Молекулярна медицина та мережі
Попри велику підтримку України від колег, іноді мене вражають ідіотські рішення у віденських інститутах. Лабораторія Daniel Gerlich вирішила, що це чудова ідея - найняти громадянина країни-терориста, дмітрія, який ще минулого року розважався у МГУ і ніколи…
Ок, менеджменту IMBA та Даніелю по-барабану, зате вони вирішили нацькувати своїх "ручних руських" мені у твіти. До речі, ви знали, що, виявляється, наше небажання, щоб руські отримували позиції замість українських вчених, чиї інститути розбомблені - це "путінська пропаганда, лише навпаки"?
Тоді поїхали ще в інших мережах, буду вдячний за розповсюдження там:
📍 Лінк на допис у Facebook
📍 Лінк на допис у LinkedIn
Тоді поїхали ще в інших мережах, буду вдячний за розповсюдження там:
📍 Лінк на допис у Facebook
📍 Лінк на допис у LinkedIn
Це найбільш малохольна відповідь з усіх можливих на повідомлення українця про те, що "агов, чуваки, у вас русня рускіє внє політікі завелися, може щось треба робити з вашими івентами?". Для пояснення: це організація PhD студентів, яка організує нетворкінг-події.
Я впевнений, що у своєму лицемірстві такі люди полякам та євреям о 1942-му також би казали, що вони - занадто расисти, а "фріц" - це взагалі расовий слюр щодо невинних мирних жителів третього райху, ай-яй-яй.
Але ось таких колег у європейській академії ми маємо, і маємо багато. Хто працює за кордоном: а у вас як? Треба пояснювати комусь з колег, що підтримка росіян внє політікі (або тих, які не розуміють відповідальності) - не ок?
Я впевнений, що у своєму лицемірстві такі люди полякам та євреям о 1942-му також би казали, що вони - занадто расисти, а "фріц" - це взагалі расовий слюр щодо невинних мирних жителів третього райху, ай-яй-яй.
Але ось таких колег у європейській академії ми маємо, і маємо багато. Хто працює за кордоном: а у вас як? Треба пояснювати комусь з колег, що підтримка росіян внє політікі (або тих, які не розуміють відповідальності) - не ок?
"Хорошіе рускіє" штурмують наукові інституції Німеччини
Моя колега знайшла цікаву відповідь професора з Німеччини про те, що професор не хоче брати PhD-студента з країни-терориста. Відповідь чудова, з аргументацією, що Європарламент так вирішив - й з цього виходить відмова.
Вочевидь, це підняло справжній щітшторм в руських. Бо як так, щоб до громадян країни-терориста ставилися так, як вони на те заслуговують?
Цікаво, що їх лицемірність дозволяє поставити емодзі українського прапора у нікнейми, але при цьому вони взагалі не відчувають своєї відповідальності й думають, що досить, їх внесок зроблений.
Тому працюємо з EU академією далі. Кожному PhD студенту країни-терориста - путівка у Тамбов, а не у нормальний світ.
Моя колега знайшла цікаву відповідь професора з Німеччини про те, що професор не хоче брати PhD-студента з країни-терориста. Відповідь чудова, з аргументацією, що Європарламент так вирішив - й з цього виходить відмова.
Вочевидь, це підняло справжній щітшторм в руських. Бо як так, щоб до громадян країни-терориста ставилися так, як вони на те заслуговують?
Цікаво, що їх лицемірність дозволяє поставити емодзі українського прапора у нікнейми, але при цьому вони взагалі не відчувають своєї відповідальності й думають, що досить, їх внесок зроблений.
Тому працюємо з EU академією далі. Кожному PhD студенту країни-терориста - путівка у Тамбов, а не у нормальний світ.
Вчора руські недолюди вбили мого колегу та ментора, Віталія Синенко.
Віталій був тим, хто навчив мене працювати в лабораторії. Він завжди робив те, у що вірив. Ділився зі студентами знаннями на кафедрі педіатрії. Працював в репродуктивному центрі й допоміг сотням пацієнтів з діагностованим безпліддям.
Напередодні вторгнення Віталій переїхав до Києва, щоб почати нову главу у кар'єрі. Проте не зміг залишитися осторонь і використовував свої навички, щоб забезпечувати медичну евакуацію. Ще зовсім нещодавно він був на зв'язку і рятував життя побратимів в Бахмуті.
Якщо ви знали Віталія і хочете підтримати його дружину з донькою:
+ ви знаєте, в які фонди треба кинути донат. Русня повинна вмерти.
Віталій був тим, хто навчив мене працювати в лабораторії. Він завжди робив те, у що вірив. Ділився зі студентами знаннями на кафедрі педіатрії. Працював в репродуктивному центрі й допоміг сотням пацієнтів з діагностованим безпліддям.
Напередодні вторгнення Віталій переїхав до Києва, щоб почати нову главу у кар'єрі. Проте не зміг залишитися осторонь і використовував свої навички, щоб забезпечувати медичну евакуацію. Ще зовсім нещодавно він був на зв'язку і рятував життя побратимів в Бахмуті.
Якщо ви знали Віталія і хочете підтримати його дружину з донькою:
4731 2196 1216 6045 Аурелія Синенко+ ви знаєте, в які фонди треба кинути донат. Русня повинна вмерти.
Колега-вчений, Сергій Науменко, приєднався до української спільноти Геноміки близько року потому. Сам він з тих вчених українського походження, які досягли високих результатів та міжнародного визнання: він працював в дослідницьких групах та "bioinformatics core" медичних центрів Канади на США, в тому числі Harvard Medical School, має гарні публікації, а також досвід роботи у фармі.
А головне, що за минулий рік розробив посібник з біоінформатики українською мовою - на мій погляд, один з кращих на сьогодні. Видання буде цікавим не лише для тих, хто бачить свою кар'єру у обчислювальній біології, а й тим, хто хоче зрозуміти, чим живе біоінформатика, які кар'єрні шляхи є в академії та індустрії загалом, чим біоінформатика є корисною для біомедичних досліджень та, нарешті, для тактики лікування пацієнтів, яким показано секвенування.
Сам посібник у відкритому доступі, а наступної суботи, 15 липня, Сергій презентуватиме його та відповідатиме на запитання. Якщо цікаво, заходьте до нас: https://t.me/GenomicsUA/175
P.S. а ще, спойлер, я там зроблю анонс практичного курсу, який дозволить опанувати навички з одного дуже популярного в дослідженнях та індустрії напрямку біоінформатики. Починатимемо вже у липні, паралельно зберемо трохи донатів для ПЖ.
А головне, що за минулий рік розробив посібник з біоінформатики українською мовою - на мій погляд, один з кращих на сьогодні. Видання буде цікавим не лише для тих, хто бачить свою кар'єру у обчислювальній біології, а й тим, хто хоче зрозуміти, чим живе біоінформатика, які кар'єрні шляхи є в академії та індустрії загалом, чим біоінформатика є корисною для біомедичних досліджень та, нарешті, для тактики лікування пацієнтів, яким показано секвенування.
Сам посібник у відкритому доступі, а наступної суботи, 15 липня, Сергій презентуватиме його та відповідатиме на запитання. Якщо цікаво, заходьте до нас: https://t.me/GenomicsUA/175
P.S. а ще, спойлер, я там зроблю анонс практичного курсу, який дозволить опанувати навички з одного дуже популярного в дослідженнях та індустрії напрямку біоінформатики. Починатимемо вже у липні, паралельно зберемо трохи донатів для ПЖ.
Якщо ви колись цікавилися, які гени залучені у розвиток фіброзу печінки, а потім у його регресію - нещодавно став доступний мій препринт про це: https://www.biorxiv.org/content/10.1101/2023.07.22.550133v1.full
В цьому проєкті, який тривав два роки, ми з колегами спочатку досягли розвинутого фіброзу печінки у двох різних мишачих моделях, а потім його регресії. На кожному з етапів забирали матеріал печінки для РНК-секвенування, сироватку для біохімічних тестів, а також проводили вимірювання тиску в портальній вені (клінічний сценарій: портальна гіпертензія у пацієнтів з фіброзом) та стадіювали фіброз за гістологією. Це дозволило мені як виявити специфічні гени для кожного з етапів хвороби, так і зв'язати їх з динамікою вищеперелічених біологічних показників.
(якщо мене читають колеги-біоінформатики, то я також там привожу шлях пошуку маркерів за допомогою WGCNA+TMLE та новий метод пріоритизації через біологічні мережі).
Ми з колегами очікуємо, що ці маркери є, по-перше, потенційними терапевтичними цілями (інгібувати при фіброзі/стимулювати для регресії), а по-друге - потенційними біомаркерами (гени, пов'язані з портальним тиском та стадією фіброзу). Частина цілей, ідентифікованих в нашому експерименті, вже активно досліджується, наприклад, PPAR-агоністи - у фазі 2b клін. досліджень, а над іншими ми працюємо для нашої наступної статті. Що ж до біомаркерів, їх частину ми також валідували на даних пацієнтів і представляємо це у препринті. Наразі стаття на огляді в Nature Communications, подивимося, що будемо доопрацьовувати після рецензування.
Якщо цікава ця тема, запрошую до прочитання, а якщо раптом користуєтеся твітером - можете ретвітнути зі сторінки bioRxiv, щоб побачило більше колег: https://twitter.com/biorxiv_sysbio/status/1684022017299828737
В цьому проєкті, який тривав два роки, ми з колегами спочатку досягли розвинутого фіброзу печінки у двох різних мишачих моделях, а потім його регресії. На кожному з етапів забирали матеріал печінки для РНК-секвенування, сироватку для біохімічних тестів, а також проводили вимірювання тиску в портальній вені (клінічний сценарій: портальна гіпертензія у пацієнтів з фіброзом) та стадіювали фіброз за гістологією. Це дозволило мені як виявити специфічні гени для кожного з етапів хвороби, так і зв'язати їх з динамікою вищеперелічених біологічних показників.
(якщо мене читають колеги-біоінформатики, то я також там привожу шлях пошуку маркерів за допомогою WGCNA+TMLE та новий метод пріоритизації через біологічні мережі).
Ми з колегами очікуємо, що ці маркери є, по-перше, потенційними терапевтичними цілями (інгібувати при фіброзі/стимулювати для регресії), а по-друге - потенційними біомаркерами (гени, пов'язані з портальним тиском та стадією фіброзу). Частина цілей, ідентифікованих в нашому експерименті, вже активно досліджується, наприклад, PPAR-агоністи - у фазі 2b клін. досліджень, а над іншими ми працюємо для нашої наступної статті. Що ж до біомаркерів, їх частину ми також валідували на даних пацієнтів і представляємо це у препринті. Наразі стаття на огляді в Nature Communications, подивимося, що будемо доопрацьовувати після рецензування.
Якщо цікава ця тема, запрошую до прочитання, а якщо раптом користуєтеся твітером - можете ретвітнути зі сторінки bioRxiv, щоб побачило більше колег: https://twitter.com/biorxiv_sysbio/status/1684022017299828737
Ми з Геномікою розробили курс з аналізу даних секвенування РНК. Будемо проводити його у вересні-жовтні та паралельно збирати донати для "Повернись живим". Деталі ось тут: https://t.me/GenomicsUA/178.
Як я бачу, він буде найбільш корисним для студентів-початківців, особливо не-біоінформатикам. З іншої сторони, ми оглядатимемо сучасні гарні практики, тож структурувати знання буде корисним на будь-якому рівні.
Я планував це як авторський мікрокурс, але колеги зустріли ідею з ентузіазмом, тож тепер це наш повноцінний практичний захід з усім необхідним для подальшої самостійної роботи. Думаю, вийде класно і ми надалі будемо робити його також для студентів-іноземців, але вже за фіксований прайс 💻🧬
Якщо знаєте спільноти студентів або колег, де люди могли б бути зацікавленими - буду вдячний за поширення.
Як я бачу, він буде найбільш корисним для студентів-початківців, особливо не-біоінформатикам. З іншої сторони, ми оглядатимемо сучасні гарні практики, тож структурувати знання буде корисним на будь-якому рівні.
Я планував це як авторський мікрокурс, але колеги зустріли ідею з ентузіазмом, тож тепер це наш повноцінний практичний захід з усім необхідним для подальшої самостійної роботи. Думаю, вийде класно і ми надалі будемо робити його також для студентів-іноземців, але вже за фіксований прайс 💻🧬
Якщо знаєте спільноти студентів або колег, де люди могли б бути зацікавленими - буду вдячний за поширення.
Telegram
Genomics UA
Привіт, спільното! Як ваші РНК? 👩🔬👨🔬
Команда Геноміки організовує практичний курс з аналізу даних секвенування РНК і запрошує учасників. Разом ми пройдемо основні етапи аналізу на прикладі опублікованих даних з оглядом на кращі практики, що стане у пригоді…
Команда Геноміки організовує практичний курс з аналізу даних секвенування РНК і запрошує учасників. Разом ми пройдемо основні етапи аналізу на прикладі опублікованих даних з оглядом на кращі практики, що стане у пригоді…
Ми з вами вже тут обговорювали, що є багато ватних росіян, які як таргани зараз лізуть в наукові установи інших країн. Країн, куди можна замовити наукові реагенти, де зарплатня не 80 000 рублів (~0.17 доларів), і де є варіант вмерти від старості, а не лише від алкогольного цирозу.
Такий випадок стався на Окінаві, де типовий руський хотів працювати постдоком. І навіть місцевий професор був не проти взяти, бо а що такого, наука внє політікі 政治を越えて і усе таке.
На щастя, в Okinava Institute of Science and Technology (OIST) працюють українки. Які, ризикуючи своєю кар'єрою, спочатку спробували переконати професора, а згодом ця дискусія вийшла на рівень менеджменту. За ітогом росіянець поїде хіба що устойло Тамбов, а професори OIST тепер розроблять політику щодо таких персонажів у майбутньому.
Цю базу, фундамент і усе таке можна почитати тут на каналах Труха ⚡️Окінава та Клуб нестабільності.
How it started: https://t.me/chkech/42372
How it's going: https://t.me/okinawatruha/2046
"Нейтральні" професори до першого зруйнованого ракетою інституту в їх країні.
Такий випадок стався на Окінаві, де типовий руський хотів працювати постдоком. І навіть місцевий професор був не проти взяти, бо а що такого, наука внє політікі 政治を越えて і усе таке.
На щастя, в Okinava Institute of Science and Technology (OIST) працюють українки. Які, ризикуючи своєю кар'єрою, спочатку спробували переконати професора, а згодом ця дискусія вийшла на рівень менеджменту. За ітогом росіянець поїде хіба що у
Цю базу, фундамент і усе таке можна почитати тут на каналах Труха ⚡️Окінава та Клуб нестабільності.
How it started: https://t.me/chkech/42372
How it's going: https://t.me/okinawatruha/2046
"Нейтральні" професори до першого зруйнованого ракетою інституту в їх країні.
Нещодавно Голос Америки опублікував важливе інтерв'ю з Тарасом Олексиком, професором Оклендського університету українського походження, про майбутнє геномних технологій та біоінформатики в Україні. Окрім іншого, інтерв'ю стосувалося наших перспектив та освіти.
Це надихнуло мене написати розгорнутий коментар про те, чому нам в Україні потрібен фокус (ще вчора) на геномних технологіях загалом, які зміни можуть допомогти нам вже зараз, а на чому варто було б сфокусуватися під час післявоєнної відбудови. Ну і про освіту, бо як без неї.
Прочитати довгочит можна на сайті Друкарні.
Це надихнуло мене написати розгорнутий коментар про те, чому нам в Україні потрібен фокус (ще вчора) на геномних технологіях загалом, які зміни можуть допомогти нам вже зараз, а на чому варто було б сфокусуватися під час післявоєнної відбудови. Ну і про освіту, бо як без неї.
Прочитати довгочит можна на сайті Друкарні.
Друкарня
Геномна наука в Україні: чи є це в нашому ДНК?
Допис щодо дискусії про розвиток геномних технологій в Україні у відповідь на інтерв'ю з професором Тарасом Олексиком: "Україна замість "геномної пустелі" може стати центром геномних досліджень у Європі"
Якщо ви шукаєте PhD позицію, то ділюся: щойно відкрився щорічний набір на нашу програму в CeMM (Research Center for Molecular Medicine of the Austrian Academy of Sciences, Відень, Австрія). Ця можливість цікава ще й тим, що усі проєкти мультидисциплінарні, тому на нашу PhD за напрямом молекулярної медицини можуть подаватися люди з медичною освітою, біологи, хіміки, математики, біоінформатики та інші.
Окрім того, що тут працюють групи, які публікуються в Cell-Nature-Science, наші PhD студенти зможуть працювати з майже будь-якою сучасною методологією, бо ми знаходимося в одному з кращих кампусів в Австрії. Спільнота в кампусі інклюзивна та дружня, а ще тут працює багато українців і є принципова позиція інституту щодо рекрутингу з країн-спонсорів тероризму.
Заявки кандидатів подаються не в певну лабу, а в загальний пул, а після відбору у кандидатів буде можливість поспілкуватися з різними PI та знайти собі лабораторію з найбільшим збігом інтересів. Я поки що не знаю про інші лаби, але в нас (Prof. Reiberger) є бажання найняти на наступний рік кандидата з сильною зацікавленістю в дослідженні хвороб печінки, знаннями в біоінформатиці (RNA-seq, протеоміка, single-cell, spatial transcriptomics - щось з цього) та/або клітинних + in vivo дослідженнях. Тож якщо це ви, подавайтеся на програму. На старті є гарна інтенсивна підготовка нових PhD студентів, тож тому, чого не знаєте, можна буде довчитися.
Податися можна за лінком, приймаються заявки до 23-го січня, а запланований початок PhD програми у вересні 2024-го.
Окрім того, що тут працюють групи, які публікуються в Cell-Nature-Science, наші PhD студенти зможуть працювати з майже будь-якою сучасною методологією, бо ми знаходимося в одному з кращих кампусів в Австрії. Спільнота в кампусі інклюзивна та дружня, а ще тут працює багато українців і є принципова позиція інституту щодо рекрутингу з країн-спонсорів тероризму.
Заявки кандидатів подаються не в певну лабу, а в загальний пул, а після відбору у кандидатів буде можливість поспілкуватися з різними PI та знайти собі лабораторію з найбільшим збігом інтересів. Я поки що не знаю про інші лаби, але в нас (Prof. Reiberger) є бажання найняти на наступний рік кандидата з сильною зацікавленістю в дослідженні хвороб печінки, знаннями в біоінформатиці (RNA-seq, протеоміка, single-cell, spatial transcriptomics - щось з цього) та/або клітинних + in vivo дослідженнях. Тож якщо це ви, подавайтеся на програму. На старті є гарна інтенсивна підготовка нових PhD студентів, тож тому, чого не знаєте, можна буде довчитися.
Податися можна за лінком, приймаються заявки до 23-го січня, а запланований початок PhD програми у вересні 2024-го.
Серед нас тут багато тих, кому небайдуже майбутнє біоінформатики та обчислювальної біології в Україні. Це майбутнє пов'язане з освітніми програмами. І, буду відвертим, я б не обрав жодну з тих, яка наразі існує в країні, для свого навчання.
Нещодавно колеги з кафедри біохімії Прикарпатського національного університету почали громадське обговорення нової магістратури з біоінформатики, яку вони планують запустити. Враховуючи, що колеги вони адекватні, я бачу це як можливість нарешті мати в Україні магістратуру з біоінформатики, яка була б "made right". Тож прошу вас подивитися на план і надати їм зворотний зв'язок (форма у цьому дописі або на сайті ПНУ), особливо якщо ви - студент або так чи інакше пов'язані з біоінформатикою.
Зі своєї сторони, я публікую відкритий лист з текстом, який надіслав їм як рекомендації. Тож напишіть їм своє бачення, а якщо буде бажання - то і мені; було б цікаво знати для майбутніх освітніх проєктів разом з командою Геноміки, чого вам особисто не вистачає.
https://mutation.me/bioinformatics-msc-ua
Нещодавно колеги з кафедри біохімії Прикарпатського національного університету почали громадське обговорення нової магістратури з біоінформатики, яку вони планують запустити. Враховуючи, що колеги вони адекватні, я бачу це як можливість нарешті мати в Україні магістратуру з біоінформатики, яка була б "made right". Тож прошу вас подивитися на план і надати їм зворотний зв'язок (форма у цьому дописі або на сайті ПНУ), особливо якщо ви - студент або так чи інакше пов'язані з біоінформатикою.
Зі своєї сторони, я публікую відкритий лист з текстом, який надіслав їм як рекомендації. Тож напишіть їм своє бачення, а якщо буде бажання - то і мені; було б цікаво знати для майбутніх освітніх проєктів разом з командою Геноміки, чого вам особисто не вистачає.
https://mutation.me/bioinformatics-msc-ua
mutation.me
Відкритий лист: щодо плану магістерської програми з біоінформатики в ПНУ ім. Василя Стефаника – 🇺🇦 MUTATION.ME
Відкритий лист: щодо плану магістерської програми з біоінформатики в ПНУ ім. Василя Стефаника
Ви могли побачити новини, що Володимир Швадчак з колегами запускають нову магістерську програму з біоінформатики в ПНУ ім. Василя Стефаника. Персонально, мені імпонує…
Ви могли побачити новини, що Володимир Швадчак з колегами запускають нову магістерську програму з біоінформатики в ПНУ ім. Василя Стефаника. Персонально, мені імпонує…
Фіброз супроводжує багато хронічних захворювань печінки та, за деяких обставин (наприклад, відмова від алкоголю, елімінація вірусу гепатиту C), може відбутися його часткова або повна регресія. При цьому розвиток хронічної хвороби печінки з фіброзом часто супроводжується портальною гіпертензією, яка сама по собі є важливим фактором декомпенсації та ускладнень (про це детальніше в моєму минулому дослідженні; там також є калькулятор для визначення портальної гіпертензії за лабораторними параметрами для лікарів в країнах, де її прямо не вимірюють - наприклад, в Україні).
В новому дослідженні, яке почалося трохи більше ніж 3 роки тому, ми з колегами вивчали дві незалежні моделі хронічної хвороби печінки на мишах. Зробили вимірювання тиску в портальній вені, маркерів сироватки, і РНК-секвенування в здоровій групі, на піку індукції фіброзу і під час його регресії.
З РНК-секвенування я ідентифікував та пріоритизував гени, які також були пов'язані з важкістю хвороби, портальною гіпертензією та регресією в людей. Ця валідація в пацієнтів була зроблена частково на відкритих даних РНК-секвенування біопсій печінки, частково - завдяки колаборації з французькими групами, які зробили РНК-секвенування матеріалу пацієнтів після вдалого лікування гепатиту C.
Для біоінформатиків може бути цікавим запропонований метод пріоритизації генів в біологічних мережах, який детально описаний в секції методів та продемонстрований на Figure 5-6.
Запрошую до прочитання, і буду радий поспілкуватися в разі запитань або для потенційних колаборацій:
—
https://www.cell.com/iscience/fulltext/S2589-0042(24)00522-4
Фотографія: ми з моїм керівником PhD досліджень © Anna Yuwen / CeMM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Не про українську науку, а про світ.
Рускіє ідут до-мой. Повільно, але до усе більшої кількості європейських інститутів починає доходити, що "хороший руський" Ємєля в ЄС/EEA сьогодні - це людина, яка потенційно поїде назад на московію будувати реактор або робити вірусні knock-in мутації на замовлення свого фашистського уряду, бо усе одно не зможе інтегруватися в цивілізацію.
ЗСУ не обстрілюють Саратовський та Сиктивкарський університети. Тож нехай навчаються там. А на їх місця приїдуть в ЄС/EEA навчатися та працювати українські студенти та фахівці, яким ще після війни використовувати цей досвід для розбудови власної країни.
Рускіє ідут до-мой. Повільно, але до усе більшої кількості європейських інститутів починає доходити, що "хороший руський" Ємєля в ЄС/EEA сьогодні - це людина, яка потенційно поїде назад на московію будувати реактор або робити вірусні knock-in мутації на замовлення свого фашистського уряду, бо усе одно не зможе інтегруватися в цивілізацію.
ЗСУ не обстрілюють Саратовський та Сиктивкарський університети. Тож нехай навчаються там. А на їх місця приїдуть в ЄС/EEA навчатися та працювати українські студенти та фахівці, яким ще після війни використовувати цей досвід для розбудови власної країни.
У квітні відбудеться захід Data Science School від Київського академічного університету. Там в мене буде дві невеличкі доповіді за темами останніх статей: одна щодо застосування машинного навчання на біомедичних даних пацієнтів, інша - стосовно використання на великих біологічних даних.
Що в першому, що в другому випадку, це - щось, що можна успішно використати в Україні або на опублікованих експериментальних даних, або завдяки спроможностям ведучих медичних центрів рекрутувати великі когорти пацієнтів у дослідження.
На заході буде багато цікавих тем. Тож, якщо вам цікаве машинне навчання, запрошую вас реєструватися; зробити це та почитати програму можна до 23:59 10-го квітня за посиланням: КАУ
Що в першому, що в другому випадку, це - щось, що можна успішно використати в Україні або на опублікованих експериментальних даних, або завдяки спроможностям ведучих медичних центрів рекрутувати великі когорти пацієнтів у дослідження.
На заході буде багато цікавих тем. Тож, якщо вам цікаве машинне навчання, запрошую вас реєструватися; зробити це та почитати програму можна до 23:59 10-го квітня за посиланням: КАУ
Нещодавно я разом з колегами надав коментар для Cell Systems щодо того, як війна впливає на українську науку та вчених. Був майже впевнений, що редагування не переживе моє послання про "ну досить наймати росіян без жодних перевірок на роботу з чутливими технологіями!". Проте, завдяки редакторам випуску, це тепер побачать адресати.
Валерій Покритюк, єдиний з переліку співавторів в Силах безпеки й оборони України, прямо пише: потрібна зброя, зброя, і ще зброя. Це - думка, яка є дуже некомфортною для багатьох в західній академії. Бо ті, про кого йдеться, за нейтралітет та усе хороше, і взагалі, "люди маленькі". Але, сподіваюся, читачі Cell Systems задумаються над цим і зроблять необхідні висновки - від особистого внеску, до голосування за політиків, які не бояться бути проукраїнськими.
Багато там написано і про те, які наслідки має війна на дослідження. Віталіна Башинська у своєму коментарі поділилася тим, що, через вторгнення, її команді довелося припинити працювати над двома великими грантовими проєктами. Не мені вам пояснювати, наскільки непростою та важливою задачею є саме їх отримання в Україні. Олексій Болдирев поділився, що фокус досліджень змістився зі звичного для їх команди дослідження молекулярної патології хронічних хвороб на вивчення наслідків стресу.
Це та решту коментарів можна детальніше почитати у відкритому доступі: https://www.cell.com/cell-systems/fulltext/S2405-4712(24)00091-7#%20
Але що важливіше - поділитися цим з вашими західними колегами в LinkedIn, Twitter та на інших платформах, на яких вас читають. Бо, перш за все, це - заклик до дії.
Валерій Покритюк, єдиний з переліку співавторів в Силах безпеки й оборони України, прямо пише: потрібна зброя, зброя, і ще зброя. Це - думка, яка є дуже некомфортною для багатьох в західній академії. Бо ті, про кого йдеться, за нейтралітет та усе хороше, і взагалі, "люди маленькі". Але, сподіваюся, читачі Cell Systems задумаються над цим і зроблять необхідні висновки - від особистого внеску, до голосування за політиків, які не бояться бути проукраїнськими.
Багато там написано і про те, які наслідки має війна на дослідження. Віталіна Башинська у своєму коментарі поділилася тим, що, через вторгнення, її команді довелося припинити працювати над двома великими грантовими проєктами. Не мені вам пояснювати, наскільки непростою та важливою задачею є саме їх отримання в Україні. Олексій Болдирев поділився, що фокус досліджень змістився зі звичного для їх команди дослідження молекулярної патології хронічних хвороб на вивчення наслідків стресу.
Це та решту коментарів можна детальніше почитати у відкритому доступі: https://www.cell.com/cell-systems/fulltext/S2405-4712(24)00091-7#%20
Але що важливіше - поділитися цим з вашими західними колегами в LinkedIn, Twitter та на інших платформах, на яких вас читають. Бо, перш за все, це - заклик до дії.