Нам всім складно звикнути до того, що під час війни мусить бути максимально обмеженне оприлюднення інформації про бойові дії. І це історія не про свободу слова чи право на доступ до інформації. Це питання державної безпеки.

Приміром, коли під час війни експерти починають детально розбирати які методи ведення війни застосували ЗСУ у той чи інший момент бойових дій - треба розуміти, що ворог це першим прочитає, проаналізує і скорегує свої дії.

І про плани ворога теж повинні говорити лише офіційні джерела - Генштаб, Міноборони, ГУР.
Бо далеко не завжди ворог повинен знати, що ми знаємо про його плани. Так само як і про розташування ворожих сил.

Ведення війни - це в тому числі вміння обманути ворога. І тому публічний фактчекінг інформації про бойові дії - це іноді як меседж ворогу «дивись, он вони там сховались».

Якщо офіційні джерела Міноборон, Генштаб, ГУР та їх посадові особи щось заявляють - значить так зараз треба для інтересів оборони нашої держави. Ніяких спонтанних, випадкових, нескоординованих заяв немає.

Я розумію, що це дуже захопливо і видовищно - війна онлайн, але це на руку нашому ворогу - майте на увазі.

❗️Для цивільних осіб під час війни головне інформаційне правило - про військові дії, їх хід, наслідки, результати - першими говорять військові.
Та інформація, яка цивільним здається не дуже цінною або очевидною, насправді використовується ворогом.

Приміром, не треба називати види зброї з якої ЗСУ влучає у ворожі цілі. Ми можемо це обговорювати, якщо про це повідомив Генштаб.

Не треба приписувати ЗСУ потрапляння у цивільні цілі ворога навіть якщо вам дуже б цього хотілось.
Наші Збройні Сили дотримують правил та звичаїв війни, встановлених міжнародним правом.

Усе озброєння, яке перетинає український кордон, перебуває під пильним контролем держави та наших партнерів.

Сьогодні відбулась презентація модулю інформаційно-аналітичної системи «СОТА» щодо моніторингу постачання Україні озброєння від країн-партнерів, який був уведений в дію 24 лютого ц.р.

Цей модуль, який складається з трьох контурів – загальнодоступна інформація, інформація для службового користування та таємна інформація, реалізовано Апаратом РНБО України у співпраці з Міністерством оборони України.

Модуль дозволяє контролювати нові поставки озброєння за статусами (наприклад, готово до відвантаження, у дорозі чи отримано ЗСУ) та країнами-надавачами, аналізувати поставки зброї в часовому розрізі, за періодами взяття на озброєння, країнами-надавачами, відповідністю стандартам НАТО, віднесенням до радянських зразків озброєння тощо.

Текст з сайту РНБОУ

Західна зброя у наших руках дуже болюче дошкуляє росіянам.
Тому ворог використовує всі можливості для дискредитації ЗСУ та підриву довіри партнерів до нас.
Заблокувати постачання озброєння і розколоти міжнародну коаліцію на нашу підтримку – мета чергового інформаційного фронту, розгорнутого Російською Федерацією.

Вуха російського ІПСО стирчать з матеріалів, де Україну звинувачують у контрабанді, перепродажу, втраті, неналежному використанні озброєння, що постачається нам партнерами. Для цього Росія використовує широкий спектр інструментів інформаційного впливу - афілійованих до неї «лідерів думок», експертів, пресу, політиків не лише в РФ, а й за її межами.

Чим більше західна зброя змінюватиме ситуацію на полі бою на користь України, тим істеричніше вестиме себе РФ. Пропаганда – це те, на чому російський тоталітарний режим намагатиметься ще деякий час їхати, тоді як його військова машина розвалюватиметься на ходу.

Але всі ці зусилля ворога по дискредитації України марні.

Бо Україна вже кілька місяців як першою ініціювала, і зараз, за участі західних партнерів, активно втілює у життя розгалужену систему моніторингу та контролю поставленої нам зброї.

Ці механізми вже запущено і вони з часом тільки вдосконалюватимуться.
Крім міжнародних, державних, відомчих механізмів моніторингу використання західної зброї, в Україні також запроваджено і парламентський контроль у цій чутливій сфері.

Важлива обставина, на яку варто звернути увагу. Кількість зброї, що надається, та її рівень останнім часом лише зростає.
Це означає, що попри всі метушіння нашого ворога Україні ДОВІРЯЮТЬ.

Ще трохи фактів:

✅жодного запиту чи натяку на недовіру від офіційного державного органу партнерів Україна не отримувала.

✅деякі союзники направили до України представників, які мають можливість спостерігати за використанням наданої ними зброї.

✅ми почали імплементовувати натівську систему обліку і контролю логістики LOGFAS ще у 2019 році.
Вона забезпечує прозорість обліку та використання міжнародної військової допомоги.
Зараз пришвидшено процес впровадження LOGFAS і вже проводиться підготовка військових використання цієї системи.
Робимо усе можливе, аби довести її до рівня батальйону.

✅наші українські та американські фахівці доопрацьовують ще одну систему контролю, яку невдовзі буде задіяно у повному обсязі.

✅уже впроваджено та використовується модуль інформаційно-аналітичної системи «СОТА» щодо моніторингу постачання Україні озброєння від країн-партнерів в режимах «загальнодоступна інформація», «інформація для службового користування» та «таємна інформація».
Він дозволяє контролювати нові поставки озброєння за статусами (наприклад, готово до відвантаження, у дорозі чи отримано ЗСУ) та країнами-надавачами, аналізувати поставки зброї в часовому розрізі, за періодами взяття на озброєння, країнами-надавачами, відповідністю стандартам НАТО, віднесенням до радянських зразків озброєння.

Тобто, ми виправдовуємо довіру партнерів, використовуючи кожну одиницю зброї з розумом, високоточно витрачаємо кожен постріл чи ракету.
Ми зацікавлені у максимальній прозорості у питаннях постачання західного озброєння, що є визначальним для нашої Перемоги над російським агресором.
Західною зброєю і героїзмом українських воїнів Перемоги вдасться досягти набагато швидше, ніж просто героїзмом.

«А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни»
Ліна Костенко

Сьогодні у нас особливий день - перше відзначення Дня Української Державності. І Ліна Костенко дуже влучно вмістила думку тієї реальності, в якій ми сьогодні живемо. Багато поколінь нашого народу боролися за право мати свою країну і сьогодні ми відстоюємо нашу державність у війні з російським агресором.

Ця війна триває не 155 днів, не 8 років, а сотні років. Найбільша помилка окупантів в тому, що Кремль послав рабів підкорювати вільних.

Наші захисники і захисниці впевнено тримають фронт, керівництво держави, дипломатичні служби та інші органи невтомно працюють на своєму фронті, як і весь український народ. Ми обов'язково вийдемо з цієї війни Переможцями і не поступимося своєю державністю, яку так тяжко виборювали.

З Днем Державності!
Слава Україні!

155 днів

Що мене тримає?

Три речі
1. Мета - перемогти ворога
2. Наші люди, які в силу обставин залишились на тимчасово зайнятих територіях, - вони чекають на звільнення. А багато хто не просто чекає, а воює там з окупантом всіма можливими засобами.
3. Не уявляю себе ніде крім України

Що мене надихає на боротьбу з ворогом?
Наші військові - #1️⃣ в світі
Наші цивільні
Одним словом - наші люди. Ви - круті💪. я горда бути частиною нашого народу

Чи я не стомилась?
Морально - звісно, що ні. Фізично - це дрібниці на тлі мети.
Після Перемоги повернемось до цього питання.

Що нам треба зробити для перемоги?
Кожному робити свій внесок. Кожен на своєму місці повинен стати воїном.

❗️традиційний блок інформації з наших щотижневих брифінгів щодо забезпечення Збройних Сил України та грошового забезпечення.

Оскільки не було брифінгу минулого тижня, сумуємо цифри. Зокрема, в період з 14 по 27 липня, тобто, за два тижні Міністерство оборони передало для забезпечення підрозділів ЗСУ:
• 56 тис. бронежилетів,
• 60,3 тис. шоломів,
• 43 тис. пар взуття,
• 21,2 тис. комплектів форми,
• 4,3 тис. курток зимових. Триває підготовка до зими.

Найближчим часом по укладеним договорам очікується надходження до Збройних Сил України засобів індивідуального захисту в кількості 20 тис. бронежилетів та 18 тис. шоломів.

Ще раз хочу підкреслити, що головним пріоритетом Міноборони було забезпечення ритмічності постачання.

Зокрема, в червні до ЗСУ було передано трохи більше 100 тис. бронежилетів, і за підсумками липня буде така ж цифра. Тобто за 2 місяці – понад 200 тис. бронежилетів. Вже зараз і по бронежилетах, і по шоломах є суттєвий резерв.
Зростає частка українських виробників. Зокрема, у липні українські виробники виготовили на замовлення Міноборони стільки ж бронежилетів, скільки з березня по червень, тобто за 4 місяці. Це вже не тисячі – це вже десятки тисяч одиниць.

2. Стосовно виплат нашим військовослужбовцям.
Як я вже повідомляла, виплати щомісячного грошового забезпечення, тобто посадових окладів, виплат за звання, вислугу років були перераховані Міноборони до військових частин вчасно і в повному обсязі.

Додаткові виплати – 30-100 тис. – зараз ще продовжують опрацьовуватись. Це величезні обсяги проплат, тому вони триватимуть ще кілька днів. Ті, хто досі не отримав, не хвилюйтесь, почекайте ще трішки.

Як себе поводити зі злочинцем? Не просто злочинце, а злочинною державою.

1. Називати все своїми іменами. Російська Федерація - держава-злочинець в якій при владі злочинний режим. Держава-терорист - це ще не все, бо РФ вчиняє цілу низку міжнародних злочинів по відношенню до України. Насамперед - це агресія (війна). По-друге, воєнні злочини і злочини проти людяності. По-третє, - геноцид українського народу. Тому РФ -,це держава-злочинець.

2. Не треба вимірювати психологію злочинця критеріями правослухняної людини. Тим більше політичного злочинця, психіка якого вже давно зруйнована необмеженою владою. Тобто, немає сенсу апелювати до совісті злочинця, розчулювати його видом жертв та руйнувань, називати «чікатіло» чи «гітлером» - він це не почує і не відчує. Така особливість сприйняття у політичних злочинців. І представники його злочинної влади теж не спроможні відчувати ні сором, ні муки совісті, ні біль інших людей. Щось на кшталт «колективної соціопатії».

3. Треба робити державу-злочинця максимально токсичною. Демократичним державам повинно бути ганебно мати будь-які комунікації з РФ.

Так само повинен бути токсичним російський паспорт, який вони намагаються зараз видавати нашим громадянам на тимчасово окупованих територіях. На російському паспорті теж кров вбитих та закатованих українців.

Для цього достатньо просто говорити і показувати світу правду про нелюдські злочини РФ. І це може робити кожен з вас - дорогі українці, особливо ті, хто зараз закордоном.
Наша держава це робить з 24 лютого - ми постійно доносимо цю інформацію через ЗМІ і дипломатичними каналами. Але інформаційний світ, у якому ми живемо, - мультиканальний. Тобто нема такого джерела інформації-монополіста, який би покривав всю аудиторію. Тому всі - кожен у своєму соціумі, де ви зараз є, кожен на своєму рівні - повинен нести світу інформацію про звірства злочинної держави РФ.

4. Тут повинен був бути текст про покарання злочинця на міжнародному рівні. Але моє професійне володіння темою та відвідування свого часу Міжнародного Кримінального Суду в Гаазі дозволяє мені бути скептиком. Тому тексту тут не буде.
Втім, нам варто боротись за зміни у міжнародному правосудді. І тоді буде шанс. Бо наш кейс як раз наочно демонструє нездатність міжнародних інституцій покарати державу-злочинця та представників злочинного режиму. Тож, ми маємо нагоду стати локомотивом цих змін.

І насамкінець про головне

5. Єдине, що може зупинити державу-злочинця - це ії фізична неспроможність вчиняти злочини. Тут два варіанти - або держава просто перестала існувати або її опонент дуже сильний. На перший сценарій розраховувати не варто у найближчій перспективі. Тому в нас залишається тільки один вихід - ставати сильнішими. В усіх сеансах - і духом, і озброюватись, і шукати підтримку та союзи.
Всі підступні удари держави-злочинця слід сприймати як стимул ставати сильними.

Так, у кожного з нас вже накопичився невимовний постійний біль, який нажаль не мине з часом. Нам всім з цим жити. Але тут питання таке - де жити з цим болем? Якщо ви себе більше ніде не уявляєте крім України, і не уявляєте себе розбитою ворогом нацією, тоді поговоримо про біль після перемоги - а зараз кожен повинен робити Україну сильнішою та наближати перемогу.

Знаю, ви чекали цих новин.

Підготовлені у Великій Британії українські військовослужбовці показують результат на полі бою, – заступник Головнокомандувача генерал-лейтенант Євген Мойсюк

Днями відбувся робочий візит заступника Головнокомандувача генерал-лейтенанта Євгена Мойсюка та командувача об'єднаних сил генерал-майора Едуарда Москальова до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Військове керівництво України зустрілося з начальником штабу польової армії збройних сил Великої Британії генерал-майором Коліном Вейром. Українські та британський військові командири обговорили проведення підготовки військовослужбовців ЗС України, визначили пріоритети та досягнення, здобуті у рамках військових навчань.
Навчання українських військовослужбовців відбуваються за сценарієм, спеціально прописаним фахівцями Великої Британії.

Відзначимо, що військове навчання у Великій Британії пройде до 10 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України.

Сьогодні на нашому щотижневому брифінгу, звісно, було питання щодо звіту Amnesty International.
Бачу, що цитують частково, тому публікую повну відповідь.

Україна продовжує політику відкритості та об’єктивного підходу до юридичної оцінки дій як агресора, так і дій наших військових, які здійснюють оборонні заходи.

Я нагадаю, що війна в Україні триває з 2014 року. З того часу Україна сама звернулась до Міжнародного кримінального суду і дозволила юрисдикцію Міжнародному кримінальному суду на своїй території розслідувати воєнні злочини та злочини проти людяності. На відміну від Російської Федерації, яка навпаки закриває всі свої злочини від міжнародної спільноти та не виконує рішення Європейського суду з прав людини.
Ще хочу нагадати, що українська правоохоронна система та наші суди розслідували і виносили вироки тим українським військовим, які вчиняли злочини в зоні бойових дій. В нас багато таких прикладів. Йдеться про 2014 рік. І коли є фактаж, підкріплений прізвищами - де, хто і що вчинив – ми відкриті до розслідування, встановлення контексту і самої ситуації, в якій це відбувається.
Тому що без контексту, якщо ми говоримо про голі дії, об’єктивною оцінка бути не може. Якщо такі факти є у міжнародних організацій - наші правоохоронні органи готові з’ясовувати обставини.

Потрібно звернути увагу, що такі дослідження, не враховують низку факторів. Наприклад, що росіяни використовують тактику захоплення і утримання населених пунктів і поки ми чекатимемо російського ворога в полі, як це іноді дехто нам радить, росіяни просто займуть всі наші будинки. Тому українські міста і села укріплюються і обороняються від міжнародного злочинця, від держави-злочинця, яким є Російська Федерація.

За принципом досягнення найбільшої ефективності відбувається розміщення підрозділів протиповітряної оборони для прикриття неба над населеними пунктами.

Сили оборони України спільно з військовими адміністраціями і органами місцевого самоврядування регулярно закликають місцеве населення та проводять евакуацію цивільних з прилеглих до районів ведення бойових дій населених пунктів. Усім надаються рівні права на добровільній основі щодо переміщення у відносно безпечні регіони, але не всі мирні жителі погоджуються на це.

Для отримання об’єктивного та коректного результату дослідження мають значення методи та підходи до аналізу та викладення інформації.

Коли у тексті про дії українських Збройних Сил під час війни немає аналізу дій ворога, це схоже на дослідження дій жертви без урахування дій озброєного ґвалтівника. Тобто отримати об’єктивні висновки за такого підходу просто неможливо.

Ми розуміємо, що Російська Федерація не допускає міжнародні організації до фактажу, який можна використати для дослідження обставин. Взагалі - ні на тимчасово окуповані території, ні відповідно на свою територію.

Тож наразі Україна не лише жертва агресії, якої ще світ не бачив, а Україна ще й жертва власної відкритості.

Бо подібні звіти, не маючи того на меті, спотворюють реальну картину міжнародного злочину агресії , який вчиняється на території України з 2014 року.

У звіті немає інформації про умови, в яких діє Україна. А це умови оборони і відповідно немає хронології подій про те, що злочин спочатку вчиняє Російська Федерація, а Україна боронить свою землю.
Більше того, Україна рятує своє власне існування як держава.
А Росія взагалі ігнорує будь-які правила, будь-які звичаї ведення війни, будь-які норми міжнародних конвенцій і не дозволяє міжнародним організаціям будь-яким чином вивчати те, що вона робить.

І у такій ситуації постає питання об’єктивності будь-якого розслідування, якщо ми говоримо тільки про розслідування дій жертви.

Важливо згадати Бучу, Маріуполь для того, щоб дослідження було об’єктивним. Щоб на цих прикладах показати всі порушення і міжнародні злочини, які вчиняє Росія.
Але найстрашніше у висновках, які гуртуються тільки на діях жертви, що вони порушують ієрархію, важливість і вагу злочинів.