Най Боже шановане паньство та паняньство

Сьогодні хочу вам трошки розповісти про одного цікавого дядька — Майкла Серна Харта.
Він не те щоб писав щось трендове чи контркультурне, але створив одну дуже унікальну річ, а саме електронний папір і зробив він це ще у далекому 1971 р. В СРСР наші окуповані пращури тільки освоювали ігровий автомат “Морський Бій”, а цей дядько вже замислювався над чимось, що в подальшому змінило світ. Його перша електронна книга не зазнала комерційного успіху, але то був початок. А ще він “батько” цифровізації та проєкту “Гутенберг” — першої цифрової бібліотеки! То ж можете тепер уявити прозорливість та важливість цього дядька для світу та сучасного способу життя.

🎤Аудіо та відео контент🎤

@jun_braz

Ян Браз . Керівник з питань аудіо та відео контенту (ви його впізнаєте за голосом)
Це той випадок, коли людину зустрічають і проводжають на слух. Цей менеджер підкорив собі слово, перетворивши його на звук. Під його голос оживають герої, народжуються їх тембри та емоції. Слова автора зазвучали так, наче кожну історію начитує невидимий оповідач. Він подарував звукові зображення, котре супроводжує кожну начитку.

Ян опанував відео дизайн й даруватиме вам неймовірні ролики. А як він редагує звук. Просто пісня (доречі, він ще й співає). А коли голосу потрібно відпочити, він пише свій пригодницький роман і анімує зображення.

Ян любить пригодницьке фентезі та вигадує неймовірно епічні сюжети.

https://instagram.com/jun_braz?utm_medium=copy_link

Сира-Земля Мати, а також Мати свята земля, Годувальниця.

У нашій міфології існує персоніфікований образ землі. Загалом, цей образ поширений серед усіх слов'янських міфологій.

Її вважали матір'ю всього, що росло, буяло та жило на світі. Земля дарувалася життя рослинам, вирощувала їх в собі.

Тваринам та людям давала їжу, притулок та вберігала від негод. А також Земля забирала до себе після смерті.

У фольклорних текстах і фразеології вираз «Сира-Земля Мати» означає насамперед землю, запліднену небесною вологою. Відповідно, пересохла безплідна Земля порівнювалася із вдовою.

Вважалося, що навесні Землю будить грім, вона прокидається, оживає, набирається сил, уквітчується та прикрашає себе усякими рослинами.

З поширенням християнства поширилися й заборони на роботу на землі у церковні свята. Не можна орати, копати, боронувати, забивати кілки, "бити Землю".

@tatia_koviz #укр_міф #мітологія #міфологія #українське #укр

Мене звуть Олена, з псевдо якось не склалося. Виявилось, що те, яке хотіла зайняте, а ставати чиїмось дублем не цікаво. Прізвище Скуловатова не поширене, принаймні не на стільки, щоби відняти в мене перші сторінки пошуку в Гугл, не вірите? Спробуйте ввести.
У дитинстві я знала, що займатимуся творчістю, яка позбавить спокою та сну. Уявляла себе в кабінеті за друкарською машинкою, як ошаліло стукаю по клавішах, зминаю та рву невдалі аркуші, не сплю ночами, намагаючись знайти, спіймати те, що проситься на папір. Позаяк, серйозно взятися за письмо змогла лише на карантині. Усвідомлення того, що в мене віднімають світ та зачиняють у чотирьох стінах стало початком.
У той період я погано уявляла, куди дівати те, що пишу, до кого звертатися, як діяти. Тому зробила найпростіше — стартанула з роману, глави якого викладала на власній ФБ сторінці. Він звався «#світ_шкеребеть» з того часу кілька разів змінив назву, був детально пропрацьований і чекає свого часу. Та я, яка починала його писати, навіть не здогадувалась, який довгий та складний шлях попереду.
Якщо вірити журі конкурсів, а підстав не вірити немає, бо ж їх було понад два десятки, короткі форми та казки вдаються мені краще за довгі тексти. Тож на тому й зупинилася. Хоча постійно експериментую. В один день пишу казку для малят, а в інший детектив із заплутаним сюжетом.
Раніше, коли я сідала за писання, то відпускала думки та строчила все, що приходило в голову, але з часом почала підходити до цього більш усвідомлено. Я не завжди точно знаю, чим закінчиться, але чітко уявляю структуру та тональність тексту. Нещодавно закінчила детективний роман на 300 сторінок. Він мав дуже чітку структуру. По суті, я написала план. Продумала злочини та шляхи їх розкриття, а тоді просто наповнювала цю схему описами, емоціями та деталями. Це найскладніша моя робота за весь час. Довелося вдаватися в речі, про які не знала, копирсатися в деталях, вишукувати відповіді. Це досить новаторська річ, але поки вона надто сира, щоб показувати на широкий загал. Якщо хтось читав мої оповідання «Залишаючи сліди» та «Збирач аватарів», то це то це дуже схожий за тональністю твір.
Майже весь вільний від дітей та хатніх справ час я витрачаю на письменництво. Це така робота, за яку дуже рідко платять, але працюєш, як віл.
Намагаюся багато читати. Мені не принципово це електронна, чи паперова книга. Загалом, доки я сама не почала писати, мене цікавив виключно зміст. З часом, заглибившись в ньюанси, я почала помічати естетику обкладинок, гладкість сторінок та інші культові речі. Коли працювала над збіркою казок “Мандрівний вітер” саме естетика видання стала головною вимогою та планкою якості до якої прагнула створюючи.
Коли б я могла поговорити будь з ким із минулого, то це був би не письменник, а швидше філософ, наприклад, Еммануїл Кант, або Жан Поль Сартр.
«Люди не вміють читати», — каже Квітка-Василина, героїня моєї однойменної повісті. Вона, до біса цинічна снобка, але часто має рацію. Складання букв у слова ще не є читанням, як не є мисленням пережовування щоденної жуйки типових думок. Справжнє читання передбачає критичне сприйняття та осенсування інформації, роздуми, зміни, незгоду, внутрішній дискурс. В Україні почнеться розвиток та процвітання, коли критична маса, а це понад п’ятдесят відсотків, нарешті навчиться читати.
У мене багато сепсису щодо власної творчості, але між тим точно знаю, що доклавши певну кількість зусиль можливо досягнути результату. Важко планувати дуже далеко, але, якщо не трапиться ніякого лиха, то кілька книжок я поставлю на авторську поличку, а можливо, знайду інше захоплення, чи все ж наважуся на навколосвітню подорож, хто зна.
Питання на кшталт, який ваш твір варто почитати першочергово ставить мене в тупик. Якщо говорити про детективний жанр, можна читати «Ой на Івана, ой на Купала», якщо соціально-побутовий, то «Як ми в похід ходили», якщо психологічний, певно, «Дім Рози».

Крім письма є маю лише одну пристрасть — мандри. Це моє альтер его, спосіб життя, самоідентифікація та джерело натхнення. Для мене бути в дорозі так же природно, як у своєму кабінеті. Довкола мандрів будується багато діяльності — сторінка, ютуб-канал, постійна організація подорожей.
Чи маю я якісь поради для молодих авторів? Лише одну: відкривайте світ, переживайте та наповнюйтесь ним, і він виллється на папір новими текстами.

Список рекомендованих для прочитання творів:

"Збирач аватарів"
"Ой на Івана, ой на Купала"
"Вічність із присмаком кремнію"
"Дім Рози"
"Чарівні руки"

Послання на фейсбук, інстаграм та Аркуш.
http://skulovatova.tilda.ws
https://arkush.net/user/129
https://www.facebook.com/elena.skulovatova
https://www.instagram.com/skulovatovaelena/

День добрий, панди і панденята😉 зізнавайтеся, є за що вас називати горезвісним?
ГОРЕЗВІ́СНИЙ – який має сумнівну або погану славу. Чомусь одразу згадала свою колишню викладачку, яка вимагала грошей навіть за пропущену лекцію.
Цю характеристику дають не лише людині, а й речам, місцям. Як от одному червоному тєрємку на північному сході, чи Валуєвському циркуляру. Наші ЗМІ люблять горезвісними називати ділянки дороги, де траплялись ДТП.
Найвідповідніший синонім – сумнозвісний. І достатньо😶
Автор @sao_anna_stadnik

Агов, бандити❗ А хто до нас цікавенький в неділю прийде⁉️

🏵️Наша гостя – Валерія Савотіна @bookwarminglasses

Авторка фантастичної повісті "Ти все зміниш учора", переможниця дитячої коронації слова, букблогерка. Вона розкаже про роман, над яким працює, про проєкт по створенню коміксу за рік, про досвід участі в коронації та виступи на різних книжкових форумах.

Завітайте до нас на YouTube канал банди 30 січня о 19:00. Чекаємо ваші питання у коментарях під постом та під час етеру😘

ПОДВІЙНЕ ЖИТТЯ. Чудово, коли є можливість працювати виключно у творчій сфері. З 8:00-20:00 віддавати робочий час для написання книг. Проте, це не єдиний шлях! Сьогодні ми згадаємо відомих письменників і поетів, які жили подвійним життям: писали й мали ще роботу, і, зауважте, їм вистачило сил, щоб себе реалізувати😉

✅ Яка на вашу думку професія найкраще поєднується з письменництвом? 🤔 Я здогадуюсь про що ви думаєте, а от Т. С. Еліот працював у банку. Воллес Стівенс все своє життя пропрацював у страховій компанії. Саймон Армітаж написав багато своїх ранніх віршів, працюючи в соціальній службі.

Великі вікторіанці були майстрами подвійного життя: Льюїс Керролл працював в Оксфорді; Троллоп - на пошті; Дізраелі - в політиці; Діккенс перепробував всі можливі варіанти журналістської діяльності.

І це лише початок...

Джозеф Конрад був морським капітаном. Артур Конан Дойл працював лікарем. Існує ціла підкатегорія письменників, які були медиками й займалися медичними дослідженнями, від Кітса до Сомерсета Моема.

***
Більш звичне поєднання робота письменника і редактора:

✅Джордж Оруелл писав рецензії на книги для «Обсервер», завершуючи роботу над «Колгоспом тварин».

Філіп Ларкін, інший досить постійний рецензент «Обсервер», присвятив більшу частину свого професійного життя бібліотеці Університету Халла.

Ще один зірковий рецензент Ентоні Берджесс писав прозу, коли не писав музику чи сценарії.

Отже, творча кар'єра не обов'язково має бути єдиною справою в житті. Якщо не виходить присвятити весь час творчості, не варто падати духом - можливо спробувати жити подвійним життям? 😊
.
#букбанда @aya.neia #мотивашка
https://www.instagram.com/p/CZPPXe4NJh1/?utm_medium=share_sheet

Pocketbook та Kindle: початок боротьби

Компанія PocketBook була створена “Ukrainian Printing Group” та “MOST Publishing House” у 2007 році у Києві. Перша модель, PocketBook 301, була випущена у вересні 2008-го. Пристрій мав 6-ти дюймовий екран та 512 Мбайт вбудованої пам’яті.

У 2012 році компанія переїжджає до швейцарського Лугано. Виробляють пристрої PocketBook на заводах Foxconn, Wisky та Yitoa. Продукція компанії продається в більш ніж 40 країнах Європи, а також в Ізраїлі, Австралії, Новій Зеландії. Компанія має близько 130 сервісних партнерів, які здійснюють гарантійне та післягарантійне обслуговування пристроїв у всьому світі. Це вигідно виділяє її серед конкурентів, головний з яких книжка Kindle від Amazon.

Перша “читалка” від Amazon – Kindle I побачила світ у 2007 році. Завдяки рекламній компанії та гучному імені виробника, вона була розпродана протягом перших 5,5 годин за ціною $399. Пристрій мав 6-дюймовий чорно-білий дисплей з чотирма градаціями яскравості та 250 Мбайтами вбудованої пам’яті. Компанія зареєстрована в Америці та орієнтована на місцевий ринок збуту. Лише з 2009 року рідери почали постачатися на інші ринки.

Цікавинку знайшов для вас @anatol_ivasyk на сайті https://investory.news/bezpaperovi-tigri-pocketbook-proti-amazon/
https://www.instagram.com/p/CZPjvO8Non0/?utm_medium=share_sheet

👩‍🎨 Арт-керівник. Головний художник👩‍🎨
@tatia_koviz
Татія Ковіз. Арт-керівник, головний художник (її час – ніч, її сила – малюнок).

Нічна арт-володарка, котра подарувала Банді всі обкладинки та більшість ілюстрацій до історій. Їй підкоряються лінії, мазки та кольори. Вона створює те, що ви можете собі лиш уявляти, коли читаєте кожну історію. В її владі вигляд персонажів, місць і міст ваших історій. Її могутність безмежна, коли вона бачить те, що повинна намалювати.

П р о д о в ж е н н я ⤵️
https://www.instagram.com/p/CZRns_wN0Ro/?utm_medium=copy_link

Письменники нерідко нехтують редагуванням своїх творів. Однак будь-які роботи потрібно шліфувати задля того, щоб вони приваблювали увагу більшої кількості читачів. Тож сьогодні роздивимося основні моменти, на які варто звертати увагу під час редагування.

По-перше потрібно розуміти, що редагування - це не тільки про пунктуацію та орфографію, а й також про формування абзаців, дотримання смислових вiдповiдностей та логiчного зв'язку, правильне формулювання речень

Передовсім, дуже радимо вам ВИЧИТУВАТИ ТЕКСТ УГОЛОС. На слух текст сприймається інакше. На папері ритм може здаватися доволі природним, а вголос звучати заскладно й претензійно. Читачі необов'язково читатимуть ваш текст уголос, але він все одно «звучатиме» у їхніх головах.

П р о д о в ж е н н я ⤵️

https://www.instagram.com/p/CZSKK4CtHWO/?utm_medium=copy_link

РУСАЛКА

Як вам вже відомо, в нашій міфології русалки дещо відрізняються від загальноприйнятого образу дівчини з риб'ячим хвостом.

Звісно, за деякими віруваннями були й такі, але все ж в більшості випадків наші русалки ходили своїми ніжками і в теплу пору року могли спокійненько жити на суші. Детальніше про них можна прочитати у одному з наших дописів (підказку, де його знайти, закинемо в історії).

А зараз пропонуємо вам глянути на один із варіантів, як би могли виглядати ці міфічні істоти.

P.S. Це не фінальний варіант ілюстрації з графічного альбому (артбуку) @tatia_koviz
#мітологія #укр_міф #арт #русалка

Сьогодні з нами авторка "Хроніки уламків" оповідання "Ціна життя" @mila_kostrytsia

1.Ви використовуєте псевдонім, якщо так, то розкажіть історію його виникнення?

Я пишу під власним іменем, скоротила тільки ім’я. Повним іменем мене і в житті майже ніхто вже і не називає:)

2.Що спонукало вас до написання власних творів? Коли це сталося?

В мене буде найпрозаїчніша відповідь: я й гадки не маю чого я почала писати, і як це сталось. Вигадувати всяке різне любила з дитинства, а от записувати почала в школі.

3.Перший твір, який ви написали? Коротку історію його створення?

Сиділа на уроці і вигадала дитяче оповідання «Чарівна скрипка». Пізніше побачила світ «Лісова панна», і я наважилась на свій улюблений жанр – містика. Під забористі пісні групи «КИШ» написалась «Тиха вода», а далі воно саме:) ще було оповідання англійською мовою про дівчинку яку в стіну замурували, писала напередодні Гелловіну.

Продовження за посиланням:
https://www.instagram.com/p/CZaDy_krG1N/

Бандити такі заклопотані, що ледь встигли підготувати нашу святкову вечірку, в честь Дня Народження. Адже БукБанді сьогодні виповнився 1 РІК від дня заснування ЛітОб'єднання.
Рівно рік назад ми ступили на тернисту стежку видавничої, літературної та читацької справи й від тоді нарощуємо наші досягнення й виставляємо наші успіхи на почесні полички в наших серцях.
Бандітос, Хепі Бьоздей!

Привіт, банденята🤘 гнучке слово сьогодні.

В'Ю́НИТИСЯ – вигинаючись, звиваючись, рухатися. І це не лише після міцного коктейлю під звуки Макарени💃🏼.

Кітка, просячи смачненьке, в’юниться під ногами, або нявчить, або в’юниться і мовчить.

В’юниться річка Прип’ять (перевіряла в Гуглі🧐). І пасма на вологому повітрі теж в’юняться. Всім, хто перетворюється на баранчика Шона під мрякою передаю привіт.

Синоніми більш конкретні: (річка) звиватися, петляти; (волосся) закручуватися, кучерявитися, витися.

Автор: Аня Стаднік