Держспецзв’язку
69.9K subscribers
2.78K photos
1.04K videos
20 files
3.5K links
Телеграм-канал Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України

НАПИСАТИ у фейсбук: https://www.facebook.com/dsszzi/
Сайт: https://www.cip.gov.ua
Все буде Україна 🇺🇦💪
Download Telegram
Номер телефону, прив’язаний до банківського рахунку, називається фінансовим номером. Він використовується для здійснення входу в інтернет-банкінг, ідентифікації клієнта та безпеки банківських операцій. Саме на нього надходять коди підтвердження банківських операцій, паролі від банків, інформація про баланс коштів. Але якщо він потрапить до рук шахраїв, є ризик втратити контроль над власними фінансами!

Як захистити фінансовий номер?

«Прив’яжи» номер до паспорта або перейди на контракт.

Відключи послугу віддаленої заміни SIM-картки в мобільного оператора.

Оформи окремий номер телефону, який буде прив’язаний до банківських рахунків та не розголошуй його.

Не використовуй фінансовий номер для соцмереж, месенджерів під час реєстрацій і не зазначай його в анкетах та онлайн-формах.

Зареєструйся в онлайн-кабінеті оператора для контролю свого номера.

Встанови PIN-код на SIM-картку та пароль блокування телефону.

#ШахрайГудбай
В умовах повномасштабної війни та системних кібератак з боку росії зміцнення кіберстійкості України має критичне значення не лише для національної, а й для загальноєвропейської безпеки. Саме тому участь українських представників у міжнародних платформах із протидії гібридним загрозам стає стратегічно важливою.

Про це йшлося під час виступу директора Департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку Ігоря Мальченюка на засіданні Робочої групи з питань посилення стійкості та протидії гібридним загрозам, що відбулося у Варшаві під головуванням Республіки Польща в Раді ЄС.

Ігор Мальченюк розповів про ключові виклики у сфері кіберзахисту, досвід протидії атакам та структуру національної системи безпеки.

Він також навів актуальні дані щодо реагування на кібератаки у 2024 році та розповів про пріоритети на 2025 рік, серед яких посилення міжнародної співпраці, технологічне переоснащення, розвиток кадрового потенціалу.
Щодо інформації про участь Держспецзв’язку в регулюванні ринку газопостачання

У зв’язку з поширенням у соціальних мережах повідомлень про нібито причетність Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України до нібито корупційних схем у сфері технічного обслуговування систем газопостачання, Служба надає офіційне роз’яснення:
https://cip.gov.ua/ua/news/shodo-informaciyi-pro-uchast-derzhspeczv-yazku-v-regulyuvanni-rinku-gazopostachannya
Естонія – надійний партнер України у сфері кібербезпеки

Під час візиту до міста Таллінн (Естонія), де проходить 17-а Міжнародна конференція з питань кіберконфліктів CyCon, делегація Держспецзв’язку на чолі з Головою Служби Олександром Потієм зустрілася із керівником Центру кібербезпеки Естонії (NCSC-EE) Гертом Аувяартом та представниками Управління інформаційних систем Естонії (RIA).

Українська та естонська сторони обговорили подальші кроки з посилення двосторонньої співпраці у сфері кібербезпеки, зокрема щодо обміну оперативною інформацією, захисту критичної інфраструктури та спільної участі в багатосторонніх ініціативах.

Було наголошено на важливості розширення співпраці в межах діяльності Обʼєднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО (CCDCOE), де обидві країни представляють свої національні інтереси у сфері кібероборони.
В межах офіційного візиту до Естонії делегація Держспецзв’язку на чолі з Головою Служби Олександром Потієм взяла участь у семінарі проєкту навчання населення естонських громад навичкам підготовки та поводження під час кризових ситуацій.

Захід був організований естонською громадською організацією «Центр дослідження кризових ситуацій» в м. Таллінн.

Під час заходу Олександр Потій розповів про проблеми та практичний досвід України щодо захисту об’єктів критичної інфраструктури. Також він презентував представникам Центру аналітичний звіт про досвід України у протистоянні кіберзагрозам протягом останніх трьох років.
Підготували іще цікавенького для вас з Музею історії спеціального зв’язку. Знайомимо сьогодні з телефонними апаратами різних років.

▪️Телефон ТАУ-1 МБ 1960-х років (фото 1). Довзоляв забезпечити зв'язок без необхідності підключення до автоматичних телефонних станцій. Виклик здійснювався за допомогою спеціальної ручки.

▪️ «Стандарт Електрик» (фото 2): німецькі телефони, які стояли на засекречених лініях. Використовувались в 1930-х роках.

▪️Телефон ТАС-М (фото 3) 1970-х років. Це настінний корабельний телефон для зв’язку в межах одного судна або з іншими суднами. Здатний витримувати температуру від -40 °C до +50 °C.

▪️ «Сувенір» (фото 4) використовувався на мережі міжміського урядового зв’язку з 1980-х років. Це був перший телефон з електродинамічним мікрофоном (до цього були з вугільним, такі як ТАЕ та СТА). Такий мікрофон поліпшив якість зв’язку вдвічі.

▪️ «Славутич» (фото 5): використовуються на мережі міжміського урядового зв’язку з 1999 року.

#музейспецзвязку
Фахівці Державного центру кіберзахисту Держспецзв’язку взяли участь у масштабних міжнародних кіберспортивних змаганнях, що відбулися в Малайзії. Захід був організований Радою Європи (C-PROC), Інтерполом та Національним агентством кібербезпеки Малайзії (NACSA).

Змагання, відомі як «Кібернетичні ігри», стали унікальним технічним конкурсом для слідчих з розслідування кіберзлочинів та експертів з кібербезпеки з понад 40 країн світу. Метою заходу було підвищення кваліфікації та зміцнення міжнародної співпраці у протидії кіберзлочинності, яка невпинно еволюціонує, використовуючи нові загрози та методи.

Учасники виконували складні завдання, що базувалися на реальних сценаріях кіберзлочинів, зокрема випадках, пов'язаних з шифруванням даних та подальшим вимаганням.

Фахівці Держспецзв’язку мали можливість застосувати свої знання та досвід у сферах цифрової криміналістики, блокчейну, OSINT, аналізу мережевого трафіка та шкідливого програмного забезпечення, а також реагування на інциденти.
У січні-травні 2025 року Держспецзв’язку передала українським захисникам понад 455 тисяч безпілотників

Від початку 2025 року Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечила передачу Збройним Силам України та іншим органам сектору безпеки та оборони понад 455 тисяч безпілотних систем.

Зокрема, у травні 2025 року Держспецзв’язку передала українським захисникам близько 32 тисяч БпЛА різних типів, левова частка яких – українського виробництва.

Нагадаємо, у 2024 році Держспецзв’язку передала для потреб Сил безпеки і оборони майже 1,3 мільйона безпілотників.
Продовжуємо знайомити з цікавим експонатами Музею історії спеціального зв’язку, який створили співробітники Держспецзв’язку.

Показуємо, як виглядає телеграфний апарат СТА-М67.

Це модернізована у 1967 році версія апарату СТ-35, розробленого у 1935 році. «СТА-М67» – стартстопний стрічковий літеродрукувальний апарат, призначений для використання на польових і стаціонарних вузлах зв'язку. Дальність дії по повітряним лініям – до 300 км, по кабельним – 50 км. Працює на стандартній телеграфній стрічці шириною 10 мм.

А також пропонуємо роздивитися різноманітні телеграфні ключі із колекції музею.
Телеграфні ключі – пристрої, що використовуються для передачі знаків абетки Морзе.

#музейспецзвязку
Україна демонструє безпрецедентну стійкість у кіберпросторі та успішно протистоїть масштабним російським кібератакам. Про це йдеться у звіті «Війна та кібер: три роки боротьби та уроки для глобальної безпеки», підготовленому фахівцями Держспецзв’язку спільно з аналітичним центром ICE Task Force.

Цей документ не лише аналізує зміну ландшафту і тактик російських хакерів протягом 2022 - 2024 років, а й детально розглядає ключові фактори, що дозволили Україні вистояти та стати унікальним прикладом цифрової стійкості на глобальному рівні.

Серед них:

висока експертиза українських кіберфахівців;

структурні реформи у сфері кіберзахисту;

тісна співпраця з українськими та міжнародними партнерами тощо.

Досвід України демонструє критичну важливість консолідованих зусиль у боротьбі з кіберзагрозами та підкреслює, що майбутнє глобальної кібербезпеки значною мірою залежить від спільних дій та взаємодії.

Ознайомитися з повним текстом звіту (англійською мовою) можна на сайті Держспецзв'язку.
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Цих дітей убила Росія своєю війною. Хлопчики та дівчатка, чиї життя обірвалися через російські удари та обстріли, через бойові дії, яких Україна не хотіла жодної секунди, але від яких захищається вже протягом років.

Саме 4 червня ми вшановуємо пам’ять усіх таких дітей. Сьогодні ми ще не знаємо точної кількості загиблих, бо не маємо доступу до тимчасово окупованих територій. Це ще доведеться встановити, скільки вбитих Росією дорослих і дітей поховані в масових могилах біля Маріуполя та інших знищених росіянами наших міст і сіл.

Світ не повинен забувати й пробачати Росії цей страшний біль і таку агресію – абсолютно неспровоковану та злочинну російську війну проти України.

У памʼять про кожну вбиту дитину, у памʼять про кожне зруйноване людське життя має бути реальна солідарність світу – усіх у Європі, усіх в Америці, усіх в інших частинах світу – заради того, щоб Росія відповідала за скоєне та була змушена повернути Україні й українцям украдений мир.

UNITED24media
Російські спецслужби активізували спроби зламу облікових записів українців за допомогою соціальної інженерії

Фахівці урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA фіксують кібератаки, спрямовані на отримання несанкціонованого доступу до облікових записів українських військовослужбовців і співробітників державних установ.

Головна мета – шпигунство, компрометація цифрових ідентичностей, крадіжка інформації, виманювання коштів у контактів жертви та створення умов для подальших атак.

Окремо звертаємо увагу 👇

Один із найпоширеніших векторів атак – фішинг за допомогою використання месенджерів. Зокрема, у фокусі хакерів – популярний серед військових месенджер Signal.

Використання десктопних додатків месенджерів створює додаткові ризики для безпеки.

Атаки часто реалізуються через емоційно маніпулятивні повідомлення.

Як саме атакують зловмисники, які методи використовують та як посилити захист – у матеріалі на сайті Держспецзв’язку.
Фахівці Держспецзв'язку взяли участь у зустрічі Мережі генеральних директорів європейських кризових центрів (DG Network) у Варшаві.

Основну увагу було приділено питанню забезпечення соціальної стійкості та формування національної системи захисту критичної інфраструктури, спираючись на досвід України, набутий в умовах війни.

Представники Республіки Польща, Королівства Іспанія, Португальської Республіки та Королівства Данія надали свої висновки у сфері захисту, забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури на основі досвіду боротьби з пандемією COVID-19 та українського досвіду захисту критичної інфраструктури в умовах повномасштабного вторгнення.

Фахівці Держспецзв’язку поділилися власним досвідом формування національної системи захисту критичної інфраструктури.

Зустріч DG Network є регулярним заходом, що проводиться двічі на рік. Цього разу заходом спільно опікувалися Бельгійський центр кризового менеджменту та Польща, яка наразі головує в Раді ЄС.
Сьогодні торговельні онлайн-майданчики є не менш популярними, ніж інтернет-магазини. Вони дають змогу не лише купувати, а й продавати товари. Але водночас на таких майданчиках є безліч шахрайських схем, жертвами яких можуть стати як продавці, так і покупці. Одна з найпоширеніших – фішинг, тобто виманювання персональних даних за допомогою шахрайських посилань.

Як вберегтися від шахрайства?

▪️Обговорюй деталі угоди тільки в чаті торговельного майданчика або через його додаток! Ігноруй пропозиції перейти в месенджери.

▪️Будь обережним з посиланнями для "отримання грошей" — це найчастіше пастка для збору ваших карткових даних!

▪️Щоб отримати гроші на картку, достатньо повідомити тільки 16-значний номер, розміщений на лицьовій стороні платіжної картки.

Тримай у секреті:

▪️CVV-код – тризначний номер на звороті картки;

▪️коди банків та мобільних операторів;

▪️пароль до інтернет-банкінгу.

Захищай свої гроші та особисті дані!

#ШахрайГудбай
6 червня в Україні відзначають День журналіста. Вітаємо з професійним святом!

Дякуємо усім, хто доносить світові правду, хто попри будь-які обставини залишається об’єктивним та неупередженим.

Повага кожному, хто, ризикуючи життям, розповідає з передової про жахливі злочини російських окупантів.

Високо цінуємо вашу роботу.