Україна сьогодні закриває собою кордони Євросоюзу, адже імперські амбіції Росії виходять далеко за межі нашої країни. І ця загроза — не примарна і не гіпотетична, а реальна як ніколи.

Так само, як свого часу Росія готувалась до війни в Україні, вона це робить зараз на території країн Євросоюзу.

Ось лише деякі ознаки:
▪️фінансування політичних партій та проєктів, фінансування ЗМІ,
▪️фінансування мистецьких та культурних заходів,
▪️посилення агентурної мережі, ▪️фінансування багатотисячної фабрики ботів і тролів у соцмережах європейських країн.

Є чимало ознак намагання вплинути на громадську думку та політичні процеси країн Євросоюзу.

✔️В Україні усі ці названі ознаки виявились одним з етапів готування до війни.

Аби зупинити Росію, Заходу потрібно позбавитись всіх ілюзій та вивчити уроки цієї війни

4 уроки російсько-української війни для Європи та світу 

🔷Урок перший — не варто прогнозувати дії Росії з точки зору формальної логіки. Приміром, помилковим є припущення, що РФ слабша за країни НАТО, тому вона не наважиться здійснювати щодо них агресію. Є багато історичних прикладів, коли Росія неадекватно оцінювала свої сили і втягувалась у завідомо програшні для себе операції.
Навіть у війні з Україною росіяни не змогли врахувати всі фактори нашого опору та рушили на Київ у завідомо програшну для них операцію 

🔷Урок другий — не вірити Росії щодо намірів вести перемовини. РФ зараз активно просуває наратив готовності до переговорного процесу. Але предметом таких перемовин вона бачить території України — суверенної держави з міжнародно визнаними кордонами. У цій ідеї криється серйозна небезпека для підтримання миру в усьому світі, адже такі перемовини будуть мати наслідком легалізацію агресії.

Наш суверенітет, наші кордони, наші території — не можуть обговорюватись з агресором. Бо це буде продовження агресії та нав’язування волі агресора.

Якщо РФ в результаті перемовин отримає контроль у будь-якій формі бодай над якоюсь частиною наших територій, це означатиме для всіх інших країн, що «так можна було». Напасти, а потім
шляхом перемовин забрати собі частину територій суверенної держави. 

Тобто перемовини щодо втрати наших територій — це фактична легалізація міжнародного злочину агресії

🔷Урок третій — світ на сьогодні не має ефективного судового інструменту притягнення держав до міжнародної кримінальної відповідальності за злочин агресію, воєнні злочини та злочини проти людяності. Україна ще у 2015 році подала заяву до Міжнародного Кримінального Суду з приводу воєнних злочинів, скоєних Росією. 9 років триває розслідування. За цей час дії агресора досі не отримали юридичної оцінки міжнародного суду. А сам агресор продовжує вчиняти міжнародний злочин. 
Втім, проблема притягнення до міжнародної кримінальної відповідальності за агресію значно глибша, ніж кейс України. З часів Нюрнберзького процесу жодна країна світу не була засуджена за злочин агресію. Вироки були лише за скоєні воєнні злочини і злочини проти людяності, які в умовах війни є похідними від агресії.
Тобто сьогодні в світі міжнародна юстиція не працює як інструмент запобігання та протидії війнам і не притягує до відповідальності за агресію військово-політичне керівництво країн-агресорів

🔷Урок четвертий полягає в тому, що зупинити Росію може тільки зброя у відповідь та миттєва реакція на її дії. Протягом усіх 10 років тактика «не дратувати Путіна» виявлялась неефективною та навіть шкідливою, адже через зволікання у допомозі ми втратили можливість зупинити очільника Кремля ще у 2014-2015 роках. І внаслідок цього він отримав час на підготовку повномасштабного вторгнення.

Звірили годинники у боротьбі з РФ.
Рухаємось у напрямку перемоги.
Звісно, рік буде важкий. Ситуація на фронті дуже складна. І лише вірою у перемогу ми не переможемо. Потрібна зброя та єдність суспільства в сенсі - кожен робить все можливе для перемоги.

«Два роки — боротьба триває»
У річницю повномасштабного вторгнення російських військ в Україну відбулась спеціальна зустріч в рамках Ялтинської Європейської Стратегії (YES)

Треба розуміти, що для встановлення точної кількості загиблих потрібен час.
Адже є ще безвісти зниклі. І уточнення їх статусу іноді займає місяці. Бувають різні вкрай складні обставини для пошуку і перевірки даних.

Ми в цій війні демонструємо, що людське життя для нас справді найвища цінність, а не просто слова.

Про це красномовно говорять цифри і факти.
Війна не може бути без втрат. Втім, втрати можуть бути високими або мінімальними.

Під час наших наступів наші втрати, всупереч військовій науці, були в рази нижчі ніж у ворога.

▪️Приміром, на напрямках контрнаступа наші втрати були у 5 разів нижчі ніж у росіян.

▪️А на Бахмутському напрямку під час наступу влітку 2023, коли ми повернули 50 кВ.км., наші втрати були приблизно у 8 разів нижчі за ворога.

☝️а під час звільнення Харківщини у 2022 взагалі були найнижчі втрати за весь період бойових дій з моменту повномасштабного вторгнення.

Росія знову дістала свій козир «залякування ядерною зброєю».
Financial Times пише, що РФ відпрацювала ймовірну можливість застосування ядерної зброї на випадок настання певних обставин. І що може відповісти якщо що.

Росіяни цього інформаційного «вовка» випускають зазвичай як останній аргумент, щоб зупинити допомогу Україні, а ще для підвищення ставок, коли є шанс щось «виторгувати».

Вони, звісно, можуть зробити що завгодно. Тут варто позбавитись ілюзій про існування меж. Їх нема.

Але тоді в них вже не залишиться жодного аргументу для маніпуляцій, шантажу та залякування. Тобто, мети вони цим не досягнуть та ще й позбавлять себе ключового інструменту залякування.

Путін заявив, що Росія не планує нападати на Європу.
Вони саме так і говорять, коли збираються напасти.
Ось історія цих заяв.

✔️23 листопада 2021
Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія не готується до жодних агресивних планів щодо України. 

✔️8 грудня 2021
Президент Росії Володимир Путін розцінив як провокаційне питання про те, чи збирається РФ нападати на Україну, зауваживши, що "Росія - миролюбна держава"

✔️19 січня 2022
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що його країна не збирається нападати на Україну.

✔️10 березня 2022
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Росія не збирається нападати на інші країни і на Україну «теж не нападала».

На колінах: українці на передовій говорять, що розплачуються за нерішучість Заходу.

З таким заголовком сьогодні в THE GUARDIAN вийшла дуже потрібна Україні стаття.
Я долучалась до її створення і також у тексті є мої коментарі.

Стаття про те, як ми розплачуємось за нерішучість Заходу у наданні нам допомоги. Про те, якої зброї нам зараз не вистачає. І що саме через відсутність достатньої кількості зброї росіянам зараз вдається, хоч і по трохи, але просуватись на сході вперед.
У матеріалі багато про Авдіївку, як раз приклад того, як героїчно ми обороняємо нашу землю, навіть коли у ворога значна перевага у повітрі та в кількості людей і озброєння.

У статті Luke Harding дуже влучно проводить паралелі між тим жахіттям, у якому живуть зараз українці в районах бойових дій, і надто повільною, обережною та нерішучою поведінкою урядів західних країн.

📌Спойлер. Буде в нас з THE GUARDIAN ще один матеріал про теперішній стан війни, але вже з аналізом військових дій обох сторін.

Одеса - це невимовний біль. Але нам неможна усамітнюватися у цьому горі і скорботі всередині держави.
І неможна зволікати.

Зараз всі державні інституції, які відповідають за інформаційну та зовнішню політику, повинні завалити іноземні ЗМІ, портали, соцмережі прижиттєвими фотографіями наших загиблих діток та іншими свідоцтвами цього жахіття.
Саме зараз можна створити хвилю.

Бо такі свідоцтва кровожерливості Росії - це нерв, який чіпляє дуже міцно всіх притомних людей і спонукає підтримати надання нам допомоги.
Нам треба кожен такий злочин інформаційно використовувати проти Росії.

Право сили як об'єктивна реальність

Сучасний прогресивний світ не може забезпечити виконання норм міжнародного права, які повинні протидіяти і зупиняти війни.
✔️Тому диктує не право, а сила.

По-перше, сьогодні не забезпечується дотримання одного з ключових принципів міжнародного публічного права – територіальної недоторканості держави.

По-друге, міжнародні судові інституції неспроможні забезпечити притягнення країн-агресорів до міжнародної кримінальної відповідальності. Так, вироків за злочин агресію не було з часів Нюрнбергського процесу. Були вироки за похідні від агресії злочини – воєнні та проти людяності. 

А отже треба визнати, що світу нема чого протиставити силі, окрім сили у відповідь.

Немає інших способів зупинити цю війну. 

Бачу моє прізвище не залишають у спокої. Попри те, що я вже півроку не працюю в державних органах ні в якому статусі і розвиваю власноруч без підтримки держави важливі для нашої перемоги проекти.

Втім, лиється якийсь незрозумілий потік пліток і фейків про мене. Фантазії різних людей про нібито місце моєї роботи. В ці фейки, не перевіряючи їх, втягуються авторитетні експерти і ЗМІ. Дзвонять, просять ці недолугі вкиди прокоментувати.

«Наше джерело у ЗСУ нам повідомило»🤦🏻‍♀️ - і переказують мені про мене якусь маячню.
Це гарний інструмент для оприлюднння брехні, бо за неї несе відповідальність якесь невідоме джерело. До когось там наближене.

Чутки дуже перебільшені 😁
Але я розумію, що моє прізвище у заголовку чи тексті дасть перегляди, навіть якщо написати нісенітницю.

Я і до посади допомагала державі своіми професійними знаннями. Мої законопроекти прийняті і давно діють, розроблені мною ще до посади методики знешкодження російських ІПСО використовують спецслужби.

Я дякую Президетну, що змогла два роки у найскрутніші часи бути корисною державі в офіційному статусі з більшими можливостями. Я пишаюсь всім, що зробила разом з медійними підрозділами МОУ і я публічно про це звітувала. 🔵Тисніть сюди, щоб прочитати.
Вважаю, що публічно звітувати повинні всі урядовці після звільнення.

Але найбільше моє досягнення - повага військових. Це не кожен цивільний може заслужити. Я горда тим, що серед військових мене називали «Маляр - це жінка з яйцями».
І я вдячна всім військовим, хто щодня мені дзвонить, пише і з якими ми робимо багато корисного для наближення перемоги.

Мені для цього статуси не потрібні, як і мільйонам інших українців, які це роблять щодня.

🔵Це особиста амбіція, читайте комплекс, Путіна - бути «затребуваним самцем».
Тому його технологи на догоду фюреру створюють ці міфи і чутки про коханок.
Мета - додати образу молодість та сексуальну привабливість.

Зараз акурат напередодні виборів нові чутки, нова нібито пасія.
У створенні образу нема нічого такого. Технологи відпрацьовують гонорар, замовник задоволений. І в РФ це реально людям подобається.

Але наразі, це не вигаданий імідж, а палко бажаний. Тобто відзеркалює його внутрішні проблеми і комплекси.
Жарти жартами, але саме невдачі, назвемо це так, у стосунках з протилежною статтю дошкуляли в молоді роки багатьом диктаторам.

Згадайте історію з Гітлером, його молоді роки, збочення з родичкою… та, таких історій про кровожерливих диктаторів удосталь.

Зв‘язок безумовно є.

Бо більшістю з нас рухають дитячі травми і те, що ми не отримали в дитинстві і юності.

Найважче переноситься - «нелюбов». Якщо нас не любили - мама, тато, діти в школі, дівчата або хлопці.

Тоді дехто починає нав‘язливо «заслуговувати» цю любов, купувати або примушувати до неї.

Так народжуються диктатори.

Але не народжується любов.
Вони на все життя залишаються нелюбимими.

Про наказ в ЗСУ «брити бороди» - ворожі креативники насмішили.
Цікавий фейк.

Петро Перший добре навів на них страху з цими бородами. Сотні років рефлексують.

Ватикан почав грати з вогнем і вчинив самопідпал.

Сподівюсь, більше ніхто не казатиме, що церква поза політикою.
Бо це не так. Чим більше прихожан, тим політично впливовіша церква.
І це не добре, і не погано - це природня властивість великих організацій - будь-яких.

Католицька церква налічує сукупно близько 1,3 мільярда прихожан по всьому світу.

При своїх крихітних розмірах Ватикан має справжню міць і величезну владу, яка підкріплена колосальними людськими та матеріальними ресурсами у всьому світі.

Тому, звісно, це великий політичний гравець.

Питання наразі у тому - чи це самостійна проросійська позиція Ватикану, чи він скоординовано з Заходом працює на противагу. Для чого противага? Щоб ми розуміли, що не все так однозначно. Офіційно Захід про це не зможе сказати.

Трошки інсайду розкажу.

Деякі новини військово характеру запускають з розвідувальною метою.

Приміром, новини про нібито знищені наші військові об‘єкти, військову техніку чи озброєння.

Як це працює?

Повідомляють певні джерела про нібито знищення росіянами, скажімо, установки Patriot.

І очікують реакцію наших ЗСУ чи бодай когось публічного. Будь-яка інформація у цій ситуації - спростування, підтвердження, уточнення - працює проти нас.

Тому формула відповіді - не підтверджуємо і не спростовуємо - свідчить про те, що інформаційний гачок не заковтнули.

Що зараз відбувається на фронті? І чого чекати?

Під авіаційними ударами та артилерійським вогнем зараз знаходяться всі області вздовж кордону з РФ та тимчасово окупованими територіями.

На північному кордоні ворог зберігає військову присутність, здійснює диверсії, щоб не допустити переміщення звідти наших військ в інші регіони.

На сході триває наступ з динамікою, яку вони підтримують вже не менше року. Тобто одночасно наступ відбувається по декількох напрямках, розподілених вздовж всього східного кордону.

Інтенсивність наступу на напрямках різна, бо ми потужно знищуємо їх особовий склад і техніку. Тому вони беруть паузи для відновлення.
Скажімо, минулої доби на Куп’янському напрямку наступальних дій ворог не проводив.

А от на Лиманському, Бахмутському, Новопавлівському, Оріхівському продовжуються ворожі атаки з метою прорвати нашу оборону.
І найбільше зусиль росіяни зараз концентрують на Авдіівському напрямку.

Але ми бачимо зараз тенденцію до збільшення використання ракет. Переважно цілями ворога є інфраструктурні об‘єкти, знищення яких, за розрахунками ворога, повинно ослабити наші спроможності у різних сферах.
Б‘ють і по цивільним помешканням з метою залякати та деморалізувати нас.

Чи можна по цій обстановці прогнозувати їх дії?
Хіба що частково.

По цих діях зрозуміло, що вони не змінили свою мету - захоплення всієї України.

Але для розуміння подальших кроків ворога треба бачити весь комплекс ознак і сигналів.
Що видно зараз?
⁃ підготовка до мобілізації
⁃ продовжують нарощувати потужності оборонного виробництва
⁃ Путін знову використовує публічно ядерну риторику в перемішку з сигналами про перемовини
⁃ Путін публічно обіцяв військові перемоги після його виборів
⁃ російська пропаганда збільшила кількість дискредитаціі та фейків щодо нашого військового керівництва. Давно вони так не істерили. І з’явився вал інформації нібито викриваючої наші військові плани. Так вони зазвичай готуються виправдовувати свою військову активність.

☝️Тобто, росіяни активно готуються змінювати ситуацію на свою користь.

По завершенню того, що в Росії зараз називають «виборами», Путін стає нелегітимним.

З юридичної точки зору жодної ознаки законних виборів.
«Вибори» проведені на тимчасово окупованих територіях порушують всі норми і принципи електоральних прав. Навіть сам факт, а не тільки примус, який здійснюють зараз щодо наших громадян, обходячи їх по квартирах з бюлетенями.

Крім того, не відбулись вибори у прикордонних з Україною областях. Російська влада просто не змогла забезпечити їх проведення.
Стільки умисно зіпсованих на знак протесту бюлетенів ще не було у Путіна.

Якщо знайдеться країна чи лідер, які це визнають, вони просто поповнять ряди тих, хто підтримує тероризм, авторитаризм та злочинні режими.

Треба зрозуміти, що після цих виборів в Росії не буде законного глави держави.
Буде людина, яка захопила владу.