Чи варто Порошенку боятись притягнення до кримінальної відповідальності?
Якщо він не вчиняв злочинів і реформував судову систему, то не варто.

Щодо Порошенка на сьогодні відкрито чотири провадження. Я так розумію, що процесуального статусу "підозрюваного" у нбого немає. Тому будемо говорити, що заяви про злочини містять підозри щодо:
-державної зради
- відмивання грошей
- перевищення службових повноважень
- захоплення державної влади
Говорити про судову перспективу цих звинувачень можна лише окремо, щодо кожного.
Почнемо з державної зради.
Заява стосується епізоду в Керченській протоці та запровадження воєнного стану. Ніби 5й президент спровокував інцидент заради введення воєнного стану. Принаймні, так витікає з інформації у відкритих джерелах.

На питання - чи була провокація з боку України, вже дав відповідь Міжнародний трибунал ООН з морського права. Суд, зокрема, заявив, що НЕ знайшов підтверждень провокації Україною військової операції в Керченській протоці. І взагалі втзнав тв події "правоохоронною операцією".
Це означає, що не має перспективи розслідування зумисного планування Порошенком операції в Керченській протоці з метою запровадити воєнний стан.

Що стосується інших звинувачень, далі буде...у наступних дописах.

Сайт Конституційного суду вже містить розклад пленарного засідання на вівторок 4 червня.
Там є і про подання щодо конституційності розпуску парламенту...а саме, цитую:
"Розгляд питання щодо визначення форми конституційного провадження у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів“.

Інтрига, чи буде рішення КСУ з цього питання до виборів? тобто до 21 липня? і якщо буде, то яке? Конституційний указ чи ні?

Думки моїх колег-юристів розділились навіть не на два табори, а значно більше.
Я вважаю, що таке право в президента було і підстави теж. В Конституції не зазначено як саме повинен президент довести і чи повинен - юридичне існування коаліці. А те, що де-факто її не було - для мене очевидний факт.
Натомість, я сумніваюсь в дотриманні норми Конституції, щодо терміну розпуску. Але це помилка авторів конституційної норми, яка чітко не зазначили від якого дня рахувати 6 останніх місяців, протягом яких неможна розпускати ВР.
В Конституції написано так:" Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.

Але ж точно вирахувати, коли закінчаться повноваження ВР не представляється можливим. Бо вони закінчуються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. А цей день залежить від дуже багатьох непрогнозованих подій.

Опитування, звісно, не репрезентативне, але відображає тенденції в суспільстві. Переважна більшість громадян підтримує зняття недоторканності з нардепів. Але в цьому питанні по обидва боки дмскусії - серйозні аргументи. Дійсно, частина депутатів переховується під мандатом від кримінальної відповідальності. І дуже хрчеться забрати в них цей мотив походу в парламент. Але з іншого боку - притягнення до кримінальної відповідальності - в нашій країні використовують як інструмент тиску.
Треба шукати баланс, як на мене. Але я погоджуюсь з тим, що бодай одне скликання треба позбавити недоторканності, щоб відвадити від парламенту елітних злочинців. А за цей час напрацювати хай мінімальний, але імунітет. Бо скрізь в світі імунітет в парламентарів є і виконує він функцію запобіжника впливу та тиску на посадовця.

Деякі політики радять президенту не виконувати рішення Конституційного суду, якщо КСУ визнає указ про розпуск парламенту неконституційним. Пораду коментувати не буду, бо це чиста політика без натяку на право і закон.

А от спосіб, у який радять не виконувати рішення КСУ, я прокоментую, бо він прямо порушує Закон про Конституційний суд України.

Президенту радять не скасовувати свій указ, бо ніби то після рішення Конституційного суду указ буде чинним аж до поки президент сам його не скасує. Ба більше, виявляється і закони залишаються чинними після визнання їх Конституційним судом неконституційними допоки сама ВРУ їх не скасує.

Насправді все НЕ так.
ст. 91 Закону про Конституційний суд України
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Хочу нагадати ВСІМ політикам, що невиконання службовою особою рішення суду, в тому числі Конституційного, - це злочин.

ч. 4 ст. 382 Кримінального кодексу
Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

p.s. але майстер-клас "я тебе навчу як треба бути президентом" - зараховано.

Що буде, якщо Конституційний суд визнає указ президента про розпуск Верховної Ради НЕконституційним?
Виборчу кампанію потрібно буде зупиняти.
Чому?
Бо втратить чинність той указ, який потягнув за собою дочасні вибори. Просто не буде підстав для дочасних виборів.
Відсутність норм про процедуру зупинення виборчої кампанії не є перешкодою.
Ви ж пам'ятаєте, як Янукович тікав у Ростов? І не було в законодавстві норм, які б врегульовували що робити в цій ситуації. Але це не завадило діяти.
В ситуації з указом про розпуск ВР все просто. Є Указ - є дочасні вибори. Нема Указу(визнаний неконституційним) - нема дочасних виборів, а є чергові.

p.s. Але ми ще не знаємо, яким саме буде рішення Конституційного суду.

Смерть Дмитра Тимчука приголомшила.
В такій ситуації варто висувати та перевіряти всі версії, що слідство і робить. Фото з місця події не оприлюднені, тіло ми не бачили, тому доводиться просто довіряти повідомленням правоохоронців про факт смерті та інші обставини. Але навіть по тих уривках інформації, які маємо, можна робити певні припущення.

Робочий день,сімейне помешкання, в якому, як я зрозуміла, було три особи - загиблий, дружина і особа жіночої статі. В такій обстановці говорити про замовне вбивство з політичних мотивів, мабуть, не варто. Хоча, з огляду на діяльність та статус загиблого, така версія повинна також розглядатись слідством.

Чистив зброю чи ні? На це питання слідству буде дуже просто відповісти, бо чистка зброї потребує спеціальні - рідину, пасту, щіточку, ганчірочку тощо. Тому, на місці події ці засоби або є, або немає.

Але навіть встановлення факту чистки зброї не означає беззаперечно, що в процесі чистки стався постріл. Міг статись, а міг постріл бути здійснений і пізніше.

Багато важливої інформації несе місце вхідного отвору від кулі та раньовий канал. Скажімо, у 2018 один депутат Київради чистив зброю і дійсно необережно завдав собі поранення в живіт. Відчуваєте різницію? Живіт і голова. Якщо поранення в голову, то ви ж розумієте, що ймовірність необережності, хоч і залишається, але зменшується, а вирогідність прицільного пострілу збільшується.

Експертизи - судово-медична та балістична, зможуть дати відповідь на питанн - чи можливо завдати таке поранення власноруч і чи в процесі чистки зброї це відбулось.

Але вже зараз, можуть бути перші відповіді про причини загибелі, якщо опитати людей, які в момент пострілу знаходились в помешканні, та дізнатись в них про обставини, що передували пострілу. А саме - в якому стані був Дмитро сьогодні та останні півроку, з ким і про що говорив в день загибелі, чому сьогодні не пішов на роботу, чи булі тривалі конфлікти в сім"ї і які були стосунки з дружиною.
Побутова версія подій також ймовірна - як в контексті вбивства, так і самогубства.

Попри мій лікарняний сьогодні дала, як на мене, зважені фахові коментарі для: 1+1(дивіться у вечірньому ТСН), НАШ, Уніан, 112, Newsone,
бо вважаю, що в цій передвиборчій гарячці можуть цинічно використати смерть Дмитра, як інформпривід, навигадувати нісенітниць та з кримінальної площини вийти на політичну. А це дуже зашкодить розслідуванню та встановленню істини.

Це петиція, яку я розмістила на сайті Верховної Ради про законопроект 6607, спрямований на захист дітей від сексуального насильства. Вона зібрала вже більше 28 тис. підписів, що перевищує необхідні 25 тис. Тепер Верховна Рада зобов'язана його розглянути.

Результати опитування читачів цього каналу красномовні - 86% вважають, що вже за перше згвалтування дитини слід застосовувати довічне позбавлення волі.
Я мушу дещо пояснити.
На мою думку, визначаючись з покаранням, ми повинні враховувати не лише характеристику особи злочинця - він вперше "оступився" в житті чи впевнено пішов по злочинному шляху, а й шкоду, яку він завдав та наслідки цієї шкоди для жертви.

Скажімо, для згвалтованої дитини - це травма на все життя. Тобто у злочинця є шанс почати життя з нуля, у жертви-дитини такого шансу майже немає.

Крім того, варто розрізняти особу злочинця - грабіжника від гвалтівника дітей. У грабіжника є вирогідність виправитись і перше засудження, дійсно, може бути останнім. Натомість, гвалтівники дітей, навпаки, мають тенденцію до високого рецидиву і не виправляються в традиційному розумінні.

Тому, сповідуючи гуманізацію покарань за будь-які інші злочини, я вважаю, що все ж таки гвалтівників дітей варто ізольовувати від їх потенційних жертв, бажано довічно.

Моя мрія - побувати у Міжнародному кримінальному суді - здійснилась. Там судять за геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності. Україна подала в цей суд заяви проти Росії щодо вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людяності(рос. человечности).
Наші заяви лише перевіряють, тобто відкриття повноцінного провадження ще не було. Так, там все затягують на роки, тому не очікуйте на швидкий результат.

Як на мене, то в Конституції не вистачає, як мінімум, дві норми:
1️⃣ про право народу на повстання
2️⃣ про те, що робити, якщо президент(незалежно від прізвища) самоусунувся від виконання своїх обов'язків, наприклад, поїхав у Ростов.

Спробувала розібратись у рішенні Верховного суду щодо реєстрації Клюєва.

Хронологія подій коротко (людською мовою):
1. ЦВК відмовила Клюєву у реєстрації.
2. Ліберальна партія ,я ка висувала Клюєва у кандидати, оскаржила це рішення до суду першої інтанції.
3. Суд першої інстанції скасував рішення ЦВК і зобов"язав ЦВК зареєструвати Клюєва.
4. ЦВК оскаржує це рішення до Верховного суду.
5. Верховний суд ЧАСТКОВО задовільнив вимоги ЦВК, а саме - скасував обов"язок ЦВК зареєструвати Клюєва. Але зобов`язав ЦВК повторно розглянути подані Ліберальною партією документи на реєстрацію Клюєва.

Тобто рішення ВСУ зобов"язує ЦВК ще раз розглянути документи, але не зобов"язує приймати те чи інше рішення. Ви відчуваєте різницю між першим і другим судовим рішенням? У першому - зобов"язали зареєструвати, у другому - зобов"язали ще раз переглянути документи. Таким чином, у ЦВК є місце для маневру, тобто для відмови.

Але якщо почитати Постанову Верховного суду дуже уважно, там відкривається багато цікавого.
Скажімо, ВСУ вважає, що ЦВК просто погано по працювала, коли відмовляла у реєстрації Клюєву.
Бо "при прийнятті спірної постанови було взято до уваги лише відомості, викладені в наданому Генеральною прокуратурою України листі". Натомість немає в постанові ЦВК про відмову у реєстрації Клюєва посилань на дані - Прикордонної служби, СБУ, МВС.

Тобто для Верховного суду постанова ЦВК про відмову в реєстрації вбачається недостатньо обгрунтованою - не по працювали вони з доказами його відсутності в Україні. Саме тому, суд зобов"язує переглянути подані на реєстрацію документи. Якщо я правильно розумію, то в ЦВК тепер є нагода обгрунтувати відмову Клюєву більшою кількістю доказів.

Якби хотіли завдати реальну шкоду 112му чи людям, то стріляли б на три поверхи нижче, де він знаходиться, і трохи лівіше.

Добре, що цього не відбулось.

По факту постріли здійснені в будівлю бізнесцентру, в якій розміщаються окрім телеканалу й інші організації, наприклад AIlianz Україна тдв, Спашоп тощо.

Потрапили у рекламний щит телеканала, що може свідчити про сигнал телеканалу, але так само може і не свідчити про це.

Таким чином версій події повинно розглядатись декілька:

- привернення уваги широкої аудиторії до телеканалу 112
- сигнал менеджменту телеканалу 112
- постріли мають відношення до інших організацій, які орендують приміщення в цьому бізнесцентрі.

Потрапляння у вивіску говорить про демонстративність дій. З цього можна припустити, що організаторів цікавила максимально широка аудиторія. Можливо, широка аудиторія та увага всієї держави, були основною метою організаторів пострілу.

Якщо, все ж таки, це сигнал менеджменту телеканалу, то зазвичай такому акту передують певні конфліктні особисті перемовини. Тобто до менеджменту не звертаються одразу через обстріл. Тому, на підтвердження цієї версії бажано мати докази попередньої комунікації злочинців з менеджментом - попередження, залякування, шантаж тощо.

Чи є у популізму дно, або Як депутати запроваджували хімічну кастрацію.

Не буду скромною, та пораджу почитати мій цікавий текст на сайті Громадського - місцями серйозний, місцями саркастичний з елементами мелодрами та констатації реалій, які крутіші за сценарії Голівуду. Одним словом, сумно вам не буде.

"Щось на кшталт – жили були два законопроекти, один розумний (6607), а інший – красивий(6449).

Розумний законопроект 6607 був розроблений групою фахівців – представниками поліції, прокуратури, адвокатури, кримінологами, лікарями-психіатрами – ще у 2017 році. Але протягом двох років депутати його боялись, відправляли на доопрацювання, бо не готові були навіть чути словосполучення «хімічна кастрація».

Натомість життєдайні вибори творять дива і за два тижні до вирішального бою на виборчих дільницях парламент проголосував не за розумний законопроект 6607, а за красивий 6449. Бо їм, як і виборцям, здалось, що «каструвати всіх» – це красиво!"

Більше і цікавіше за посиланням

https://hromadske.ua/posts/chi-ye-u-populizmu-dno-abo-yak-deputati-zaprovadzhuvali-himichnu-kastraciyu?fbclid=iwar3g1fpizikvbvzmykns9mqxpeafhypv1px5mfpzqosr1tknzxmorgfoyas

Все що я думаю про люстрацію, я вже гворила і писала, додати мені нема чого...
Моя юридична позиція щодо закону Про очищення влади (про люстрацію) залишається незмінною з 2014 року. Закон написаний так, що люструвати за ним НЕМОЖЛИВО.

Конституційний суд зараз на розтяжці - між запитом суспільства і законністю. Бо суспільство вимагає визнати конституційним абсолютно нікчемний і неконституційний закон. То ви спитайте з тих, хто голосував за цей закон, з його авторів. Ви ж потім їх ще й у Верховну Раду обрали, щоб вони далі писали і приймали "шедеври законотворчості".

Всі, хто захищає цей закон, просто прочитайте його уважно, хоч один раз. Принаймні, людям з юридчною освітою стане очевидно, що він застосуванню не підлягає. Кому не очевидно, читайте нижче моє пояснення.

"На розгляді Конституційного суду нині знаходиться подання щодо неконституційності окремих положень люстраційного закону "Про очищення влади". В очікуванні рішення КС народні депутати наввипередки залякують зупинкою люстрації та народними протестами.

Дуже просто маніпулювати думкою суспільства, яке не читало текст закону. А відповідь на питання "хто провалив люстрацію" як раз знаходиться в самому законі.

Чи можлива за діючим законом люстрація?

Якщо його уважно прочитати, то стає очевидно, що люстрація за нинішнім законом просто неможлива.

Відповідно до другого пункту 1-ї статті закону про люстрацію, яка визначає засади люстрації, під неї потрапляють лише три категорії осіб.

Це особи, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи, спрямовані на:

1) узурпацію влади президентом України Віктором Януковичем;

2) підрив основ національної безпеки і оборони України;

3) протиправне порушення прав і свобод людини.

Тобто, яку б посаду особа не обіймала за часів Януковича – якщо в її діях немає перелічених вище правопорушень, вона не підлягає люстрації. Якщо ж вона вчинила якийсь з перелічених вище злочинів, то спочатку вирок щодо неї повинен набрати законної сили, а вже після того можлива люстрація.

Весь інший текст, який знаходиться нижче статті першої Закону про люстрацію – це мотлох, який суперечить засадам і меті люстрації, які встановлені цим же законом.

Тобто, законною є лише люстрація за вчинення перелічених вище правопорушень.

Але це ніщо інше, як дублювання вже існуючого законодавства.

У нас давно вже встановлено відповідальність за ці діяння. Мабуть, тому далі по тексту законодавець дописав мрії романтиків революції, які на практиці застосувати неможливо.

Схованки фальшивої люстрації

Отже, першу статтю написала якась розумна людина, а потім по тексту стирчать вуха різних політичних партій, погано освічених революціонерів і просто гарних людей, які не розуміють суті люстраційного процесу.

1. Так, одна "ну дуже українська гомофобна партія" проштовхнула у закон норму про люстрацію осіб, які працювали на керівних посадах КПРС, були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ.

Але ж депутати, які за це голосували, добре знали, що така люстрація неможлива. Бо з цього приводу є рішення Європейського суду з прав людини.

Так, у справі "Sidabras and Džiautas v. Lithuania" ЄСПЛ визнав люстрацію заявників колишніх кадебістів такою, що порушує їх права, з огляду на те, що оскаржуваний закон про люстрацію в Литві набув чинності через 9 років після розпаду СРСР, тобто запізно. Це означає, що по Україні ЄСПЛ прийме рішення про поновлення люстрованих колишніх керівників КПРС.

Навіщо було таку норму вписувати в текст закону? Щоб потім Україна виплачувала цим поновленим комуністам штраф з державного бюджету?

2. Чи можна за цим законом люструвати суддів?

У законі написано: люстрація не поширюється на "виборні посади".

Загляніть у Конституцію – стаття 85. Там судді після п'ятирічного терміну "обираються" Верховною Радою безстроково. Тобто люструвати за цим законом можна лише "суддів-новобранців", у разі, якщо вирок суду щодо вчиненого ними злочину, набрав законної сили.

І ще трохи лазівок в законі для уникнення люстрації.

3. Звільняються від люстрації ті чиновники, які визнані учасниками бойових дій під час проведення АТО на