (не розуміє, що не знає або не володіє цими навичками)
2) потім настає усвідомлено некомпетентна стадія (усвідомлює брак знань)
3) далі, починаючи вивчати і практикувати цю навичку, людина стає усвідомлено компетентною (потребує свідомої уваги і зусиль для використання цієї навички)
4) нарешті, після тренувань і формування нових нейронних зв'язків, вона стає неусвідомлено номпетентною, що означає, що вона може виконувати цю дію або застосовувати навичку майже автоматично, без додаткових зусиль чи думок.
🧩 Навчання - це процес, і немає нічого страшного, якщо ви усвідомлюєте брак знань або відчуваєте напругу, докладаючи великих зусиль для застосування нових навичок.
Що ви думаєте про цю модель? Чи відповідає вона вашому досвіду?
💬 У психології існує цікава модель етапів навчання. Хоча є певна дискусія щодо її походження, але вважається, що першою особою, яка застосувала ці "чотири рівні навчання", був тренер управління Мартін М. Бродвелл.
🔑 Ця модель стверджує, що людина в процесі опанування нових навичок проходить через чотири стадії:
1) спочатку вона є неусвідомлено некомпетентною (не розуміє, що не знає або не володіє цими навичками)
2) потім настає усвідомлено некомпетентна стадія (усвідомлює брак знань)
3) далі, починаючи вивчати і практикувати цю навичку, людина стає усвідомлено компетентною (потребує свідомої уваги і зусиль для використання цієї навички)
4) нарешті, після тренувань і формування нових нейронних зв'язків, вона стає неусвідомлено номпетентною, що означає, що вона може виконувати цю дію або застосовувати навичку майже автоматично, без додаткових зусиль чи думок.
🧩 Навчання - це процес, і немає нічого страшного, якщо ви усвідомлюєте брак знань або відчуваєте напругу, докладаючи великих зусиль для застосування нових навичок.
Що ви думаєте про цю модель? Чи відповідає вона вашому досвіду?
✨ Сміливість твоїх мрій і рішучість твоїх вчинків визначає масштаб твоєї особистості 💬 #дбайливе_нагадування
🍔 Їжа – не мова кохання 🚫
як батьки впливають на харчову поведінку дитини: поради та історії
💬 Декілька тижнів тому я стала запрошеним експертом видання Liga.net щодо психологічного аспекту харчових звичок людини у цілому та порушень і розладів харчової поведінки зокрема. Стаття вже вийшла друком, тому додаю важливі інсайти та посилання на повну версію матеріалу
🔑 Запрошую Вас прочитати і поділитися думками
1️⃣ "Наприклад, батьки кажуть, що чипси шкідливі, від них можна захворіти і померти. Але у школі дитина бачить, як її одноліток їсть чипси і живе собі далі. Тобто інформація від батьків не підтвердилась реальністю. Виникають питання: "Чому одним можна, а мені ні? Чому батьки збрехали?". Це, як мінімум, ставить під загрозу довіру між вами та дитиною й батьківський авторитет"
2️⃣ "Ще один наслідок – переїдання забороненими продуктами без міри та меж. Дитина думає: "Зараз треба наїстись чипсів, бо вдома мені їх не дозволять". З появою кишенькових грошей, ймовірно, використовуватиме їх на непоживні продукти.
3️⃣ "Ви не зможете вберегти дитину від такої їжі. Сварити, кричати або читати моралі не потрібно. Краще покажіть на власному прикладі, як обираєте їжу, чому їсте багато овочів та фруктів тощо. Так, дитина в школі може й буде купувати чипси як елемент соціалізації, але не переїдатиме ними. Ба навіть навпаки – зʼїсть декілька штучок, пригостить інших і забуде"
4️⃣ Отримав хорошу оцінку – замовили піцу. Перемогла на змаганнях – спекли улюблений торт. Подібну поведінку діти також будуть забирати з собою в доросле життя, але замість шкільних оцінок та змагань, будуть написані звіти чи реалізований проєкт. "Така "навчена насолода" може призвести до того, що дитина сприйматиме їжу як ледь не єдиний можливий ресурс для отримання задоволення, – пояснює психологиня. – Оберіть інші методи винагороди. Наприклад, пообіцяйте на вихідних піти в розважальний центр, кіно чи покататися на роликах"
як батьки впливають на харчову поведінку дитини: поради та історії
💬 Декілька тижнів тому я стала запрошеним експертом видання Liga.net щодо психологічного аспекту харчових звичок людини у цілому та порушень і розладів харчової поведінки зокрема. Стаття вже вийшла друком, тому додаю важливі інсайти та посилання на повну версію матеріалу
🔑 Запрошую Вас прочитати і поділитися думками
1️⃣ "Наприклад, батьки кажуть, що чипси шкідливі, від них можна захворіти і померти. Але у школі дитина бачить, як її одноліток їсть чипси і живе собі далі. Тобто інформація від батьків не підтвердилась реальністю. Виникають питання: "Чому одним можна, а мені ні? Чому батьки збрехали?". Це, як мінімум, ставить під загрозу довіру між вами та дитиною й батьківський авторитет"
2️⃣ "Ще один наслідок – переїдання забороненими продуктами без міри та меж. Дитина думає: "Зараз треба наїстись чипсів, бо вдома мені їх не дозволять". З появою кишенькових грошей, ймовірно, використовуватиме їх на непоживні продукти.
3️⃣ "Ви не зможете вберегти дитину від такої їжі. Сварити, кричати або читати моралі не потрібно. Краще покажіть на власному прикладі, як обираєте їжу, чому їсте багато овочів та фруктів тощо. Так, дитина в школі може й буде купувати чипси як елемент соціалізації, але не переїдатиме ними. Ба навіть навпаки – зʼїсть декілька штучок, пригостить інших і забуде"
4️⃣ Отримав хорошу оцінку – замовили піцу. Перемогла на змаганнях – спекли улюблений торт. Подібну поведінку діти також будуть забирати з собою в доросле життя, але замість шкільних оцінок та змагань, будуть написані звіти чи реалізований проєкт. "Така "навчена насолода" може призвести до того, що дитина сприйматиме їжу як ледь не єдиний можливий ресурс для отримання задоволення, – пояснює психологиня. – Оберіть інші методи винагороди. Наприклад, пообіцяйте на вихідних піти в розважальний центр, кіно чи покататися на роликах"
LIGA
Їжа – не мова кохання. Як батьки впливають на харчову поведінку дитини. Поради та історії
Дієтологиня та психологиня пояснили, як батьки впливають на харчування дітей та яких помилок зазвичай припускаються
🚫 Банерна сліпота: чому ми не помічаємо очевидного? 🚫 #нотатки_психолога
💬 Часто ми проходимо повз очевидне, не помічаючи його — це називається "банерною сліпотою". Це психологічний та біологічний феномен, який може пояснити, чому ми іноді не помічаємо важливі речі, які знаходяться прямо перед нами.
🧩 Психологічний аспект:
багато психологів стверджують, що наш мозок обмежується обробкою обмеженої кількості інформації одночасно. Таким чином, коли наша увага зосереджена на чомусь конкретному, ми можемо пропустити інші важливі речі, які знаходяться поруч
🧠 Біологічний аспект:
наш мозок вибудований таким чином, щоб економити енергію та ресурси, швидко обробляючи інформацію та швидко реагуючи на загрози. Це може призводити до того, що ми не помічаємо неважливі або непрямі речі, коли наша увага захоплена чимось іншим.
🔑 Як подолати банерну сліпоту:
1) свідомо керуйте своєю увагою: намагайтеся свідомо керувати тим, на що ви звертаєте увагу, і навчіться розпізнавати, коли ви стаєте жертвою банерної сліпоти;
2) регулярно змінюйте картинку навколо: змінюйте своє середовище, щоб уникнути привикання до певних візуальних стимулів, що може призвести до банерної сліпоти;
3) практикуйте уважність: вправи з уважності, такі як медитація або практика свідомого сприйняття, можуть допомогти вам стати більш уважними до деталей в вашому оточенні
💬 Часто ми проходимо повз очевидне, не помічаючи його — це називається "банерною сліпотою". Це психологічний та біологічний феномен, який може пояснити, чому ми іноді не помічаємо важливі речі, які знаходяться прямо перед нами.
🧩 Психологічний аспект:
багато психологів стверджують, що наш мозок обмежується обробкою обмеженої кількості інформації одночасно. Таким чином, коли наша увага зосереджена на чомусь конкретному, ми можемо пропустити інші важливі речі, які знаходяться поруч
🧠 Біологічний аспект:
наш мозок вибудований таким чином, щоб економити енергію та ресурси, швидко обробляючи інформацію та швидко реагуючи на загрози. Це може призводити до того, що ми не помічаємо неважливі або непрямі речі, коли наша увага захоплена чимось іншим.
🔑 Як подолати банерну сліпоту:
1) свідомо керуйте своєю увагою: намагайтеся свідомо керувати тим, на що ви звертаєте увагу, і навчіться розпізнавати, коли ви стаєте жертвою банерної сліпоти;
2) регулярно змінюйте картинку навколо: змінюйте своє середовище, щоб уникнути привикання до певних візуальних стимулів, що може призвести до банерної сліпоти;
3) практикуйте уважність: вправи з уважності, такі як медитація або практика свідомого сприйняття, можуть допомогти вам стати більш уважними до деталей в вашому оточенні
✨ Більшість людей чекає, що настане завтра, і все зміниться. А завтра не настає. Ніколи. Щодня ви прокидаєтеся і настає сьогодні 😉 #дбайливе_нагадування