Вже розлітається на цитати.
Хто хоче подивитись відео повністю - заходьте за посиланням.

Це уривки, які вирішив викласти вже зараз німецький телеканал ZDF, з яким ми робимо документальні фільми про нашу війну.

Тобто, це уривки зйомок документального фільму до річниці вторгнення. І він буде транслюватись у Німеччині 24.02. Там буде багато героїв і цікавих висновків про те, як нас змінила війна і що дає нам сили.

☝️Знімали за тиждень до призначення Головнокомандувача.


https://youtu.be/I1OsDnLJ_fs?si=mdFubqErMOQ4NXGa

Чергове загострення на фронті - закономірне.
Обидві сторони намагаються змінити хід бойових дій на свою користь.

Війна в активній динамічній фазі. Тому ритм та інтенсивність бойових дій не можуть бути стабільними.

Нема таких задач - просто тримати населений пункт. Військові задачі значно складніші і комплексні. Але їх не публікують у соцмережах.

Там де тривають бої, там серйозно нищиться ворог і його наступальні спроможності, там не дають ворогу рухатись вглиб нашої території.

Путін вбив свого примарного конкурента на виборах.

Для Росії це звична річ. Тому про «чорного лебідя» - не варто.
А от для західного світу - це чергова точка неповернення вседозволеності найкривавішого диктатора 21 століття.
Кожен такий злочин, соромливо проігнорований світом, ще більше розв‘язує руки Путіну.

Не треба його боятись. Це вбивство говорить як раз про те, що він сам трусливий.
Треба використати цей привід для знищення злочинного путінського режиму ззовні. Така країна не має права існувати. Росія повинна стати іншою.

Авдіївка важлива для росіян з декількох причин:

✔️політична. Перед так званими виборами Путіна підняти моральний дух населення та мотивацію своєї армії.

✔️військова. Авдіївка для них перепона, там ім складно воювати. Вони в містах погано воюють. Тому закидають бомбами. Після Авдіївки - степ. Нам буде складніше здійснювати оборону, а їм буде простіше просуватись вглиб.

Навіщо вбивати «лежачого» опонента, який не становить реальної загрози?

Щоб залякати інших.

Війська з Авдіївки виводять з метою уникнення оточення та збереження життя і здоров’я наших воїнів.
Підрозділи переходять до оборони на більш вигідних рубежах.

🤔Отже, воювати в містах вони з нами не можуть, навіть в умовах переваги у людях та зброї - тільки закидувати бомбами.

Сьогодні день нашого малого герба - Тризуба.

Наш Тризуб - це не просто символ, це наша прошивка.

Є у мене мій улюблений магічний тризуб. Це робота нашого талановитого, вже нині покійного, косівського майстра Романа Стринадюка.
Колись його появу у себе я сприйняла як знак. І не помилилась.
З ним я пройшла найбуремніші часи нашої історії і завжди відчувала його силу.

Плани ворога не змінились - завоювати всю Україну.
Тому вони, як і раніше, намагаються посилити наступальні дії, щоб прорвати нашу оборону.

Зрозуміло, що весна буде непростою. Росія буде тиснути.
Якщо партнери не нададуть вчасно все, що обіцяли, то нам буде значно складніше тримати оборону.

До того ж у росіян - «вибори» Путіна у березні, тож вони використають війну у своїй внутрішній політиці. Використають і тимчасово окуповані території. Там вже активізуються провокації, вбивства та залякування людей.

Наразі у нас є унікальний досвід воювати з ними, професіоналізм наших військових, грамотне і сміливе командування, неймовірна стійкість та жага перемоги.
Це вже не мало.

Потрібні ще дві речі - допомога партнерів і єдність тилу.

Коли почалась війна?

Так, саме сьогодні 20 лютого – виповнюється 10 років від початку російсько-української війни.

Свого часу, коли я викладала у Школі суддів кваліфікацію злочинів у зоні бойових дій, я вивчила близько 2 тисяч таких вироків – саме стільки їх було з 2014 по 2019.

Результати цього дослідження були оприлюднені у фаховій літературі для суддів.

Так от, однією з проблем тоді було визначення дати початку агресії. У вироках суди або обережно обходили цю тему, або писали розмито.

Разом з тим, встановити точну дату початку агресії не так складно, адже анексія Криму армією Російської Федерації розпочалась 20 лютого 2014 зі вступу на територію Кримського півострова російських військових без розпізнавальних знаків.

Підтверджень цьому чимало, в тому числі медаль «За повернення Криму» – відомча нагорода Міністерства оборони Росії, на якій датою початку анексії Кримського півострова вказано саме 20 лютого 2014.

Також, у Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» використано дату 20 лютого 2014. Щоправда згадується ця дата у законі, як час початку тимчасової окупації, а не агресивної війни, бо тодішня позиція влади полягала в уникненні слова «війна». Втім, відповідно до Резолюції ООН «Про агресію» 1974 р. окупація – це ознака злочину агресії, незалежно від того, оголошували війну чи ні.

‼️ ГУР МО України запускає оновлений «Головний бот розвідки»
 
🤝 За 2 роки війни, українці та всі, хто виступає проти військової агресії росії, надсилали нам інформацію, яка допомогла:

- знищувати склади, споруди, техніку окупантів, кораблі тощо;
- здобувати важливу інформацію про сили та засоби ворога, дислокацію високопосадовців, колаборантів тощо;
- виявляти плани окупантів та діяти на випередження;
- фіксувати наслідки завданим окупантам ударів.
 
🙏 Ми дякуємо кожному, хто надсилав інформацію через офіційний телеграм-бот і тим самим наближав і продовжує наближати перемогу України над країною-агресором. Ми закликаємо всіх українців повідомляти про «Головний бот розвідки» своїм рідним, друзям та знайомим на тимчасово окупованих територіях.

👉 Якщо у вас є важлива для ГУР інформація, пишіть в офіційний телеграм-бот: https://t.me/gur_official_bot

📌 Більше інформації про «Головний бот розвідки» можна дізнатись тут: https://gur.gov.ua/content/tg-bot.html

ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber 🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 TikTok

Про цього велетня українського духу вже багато написали прекрасних слів.
Я сумую разом з усіма.

Мені пощастило і я мала нагоду спілкуватись зі Степаном Ільковичем.
Таку постать коротко не опишеш. Це ціла епоха.
Я би хотіла на ваше осмислення залишити тут фразу, яку він мені сказав у особистій розмові в 2014 році.
Я тоді збирала листи з порадами від наших відомих дисидентів для наших полонених, які знаходились в тюрмах Росії.

Не буду переповідати усієі розмови, але наостанок він тоді, обурюючись владними процесами, сказав: «цю країну може врятувати лише щось ірраціональне».

Глибока дуже фраза. В усіх сенсах. Для тих, хто добре знає нашу історію і позбавлений ілюзій.

На одному з найбільших телеканалів Німеччини ZDF вийшов документальний фільм Aнне Брюль про наших жінок у цій війні.

Я в усіх комунікаціях з західними ЗМІ пояснюю, що Росія - це не примарна, а реальна загроза для країн Євросоюзу, якщо ії не зупинити зараз. А зупинити ії можливо лише зброєю, якої нам не вистачає.

Війна змінила життя кожного з нас. Хочеться навіть написати - «зруйнувала». Але ми вистоїмо і переможемо.

🎥 на ютьюбі фільм за посиланням 👉 https://youtu.be/7J2zVTEKhus?si=MXjpt_rm0EBxnAyO

Мій ранок два роки тому.

Це був останній брифінг і останній робочий день у приміщенні Міністерства оборони на Повітрофлотському.
Більше ми туди не повернулись.

Потім я спустилась в укриття, де знаходились тоді Главком і Генштаб, і провела там перші місяці повномасштабного вторгнення.

Так, саме тоді народжувались перші формати інформаційних повідомлень з фронту та будувалась з нуля система опрацювання інформації для оприлюднення. Інформаційна складова тоді повністю перейшла на військові рейки і ми почали виконувати військові задачі.

Але інформаційна робота в перші тижні була мабуть однією сотою частиною того, що мені доводилось робити. Колись розкажу. Доводилось підхоплювати купу іншої непрофільної роботи, бо просто не вистачало рук і людей.

Ми тоді вистояли.
Далі тільки перемога!

Україна сьогодні закриває собою кордони Євросоюзу, адже імперські амбіції Росії виходять далеко за межі нашої країни. І ця загроза — не примарна і не гіпотетична, а реальна як ніколи.

Так само, як свого часу Росія готувалась до війни в Україні, вона це робить зараз на території країн Євросоюзу.

Ось лише деякі ознаки:
▪️фінансування політичних партій та проєктів, фінансування ЗМІ,
▪️фінансування мистецьких та культурних заходів,
▪️посилення агентурної мережі, ▪️фінансування багатотисячної фабрики ботів і тролів у соцмережах європейських країн.

Є чимало ознак намагання вплинути на громадську думку та політичні процеси країн Євросоюзу.

✔️В Україні усі ці названі ознаки виявились одним з етапів готування до війни.

Аби зупинити Росію, Заходу потрібно позбавитись всіх ілюзій та вивчити уроки цієї війни

4 уроки російсько-української війни для Європи та світу 

🔷Урок перший — не варто прогнозувати дії Росії з точки зору формальної логіки. Приміром, помилковим є припущення, що РФ слабша за країни НАТО, тому вона не наважиться здійснювати щодо них агресію. Є багато історичних прикладів, коли Росія неадекватно оцінювала свої сили і втягувалась у завідомо програшні для себе операції.
Навіть у війні з Україною росіяни не змогли врахувати всі фактори нашого опору та рушили на Київ у завідомо програшну для них операцію 

🔷Урок другий — не вірити Росії щодо намірів вести перемовини. РФ зараз активно просуває наратив готовності до переговорного процесу. Але предметом таких перемовин вона бачить території України — суверенної держави з міжнародно визнаними кордонами. У цій ідеї криється серйозна небезпека для підтримання миру в усьому світі, адже такі перемовини будуть мати наслідком легалізацію агресії.

Наш суверенітет, наші кордони, наші території — не можуть обговорюватись з агресором. Бо це буде продовження агресії та нав’язування волі агресора.

Якщо РФ в результаті перемовин отримає контроль у будь-якій формі бодай над якоюсь частиною наших територій, це означатиме для всіх інших країн, що «так можна було». Напасти, а потім
шляхом перемовин забрати собі частину територій суверенної держави. 

Тобто перемовини щодо втрати наших територій — це фактична легалізація міжнародного злочину агресії

🔷Урок третій — світ на сьогодні не має ефективного судового інструменту притягнення держав до міжнародної кримінальної відповідальності за злочин агресію, воєнні злочини та злочини проти людяності. Україна ще у 2015 році подала заяву до Міжнародного Кримінального Суду з приводу воєнних злочинів, скоєних Росією. 9 років триває розслідування. За цей час дії агресора досі не отримали юридичної оцінки міжнародного суду. А сам агресор продовжує вчиняти міжнародний злочин. 
Втім, проблема притягнення до міжнародної кримінальної відповідальності за агресію значно глибша, ніж кейс України. З часів Нюрнберзького процесу жодна країна світу не була засуджена за злочин агресію. Вироки були лише за скоєні воєнні злочини і злочини проти людяності, які в умовах війни є похідними від агресії.
Тобто сьогодні в світі міжнародна юстиція не працює як інструмент запобігання та протидії війнам і не притягує до відповідальності за агресію військово-політичне керівництво країн-агресорів

🔷Урок четвертий полягає в тому, що зупинити Росію може тільки зброя у відповідь та миттєва реакція на її дії. Протягом усіх 10 років тактика «не дратувати Путіна» виявлялась неефективною та навіть шкідливою, адже через зволікання у допомозі ми втратили можливість зупинити очільника Кремля ще у 2014-2015 роках. І внаслідок цього він отримав час на підготовку повномасштабного вторгнення.

Звірили годинники у боротьбі з РФ.
Рухаємось у напрямку перемоги.
Звісно, рік буде важкий. Ситуація на фронті дуже складна. І лише вірою у перемогу ми не переможемо. Потрібна зброя та єдність суспільства в сенсі - кожен робить все можливе для перемоги.

«Два роки — боротьба триває»
У річницю повномасштабного вторгнення російських військ в Україну відбулась спеціальна зустріч в рамках Ялтинської Європейської Стратегії (YES)

Треба розуміти, що для встановлення точної кількості загиблих потрібен час.
Адже є ще безвісти зниклі. І уточнення їх статусу іноді займає місяці. Бувають різні вкрай складні обставини для пошуку і перевірки даних.

Ми в цій війні демонструємо, що людське життя для нас справді найвища цінність, а не просто слова.

Про це красномовно говорять цифри і факти.
Війна не може бути без втрат. Втім, втрати можуть бути високими або мінімальними.

Під час наших наступів наші втрати, всупереч військовій науці, були в рази нижчі ніж у ворога.

▪️Приміром, на напрямках контрнаступа наші втрати були у 5 разів нижчі ніж у росіян.

▪️А на Бахмутському напрямку під час наступу влітку 2023, коли ми повернули 50 кВ.км., наші втрати були приблизно у 8 разів нижчі за ворога.

☝️а під час звільнення Харківщини у 2022 взагалі були найнижчі втрати за весь період бойових дій з моменту повномасштабного вторгнення.

Росія знову дістала свій козир «залякування ядерною зброєю».
Financial Times пише, що РФ відпрацювала ймовірну можливість застосування ядерної зброї на випадок настання певних обставин. І що може відповісти якщо що.

Росіяни цього інформаційного «вовка» випускають зазвичай як останній аргумент, щоб зупинити допомогу Україні, а ще для підвищення ставок, коли є шанс щось «виторгувати».

Вони, звісно, можуть зробити що завгодно. Тут варто позбавитись ілюзій про існування меж. Їх нема.

Але тоді в них вже не залишиться жодного аргументу для маніпуляцій, шантажу та залякування. Тобто, мети вони цим не досягнуть та ще й позбавлять себе ключового інструменту залякування.