Якщо ви бажаєте зробити старт в біоінформатиці, це дуже гарна можливість. Детальніше про вебінари NGSchool в посиланнях в дописі:

NGSchool приготував п'ять семінарів з 18.06.20 для швидкого старту у біоінформатиці!
У програмі:
👉Вступ до Linux

🖖Вступ до Python, R

🤘Snakemake, Nextflow

Кількість місць не обмежена 🏁

Якщо вам цікавий професійний розвиток в науці — ось рецепт.

Берете пул студентів після магістратури та відправляєте на PhD програму, "культивуєте" їх на середовищі з мінімальним додаванням грошей і без стоматологічної страховки. Додаткова селекція: здатність працювати багато годин, використовуючи автомат зі снеками як єдине джерело вуглецю. На виході отримуєте постдоків.

Ось такий жарт колись опублікувати в Current Biology.

Чи не жарт?

Команда Cup of Immunology роблять онлайн-зустріч в понеділок за темою "Експозом та атопічний дерматит".
Запрошена спікерка, лікарка Олена Мозирська, розповість про теорії походження алергічних захворювань, фактори ризику алергічного запалення в шкірі та те, чи можливо зупинити цей процес.

Можна приєднатися безкоштовно за умови реєстрації, деталі тут: https://www.facebook.com/events/1377375072472529/

⚡️Мало не забув поділитися: за 1 годину та 50 хвилин розпочнеться конференція London Calling 2020.

Це конференція, де можна дізнатися про тренди нанопорного ДНК/РНК секвенування, і взагалі розібратися, що це таке.

Добра новина: цього року ви можете пропустити етап, де ви їдете в Лондон та сплачуєте за вхід, бо конференція онлайн та безкоштовна. В програмі є треки і про людські захворювання, і про рослини, і про мікробіологію та метагеноміку — на будь-який смак.

Буду слухати паралельно з роботою, побачимося онлайн!

Реєстрація та програма: https://londoncallingconf.co.uk/lc20

Зазвичай, люди намагаються не включати в цитування старі джерела, крім випадків, коли це абсолютно необхідно.

Думаю, що я пропущу посилання на першоджерело для цієї речовини. Не впевнений, чи PubMed зберігає фултекст-версії досліджень з 3-го століття.

Академічна кар'єра як метаболічний шлях.
А яка ти "молекула"?

Не генетичне, але цікаве. Згідно з статтею, опублікованою декілька днів тому, квазар J2157, який утворився коли наш всесвіт був ще юним (жодного ейджизму!), виявився чорною дірою з масою 1.2B M☉, що було правдою декілька мільярдів років тому.

Якщо спростити, цей J2157 їсть таких як наше Сонце кожен день на сніданок, і він приблизно в 8000 разів більший за нашу власну "надмасивну" чорну діру, Стрілець A*.

Після цього дослідження з'явилося ще більше запитань, наприклад: чи J2157 став великим вже скоро після зародження, чи він поглинув багато матерії пізніше? Як зараз йдуть справи в галактиці, де він знаходиться?

Якщо припустити, що ця чорна діра буде рости з таким самим темпом, що навряд чи, то через декілька мільярдів років ми можемо зустріти декілька пов'язаних з нею проблем. Але нехай це не додає стресу в ваш вихідний, пишу це для того, щоб ви могли скорегувати ваш календар і закінчити всі важливі дедлайни до того, як це станеться.

Якщо цікаво, трохи більше деталей можна почитати українською на сайті BBC: https://www.bbc.com/ukrainian/news-53297924

Ну і трохи ближче до клітин. #сумне

Колеги поділилися цікавою можливістю для лікарів, розповідаю і вам.

Чеський центр та House of Europe роблять безкоштовний онлайн-курс «Медична допомога новонародженим та дітям зі спадковими хворобами обміну речовин».

Взяти участь можуть медики, які працюють у перинатальних центрах та неонатологічних відділеннях, а саме: неврологи, педіатри, генетики, неонатологи. Власне, мені відповіли, що я теж можу податися, хоча і не належу до цих груп, тому подумайте, чи цікаво було б вам пройти курс, навіть якщо ви працюєте в іншому місці.

Буде десять лекцій англійською з українськими субтитрами, а восени можна буде поспілкуватися з лекторами в онлайні. Курс можна проходити в зручному графіку, а після закінчення отримати сертифікат.

Дедлайн реєстрації 31-го липня, деталі та реєстрація тут: https://bit.ly/3iFWDvy

Привіт!

Невеликий статус-репорт:
+ Я живий :)
+ Щойно виконав два стресових дедлайни: доповідь по прогресу мого проєкту на інститутському семінарі CeMM та пропозицію нового проєкту на сесії нашої дослідницької групи.
+ Що роблю зараз: аналізую дані single cell RNA sequencing з попередніх досліджень щодо маркерів та pathways, які нам цікаві; беру участь в інших дослідженнях лабораторії.
+ Що важливо: за два дні я зустрічаюся в онлайні з командою Cup of Immunology. Буду говорити про PhD кар'єру, про оміки та про дослідження рідкісних хвороб. Захід відкритий, тому запрошую, ось лінк і посилання на реєстрацію:
https://www.facebook.com/events/3348989698494395

By the way: якщо є щось, що вам було б корисно для кар'єри дізнатися з анонсованої теми — напишіть мені що саме сюди: @xander_petrenko. Я спробую включити в доповідь всі такі моменти.

Дивлюся зараз: e-школа 2020 від European Society for Gene and Cell Therapy, доповідь про синтетичні вектори для генної терапії. Ділюся для тих, кому ця тема цікава:
https://www.youtube.com/watch?v=Kfz5HlIHjKc

🧬🧬🧬

Серйозні люди: стіна біля робочого місця в сертифікатах та робочих протоколах.
Я:

Одна з лабораторій мого інституту шукає студента-магістра для написання магістерської дисертації, фінансована позиція терміном до року. Є і лабораторні, і обчислювальні проєкти. Деталі ось тут, поділиться з колегами:
https://cemm.jobbase.io/job/ichir29x

Про соціальні мережі та кар'єру

Якщо ви присутні та видимі в інтернеті, вас легше знайти потенційному рекрутеру в стартапі мрії, а вам легше підтримувати зв'язок з мережею колег. Ну, окрім випадків, якщо ви Дженніфер Дудна, тоді вас будуть всюди запрошувати незалежно від цього.
Має присутність і зворотну сторону, наприклад, якщо ви працюєте в тоталітарному бараці, або якщо вам важко втриматися від публічного розголошення конфіденційної інформації.

Після знайомства на заходах студенти часто фоловлять мене в Інстаграмі, рідше в Фейсбуці, і майже ніколи в Лінкедіні чи Твіттері, і мене це дивує, бо соціальні мережі, окрім останніх двох, навряд чи колись вплинуть на їх кар'єру. Я бачу внесок десь таким:
LinkedIn > > > Twitter > > > > > > > > > > > > > > > > Facebook > > > > > > > > > > > > > > > > > > > > > > > > > > Instagram та інше.
Пояснюю, чому.

LinkedIn — це соціальна мережа для професійних контактів. Коли в інноваційного біотех стартапу виникає потреба знайти собі спеціаліста для розробки нової генної терапії, їх HR виходить в інтернет шукати. І йдуть вони не у фейсбук, до пабліка Histopathology memes for anaplastic teens (хоча там й круті меми), а на LinkedIn. Там вони, по-перше, публікують інфу про відкриту позицію, а по-друге, шукають кандидатів, в яких вказані релевантні навички. І коли вони фоловлять того чи іншого фахівця з галузі, в рекомендаціях їм в першу чергу показуються так звані "1st connections", або "друзі". Тому має сенс зробити там аккаунт і тримати його актуальним, як міні-CV, і фоловити та френдити тих людей з вашої галузі, кого ви знаєте.
Хінт: ця соцмережа ще й добрий інструмент, щоб подивитися, а які взагалі навички та умови роботи бувають на тих позиціях, де б ви хотіли працювати. Шукати можна по конкретній країні, чи глобально (див. скріншот).

Twitter — окрім кумедних статусів, там є велика присутність вчених, інститутів, наукових журналів. Для мене це парадокс, бо найбільш інтелектуальне суспільство віддає перевагу формату спілкування з обмеженням у 280 символів, але факт є факт. Бажаєте знати, що роблять професори з сусідньої (або конкурентної) лабораторії? Великий шанс, що вони про це пишуть у Твіттері. Наукові публікації з топових журналів — анонси у Твіттері. Новини інститутів, які вам цікаві, також там. І навіть можна знайти відео того, як патолог робить вирізку з полікістозної печінки. Працюєте або цікавитеся чимось пов'язаним з наукою та технологіями — вам туди.

Ну а Інстаграм, Фесбук та інші мережі щодо кар'єри скоріш вторинні. Хоча і не зовсім непотрібні: не виключено, що моя рекомендація в цих мережах вам допоможе зафоловити в онлайні тих, хто вплине на вашу майбутню кар'єру.

Так що, реєструймося. Ну і раз вже ви тут, можемо френдитися: 1) https://twitter.com/xander_petrenko та 2) https://www.linkedin.com/in/xander-petrenko/.

Часто спілкуюся на тему того, як та що написати професорам та потенційним керівникам, якщо є бажання розпочати PhD програму в їх лабораторії. Зазвичай я не рекомендував чогось структурованого, бо писав сам такі листи без певної системи. Але ось колеги ретвітнули допис про це від Сари Еванс, професорки з Університету Мічигану:
https://docs.google.com/document/d/1QySXQInhl25Bj6CHYfElXMTFZSjTzpxvMF073QN4fWQ/edit

Якщо для вас це актуально — сподіваюся, це допоможе знайти позицію в групі, де ви зробите успішний PhD проєкт.

📼 Cup of Immunology опублікували запис нашої вечірньої зустрічі, подивитися можна тут:
https://www.facebook.com/cupofimmunology/posts/2520713074815993