"Путін є першим постмодерним диктатором. Янукович був аналоговим, Путін є цифровим". Такі думки прийшли у голову Дейвіда Патрикаракоса, після того, як він для написання своєї книги дослідив роботу кремлівських ботоферм Прігожина, численних так би мовити українських сайтів, які створював Кремль в Україні. Але Путін не цифровий, робота його посіпак топорна - просто витрачали гроші як вміли)))
Британська газета The Guardian повідомляє, що Китай з чисто китайським масштабом включився в масову пропаганду (turf war - війну штучних покриттів, як охрестили її блогери) в Інтернеті. Йдеться про створення цілої армії «коментаторів», які повинні штучно управляти громадською думкою в мережі на численних форумах, сайтах ЗМІ і в блогах.
А ви читаєте коментарі під статтями та постами в соціальних медіа?
Anonymous Poll
80%
Так, читаю
20%
Ні, не читаю
Агентство інтернет-досліджень (англ. Internet Research Agency, також в пресі та інших джерелах позначається як «фабрика тролів», «прігожінскаіє тролі», «Ольгинське тролі», «кремлєботи») - російська структура зі штаб-квартирою в Санкт-Петербурзі, що займається дезінформацією, формуванням громадської думки, зокрема дискредитацією російської опозиції. Агентство використовує фейковий акаунти у великих соціальних мережах і онлайн-виданнях, на форумах і в відеохостингу для просування інтересів замовника, в основному займаючись розповсюдженням прокремлівської точки зору у внутрішній і зовнішній політиці (включаючи збройний конфлікт на сході України і громадянську війну в Сирії).
Поява соціальних медіа змінила структуру сучасних війн. Тепер інформаційні операції стають основною зброєю, а військова зброя її супроводжує або доповнює. Ще 20 років тому було навпаки.
В багатьох розвинених країнах вже створені кібервійська, які в тому числі займаються інформаційними війнами.
Спеціалізовані підрозділи з кібербезпеки офіційно використовують кілька десятків країн, а неофіційно - більше сотні. Найбільш сильною армією в кіберпросторі володіють США: державне фінансування цього напрямку близько $ 7 млрд на рік, а чисельність хакерів, які працюють на державу, - 9 тис. Осіб. У трійці країн, де ці напрямки найбільш розвинені, також Китай і Великобританія.
Основними напрямками діяльності кібервійськ - шпигунство, кібератаки та інформаційні війни, які включають різні засоби впливу на настрій і поведінку населення країн.
В багатьох розвинених країнах вже створені кібервійська, які в тому числі займаються інформаційними війнами.
Спеціалізовані підрозділи з кібербезпеки офіційно використовують кілька десятків країн, а неофіційно - більше сотні. Найбільш сильною армією в кіберпросторі володіють США: державне фінансування цього напрямку близько $ 7 млрд на рік, а чисельність хакерів, які працюють на державу, - 9 тис. Осіб. У трійці країн, де ці напрямки найбільш розвинені, також Китай і Великобританія.
Основними напрямками діяльності кібервійськ - шпигунство, кібератаки та інформаційні війни, які включають різні засоби впливу на настрій і поведінку населення країн.
Сучасні технології неоднозначно впливають на демократичний процес: вони не тільки надають можливість почути і бути почутими, а й несуть в собі загрозу встановлення нових
форм маніпулювання політичною свідомістю і нових форм
контролю. Таким чином інформація стає одним з найважливіших ресурсів сучасності.
Саме інформація є
одним з основних інструментів управління суспільством, саме
завдяки зростаючій ролі і вдосконаленню засобів масової
інформації розширилися до небувалих меж
можливості маніпулювання свідомістю громадян в тому числі політичною.
форм маніпулювання політичною свідомістю і нових форм
контролю. Таким чином інформація стає одним з найважливіших ресурсів сучасності.
Саме інформація є
одним з основних інструментів управління суспільством, саме
завдяки зростаючій ролі і вдосконаленню засобів масової
інформації розширилися до небувалих меж
можливості маніпулювання свідомістю громадян в тому числі політичною.
За роки окупації маємо достатньо і відкритих, і закритих розвідувальних даних для того, щоб підтвердити той факт, що Москва, попри
декларативні заяви, ніколи й не розглядала Крим у вимірі розвитку
його економічного (індустріального, аграрного, туристичного чи гуманітарного) потенціалу.
Від окупації Кримського півострова Росія активно нарощує ударні
спроможності ЗС РФ, які базуються на його території, збільшуючи чисельність військ та оснащення новими зразками озброєння і військової техніки, з одночасним формуванням умов для посилення на цій
території їх ядерного потенціалу. Головна мета – перетворення РФ на
домінуючу державу у Чорноморському регіоні.
Росія створила в Криму потужне міжвидове угруповання військ,
яке охоплює наземний, повітряний і морський компоненти та нараховує близько 32,5 тис. осіб. РФ створює умови для
розміщення на ТОТ Криму ядерної зброї, окремих її компонентів та
носіїв, проводить роботи з відновлення об’єктів ядерної інфраструктури. БІЛА КНИГА Служби зовнішньої розвідки України.
декларативні заяви, ніколи й не розглядала Крим у вимірі розвитку
його економічного (індустріального, аграрного, туристичного чи гуманітарного) потенціалу.
Від окупації Кримського півострова Росія активно нарощує ударні
спроможності ЗС РФ, які базуються на його території, збільшуючи чисельність військ та оснащення новими зразками озброєння і військової техніки, з одночасним формуванням умов для посилення на цій
території їх ядерного потенціалу. Головна мета – перетворення РФ на
домінуючу державу у Чорноморському регіоні.
Росія створила в Криму потужне міжвидове угруповання військ,
яке охоплює наземний, повітряний і морський компоненти та нараховує близько 32,5 тис. осіб. РФ створює умови для
розміщення на ТОТ Криму ядерної зброї, окремих її компонентів та
носіїв, проводить роботи з відновлення об’єктів ядерної інфраструктури. БІЛА КНИГА Служби зовнішньої розвідки України.
Тактичні цілі Кремля стосовно тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях:
- швидка інтеграція ТОТ у Донецькій і Луганській областях у політико-правове поле України із забезпеченням із боку офіційного Києва т. зв. «особливого статусу» цих територій. По суті йдеться про їх суверенізацію, що передбачає повну амністію функціонерів і бойовиків «ДНР/ЛНР», проведення виборів на умовах і за участю представників самопроголошених «республік»;
- перекласти на Україну: а) значну частину або всього тягаря утримання та відновлення ТОТ у ДЛО; б) вирішення екологічних проблем, які за понад 5 років бойових дій та окупації набули майже катастрофічного характеру; в) відповідальності за соціально-демографічні проблеми, що стали наслідком російської агресії;
- досягнути зняття західних санкційних обмежень щодо РФ у сферах торгівлі,фінансів і технологій, а також скасування персональних санкцій відносно російських топ-функціонерів.
Біла книга Служби зовнішньої розвідки України.
- швидка інтеграція ТОТ у Донецькій і Луганській областях у політико-правове поле України із забезпеченням із боку офіційного Києва т. зв. «особливого статусу» цих територій. По суті йдеться про їх суверенізацію, що передбачає повну амністію функціонерів і бойовиків «ДНР/ЛНР», проведення виборів на умовах і за участю представників самопроголошених «республік»;
- перекласти на Україну: а) значну частину або всього тягаря утримання та відновлення ТОТ у ДЛО; б) вирішення екологічних проблем, які за понад 5 років бойових дій та окупації набули майже катастрофічного характеру; в) відповідальності за соціально-демографічні проблеми, що стали наслідком російської агресії;
- досягнути зняття західних санкційних обмежень щодо РФ у сферах торгівлі,фінансів і технологій, а також скасування персональних санкцій відносно російських топ-функціонерів.
Біла книга Служби зовнішньої розвідки України.
Лише на 7-му році війни у нас з"являються центри протидії інформаційним загрозам. Шкода, що немає скоординованої роботи і різні органи влади розтягують цей інструмент кожен собі. Тим часом РФ продовжує роздмухувати регіональний сепаратизм у різних регіонах України, зокрема у Закарпатті, Галичині, Бессарабії тощо, а також провокує міжетнічну та міжконфесійну ворожнечу.
Відповідати на такі інформаційні диверсії просто центри при різних органах влади не зможуть. Адже спочатку потрібно сформувати політику у цих питаннях, а потім разом зі спецслужбами виявляти та знешкоджувати ознаки російських інформаційних операцій та розробляти свої.
Відповідати на такі інформаційні диверсії просто центри при різних органах влади не зможуть. Адже спочатку потрібно сформувати політику у цих питаннях, а потім разом зі спецслужбами виявляти та знешкоджувати ознаки російських інформаційних операцій та розробляти свої.
На вихідних намагаюсь занурюватись у цікаву літературу. Читаю зараз про збільшення впливу ЗМІ та інформації на сучасне суспільтво. І ось натрапила на дуже цікаву думку Уебстера Ф. Цитую мовою книги: "Главный вывод постмодернистов, вытекающий из их анализа информации, состоит в том, что мы живем не в мире, о котором у нас есть какая-то информация, напротив, мы обитаем в мире, созданном информацией". Тобто ми з вами живемо у світі штучно створеному інформацією, яку теж хтось створює. В мене саме таке відчуття буває дуже часто, але не могла знайти цьому гарне пояснення.
Чому на телебаченні так мало серйозних, аналітичних, освітніх програм?
Ділюсь з вами ще одною цікавою думкою з книг, які читаю цими вихідними. У цій думці як раз відповідь, чому на ТБ стільки розважального контенту і немає високодуховних та справді аналітичних програм. Тому що інформація - це товар, насамперед. По-друге, рекламодавець підштовхує телебачення до того, щоб рекламу побачило якомога більше людей, це і призводить до засилля на екрані розважальних програм. І пише про це британський соціолог Френк Уебстер.
Ділюсь з вами ще одною цікавою думкою з книг, які читаю цими вихідними. У цій думці як раз відповідь, чому на ТБ стільки розважального контенту і немає високодуховних та справді аналітичних програм. Тому що інформація - це товар, насамперед. По-друге, рекламодавець підштовхує телебачення до того, щоб рекламу побачило якомога більше людей, це і призводить до засилля на екрані розважальних програм. І пише про це британський соціолог Френк Уебстер.
В Національній Академії СБУ щойно розпочалась
ХІІ Всеукраїнська наукова конференція "Комунікативні стратегії інформаційного суспільства: лінгвістика, право, інформаційна безпека». На жаль, цього року ми зустрічаємось онлайн.
Буду виступати на пленарному засіданні з доповіддю «Використання соціальних медіа у воєнних конфліктах».
Це напрям з яким я працюю як тренер силових підрозділів зі Стратегічних комунікацій.
Розповім яку роль соціальні медіа відіграли під час військової операції Ізраїльської армії проти ХАМАСу у 2014.
Також, сподіваюсь, що встигну розповісти про використання соціальних медіа міжнародною терористичною організацією ІДІЛ, яка функціонує у двох вимірах – фізичний та віртуальний або цифровий халіфат.
Звісно, я буду говорити про Україну та наш досвід інформаційної війни у соціальних медіа.
Соціальні медіа наділили інформаційну зброю безпрецедентною силою враження та змінили правила ведення воєнних конфліктів. Сьогодні, якщо сторона конфлікту не закріпила свою присутність у просторі соціальних медіа, то вона програє цей простір ворогові. Сторони конфлікту мусять бути присутніми у соціальних медіа, формувати комунікацію та підтримувати її, особливо у воєнний час.
ХІІ Всеукраїнська наукова конференція "Комунікативні стратегії інформаційного суспільства: лінгвістика, право, інформаційна безпека». На жаль, цього року ми зустрічаємось онлайн.
Буду виступати на пленарному засіданні з доповіддю «Використання соціальних медіа у воєнних конфліктах».
Це напрям з яким я працюю як тренер силових підрозділів зі Стратегічних комунікацій.
Розповім яку роль соціальні медіа відіграли під час військової операції Ізраїльської армії проти ХАМАСу у 2014.
Також, сподіваюсь, що встигну розповісти про використання соціальних медіа міжнародною терористичною організацією ІДІЛ, яка функціонує у двох вимірах – фізичний та віртуальний або цифровий халіфат.
Звісно, я буду говорити про Україну та наш досвід інформаційної війни у соціальних медіа.
Соціальні медіа наділили інформаційну зброю безпрецедентною силою враження та змінили правила ведення воєнних конфліктів. Сьогодні, якщо сторона конфлікту не закріпила свою присутність у просторі соціальних медіа, то вона програє цей простір ворогові. Сторони конфлікту мусять бути присутніми у соціальних медіа, формувати комунікацію та підтримувати її, особливо у воєнний час.
У 2019 році на 61 % порівняно з 2018-м збільшилася кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень, пов’язаних із насильством у сім’ї, – 2,6 тис. [1,6 тис - 2018]. Практично всі, а саме - 97,8%, були розслідувані і направлені з обвинувальним актом до місцевих загальних судів.
Одразу треба розуміти, що збільшення зареєстрованих проваджень не означає збільшення самих випадків насильства, це, швидше, детінізація насильства у сім"ї. На мою думку, таке явище обумовлене двома обставинами:
1. з 2019 року запрацювали зміни до Кримінального кодексу щодо криміналізації домашнього насильства.
2. масована публічна кампанія численних громадських організацій та ЗМІ з ключовим наративом "НЕ МОВЧИ". Для багатьох, хто ніяк не зрозуміє навіщо ці історії показувати по телебаченню, скажу - що це єдиний шлях, яким можна донести до жертв інформацію, що насильство - це злочин, що терпіти не треба і що є вихід. Більшість жертв насильства у сім"ї (безвідносно до статі та віку - бо потерпають всі) - не читають кодекси, аналітичні матеріали, не відвідують конференції, курси саморозвитку, психологів....Вони сприймають інформацію лише у форматі показу такої самої історії, її наслідків та порад улюблених артистів, телеекспертів - що робити у такій ситуації.
Скажу відверто, я вражена, кількістю справ, які дійшли до суду, бо основна відмінність проваджень щодо насильства у сім"ї, це те, що жертва часто потім на колінах і зі сльозами просить у поліції закрити провадження, бо вона вже пробачила кривдника. Йдеться про дорослих жертв. Це дивний парадокс, але повнолітні жертви домашнього насильства зазвичай не збираються розривати стосунки з кривдником і хочуть руками поліції та небайдужого суспільства примусити кривдника жити за правилами жертви. Це я знаю з особистого спілкування з жертвами.
Тому, перший крок із закликом "не мовчи" - можна вважати вдалим, бо жертви почали звертатись до правоохоронних органів частіше і не бояться про це публічно говорити.
Втім, попереду ще другий важливий етап публічної кампанії - довести жертвам, що з кривдником/кривдницею, агресором/агресоркою - не треба жити взагалі. З ним/нею не треба будувати стосунки, шукати компроміси, пробачати і сподіватись на виправлення. Один факт насильства - це привід для розірвання стосунків і треба навчитись ставити цю крапку.
Одразу треба розуміти, що збільшення зареєстрованих проваджень не означає збільшення самих випадків насильства, це, швидше, детінізація насильства у сім"ї. На мою думку, таке явище обумовлене двома обставинами:
1. з 2019 року запрацювали зміни до Кримінального кодексу щодо криміналізації домашнього насильства.
2. масована публічна кампанія численних громадських організацій та ЗМІ з ключовим наративом "НЕ МОВЧИ". Для багатьох, хто ніяк не зрозуміє навіщо ці історії показувати по телебаченню, скажу - що це єдиний шлях, яким можна донести до жертв інформацію, що насильство - це злочин, що терпіти не треба і що є вихід. Більшість жертв насильства у сім"ї (безвідносно до статі та віку - бо потерпають всі) - не читають кодекси, аналітичні матеріали, не відвідують конференції, курси саморозвитку, психологів....Вони сприймають інформацію лише у форматі показу такої самої історії, її наслідків та порад улюблених артистів, телеекспертів - що робити у такій ситуації.
Скажу відверто, я вражена, кількістю справ, які дійшли до суду, бо основна відмінність проваджень щодо насильства у сім"ї, це те, що жертва часто потім на колінах і зі сльозами просить у поліції закрити провадження, бо вона вже пробачила кривдника. Йдеться про дорослих жертв. Це дивний парадокс, але повнолітні жертви домашнього насильства зазвичай не збираються розривати стосунки з кривдником і хочуть руками поліції та небайдужого суспільства примусити кривдника жити за правилами жертви. Це я знаю з особистого спілкування з жертвами.
Тому, перший крок із закликом "не мовчи" - можна вважати вдалим, бо жертви почали звертатись до правоохоронних органів частіше і не бояться про це публічно говорити.
Втім, попереду ще другий важливий етап публічної кампанії - довести жертвам, що з кривдником/кривдницею, агресором/агресоркою - не треба жити взагалі. З ним/нею не треба будувати стосунки, шукати компроміси, пробачати і сподіватись на виправлення. Один факт насильства - це привід для розірвання стосунків і треба навчитись ставити цю крапку.
З огляду на те, що соціальні медіа використовуються сьогодні як зброя, хочу у вас запитати:
- навіщо ви читаєте анонімні телеграм канали про політику?
Сидять люди, які за гроші вигадують нісенітниці під виглядом якихось інсайдів, які їм ніби то хтось, даруйте на слові, "зливає". Десятки, а іноді сотні тисяч підписників читають продукти чиєїсь дуже хворобливої фантазії чи просто людини, яка над всіма стібеться.
Так, коли ЗМІ та журналісти посилаються на власні джерела, ви теж це не можете перевірити, але принаймні автор ставить на кон довіри своє власне ім"я і репутацію. Тому, можна говорити бодай про довіру до конкретного журналіста чи змі.
Але, Карл,...анонімний телеграм канал - як джерело інформації про політику 🤦 - це якась реінкарнація Алана Чумака?
Я вкрай здивована, що розумні люди читають анонімні телеграм канали про політику, поширюють цю бездоказову маячню, серйозно дискутують про це, хтось з політиків навіть ображається, що написали казку про нього, хтось шукає шпигунів у своєму оточенні - друзі, повертайтесь у ряди прихильників критичного мислення.
- навіщо ви читаєте анонімні телеграм канали про політику?
Сидять люди, які за гроші вигадують нісенітниці під виглядом якихось інсайдів, які їм ніби то хтось, даруйте на слові, "зливає". Десятки, а іноді сотні тисяч підписників читають продукти чиєїсь дуже хворобливої фантазії чи просто людини, яка над всіма стібеться.
Так, коли ЗМІ та журналісти посилаються на власні джерела, ви теж це не можете перевірити, але принаймні автор ставить на кон довіри своє власне ім"я і репутацію. Тому, можна говорити бодай про довіру до конкретного журналіста чи змі.
Але, Карл,...анонімний телеграм канал - як джерело інформації про політику 🤦 - це якась реінкарнація Алана Чумака?
Я вкрай здивована, що розумні люди читають анонімні телеграм канали про політику, поширюють цю бездоказову маячню, серйозно дискутують про це, хтось з політиків навіть ображається, що написали казку про нього, хтось шукає шпигунів у своєму оточенні - друзі, повертайтесь у ряди прихильників критичного мислення.
Про війну без емоцій - лише холодний розум, професійний підхід та в інтересах України.
Пропоную вам до перегляду моє інтерв"ю про зручні та незручні питання війни чудовому інтерв"юеру Александр Васильев на телеканалі Магнолія ТВ.
Тайм-коди:
00:51 - Україна не подала жодного позову до міжнародних інстанцій щодо злочину агресії.
01:57 - Чи є шанси притягнути Путіна до міжнародної відповідальності за агресію щодо України?
02:54 - Україна не дала право Міжнародному суду розслідувати злочин агресії на своїй території
05:50 - Російський наратив про "неоголошену" війну, як в його обговорення втягують "експертів"-дилетантів.
08:48 - Докази війни в Україні, зафіксовані у вироках наших судів.
11:47 - Закон про колабораціонізм - яким він може бути і чи потрібен він.
13:22 - За виконання якої роботи на тимчасово окупованих територіях передбачена кримінальна відповідальність?
15:01 - амністія бойовиків незаконних збройних формувань так званих "ДНРЛНР" - ризики і виклики для безпеки України
16:00 - переворот чи революція? Як з юридичної точки зору можна оцінити події Революції Гідності 2013-3014. В чому полягає пастка бажання виміряти історичні події законом?
20:24 - Що робити із злочинами, які на жаль іноді вчиняються в зоні бойових дій та чи має сенс повернення військових судів?
24:37 - ліквідація призовної армії Януковичем за два тижні до початку Майдану як приклад російської спецоперації.
25:47 - хто повинен відшкодовувати жителям Донецької та Луганської областей шкоду завдану агресією Російської Федерації.
29:17 - що може бути предметом перемовин воюючих сторін, якщо вести перемовини у правовому полі.
30:02 - Унормування обігу зброї в Україні - міфи про легалізацію.
34:25 - Справа Стерненка
https://www.youtube.com/watch?v=HkFydZYvUnY
Пропоную вам до перегляду моє інтерв"ю про зручні та незручні питання війни чудовому інтерв"юеру Александр Васильев на телеканалі Магнолія ТВ.
Тайм-коди:
00:51 - Україна не подала жодного позову до міжнародних інстанцій щодо злочину агресії.
01:57 - Чи є шанси притягнути Путіна до міжнародної відповідальності за агресію щодо України?
02:54 - Україна не дала право Міжнародному суду розслідувати злочин агресії на своїй території
05:50 - Російський наратив про "неоголошену" війну, як в його обговорення втягують "експертів"-дилетантів.
08:48 - Докази війни в Україні, зафіксовані у вироках наших судів.
11:47 - Закон про колабораціонізм - яким він може бути і чи потрібен він.
13:22 - За виконання якої роботи на тимчасово окупованих територіях передбачена кримінальна відповідальність?
15:01 - амністія бойовиків незаконних збройних формувань так званих "ДНРЛНР" - ризики і виклики для безпеки України
16:00 - переворот чи революція? Як з юридичної точки зору можна оцінити події Революції Гідності 2013-3014. В чому полягає пастка бажання виміряти історичні події законом?
20:24 - Що робити із злочинами, які на жаль іноді вчиняються в зоні бойових дій та чи має сенс повернення військових судів?
24:37 - ліквідація призовної армії Януковичем за два тижні до початку Майдану як приклад російської спецоперації.
25:47 - хто повинен відшкодовувати жителям Донецької та Луганської областей шкоду завдану агресією Російської Федерації.
29:17 - що може бути предметом перемовин воюючих сторін, якщо вести перемовини у правовому полі.
30:02 - Унормування обігу зброї в Україні - міфи про легалізацію.
34:25 - Справа Стерненка
https://www.youtube.com/watch?v=HkFydZYvUnY
YouTube
О Военных Преступлениях В АТО, Амнистия Для Сепаратистов, Будет Ли Путин В Гааге, Стерненко
Підписуйтеся на наш канал! тисніть "дзвоник" 🔔, щоб отримувати сповіщення про нові відео та трансляції!
Анна Маляр – голова Центру правових та кримінологічних досліджень, юристка-кримінолог
“00:43” Почему Путин может избежать международного суда и не ответить…
Анна Маляр – голова Центру правових та кримінологічних досліджень, юристка-кримінолог
“00:43” Почему Путин может избежать международного суда и не ответить…
Ви вже, мабуть, читали що за версією американських журналістів причиною розлучення Гейтсів Біла і Мелінди став ніби то зв'язок Біла з Джеффрі Епштайном, який був сутенером. Так там дуже цікава кримінальна історія з тим Джеффрі. В нас, якби таке трапилось, то сказали б, що це його так жорстоко допитували от він і не витримав.
Так ось, Джеффрі Епштайн, якого мали судити у справі про торгівлю сексуальними послугами, вчинив самогубство у своїй камері у тюрмі в Нью-Йорку у серпні 2019 року. Його звинувачували в управлінні масштабною мережею з неповнолітніх дівчат, що надавали сексуальні послуги.
Пам"ятаєте, як нещодавно в нас покінчив життя самогубством підозрюваний у згвалтуванні та вбивстві Марійки Захарової? То люди почали говорити і що його там вбили, і що він не витримав несправедливих підозр, і що його катували на допитах.
Але так буває, що людина добровільно не хоче провести решту життя за гратами з тавром злочинця.
Так ось, Джеффрі Епштайн, якого мали судити у справі про торгівлю сексуальними послугами, вчинив самогубство у своїй камері у тюрмі в Нью-Йорку у серпні 2019 року. Його звинувачували в управлінні масштабною мережею з неповнолітніх дівчат, що надавали сексуальні послуги.
Пам"ятаєте, як нещодавно в нас покінчив життя самогубством підозрюваний у згвалтуванні та вбивстві Марійки Захарової? То люди почали говорити і що його там вбили, і що він не витримав несправедливих підозр, і що його катували на допитах.
Але так буває, що людина добровільно не хоче провести решту життя за гратами з тавром злочинця.
Подивилась інтерв"ю Андрія Антоненка. Є в ньому одна річ, на яку я вже більше 20 років не можу знайти відповідь.
Чому люди, які за законом ще не винуваті, бо немає вироку суду, утримуються в умовах тваринної ферми часів занепадаючого соціалізму.
Як вже тільки не реформували цю пенітенціарну систему, але як мились в Києві 1 раз на тиждень взяті під варту, так і миються.
Чому один раз на тиждень? Хто встановив ці норми? Чим керувались? Що це за абсурд?
Про те, що люди після СІЗО та колоній втрачають зір - це взагалі ганьба. Втрачають, тому що за 30 років незалежності так і не спромоглись організувати нормальне світло у приміщеннях, де утримуються люди.
Місце для сну - це знущання.
Ну і решта, все, що розповідає Антоненко - так і є ще з 90-х.
Я розумію, що в суспільстві цю тему не люблять, бо в нас суспільство кровожерливе - "вчинили злочин, хай мучаться тепер". Але, є два "АЛЕ" в інтересах суспільства, яке воно не розуміє разом з тими, хто відповідає за стан утримання підозрюваних та засуджених:
1) на жаль, будь-хто може стати підозрюваним, незалежно від фактичної вини. І тут питання не лише в корупції, бувають помилки, коли свідок впевнений, що бачив саме вас, а у вас ніякого алібі - як варіант, а бувають і інші помилки слідства. І от поки доведуть, що це помилка - ви просто на все життя втратите здоров"я. Вийдете невинуватим, але невиліковно хворим. Таких історій купа.
2) особи, які вчинили злочину і відбувають покарання, рано чи пізно повертаються до нас у суспільство. То навіть з економічних міркувань треба розуміти, що з їхніми хворобами після звільнення їх ще лікувати треба за державний кошт, і багато хто через втрачене здоров"я не може повноцінно працювати і себе утримувати (адже далеко не всі повертаються на злочинний шлях, більше 70% все таки хочуть потім жити за законом).
І головне - цивілізованість держави. Адже покарання полягає в ізоляції, а не у завданні шкоди здоров"ю та інвалідізації особи.
Чому люди, які за законом ще не винуваті, бо немає вироку суду, утримуються в умовах тваринної ферми часів занепадаючого соціалізму.
Як вже тільки не реформували цю пенітенціарну систему, але як мились в Києві 1 раз на тиждень взяті під варту, так і миються.
Чому один раз на тиждень? Хто встановив ці норми? Чим керувались? Що це за абсурд?
Про те, що люди після СІЗО та колоній втрачають зір - це взагалі ганьба. Втрачають, тому що за 30 років незалежності так і не спромоглись організувати нормальне світло у приміщеннях, де утримуються люди.
Місце для сну - це знущання.
Ну і решта, все, що розповідає Антоненко - так і є ще з 90-х.
Я розумію, що в суспільстві цю тему не люблять, бо в нас суспільство кровожерливе - "вчинили злочин, хай мучаться тепер". Але, є два "АЛЕ" в інтересах суспільства, яке воно не розуміє разом з тими, хто відповідає за стан утримання підозрюваних та засуджених:
1) на жаль, будь-хто може стати підозрюваним, незалежно від фактичної вини. І тут питання не лише в корупції, бувають помилки, коли свідок впевнений, що бачив саме вас, а у вас ніякого алібі - як варіант, а бувають і інші помилки слідства. І от поки доведуть, що це помилка - ви просто на все життя втратите здоров"я. Вийдете невинуватим, але невиліковно хворим. Таких історій купа.
2) особи, які вчинили злочину і відбувають покарання, рано чи пізно повертаються до нас у суспільство. То навіть з економічних міркувань треба розуміти, що з їхніми хворобами після звільнення їх ще лікувати треба за державний кошт, і багато хто через втрачене здоров"я не може повноцінно працювати і себе утримувати (адже далеко не всі повертаються на злочинний шлях, більше 70% все таки хочуть потім жити за законом).
І головне - цивілізованість держави. Адже покарання полягає в ізоляції, а не у завданні шкоди здоров"ю та інвалідізації особи.
Сьогодні на лінії метро в Києві обмежували рух через самогубця. Чоловік живий.
Час від часу люди обирають метрополітен для того аби вкоротити собі віку. Ви, мабуть, чули, що в деяких країнах навіть зробили в підземці таблички "вихід є".
Якщо проаналізувати обране місце, то з одного боку воно чимось нагадує розповіді про перехід у потойбічний світ, а саме - тунель.
Втім, метрополітен насамперед це місце де з великою ймовірністю врятвють і де можливий найьільший розголос, бо причини зупинки метро повідомлять у всіх змі.
Тобто, якщо людина вибирає метро, то вона вагається, а може і взагалі не збирається прощатись життям, а швидше привертає увагу.
І не забувайте, що за даними ВООЗ 90% самогубств є наслідком психічних розладів різного генезу. Лише розчарувння і складних життєвих умов для такого вчинку, зазвичай, недостатньо.
Час від часу люди обирають метрополітен для того аби вкоротити собі віку. Ви, мабуть, чули, що в деяких країнах навіть зробили в підземці таблички "вихід є".
Якщо проаналізувати обране місце, то з одного боку воно чимось нагадує розповіді про перехід у потойбічний світ, а саме - тунель.
Втім, метрополітен насамперед це місце де з великою ймовірністю врятвють і де можливий найьільший розголос, бо причини зупинки метро повідомлять у всіх змі.
Тобто, якщо людина вибирає метро, то вона вагається, а може і взагалі не збирається прощатись життям, а швидше привертає увагу.
І не забувайте, що за даними ВООЗ 90% самогубств є наслідком психічних розладів різного генезу. Лише розчарувння і складних життєвих умов для такого вчинку, зазвичай, недостатньо.