Слава Україні! Пані Ганно, ми неодноразово спілкувались з вами у "Стосується кожного". Сьогодні я рядовий ЗСУ, Володьков Юрій Миколайович, маю пропозицію, яка, сподіваюсь, може наблизити перемогу України: Треба на рівні Верховної ради, або указом Президента заявити, що Україна не може гарантувати безпеку світу, через терористичні дії російської федерації. У зв'язку з цим, ми пропонуємо МАГАТЕ контролювати наші атомні об'єкти до закінчення війни. І для їх охорони ввести на територію атомних об'єктів міжнародний контингент. Вчинити так із станціями, які не захоплені рошистами. А коли росія відмовиться вивести своїх бойовиків з територіі Запорізької АС та Чорнобильської, використовувати цей факт, як ще один аргумент, для визнання москальської держави терористами. Можливо такий варіант вже продумали, але, здається, такої провокації для орків ще не робили.

У 2014-му Маріуполь став на шляху розповзання інфекції «русского міра». Сьогодні руZZкий мир жорстоко мститься. Ворог навмисно вбиває незламних маріупольців, цілить у житлові квартали, промислові об’єкти, життєву інфраструктуру.

Зустрівши героїчний опір українських сил оборони, не змігши захопити місто під час наземної операції, російська федерація варварськи стирає місто з лиця землі, піддаючи його авіаударам, шматуючи системами залпового вогню і крилатими ракетами з території росії.

Наш Маріуполь став містом-мучеником від дій російських військових злочинців.
Українські захисники і захисниці Маріуполя мужньо стримують просування російських загарбників.

Місто взяло на себе удар, давши можливість іншим малим і великим містам України організувати і тримати оборону.

Героїчна сторінка під назвою «Маріупольський плацдарм» сьогодні вже вписується у світову воєнну історію.
Захисники Маріуполя - незборимі українські воїни.
Сила їх духу і готовність стояти до кінця зміцнює віру в нашу Перемогу!
РуZZких фашистів неодмінно покараємо.
Зруйновані будинки відбудуємо, знищений бізнес відродимо.
Перлина Приазов’я, наш, український Маріуполь - мужній і героїчний!

Ірпінь, Буча, Гостомель та вся Київська область - звільнені від загарбника💪🇺🇦

upd
зараз варто утрималось від заїзду у звільнені населені пункти, поки не завершиться розмінування

Станом на зараз у Київській області завершується проведення рейдових дій на предмет виявлення та знищення противника. Сьогодні противника не виявлено.

Громадянам рекомендовано поки що утриматись від повернення у звільнені населені пункти, оскільки проводиться перевірка укрить, підвалів, сховищ на предмет наявності диверсійних груп.

Також зараз проводиться розмінування. Ворог залишив багато мін і нажаль є трагічні випадки підривів на мінах.

Другий місяць ми з вами долаємо повномасштабне вторгення московської орди. За цей час, мабуть, кожен з вас задавався питанням - чому так? Чому ця війна така жорстока, цинічна і дикунська? У 21 столітті.

Відповідь водночас і складна, і проста.
Це не війна двох держав і не війна народів.
Це війна цивілізації і дикого середньовічного варварства.

Як мінімум 5 ознак точно про це свідчать.

1. Переважна більшість російського суспільства підтримує цю війну. Тобто підтримує масове вбивство цивільного населення.
Натомість українське суспільство, українські військові навіть з полоненим ворогом обходяться гуманно. Ми даємо можливість їм зв‘язатись з рідними, тримаємо у нормальних умовах згідно всіх норм міжнародного права.

2. Заради чого люди готові терпіти поневіряння? Більшість російського суспільства, згідно з опитуваннями, готова до економічної кризи та поневірянь заради того, щоб знищити нас і завоювати нашу землю.
Натомість українці готові терпіти поневіряння заради свободи.
Херсонці відмовились від так званої російської гуманітарної допомоги, ладні були померти, але не стати рабами, не бути завойованими.

3. Мародерство - характерна риса російських вояк. Вони вигрібають з наших домівок навіть хатнє майно, знімають з вбитих цивільних прикраси і везуть це все додому. Уявіть рівень культури людини, яка може цим всім пограбованим користуватись.
Натомість наші люди віддають останнє ближньому, якщо той залишився внаслідок війни без житла чи засобів до існування.

4. Жорстоке ставлення до тварин. Зараз, коли триває зачистка і розмінування звільнених у київській області міст, нашим військовим трапляються жорстоко вбиті ворогом тварини. Невже серед них російські військові теж шукали фашистів?
І згадайте на противагу як наші люди, залишаючи через ракетні обстріли свої міста, рятували тварин.

5. Варварська армія тисне кількістю і силою. Натомість українська армія - інтелектуальна. Ми воюємо маючи тактику, стратегію, використовуючи маневри. Власне, в цьому наша перевага.

Двобій цивілізації і варварства - складний. Іноді так буває, що дика сила перемагає цивілізованість, культуру, освіту.
Але у нас з вами зараз вдалий історичний момент - ми водночас і цивілізовані, і сильні.

Ми точно переможемо цю дику московську орду.
Але ми повинні перемогти і залишитися при цьому цивілізованими.

Ми зірвали плани кремлівського фюрера.
Україна не капітулювала, як марилось російським фашистам.
Тисячі окупантів вже знайшли свою смерть на нашій землі.
Наші герої б’ють ворога, тримають оборону і переходять у наступ.
Ми радіємо звільненим містам і оплакуємо вбитих.
У нашому серці лють замість страху і жага помсти.
Ми платимо кров’ю за свою свободу.
Щодня наш нескорений народ наближає перемогу, але попереду ще багато випробвань, поту, крові і сліз.
Ми здолаємо цей шлях - переможемо!

Сьогодні відбулась моя прес-конференція. Багато західної преси, багато питань щодо війни. Моя відповідь така:

1. Компромісів зі злом не може бути. Не ховайте голову у пісок. Сьогодні третій президент росії мєдвєдєв заявляє, що їхні плани це Євразія – від Владивостока до Лісабона. Так от я хочу вам сказати: це означає - буде БУЧА від Владивостока до Лісабона.
2. У Гітлера для знищення цивільних і геноциду були війска СС. Вся Путінська армія сьогодні - це 2. У Гітлера для знищення цивільних і геноциду були вермахт та СС. Вся Путінська армія- це їх духовні нащадки
3. Звертаю увагу: офіційні інформаційні ресурси рф сьогодні вже говорять не просто про "денацифікацію" українців, вони прямо говорять про необхідність знищення всіх, хто ідентифікує себе українцем.
4. Ми звільняємо наші території і це гарні новини. Але вони закінчуються, коли ми заходимо туди, де були окупанти, розуміємо апокаліптичні масштаби жертв серед мирного населення. Закатовані мирні люди. Братські могили. Пакети для трупів. Вони планували це з самого початку.
5. Сьогоднішня Росія - це цивілізаційна катастрофа. Якщо світ цього не виправить, у вас буде своє «24 лютого 2022».
6. Рейтинг підтримки Путіна серед росіян росте. Російське суспільство інфіковане нацизмом і несе повну відповідальність за ці злочини.
7. Ми вистояли першу фазу війни. Попереду, можливо, навіть складніший етап нашої боротьби. Путіна може зупинити лише військова поразка Росії.
8. Українці готові помирати за свою землю. Ми просимо світ: дайте нам зброю, щоб жити за свою землю.
9. Старе прислів’я: «не хочеш годувати свою армію, годуватимеш чужу» сьогодні звучить так: не допоможете Україні воювати проти росії сьогодні, завтра будете воювати проти росії!
10. Виживе Україна, виживе Європа і Світ. Рецепт нашого спільного виживання – ЗБРОЯ, ВІЙСЬКОВА ДОПОМОГА.

Давайте спробуємо не бути "сліпими" з відомої притчі про слона.
Хтось тримає слона за хобота і думає, що він як змія, інший за ногу, і переконаний, що перед ним дерево, той, кому дістався хвіст, дотримується думки , що слон це як мотузка.
Кожен пізнав лише частину цілого. І кожен був неправий…

Давайте згадувати цю притчу, коли виникатиме чергова спокуса зрадою і «всепропало».

Кожен, напевне, може уявляти себе великим стратегом, спостерігаючи за ходом подій через екран смартфона.
І все ж. Ми не на шоу «останній герой», де публіка голосує кому йти, а кому залишатись.
Ми не в театрі, де глядачам роздають «лібретто» з описанням очікуваного дійства.

Військові не анонсують задуми, операції і точний час їх початку.
Варто почути Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine: «Наголошую, що проведення оборонних операцій не є темою для публічних обговорень. Ми робимо можливе й неможливе для Перемоги і збереження життя особового складу та мирних мешканців на всіх напрямках. Вірте у Збройні Сили України!».

Давайте виходити з того, що є глобальний оборонний задум і велика військова операція. Повною і системною інформацією про це володіє лише найвище військово-політичне керівництво. Більша частина цієї інформації з грифом "секретно".
На всіх інших рівнях інформація і відповідно уява про ситуацію - обмежені. Тобто, особа, яка виконує бойове завдання на тактичному рівні, володіє інформацією допустимою для цього рівня.

Рішення по конкретним регіонам, населенним пунктам чи по конкретній операції приймаються з урахуванням: оборонного задуму в цілому; всіх наявних спроможностей; розрахунку дій ворога; з врахуванням загроз та перспектив.
Тому, висмикувати з загального задуму та глобальної оперативної картини фрагмент і починати його аналізувати, немає сенсу. Це лише деталь, яка не дає уяви про всю картину.

Крім того, варто розуміти, що військові не можуть розкривати публічно під час війни інформацію про те, яку допомогу вони надавали тому чи іншому підрозділу, що опинився у складній ситуації. Адже ворог одразу зрозуміє, що є канали надання допомоги.
Військові не можуть розкривати під час війни свої плани. Військові не можуть і не повинні під час війни пояснювати чому було прийнято те чи інше рішення - щодо дороги, мосту, літака, населеного пункту тощо. Річ у тім, що пояснення рішення - це пояснення детелей загального плану, в рамках якого прийнято це рішення.

Військовий - це насамперед професія. Люди, які приймають сьогодні військові рішення, багато років вчились на цю професію і мають великий бойовий досвід з 2014 року. Це люди, які несуть відповідальність за свої рішення.
Тож, не варто перетворювати обговорення військових операцій на "футбол" - коли всі знають, як футболісту голи забивати.

Це складна і виснажлива війна. Сили нерівні. І нас ще чекають складні випробовування.
Але за 47 днів війни наше вище військове командування довело всьому світу, що вміє успішно воювати, виходячи з наявних можливостей.

50 днів

Мабуть, за ці дні у багатьох з вас був вирій думок у голові, які докорінно змінювали вас зсередини.

Дехто зрозумів, що даремно нарікав на життя - все ж нормально було.
Дехто пожалкував, що весь час себе обмежував і не насолодився мирним життям.
Дехто зрозумів, що згаяв час і багато чого не встиг до війни зробити.
Дехто картає себе, що не накопичував на "чорний день".
Дехто зрозумів, що то були не друзі.
Хтось нарешті зрозумів як сильно любить свою сім"ю.
Хтось зрозумів, що ніколи б не зміг жити в іншій країні.
Хтось нарешті збагнув і відчув глибину побажання наших бабусь і дідусів - "....і мирного неба над головою".

Війна назавжди змінила кожного з нас - окремо, і всіх нас - разом.
Про війну ми тепер говоримо один з одним - очима, бо розуміємо все без слів.
Ми стали чутливішими та черствішими одночасно.
Ми помудрішали за лічені дні.

Втім, найглобальнішою зміною нашої колективної свідомості стала відсутність культу жертви, нашої традиційної журби та покірності долі.
Попри важкі випробовування та втрати, ми всі разом стали міцнішими, впевненішими у наших силах, ніхто не збирається коритись і ламатись під колесом історії, ми вразили світ своїм опором і ми всі впевнено та оптимістично бачимо наше спільне майбутнє в Україні.

Таку націю перемогти неможливо.

Сьогодні у Німеччині на американській військово-повітряній базі Рамштайн відбулась без перебільшення історична зустріч Контактної групи з оборони України.

До проведення заходу залучалися представники політичного та військового істеблішменту з близько 40 країн світу.
40 очільників міністерств оборони різних країн.

Україну представляли Міністр оборони Резніков Олексій та заступник Головнокомандувача ЗСУ Євген Мойсюк.

Зустріч проводилась міністром оборони США Ллойдом Остіном. Вона була присвячена зміцненню обороноздатності України, консолідації зусиль міжнародного співтовариства щодо постачання необхідного озброєння та військової техніки для забезпечення критичних потреб Збройних Сил України у війні, яка була безпідставно, невиправдано та несправедливо розв’язана Росією.

Глава Пентагону Ллойд Остін заявив, що США "зрушать небо і землю" для підтримки України у боротьбі з російським вторгненням.

За словами міністра оборони США Л.Остіна зустрічі Контактної групи з оборони України будуть проводитися щомісяця.

‼️Звернення Міністра оборони України Резніков Олексій

Шановні українці!
Зараз відбуваються події, які насправді є історичними і визначають майбутнє нашої держави. Їх творять наші захисники і захисниці, усі громадяни, які піднялися проти російської навали і допомагають боронити Україну.
Ми вже змінили світ. Хочу поінформувати про деякі деталі того, що сталося в останні дні і що нас очікує.
26 квітня 2022 року на американській авіабазі Рамштайн у Німеччині відбулася зустріч представників оборонних відомств понад 40 країн. Причому не лише країн ЄС та НАТО – взяли участь держави Африки, Близького Сходу і Перської затоки, Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Ця безпрецедентна подія відбулась завдяки лідерству наших американських партнерів і персонально – міністру оборони США Ллойду Остіну ІІІ та голові Об’єднаного комітету начальників штабів США генералу Марку Міллі.
Це справжня коаліція, мета якої – не просто стримати Кремль, а перемогти російську тиранію, забезпечити цивілізованому світу можливість виграти цю війну.
Ми розглянули три блоки питань, які стосуються короткострокових оперативних рішень щодо допомоги Україні у відсічі російській агресії, а також довгострокового бачення – як посилити нашу оборону з огляду на стратегічні виклики. Хочу відзначити такі результати.
Перше. Створено Консультативну групу з питань оборони України, яка діятиме на постійній основі, і у рамках якої раз на місяць ми «звірятимемо годинник» з партнерами. Постійний механізм дозволить оптимізувати і пришвидшити важливі процеси щодо отримання зброї, вдосконалити логістику, забезпечити оптимальну координацію.
Наприклад, коли будуть ухвалені рішення про надання Україні того чи іншого озброєння, за рахунок координації зброя одного типу надходитиме з різних країн. Умовно, кілька країн нададуть по 3-4 гармати, а сумарно України отримає артилерійський дивізіон.
Друге. Відбулись тектонічні зрушення на рівні філософії. Ще восени 2021 року під час призначення на посаду міністра оборони я акцентував, що вважаю одним з пріоритетів своєї робити інтеграцію України до НАТО де-факто. Тривалий час ми переконували партнерів в тому, що в якості підтримки доцільно надавати Україні зброю західного виробництва, яка відповідає стандартам НАТО.
Перехід на західні калібри і техніку – це стратегічне рішення, яке нарешті прийнято. Зокрема, ми вже отримуємо артилерію калібру 155-мм.
Поступово це забезпечить повну взаємосумісність української армії з арміями країн НАТО. Що стане значним посиленням східного флангу Альянсу. Не буду приховувати – ще три місяці тому це завдання вважалося майже неможливим. Але завдяки мужності та професіоналізму українських воїнів, стійкості українського народу все змінилося.
Щоб цей перехід відбувся, величезну роботу провів особисто Президент України Володимир Зеленський. На рівні голів урядів активно працював прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак та очільник наших дипломатів Дмитро Кулеба закрили свою частину фронту. Це результат спільної роботи, який, на моє переконання, забезпечить Україні стратегічні переваги.
Окремо хочу відзначити посла України у США Оксану Маркарову, посла України у Польщі Андрія Дещицю, аташе з питань оборони у Вашингтоні генерала Бориса Кременецького та аташе з питань оборони у Варшаві полковника Сергія Яцульчака. Дякую усім нашим дипломатам та аташе. Усі вони - частина великої команди, яка працює на перемогу України.
Загалом «перехід», «transition» - це було ключове слово зустрічі у Рамштайні. Перехід, який розпочався понад 30 років тому і зараз наближається до фінальної фази.
Хочу підкреслити, що мова йшла не тільки про поставки зброї та боєприпасів. Ми багато говорили про виробництво озброєнь та військової техніки, місце України у цих процесах. Адже це основа довгострокового співробітництва, взаємодії і взаємосумісності не тільки збройних сил, але й оборонної індустрії.

Звісно, ми досі зацікавлені отримувати для швидкого посилення армії техніку та озброєння радянських зразків. І будемо це робити, поки існуватиме така можливість. Але якісні зрушення вже сталися.
Третє. Доказ цих зрушень – наші воїни вже деякий час опановують західну зброю. Ми не афішували цю роботу, щоб забезпечити комфорт нашим партнерам. Зараз навчальні програми будуть масштабовані і поширені навіть на ті зразки озброєнь та техніки, щодо надання яких Україні поки немає політичних рішень. Коли ці рішення будуть ухвалені, в чому я особисто не сумніваюсь, ми вже будемо готові.
До речі, вже є цікавий досвід. Наші артилеристи, які тренувалися на САУ 155-мм калібру на полігоні в одній з країн, уразили ціль з першого пострілу. А потім допомогли іноземним колегам вдосконалити комп’ютерну програму, яка управляє цією САУ. Що справило відповідне враження. Адже у наших воїнів за плечами – досвід війни, реальних боїв, де ціна помилки – життя.
Загальний висновок за підсумками зібрання на базі Рамштайн – йдеться про справді історичні зміни, які у найближчі тижні – місяці будуть матеріалізовані.
Крім загального обговорення, на полях зібрання я мав кілька ґрунтовних зустрічей з моїми колегами.
Зокрема, я мав можливість подякувати міністру оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт за рішення про надання України комплексів Gepard та інші кроки в підтримку України. Позиція Уряду Німеччини змінюється, в тому числі – завдяки позиції особисто пані міністра. Ми це дуже цінуємо.
Також я мав дуже теплу зустріч з моїм дорогим другом і великим другом України – міністром оборони Великої Британії Беном Воллесом. Роль наших британських партнерів неможливо переоцінити, ми впевнені у їхній надійній підтримці і ніколи не забудемо, хто був поряд з Україною в найскладніший момент.
Крім цього я зустрівся з моїми колегами з Канади та Польщі – міністром Анітою Ананд та міністром Маріушом Блащаком. З цими державами у України особливі стосунки, це наші стратегічні партнери. Крім військової підтримки, Польща прихистила мільйони наших людей, а Канада завжди була нашим другом і зараз це постійно доводить.
Відбулися змістовні зустрічі з міністром оборони Нідерландів Кайсою Оллонгрен, міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром, міністром оборони Італії Лоренцо Гуеріні, міністром оборони Румунії Васілє Динку, міністром оборони Словаччини Ярославом Надєм, міністром оборони Болгарії Драгомиром Заковим, міністром оборони Естонії Калле Лаанетом та справжнім другом України, який першим з партнерів відвідав Київ після 24 лютого – міністром оборони Литви Арвідасом Анушаускасом.
Кожна з цих держав надає Україні неоціненну підтримку, за яку ми безмежно вдячні. Загалом коаліція в підтримку України проти кремлівського зла посилюється.
Водночас я хочу, щоб у всіх нас були вірні очікування. Попереду – кілька надзвичайно важких тижнів. Практична реалізація домовленостей, навчання і логістика потребують певного часу. А Росія накопичила сили для масштабного наступу на сході України вже зараз.
Допомога Україні буде зростати, але найближчими днями буде потрібна уся наша стійкість і надзвичайна єдність.
Ворог вже усвідомлює свою стратегічну поразку, але все одно намагатиметься завдати нам якнайбільшого болю. На жаль, до перемоги ми ще втрачатимемо наших воїнів. Ще будуть руйнування і болючі жертви.
Ми маємо витримати. І ми витримаємо!
Заради тих, хто боровся за вільну Україну у різні епохи. Заради захисників Маріуполя, Харкова, Ізюма, Рубіжного, Сум, Чернігова та героїв з інших міст, які виграли і продовжують вигравати для України час. Заради майбутніх поколінь.
Ми звільнимо нашу землю. Ми повернемо наших людей.
Україна переможе! Тепер у цьому впевнені не тільки ми.
Слава Україні!

Як дописи блогерів шкодять обороні держави

Міноборони та ЗСУ неодноразово зверталось до всіх вас, шановні українці, з проханням не оприлюднювати результати військових операцій до того, як це зробить Генштаб.

Не треба писати про звільнені села чи міста до оприлюднення цієї інформації Міноборони або ЗСУ.
Чому? тому що ворог після ваших публікацій починає їх знову атакувати. Ворог чутливий до публічності. Після перемоги поясню причини.

Коли ЗСУ надійно закріпиться на рубежі - від вас ніхто не буде це приховувати. Одразу буде офіційно повідомлено.

У нас вже були ці прикрі інциденти коли звільняли Київську область. Тоді ми офіційно займали стриману позицію, бо командуванню операцією потрібна була тиша щодо просування наших військ вперед.
Все, що ми публічно говоримо, спрямоване на виконання оборонного задуму.
Але навіть під моїми відео небайдужі люди та добровольці писали у коментах - «чому ж Маляр замовчує, що таке то село вже наше?».
Відповідаю - тому що нашим ЗСУ так потрібно - щоб під час військової операції була інформаційна тиша.

Вчора знов відбувся показовий випадок шкідливої для оборони публічності.

Відомий блогер вдень оприлюднив інформацію про звільнення села Руська Лозова на Харківщині. І в цьому ж пості оприлюднив ще дві речі, які не треба було публічно писати.
Інформація миттєво набула масштабного розголосу, на нас просто посипались запити і нам довелось її підтверджувати.

А вже ввечері там почалось загострення. Ворог активізувався. І станом на зараз там 6 поранених(‼️оновлюю, поки ви читали цей допис, вже 1 загиблий і 12 поранених. Ось ціна посту і лайків).

Так, цю інформацію вам можуть надавати знайомі військові прямо з передової, але право її публічно поширювати належить Генштабу та Міноборони. Бо ця інформація є частиною військової операції.
Не треба все що ви знаєте писати в соцмережах.

Наше суспільство доросле та емоційно зріле. Добре знає і розуміє що таке війна. Не треба безкінечно шукати приводи для новин про перемоги. Майте терпіння. І дайте спокійно попрацювати ЗСУ.

Ми переможемо💪🇺🇦але на це треба час і терпіння.

Щойно країни заходу висловили свою чітку спільну позицію про військову допомогу Україні, так одразу почали з"являтись вкиди російських інформаційних операцій про те, що міжнародна допомога і, зокрема, зброя - в Україні якось не так обліковується, десь не туди потрапляє, якось незрозуміло використовується і взагалі куди дивляться західні платники податків.

Пам"ятаєте, я вам вже розказувала, що опозиційних росіян теж використовують для інформаційної роботи проти нас з вами. Спочатку вони розділяють біль України, критикують Путіна - ви їм починаєте вірити. І ось тут ім просто через "надійні" джерела у спецслужбах чи органах влади передають ніби то інсайд про те, що в Україні десь не туди потрапляє зброя і інша міжнародна технічна допомога. І виключно з міркувань "справедливості" - вони це починають оприлюднювати.

Це умисна інформаційна кампанія по дискредитації України.

Яка ситуація насправді?
В Україні давно функціонує ефективна та прозора для партнерів система обліку допомоги, яка надходить від донорів і союзників для потреб ЗСУ.
Впроваджена система контролю та звітності має дані про кожний рух і крок зброї, яка до нас надходить, та іншої допомоги.
Ця система повністю відповідає нормам і правилам експортного контролю ЄС та США.
В урядів країн, які надають нам військову допомогу, жодних питань до нас щодо використання зброї та іншої допомоги - немає. Інакше нам би просто не давали наступну партію зброї і тим більше не переходили на більш важке озброєння.

Спільно ГУР Міноборони, ЗСУ, Національна Гвардія, Прикордонна служба розпочали операцію з порятунку заблокованих на території комбінату «Азовсталь» оборонців Маріуполя.

16 травня з «Азовсталі» до медичного закладу у Новоазовську евакуйовано 53 важко поранених для надання медичної допомоги
Ще 211 осіб через гуманітарний коридор були доставлені в Оленівку.
Для подальшого повернення їх додому буде здійснено процедуру обміну.

Щодо оборонців, які все ще залишаються на території «Азовсталь», спільними зусиллями вище названних відомств проводяться заходи з порятунку.

Завдяки оборонцям Маріуполя ми отримали критично важливий час на формування резервів, перегрупування сил та отримання допомоги від партнерів.

Всі поставлені командуванням завдання оборонці Маріуполя виконали у повному обсязі.

На жаль, ми не маємо можливості деблокувати Азовсталь військовим шляхом.
Найважливіше спільне завдання всієї України та всього світу - зберегти життя оборонців Маріуполя.

Триває Велика Визвольна Війна українського народу.

92 доба повномасштабного вторгнення.

Так, зараз обстановка на фронті залишається складною та має ознаки до подальшого загострення.

Противник задіяв всі сили і засоби для захоплення території та оточення наших військ.
Ворог здійснює вогневий вплив вздовж всієї лінії фронту. Бої досягли максимальної інтенсивності. Ворог штурмує позиції наших військ одночасно на декількох напрямках.
Попереду нас очікує надзвичайно складний і тривалий етап боротьби до повного звільнення наших територій у міжнародно визнаних кордонах.
Треба розуміти, що це війна і нажаль втрати з нашого боку неминучі.

Хочу нагадати, що саме сьогодні, 8 років тому, 26 травня 2014 року, відбувся перший бій за Донецький аеропорт.
Сьогодні весь світ знає: Донецький аеропрорт - це символ незламності українських воїнів. Тепер у цей же ряд стала історія оборони Азовсталі. І оборонці Дапу, і оборонці Маріуполя - це яскрава ілюстрація нашої нескореності і прагнення до свободи. Ці героїчні епізоди російсько-української війни мають бути постійним нагадуванням тим, хто на четвертому місця нашої боротьби знову дістає із ганебних «мюнхенських» шухляд зрадницькі ідеї про умиротворення агресора.

Цей «безсилий пацифізм» ми відкидаємо. Україна боротиметься, а зберегти обличчя путін може, забравшись геть з наших територій.