Ганна Маляр
14.9K subscribers
501 photos
108 videos
1 file
128 links
Заступник Міністра оборони України 2021-2023
Download Telegram
Як ви вважаєте - чи повинен кримінальний кодекс передбачати довічне позбавлення волі за згвалтування дитини вчинене злочинцем ВПЕРШЕ?Чи,може, це жорстоко і треба дати людині шанс виправитись? Запитую,бо це був предмет дискусії щодо нашого законопроекту.
Anonymous Poll
87%
1️⃣Так,це адекватне покарання
13%
2️⃣Ні,надто жорстоке покарання
Результати опитування читачів цього каналу красномовні - 86% вважають, що вже за перше згвалтування дитини слід застосовувати довічне позбавлення волі.
Я мушу дещо пояснити.
На мою думку, визначаючись з покаранням, ми повинні враховувати не лише характеристику особи злочинця - він вперше "оступився" в житті чи впевнено пішов по злочинному шляху, а й шкоду, яку він завдав та наслідки цієї шкоди для жертви.

Скажімо, для згвалтованої дитини - це травма на все життя. Тобто у злочинця є шанс почати життя з нуля, у жертви-дитини такого шансу майже немає.

Крім того, варто розрізняти особу злочинця - грабіжника від гвалтівника дітей. У грабіжника є вирогідність виправитись і перше засудження, дійсно, може бути останнім. Натомість, гвалтівники дітей, навпаки, мають тенденцію до високого рецидиву і не виправляються в традиційному розумінні.

Тому, сповідуючи гуманізацію покарань за будь-які інші злочини, я вважаю, що все ж таки гвалтівників дітей варто ізольовувати від їх потенційних жертв, бажано довічно.
Моя мрія - побувати у Міжнародному кримінальному суді - здійснилась. Там судять за геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності. Україна подала в цей суд заяви проти Росії щодо вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людяності(рос. человечности).
Наші заяви лише перевіряють, тобто відкриття повноцінного провадження ще не було. Так, там все затягують на роки, тому не очікуйте на швидкий результат.
Як на мене, то в Конституції не вистачає, як мінімум, дві норми:
1️⃣ про право народу на повстання
2️⃣ про те, що робити, якщо президент(незалежно від прізвища) самоусунувся від виконання своїх обов'язків, наприклад, поїхав у Ростов.
Спробувала розібратись у рішенні Верховного суду щодо реєстрації Клюєва.

Хронологія подій коротко (людською мовою):
1. ЦВК відмовила Клюєву у реєстрації.
2. Ліберальна партія ,я ка висувала Клюєва у кандидати, оскаржила це рішення до суду першої інтанції.
3. Суд першої інстанції скасував рішення ЦВК і зобов"язав ЦВК зареєструвати Клюєва.
4. ЦВК оскаржує це рішення до Верховного суду.
5. Верховний суд ЧАСТКОВО задовільнив вимоги ЦВК, а саме - скасував обов"язок ЦВК зареєструвати Клюєва. Але зобов`язав ЦВК повторно розглянути подані Ліберальною партією документи на реєстрацію Клюєва.

Тобто рішення ВСУ зобов"язує ЦВК ще раз розглянути документи, але не зобов"язує приймати те чи інше рішення. Ви відчуваєте різницю між першим і другим судовим рішенням? У першому - зобов"язали зареєструвати, у другому - зобов"язали ще раз переглянути документи. Таким чином, у ЦВК є місце для маневру, тобто для відмови.

Але якщо почитати Постанову Верховного суду дуже уважно, там відкривається багато цікавого.
Скажімо, ВСУ вважає, що ЦВК просто погано по працювала, коли відмовляла у реєстрації Клюєву.
Бо "при прийнятті спірної постанови було взято до уваги лише відомості, викладені в наданому Генеральною прокуратурою України листі". Натомість немає в постанові ЦВК про відмову у реєстрації Клюєва посилань на дані - Прикордонної служби, СБУ, МВС.

Тобто для Верховного суду постанова ЦВК про відмову в реєстрації вбачається недостатньо обгрунтованою - не по працювали вони з доказами його відсутності в Україні. Саме тому, суд зобов"язує переглянути подані на реєстрацію документи. Якщо я правильно розумію, то в ЦВК тепер є нагода обгрунтувати відмову Клюєву більшою кількістю доказів.
Якби хотіли завдати реальну шкоду 112му чи людям, то стріляли б на три поверхи нижче, де він знаходиться, і трохи лівіше.

Добре, що цього не відбулось.

По факту постріли здійснені в будівлю бізнесцентру, в якій розміщаються окрім телеканалу й інші організації, наприклад AIlianz Україна тдв, Спашоп тощо.

Потрапили у рекламний щит телеканала, що може свідчити про сигнал телеканалу, але так само може і не свідчити про це.

Таким чином версій події повинно розглядатись декілька:

- привернення уваги широкої аудиторії до телеканалу 112
- сигнал менеджменту телеканалу 112
- постріли мають відношення до інших організацій, які орендують приміщення в цьому бізнесцентрі.

Потрапляння у вивіску говорить про демонстративність дій. З цього можна припустити, що організаторів цікавила максимально широка аудиторія. Можливо, широка аудиторія та увага всієї держави, були основною метою організаторів пострілу.

Якщо, все ж таки, це сигнал менеджменту телеканалу, то зазвичай такому акту передують певні конфліктні особисті перемовини. Тобто до менеджменту не звертаються одразу через обстріл. Тому, на підтвердження цієї версії бажано мати докази попередньої комунікації злочинців з менеджментом - попередження, залякування, шантаж тощо.
Чи є у популізму дно, або Як депутати запроваджували хімічну кастрацію.

Не буду скромною, та пораджу почитати мій цікавий текст на сайті Громадського - місцями серйозний, місцями саркастичний з елементами мелодрами та констатації реалій, які крутіші за сценарії Голівуду. Одним словом, сумно вам не буде.

"Щось на кшталт – жили були два законопроекти, один розумний (6607), а інший – красивий(6449).

Розумний законопроект 6607 був розроблений групою фахівців – представниками поліції, прокуратури, адвокатури, кримінологами, лікарями-психіатрами – ще у 2017 році. Але протягом двох років депутати його боялись, відправляли на доопрацювання, бо не готові були навіть чути словосполучення «хімічна кастрація».

Натомість життєдайні вибори творять дива і за два тижні до вирішального бою на виборчих дільницях парламент проголосував не за розумний законопроект 6607, а за красивий 6449. Бо їм, як і виборцям, здалось, що «каструвати всіх» – це красиво!"

Більше і цікавіше за посиланням

https://hromadske.ua/posts/chi-ye-u-populizmu-dno-abo-yak-deputati-zaprovadzhuvali-himichnu-kastraciyu?fbclid=iwar3g1fpizikvbvzmykns9mqxpeafhypv1px5mfpzqosr1tknzxmorgfoyas
Все що я думаю про люстрацію, я вже гворила і писала, додати мені нема чого...
Моя юридична позиція щодо закону Про очищення влади (про люстрацію) залишається незмінною з 2014 року. Закон написаний так, що люструвати за ним НЕМОЖЛИВО.

Конституційний суд зараз на розтяжці - між запитом суспільства і законністю. Бо суспільство вимагає визнати конституційним абсолютно нікчемний і неконституційний закон. То ви спитайте з тих, хто голосував за цей закон, з його авторів. Ви ж потім їх ще й у Верховну Раду обрали, щоб вони далі писали і приймали "шедеври законотворчості".

Всі, хто захищає цей закон, просто прочитайте його уважно, хоч один раз. Принаймні, людям з юридчною освітою стане очевидно, що він застосуванню не підлягає. Кому не очевидно, читайте нижче моє пояснення.

"На розгляді Конституційного суду нині знаходиться подання щодо неконституційності окремих положень люстраційного закону "Про очищення влади". В очікуванні рішення КС народні депутати наввипередки залякують зупинкою люстрації та народними протестами.

Дуже просто маніпулювати думкою суспільства, яке не читало текст закону. А відповідь на питання "хто провалив люстрацію" як раз знаходиться в самому законі.

Чи можлива за діючим законом люстрація?

Якщо його уважно прочитати, то стає очевидно, що люстрація за нинішнім законом просто неможлива.

Відповідно до другого пункту 1-ї статті закону про люстрацію, яка визначає засади люстрації, під неї потрапляють лише три категорії осіб.

Це особи, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи, спрямовані на:

1) узурпацію влади президентом України Віктором Януковичем;

2) підрив основ національної безпеки і оборони України;

3) протиправне порушення прав і свобод людини.

Тобто, яку б посаду особа не обіймала за часів Януковича – якщо в її діях немає перелічених вище правопорушень, вона не підлягає люстрації. Якщо ж вона вчинила якийсь з перелічених вище злочинів, то спочатку вирок щодо неї повинен набрати законної сили, а вже після того можлива люстрація.

Весь інший текст, який знаходиться нижче статті першої Закону про люстрацію – це мотлох, який суперечить засадам і меті люстрації, які встановлені цим же законом.

Тобто, законною є лише люстрація за вчинення перелічених вище правопорушень.

Але це ніщо інше, як дублювання вже існуючого законодавства.

У нас давно вже встановлено відповідальність за ці діяння. Мабуть, тому далі по тексту законодавець дописав мрії романтиків революції, які на практиці застосувати неможливо.

Схованки фальшивої люстрації

Отже, першу статтю написала якась розумна людина, а потім по тексту стирчать вуха різних політичних партій, погано освічених революціонерів і просто гарних людей, які не розуміють суті люстраційного процесу.

1. Так, одна "ну дуже українська гомофобна партія" проштовхнула у закон норму про люстрацію осіб, які працювали на керівних посадах КПРС, були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ.

Але ж депутати, які за це голосували, добре знали, що така люстрація неможлива. Бо з цього приводу є рішення Європейського суду з прав людини.

Так, у справі "Sidabras and Džiautas v. Lithuania" ЄСПЛ визнав люстрацію заявників колишніх кадебістів такою, що порушує їх права, з огляду на те, що оскаржуваний закон про люстрацію в Литві набув чинності через 9 років після розпаду СРСР, тобто запізно. Це означає, що по Україні ЄСПЛ прийме рішення про поновлення люстрованих колишніх керівників КПРС.

Навіщо було таку норму вписувати в текст закону? Щоб потім Україна виплачувала цим поновленим комуністам штраф з державного бюджету?

2. Чи можна за цим законом люструвати суддів?

У законі написано: люстрація не поширюється на "виборні посади".

Загляніть у Конституцію – стаття 85. Там судді після п'ятирічного терміну "обираються" Верховною Радою безстроково. Тобто люструвати за цим законом можна лише "суддів-новобранців", у разі, якщо вирок суду щодо вчиненого ними злочину, набрав законної сили.

І ще трохи лазівок в законі для уникнення люстрації.

3. Звільняються від люстрації ті чиновники, які визнані учасниками бойових дій під час проведення АТО на
сході України. Цією нормою багато хто вже скористався і встиг з’їздити "у відрядження в АТО" за статусом.

4. Також депутати надали право президенту "милувати" чиновників, які підпадають під люстрацію.

Така "милість" можлива по відношенню до "вищого офіцерського складу, які обіймали або обіймають посади в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України та інших утворених відповідно до законів військових формуваннях".

5. І наостанок, депутати ювелірно обійшли факт перебування нинішнього президента на посаді міністра в уряді Азарова.

Закон "Про очищення влади" встановлює застосування люстрації лише до осіб, які не менше року обіймали посаду у період з 25 лютого 2010-го по 22 лютого 2014 року. Порошенко пробув на посаді міністра економічного розвитку та торгівлі у 2012 лише 9 місяців.

Хто ж підпадає під люстрацію?

Таким чином, відповідно до закону, люструвати можна лише тих, хто й без того підпадає під кримінальну відповідальність, без закону про люстрацію.

Усі інші люстровані, в діях яких судом не доведено отих три пункти, що ви читали на початку статті, законно будуть поновлені на своїх посадах – якщо не українськими судами, то ЄСПЛ.

Тож, люстрацію завалили автори закону й ті, хто за нього проголосував.

А все через необізнаність. Дуже хочеться вірити, що саме необізнаність, а не лояльність до попередників.

Адже люстрація проводиться у тому випадку, коли в державі відбувається зміна політичного режиму та суспільного ладу. В Україні таких змін у 2013-2014 роках не було.

В Україні при владі знаходилась банда злочинців, яких потрібно було терміново затримувати і притягати до кримінальної відповідальності, засуджувати до найбільших термінів позбавлення волі.

Але ж політичної волі вистачило тільки на фальшиву люстрацію".
Кремль наступає. І це не новина. Щоб не робив Кремль по відношенню до України, це завжди буде експансія і наступ. І не має значення хто там при владі, за останні 400 років різні люди були, але зовнішня політика щодо України завжди колоніалістська.
Так ось, це скріншот з сайту президента РФ. Своїм указом їх президент вчора надав можливість отримати російське громадянство за СПРОЩЕНОЮ процедурою не лише жителям окупованих територій, а й усім хто раніше проживав у Донецькій та Луганській областях.
В самому тексті є назви так би мовити "республік", що підтверджує їх визнання з боку РФ.

В глобальному контексті - це війна, яка не припинялась. З точки зору тактики - це демонстрація сили в діалозі, якщо це можна назвати діалогом.

Треба розуміти, що Путін добровільно з війни вийде або переможцем, або не вийде. Тому плекати ілюзії, що він чимось там поступиться, про щось домовиться заради торжества міжнародного права - це наївно.

Яскравий приклад Молдова. Крок РФ назад, ніби то заради мирної угоди, призвів до ще більшого інкорпорування РФ у Молдову. Тепер Молдову знекровлять красиво, без танків, залишать назву країни, а по суті це буде сателіт Росії. Дуже сильно сподіваюсь, що Молдові вистачить сил у цій боротьбі, але вони вже й самі сумніваються.

Тому, переговори з РФ та мир на їх умовах - це пастка.

Мені шкода, що половина жителів України перебувають під впливом російської пропаганди і думають, що війна може припинитись після перемовин з РФ. За такою логікою виходить, що РФ анексуала та окупувала частину наших земель тому, що хотіла поговорити з кимось з наших президентів. Це ж абсурд, правда? Їм потрібна наша територія і наш суверенітет.

Тому єдиний предмет будь-яких перемовин з РФ - наша земля і наша державність. То ви що думаєте, РФ зайде у перемовний процес, щоб все завойоване назад віддати? Ні. Вони будуть вести торги - що після перемовин їм залишиться, а що нам. Видача паспортів - це і є торг, він вже почався. І те, що вони повернуть нам - це буде на їх умовах, аби продовжувати руйнувати нас зсередини, хіба це не зрозуміло?

Тож, в ситуації, що склалась не треба поспішати. Краще витратити більше часу, але отримати той результат, який не ослабить, а зміцнить Україну. А це можливо лише в одному випадку, коли Україна стане сильною державою. Українська влада повинна вірити у свої сили та розбудовувати надшвидкими темпами потужну Україну. Сильна держава - це і є сильний аргумент у міжнародних конфліктах.
Отже, з попереднього мого посту ви вже знаєте, що прохідні партії набирають разом близько 80% голосів, а потім ще й розділять між собою пропорційно решту 20% - які віддані за тих, хто не подолав бар"єр у 5%. Тобто, за кого б з "непрохідних" ви не голосували, частина вашого голосу піде опоблоку(з Медведчуком), бо він серед тих 5ти прохідних на другому місці.

Тепер поговоримо про другу особливість парламентських виборів, а саме - державне фінансування партій.

З цього року партії, які наберуть більше 2% голосів, отримають державне фінансування на 5 років. Розмір фінансування залежить від кількості відданих за партію голосів та загальної явки.

Якщо орієнтуватись на явку під час президентських виборів, то за 2% голосів, партія може отримати десь 12-13 млн. грн.
Якщо набере 4% - то вже 24-26 млн.грн.
Таким чином, у партії Шарія є всі шанси отримати державне фінансування на 5 років.

Отже, якщо ви знаєте, що голос відданий за "непрохідну" партію розподілять між собою ті, хто подолає 5% бар"єр, але все одно вирішили підтримати "непрохідних",
тоді добре розберіться - чи не пішли ці люди на вибори заради державного фінансування з вашої ж кишені. Адже серед партій, які не подолають 5% бар"єр, є різні - є справжні політичні партії з цінностями та власною історією, а є - заробітчани на політиці.
Channel photo updated
Channel photo updated
Друзі, відкриваю на своєму Телеграм.каналі рубрику #criminology

Все що про злочинність: неймовірно цікаво, пізнавально, що руйнує шаблони та стереотипи, примушує замислитись та побачити людей довкола себе з іншого боку - про все це буде у моїй новій рубриці.
Коротко і простою мовою.


Злочинність можна прогнозувати. Як це роблять американські кримінологи я вам розкажу трохи згодом. А сьогодні викладаю глобальний прогноз злочинності у недалекому майбутньому від Марка Гудмена.

Він вважає, що технічний прогрес знизить рівень доходу громадян з розвинених країн. Бо технології знищать робочі місця. Зросте розшарування в суспільстві. Це призведе до поширення екстремістських ідей та породить нову реальність - конфлікти і насильство в суспільсві стануть звичайною буденністю.
Марк Гудмен — стратег та консультант, який вивчає технології змін, що торкаються глобальної світової безпеки. Співрацює з такими організаціями, як Інтерпол, Експертна група ООН з протидії тероризму, НАТО та уряд США.

Мушу додати, що і "Європол" у звітах, які готують кримінологи, вже декілька років поспіль прогнозує збільшення екстремізму та інших насильницьких злочинів у Європі. Вони це пов"язують з декількома факторами - міграційними процесами, розшарування між бідними і багатими та розвитком інтернету. Як вказує Європол, інтернет є не лише благом, а й інструментом злочинців. Завдяки інтернету стає простіше поширювати екстремістські ідеї, простіше комунікувати злочинцям між собою. Інтернет дозволяє сьогодні вправно організувати теракт в Європі, перебуваючи на іншому континенті. Скажімо, позаминулорічний теракт у Франції був органзований і керувався з іншої країни. Виконавець спілкувався з організаторами через інтернет навіть не знаючи їхніх реальних імен.
В 2013 році Європол реєстрував близько 3600 організованих злочинних угрупувань на території ЄС. В 2017 кількість збільшилась до 5000. І це тільки ті, про які відомо правоохоронним органам.
"Тюрми переповнені людьми, котрі або самі порушили правила отримання задоволення, або штовхали на це інших".
Отримання задоволення - так описує мотивацію вчинення злочинів американський професор неврології Девід Лінден у своїй відомій праці "Мозок та задоволення".
Джон Дуглас - автор методики пошуку злочинців за психологічним портретом, який, доречі, став прототипом для оскароносного фільму "Мовчання ягнят" - за довгі роки вивчення серійних вбивць прийшов до невтішного висновку.
Серійний вбивця, на його думку, менш небезпечний ніж політичний. Оскільки перший обирає жертву собі по силі і довго готується, аби не бути викритим. Натомість другий - політичний вбивця - одержимий будь якою ціною, навіть ціною власного життя, виконати "місію".
ЄС є світовим центром виробництва синтетичних наркотиків. А Нідерланди та Бельгія ключовий координаційний центр поширення наркотиків у Європі(звіт Європолу за 2017р.)