Коли я дивлюсь на фото і відео влучань російських ракет, на загиблих і на руйнування, я не можу збагнути лише одного - як цивілізований світ сідає з ними домовлятись, як взагалі з росіянами після цього говорять, потискають руку, обдумають їхні умови…

Тобто, коли вбивця вбиває одну людину, його садять за грати і не домовляються ні про що, а якщо ти вбиваєш тисячі людей - ти сторона перемовин, партнер, суб‘єкт міжнародної політики, з тобою рахуються, цікавляться твоєю точкою зору.

Якби ми не віддали свою ядерну зброю, цієї війни б не було - це вже говорено переговорено.
Але хто наполегливо нам це радив і ультиматуми ставив?
⁃ США 🇺🇸
Тому, не треба ілюзій.
Те що вони наддержава геть не означає, що вони вміють прораховувати на три кроки вперед, знаються на специфіці наших взаємин з РФ та розуміють росію.

І іхня глибока експансія та інтеграція в наші державні інституції та громадянське суспільство - не завадили війні.

Тобто їхні ставки не спрацювали.

А що спрацювало?
Спрацювала їхня зброя. Вона врятувала нас від їхніх попередніх помилок.

Тому, спокушаючись на різні ідеї припинення війни, треба зважувати на те, що дає результат, а не знову на нас експериментувати.

Коли наші західні партнери хизуються своєю зброєю -це якось зрозуміло. В них бізнес і їхні люди не гинуть.

Але наші виробники, чиновники і військові - навіщось постійно інформують ворога що як і скільки ми виробляємо.
Щоправда після більш ніж 100 прильотвів по виробничим потужностям, виробники переважно мовчать.

Але справа ще й у тому, що ворог не повинен знати наш потенціал. В нас дуже маленький зазор у часі між можливістю застосувати нову зброю і тим що росіяни знайдуть протидію.
Не треба показувати новинки озброєння і розповідати їх технічні характеристики.
Тихо застосовуйте - результат скаже сам за себе.
Можна ж завжди загальними фразами це описати.
Без конкретики, назв, фото і відео зразків.
В ідеалі - після застосування.

От росіяни навпаки неофіційними каналами дезу запускають, що в них вже нічого не залишилось, ракет майже немає, боєприпасів немає - і так четвертий рік. І доволі переконливо. Багато хто у це вірить і сподівається.

Поки наші корисні ідіоти шукали вчора винуватих серед військових у ракетній атаці на Суми, самі росіяни сказали Трампу що не збирались туди цілити. Просто помилились.

В нас свої іноді підступніші за ворога.

Європу буде захопити значно легше ніж Україну.

Коли ми передавали наш досвід їх експертам, то з‘ясувалось, що через відсутність кордонів, у разі небезпеки, в них не залишиться в країнах ні мобілізаційного, ні тилового ресурсу. Взагалі. Тільки свідомі до захисту громадяни. А іх там за опитуваннями критично мало.


Тому краще допомогти зараз нам.

Путін не хоче мати справу з Трампом.
Трамп своїми діями давно дискредитував себе як передбачуваний партнер.

Тому, поки Трамп думає, що він веде перемовини і домовляється, Путін воює і використовує фантазії Трампа.
Перемир‘я? Ок. Тоді хай українці припинять стріляти і ми тим часом ближче підтягнемо зброю і людей до лінії зіткнення, бо через іх обстріли не вдавалось.

За час потуг Трампа до миру росіяни збільшили тиск, обстріли, штурми, ракетні атаки.
Діі Трампа домогли Путіну використати момент і ще більше вбивати українців і руйнувати Україну.

Трамп став пособником міжнародного злочинця.

Російський фюрер думає, що ніхто не розуміє сенс його «перемир‘я».

Він ніби хвилюється за паради і скрєпні свята, але насправді використовує припинення вогню для посилення.

Якщо вже і робити вигляд що ніхто не розуміє навіщо він в односторонньому порядку коли хоче тоді і пропонує «перемир’я», то в комплект з його перемир‘ям повинна входити - відмова від розмінування і будь-якого переміщення особового складу і техніки.

Бо обстріли він ніби як зменшує, але насправді користується тим, що ми не стріляємо і просувається ближче до нас.

Чи будуть інші країни наслідувати приклад росіі?
Так, будуть.
Якщо внаслідок різних домовленостей і «мирних ініціатив» частина наших територій залишиться під контролем агресора 🇷🇺

Це сигнал іншим - що так можна.
Нападай на меншого і слабшого і забирай території.
Цей сигнал спрацює не за один день. А за кілька років … от власне зараз цей час настав. Зараз країни, які до цього готові, будуть об‘єднуватись і підтримувати рф, щоб виправдати потім власні агресивні дії.

І не дивно, що в цьому списку опинились США 🇺🇸, вони завжди ці амбіції мали.

Не люблю оце «я ж говорила», але я дійсно про цей наслідок безкарної агресії і говорила, і писала. Говорила на всіх міжнародних зустрічах і майданчиках - коли мала до них доступ.
Але у 2022-2023 західна аудиторія, влада, дипломати - слухали це як казковий сюжет. Втім, ось він стає реальністю.

Це як з вуличною злочинністю. Якщо не притягати нікого до відповідальності - почнеться розгул злочинності.
Просто війна злочин іншого рівня, але суть психологіі злочинців та сама.

✔️Оборона Києва, невідомі історії.
✔️Чи варто очікувати перемир'я?

• як готувались до оборони Києва в 2022 році?
• що врятувало Київ?
• до Мощуна та після
• спали на робочих столах
• як шукали місця для нових штабів?
• бої за Гостомель та Васильків
• ми знали, хто в Києві “спить” і чекає сигналу
• десант з Дніпра: це був їхній план, і ми знали про нього
• флотилія з туристичних катерів, так виглядала наша ВМФ в Києві
• Росія знала де штаб, в полон ніхто не збирався
• наскільки реальним був ризик, що ворог зайде в Київ?
• чи варто очікувати на перемир'я?
• наскільки готова Європа, та чи можуть залишити Україну сам-на-сам з агресором?
• як Балтія готується до війни?

https://youtu.be/BB5BMrWppdc?si=150ZlZb85iea8A1V

Сьогодні нарешті побачились особисто з директором музею Берлін Сторі Бункер Wieland Giebel.

У 2022 році ми(команда Міноборони) з ним зробили неймовірне - поставили у Берліні перед російським посольством російський танк Т-72, яким росіяни у нас воювали. Як ви розумієте, було непросто. У Німеччині навіть був бюрократичний опір.

Але наша справа живе і сьогодні.
Міноборони тоді започаткувало виставки у європейських столицях російської військової техніки та озброєння, якими росіяни воюють на нашій території.

Я відкривала першу таку виставку у Варшаві, зараз у Європі діє декілька наших пересувних виставок.
Це була вдала українська комунікація зі звичайними європейцями, які могли на власні очі бачити що таке війна.

Зараз виставками опікується Національний військово-історичний музей Міноборони. Власне з ним цей проект ми і починали.
І принагідно хочу подякувати Олексію Копитько (тодішній радник міністра) - без нього нічого б не було.

P.S. побачились не випадково … буде ще дещо цікаве.

Росіяни ніколи не зупинялись перед терактами в себе ж вдома та перед вбивством своїх громадян.
Вбивати своїх - це почерк путіна.

Сподіваюсь, він не використає скрєпний «дєнь пабєди» для вбивства цивільних росіян заради провокацій.

Звісно, що Путін не збирається припиняти бойові дії і домовлятись.
А навіщо йому це треба? Він грає на найвищих ставках - або все, або нічого.

І нема такої частини украінської землі, на якій би він зупинився… тобто немає тієї «середини» на якій можна домовитись і його зупинити.
Він хоче всю Україну.
Тому зупиняти його можна тільки силою.

Хотілося б, щоб захід це усвідомив до того, як він піде на них.

🗞️ «Не забувайте, що це мало закінчитися за тиждень. І якби він (Путін) не загруз у багнюці зі своїми армійськими танками, він би був у Києві приблизно за п'ять годин»

У цих словах Трампа найстрашніше - це глибина його непоінформованості. Людини, яку інформують всі спецслужби держави і яка має доступ до будь-якої інформації.
Та, власне, навіть Гугл знає про ті події дуже багато ледь не з погодинною хронологією.

Питання тепер чи не переплутав він війни.

Жарти жартами, але за такого рівня розуміння ситуації не можуть прийматись рішення, здатні ситуацію вирішити.

«Главное для нас — устранить первопричины этого кризиса»….це ключове з сьогоднішньої заяви Путіна,

Те про що я і говорила. Його стратегія - або все, або нічого.

Тож, боротьба триває …

Для The Guardian розповіла своє бачення подальшої стратегії Путіна, перспектив перемовин та чому у Трампа поки що нічого не виходить.

Можна занурюватись у деталі, але глобально - Путін і Трамп представники різних культурних парадигм. Тому їхні світи не перетинаються взагалі.

Трамп сповідує бізнес-модель перемовин «win-win”, яка у ментальності Путіна означає програш. Він не допустить, щоб всі сторони війни - рф і Україна були однаково задоволені перемовинами.

Коли бізнесмен домовляється з главою ФСБ, який 25 років узурпує владу, то шансів у бізнесмена небагато. Навіть якщо він теж президент.

Мій прогноз станом на зараз - шансів, що Путін зупинить війну дуже мало.

https://www.theguardian.com/global/2025/may/18/we-will-pay-a-huge-price-ukraine-fears-war-could-drag-on-for-years

https://youtu.be/QUd2V2GOUPc?si=Za9nSiPsHTdpzMkC

Основа, яку має знати кожен українець, щоб продовжувати боротьбу.
Власне, це і є відповідь як перемогти і не допустити війну в подальшому.

Других шляхів немає.

Повернення наших з полону - це завжди радість.
1000 людей - це величезне досягнення.

І це великий прорив України в бік цивілізованості та дотримання норм міжнародного права.

Росіяни у 2022 році не хотіли, щоб ми цивілізували процес обміну і зробили його прозорим. Вони хотіли, щоб залишилось як було до 2022 - «договорняки» на їхніх умовах з «медведчуками».

Але мені у 2022 пощастило бути у складі великої команди з різних міністерств і відомств та брати участь у створенні організаційної і нормативної бази під цивілізовані обміни та цивілізоване поводження з полоненими.
Як це встановлено Женевською конвенцію про поводження з військовополоненими.

За 8 років війни в нас так і не були прописані процедури - хто, як і куди доставляє військовополонених. В нас не було системи утримання військовополонених. Все це довелось створювати з нуля.
Дуже швидко з‘явилась ідея зібрати всі держ органи, які займаються цим питанням, під дахом ГУР і створити Координаційний
штаб з питань поводження з військовополоненими.

Що Україні вдалось?
Вдалось у питанні обмінів залучити Червоний хрест як посередників і зробити процес обміну прозорим для міжнародної спільноти.

Вдалось побудувати процес затримання та утримання військовополонених у повній відповідності до норм міжнародного права.

Вдалось примусити міжнародну спільноту ставити росіі питання про умови тримання наших військовополонених. Так, на жаль - Червоний хрест виявися слабким у цьому, але Україна продовжує працювати з цим.

З росіянами щоправда завжди було важко і завжди був ризик непередбачуваності. Не знаю як зараз.
Але було так: списки на обміни передавали сторони через Червоний хрест для прозорості процесу.
Але на жаль, росіяни самі визначали по тих списках пріоритет - кого коли обмінювати чи ні. Втім, обміни все ж таки відбувались і відбуваються.
З відомими та публічними військовополоненими іноді було складніше. Це якось ніяково навіть писати, бо це про людей, але росіяни мають свою шкалу оцінювання наших військовополонених.

Та в будь-якому разі, навіть при всіх цих нюансах, обміни є.
І хай кожен хто чекає свою рідну та близьку людину - дочекається.