🗣Поговори з психологом
423 subscribers
98 photos
6 videos
1 file
47 links
Рина Полянська | ПСИХОЛОГ 🇺🇦
працюю в техніці КПТ
@Rina_psyhologist пиши для запису на консультацію💙💛
Download Telegram
💪 Будь собі адвокатом, а не прокурором
щоразу, коли бракує сил і мотивації, коли страшно і тривожно, коли хочеться кинути все і здатися

💬 Як часто ми стаємо найсуворішими критиками для самих себе? Караємо себе за помилки і невдачі, тільки створюючи собі додатковий пласт тиску і страху? Але що, якби замість цього ми стали собі адвокатами, захисниками, які підтримують і вірять у власні сили навіть у найважчі моменти?

🙏 Коли бракує сил і мотивації, коли відчуваєте страх і тривогу, важливо пам'ятати: ви не безсилі, ви можете змінити свій внутрішній діалог. Станьте собі адвокатом, а не прокурором. Це не тільки допоможе вам подолати важкі моменти, але й навчить вас ставитися до себе з любов'ю і повагою #нотатки_психолога
🧩 Попри страшні події, потрібно завжди триматися своєї сильної і свідомої частини та не зупинятися! #дбайливе_нагадування
🔥 Просто ПРИЙМАТИ СЕБЕ ТАКИМИ, ЯКІ МИ Є, І НЕ ПОРІВНЮВАТИ — це така популярна порада, але в дійсності вона суперечить правилам нашого існування👇 І ось, чому

Порівнюючи себе з іншими, ми отримуємо контекст для своєї ідентичності, розуміємо свої сильні та слабкі сторони, свої досягнення та недоліки. Це дозволяє нам зорієнтуватися в світі, зрозуміти, куди ми рухаємося, і які цінності маємо.

🔑 Проте, у цьому процесі важливо розрізняти конструктивне та деструктивне порівняння. Конструктивне порівняння допомагає нам зрозуміти себе і свої можливості, воно мотивує до саморозвитку і досягнень. З іншого боку, деструктивне порівняння, спрямоване на почуття неповноцінності, нікчемності або бездарності, може призвести до стресу, невпевненості, низької самооцінки (це коли ви порівнюєте себе з іншими, і завжди в усьому програєте).

🫶 Отже, не бійтеся порівнювати себе з іншими, але робіть це свідомо, конструктивно і у відношенні до певних обставин! Прийняття реальності допомагає зберегти здорове ставлення до себе та інших #нотатки_психолога
🫶 Як розмовляти з дітьми-школярами? #нотатки_психолога

Ти знову отримав погану оцінку? У тебе зовсім клепка не працює?!
Я бачу, що тобі важко з цією темою. Давай розберемося з нею разом?

Годі нюні розпускати, це не така вже й велика проблема!
Я бачу, що ти засмучений. Поділися, що сталося...

Роби, як я сказав, і не сперечайся! Ще не доріс тут свої права качати!
Давай разом обговоримо, чому це важливо зробити, і як ти це бачиш, а потім приймемо рішення, як буде краще

Чому ти не можеш бути таким, як твій брат?
Я пишаюся тим, що ти зробив. Ти маєш власні унікальні здібності, і це дуже круто!

Ти все одно цього не зможеш зробити, дай я краще сам!
Я вірю, що ти зможеш це зробити. Якщо тобі буде потрібна допомога, пам'ятай, що я завжди поруч!

🔑 Спілкування з дітьми-школярами потребує уваги, терпіння і розуміння. Правильний підхід до розмов допомагає будувати міцні і довірливі стосунки, сприяє емоційному розвитку і впевненості дитини!
🫶 З усіх можливих сценаріїв, обирайте бути щасливими, бути наповненими і радісними. Бути собою. Бути разом з важливими людьми. Бути 💌 #дбайливе_нагадування
📮 Друзі, хочу нагадати тим, хто знає, і розповісти тим, хто почує про це вперше
Я очолюю громадську організацію "Український психологічний хаб" — простір доступної та ефективної психологічної допомоги https://www.psykholoh.com/

🗓 У серпні ми організовуємо конференцію. Далі ділюся з Вами анонсом і щиро запрошую до своїх колег у прямий ефір ❤️ Реєструйтеся, і Вас додадуть у групу, де буде вся необхідна інформація та нагадування!
💬 Чи замислювалися ви коли-небудь, чому у певних ситуаціях ви дієте так, а не інакше? Що керує вашими вчинками та рішеннями? Як ви можете ви змінити свої поведінкові паттерни, щоб жити краще? Чи хотіли б ви опанувати розуміння власних емоцій та навчитися контролювати та вивільняти їх, аби жити гармонійно та щасливо, без тривоги, смутку, страху та замкненості в собі?

❤️ Тоді безкоштовна онлайн-конференція "Поведінка і суспільні реакції" від нашої громадської організації "Український психологічний хаб", — саме для вас! 🔥

🗓 16 серпня о 19:00 "Поведінка і суспільні реакції"

🗣 Спікери конференції та тематика розмов:
• Сергій Котов, психолог, психосоматолог, енергокаузолог "Поведінкові механізми"
• Ганна Крижановська, практичний психолог, викладач психології, фахівець з КПТ, психосоматики, психоаналізу та арт-терапії (НПА) "Формування поведінкових реакцій та техніки емоційної саморегуляції"
• Ольга Котляр, клінічний психолог, психотерапевт, консультант із сімейних відносин "Поведінка як наслідок мислення, травматизації та дитячо-батьківських відносин"
• Аліна Зайченко, клінічний психолог, сертифікований КПТ-терапевт, Член міжнародної асоціації КПТ, фахівець з кризової психологічної допомоги "Травма, ПТСР: біологічний механізм і поведінкові наслідки"
• Тетяна Шестак, психолог, сімейний терапевт, сексолог, психосоматолог, травма-терапевт, схема-терапевт, арт-терапевт "Стрес і захисні механізми психіки. Вивільнення стресу за допомогою мистецтва"

📝 Після завершення конференції кожен учасник отримає безкоштовний гайд з тезами від наших спікерів та їхніми контактами.

🔥 Не проґавте нагоду розширити свої знання і знайти нові шляхи до гармонії та розуміння себе і світу навколо. РЕЄСТРАЦІЯ ВІДКРИТА! https://forms.gle/nz4WkH6QN1ShPe7i9
Коли ти відкритий до нового, ти починаєш помічати. Зроби це своєю доброю звичкою ❤️ #дбайливе_нагадування
🎁 Остання можливість!

💬 FOMO (з англ. «fear of missing out»), або синдром втрачених можливостей — це страх щось проґавити, поєднаний з тривогою через переконання, що всі навколо встигають більше та живуть краще й насиченіше життя, ніж ви.

🛡 Під час війни цей синдром набув нових сенсів, зокрема він став проявлятися в тому, що ми завжди прагнемо бути в курсі подій через страх пропустити якусь надважливу інформацію, гортаємо стрічки новин і Телеграм-канали, вчитуємося і вдивляємося в усі повідомлення, що з'являються.

❗️Важливо: синдром втрачених можливостей хоч і не входить до переліку психічних розладів, але може бути причиною або симптомом певного психологічного/психічного захворювання, наприклад депресії.

➡️ Як його виявити? Дайте собі відповіді на запитання:
• Чи можете ви прожити спокійно бодай день без читання новин, перегляду сторіс/рілсів, гортання інших месенджерів або соцмереж?
• Чи порівнюєте ви власне життя з життям інших людей, блогерів, публічних особистостей тощо? І чи доходите в результаті цього порівння висновку, що інші досягають власних цілей швидше і взагалі все виходить у них краще?
• Чи виникає у вас всередині почуття тривожності, смутку, роздратування, гніву, невпевненості, коли ви бачите те, як інші досягають власних мрій, беруть участь у різноманітних заходах та ведуть активне соціальне життя?
• Чи часто ви нарікаєте на себе, на власних батьків та життєві обставини, шукаєте відповіді та виправдання подіям у власному житті та власному темпу розвитку?

Якщо на більшість запитань ви відповіли "так", то є певна вірогідність, що у вас може бути FOMO. Придивіться до власного життя, а у разі потреби зверніться до фахівця 🙏 #нотатки_психолога
Твоя сміливість рухатися вперед вже є перемогою 🏆 #дбайливе_нагадування
🚸 5 ознак, що перед вами "недолюблена" дитина у світі дорослих:

1️⃣ Залежність від схвалення оточення: такі люди не вірять у свою цінність без підтвердження ззовні і, як колись вони шукали любові у батьків, тепер прагнуть визнання від усіх навколо, притому ця гонитва за схваленням може стати настільки руйнівною, що люди починають жертвувати власними потребами та інтересами, аби догодити іншим

2️⃣ Постійне відчуття, що вони роблять замало і взагалі їм усього бракує: внутрішній голос, що постійно повторює "ти недостатньо... хороший/розумний/освічений/професійний", постійно переслідує цих людей, вони сумніваються в собі, навіть коли їхні досягнення кажуть про протилежне

3️⃣ Страх відмови, покинутості: недолюблені діти, які виростають у дорослих, часто живуть у постійному страху, що їм відмовлять, від них підуть, їх не сприйматимуть, притому кожна критика або зауваження сприймається болісно, як укол в саме серце, хоча вони самі часто картують себе за помилки, навіть ті, що вже давно в минулому.

4️⃣ Труднощі з довірою: часто "недолюбленим" у дитинстві дорослим складно довіряти іншим, оскільки в дитинстві вони не відчували надійної емоційної підтримки, і це прозоро видно у взаємодії з ними

5️⃣ Потреба в контролі: для них важливо відчувати контроль над ситуаціями, оскільки в дитинстві вони відчували себе безпорадними, це може проявлятися в прагненні контролювати своє оточення або планувати все до найменших деталей, уточнювати та перепитувати безліч разів те, що вже з'ясували

🙏 Збіг цих ознак не обов'язково говорить саме про "недолюбленість", але точно свідчить про певні серйозні психоемоційні проблеми у житті, які відобразилися на психіці людини #нотатки_психолога
Твоя мрія варта того, щоб бути втіленою у життя. Не бійся зробити перші кроки 🙏 #дбайливе_нагадування
💬 "Чому я наслідую власних батьків у поведінці та реакціях?" #нотатки_психолога

😉 Багато хто з нас у певний момент ловив себе на думці: "Я поводжуся так само, як мої батьки!" Цей феномен має свої корені як у генетичних, так і в психологічних механізмах.

1️⃣ Генетична спадковість. Так, від наших батьків ми успадковуємо не тільки фізичні риси, як-от колір очей або волосся, але й схильності до певних поведінкових реакцій! Наприклад, рівень стресостійкості чи схильність до оптимізму частково визначається генетикою. Це не означає, що ми приречені з точністю копіювати поведінку своєї мами чи свого тата, але певні наші спільні риси точно мають генетичні витоки!

2️⃣ Вивчення світу через спостереження. Діти досліджують цей світ через спостереження за своїми батьками. Батьківська поведінка стає своєрідною "моделлю", за якою дитина вчиться взаємодіяти зі світом. Якщо батьки були схильні реагувати на стрес гнівом або уникати конфліктів, дитина може перенести ці моделі в своє доросле життя ("може", тому що буває пряме чи обернене наслідування - коли дитина робить навпаки). Тобто, поки ми дорослішаємо, не тільки наші ноги вчаться ходити, а, наприклад, руки писати, а й наша психіка вчиться реагувати на цей світ та взаємодіяти з ним. Емоційна прив'язаність до батьків також робить їхню поведінку для нас значущою. Ми несвідомо повторюємо їхні дії, намагаючись відчути себе ближчими до них або тому, що ці моделі стали частиною нашого внутрішнього "я".

🔥 Було цікаво? Ставте реакцію ❤️
Відповідальність — це внутрішній рушій досягнення великих цілей 🏹 #дбайливе_нагадування
❤️ Друзі, вітаю Вас із початком нового робочого тижня і дбайливо нагадую, що вже в цю п'ятницю наша громадська організація "Український психологічний хаб" проведе конференцію "Поведінка і суспільні реакції"

🖇 Долучайтеся за посиланням https://t.me/+8rgTMYST95w0ZmJi
💌 ЗАПИТАННЯ для саморефлексії ПРО ЕМОЦІЇ,
що допоможуть вам глибше зрозуміти власні почуття, їхній вплив на ваше життя та віднайти шляхи для покращення вашого емоційного добробуту #дбайливі_рекомендації

💬 Відповіді на ці питання краще формулювати в спокійному, розслабленому середовищі, коли ви можете концентруватися на своїх думках та почуттях.

1️⃣ Які емоції я відчував сьогодні?
запишіть всі емоції, які ви відчували протягом дня

2️⃣ Які події або ситуації викликали у мене найсильніші емоції сьогодні?
розгляньте конкретні події чи ситуації, що викликали найінтенсивніші відчуття у вас.

3️⃣ Як я проявляв свої емоції сьогодні?
подумайте про способи, якими ви виражали свої емоції: через мову тіла, слова, дії тощо

4️⃣ Чи вплинули мої емоції на мої стосунки з іншими людьми сьогодні?
проаналізуйте, як ваші емоції вплинули на ваші стосунки з оточуючими людьми

5️⃣ Які фізичні ознаки виникли у мене, коли я відчував певні емоції?
зверніть увагу на фізичні відчуття, які виникали в тілі, коли ви переживали певні емоції (наприклад, швидше дихання, підвищення пульсу тощо).

6️⃣ Що я можу змінити або як я можу використати свій досвід, набутий сьогодні, для покращення свого добробуту в майбутньому?
подумайте про те, як ви можете використати свій новий досвід, щоб покращити своє емоційне здоров'я та розвиток у майбутньому.