Друзі, до Дня Держспецзв’язку, який ми відзначаємо 25 травня, та з нагоди Міжнародного Дня музеїв, підготували дещо особливе.
Знайомитимемо з унікальними експонатами Музею історії спеціального зв’язку України, який створили співробітники нашої Служби. Доступ до музею обмежений для сторонніх, тож показуємо цікаве з колекції на фото.
Сьогодні розповідаємо про шифрувальну машину М-125 «Фіалка».
«Фіалка» розроблена після Другої світової війни та використовувалася до 1990-х років для шифрованого документального зв’язку.
Це електромеханічний пристрій з клавіатурою, всередині якого є 10 кодувальних дисків (роторів) з літерами, які рухаються при натисканні клавіш.
Для шифрування використовувалася перфокарта, яку потрібно було знищувати після використання.
У «Фіалці» застосовувався шифр заміни (коли одна літера змінюється на іншу, або на символ чи цифру). Надійність забезпечувалася завдяки великій кількості роторів та їхньому обертанню у різних напрямках.
#музейспецзвязку #деньмузеїв
Знайомитимемо з унікальними експонатами Музею історії спеціального зв’язку України, який створили співробітники нашої Служби. Доступ до музею обмежений для сторонніх, тож показуємо цікаве з колекції на фото.
Сьогодні розповідаємо про шифрувальну машину М-125 «Фіалка».
«Фіалка» розроблена після Другої світової війни та використовувалася до 1990-х років для шифрованого документального зв’язку.
Це електромеханічний пристрій з клавіатурою, всередині якого є 10 кодувальних дисків (роторів) з літерами, які рухаються при натисканні клавіш.
Для шифрування використовувалася перфокарта, яку потрібно було знищувати після використання.
У «Фіалці» застосовувався шифр заміни (коли одна літера змінюється на іншу, або на символ чи цифру). Надійність забезпечувалася завдяки великій кількості роторів та їхньому обертанню у різних напрямках.
#музейспецзвязку #деньмузеїв
❤62👍39👎1
Знайомимо з унікальними експонатами Музею історії спеціального зв’язку України, який створили співробітники Держспецзв’язку.
Сьогодні показуємо 55-річний «мобільний телефон».
Це радіостанція УКХ діапазону (дуплексна) ТРОС-Н. Використовувалася підрозділами урядового зв’язку з 1970 року. Забезпечувала двосторонній зв'язок, за якого передавання сигналу здійснюється одночасно із прийманням.
Особливість цього пристрою в тому, що замовити захищене з’єднання і поспілкуватися з допомогою радіостанції можна було не лише в машині, але і на відстані до кілометра від неї.
#музейспецзвязку #деньмузеїв
Сьогодні показуємо 55-річний «мобільний телефон».
Це радіостанція УКХ діапазону (дуплексна) ТРОС-Н. Використовувалася підрозділами урядового зв’язку з 1970 року. Забезпечувала двосторонній зв'язок, за якого передавання сигналу здійснюється одночасно із прийманням.
Особливість цього пристрою в тому, що замовити захищене з’єднання і поспілкуватися з допомогою радіостанції можна було не лише в машині, але і на відстані до кілометра від неї.
#музейспецзвязку #деньмузеїв
👍74👎2
Знайомимо з експонатами Музею історії спеціального зв’язку України.
Сьогодні це закордонна техніка.
▪️Телефонні апарати індукторні ЕЕ-108 та ІАА-44 часів Другої світової війни. Постачались США для радянської армії в межах «лендлізу» та використовувались з 1942 та з 1944 року відповідно.
▪️Телефонний апарат АТЕ-7А англійської фірми «Строуджер»: використовувався на мережі міжміського урядового зв’язку з 1943 до кінця 60-х років. Саме цим телефоном користувався Микита Хрущов. Колір слонової кістки у повоєнні роки вважався найпрестижнішим, і такі апарати встановлювали для вищого партійного та державного керівництва.
▪️Апарат «SECTEL-9600» компанії Motorola із вбудованим шифратором для секретних переговорів. Такі надали США на початку 90-х років у якості допомоги молодій українській державі. Використовувася з 1994 по 2015 рік на мережі урядового зв’язку в межах України, зокрема для Президента в місцях його тимчасового перебування. Шифр змінювався за допомогою спеціальних ключів.
#музейспецзвязку
Сьогодні це закордонна техніка.
▪️Телефонні апарати індукторні ЕЕ-108 та ІАА-44 часів Другої світової війни. Постачались США для радянської армії в межах «лендлізу» та використовувались з 1942 та з 1944 року відповідно.
▪️Телефонний апарат АТЕ-7А англійської фірми «Строуджер»: використовувався на мережі міжміського урядового зв’язку з 1943 до кінця 60-х років. Саме цим телефоном користувався Микита Хрущов. Колір слонової кістки у повоєнні роки вважався найпрестижнішим, і такі апарати встановлювали для вищого партійного та державного керівництва.
▪️Апарат «SECTEL-9600» компанії Motorola із вбудованим шифратором для секретних переговорів. Такі надали США на початку 90-х років у якості допомоги молодій українській державі. Використовувася з 1994 по 2015 рік на мережі урядового зв’язку в межах України, зокрема для Президента в місцях його тимчасового перебування. Шифр змінювався за допомогою спеціальних ключів.
#музейспецзвязку
❤45👍20🫡2
Знову запрошуємо на віртуальну екскурсію до Музею історії спецзв’язку, який створили співробітники Держспецзв’язку. Показуємо апаратуру засекречування телефонних переговорів.
▪️Апаратура засекречування телефонних переговорів «Дельфін» (фото 1). Виробництво таких почалося на початку 1970-х років. Використовувалася на мережі урядового зв’язку до кінця 90-х років. Це апаратура гарантованої стійкості, тобто розсекретити інформацію, яка передається з її допомогою, неможливо – на це знадобилося б не менше кількох десятків років.
▪️Т-206-3М «Весна» (фото 2 ). Це також апаратура засекречування гарантованої стійкості. Використовувалася на телеграфних каналах урядового зв’язку до 2015 року.
▪️Апаратура засекречування телефонних переговорів тимчасової стійкості «Корал» (фото 3). Використовувалася на мережі конфіденційного зв’язку органів держбезпеки до 2010 року.
▪️Також на мережі конфіденційного зв’язку використовувалась апаратура Т-217 «Ельбрус», тимчасової стійкості (фото 4).
#музейспецзвязку
▪️Апаратура засекречування телефонних переговорів «Дельфін» (фото 1). Виробництво таких почалося на початку 1970-х років. Використовувалася на мережі урядового зв’язку до кінця 90-х років. Це апаратура гарантованої стійкості, тобто розсекретити інформацію, яка передається з її допомогою, неможливо – на це знадобилося б не менше кількох десятків років.
▪️Т-206-3М «Весна» (фото 2 ). Це також апаратура засекречування гарантованої стійкості. Використовувалася на телеграфних каналах урядового зв’язку до 2015 року.
▪️Апаратура засекречування телефонних переговорів тимчасової стійкості «Корал» (фото 3). Використовувалася на мережі конфіденційного зв’язку органів держбезпеки до 2010 року.
▪️Також на мережі конфіденційного зв’язку використовувалась апаратура Т-217 «Ельбрус», тимчасової стійкості (фото 4).
#музейспецзвязку
👍91❤14🔥6🫡1
Продовжуємо знайомити з унікальними експонатами Музею історії спеціального зв’язку України, який створили співробітники Держспецзв’язку.
Сьогодні у нас особлива техніка: апаратура «Прибой».
Прилад використовувався для перевірки приміщень особливої норми, щоб виявити різноманітні канали витоку інформації (простими словами – для пошуку «жучків»).
«Прибой» – доволі старенький, його обігнали вже кілька поколінь сучасної техніки для виявлення витоків інформації.
#музейспецзвязку
Сьогодні у нас особлива техніка: апаратура «Прибой».
Прилад використовувався для перевірки приміщень особливої норми, щоб виявити різноманітні канали витоку інформації (простими словами – для пошуку «жучків»).
«Прибой» – доволі старенький, його обігнали вже кілька поколінь сучасної техніки для виявлення витоків інформації.
#музейспецзвязку
👍62🔥5❤2🫡2
Знову запрошуємо до Музею історії спеціального зв’язку України, який створили співробітники Держспецзв’язку.
Сьогодні показуємо шнуровий телефонний комутатор П-209. В Україні він використовувався з 1970-х до 2000-х років на об’єктах з підвищеними вимогами до безпеки. Наразі такі апарати виведені з експлуатації.
З'єднання між абонентами здійснювалося вручну оператором, а не автоматично.
Наш екземпляр використовувався, зокрема, і для забезпечення зв’язку Президента України. Досі перебуває в робочому стані.
#музейспецзвязку
Сьогодні показуємо шнуровий телефонний комутатор П-209. В Україні він використовувався з 1970-х до 2000-х років на об’єктах з підвищеними вимогами до безпеки. Наразі такі апарати виведені з експлуатації.
З'єднання між абонентами здійснювалося вручну оператором, а не автоматично.
Наш екземпляр використовувався, зокрема, і для забезпечення зв’язку Президента України. Досі перебуває в робочому стані.
#музейспецзвязку
👍78❤12🫡1
Підготували іще цікавенького для вас з Музею історії спеціального зв’язку. Знайомимо сьогодні з телефонними апаратами різних років.
▪️Телефон ТАУ-1 МБ 1960-х років (фото 1). Довзоляв забезпечити зв'язок без необхідності підключення до автоматичних телефонних станцій. Виклик здійснювався за допомогою спеціальної ручки.
▪️ «Стандарт Електрик» (фото 2): німецькі телефони, які стояли на засекречених лініях. Використовувались в 1930-х роках.
▪️Телефон ТАС-М (фото 3) 1970-х років. Це настінний корабельний телефон для зв’язку в межах одного судна або з іншими суднами. Здатний витримувати температуру від -40 °C до +50 °C.
▪️ «Сувенір» (фото 4) використовувався на мережі міжміського урядового зв’язку з 1980-х років. Це був перший телефон з електродинамічним мікрофоном (до цього були з вугільним, такі як ТАЕ та СТА). Такий мікрофон поліпшив якість зв’язку вдвічі.
▪️ «Славутич» (фото 5): використовуються на мережі міжміського урядового зв’язку з 1999 року.
#музейспецзвязку
▪️Телефон ТАУ-1 МБ 1960-х років (фото 1). Довзоляв забезпечити зв'язок без необхідності підключення до автоматичних телефонних станцій. Виклик здійснювався за допомогою спеціальної ручки.
▪️ «Стандарт Електрик» (фото 2): німецькі телефони, які стояли на засекречених лініях. Використовувались в 1930-х роках.
▪️Телефон ТАС-М (фото 3) 1970-х років. Це настінний корабельний телефон для зв’язку в межах одного судна або з іншими суднами. Здатний витримувати температуру від -40 °C до +50 °C.
▪️ «Сувенір» (фото 4) використовувався на мережі міжміського урядового зв’язку з 1980-х років. Це був перший телефон з електродинамічним мікрофоном (до цього були з вугільним, такі як ТАЕ та СТА). Такий мікрофон поліпшив якість зв’язку вдвічі.
▪️ «Славутич» (фото 5): використовуються на мережі міжміського урядового зв’язку з 1999 року.
#музейспецзвязку
❤59👍32🥴3👎1
Продовжуємо знайомити з цікавим експонатами Музею історії спеціального зв’язку, який створили співробітники Держспецзв’язку.
Показуємо, як виглядає телеграфний апарат СТА-М67.
Це модернізована у 1967 році версія апарату СТ-35, розробленого у 1935 році. «СТА-М67» – стартстопний стрічковий літеродрукувальний апарат, призначений для використання на польових і стаціонарних вузлах зв'язку. Дальність дії по повітряним лініям – до 300 км, по кабельним – 50 км. Працює на стандартній телеграфній стрічці шириною 10 мм.
А також пропонуємо роздивитися різноманітні телеграфні ключі із колекції музею.
Телеграфні ключі – пристрої, що використовуються для передачі знаків абетки Морзе.
#музейспецзвязку
Показуємо, як виглядає телеграфний апарат СТА-М67.
Це модернізована у 1967 році версія апарату СТ-35, розробленого у 1935 році. «СТА-М67» – стартстопний стрічковий літеродрукувальний апарат, призначений для використання на польових і стаціонарних вузлах зв'язку. Дальність дії по повітряним лініям – до 300 км, по кабельним – 50 км. Працює на стандартній телеграфній стрічці шириною 10 мм.
А також пропонуємо роздивитися різноманітні телеграфні ключі із колекції музею.
Телеграфні ключі – пристрої, що використовуються для передачі знаків абетки Морзе.
#музейспецзвязку
👍57❤16☃1
Сьогодні – наш фінальний допис про Музей історії спецзв’язку, створений співробітниками Служби.
Наостанок розкажемо, що у ньому зберігаються сотні архівних фото та документів, пов’язаних з історією розвитку спецзв’язку в Україні, з людьми, які у різні часи працювали у цій сфері. Це матеріали як вже опубліковані, так і ті, з яких тільки нещодавно було знято гриф «секретно», з галузевих держархівів Держспецзв’язку та СБУ, з особистих архівів ветеранів спецзв’язку.
Це і документи часів Другої світової війни, матеріали щодо проведення Ялтинської конференції 1945 року, з візиту президента США Ніксона у Київ у 1972 році, щодо створення Управління урядового зв’язку в Києві, історії частин урядового зв’язку, дислокованих в Україні, матеріали про зв’язок під час ліквідації аварії на ЧАЕС. І звичайно – з історії спецзв’язку після здобуття Україною незалежності.
Інші публікації знаходьте за тегом #музейспецзвязку.
Також запрошуємо переглянути сюжет про музей на телеканалі «Ми Україна+» https://youtu.be/SyupQ85t8Z4?feature=shared
Наостанок розкажемо, що у ньому зберігаються сотні архівних фото та документів, пов’язаних з історією розвитку спецзв’язку в Україні, з людьми, які у різні часи працювали у цій сфері. Це матеріали як вже опубліковані, так і ті, з яких тільки нещодавно було знято гриф «секретно», з галузевих держархівів Держспецзв’язку та СБУ, з особистих архівів ветеранів спецзв’язку.
Це і документи часів Другої світової війни, матеріали щодо проведення Ялтинської конференції 1945 року, з візиту президента США Ніксона у Київ у 1972 році, щодо створення Управління урядового зв’язку в Києві, історії частин урядового зв’язку, дислокованих в Україні, матеріали про зв’язок під час ліквідації аварії на ЧАЕС. І звичайно – з історії спецзв’язку після здобуття Україною незалежності.
Інші публікації знаходьте за тегом #музейспецзвязку.
Також запрошуємо переглянути сюжет про музей на телеканалі «Ми Україна+» https://youtu.be/SyupQ85t8Z4?feature=shared
YouTube
Ексклюзив! Віртуальна екскурсія до Музею історії спецзв’язку
За допомогою якої техніки забезпечували зв’язок для вищих посадових осіб держави? Які пристрої використовували для таємних переговорів? Як передавали та захищали інформацію у різні часи?
У музеї, створеному співробітниками Держспецзв’язку, зібрані унікальні…
У музеї, створеному співробітниками Держспецзв’язку, зібрані унікальні…
❤48👍21🫡2