Путін буде битись до кінця, бо нинішня війна - це питання не тільки існування України.

Він затяг росію у ситуацію, коли від війни тепер залежить існування його імперіі.

Як не парадоксально, війна - це єдине що зараз цементує росію від розпаду.
А програш неминуче запустить відцентровий рух.

✔️UPD це про те, що потрібно продовжувати боротьбу і захід мусить нам допомогти зупинити путіна силою. Бо інакше вони наступні.

"Більшість армій НАТО не відповідають українським стандартам бойової ефективності", - генерал армії США у відставці Бен Ходжес

Україна також розвинула передову систему протиповітряної оборони, яка об'єднує дані про ракети, дрони та винищувачі. На думку Ходжеса НАТО варто вчитися і в цьому напрямку.

Генерал також відзначив успіх України в Чорному морі. "Вони показали всьому світу, що можна перемогти регулярний флот без своїх капітальних кораблів"

Історія з Назарієм Гусаковим повинна була статись, бо вже накопичилась критична маса зловживань на зборах і десь воно мало вистрілити.

«Назарій» як явище є природним наслідком безпрецедентно великої кількості зборів.
Шахрайство завжди паразитує на темах, де можна збагатитись зловживаючи довірою. Шахраї вміють цю довіру викликати - це їх фах, а часто і їх вроджений талант.

І ще - там, де починаються потоки зборів і немає адекватного обліку та публічного звіту, завжди виникає спокуса трошки вкрасти. Або не трошки.

Таких історій великих і маленьких з 2014 багато. Верніше з 2013, коли ще почались перші збори на допомогу Майдану.

Але саме ця історія нарешті, я сподіваюсь, відсіче шахраїв від зборів, бо люди почнуть хоч якось перевіряти інформацію. Можливо з’являться організації, які будуть цим займатись. Знаю, що раніше такі були - які перевіряли фонди на порядність. Зараз треба перевіряти не лише фонди.

Я сама потрапляла у такі пастки шахраїв, коли вірила і давала гроші, бо бувають такі історіі, що на думку не спаде перевірити чи засумніватись. Настільки вони переконливі.

Я не думаю, що цей випадок зменшить донати на фронт.
Просто шахраям стане складніше тепер.
Дуже на це сподіваюсь.

Хвіст крутить собакою

Саме така асоціація в мене виникає коли я читаю статті в іноземній пресі про нашу війну і політику. Маю на увазі статті, висновки у яких ґрунтуються на розповідях якихось дуже таємних джерел у Генштабі, в Міноборони, в офісі президента, в парламенті чи ще десь там.
Наші «таємні джерела» навчились вирішувати свої особисті стосунки через іноземну пресу. В якій іноді читаю просто якусь фантастику про війну і політику в Україні.

Через нашу пресу це складно зробити, бо наші журналісти добре знають «хто кому Рабінович» і хто проти кого і навіщо готовий «щиро говорити» і бути експертом. Тому у матеріалі часто зазначають джерела «наближені до….». І це вже певна чесність по відношенню до незайманої у цих інтригах свідомості читача.

А от західні журналісти більшою мірою цих нюансів не знають і наші «таємні джерела» їм видаються об‘єктивними, особливо якщо людина працює чи працювала у державному секторі.

З 2022 року якої тільки брехні від наших «таємних джерел» я не читала в іноземних матеріалах щодо питань, про які достаменно знаю.
Зазвичай, я навіть розумію хто міг таке сказати і навіщо.

Знаю, що деякі «таємні джерела» навмисно виходять на західну пресу, щоб тут цю статтю потім показати комусь на кого вона повинна вплинути. І це геть не європейська і не американська аудиторія.
А хтось використовує західні видання як «останню інстанцію» своєі правоти у звичайній конкурентній боротьбі з кимось в Україні.

Прикладів можу багато навести. Особливо матеріали про те - як, коли і чому приймались певні важливі рішення.
Я майже не зустрічала коментарів «таємних джерел» на цю тему, які б відповідали дійсності. Може воно під час війни і добре.
Колись зберу ці приклади в єдиний кейс.

Що тут скажеш. Прикро, що так відбувається. Я не можу, звісно, щось радити іноземним журналістам. Хіба побажати.
Знаю, що в нас є дуже відповідальні і фахові фіксери. Я би навіть їх назвала співавторами іноземних матеріалів - їх рука і мізки завжди відчуваються. От бажаю таких всім, хто пише або знімає про Україну.

А от читачам можу порадити - якщо ви в іноземному тексті про Україну зустрічаєте «таємне українське джерело», то врахуйте, що за цими словами може стояти хто завгодно з якими завгодно власними інтересами.

Це дуже знакова подія

Президент Зеленський та генсек Ради Європи Берсе підписали угоду про створення Спецрибуналу для розслідування злочину агресії проти України

🤔якщо цей трибунал відбудеться, то це буде перший після Другої світової вирок за агресію.

Наразі у світової спільноти такої політичної волі не було. Після Нюрнбергського трибуналу засуджували міжнародні суди агресорів лише за похідні від агресії злочини - воєнні і проти людяності.

12-денна війна - найкращий кейс сутності сучасних комунікацій.

Колись військові дії супроводжувались інформаційними компаніями. А тепер інформаційні компанії супроводжуються військовими діями.

Іран святкує перемогу.
Ізраїль святкує перемогу.
США стали great again.

Он воно як 🤔

Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що для Росії робота і рішення спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України "будуть нікчемними».

Відреагували оперативно. Переймаються.
Головне, щоб інші країни визнавали.

Я Конституцію розглядаю крізь призму своєї професії - юриста.
З одного боку вона має найвищу юридичну силу, з іншого - це не Біблія, яку не можна удосконалити чи змінити.

Конституція - це теж закон, який теж пишеться спочатку життям, а потім літерами.

З правової точки зору наша Конституція в ряду кращих в демократичному світі - і це не пафос.
Але є два нюанси.

Перший - Конституція в нас хороша, якщо дотримуватись ії норм. На жаль, цього немає.

Другий - неможливо все передбачити нормами права. Життя має такі сценарії, які наперед не пропишеш. Тому є механізм внесення змін навіть у Конституцію. Ним треба користуватись.

Ну от скажімо, втеча Януковича. Досі немає норм у Конституції, які б зазначали, що у такому разі робити.

Війна. Звісно війна показала неготовність законодавства в цілому, і Конституції зокрема. Є норми які в законодавстві треба змінювати.

Тож, сьогоднішній день як раз привід нагадати про це парламентарям.

В Україні була Конституція в числі перших країн Європи ще у 1710 році. Загальновідома як «Конституція Пилипа Орлика» (Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького)

Уявіть собі, що вже тоді Конституція:
➖передбачала поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову;
➖гарантувала права і свободи козаків, включаючи свободу віросповідання та захист власності;
➖ врегульовувала відносини з іншими державами.

Наша Конституція є історичною пам'яткою української та європейської політичної думки.

Нам українцям є чим пишатись.
Це насамперед глибоко укорінена у нашій свідомості культура демократії.

Одним з проявів такої культури є правова культура. В тому числі культура конституціоналізму, яка у нас давніша ніж чимало сучасних держав.

І якби не сотні років російської окупації та, як наслідок, вкорінення їхньої мокшанської культури у державні процеси, то сьогодні б ми були флагманом демократії.

Втім, так і буде.
Бо ми є, ми інші і ми обов’язково вистоїмо.

Путін або кине або вже кинув Трампа.
Бо в двобої з головою ФСБ, який захопив владу в РФ, бізнесмен не виграє.

Так бездарно втратити вплив Америки у Європі - це заслуговує на «премію Дарвіна».
Допомога - це вплив насамперед. Вплив і суб‘єктність.
А Україна - це був козир, мовою Трампа.

Світ заходить в еру найбільшого за всю історію цинізму та жорстокості. Треба приймати ці правила і вистояти.
Зрештою, ми вже загартовані і маємо одну з найсильніших армій в світі навіть з усіма проблемами, які там є.

Найбільше ядерної зброї є у США та Росії, які володіють 93 % світового арсеналу.

На території п'яти країн-членів НАТО (Бельгія, Німеччина, Італія, Нідерланди та Туреччина) є близько 150 американських ядерних бомб на шести авіабазах.

Цікава інформація. Це станом на 2017.

У Чоному морі наш флот далеко відкинув кораблі ядерної держави від українських берегів. Знищив і пошкодив 28 їхніх човнів і один підводний.
То цитують тепер не вириваючи з контексту, а як написано - «Україна - морська держава. Була. Є. І буде».

Пишуть, що в росії знайшли застреленим міністра транспорта рф Романа Старовойт, який до того був губернатором Курської області. Попередньо - самогубство.

Цікавий та типовий для росіі часів путіна кейс.
Старовойта встигли звільнити акурат перед смертю. Щодо нього були кримінальні провадження та й нещодавній транспортний колапс додав жару.

Але в росіі лік таких «самогубств» вже за десять перевалив за часи війни.
Після операції «павутина» теж було самогубство, не витримало здоров‘я і в п‘ятьох очільників оборонних підприємств, які не виконували держ замовлення. На місцях теж не всі керівники витримують.

Це жахіття путінської системи.
Але цим вона і сильніша за будь-яку демократію.
Велика ілюзія думати, що перемогти путіна можна якось інакше, аніж силою.

☝️Путін заздрить Сталіну. Щиро. Хворобливо.
Він змагається саме з ним. Він хоче бути довше при владі, хоче більше закрутити гайки росіянам і хоче виграти війну. Для цього він ії і почав. Щоб виграти.
І ніякі переговори чи фінансові вигоди цю заздрість не утихомирять.
Тільки сила.

❗️Пентагон відновлює постачання озброєння в Україні.

Будемо сподіватись, що Трамп розібрався у питанні, і це вже його позиція.

Для тих хто скучив за інтелектуальними інтерв’ю і без хайпу. Наче ковток свіжого повітря в інформаційному сміттєзвалищі.

Особливо раджу з 50і хвилини - як розвалювали оборонні спроможності.

https://m.youtube.com/watch?v=HCX64rd_2RY&t=2906s

Війна за трибунал, або Хто хоче мати право на агресію?

В Україна зараз є шанс стати драйвером величезного тектонічного зсуву у сфері міжнародного правосуддя. І нарешті добитись засудження агресора міжнародним трибуналом.

Але за цією нерухомою плитою десятки років стоїть цинічна і жорстока політика держав, які хочуть мати негласне право на агресію та безкарно вершити долі інших країн.

Трибунал – це історія не лише про російсько-українську війну і покарання. Це історія про те чи зможе світ позбутись гегемонії "права сили". І без бою це право ніхто не віддасть.

Тож, це ще одна війна, яку Україні треба виграти.

У своїй статті в Українська правда розказую що це за країни, чому за 11 років війни немає рішень міжнародних судів щодо злочинної агресії, яку вчиняє зараз росія. І навіщо нам створювати Міжнародний трибунал.

Посилання на статью 🔗

https://www.pravda.com.ua/columns/2025/07/11/7521280/

Ми на «російські граблі Трампа» наступали сотні років і з особливим завзяттям останні 30 років, а він все зрозумів за півроку 😎

Ну що ж… будемо в усьому шукати позитив.