Наше видавництво презентує вам обкладинку наступної збірки🧙♂️
'Хроніки уламків'
Пан до Вергій – могутній чаклун та правитель континенту Асцара, сповістив, що попри п’ятсот років миру та процвітання під його захистом, він вимушений знайти собі спадкоємця. Герой, котрий сяде на чаклунський трон Вергія, зможе зупинити страшне лихо, що насувається на континент та погрожує мирному життю його жителів. Вергій розбив кулю зі свого посоха на уламки, зачарував їх та розвіяв по всьому світу.
Той сміливець, котрий принесе до чаклуна один з уламків кулі, стане щасливцем та здобуде нечувану могутність.
Але є одна умова. Оскільки чари надто небезпечні, й сила та неосяжна, отримати їх зможе той, хто заради магії здатен відмовитись від найзаповітнішого. Той, хто зречеться чи пожертвує сенсом свого життя заради влади, доведе мудрому чаклунові свою відданість.
В збірку увійдуть 16ть оповідань від 16ти прекрасних авторів🙌
'Хроніки уламків'
Пан до Вергій – могутній чаклун та правитель континенту Асцара, сповістив, що попри п’ятсот років миру та процвітання під його захистом, він вимушений знайти собі спадкоємця. Герой, котрий сяде на чаклунський трон Вергія, зможе зупинити страшне лихо, що насувається на континент та погрожує мирному життю його жителів. Вергій розбив кулю зі свого посоха на уламки, зачарував їх та розвіяв по всьому світу.
Той сміливець, котрий принесе до чаклуна один з уламків кулі, стане щасливцем та здобуде нечувану могутність.
Але є одна умова. Оскільки чари надто небезпечні, й сила та неосяжна, отримати їх зможе той, хто заради магії здатен відмовитись від найзаповітнішого. Той, хто зречеться чи пожертвує сенсом свого життя заради влади, доведе мудрому чаклунові свою відданість.
В збірку увійдуть 16ть оповідань від 16ти прекрасних авторів🙌
Сучасний світ щодня захоплює нас у полон рутинних справ. У шаленій гонитві за успіхом та визнанням ми нерідко забуваємо про мистецтво. Тому сьогодні БукБанда розкриє вам секрети економії часу задля творчості. Ну що, готові?😏
НАВЧІТЬСЯ ВІДОКРЕМЛЮВАТИ ДРУГОРЯДНЕ ВІД ГОЛОВНОГО. Це допомагатиме вам постійно. Що важливіше: приготувати вечерю чи переглянути серіал? Прання чи прогулянка по місту? Потрібно визначити головне, а другорядне залишити на потім. Тоді й вільного часу для мистецтва буде більше.
НЕ ЗАХОПЛЮЙТЕСЬ ІНТЕРНЕТОМ. Для сучасної людини інтернет та соціальні мережі займають досить важливе місце у житті. І постійна присутність у мережі забирає багато часу. Саме тому скорочення вашої присутності онлайн точно допоможе вам. Заплануйте, скільки разів на день ви перевірятимете особисту або робочу поштову скриньку, складіть конкретний графік. Присвячуйте менше часу гортанню стрічки Інстаграму, Фейсбуку та інших соцмереж.
ЗАЙМАЙТЕСЯ ТВОРЧІСТЮ ПАРАЛЕЛЬНО З ІНШОЮ АКТИВНІСТЮ. Звісно, зі всіма заняттями таке не спрацює, але творчість можна доволі вдало поєднувати із домашніми справами. Кипить борщ на плиті? Присвятіть час своєму хобі, доки він вариться.
ВИКОРИСТОВУЙТЕ ЧАС В ДОРОЗІ/ОЧІКУВАННІ НА ТВОРЧІСТЬ. Переважно завжди в руках є телефон з доступом до інтернету - скористайтеся цим! Пишіть в дорозі. Не пишеться? Тоді погортайте різноманітні сайти та соціальні мережі для пошуку нових ідей та натхнення.
ЗАПИСУЙТЕ ІДЕЇ. Будь-які, які приходять в голову. Корисні вони чи ні розберетеся потім. Ваш мозок, налаштований на хвилю роздумів, видаватиме рішення у самий невідповідний момент. Головне, усе встигнути зафіксувати.
А якими методами економії часу користуєтеся ви? Пишіть у коментарях і не забудьте тицьнути вподобайку!😊 БукБанда бажає вам продуктивного дня😉
#порадиновачкам #зорнабезодня #zorianabezodnia
https://www.instagram.com/p/CYt3SuTtGmu/?utm_medium=share_sheet
НАВЧІТЬСЯ ВІДОКРЕМЛЮВАТИ ДРУГОРЯДНЕ ВІД ГОЛОВНОГО. Це допомагатиме вам постійно. Що важливіше: приготувати вечерю чи переглянути серіал? Прання чи прогулянка по місту? Потрібно визначити головне, а другорядне залишити на потім. Тоді й вільного часу для мистецтва буде більше.
НЕ ЗАХОПЛЮЙТЕСЬ ІНТЕРНЕТОМ. Для сучасної людини інтернет та соціальні мережі займають досить важливе місце у житті. І постійна присутність у мережі забирає багато часу. Саме тому скорочення вашої присутності онлайн точно допоможе вам. Заплануйте, скільки разів на день ви перевірятимете особисту або робочу поштову скриньку, складіть конкретний графік. Присвячуйте менше часу гортанню стрічки Інстаграму, Фейсбуку та інших соцмереж.
ЗАЙМАЙТЕСЯ ТВОРЧІСТЮ ПАРАЛЕЛЬНО З ІНШОЮ АКТИВНІСТЮ. Звісно, зі всіма заняттями таке не спрацює, але творчість можна доволі вдало поєднувати із домашніми справами. Кипить борщ на плиті? Присвятіть час своєму хобі, доки він вариться.
ВИКОРИСТОВУЙТЕ ЧАС В ДОРОЗІ/ОЧІКУВАННІ НА ТВОРЧІСТЬ. Переважно завжди в руках є телефон з доступом до інтернету - скористайтеся цим! Пишіть в дорозі. Не пишеться? Тоді погортайте різноманітні сайти та соціальні мережі для пошуку нових ідей та натхнення.
ЗАПИСУЙТЕ ІДЕЇ. Будь-які, які приходять в голову. Корисні вони чи ні розберетеся потім. Ваш мозок, налаштований на хвилю роздумів, видаватиме рішення у самий невідповідний момент. Головне, усе встигнути зафіксувати.
А якими методами економії часу користуєтеся ви? Пишіть у коментарях і не забудьте тицьнути вподобайку!😊 БукБанда бажає вам продуктивного дня😉
#порадиновачкам #зорнабезодня #zorianabezodnia
https://www.instagram.com/p/CYt3SuTtGmu/?utm_medium=share_sheet
Знайомимось з менеджерами БукБанди
👩🏻💻 Випусковий редактор👩🏻💻
https://www.instagram.com/sao_anna_stadnik/
Анна Стаднік. Випусковий редактор. Художній редактор. Знайде чорну діру в просторі вашого сюжету.
Менеджерка, котра опанувала таємні знання спілкування з текстами наших авторів. До неї говорять персонажі, а літери текстів танцюють дивні танці в тих місцях, де мали б лежати рівненькими рядочками. Вона заспокоює знервовані історії, знаходячи для них логічний спокій. Закриває сюжетні діри і відкриває нові повороти. Сварить і хвалить персонажів й заколисує фінали. А у вільний час пише власну збірку оповідань, щоб набиратись лиш їй відомій магії для інших текстів.
Аня виводить у світ наші готові збірки та романи, робить фінальну перевірку. Також готує до випуску у світ журнал БукБанди, в якому стане головною редакторкою.
Аня любить читати й є найбільшою активісткою в підборі для Банди найталановитіших авторів.
👩🏻💻 Випусковий редактор👩🏻💻
https://www.instagram.com/sao_anna_stadnik/
Анна Стаднік. Випусковий редактор. Художній редактор. Знайде чорну діру в просторі вашого сюжету.
Менеджерка, котра опанувала таємні знання спілкування з текстами наших авторів. До неї говорять персонажі, а літери текстів танцюють дивні танці в тих місцях, де мали б лежати рівненькими рядочками. Вона заспокоює знервовані історії, знаходячи для них логічний спокій. Закриває сюжетні діри і відкриває нові повороти. Сварить і хвалить персонажів й заколисує фінали. А у вільний час пише власну збірку оповідань, щоб набиратись лиш їй відомій магії для інших текстів.
Аня виводить у світ наші готові збірки та романи, робить фінальну перевірку. Також готує до випуску у світ журнал БукБанди, в якому стане головною редакторкою.
Аня любить читати й є найбільшою активісткою в підборі для Банди найталановитіших авторів.
Привіт-привіт😉 є серед нас безнапасні бандити?
БЕЗНАПА́СНИЙ – який не зазнає лиха, напасті.
Можна було б сказати – щасливчик, улюбленець долі. Карма у них хороша, чи Фортуна таким заборгувала. Або “пофігіст”, котрий нічим не переймається. Або риса характеру, або тимчасовий стан (під впливом певних подій чи почуттів), або характеристика життя…
Як завжди, синоніми: безпечальний, безсумний; безжурний, нежурливий (не схильний до журби); безклопітний (який ні про що не клопочеться), легковажний.
Автор @sao_anna_stadnik
БЕЗНАПА́СНИЙ – який не зазнає лиха, напасті.
Можна було б сказати – щасливчик, улюбленець долі. Карма у них хороша, чи Фортуна таким заборгувала. Або “пофігіст”, котрий нічим не переймається. Або риса характеру, або тимчасовий стан (під впливом певних подій чи почуттів), або характеристика життя…
Як завжди, синоніми: безпечальний, безсумний; безжурний, нежурливий (не схильний до журби); безклопітний (який ні про що не клопочеться), легковажний.
Автор @sao_anna_stadnik
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Мітичний батл! Рідні боги vs Єгипетські боги
Татія Ковіз і Айя Нея щось та знають... Дівчата не просто шурупають, в кого блискавка, і який птах на голові у Амон-ра, а й розкажуть хто сильніше і крутіше.
Подивитися на батл можна 22.01 о 20:00 на нашому YouTube-каналі. Запасайтеся смаколиками, готуйте питання і до зустрічі в суботу!
Татія Ковіз і Айя Нея щось та знають... Дівчата не просто шурупають, в кого блискавка, і який птах на голові у Амон-ра, а й розкажуть хто сильніше і крутіше.
Подивитися на батл можна 22.01 о 20:00 на нашому YouTube-каналі. Запасайтеся смаколиками, готуйте питання і до зустрічі в суботу!
Най Боже шановане паньство та паняньство
Сьогодні хочу вам трошки розповісти про одного цікавого дядька — Майкла Серна Харта.
Він не те щоб писав щось трендове чи контркультурне, але створив одну дуже унікальну річ, а саме електронний папір і зробив він це ще у далекому 1971 р. В СРСР наші окуповані пращури тільки освоювали ігровий автомат “Морський Бій”, а цей дядько вже замислювався над чимось, що в подальшому змінило світ. Його перша електронна книга не зазнала комерційного успіху, але то був початок. А ще він “батько” цифровізації та проєкту “Гутенберг” — першої цифрової бібліотеки! То ж можете тепер уявити прозорливість та важливість цього дядька для світу та сучасного способу життя.
Сьогодні хочу вам трошки розповісти про одного цікавого дядька — Майкла Серна Харта.
Він не те щоб писав щось трендове чи контркультурне, але створив одну дуже унікальну річ, а саме електронний папір і зробив він це ще у далекому 1971 р. В СРСР наші окуповані пращури тільки освоювали ігровий автомат “Морський Бій”, а цей дядько вже замислювався над чимось, що в подальшому змінило світ. Його перша електронна книга не зазнала комерційного успіху, але то був початок. А ще він “батько” цифровізації та проєкту “Гутенберг” — першої цифрової бібліотеки! То ж можете тепер уявити прозорливість та важливість цього дядька для світу та сучасного способу життя.
🎤Аудіо та відео контент🎤
@jun_braz
Ян Браз . Керівник з питань аудіо та відео контенту (ви його впізнаєте за голосом)
Це той випадок, коли людину зустрічають і проводжають на слух. Цей менеджер підкорив собі слово, перетворивши його на звук. Під його голос оживають герої, народжуються їх тембри та емоції. Слова автора зазвучали так, наче кожну історію начитує невидимий оповідач. Він подарував звукові зображення, котре супроводжує кожну начитку.
Ян опанував відео дизайн й даруватиме вам неймовірні ролики. А як він редагує звук. Просто пісня (доречі, він ще й співає). А коли голосу потрібно відпочити, він пише свій пригодницький роман і анімує зображення.
Ян любить пригодницьке фентезі та вигадує неймовірно епічні сюжети.
https://instagram.com/jun_braz?utm_medium=copy_link
@jun_braz
Ян Браз . Керівник з питань аудіо та відео контенту (ви його впізнаєте за голосом)
Це той випадок, коли людину зустрічають і проводжають на слух. Цей менеджер підкорив собі слово, перетворивши його на звук. Під його голос оживають герої, народжуються їх тембри та емоції. Слова автора зазвучали так, наче кожну історію начитує невидимий оповідач. Він подарував звукові зображення, котре супроводжує кожну начитку.
Ян опанував відео дизайн й даруватиме вам неймовірні ролики. А як він редагує звук. Просто пісня (доречі, він ще й співає). А коли голосу потрібно відпочити, він пише свій пригодницький роман і анімує зображення.
Ян любить пригодницьке фентезі та вигадує неймовірно епічні сюжети.
https://instagram.com/jun_braz?utm_medium=copy_link
Сира-Земля Мати, а також Мати свята земля, Годувальниця.
У нашій міфології існує персоніфікований образ землі. Загалом, цей образ поширений серед усіх слов'янських міфологій.
Її вважали матір'ю всього, що росло, буяло та жило на світі. Земля дарувалася життя рослинам, вирощувала їх в собі.
Тваринам та людям давала їжу, притулок та вберігала від негод. А також Земля забирала до себе після смерті.
У фольклорних текстах і фразеології вираз «Сира-Земля Мати» означає насамперед землю, запліднену небесною вологою. Відповідно, пересохла безплідна Земля порівнювалася із вдовою.
Вважалося, що навесні Землю будить грім, вона прокидається, оживає, набирається сил, уквітчується та прикрашає себе усякими рослинами.
З поширенням християнства поширилися й заборони на роботу на землі у церковні свята. Не можна орати, копати, боронувати, забивати кілки, "бити Землю".
@tatia_koviz #укр_міф #мітологія #міфологія #українське #укр
У нашій міфології існує персоніфікований образ землі. Загалом, цей образ поширений серед усіх слов'янських міфологій.
Її вважали матір'ю всього, що росло, буяло та жило на світі. Земля дарувалася життя рослинам, вирощувала їх в собі.
Тваринам та людям давала їжу, притулок та вберігала від негод. А також Земля забирала до себе після смерті.
У фольклорних текстах і фразеології вираз «Сира-Земля Мати» означає насамперед землю, запліднену небесною вологою. Відповідно, пересохла безплідна Земля порівнювалася із вдовою.
Вважалося, що навесні Землю будить грім, вона прокидається, оживає, набирається сил, уквітчується та прикрашає себе усякими рослинами.
З поширенням християнства поширилися й заборони на роботу на землі у церковні свята. Не можна орати, копати, боронувати, забивати кілки, "бити Землю".
@tatia_koviz #укр_міф #мітологія #міфологія #українське #укр
Мене звуть Олена, з псевдо якось не склалося. Виявилось, що те, яке хотіла зайняте, а ставати чиїмось дублем не цікаво. Прізвище Скуловатова не поширене, принаймні не на стільки, щоби відняти в мене перші сторінки пошуку в Гугл, не вірите? Спробуйте ввести.
У дитинстві я знала, що займатимуся творчістю, яка позбавить спокою та сну. Уявляла себе в кабінеті за друкарською машинкою, як ошаліло стукаю по клавішах, зминаю та рву невдалі аркуші, не сплю ночами, намагаючись знайти, спіймати те, що проситься на папір. Позаяк, серйозно взятися за письмо змогла лише на карантині. Усвідомлення того, що в мене віднімають світ та зачиняють у чотирьох стінах стало початком.
У той період я погано уявляла, куди дівати те, що пишу, до кого звертатися, як діяти. Тому зробила найпростіше — стартанула з роману, глави якого викладала на власній ФБ сторінці. Він звався «#світ_шкеребеть» з того часу кілька разів змінив назву, був детально пропрацьований і чекає свого часу. Та я, яка починала його писати, навіть не здогадувалась, який довгий та складний шлях попереду.
Якщо вірити журі конкурсів, а підстав не вірити немає, бо ж їх було понад два десятки, короткі форми та казки вдаються мені краще за довгі тексти. Тож на тому й зупинилася. Хоча постійно експериментую. В один день пишу казку для малят, а в інший детектив із заплутаним сюжетом.
Раніше, коли я сідала за писання, то відпускала думки та строчила все, що приходило в голову, але з часом почала підходити до цього більш усвідомлено. Я не завжди точно знаю, чим закінчиться, але чітко уявляю структуру та тональність тексту. Нещодавно закінчила детективний роман на 300 сторінок. Він мав дуже чітку структуру. По суті, я написала план. Продумала злочини та шляхи їх розкриття, а тоді просто наповнювала цю схему описами, емоціями та деталями. Це найскладніша моя робота за весь час. Довелося вдаватися в речі, про які не знала, копирсатися в деталях, вишукувати відповіді. Це досить новаторська річ, але поки вона надто сира, щоб показувати на широкий загал. Якщо хтось читав мої оповідання «Залишаючи сліди» та «Збирач аватарів», то це то це дуже схожий за тональністю твір.
Майже весь вільний від дітей та хатніх справ час я витрачаю на письменництво. Це така робота, за яку дуже рідко платять, але працюєш, як віл.
Намагаюся багато читати. Мені не принципово це електронна, чи паперова книга. Загалом, доки я сама не почала писати, мене цікавив виключно зміст. З часом, заглибившись в ньюанси, я почала помічати естетику обкладинок, гладкість сторінок та інші культові речі. Коли працювала над збіркою казок “Мандрівний вітер” саме естетика видання стала головною вимогою та планкою якості до якої прагнула створюючи.
Коли б я могла поговорити будь з ким із минулого, то це був би не письменник, а швидше філософ, наприклад, Еммануїл Кант, або Жан Поль Сартр.
«Люди не вміють читати», — каже Квітка-Василина, героїня моєї однойменної повісті. Вона, до біса цинічна снобка, але часто має рацію. Складання букв у слова ще не є читанням, як не є мисленням пережовування щоденної жуйки типових думок. Справжнє читання передбачає критичне сприйняття та осенсування інформації, роздуми, зміни, незгоду, внутрішній дискурс. В Україні почнеться розвиток та процвітання, коли критична маса, а це понад п’ятдесят відсотків, нарешті навчиться читати.
У мене багато сепсису щодо власної творчості, але між тим точно знаю, що доклавши певну кількість зусиль можливо досягнути результату. Важко планувати дуже далеко, але, якщо не трапиться ніякого лиха, то кілька книжок я поставлю на авторську поличку, а можливо, знайду інше захоплення, чи все ж наважуся на навколосвітню подорож, хто зна.
Питання на кшталт, який ваш твір варто почитати першочергово ставить мене в тупик. Якщо говорити про детективний жанр, можна читати «Ой на Івана, ой на Купала», якщо соціально-побутовий, то «Як ми в похід ходили», якщо психологічний, певно, «Дім Рози».
У дитинстві я знала, що займатимуся творчістю, яка позбавить спокою та сну. Уявляла себе в кабінеті за друкарською машинкою, як ошаліло стукаю по клавішах, зминаю та рву невдалі аркуші, не сплю ночами, намагаючись знайти, спіймати те, що проситься на папір. Позаяк, серйозно взятися за письмо змогла лише на карантині. Усвідомлення того, що в мене віднімають світ та зачиняють у чотирьох стінах стало початком.
У той період я погано уявляла, куди дівати те, що пишу, до кого звертатися, як діяти. Тому зробила найпростіше — стартанула з роману, глави якого викладала на власній ФБ сторінці. Він звався «#світ_шкеребеть» з того часу кілька разів змінив назву, був детально пропрацьований і чекає свого часу. Та я, яка починала його писати, навіть не здогадувалась, який довгий та складний шлях попереду.
Якщо вірити журі конкурсів, а підстав не вірити немає, бо ж їх було понад два десятки, короткі форми та казки вдаються мені краще за довгі тексти. Тож на тому й зупинилася. Хоча постійно експериментую. В один день пишу казку для малят, а в інший детектив із заплутаним сюжетом.
Раніше, коли я сідала за писання, то відпускала думки та строчила все, що приходило в голову, але з часом почала підходити до цього більш усвідомлено. Я не завжди точно знаю, чим закінчиться, але чітко уявляю структуру та тональність тексту. Нещодавно закінчила детективний роман на 300 сторінок. Він мав дуже чітку структуру. По суті, я написала план. Продумала злочини та шляхи їх розкриття, а тоді просто наповнювала цю схему описами, емоціями та деталями. Це найскладніша моя робота за весь час. Довелося вдаватися в речі, про які не знала, копирсатися в деталях, вишукувати відповіді. Це досить новаторська річ, але поки вона надто сира, щоб показувати на широкий загал. Якщо хтось читав мої оповідання «Залишаючи сліди» та «Збирач аватарів», то це то це дуже схожий за тональністю твір.
Майже весь вільний від дітей та хатніх справ час я витрачаю на письменництво. Це така робота, за яку дуже рідко платять, але працюєш, як віл.
Намагаюся багато читати. Мені не принципово це електронна, чи паперова книга. Загалом, доки я сама не почала писати, мене цікавив виключно зміст. З часом, заглибившись в ньюанси, я почала помічати естетику обкладинок, гладкість сторінок та інші культові речі. Коли працювала над збіркою казок “Мандрівний вітер” саме естетика видання стала головною вимогою та планкою якості до якої прагнула створюючи.
Коли б я могла поговорити будь з ким із минулого, то це був би не письменник, а швидше філософ, наприклад, Еммануїл Кант, або Жан Поль Сартр.
«Люди не вміють читати», — каже Квітка-Василина, героїня моєї однойменної повісті. Вона, до біса цинічна снобка, але часто має рацію. Складання букв у слова ще не є читанням, як не є мисленням пережовування щоденної жуйки типових думок. Справжнє читання передбачає критичне сприйняття та осенсування інформації, роздуми, зміни, незгоду, внутрішній дискурс. В Україні почнеться розвиток та процвітання, коли критична маса, а це понад п’ятдесят відсотків, нарешті навчиться читати.
У мене багато сепсису щодо власної творчості, але між тим точно знаю, що доклавши певну кількість зусиль можливо досягнути результату. Важко планувати дуже далеко, але, якщо не трапиться ніякого лиха, то кілька книжок я поставлю на авторську поличку, а можливо, знайду інше захоплення, чи все ж наважуся на навколосвітню подорож, хто зна.
Питання на кшталт, який ваш твір варто почитати першочергово ставить мене в тупик. Якщо говорити про детективний жанр, можна читати «Ой на Івана, ой на Купала», якщо соціально-побутовий, то «Як ми в похід ходили», якщо психологічний, певно, «Дім Рози».
Крім письма є маю лише одну пристрасть — мандри. Це моє альтер его, спосіб життя, самоідентифікація та джерело натхнення. Для мене бути в дорозі так же природно, як у своєму кабінеті. Довкола мандрів будується багато діяльності — сторінка, ютуб-канал, постійна організація подорожей.
Чи маю я якісь поради для молодих авторів? Лише одну: відкривайте світ, переживайте та наповнюйтесь ним, і він виллється на папір новими текстами.
Список рекомендованих для прочитання творів:
"Збирач аватарів"
"Ой на Івана, ой на Купала"
"Вічність із присмаком кремнію"
"Дім Рози"
"Чарівні руки"
Послання на фейсбук, інстаграм та Аркуш.
http://skulovatova.tilda.ws
https://arkush.net/user/129
https://www.facebook.com/elena.skulovatova
https://www.instagram.com/skulovatovaelena/
Чи маю я якісь поради для молодих авторів? Лише одну: відкривайте світ, переживайте та наповнюйтесь ним, і він виллється на папір новими текстами.
Список рекомендованих для прочитання творів:
"Збирач аватарів"
"Ой на Івана, ой на Купала"
"Вічність із присмаком кремнію"
"Дім Рози"
"Чарівні руки"
Послання на фейсбук, інстаграм та Аркуш.
http://skulovatova.tilda.ws
https://arkush.net/user/129
https://www.facebook.com/elena.skulovatova
https://www.instagram.com/skulovatovaelena/
skulovatova.tilda.ws
Олена Скуловатова
Українська письменниця. Читати книги on-line
День добрий, панди і панденята😉 зізнавайтеся, є за що вас називати горезвісним?
ГОРЕЗВІ́СНИЙ – який має сумнівну або погану славу. Чомусь одразу згадала свою колишню викладачку, яка вимагала грошей навіть за пропущену лекцію.
Цю характеристику дають не лише людині, а й речам, місцям. Як от одному червоному тєрємку на північному сході, чи Валуєвському циркуляру. Наші ЗМІ люблять горезвісними називати ділянки дороги, де траплялись ДТП.
Найвідповідніший синонім – сумнозвісний. І достатньо😶
Автор @sao_anna_stadnik
ГОРЕЗВІ́СНИЙ – який має сумнівну або погану славу. Чомусь одразу згадала свою колишню викладачку, яка вимагала грошей навіть за пропущену лекцію.
Цю характеристику дають не лише людині, а й речам, місцям. Як от одному червоному тєрємку на північному сході, чи Валуєвському циркуляру. Наші ЗМІ люблять горезвісними називати ділянки дороги, де траплялись ДТП.
Найвідповідніший синонім – сумнозвісний. І достатньо😶
Автор @sao_anna_stadnik
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Агов, бандити❗ А хто до нас цікавенький в неділю прийде⁉️
🏵️Наша гостя – Валерія Савотіна @bookwarminglasses
Авторка фантастичної повісті "Ти все зміниш учора", переможниця дитячої коронації слова, букблогерка. Вона розкаже про роман, над яким працює, про проєкт по створенню коміксу за рік, про досвід участі в коронації та виступи на різних книжкових форумах.
Завітайте до нас на YouTube канал банди 30 січня о 19:00. Чекаємо ваші питання у коментарях під постом та під час етеру😘
🏵️Наша гостя – Валерія Савотіна @bookwarminglasses
Авторка фантастичної повісті "Ти все зміниш учора", переможниця дитячої коронації слова, букблогерка. Вона розкаже про роман, над яким працює, про проєкт по створенню коміксу за рік, про досвід участі в коронації та виступи на різних книжкових форумах.
Завітайте до нас на YouTube канал банди 30 січня о 19:00. Чекаємо ваші питання у коментарях під постом та під час етеру😘