Диво
Подивись хутчій на небо!
О, яке це дивне небо!
Синяя ріка над нами
вкрита білими льодами;
мить іще — й вона проснеться,
льодохід на ній почнеться;
вже дрижать, пливуть льодини —
всі у напрямі єдинім.
Між льодинами — розводдя,
сині між льодин розводдя;
в них зірки блищать і сяють,
поринають, виринають —
в отій сині мерехтливій,
наче рибки трепетливі.
Отакого льодоходу
я іще не бачив зроду.
Далебі, це — дивне диво,
що нам дано зріти диво!
Л. Гураль
@rozduminfo
Подивись хутчій на небо!
О, яке це дивне небо!
Синяя ріка над нами
вкрита білими льодами;
мить іще — й вона проснеться,
льодохід на ній почнеться;
вже дрижать, пливуть льодини —
всі у напрямі єдинім.
Між льодинами — розводдя,
сині між льодин розводдя;
в них зірки блищать і сяють,
поринають, виринають —
в отій сині мерехтливій,
наче рибки трепетливі.
Отакого льодоходу
я іще не бачив зроду.
Далебі, це — дивне диво,
що нам дано зріти диво!
Л. Гураль
@rozduminfo
Межі-мережі
Землю оком окинь —
Що за дивні мережі:
Це між різних країн
Всюди межі та межі.
Межі і між людьми —
Так воно уже вийшло:
Грішним — рай на землі,
Пекло — тим, що безгрішні.
В серці нашім, либонь,
Також різні хоругви:
В половині — любов,
А ненависть — у другій.
Меж фатальних отих
Люди не переходять,
А ночами по них
Вмерлі бродять і бродять…
Л. Гураль
@rozduminfo
Землю оком окинь —
Що за дивні мережі:
Це між різних країн
Всюди межі та межі.
Межі і між людьми —
Так воно уже вийшло:
Грішним — рай на землі,
Пекло — тим, що безгрішні.
В серці нашім, либонь,
Також різні хоругви:
В половині — любов,
А ненависть — у другій.
Меж фатальних отих
Люди не переходять,
А ночами по них
Вмерлі бродять і бродять…
Л. Гураль
@rozduminfo
Мости
Минуло, минулось,
але не забулось
ні радісне, ні сумне;
минуле — воно
тільки зветься минулим:
навіки ніщо не мине.
Минуле з теперішнім
в вічнім двобої —
не вийти з цієї війни;
запалював я теж мости за собою,
та не загорялись вони.
Л. Гураль
@rozduminfo
Минуло, минулось,
але не забулось
ні радісне, ні сумне;
минуле — воно
тільки зветься минулим:
навіки ніщо не мине.
Минуле з теперішнім
в вічнім двобої —
не вийти з цієї війни;
запалював я теж мости за собою,
та не загорялись вони.
Л. Гураль
@rozduminfo
Ріка
Ніхто не скаже: “може буть” —
Такого не буває:
Проклала річка довгу путь,
Але ім’я не має…
Ще за старих-старих часів
Прийшли до річки люди,
І мовив старший за усіх:
“Отут і жити будем”.
Під сонцем, радісна, текла
Ріка, і кожна хвилька
Була неначебто зі скла,
В ворсиночках-яскринках.
Дививсь на річку поводир:
“Яка ж вона доросла”.
Докупи склав, що бачив зір,
І вирік: річка Ворскла!
Ріка текла собі й текла —
Й на мить не зупинялась —
І ні якісінького скла
Ні в кого не украла.
А ось оте, а ось оте
Колись, можливо, й сталось:
Вона сміялась з недотеп —
Ще й як сміялась!
Сумна вночі і день усей
Між круч та осокорів,
Весела й краща за усе,
Під сонцем на просторі;
Інако їй не дано жити:
Ріка ця — мила й гречна —
До любого Дніпра спішить
З вітанням — безкінечно.
Л. Гураль
@rozduminfo
Ніхто не скаже: “може буть” —
Такого не буває:
Проклала річка довгу путь,
Але ім’я не має…
Ще за старих-старих часів
Прийшли до річки люди,
І мовив старший за усіх:
“Отут і жити будем”.
Під сонцем, радісна, текла
Ріка, і кожна хвилька
Була неначебто зі скла,
В ворсиночках-яскринках.
Дививсь на річку поводир:
“Яка ж вона доросла”.
Докупи склав, що бачив зір,
І вирік: річка Ворскла!
Ріка текла собі й текла —
Й на мить не зупинялась —
І ні якісінького скла
Ні в кого не украла.
А ось оте, а ось оте
Колись, можливо, й сталось:
Вона сміялась з недотеп —
Ще й як сміялась!
Сумна вночі і день усей
Між круч та осокорів,
Весела й краща за усе,
Під сонцем на просторі;
Інако їй не дано жити:
Ріка ця — мила й гречна —
До любого Дніпра спішить
З вітанням — безкінечно.
Л. Гураль
@rozduminfo
Термінал
— Все, як завжди: ніхто крім нас. Зробили, що могли, і навіть більше…
— Ніхто… Тепер нехай без нас. Займуть наше місце інші.
— Нічого, брате, нарешті маєм право відпочити…
— Так. Час нам йти. З хвилини на хвилину мають рейс оголосити.
— Все таке бруднé від крові… І там, куди летим, здається, камуфляж не в моді?
— Видадуть нове. Скидай РД, і залишки набоїв, напевне, там не стануть у нагоді…
— Ставай, хутчіш. Спирайся на плече, ще трохи, так – йдемо. Тут недалéко.
— Як дивно, зовсім вже не відчуваю болю. І стало дихати так легко…
— Обережно, тут уламки стелі. Майже прийшли, вже бачу небо крізь провал.
— Летимо. От тільки озирнусь востаннє на клятий пасажирський термінал…
А. Юрченко
@rozduminfo
— Все, як завжди: ніхто крім нас. Зробили, що могли, і навіть більше…
— Ніхто… Тепер нехай без нас. Займуть наше місце інші.
— Нічого, брате, нарешті маєм право відпочити…
— Так. Час нам йти. З хвилини на хвилину мають рейс оголосити.
— Все таке бруднé від крові… І там, куди летим, здається, камуфляж не в моді?
— Видадуть нове. Скидай РД, і залишки набоїв, напевне, там не стануть у нагоді…
— Ставай, хутчіш. Спирайся на плече, ще трохи, так – йдемо. Тут недалéко.
— Як дивно, зовсім вже не відчуваю болю. І стало дихати так легко…
— Обережно, тут уламки стелі. Майже прийшли, вже бачу небо крізь провал.
— Летимо. От тільки озирнусь востаннє на клятий пасажирський термінал…
А. Юрченко
@rozduminfo
Декабрь
Край осени. Прощай, ноябрь,
Уж в следующем встретимся году.
Зима пришла. Привет, декабрь!
Озябший ветер, первыми морозами гоним,
Несет в безбрежье неба
Горящих листьев грустный дым.
День бесконечным моросит дождем,
Что, застывая на лету,
Осени следы скрывает льдом.
И вмиг замерзший листопад
Ночью, как по волшебству,
Превратился в снегопад.
Зима пришла. Привет, декабрь...
А. Юрченко
@rozduminfo
Край осени. Прощай, ноябрь,
Уж в следующем встретимся году.
Зима пришла. Привет, декабрь!
Озябший ветер, первыми морозами гоним,
Несет в безбрежье неба
Горящих листьев грустный дым.
День бесконечным моросит дождем,
Что, застывая на лету,
Осени следы скрывает льдом.
И вмиг замерзший листопад
Ночью, как по волшебству,
Превратился в снегопад.
Зима пришла. Привет, декабрь...
А. Юрченко
@rozduminfo
Сильні проти мудрих
«Милим насильно не будеш» —
Мудрі сказали люди.
А сильні на мудрість високу
Дивляться з іншого боку:
«Будеш насильно милим,
Якщо вистачає сили».
Л. Гураль
@rozduminfo
«Милим насильно не будеш» —
Мудрі сказали люди.
А сильні на мудрість високу
Дивляться з іншого боку:
«Будеш насильно милим,
Якщо вистачає сили».
Л. Гураль
@rozduminfo