Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Роз‘яснення щодо проведення мобілізації від Командування Сухопутних військ ЗСУ / Land Forces Command of AFU
Роз’яснює Начальник Управління персоналу Штабу Сухопутних військ ЗСУ
Роман Горбач
Роз’яснює Начальник Управління персоналу Штабу Сухопутних військ ЗСУ
Роман Горбач
Війна як сповідь - показує людину такою якою вона є насправді.
Війна оголює кожного з нас не лиш перед собою, але й в очах всього суспільства.
Відкрились нам з вами за ці місяці повномасштабної війни не лише чесноти та героїзм, а й підлість, боягузливість, цинізм і продажність деяких людей.
Найяскравіше це видно в інформаційному просторі.
Вся моя стрічка ФБ сьогодні обурюється відео з палати жінки, яка втратила дитину під час вибухів у Вінниці. У всіх одне питання - невже це заради лайків зроблено? Хто не бачив - цій жінці показали на телефоні її ще живу донечку і виклали у ФБ реакцію.
Я з такими речами маю справу щодня, починаючи з 24 лютого.
Спочатку я це списувала на необізнаність. Всі ми звикли до тотальної і безмежної свободи слова, тому одразу перемкнутись на воєнні правила безпечності інформації складно.
За цей час:
- ми провели декілька інформаційний кампаній з поясненнями, текстами і картинками;
- Головнокомандувач видав наказ про правила інформування під час воєнного стану з яким ми ознайомлюємо кожного журналіста, який отримує акредитацію від ЗСУ, СБУ;
- була купа ефірів, купа скандалів на цю тему;
- я особисто зустрілась з десятками блогерів, говорила особисто з багатьма політиками, мерами, головами ОДА про те, що і як варто подавати аби не зашкодити обороні та ЗСУ;
- регулярно беру участь у зустрічах «офрекордс» з журналістами, продюсерами, воєнкорами - на цю ж тему.
І станом на сьогодні можу вам сказати, що більшість публічних людей та тих, хто професійно займаються медіа, дуже швидко зрозуміли, що зараз інтереси держави та воєнна безпека понад усе. Тому в інформаційному просторі вже значно менше військової інформації від цивільних. Сьогодні вже всі знають, що публічні кампанії звільнення полонених можуть зашкодити обміну. Всі знають, що не можна говорити про звільнення населенного пункту допоки ЗСУ там не закріпиться. Всі знають, що заборонено знімати у воєнних госпіталях тощо.
Разом з тим є певний невеликий відсоток людей, які умовно заради лайків готові зайти в палату до жінки у важкому стані, яка втратила дитину, - і робити вигляд, що вони інформують суспільство про наслідки війни.
Такі люди:
- оприлюднюють без дозволу Генштабу важливу військову інформацію - бо це перегляди і лайки;
- нібито відверто інформують про хід справ на фронті, а насправді просто заробляють перегляди і гроші;
- пишуть, що жінок, які першого жовтня стануть на військовий облік, не будуть пропускати через кордон - коли такого рішення просто не існує (але ці заголовки добре читаються);
- пишуть про якісь неіснуючі "підстави" між Президентом і Головнокомандувачем - просто тому що ці заголовки читають.
Цей список я можу ще довго продовжувати.
Для них інформувати людей ціною безпеки держави - це нормально, бо насправді вище за все вони ставлять власний інтерес. Він в кожного з цих людей свій - хтось хоче слави, хтось грошей, хтось в політику збирається, а хтось саме такою публічною активністю компенсує свій власний страх одягти однострій.
Як вирізнити таких людей і їх дописи чи відео з-поміж інших?
Дуже просто.
Вони на регулярній основі завдають шкоду обороноздатності, проведенню військової операції, підривають моральних дух суспільства, сіють паніку і зневіру або шкодять конкретній людині, як у випадку з жінкою з Вінниці, яка втратила дитину.
Тож, не дивуйтесь і не запитуйте - невже таке можна зробити заради лайків. Можна. Добре, що таких людей серед нас дуже мало. Але вони є і це теж відкриття війни - заробляння публічного капіталу навіть ціною завдання шкоди власній закривавленій державі.
Війна оголює кожного з нас не лиш перед собою, але й в очах всього суспільства.
Відкрились нам з вами за ці місяці повномасштабної війни не лише чесноти та героїзм, а й підлість, боягузливість, цинізм і продажність деяких людей.
Найяскравіше це видно в інформаційному просторі.
Вся моя стрічка ФБ сьогодні обурюється відео з палати жінки, яка втратила дитину під час вибухів у Вінниці. У всіх одне питання - невже це заради лайків зроблено? Хто не бачив - цій жінці показали на телефоні її ще живу донечку і виклали у ФБ реакцію.
Я з такими речами маю справу щодня, починаючи з 24 лютого.
Спочатку я це списувала на необізнаність. Всі ми звикли до тотальної і безмежної свободи слова, тому одразу перемкнутись на воєнні правила безпечності інформації складно.
За цей час:
- ми провели декілька інформаційний кампаній з поясненнями, текстами і картинками;
- Головнокомандувач видав наказ про правила інформування під час воєнного стану з яким ми ознайомлюємо кожного журналіста, який отримує акредитацію від ЗСУ, СБУ;
- була купа ефірів, купа скандалів на цю тему;
- я особисто зустрілась з десятками блогерів, говорила особисто з багатьма політиками, мерами, головами ОДА про те, що і як варто подавати аби не зашкодити обороні та ЗСУ;
- регулярно беру участь у зустрічах «офрекордс» з журналістами, продюсерами, воєнкорами - на цю ж тему.
І станом на сьогодні можу вам сказати, що більшість публічних людей та тих, хто професійно займаються медіа, дуже швидко зрозуміли, що зараз інтереси держави та воєнна безпека понад усе. Тому в інформаційному просторі вже значно менше військової інформації від цивільних. Сьогодні вже всі знають, що публічні кампанії звільнення полонених можуть зашкодити обміну. Всі знають, що не можна говорити про звільнення населенного пункту допоки ЗСУ там не закріпиться. Всі знають, що заборонено знімати у воєнних госпіталях тощо.
Разом з тим є певний невеликий відсоток людей, які умовно заради лайків готові зайти в палату до жінки у важкому стані, яка втратила дитину, - і робити вигляд, що вони інформують суспільство про наслідки війни.
Такі люди:
- оприлюднюють без дозволу Генштабу важливу військову інформацію - бо це перегляди і лайки;
- нібито відверто інформують про хід справ на фронті, а насправді просто заробляють перегляди і гроші;
- пишуть, що жінок, які першого жовтня стануть на військовий облік, не будуть пропускати через кордон - коли такого рішення просто не існує (але ці заголовки добре читаються);
- пишуть про якісь неіснуючі "підстави" між Президентом і Головнокомандувачем - просто тому що ці заголовки читають.
Цей список я можу ще довго продовжувати.
Для них інформувати людей ціною безпеки держави - це нормально, бо насправді вище за все вони ставлять власний інтерес. Він в кожного з цих людей свій - хтось хоче слави, хтось грошей, хтось в політику збирається, а хтось саме такою публічною активністю компенсує свій власний страх одягти однострій.
Як вирізнити таких людей і їх дописи чи відео з-поміж інших?
Дуже просто.
Вони на регулярній основі завдають шкоду обороноздатності, проведенню військової операції, підривають моральних дух суспільства, сіють паніку і зневіру або шкодять конкретній людині, як у випадку з жінкою з Вінниці, яка втратила дитину.
Тож, не дивуйтесь і не запитуйте - невже таке можна зробити заради лайків. Можна. Добре, що таких людей серед нас дуже мало. Але вони є і це теж відкриття війни - заробляння публічного капіталу навіть ціною завдання шкоди власній закривавленій державі.
Нам всім складно звикнути до того, що під час війни мусить бути максимально обмеженне оприлюднення інформації про бойові дії. І це історія не про свободу слова чи право на доступ до інформації. Це питання державної безпеки.
Приміром, коли під час війни експерти починають детально розбирати які методи ведення війни застосували ЗСУ у той чи інший момент бойових дій - треба розуміти, що ворог це першим прочитає, проаналізує і скорегує свої дії.
І про плани ворога теж повинні говорити лише офіційні джерела - Генштаб, Міноборони, ГУР.
Бо далеко не завжди ворог повинен знати, що ми знаємо про його плани. Так само як і про розташування ворожих сил.
Ведення війни - це в тому числі вміння обманути ворога. І тому публічний фактчекінг інформації про бойові дії - це іноді як меседж ворогу «дивись, он вони там сховались».
Якщо офіційні джерела Міноборон, Генштаб, ГУР та їх посадові особи щось заявляють - значить так зараз треба для інтересів оборони нашої держави. Ніяких спонтанних, випадкових, нескоординованих заяв немає.
Я розумію, що це дуже захопливо і видовищно - війна онлайн, але це на руку нашому ворогу - майте на увазі.
Приміром, коли під час війни експерти починають детально розбирати які методи ведення війни застосували ЗСУ у той чи інший момент бойових дій - треба розуміти, що ворог це першим прочитає, проаналізує і скорегує свої дії.
І про плани ворога теж повинні говорити лише офіційні джерела - Генштаб, Міноборони, ГУР.
Бо далеко не завжди ворог повинен знати, що ми знаємо про його плани. Так само як і про розташування ворожих сил.
Ведення війни - це в тому числі вміння обманути ворога. І тому публічний фактчекінг інформації про бойові дії - це іноді як меседж ворогу «дивись, он вони там сховались».
Якщо офіційні джерела Міноборон, Генштаб, ГУР та їх посадові особи щось заявляють - значить так зараз треба для інтересів оборони нашої держави. Ніяких спонтанних, випадкових, нескоординованих заяв немає.
Я розумію, що це дуже захопливо і видовищно - війна онлайн, але це на руку нашому ворогу - майте на увазі.
❗️Для цивільних осіб під час війни головне інформаційне правило - про військові дії, їх хід, наслідки, результати - першими говорять військові.
Та інформація, яка цивільним здається не дуже цінною або очевидною, насправді використовується ворогом.
Приміром, не треба називати види зброї з якої ЗСУ влучає у ворожі цілі. Ми можемо це обговорювати, якщо про це повідомив Генштаб.
Не треба приписувати ЗСУ потрапляння у цивільні цілі ворога навіть якщо вам дуже б цього хотілось.
Наші Збройні Сили дотримують правил та звичаїв війни, встановлених міжнародним правом.
Та інформація, яка цивільним здається не дуже цінною або очевидною, насправді використовується ворогом.
Приміром, не треба називати види зброї з якої ЗСУ влучає у ворожі цілі. Ми можемо це обговорювати, якщо про це повідомив Генштаб.
Не треба приписувати ЗСУ потрапляння у цивільні цілі ворога навіть якщо вам дуже б цього хотілось.
Наші Збройні Сили дотримують правил та звичаїв війни, встановлених міжнародним правом.
Усе озброєння, яке перетинає український кордон, перебуває під пильним контролем держави та наших партнерів.
Сьогодні відбулась презентація модулю інформаційно-аналітичної системи «СОТА» щодо моніторингу постачання Україні озброєння від країн-партнерів, який був уведений в дію 24 лютого ц.р.
Цей модуль, який складається з трьох контурів – загальнодоступна інформація, інформація для службового користування та таємна інформація, реалізовано Апаратом РНБО України у співпраці з Міністерством оборони України.
Модуль дозволяє контролювати нові поставки озброєння за статусами (наприклад, готово до відвантаження, у дорозі чи отримано ЗСУ) та країнами-надавачами, аналізувати поставки зброї в часовому розрізі, за періодами взяття на озброєння, країнами-надавачами, відповідністю стандартам НАТО, віднесенням до радянських зразків озброєння тощо.
Текст з сайту РНБОУ
Сьогодні відбулась презентація модулю інформаційно-аналітичної системи «СОТА» щодо моніторингу постачання Україні озброєння від країн-партнерів, який був уведений в дію 24 лютого ц.р.
Цей модуль, який складається з трьох контурів – загальнодоступна інформація, інформація для службового користування та таємна інформація, реалізовано Апаратом РНБО України у співпраці з Міністерством оборони України.
Модуль дозволяє контролювати нові поставки озброєння за статусами (наприклад, готово до відвантаження, у дорозі чи отримано ЗСУ) та країнами-надавачами, аналізувати поставки зброї в часовому розрізі, за періодами взяття на озброєння, країнами-надавачами, відповідністю стандартам НАТО, віднесенням до радянських зразків озброєння тощо.
Текст з сайту РНБОУ
Відбувся Другий Саміт перших леді та джентльменів, організований дружиною Президента Олена Зеленська, покликаний укотре привернути увагу світу до збройної агресії росії проти України.
В межах заходу відбувся збір коштів через фандрейзингову платформу United24 на автомобілі швидкої медичної допомоги типу С.
Мала честь виступати на цьому заході та розповісти всьому світу про наших жінок-військовослужбовиць.
Героїчна відсіч, яку чинить Україна, була би неможливою без внеску наших жінок-захисниць
І в 2014 і в 2022 в нас відбувалось збільшення кількості жінок у ЗСУ. Такий характер в українських жінок. Вони самі йдуть в армію і посідають там своє важливе місце.
Так, зокрема, від жовтня минулого року частка військовослужбовиць-жінок збільшилась – з 31 до понад 38 тисяч.
Зараз понад 5000 військовослужбовиць-жінок беруть безпосередню участь в бойових діях.
Хочу сказати нашим жінкам-військовослужбовицям, які сьогодні на передовій, що ви найкрасивіші та найкращі у світі.
В межах заходу відбувся збір коштів через фандрейзингову платформу United24 на автомобілі швидкої медичної допомоги типу С.
Мала честь виступати на цьому заході та розповісти всьому світу про наших жінок-військовослужбовиць.
Героїчна відсіч, яку чинить Україна, була би неможливою без внеску наших жінок-захисниць
І в 2014 і в 2022 в нас відбувалось збільшення кількості жінок у ЗСУ. Такий характер в українських жінок. Вони самі йдуть в армію і посідають там своє важливе місце.
Так, зокрема, від жовтня минулого року частка військовослужбовиць-жінок збільшилась – з 31 до понад 38 тисяч.
Зараз понад 5000 військовослужбовиць-жінок беруть безпосередню участь в бойових діях.
Хочу сказати нашим жінкам-військовослужбовицям, які сьогодні на передовій, що ви найкрасивіші та найкращі у світі.
Західна зброя у наших руках дуже болюче дошкуляє росіянам.
Тому ворог використовує всі можливості для дискредитації ЗСУ та підриву довіри партнерів до нас.
Заблокувати постачання озброєння і розколоти міжнародну коаліцію на нашу підтримку – мета чергового інформаційного фронту, розгорнутого Російською Федерацією.
Вуха російського ІПСО стирчать з матеріалів, де Україну звинувачують у контрабанді, перепродажу, втраті, неналежному використанні озброєння, що постачається нам партнерами. Для цього Росія використовує широкий спектр інструментів інформаційного впливу - афілійованих до неї «лідерів думок», експертів, пресу, політиків не лише в РФ, а й за її межами.
Чим більше західна зброя змінюватиме ситуацію на полі бою на користь України, тим істеричніше вестиме себе РФ. Пропаганда – це те, на чому російський тоталітарний режим намагатиметься ще деякий час їхати, тоді як його військова машина розвалюватиметься на ходу.
Але всі ці зусилля ворога по дискредитації України марні.
Бо Україна вже кілька місяців як першою ініціювала, і зараз, за участі західних партнерів, активно втілює у життя розгалужену систему моніторингу та контролю поставленої нам зброї.
Ці механізми вже запущено і вони з часом тільки вдосконалюватимуться.
Крім міжнародних, державних, відомчих механізмів моніторингу використання західної зброї, в Україні також запроваджено і парламентський контроль у цій чутливій сфері.
Важлива обставина, на яку варто звернути увагу. Кількість зброї, що надається, та її рівень останнім часом лише зростає.
Це означає, що попри всі метушіння нашого ворога Україні ДОВІРЯЮТЬ.
Ще трохи фактів:
✅жодного запиту чи натяку на недовіру від офіційного державного органу партнерів Україна не отримувала.
✅деякі союзники направили до України представників, які мають можливість спостерігати за використанням наданої ними зброї.
✅ми почали імплементовувати натівську систему обліку і контролю логістики LOGFAS ще у 2019 році.
Вона забезпечує прозорість обліку та використання міжнародної військової допомоги.
Зараз пришвидшено процес впровадження LOGFAS і вже проводиться підготовка військових використання цієї системи.
Робимо усе можливе, аби довести її до рівня батальйону.
✅наші українські та американські фахівці доопрацьовують ще одну систему контролю, яку невдовзі буде задіяно у повному обсязі.
✅уже впроваджено та використовується модуль інформаційно-аналітичної системи «СОТА» щодо моніторингу постачання Україні озброєння від країн-партнерів в режимах «загальнодоступна інформація», «інформація для службового користування» та «таємна інформація».
Він дозволяє контролювати нові поставки озброєння за статусами (наприклад, готово до відвантаження, у дорозі чи отримано ЗСУ) та країнами-надавачами, аналізувати поставки зброї в часовому розрізі, за періодами взяття на озброєння, країнами-надавачами, відповідністю стандартам НАТО, віднесенням до радянських зразків озброєння.
Тобто, ми виправдовуємо довіру партнерів, використовуючи кожну одиницю зброї з розумом, високоточно витрачаємо кожен постріл чи ракету.
Ми зацікавлені у максимальній прозорості у питаннях постачання західного озброєння, що є визначальним для нашої Перемоги над російським агресором.
Західною зброєю і героїзмом українських воїнів Перемоги вдасться досягти набагато швидше, ніж просто героїзмом.
Тому ворог використовує всі можливості для дискредитації ЗСУ та підриву довіри партнерів до нас.
Заблокувати постачання озброєння і розколоти міжнародну коаліцію на нашу підтримку – мета чергового інформаційного фронту, розгорнутого Російською Федерацією.
Вуха російського ІПСО стирчать з матеріалів, де Україну звинувачують у контрабанді, перепродажу, втраті, неналежному використанні озброєння, що постачається нам партнерами. Для цього Росія використовує широкий спектр інструментів інформаційного впливу - афілійованих до неї «лідерів думок», експертів, пресу, політиків не лише в РФ, а й за її межами.
Чим більше західна зброя змінюватиме ситуацію на полі бою на користь України, тим істеричніше вестиме себе РФ. Пропаганда – це те, на чому російський тоталітарний режим намагатиметься ще деякий час їхати, тоді як його військова машина розвалюватиметься на ходу.
Але всі ці зусилля ворога по дискредитації України марні.
Бо Україна вже кілька місяців як першою ініціювала, і зараз, за участі західних партнерів, активно втілює у життя розгалужену систему моніторингу та контролю поставленої нам зброї.
Ці механізми вже запущено і вони з часом тільки вдосконалюватимуться.
Крім міжнародних, державних, відомчих механізмів моніторингу використання західної зброї, в Україні також запроваджено і парламентський контроль у цій чутливій сфері.
Важлива обставина, на яку варто звернути увагу. Кількість зброї, що надається, та її рівень останнім часом лише зростає.
Це означає, що попри всі метушіння нашого ворога Україні ДОВІРЯЮТЬ.
Ще трохи фактів:
✅жодного запиту чи натяку на недовіру від офіційного державного органу партнерів Україна не отримувала.
✅деякі союзники направили до України представників, які мають можливість спостерігати за використанням наданої ними зброї.
✅ми почали імплементовувати натівську систему обліку і контролю логістики LOGFAS ще у 2019 році.
Вона забезпечує прозорість обліку та використання міжнародної військової допомоги.
Зараз пришвидшено процес впровадження LOGFAS і вже проводиться підготовка військових використання цієї системи.
Робимо усе можливе, аби довести її до рівня батальйону.
✅наші українські та американські фахівці доопрацьовують ще одну систему контролю, яку невдовзі буде задіяно у повному обсязі.
✅уже впроваджено та використовується модуль інформаційно-аналітичної системи «СОТА» щодо моніторингу постачання Україні озброєння від країн-партнерів в режимах «загальнодоступна інформація», «інформація для службового користування» та «таємна інформація».
Він дозволяє контролювати нові поставки озброєння за статусами (наприклад, готово до відвантаження, у дорозі чи отримано ЗСУ) та країнами-надавачами, аналізувати поставки зброї в часовому розрізі, за періодами взяття на озброєння, країнами-надавачами, відповідністю стандартам НАТО, віднесенням до радянських зразків озброєння.
Тобто, ми виправдовуємо довіру партнерів, використовуючи кожну одиницю зброї з розумом, високоточно витрачаємо кожен постріл чи ракету.
Ми зацікавлені у максимальній прозорості у питаннях постачання західного озброєння, що є визначальним для нашої Перемоги над російським агресором.
Західною зброєю і героїзмом українських воїнів Перемоги вдасться досягти набагато швидше, ніж просто героїзмом.
«А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни»
Ліна Костенко
Сьогодні у нас особливий день - перше відзначення Дня Української Державності. І Ліна Костенко дуже влучно вмістила думку тієї реальності, в якій ми сьогодні живемо. Багато поколінь нашого народу боролися за право мати свою країну і сьогодні ми відстоюємо нашу державність у війні з російським агресором.
Ця війна триває не 155 днів, не 8 років, а сотні років. Найбільша помилка окупантів в тому, що Кремль послав рабів підкорювати вільних.
Наші захисники і захисниці впевнено тримають фронт, керівництво держави, дипломатичні служби та інші органи невтомно працюють на своєму фронті, як і весь український народ. Ми обов'язково вийдемо з цієї війни Переможцями і не поступимося своєю державністю, яку так тяжко виборювали.
З Днем Державності!
Слава Україні!
Ліна Костенко
Сьогодні у нас особливий день - перше відзначення Дня Української Державності. І Ліна Костенко дуже влучно вмістила думку тієї реальності, в якій ми сьогодні живемо. Багато поколінь нашого народу боролися за право мати свою країну і сьогодні ми відстоюємо нашу державність у війні з російським агресором.
Ця війна триває не 155 днів, не 8 років, а сотні років. Найбільша помилка окупантів в тому, що Кремль послав рабів підкорювати вільних.
Наші захисники і захисниці впевнено тримають фронт, керівництво держави, дипломатичні служби та інші органи невтомно працюють на своєму фронті, як і весь український народ. Ми обов'язково вийдемо з цієї війни Переможцями і не поступимося своєю державністю, яку так тяжко виборювали.
З Днем Державності!
Слава Україні!
155 днів
Що мене тримає?
Три речі
1. Мета - перемогти ворога
2. Наші люди, які в силу обставин залишились на тимчасово зайнятих територіях, - вони чекають на звільнення. А багато хто не просто чекає, а воює там з окупантом всіма можливими засобами.
3. Не уявляю себе ніде крім України
Що мене надихає на боротьбу з ворогом?
Наші військові - #1️⃣ в світі
Наші цивільні
Одним словом - наші люди. Ви - круті💪. я горда бути частиною нашого народу
Чи я не стомилась?
Морально - звісно, що ні. Фізично - це дрібниці на тлі мети.
Після Перемоги повернемось до цього питання.
Що нам треба зробити для перемоги?
Кожному робити свій внесок. Кожен на своєму місці повинен стати воїном.
Що мене тримає?
Три речі
1. Мета - перемогти ворога
2. Наші люди, які в силу обставин залишились на тимчасово зайнятих територіях, - вони чекають на звільнення. А багато хто не просто чекає, а воює там з окупантом всіма можливими засобами.
3. Не уявляю себе ніде крім України
Що мене надихає на боротьбу з ворогом?
Наші військові - #1️⃣ в світі
Наші цивільні
Одним словом - наші люди. Ви - круті💪. я горда бути частиною нашого народу
Чи я не стомилась?
Морально - звісно, що ні. Фізично - це дрібниці на тлі мети.
Після Перемоги повернемось до цього питання.
Що нам треба зробити для перемоги?
Кожному робити свій внесок. Кожен на своєму місці повинен стати воїном.
❗️традиційний блок інформації з наших щотижневих брифінгів щодо забезпечення Збройних Сил України та грошового забезпечення.
Оскільки не було брифінгу минулого тижня, сумуємо цифри. Зокрема, в період з 14 по 27 липня, тобто, за два тижні Міністерство оборони передало для забезпечення підрозділів ЗСУ:
• 56 тис. бронежилетів,
• 60,3 тис. шоломів,
• 43 тис. пар взуття,
• 21,2 тис. комплектів форми,
• 4,3 тис. курток зимових. Триває підготовка до зими.
Найближчим часом по укладеним договорам очікується надходження до Збройних Сил України засобів індивідуального захисту в кількості 20 тис. бронежилетів та 18 тис. шоломів.
Ще раз хочу підкреслити, що головним пріоритетом Міноборони було забезпечення ритмічності постачання.
Зокрема, в червні до ЗСУ було передано трохи більше 100 тис. бронежилетів, і за підсумками липня буде така ж цифра. Тобто за 2 місяці – понад 200 тис. бронежилетів. Вже зараз і по бронежилетах, і по шоломах є суттєвий резерв.
Зростає частка українських виробників. Зокрема, у липні українські виробники виготовили на замовлення Міноборони стільки ж бронежилетів, скільки з березня по червень, тобто за 4 місяці. Це вже не тисячі – це вже десятки тисяч одиниць.
2. Стосовно виплат нашим військовослужбовцям.
Як я вже повідомляла, виплати щомісячного грошового забезпечення, тобто посадових окладів, виплат за звання, вислугу років були перераховані Міноборони до військових частин вчасно і в повному обсязі.
Додаткові виплати – 30-100 тис. – зараз ще продовжують опрацьовуватись. Це величезні обсяги проплат, тому вони триватимуть ще кілька днів. Ті, хто досі не отримав, не хвилюйтесь, почекайте ще трішки.
Оскільки не було брифінгу минулого тижня, сумуємо цифри. Зокрема, в період з 14 по 27 липня, тобто, за два тижні Міністерство оборони передало для забезпечення підрозділів ЗСУ:
• 56 тис. бронежилетів,
• 60,3 тис. шоломів,
• 43 тис. пар взуття,
• 21,2 тис. комплектів форми,
• 4,3 тис. курток зимових. Триває підготовка до зими.
Найближчим часом по укладеним договорам очікується надходження до Збройних Сил України засобів індивідуального захисту в кількості 20 тис. бронежилетів та 18 тис. шоломів.
Ще раз хочу підкреслити, що головним пріоритетом Міноборони було забезпечення ритмічності постачання.
Зокрема, в червні до ЗСУ було передано трохи більше 100 тис. бронежилетів, і за підсумками липня буде така ж цифра. Тобто за 2 місяці – понад 200 тис. бронежилетів. Вже зараз і по бронежилетах, і по шоломах є суттєвий резерв.
Зростає частка українських виробників. Зокрема, у липні українські виробники виготовили на замовлення Міноборони стільки ж бронежилетів, скільки з березня по червень, тобто за 4 місяці. Це вже не тисячі – це вже десятки тисяч одиниць.
2. Стосовно виплат нашим військовослужбовцям.
Як я вже повідомляла, виплати щомісячного грошового забезпечення, тобто посадових окладів, виплат за звання, вислугу років були перераховані Міноборони до військових частин вчасно і в повному обсязі.
Додаткові виплати – 30-100 тис. – зараз ще продовжують опрацьовуватись. Це величезні обсяги проплат, тому вони триватимуть ще кілька днів. Ті, хто досі не отримав, не хвилюйтесь, почекайте ще трішки.
Як себе поводити зі злочинцем? Не просто злочинце, а злочинною державою.
1. Називати все своїми іменами. Російська Федерація - держава-злочинець в якій при владі злочинний режим. Держава-терорист - це ще не все, бо РФ вчиняє цілу низку міжнародних злочинів по відношенню до України. Насамперед - це агресія (війна). По-друге, воєнні злочини і злочини проти людяності. По-третє, - геноцид українського народу. Тому РФ -,це держава-злочинець.
2. Не треба вимірювати психологію злочинця критеріями правослухняної людини. Тим більше політичного злочинця, психіка якого вже давно зруйнована необмеженою владою. Тобто, немає сенсу апелювати до совісті злочинця, розчулювати його видом жертв та руйнувань, називати «чікатіло» чи «гітлером» - він це не почує і не відчує. Така особливість сприйняття у політичних злочинців. І представники його злочинної влади теж не спроможні відчувати ні сором, ні муки совісті, ні біль інших людей. Щось на кшталт «колективної соціопатії».
3. Треба робити державу-злочинця максимально токсичною. Демократичним державам повинно бути ганебно мати будь-які комунікації з РФ.
Так само повинен бути токсичним російський паспорт, який вони намагаються зараз видавати нашим громадянам на тимчасово окупованих територіях. На російському паспорті теж кров вбитих та закатованих українців.
Для цього достатньо просто говорити і показувати світу правду про нелюдські злочини РФ. І це може робити кожен з вас - дорогі українці, особливо ті, хто зараз закордоном.
Наша держава це робить з 24 лютого - ми постійно доносимо цю інформацію через ЗМІ і дипломатичними каналами. Але інформаційний світ, у якому ми живемо, - мультиканальний. Тобто нема такого джерела інформації-монополіста, який би покривав всю аудиторію. Тому всі - кожен у своєму соціумі, де ви зараз є, кожен на своєму рівні - повинен нести світу інформацію про звірства злочинної держави РФ.
4. Тут повинен був бути текст про покарання злочинця на міжнародному рівні. Але моє професійне володіння темою та відвідування свого часу Міжнародного Кримінального Суду в Гаазі дозволяє мені бути скептиком. Тому тексту тут не буде.
Втім, нам варто боротись за зміни у міжнародному правосудді. І тоді буде шанс. Бо наш кейс як раз наочно демонструє нездатність міжнародних інституцій покарати державу-злочинця та представників злочинного режиму. Тож, ми маємо нагоду стати локомотивом цих змін.
І насамкінець про головне
5. Єдине, що може зупинити державу-злочинця - це ії фізична неспроможність вчиняти злочини. Тут два варіанти - або держава просто перестала існувати або її опонент дуже сильний. На перший сценарій розраховувати не варто у найближчій перспективі. Тому в нас залишається тільки один вихід - ставати сильнішими. В усіх сеансах - і духом, і озброюватись, і шукати підтримку та союзи.
Всі підступні удари держави-злочинця слід сприймати як стимул ставати сильними.
Так, у кожного з нас вже накопичився невимовний постійний біль, який нажаль не мине з часом. Нам всім з цим жити. Але тут питання таке - де жити з цим болем? Якщо ви себе більше ніде не уявляєте крім України, і не уявляєте себе розбитою ворогом нацією, тоді поговоримо про біль після перемоги - а зараз кожен повинен робити Україну сильнішою та наближати перемогу.
1. Називати все своїми іменами. Російська Федерація - держава-злочинець в якій при владі злочинний режим. Держава-терорист - це ще не все, бо РФ вчиняє цілу низку міжнародних злочинів по відношенню до України. Насамперед - це агресія (війна). По-друге, воєнні злочини і злочини проти людяності. По-третє, - геноцид українського народу. Тому РФ -,це держава-злочинець.
2. Не треба вимірювати психологію злочинця критеріями правослухняної людини. Тим більше політичного злочинця, психіка якого вже давно зруйнована необмеженою владою. Тобто, немає сенсу апелювати до совісті злочинця, розчулювати його видом жертв та руйнувань, називати «чікатіло» чи «гітлером» - він це не почує і не відчує. Така особливість сприйняття у політичних злочинців. І представники його злочинної влади теж не спроможні відчувати ні сором, ні муки совісті, ні біль інших людей. Щось на кшталт «колективної соціопатії».
3. Треба робити державу-злочинця максимально токсичною. Демократичним державам повинно бути ганебно мати будь-які комунікації з РФ.
Так само повинен бути токсичним російський паспорт, який вони намагаються зараз видавати нашим громадянам на тимчасово окупованих територіях. На російському паспорті теж кров вбитих та закатованих українців.
Для цього достатньо просто говорити і показувати світу правду про нелюдські злочини РФ. І це може робити кожен з вас - дорогі українці, особливо ті, хто зараз закордоном.
Наша держава це робить з 24 лютого - ми постійно доносимо цю інформацію через ЗМІ і дипломатичними каналами. Але інформаційний світ, у якому ми живемо, - мультиканальний. Тобто нема такого джерела інформації-монополіста, який би покривав всю аудиторію. Тому всі - кожен у своєму соціумі, де ви зараз є, кожен на своєму рівні - повинен нести світу інформацію про звірства злочинної держави РФ.
4. Тут повинен був бути текст про покарання злочинця на міжнародному рівні. Але моє професійне володіння темою та відвідування свого часу Міжнародного Кримінального Суду в Гаазі дозволяє мені бути скептиком. Тому тексту тут не буде.
Втім, нам варто боротись за зміни у міжнародному правосудді. І тоді буде шанс. Бо наш кейс як раз наочно демонструє нездатність міжнародних інституцій покарати державу-злочинця та представників злочинного режиму. Тож, ми маємо нагоду стати локомотивом цих змін.
І насамкінець про головне
5. Єдине, що може зупинити державу-злочинця - це ії фізична неспроможність вчиняти злочини. Тут два варіанти - або держава просто перестала існувати або її опонент дуже сильний. На перший сценарій розраховувати не варто у найближчій перспективі. Тому в нас залишається тільки один вихід - ставати сильнішими. В усіх сеансах - і духом, і озброюватись, і шукати підтримку та союзи.
Всі підступні удари держави-злочинця слід сприймати як стимул ставати сильними.
Так, у кожного з нас вже накопичився невимовний постійний біль, який нажаль не мине з часом. Нам всім з цим жити. Але тут питання таке - де жити з цим болем? Якщо ви себе більше ніде не уявляєте крім України, і не уявляєте себе розбитою ворогом нацією, тоді поговоримо про біль після перемоги - а зараз кожен повинен робити Україну сильнішою та наближати перемогу.