По 10 листопада триває реєстрація в Конференції «Українська бібліотечна асоціація в екосистемі нової реальності»

@obrim_poet Уривочок 'Куток зору'

"— Скажи, Номер вісім, ти рада, що опинилася тут? — поцікавився №5.
— Ставиш дурні питання, — відповіла №8 й одразу запитала, — Не розумію, як ти взагалі пройшов відбір?
Існують такі місця, куди не варто потрапляти звичайній людині. Закриті, заховані за грифами “цілком таємно”, закопані глибоко під землею від суспільства. Саме таким місцем була одна з лабораторій науково-дослідного комплексу ОЦПК. В “HJ-0” утримувалися проти волі й виховувалися “мертві” діти. Тобто ті, яких при народженні оголосили мертвими й відібрали у батьків для дослідів. Там тримали і його.
Серед 50-ти лише 10 могли скласти усі іспити, щоб залишитися в “HJ-0” до свого 20-річчя. Маленькі вихованці проходили спеціальну програму, яка підвищувала їхню адаптивність до будь-якого середовища й ситуації. Ця програма або робила з дітей вундеркіндів – надлюдей, або руйнувала їх мозок остаточно. Думаю, не варто згадувати про велике фізичне навантаження, бо для того, щоб зберегти здорову свідомість, треба займатися спортом: плаванням, бойовими мистецтвами, легкою атлетикою, а також спеціальним предметом – Войду (суміш деяких вправ з йоги, військового вишколу мисливців і парапсихології з вмінням керувати власною внутрішньою енергією).
Казали, що ОЦПК фінансує п’ять таких лабораторій. В кожній з яких, кожні 5 років приймали на виховання по 10 дітей. А наприкінці навчання з тих 10 залишалося 4-ро. Перед випуском вони мали скласти іспит — вбити найкращого друга. Вчені довго спостерігали за учнями, щоб зрозуміти, хто до кого прив'язаний. Кожній парі виділяли кімнату, яка ставала будь-якою місцевістю: пустелею (звичайною чи арктичною), лісом (тропіки, тайга тощо), океаном (бійка прямо у воді), печера з вогняними надрами, та взагалі будь-що. Кожний боровся за своє життя, і щоб вижити — вбивав. Врешті з усіх лабораторій було обрано 10 кандидатів. Їм не потрібні були імена, бо істотами без імені простіше керувати. А для особової справи згодилися й номери: 8 та 5... Вони були з різних лабораторій. Їх завдання – відкрити новий простір під час гіперстрибка."
https://www.instagram.com/p/CV5S_EKNflQ/?utm_medium=share_sheet

Привіт панденята)) Сьогодні слово буде грізне.

Батожити – бити батогом, сікти. Розумію, не таке слово не часто застосуєш, але, мені подобається вживати його у переносних значеннях: батожити – тобто тяжко і багато працювати; батожити когось – в сенсі сильно відлупцювати. Все-все, припиняю, бо потім скажуть, що Аня вчить нехорошому;)

І, не забуваємо про синоніми: шмагати, хльоскати, стьобати, хвиськати, пороти, супонити, цвигати, шльогати, дерти, оперіщувати, полосувати… ох і люблять же українці вправлятися з батогом))

Автор @sao_anna_stadnik
https://www.instagram.com/p/CV5TtHwNon3/?utm_medium=share_sheet

Рубрика 'Пам читає' ⬇️
1
Кімнатними стали найнесподіваніші професії. Наприклад — поліцай.
Узяли чоловіка в коробку на чотири стіни, прив'язали до стола гнітом обов'язку, і 'нумо до праці'... кажуть!
Заяви, стоси паперів, за якими ховається чергове вбивство... Непомите від кави горнятко, сліди 'Вінстона' на вусах, стиснуті губи...

2
Сьогодні я знову, насеру матері, злий!
Знаю, що не все гладко!
Тримають нас тепер, мов не ми — працюємо в поліції, а, наче ми — справжнісінькі в'язні!
Добре!
Заспокоюся.
Можливо, на допитах пощастить, вивідаю інформацію про стан справ у країні, про мітинги.

3

*Тук-тук*
— Заходьте! — волаю.
— Василю, ти знову, як заведений?
— Усе. Добре.
— Ага, бачу, як добре! Та хрін із тобою! Дивися, кого для тебе маю. Відомий адвокат, праведник-мораліст, а зараз — проходить підозрюваним у справі із серійними зґвалтуваннями. Усе, як ти любиш.
Переді мною постає фігура пародійного вовченяти з Волл-стріт в окулярах 'хамелеонах' та з нудним для наших днів смартгодинником на лівій руці.
Звісно, на додачу до сірого костюму я помічаю ще й свіжий манікюр — це видає натуру, схильну різати кошенят у покірну літню ніч. Але я не спішу з висновками.
— Вікторе, якого дідька ти котиш на нього бочку! Не вмієш обережно, культурно?! — намагаюся простим методом завоювати прихильність адвоката, спостерігаючи, як той відреагує.
Насміхається. Що недобре.
— Сідайте, не хвилюйтесь, — кажу йому.
— Це не забере багато часу. Лише кілька формальних запитань, і ви вільні.
— Тьфу... на... (в)фас — цідить крізь зуби Віктор, і покидає приміщення, зачинивши двері на ключ.
https://www.instagram.com/p/CV53GZsNl60/?utm_medium=share_sheet

Друзі, сьогодні о 19:00 Банда вийде в прямий ефір з творчою спільнотою Аль Мор та іншими спонсорами їх фентезі конкурсу, не пропустіть!

Ефір буде за посиланням

https://youtu.be/eKTFjcitg84

І ще одна приємна новина! HyperJump тепер є на Розетці. БукБанда розширює мережу 👀 щоб книжечки потрапили до більшої кількості читачів https://rozetka.com.ua/324355981/p324355981/

Гарні новини приходять в парі. Тому повідомляємо ще одну приємність! HyperJump незабаром буде доступний на Якабу! 🥳 https://www.yakaboo.ua/ua/hyperjump.html

@obrim_poet Уривок з оповідання 'Куток зору'

По 15 листопада триває прийом творів на Конкурс оповідань «Моє фантастичне місто/село»

Уривочок з оповідання @jun_braz
"Безшумно від'їхали двері, в кімнату зайшов худорлявий чоловік. Він ніби щойно зійшов із постера, що рекламує новий голофільм. Мужнє обличчя, коротка зачіска, лише біло-помаранчева форма видавала в ньому працівника наукової станції.
Тато! — скрикнув радісно хлопчик. Він вже готувався до сну й не очікував на візит батька. Сьогодні другий день тернія, тобто робоча зміна закінчилася б далеко опівночі.
Привіт, малий! — відгукнувся чоловік, підхоплюючи сина на руки.
Тебе відпустили раніше? — малі рученята охопили шию дорослого.
Ага, Тіто дав дозвіл. Мама ще не прийшла?
Ні, ще на третій палубі, — сумно відповів хлопчик.
Третя… це там, де торговий корабель прийняли?
Ага, але після піратів від нього мало що лишилося...
Звідки ти знаєш?
Та вся мережа вже знає. І мама встигла розповісти. Ще й нашого меддроїда забрала. Казала, що власних із медкорпусу, може, й не вистачити.
Вся, та не вся. От твій батько, наприклад, не в курсі, — відповів чоловік, опускаючи сина на розстелене ліжко.
Підкорюючись командам нейромережі запрацювала система розумного дому. Світло в кімнаті почало згасати, залишаючи лише черговий, блідий вогник під керамопластиком стелі. Стиха заграла заспокійлива музика. У повітрі кімнати відчувся тонкий аромат трави “тха”. Дивним чином, вона мала заспокійливу дію на центральну нервову систему. І це було єдине, що могла експортувати до федерації планета Ліоан.
Тату, ти ж розповіси мені оповідку на ніч?
Ну, коли я так вдало прийшов, то певно, що розкажу. Яку ти бажаєш? — чоловік присів у магнітне крісло, що висіло поряд із ліжком. У приміщення безшумно в'їхав малий дроїд. Маніпулятори тримали тацю з гарячою кавою. Чоловік із вдячністю прийняв горнятко й примружив від задоволення очі, зробивши невеличкий ковток.
Про живий корабель, — позіхнув хлопчик, ховаючись під ковдрою.
Ну, тоді слухай. Колись, давним-давно жив собі хлопчик..."
.
.
#hyperjump #bookbanba #уривок #сучукрліт
https://www.instagram.com/p/CWLp7XLteFe/?utm_medium=share_sheet

🎵🎶 Шматочок аудіокниги Repetere збірки HyperJump від @jun_braz озвучує Ян Браз та Яцута Леся.

Привіт, друзі! Сьогодні ми повертаємося до темної богині Мари та її дочок. Наступна на черзі у нас Глуханя або ж Глухея. Гадаю, пояснювати, які біди вона приносить людям, не має сенсу та все ж. Глуханя позбавляє людей слуху. Робить це у вкрай простий спосіб: залазить на людину, всідається їй на голову, закриває долонями вуха нещасному - так той і глухне. В деяких варіантах потвора не лише вмощуєтсья на голові, а й заламує її, від чого та нестерпно болить.
Уявляли цю бісицю без вух та без рота. Врятуватися від неї можна було так само, як і від решти дочок Мари - свяченою водою, а ще задобрюванням домовика, аби він оберігав оселю від страхіття.

❗Панденята, чудово-містична новина❗
'Місто спогадів' поїхала у друк, а ми нагадуємо, що завтра останній день передпродажу! Поспішіть придбати останні квиточки до Дрімфогу.

З цієї нагоди показуємо вам оновлену обкладиночку. Пам'ятаєте минулий червоний варіант? Гайда у сторіс в Instagram, подивимося, яка між ними різниця! 🐼🐾

Пишете російською, а потім перекладаєте на українську мову? А послугами перекладача користуєтесь? Ні? Тоді, вас викриють недолугі словосполучення.

«Обвела поглядом порожню аудиторію, і тільки збиралася вийти за двері, як та відчинилася, являючи моєму погляду нікого інакше, як Костика...

І щоб не бути голослівною, не полінувалась і знайшла той же текст на платформі російською:

«Обвела взглядом пустую аудиторию, и только собиралась выйти за дверь, как та распахнулась, являя моему взору никого иначе, как Костика...»

Знайдіть першоджерело (це не складно, ані скілечки). І цього можна було б уникнути, якби автор вичитав перекладений текст, або дав його на вичитку бета-рідеру, чи мамі, чи подрузі, чи… Натяк ви зрозуміли))

Автор @sao_anna_stadnik
https://www.instagram.com/p/CWvz4ZeN6MP/?utm_medium=share_sheet