«З 24 лютого 2022 року у нас майже не було розуміння, як діяти в таких ситуаціях. Спочатку в підвалі нашої пожежно-рятувальної частини були тільки співробітники та їхні рідні, але з кожним днем до сховища приходило все більше людей, які втратили житло. Ми облаштували лежанки, організували польову кухню. Пально-мастильні матеріали в нас були, але вони швидко закінчилися. Разом із військовими доводилося шукати пальне – на заправках, діставали дизельне пальне з резервуарів, щоб заправляти техніку для оперативних виїздів на виклики», – згадує рятувальник.