На Куп’янському напрямку без сенсацій.

Гаряче. Ворог вчергове активізував наступальні дії по всій лінії східного фронту, в тому числі і на Куп‘янському напрямку.

☝️Не плутати з повномасштабним наступом - то геть інше.

Противник на Куп’янському напрямку намагається наступати вже багато місяців. Наші їх там знищують, вони відновлюються, перегруповуються і знову в наступ.

Тривають бої. Наші позиціі не втрачені.

Росіянам важко з нами воювати. Вони навіть дозволили своїм командирам застосовувати зброю до підлеглих, щоб недопускати залишення позицій та відмови від виконання завдань.

Російське інфо середовище радіє, що відомий американський журналіст візьме інтерв‘ю у Путіна.

Бувають такі демократичні практики, які можуть призвести до знищення носіїв демократичних цінностей.

Наша війна чітко показує, що авторитаризм у війні має свої переваги. Демократичній державі набагато важче воювати просто тому, що вона дотримується норм права та правил і звичаїв війни, натомість авторитарний ворог - ні.
І, як писав свого часу Клаузєвіц, - дикий народ завжди переможе в цивілізованого.

Тому, відкривати ці «вікна Овертона» дуже небезпечно. Не для нас. Нам втрачати вже нема чого. Для західної цивілізації.

Щойно вони почнуть дискусію, про те чому Путін так робить; де в нього там приховане щось людське, яке посміхнеться і дотепно пожартує; що свобода слова мусить бути абсолютною; що слухати треба дві сторони - почнеться зворотній відлік їх впливовості в світі. Вони ії непомітно передадуть Путіну.

Інтерв‘ю Путіна будь-кому за межами РФ - це визнання його статусу та відкриття скрині Пандори. Далі ланцюгова реакція. Їм можна, то і ми зробимо.

☝️Єдине інтерв’ю, яке в цій ситуації безпечне, - це допит у Гаазі.

Мою ідею та концепцію фільму про російсько-українську війну затвердили. 💪🇺🇦

Починаю працювати з теле виробниками двох найбільших європейських країн.
Більше поки не можу сказати.
Але європейський глядач невдовзі побачить нашу війну під іншим кутом.
Моя мета - мотивувати європейців підтримати надання нам допомоги їхніми урядами.

Вже розлітається на цитати.
Хто хоче подивитись відео повністю - заходьте за посиланням.

Це уривки, які вирішив викласти вже зараз німецький телеканал ZDF, з яким ми робимо документальні фільми про нашу війну.

Тобто, це уривки зйомок документального фільму до річниці вторгнення. І він буде транслюватись у Німеччині 24.02. Там буде багато героїв і цікавих висновків про те, як нас змінила війна і що дає нам сили.

☝️Знімали за тиждень до призначення Головнокомандувача.


https://youtu.be/I1OsDnLJ_fs?si=mdFubqErMOQ4NXGa

Чергове загострення на фронті - закономірне.
Обидві сторони намагаються змінити хід бойових дій на свою користь.

Війна в активній динамічній фазі. Тому ритм та інтенсивність бойових дій не можуть бути стабільними.

Нема таких задач - просто тримати населений пункт. Військові задачі значно складніші і комплексні. Але їх не публікують у соцмережах.

Там де тривають бої, там серйозно нищиться ворог і його наступальні спроможності, там не дають ворогу рухатись вглиб нашої території.

Путін вбив свого примарного конкурента на виборах.

Для Росії це звична річ. Тому про «чорного лебідя» - не варто.
А от для західного світу - це чергова точка неповернення вседозволеності найкривавішого диктатора 21 століття.
Кожен такий злочин, соромливо проігнорований світом, ще більше розв‘язує руки Путіну.

Не треба його боятись. Це вбивство говорить як раз про те, що він сам трусливий.
Треба використати цей привід для знищення злочинного путінського режиму ззовні. Така країна не має права існувати. Росія повинна стати іншою.

Авдіївка важлива для росіян з декількох причин:

✔️політична. Перед так званими виборами Путіна підняти моральний дух населення та мотивацію своєї армії.

✔️військова. Авдіївка для них перепона, там ім складно воювати. Вони в містах погано воюють. Тому закидають бомбами. Після Авдіївки - степ. Нам буде складніше здійснювати оборону, а їм буде простіше просуватись вглиб.

Навіщо вбивати «лежачого» опонента, який не становить реальної загрози?

Щоб залякати інших.

Війська з Авдіївки виводять з метою уникнення оточення та збереження життя і здоров’я наших воїнів.
Підрозділи переходять до оборони на більш вигідних рубежах.

🤔Отже, воювати в містах вони з нами не можуть, навіть в умовах переваги у людях та зброї - тільки закидувати бомбами.

Сьогодні день нашого малого герба - Тризуба.

Наш Тризуб - це не просто символ, це наша прошивка.

Є у мене мій улюблений магічний тризуб. Це робота нашого талановитого, вже нині покійного, косівського майстра Романа Стринадюка.
Колись його появу у себе я сприйняла як знак. І не помилилась.
З ним я пройшла найбуремніші часи нашої історії і завжди відчувала його силу.

Плани ворога не змінились - завоювати всю Україну.
Тому вони, як і раніше, намагаються посилити наступальні дії, щоб прорвати нашу оборону.

Зрозуміло, що весна буде непростою. Росія буде тиснути.
Якщо партнери не нададуть вчасно все, що обіцяли, то нам буде значно складніше тримати оборону.

До того ж у росіян - «вибори» Путіна у березні, тож вони використають війну у своїй внутрішній політиці. Використають і тимчасово окуповані території. Там вже активізуються провокації, вбивства та залякування людей.

Наразі у нас є унікальний досвід воювати з ними, професіоналізм наших військових, грамотне і сміливе командування, неймовірна стійкість та жага перемоги.
Це вже не мало.

Потрібні ще дві речі - допомога партнерів і єдність тилу.

Коли почалась війна?

Так, саме сьогодні 20 лютого – виповнюється 10 років від початку російсько-української війни.

Свого часу, коли я викладала у Школі суддів кваліфікацію злочинів у зоні бойових дій, я вивчила близько 2 тисяч таких вироків – саме стільки їх було з 2014 по 2019.

Результати цього дослідження були оприлюднені у фаховій літературі для суддів.

Так от, однією з проблем тоді було визначення дати початку агресії. У вироках суди або обережно обходили цю тему, або писали розмито.

Разом з тим, встановити точну дату початку агресії не так складно, адже анексія Криму армією Російської Федерації розпочалась 20 лютого 2014 зі вступу на територію Кримського півострова російських військових без розпізнавальних знаків.

Підтверджень цьому чимало, в тому числі медаль «За повернення Криму» – відомча нагорода Міністерства оборони Росії, на якій датою початку анексії Кримського півострова вказано саме 20 лютого 2014.

Також, у Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» використано дату 20 лютого 2014. Щоправда згадується ця дата у законі, як час початку тимчасової окупації, а не агресивної війни, бо тодішня позиція влади полягала в уникненні слова «війна». Втім, відповідно до Резолюції ООН «Про агресію» 1974 р. окупація – це ознака злочину агресії, незалежно від того, оголошували війну чи ні.

‼️ ГУР МО України запускає оновлений «Головний бот розвідки»
 
🤝 За 2 роки війни, українці та всі, хто виступає проти військової агресії росії, надсилали нам інформацію, яка допомогла:

- знищувати склади, споруди, техніку окупантів, кораблі тощо;
- здобувати важливу інформацію про сили та засоби ворога, дислокацію високопосадовців, колаборантів тощо;
- виявляти плани окупантів та діяти на випередження;
- фіксувати наслідки завданим окупантам ударів.
 
🙏 Ми дякуємо кожному, хто надсилав інформацію через офіційний телеграм-бот і тим самим наближав і продовжує наближати перемогу України над країною-агресором. Ми закликаємо всіх українців повідомляти про «Головний бот розвідки» своїм рідним, друзям та знайомим на тимчасово окупованих територіях.

👉 Якщо у вас є важлива для ГУР інформація, пишіть в офіційний телеграм-бот: https://t.me/gur_official_bot

📌 Більше інформації про «Головний бот розвідки» можна дізнатись тут: https://gur.gov.ua/content/tg-bot.html

ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber 🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 TikTok

Про цього велетня українського духу вже багато написали прекрасних слів.
Я сумую разом з усіма.

Мені пощастило і я мала нагоду спілкуватись зі Степаном Ільковичем.
Таку постать коротко не опишеш. Це ціла епоха.
Я би хотіла на ваше осмислення залишити тут фразу, яку він мені сказав у особистій розмові в 2014 році.
Я тоді збирала листи з порадами від наших відомих дисидентів для наших полонених, які знаходились в тюрмах Росії.

Не буду переповідати усієі розмови, але наостанок він тоді, обурюючись владними процесами, сказав: «цю країну може врятувати лише щось ірраціональне».

Глибока дуже фраза. В усіх сенсах. Для тих, хто добре знає нашу історію і позбавлений ілюзій.

На одному з найбільших телеканалів Німеччини ZDF вийшов документальний фільм Aнне Брюль про наших жінок у цій війні.

Я в усіх комунікаціях з західними ЗМІ пояснюю, що Росія - це не примарна, а реальна загроза для країн Євросоюзу, якщо ії не зупинити зараз. А зупинити ії можливо лише зброєю, якої нам не вистачає.

Війна змінила життя кожного з нас. Хочеться навіть написати - «зруйнувала». Але ми вистоїмо і переможемо.

🎥 на ютьюбі фільм за посиланням 👉 https://youtu.be/7J2zVTEKhus?si=MXjpt_rm0EBxnAyO

Мій ранок два роки тому.

Це був останній брифінг і останній робочий день у приміщенні Міністерства оборони на Повітрофлотському.
Більше ми туди не повернулись.

Потім я спустилась в укриття, де знаходились тоді Главком і Генштаб, і провела там перші місяці повномасштабного вторгнення.

Так, саме тоді народжувались перші формати інформаційних повідомлень з фронту та будувалась з нуля система опрацювання інформації для оприлюднення. Інформаційна складова тоді повністю перейшла на військові рейки і ми почали виконувати військові задачі.

Але інформаційна робота в перші тижні була мабуть однією сотою частиною того, що мені доводилось робити. Колись розкажу. Доводилось підхоплювати купу іншої непрофільної роботи, бо просто не вистачало рук і людей.

Ми тоді вистояли.
Далі тільки перемога!