Друзі, до Дня Держспецзв’язку, який ми відзначаємо 25 травня, та з нагоди Міжнародного Дня музеїв, підготували дещо особливе.
Знайомитимемо з унікальними експонатами Музею історії спеціального зв’язку України, який створили співробітники нашої Служби. Доступ до музею обмежений для сторонніх, тож показуємо цікаве з колекції на фото.
Сьогодні розповідаємо про шифрувальну машину М-125 «Фіалка».
«Фіалка» розроблена після Другої світової війни та використовувалася до 1990-х років для шифрованого документального зв’язку.
Це електромеханічний пристрій з клавіатурою, всередині якого є 10 кодувальних дисків (роторів) з літерами, які рухаються при натисканні клавіш.
Для шифрування використовувалася перфокарта, яку потрібно було знищувати після використання.
У «Фіалці» застосовувався шифр заміни (коли одна літера змінюється на іншу, або на символ чи цифру). Надійність забезпечувалася завдяки великій кількості роторів та їхньому обертанню у різних напрямках.
#музейспецзвязку #деньмузеїв
Знайомитимемо з унікальними експонатами Музею історії спеціального зв’язку України, який створили співробітники нашої Служби. Доступ до музею обмежений для сторонніх, тож показуємо цікаве з колекції на фото.
Сьогодні розповідаємо про шифрувальну машину М-125 «Фіалка».
«Фіалка» розроблена після Другої світової війни та використовувалася до 1990-х років для шифрованого документального зв’язку.
Це електромеханічний пристрій з клавіатурою, всередині якого є 10 кодувальних дисків (роторів) з літерами, які рухаються при натисканні клавіш.
Для шифрування використовувалася перфокарта, яку потрібно було знищувати після використання.
У «Фіалці» застосовувався шифр заміни (коли одна літера змінюється на іншу, або на символ чи цифру). Надійність забезпечувалася завдяки великій кількості роторів та їхньому обертанню у різних напрямках.
#музейспецзвязку #деньмузеїв
Знайомимо з унікальними експонатами Музею історії спеціального зв’язку України, який створили співробітники Держспецзв’язку.
Сьогодні показуємо 55-річний «мобільний телефон».
Це радіостанція УКХ діапазону (дуплексна) ТРОС-Н. Використовувалася підрозділами урядового зв’язку з 1970 року. Забезпечувала двосторонній зв'язок, за якого передавання сигналу здійснюється одночасно із прийманням.
Особливість цього пристрою в тому, що замовити захищене з’єднання і поспілкуватися з допомогою радіостанції можна було не лише в машині, але і на відстані до кілометра від неї.
#музейспецзвязку #деньмузеїв
Сьогодні показуємо 55-річний «мобільний телефон».
Це радіостанція УКХ діапазону (дуплексна) ТРОС-Н. Використовувалася підрозділами урядового зв’язку з 1970 року. Забезпечувала двосторонній зв'язок, за якого передавання сигналу здійснюється одночасно із прийманням.
Особливість цього пристрою в тому, що замовити захищене з’єднання і поспілкуватися з допомогою радіостанції можна було не лише в машині, але і на відстані до кілометра від неї.
#музейспецзвязку #деньмузеїв
Знайомимо з експонатами Музею історії спеціального зв’язку України.
Сьогодні це закордонна техніка.
▪️Телефонні апарати індукторні ЕЕ-108 та ІАА-44 часів Другої світової війни. Постачались США для радянської армії в межах «лендлізу» та використовувались з 1942 та з 1944 року відповідно.
▪️Телефонний апарат АТЕ-7А англійської фірми «Строуджер»: використовувався на мережі міжміського урядового зв’язку з 1943 до кінця 60-х років. Саме цим телефоном користувався Микита Хрущов. Колір слонової кістки у повоєнні роки вважався найпрестижнішим, і такі апарати встановлювали для вищого партійного та державного керівництва.
▪️Апарат «SECTEL-9600» компанії Motorola із вбудованим шифратором для секретних переговорів. Такі надали США на початку 90-х років у якості допомоги молодій українській державі. Використовувася з 1994 по 2015 рік на мережі урядового зв’язку в межах України, зокрема для Президента в місцях його тимчасового перебування. Шифр змінювався за допомогою спеціальних ключів.
#музейспецзвязку
Сьогодні це закордонна техніка.
▪️Телефонні апарати індукторні ЕЕ-108 та ІАА-44 часів Другої світової війни. Постачались США для радянської армії в межах «лендлізу» та використовувались з 1942 та з 1944 року відповідно.
▪️Телефонний апарат АТЕ-7А англійської фірми «Строуджер»: використовувався на мережі міжміського урядового зв’язку з 1943 до кінця 60-х років. Саме цим телефоном користувався Микита Хрущов. Колір слонової кістки у повоєнні роки вважався найпрестижнішим, і такі апарати встановлювали для вищого партійного та державного керівництва.
▪️Апарат «SECTEL-9600» компанії Motorola із вбудованим шифратором для секретних переговорів. Такі надали США на початку 90-х років у якості допомоги молодій українській державі. Використовувася з 1994 по 2015 рік на мережі урядового зв’язку в межах України, зокрема для Президента в місцях його тимчасового перебування. Шифр змінювався за допомогою спеціальних ключів.
#музейспецзвязку
Знову запрошуємо на віртуальну екскурсію до Музею історії спецзв’язку, який створили співробітники Держспецзв’язку. Показуємо апаратуру засекречування телефонних переговорів.
▪️Апаратура засекречування телефонних переговорів «Дельфін» (фото 1). Виробництво таких почалося на початку 1970-х років. Використовувалася на мережі урядового зв’язку до кінця 90-х років. Це апаратура гарантованої стійкості, тобто розсекретити інформацію, яка передається з її допомогою, неможливо – на це знадобилося б не менше кількох десятків років.
▪️Т-206-3М «Весна» (фото 2 ). Це також апаратура засекречування гарантованої стійкості. Використовувалася на телеграфних каналах урядового зв’язку до 2015 року.
▪️Апаратура засекречування телефонних переговорів тимчасової стійкості «Корал» (фото 3). Використовувалася на мережі конфіденційного зв’язку органів держбезпеки до 2010 року.
▪️Також на мережі конфіденційного зв’язку використовувалась апаратура Т-217 «Ельбрус», тимчасової стійкості (фото 4).
#музейспецзвязку
▪️Апаратура засекречування телефонних переговорів «Дельфін» (фото 1). Виробництво таких почалося на початку 1970-х років. Використовувалася на мережі урядового зв’язку до кінця 90-х років. Це апаратура гарантованої стійкості, тобто розсекретити інформацію, яка передається з її допомогою, неможливо – на це знадобилося б не менше кількох десятків років.
▪️Т-206-3М «Весна» (фото 2 ). Це також апаратура засекречування гарантованої стійкості. Використовувалася на телеграфних каналах урядового зв’язку до 2015 року.
▪️Апаратура засекречування телефонних переговорів тимчасової стійкості «Корал» (фото 3). Використовувалася на мережі конфіденційного зв’язку органів держбезпеки до 2010 року.
▪️Також на мережі конфіденційного зв’язку використовувалась апаратура Т-217 «Ельбрус», тимчасової стійкості (фото 4).
#музейспецзвязку
Продовжуємо знайомити з унікальними експонатами Музею історії спеціального зв’язку України, який створили співробітники Держспецзв’язку.
Сьогодні у нас особлива техніка: апаратура «Прибой».
Прилад використовувався для перевірки приміщень особливої норми, щоб виявити різноманітні канали витоку інформації (простими словами – для пошуку «жучків»).
«Прибой» – доволі старенький, його обігнали вже кілька поколінь сучасної техніки для виявлення витоків інформації.
#музейспецзвязку
Сьогодні у нас особлива техніка: апаратура «Прибой».
Прилад використовувався для перевірки приміщень особливої норми, щоб виявити різноманітні канали витоку інформації (простими словами – для пошуку «жучків»).
«Прибой» – доволі старенький, його обігнали вже кілька поколінь сучасної техніки для виявлення витоків інформації.
#музейспецзвязку
Знову запрошуємо до Музею історії спеціального зв’язку України, який створили співробітники Держспецзв’язку.
Сьогодні показуємо шнуровий телефонний комутатор П-209. В Україні він використовувався з 1970-х до 2000-х років на об’єктах з підвищеними вимогами до безпеки. Наразі такі апарати виведені з експлуатації.
З'єднання між абонентами здійснювалося вручну оператором, а не автоматично.
Наш екземпляр використовувався, зокрема, і для забезпечення зв’язку Президента України. Досі перебуває в робочому стані.
#музейспецзвязку
Сьогодні показуємо шнуровий телефонний комутатор П-209. В Україні він використовувався з 1970-х до 2000-х років на об’єктах з підвищеними вимогами до безпеки. Наразі такі апарати виведені з експлуатації.
З'єднання між абонентами здійснювалося вручну оператором, а не автоматично.
Наш екземпляр використовувався, зокрема, і для забезпечення зв’язку Президента України. Досі перебуває в робочому стані.
#музейспецзвязку
Підготували іще цікавенького для вас з Музею історії спеціального зв’язку. Знайомимо сьогодні з телефонними апаратами різних років.
▪️Телефон ТАУ-1 МБ 1960-х років (фото 1). Довзоляв забезпечити зв'язок без необхідності підключення до автоматичних телефонних станцій. Виклик здійснювався за допомогою спеціальної ручки.
▪️ «Стандарт Електрик» (фото 2): німецькі телефони, які стояли на засекречених лініях. Використовувались в 1930-х роках.
▪️Телефон ТАС-М (фото 3) 1970-х років. Це настінний корабельний телефон для зв’язку в межах одного судна або з іншими суднами. Здатний витримувати температуру від -40 °C до +50 °C.
▪️ «Сувенір» (фото 4) використовувався на мережі міжміського урядового зв’язку з 1980-х років. Це був перший телефон з електродинамічним мікрофоном (до цього були з вугільним, такі як ТАЕ та СТА). Такий мікрофон поліпшив якість зв’язку вдвічі.
▪️ «Славутич» (фото 5): використовуються на мережі міжміського урядового зв’язку з 1999 року.
#музейспецзвязку
▪️Телефон ТАУ-1 МБ 1960-х років (фото 1). Довзоляв забезпечити зв'язок без необхідності підключення до автоматичних телефонних станцій. Виклик здійснювався за допомогою спеціальної ручки.
▪️ «Стандарт Електрик» (фото 2): німецькі телефони, які стояли на засекречених лініях. Використовувались в 1930-х роках.
▪️Телефон ТАС-М (фото 3) 1970-х років. Це настінний корабельний телефон для зв’язку в межах одного судна або з іншими суднами. Здатний витримувати температуру від -40 °C до +50 °C.
▪️ «Сувенір» (фото 4) використовувався на мережі міжміського урядового зв’язку з 1980-х років. Це був перший телефон з електродинамічним мікрофоном (до цього були з вугільним, такі як ТАЕ та СТА). Такий мікрофон поліпшив якість зв’язку вдвічі.
▪️ «Славутич» (фото 5): використовуються на мережі міжміського урядового зв’язку з 1999 року.
#музейспецзвязку
Продовжуємо знайомити з цікавим експонатами Музею історії спеціального зв’язку, який створили співробітники Держспецзв’язку.
Показуємо, як виглядає телеграфний апарат СТА-М67.
Це модернізована у 1967 році версія апарату СТ-35, розробленого у 1935 році. «СТА-М67» – стартстопний стрічковий літеродрукувальний апарат, призначений для використання на польових і стаціонарних вузлах зв'язку. Дальність дії по повітряним лініям – до 300 км, по кабельним – 50 км. Працює на стандартній телеграфній стрічці шириною 10 мм.
А також пропонуємо роздивитися різноманітні телеграфні ключі із колекції музею.
Телеграфні ключі – пристрої, що використовуються для передачі знаків абетки Морзе.
#музейспецзвязку
Показуємо, як виглядає телеграфний апарат СТА-М67.
Це модернізована у 1967 році версія апарату СТ-35, розробленого у 1935 році. «СТА-М67» – стартстопний стрічковий літеродрукувальний апарат, призначений для використання на польових і стаціонарних вузлах зв'язку. Дальність дії по повітряним лініям – до 300 км, по кабельним – 50 км. Працює на стандартній телеграфній стрічці шириною 10 мм.
А також пропонуємо роздивитися різноманітні телеграфні ключі із колекції музею.
Телеграфні ключі – пристрої, що використовуються для передачі знаків абетки Морзе.
#музейспецзвязку