Давайте спробуємо не бути "сліпими" з відомої притчі про слона.
Хтось тримає слона за хобота і думає, що він як змія, інший за ногу, і переконаний, що перед ним дерево, той, кому дістався хвіст, дотримується думки , що слон це як мотузка.
Кожен пізнав лише частину цілого. І кожен був неправий…
Давайте згадувати цю притчу, коли виникатиме чергова спокуса зрадою і «всепропало».
Кожен, напевне, може уявляти себе великим стратегом, спостерігаючи за ходом подій через екран смартфона.
І все ж. Ми не на шоу «останній герой», де публіка голосує кому йти, а кому залишатись.
Ми не в театрі, де глядачам роздають «лібретто» з описанням очікуваного дійства.
Військові не анонсують задуми, операції і точний час їх початку.
Варто почути Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine: «Наголошую, що проведення оборонних операцій не є темою для публічних обговорень. Ми робимо можливе й неможливе для Перемоги і збереження життя особового складу та мирних мешканців на всіх напрямках. Вірте у Збройні Сили України!».
Давайте виходити з того, що є глобальний оборонний задум і велика військова операція. Повною і системною інформацією про це володіє лише найвище військово-політичне керівництво. Більша частина цієї інформації з грифом "секретно".
На всіх інших рівнях інформація і відповідно уява про ситуацію - обмежені. Тобто, особа, яка виконує бойове завдання на тактичному рівні, володіє інформацією допустимою для цього рівня.
Рішення по конкретним регіонам, населенним пунктам чи по конкретній операції приймаються з урахуванням: оборонного задуму в цілому; всіх наявних спроможностей; розрахунку дій ворога; з врахуванням загроз та перспектив.
Тому, висмикувати з загального задуму та глобальної оперативної картини фрагмент і починати його аналізувати, немає сенсу. Це лише деталь, яка не дає уяви про всю картину.
Крім того, варто розуміти, що військові не можуть розкривати публічно під час війни інформацію про те, яку допомогу вони надавали тому чи іншому підрозділу, що опинився у складній ситуації. Адже ворог одразу зрозуміє, що є канали надання допомоги.
Військові не можуть розкривати під час війни свої плани. Військові не можуть і не повинні під час війни пояснювати чому було прийнято те чи інше рішення - щодо дороги, мосту, літака, населеного пункту тощо. Річ у тім, що пояснення рішення - це пояснення детелей загального плану, в рамках якого прийнято це рішення.
Військовий - це насамперед професія. Люди, які приймають сьогодні військові рішення, багато років вчились на цю професію і мають великий бойовий досвід з 2014 року. Це люди, які несуть відповідальність за свої рішення.
Тож, не варто перетворювати обговорення військових операцій на "футбол" - коли всі знають, як футболісту голи забивати.
Це складна і виснажлива війна. Сили нерівні. І нас ще чекають складні випробовування.
Але за 47 днів війни наше вище військове командування довело всьому світу, що вміє успішно воювати, виходячи з наявних можливостей.
Хтось тримає слона за хобота і думає, що він як змія, інший за ногу, і переконаний, що перед ним дерево, той, кому дістався хвіст, дотримується думки , що слон це як мотузка.
Кожен пізнав лише частину цілого. І кожен був неправий…
Давайте згадувати цю притчу, коли виникатиме чергова спокуса зрадою і «всепропало».
Кожен, напевне, може уявляти себе великим стратегом, спостерігаючи за ходом подій через екран смартфона.
І все ж. Ми не на шоу «останній герой», де публіка голосує кому йти, а кому залишатись.
Ми не в театрі, де глядачам роздають «лібретто» з описанням очікуваного дійства.
Військові не анонсують задуми, операції і точний час їх початку.
Варто почути Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine: «Наголошую, що проведення оборонних операцій не є темою для публічних обговорень. Ми робимо можливе й неможливе для Перемоги і збереження життя особового складу та мирних мешканців на всіх напрямках. Вірте у Збройні Сили України!».
Давайте виходити з того, що є глобальний оборонний задум і велика військова операція. Повною і системною інформацією про це володіє лише найвище військово-політичне керівництво. Більша частина цієї інформації з грифом "секретно".
На всіх інших рівнях інформація і відповідно уява про ситуацію - обмежені. Тобто, особа, яка виконує бойове завдання на тактичному рівні, володіє інформацією допустимою для цього рівня.
Рішення по конкретним регіонам, населенним пунктам чи по конкретній операції приймаються з урахуванням: оборонного задуму в цілому; всіх наявних спроможностей; розрахунку дій ворога; з врахуванням загроз та перспектив.
Тому, висмикувати з загального задуму та глобальної оперативної картини фрагмент і починати його аналізувати, немає сенсу. Це лише деталь, яка не дає уяви про всю картину.
Крім того, варто розуміти, що військові не можуть розкривати публічно під час війни інформацію про те, яку допомогу вони надавали тому чи іншому підрозділу, що опинився у складній ситуації. Адже ворог одразу зрозуміє, що є канали надання допомоги.
Військові не можуть розкривати під час війни свої плани. Військові не можуть і не повинні під час війни пояснювати чому було прийнято те чи інше рішення - щодо дороги, мосту, літака, населеного пункту тощо. Річ у тім, що пояснення рішення - це пояснення детелей загального плану, в рамках якого прийнято це рішення.
Військовий - це насамперед професія. Люди, які приймають сьогодні військові рішення, багато років вчились на цю професію і мають великий бойовий досвід з 2014 року. Це люди, які несуть відповідальність за свої рішення.
Тож, не варто перетворювати обговорення військових операцій на "футбол" - коли всі знають, як футболісту голи забивати.
Це складна і виснажлива війна. Сили нерівні. І нас ще чекають складні випробовування.
Але за 47 днів війни наше вище військове командування довело всьому світу, що вміє успішно воювати, виходячи з наявних можливостей.
50 днів
Мабуть, за ці дні у багатьох з вас був вирій думок у голові, які докорінно змінювали вас зсередини.
Дехто зрозумів, що даремно нарікав на життя - все ж нормально було.
Дехто пожалкував, що весь час себе обмежував і не насолодився мирним життям.
Дехто зрозумів, що згаяв час і багато чого не встиг до війни зробити.
Дехто картає себе, що не накопичував на "чорний день".
Дехто зрозумів, що то були не друзі.
Хтось нарешті зрозумів як сильно любить свою сім"ю.
Хтось зрозумів, що ніколи б не зміг жити в іншій країні.
Хтось нарешті збагнув і відчув глибину побажання наших бабусь і дідусів - "....і мирного неба над головою".
Війна назавжди змінила кожного з нас - окремо, і всіх нас - разом.
Про війну ми тепер говоримо один з одним - очима, бо розуміємо все без слів.
Ми стали чутливішими та черствішими одночасно.
Ми помудрішали за лічені дні.
Втім, найглобальнішою зміною нашої колективної свідомості стала відсутність культу жертви, нашої традиційної журби та покірності долі.
Попри важкі випробовування та втрати, ми всі разом стали міцнішими, впевненішими у наших силах, ніхто не збирається коритись і ламатись під колесом історії, ми вразили світ своїм опором і ми всі впевнено та оптимістично бачимо наше спільне майбутнє в Україні.
Таку націю перемогти неможливо.
Мабуть, за ці дні у багатьох з вас був вирій думок у голові, які докорінно змінювали вас зсередини.
Дехто зрозумів, що даремно нарікав на життя - все ж нормально було.
Дехто пожалкував, що весь час себе обмежував і не насолодився мирним життям.
Дехто зрозумів, що згаяв час і багато чого не встиг до війни зробити.
Дехто картає себе, що не накопичував на "чорний день".
Дехто зрозумів, що то були не друзі.
Хтось нарешті зрозумів як сильно любить свою сім"ю.
Хтось зрозумів, що ніколи б не зміг жити в іншій країні.
Хтось нарешті збагнув і відчув глибину побажання наших бабусь і дідусів - "....і мирного неба над головою".
Війна назавжди змінила кожного з нас - окремо, і всіх нас - разом.
Про війну ми тепер говоримо один з одним - очима, бо розуміємо все без слів.
Ми стали чутливішими та черствішими одночасно.
Ми помудрішали за лічені дні.
Втім, найглобальнішою зміною нашої колективної свідомості стала відсутність культу жертви, нашої традиційної журби та покірності долі.
Попри важкі випробовування та втрати, ми всі разом стали міцнішими, впевненішими у наших силах, ніхто не збирається коритись і ламатись під колесом історії, ми вразили світ своїм опором і ми всі впевнено та оптимістично бачимо наше спільне майбутнє в Україні.
Таку націю перемогти неможливо.
Сьогодні у Німеччині на американській військово-повітряній базі Рамштайн відбулась без перебільшення історична зустріч Контактної групи з оборони України.
До проведення заходу залучалися представники політичного та військового істеблішменту з близько 40 країн світу.
40 очільників міністерств оборони різних країн.
Україну представляли Міністр оборони Резніков Олексій та заступник Головнокомандувача ЗСУ Євген Мойсюк.
Зустріч проводилась міністром оборони США Ллойдом Остіном. Вона була присвячена зміцненню обороноздатності України, консолідації зусиль міжнародного співтовариства щодо постачання необхідного озброєння та військової техніки для забезпечення критичних потреб Збройних Сил України у війні, яка була безпідставно, невиправдано та несправедливо розв’язана Росією.
Глава Пентагону Ллойд Остін заявив, що США "зрушать небо і землю" для підтримки України у боротьбі з російським вторгненням.
За словами міністра оборони США Л.Остіна зустрічі Контактної групи з оборони України будуть проводитися щомісяця.
До проведення заходу залучалися представники політичного та військового істеблішменту з близько 40 країн світу.
40 очільників міністерств оборони різних країн.
Україну представляли Міністр оборони Резніков Олексій та заступник Головнокомандувача ЗСУ Євген Мойсюк.
Зустріч проводилась міністром оборони США Ллойдом Остіном. Вона була присвячена зміцненню обороноздатності України, консолідації зусиль міжнародного співтовариства щодо постачання необхідного озброєння та військової техніки для забезпечення критичних потреб Збройних Сил України у війні, яка була безпідставно, невиправдано та несправедливо розв’язана Росією.
Глава Пентагону Ллойд Остін заявив, що США "зрушать небо і землю" для підтримки України у боротьбі з російським вторгненням.
За словами міністра оборони США Л.Остіна зустрічі Контактної групи з оборони України будуть проводитися щомісяця.
‼️Звернення Міністра оборони України Резніков Олексій
Шановні українці!
Зараз відбуваються події, які насправді є історичними і визначають майбутнє нашої держави. Їх творять наші захисники і захисниці, усі громадяни, які піднялися проти російської навали і допомагають боронити Україну.
Ми вже змінили світ. Хочу поінформувати про деякі деталі того, що сталося в останні дні і що нас очікує.
26 квітня 2022 року на американській авіабазі Рамштайн у Німеччині відбулася зустріч представників оборонних відомств понад 40 країн. Причому не лише країн ЄС та НАТО – взяли участь держави Африки, Близького Сходу і Перської затоки, Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Ця безпрецедентна подія відбулась завдяки лідерству наших американських партнерів і персонально – міністру оборони США Ллойду Остіну ІІІ та голові Об’єднаного комітету начальників штабів США генералу Марку Міллі.
Це справжня коаліція, мета якої – не просто стримати Кремль, а перемогти російську тиранію, забезпечити цивілізованому світу можливість виграти цю війну.
Ми розглянули три блоки питань, які стосуються короткострокових оперативних рішень щодо допомоги Україні у відсічі російській агресії, а також довгострокового бачення – як посилити нашу оборону з огляду на стратегічні виклики. Хочу відзначити такі результати.
Перше. Створено Консультативну групу з питань оборони України, яка діятиме на постійній основі, і у рамках якої раз на місяць ми «звірятимемо годинник» з партнерами. Постійний механізм дозволить оптимізувати і пришвидшити важливі процеси щодо отримання зброї, вдосконалити логістику, забезпечити оптимальну координацію.
Наприклад, коли будуть ухвалені рішення про надання Україні того чи іншого озброєння, за рахунок координації зброя одного типу надходитиме з різних країн. Умовно, кілька країн нададуть по 3-4 гармати, а сумарно України отримає артилерійський дивізіон.
Друге. Відбулись тектонічні зрушення на рівні філософії. Ще восени 2021 року під час призначення на посаду міністра оборони я акцентував, що вважаю одним з пріоритетів своєї робити інтеграцію України до НАТО де-факто. Тривалий час ми переконували партнерів в тому, що в якості підтримки доцільно надавати Україні зброю західного виробництва, яка відповідає стандартам НАТО.
Перехід на західні калібри і техніку – це стратегічне рішення, яке нарешті прийнято. Зокрема, ми вже отримуємо артилерію калібру 155-мм.
Поступово це забезпечить повну взаємосумісність української армії з арміями країн НАТО. Що стане значним посиленням східного флангу Альянсу. Не буду приховувати – ще три місяці тому це завдання вважалося майже неможливим. Але завдяки мужності та професіоналізму українських воїнів, стійкості українського народу все змінилося.
Щоб цей перехід відбувся, величезну роботу провів особисто Президент України Володимир Зеленський. На рівні голів урядів активно працював прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак та очільник наших дипломатів Дмитро Кулеба закрили свою частину фронту. Це результат спільної роботи, який, на моє переконання, забезпечить Україні стратегічні переваги.
Окремо хочу відзначити посла України у США Оксану Маркарову, посла України у Польщі Андрія Дещицю, аташе з питань оборони у Вашингтоні генерала Бориса Кременецького та аташе з питань оборони у Варшаві полковника Сергія Яцульчака. Дякую усім нашим дипломатам та аташе. Усі вони - частина великої команди, яка працює на перемогу України.
Загалом «перехід», «transition» - це було ключове слово зустрічі у Рамштайні. Перехід, який розпочався понад 30 років тому і зараз наближається до фінальної фази.
Хочу підкреслити, що мова йшла не тільки про поставки зброї та боєприпасів. Ми багато говорили про виробництво озброєнь та військової техніки, місце України у цих процесах. Адже це основа довгострокового співробітництва, взаємодії і взаємосумісності не тільки збройних сил, але й оборонної індустрії.
Шановні українці!
Зараз відбуваються події, які насправді є історичними і визначають майбутнє нашої держави. Їх творять наші захисники і захисниці, усі громадяни, які піднялися проти російської навали і допомагають боронити Україну.
Ми вже змінили світ. Хочу поінформувати про деякі деталі того, що сталося в останні дні і що нас очікує.
26 квітня 2022 року на американській авіабазі Рамштайн у Німеччині відбулася зустріч представників оборонних відомств понад 40 країн. Причому не лише країн ЄС та НАТО – взяли участь держави Африки, Близького Сходу і Перської затоки, Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Ця безпрецедентна подія відбулась завдяки лідерству наших американських партнерів і персонально – міністру оборони США Ллойду Остіну ІІІ та голові Об’єднаного комітету начальників штабів США генералу Марку Міллі.
Це справжня коаліція, мета якої – не просто стримати Кремль, а перемогти російську тиранію, забезпечити цивілізованому світу можливість виграти цю війну.
Ми розглянули три блоки питань, які стосуються короткострокових оперативних рішень щодо допомоги Україні у відсічі російській агресії, а також довгострокового бачення – як посилити нашу оборону з огляду на стратегічні виклики. Хочу відзначити такі результати.
Перше. Створено Консультативну групу з питань оборони України, яка діятиме на постійній основі, і у рамках якої раз на місяць ми «звірятимемо годинник» з партнерами. Постійний механізм дозволить оптимізувати і пришвидшити важливі процеси щодо отримання зброї, вдосконалити логістику, забезпечити оптимальну координацію.
Наприклад, коли будуть ухвалені рішення про надання Україні того чи іншого озброєння, за рахунок координації зброя одного типу надходитиме з різних країн. Умовно, кілька країн нададуть по 3-4 гармати, а сумарно України отримає артилерійський дивізіон.
Друге. Відбулись тектонічні зрушення на рівні філософії. Ще восени 2021 року під час призначення на посаду міністра оборони я акцентував, що вважаю одним з пріоритетів своєї робити інтеграцію України до НАТО де-факто. Тривалий час ми переконували партнерів в тому, що в якості підтримки доцільно надавати Україні зброю західного виробництва, яка відповідає стандартам НАТО.
Перехід на західні калібри і техніку – це стратегічне рішення, яке нарешті прийнято. Зокрема, ми вже отримуємо артилерію калібру 155-мм.
Поступово це забезпечить повну взаємосумісність української армії з арміями країн НАТО. Що стане значним посиленням східного флангу Альянсу. Не буду приховувати – ще три місяці тому це завдання вважалося майже неможливим. Але завдяки мужності та професіоналізму українських воїнів, стійкості українського народу все змінилося.
Щоб цей перехід відбувся, величезну роботу провів особисто Президент України Володимир Зеленський. На рівні голів урядів активно працював прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак та очільник наших дипломатів Дмитро Кулеба закрили свою частину фронту. Це результат спільної роботи, який, на моє переконання, забезпечить Україні стратегічні переваги.
Окремо хочу відзначити посла України у США Оксану Маркарову, посла України у Польщі Андрія Дещицю, аташе з питань оборони у Вашингтоні генерала Бориса Кременецького та аташе з питань оборони у Варшаві полковника Сергія Яцульчака. Дякую усім нашим дипломатам та аташе. Усі вони - частина великої команди, яка працює на перемогу України.
Загалом «перехід», «transition» - це було ключове слово зустрічі у Рамштайні. Перехід, який розпочався понад 30 років тому і зараз наближається до фінальної фази.
Хочу підкреслити, що мова йшла не тільки про поставки зброї та боєприпасів. Ми багато говорили про виробництво озброєнь та військової техніки, місце України у цих процесах. Адже це основа довгострокового співробітництва, взаємодії і взаємосумісності не тільки збройних сил, але й оборонної індустрії.
Звісно, ми досі зацікавлені отримувати для швидкого посилення армії техніку та озброєння радянських зразків. І будемо це робити, поки існуватиме така можливість. Але якісні зрушення вже сталися.
Третє. Доказ цих зрушень – наші воїни вже деякий час опановують західну зброю. Ми не афішували цю роботу, щоб забезпечити комфорт нашим партнерам. Зараз навчальні програми будуть масштабовані і поширені навіть на ті зразки озброєнь та техніки, щодо надання яких Україні поки немає політичних рішень. Коли ці рішення будуть ухвалені, в чому я особисто не сумніваюсь, ми вже будемо готові.
До речі, вже є цікавий досвід. Наші артилеристи, які тренувалися на САУ 155-мм калібру на полігоні в одній з країн, уразили ціль з першого пострілу. А потім допомогли іноземним колегам вдосконалити комп’ютерну програму, яка управляє цією САУ. Що справило відповідне враження. Адже у наших воїнів за плечами – досвід війни, реальних боїв, де ціна помилки – життя.
Загальний висновок за підсумками зібрання на базі Рамштайн – йдеться про справді історичні зміни, які у найближчі тижні – місяці будуть матеріалізовані.
Крім загального обговорення, на полях зібрання я мав кілька ґрунтовних зустрічей з моїми колегами.
Зокрема, я мав можливість подякувати міністру оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт за рішення про надання України комплексів Gepard та інші кроки в підтримку України. Позиція Уряду Німеччини змінюється, в тому числі – завдяки позиції особисто пані міністра. Ми це дуже цінуємо.
Також я мав дуже теплу зустріч з моїм дорогим другом і великим другом України – міністром оборони Великої Британії Беном Воллесом. Роль наших британських партнерів неможливо переоцінити, ми впевнені у їхній надійній підтримці і ніколи не забудемо, хто був поряд з Україною в найскладніший момент.
Крім цього я зустрівся з моїми колегами з Канади та Польщі – міністром Анітою Ананд та міністром Маріушом Блащаком. З цими державами у України особливі стосунки, це наші стратегічні партнери. Крім військової підтримки, Польща прихистила мільйони наших людей, а Канада завжди була нашим другом і зараз це постійно доводить.
Відбулися змістовні зустрічі з міністром оборони Нідерландів Кайсою Оллонгрен, міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром, міністром оборони Італії Лоренцо Гуеріні, міністром оборони Румунії Васілє Динку, міністром оборони Словаччини Ярославом Надєм, міністром оборони Болгарії Драгомиром Заковим, міністром оборони Естонії Калле Лаанетом та справжнім другом України, який першим з партнерів відвідав Київ після 24 лютого – міністром оборони Литви Арвідасом Анушаускасом.
Кожна з цих держав надає Україні неоціненну підтримку, за яку ми безмежно вдячні. Загалом коаліція в підтримку України проти кремлівського зла посилюється.
Водночас я хочу, щоб у всіх нас були вірні очікування. Попереду – кілька надзвичайно важких тижнів. Практична реалізація домовленостей, навчання і логістика потребують певного часу. А Росія накопичила сили для масштабного наступу на сході України вже зараз.
Допомога Україні буде зростати, але найближчими днями буде потрібна уся наша стійкість і надзвичайна єдність.
Ворог вже усвідомлює свою стратегічну поразку, але все одно намагатиметься завдати нам якнайбільшого болю. На жаль, до перемоги ми ще втрачатимемо наших воїнів. Ще будуть руйнування і болючі жертви.
Ми маємо витримати. І ми витримаємо!
Заради тих, хто боровся за вільну Україну у різні епохи. Заради захисників Маріуполя, Харкова, Ізюма, Рубіжного, Сум, Чернігова та героїв з інших міст, які виграли і продовжують вигравати для України час. Заради майбутніх поколінь.
Ми звільнимо нашу землю. Ми повернемо наших людей.
Україна переможе! Тепер у цьому впевнені не тільки ми.
Слава Україні!
Третє. Доказ цих зрушень – наші воїни вже деякий час опановують західну зброю. Ми не афішували цю роботу, щоб забезпечити комфорт нашим партнерам. Зараз навчальні програми будуть масштабовані і поширені навіть на ті зразки озброєнь та техніки, щодо надання яких Україні поки немає політичних рішень. Коли ці рішення будуть ухвалені, в чому я особисто не сумніваюсь, ми вже будемо готові.
До речі, вже є цікавий досвід. Наші артилеристи, які тренувалися на САУ 155-мм калібру на полігоні в одній з країн, уразили ціль з першого пострілу. А потім допомогли іноземним колегам вдосконалити комп’ютерну програму, яка управляє цією САУ. Що справило відповідне враження. Адже у наших воїнів за плечами – досвід війни, реальних боїв, де ціна помилки – життя.
Загальний висновок за підсумками зібрання на базі Рамштайн – йдеться про справді історичні зміни, які у найближчі тижні – місяці будуть матеріалізовані.
Крім загального обговорення, на полях зібрання я мав кілька ґрунтовних зустрічей з моїми колегами.
Зокрема, я мав можливість подякувати міністру оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт за рішення про надання України комплексів Gepard та інші кроки в підтримку України. Позиція Уряду Німеччини змінюється, в тому числі – завдяки позиції особисто пані міністра. Ми це дуже цінуємо.
Також я мав дуже теплу зустріч з моїм дорогим другом і великим другом України – міністром оборони Великої Британії Беном Воллесом. Роль наших британських партнерів неможливо переоцінити, ми впевнені у їхній надійній підтримці і ніколи не забудемо, хто був поряд з Україною в найскладніший момент.
Крім цього я зустрівся з моїми колегами з Канади та Польщі – міністром Анітою Ананд та міністром Маріушом Блащаком. З цими державами у України особливі стосунки, це наші стратегічні партнери. Крім військової підтримки, Польща прихистила мільйони наших людей, а Канада завжди була нашим другом і зараз це постійно доводить.
Відбулися змістовні зустрічі з міністром оборони Нідерландів Кайсою Оллонгрен, міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром, міністром оборони Італії Лоренцо Гуеріні, міністром оборони Румунії Васілє Динку, міністром оборони Словаччини Ярославом Надєм, міністром оборони Болгарії Драгомиром Заковим, міністром оборони Естонії Калле Лаанетом та справжнім другом України, який першим з партнерів відвідав Київ після 24 лютого – міністром оборони Литви Арвідасом Анушаускасом.
Кожна з цих держав надає Україні неоціненну підтримку, за яку ми безмежно вдячні. Загалом коаліція в підтримку України проти кремлівського зла посилюється.
Водночас я хочу, щоб у всіх нас були вірні очікування. Попереду – кілька надзвичайно важких тижнів. Практична реалізація домовленостей, навчання і логістика потребують певного часу. А Росія накопичила сили для масштабного наступу на сході України вже зараз.
Допомога Україні буде зростати, але найближчими днями буде потрібна уся наша стійкість і надзвичайна єдність.
Ворог вже усвідомлює свою стратегічну поразку, але все одно намагатиметься завдати нам якнайбільшого болю. На жаль, до перемоги ми ще втрачатимемо наших воїнів. Ще будуть руйнування і болючі жертви.
Ми маємо витримати. І ми витримаємо!
Заради тих, хто боровся за вільну Україну у різні епохи. Заради захисників Маріуполя, Харкова, Ізюма, Рубіжного, Сум, Чернігова та героїв з інших міст, які виграли і продовжують вигравати для України час. Заради майбутніх поколінь.
Ми звільнимо нашу землю. Ми повернемо наших людей.
Україна переможе! Тепер у цьому впевнені не тільки ми.
Слава Україні!
Як дописи блогерів шкодять обороні держави
Міноборони та ЗСУ неодноразово зверталось до всіх вас, шановні українці, з проханням не оприлюднювати результати військових операцій до того, як це зробить Генштаб.
Не треба писати про звільнені села чи міста до оприлюднення цієї інформації Міноборони або ЗСУ.
Чому? тому що ворог після ваших публікацій починає їх знову атакувати. Ворог чутливий до публічності. Після перемоги поясню причини.
Коли ЗСУ надійно закріпиться на рубежі - від вас ніхто не буде це приховувати. Одразу буде офіційно повідомлено.
У нас вже були ці прикрі інциденти коли звільняли Київську область. Тоді ми офіційно займали стриману позицію, бо командуванню операцією потрібна була тиша щодо просування наших військ вперед.
Все, що ми публічно говоримо, спрямоване на виконання оборонного задуму.
Але навіть під моїми відео небайдужі люди та добровольці писали у коментах - «чому ж Маляр замовчує, що таке то село вже наше?».
Відповідаю - тому що нашим ЗСУ так потрібно - щоб під час військової операції була інформаційна тиша.
Вчора знов відбувся показовий випадок шкідливої для оборони публічності.
Відомий блогер вдень оприлюднив інформацію про звільнення села Руська Лозова на Харківщині. І в цьому ж пості оприлюднив ще дві речі, які не треба було публічно писати.
Інформація миттєво набула масштабного розголосу, на нас просто посипались запити і нам довелось її підтверджувати.
А вже ввечері там почалось загострення. Ворог активізувався. І станом на зараз там 6 поранених(‼️оновлюю, поки ви читали цей допис, вже 1 загиблий і 12 поранених. Ось ціна посту і лайків).
Так, цю інформацію вам можуть надавати знайомі військові прямо з передової, але право її публічно поширювати належить Генштабу та Міноборони. Бо ця інформація є частиною військової операції.
Не треба все що ви знаєте писати в соцмережах.
Наше суспільство доросле та емоційно зріле. Добре знає і розуміє що таке війна. Не треба безкінечно шукати приводи для новин про перемоги. Майте терпіння. І дайте спокійно попрацювати ЗСУ.
Ми переможемо💪🇺🇦але на це треба час і терпіння.
Міноборони та ЗСУ неодноразово зверталось до всіх вас, шановні українці, з проханням не оприлюднювати результати військових операцій до того, як це зробить Генштаб.
Не треба писати про звільнені села чи міста до оприлюднення цієї інформації Міноборони або ЗСУ.
Чому? тому що ворог після ваших публікацій починає їх знову атакувати. Ворог чутливий до публічності. Після перемоги поясню причини.
Коли ЗСУ надійно закріпиться на рубежі - від вас ніхто не буде це приховувати. Одразу буде офіційно повідомлено.
У нас вже були ці прикрі інциденти коли звільняли Київську область. Тоді ми офіційно займали стриману позицію, бо командуванню операцією потрібна була тиша щодо просування наших військ вперед.
Все, що ми публічно говоримо, спрямоване на виконання оборонного задуму.
Але навіть під моїми відео небайдужі люди та добровольці писали у коментах - «чому ж Маляр замовчує, що таке то село вже наше?».
Відповідаю - тому що нашим ЗСУ так потрібно - щоб під час військової операції була інформаційна тиша.
Вчора знов відбувся показовий випадок шкідливої для оборони публічності.
Відомий блогер вдень оприлюднив інформацію про звільнення села Руська Лозова на Харківщині. І в цьому ж пості оприлюднив ще дві речі, які не треба було публічно писати.
Інформація миттєво набула масштабного розголосу, на нас просто посипались запити і нам довелось її підтверджувати.
А вже ввечері там почалось загострення. Ворог активізувався. І станом на зараз там 6 поранених(‼️оновлюю, поки ви читали цей допис, вже 1 загиблий і 12 поранених. Ось ціна посту і лайків).
Так, цю інформацію вам можуть надавати знайомі військові прямо з передової, але право її публічно поширювати належить Генштабу та Міноборони. Бо ця інформація є частиною військової операції.
Не треба все що ви знаєте писати в соцмережах.
Наше суспільство доросле та емоційно зріле. Добре знає і розуміє що таке війна. Не треба безкінечно шукати приводи для новин про перемоги. Майте терпіння. І дайте спокійно попрацювати ЗСУ.
Ми переможемо💪🇺🇦але на це треба час і терпіння.
Щойно країни заходу висловили свою чітку спільну позицію про військову допомогу Україні, так одразу почали з"являтись вкиди російських інформаційних операцій про те, що міжнародна допомога і, зокрема, зброя - в Україні якось не так обліковується, десь не туди потрапляє, якось незрозуміло використовується і взагалі куди дивляться західні платники податків.
Пам"ятаєте, я вам вже розказувала, що опозиційних росіян теж використовують для інформаційної роботи проти нас з вами. Спочатку вони розділяють біль України, критикують Путіна - ви їм починаєте вірити. І ось тут ім просто через "надійні" джерела у спецслужбах чи органах влади передають ніби то інсайд про те, що в Україні десь не туди потрапляє зброя і інша міжнародна технічна допомога. І виключно з міркувань "справедливості" - вони це починають оприлюднювати.
Це умисна інформаційна кампанія по дискредитації України.
Яка ситуація насправді?
В Україні давно функціонує ефективна та прозора для партнерів система обліку допомоги, яка надходить від донорів і союзників для потреб ЗСУ.
Впроваджена система контролю та звітності має дані про кожний рух і крок зброї, яка до нас надходить, та іншої допомоги.
Ця система повністю відповідає нормам і правилам експортного контролю ЄС та США.
В урядів країн, які надають нам військову допомогу, жодних питань до нас щодо використання зброї та іншої допомоги - немає. Інакше нам би просто не давали наступну партію зброї і тим більше не переходили на більш важке озброєння.
Пам"ятаєте, я вам вже розказувала, що опозиційних росіян теж використовують для інформаційної роботи проти нас з вами. Спочатку вони розділяють біль України, критикують Путіна - ви їм починаєте вірити. І ось тут ім просто через "надійні" джерела у спецслужбах чи органах влади передають ніби то інсайд про те, що в Україні десь не туди потрапляє зброя і інша міжнародна технічна допомога. І виключно з міркувань "справедливості" - вони це починають оприлюднювати.
Це умисна інформаційна кампанія по дискредитації України.
Яка ситуація насправді?
В Україні давно функціонує ефективна та прозора для партнерів система обліку допомоги, яка надходить від донорів і союзників для потреб ЗСУ.
Впроваджена система контролю та звітності має дані про кожний рух і крок зброї, яка до нас надходить, та іншої допомоги.
Ця система повністю відповідає нормам і правилам експортного контролю ЄС та США.
В урядів країн, які надають нам військову допомогу, жодних питань до нас щодо використання зброї та іншої допомоги - немає. Інакше нам би просто не давали наступну партію зброї і тим більше не переходили на більш важке озброєння.
Спільно ГУР Міноборони, ЗСУ, Національна Гвардія, Прикордонна служба розпочали операцію з порятунку заблокованих на території комбінату «Азовсталь» оборонців Маріуполя.
16 травня з «Азовсталі» до медичного закладу у Новоазовську евакуйовано 53 важко поранених для надання медичної допомоги
Ще 211 осіб через гуманітарний коридор були доставлені в Оленівку.
Для подальшого повернення їх додому буде здійснено процедуру обміну.
Щодо оборонців, які все ще залишаються на території «Азовсталь», спільними зусиллями вище названних відомств проводяться заходи з порятунку.
Завдяки оборонцям Маріуполя ми отримали критично важливий час на формування резервів, перегрупування сил та отримання допомоги від партнерів.
Всі поставлені командуванням завдання оборонці Маріуполя виконали у повному обсязі.
На жаль, ми не маємо можливості деблокувати Азовсталь військовим шляхом.
Найважливіше спільне завдання всієї України та всього світу - зберегти життя оборонців Маріуполя.
16 травня з «Азовсталі» до медичного закладу у Новоазовську евакуйовано 53 важко поранених для надання медичної допомоги
Ще 211 осіб через гуманітарний коридор були доставлені в Оленівку.
Для подальшого повернення їх додому буде здійснено процедуру обміну.
Щодо оборонців, які все ще залишаються на території «Азовсталь», спільними зусиллями вище названних відомств проводяться заходи з порятунку.
Завдяки оборонцям Маріуполя ми отримали критично важливий час на формування резервів, перегрупування сил та отримання допомоги від партнерів.
Всі поставлені командуванням завдання оборонці Маріуполя виконали у повному обсязі.
На жаль, ми не маємо можливості деблокувати Азовсталь військовим шляхом.
Найважливіше спільне завдання всієї України та всього світу - зберегти життя оборонців Маріуполя.
Триває Велика Визвольна Війна українського народу.
92 доба повномасштабного вторгнення.
Так, зараз обстановка на фронті залишається складною та має ознаки до подальшого загострення.
Противник задіяв всі сили і засоби для захоплення території та оточення наших військ.
Ворог здійснює вогневий вплив вздовж всієї лінії фронту. Бої досягли максимальної інтенсивності. Ворог штурмує позиції наших військ одночасно на декількох напрямках.
Попереду нас очікує надзвичайно складний і тривалий етап боротьби до повного звільнення наших територій у міжнародно визнаних кордонах.
Треба розуміти, що це війна і нажаль втрати з нашого боку неминучі.
Хочу нагадати, що саме сьогодні, 8 років тому, 26 травня 2014 року, відбувся перший бій за Донецький аеропорт.
Сьогодні весь світ знає: Донецький аеропрорт - це символ незламності українських воїнів. Тепер у цей же ряд стала історія оборони Азовсталі. І оборонці Дапу, і оборонці Маріуполя - це яскрава ілюстрація нашої нескореності і прагнення до свободи. Ці героїчні епізоди російсько-української війни мають бути постійним нагадуванням тим, хто на четвертому місця нашої боротьби знову дістає із ганебних «мюнхенських» шухляд зрадницькі ідеї про умиротворення агресора.
Цей «безсилий пацифізм» ми відкидаємо. Україна боротиметься, а зберегти обличчя путін може, забравшись геть з наших територій.
92 доба повномасштабного вторгнення.
Так, зараз обстановка на фронті залишається складною та має ознаки до подальшого загострення.
Противник задіяв всі сили і засоби для захоплення території та оточення наших військ.
Ворог здійснює вогневий вплив вздовж всієї лінії фронту. Бої досягли максимальної інтенсивності. Ворог штурмує позиції наших військ одночасно на декількох напрямках.
Попереду нас очікує надзвичайно складний і тривалий етап боротьби до повного звільнення наших територій у міжнародно визнаних кордонах.
Треба розуміти, що це війна і нажаль втрати з нашого боку неминучі.
Хочу нагадати, що саме сьогодні, 8 років тому, 26 травня 2014 року, відбувся перший бій за Донецький аеропорт.
Сьогодні весь світ знає: Донецький аеропрорт - це символ незламності українських воїнів. Тепер у цей же ряд стала історія оборони Азовсталі. І оборонці Дапу, і оборонці Маріуполя - це яскрава ілюстрація нашої нескореності і прагнення до свободи. Ці героїчні епізоди російсько-української війни мають бути постійним нагадуванням тим, хто на четвертому місця нашої боротьби знову дістає із ганебних «мюнхенських» шухляд зрадницькі ідеї про умиротворення агресора.
Цей «безсилий пацифізм» ми відкидаємо. Україна боротиметься, а зберегти обличчя путін може, забравшись геть з наших територій.
У нас дуже гарні новини від Медичних сил ЗСУ.
Наші військові хірурги провели операцію, яка не має аналогів у світі!!!
Минулого тижня у військово мобільному госпіталі в одному з прифронтових міст України вперше в Україні виконана сучасна лапароскопічна операція - видалення нирки при вогнепальному пораненні з руйнацією органу.
В мобільному госпіталі виконані вже 2 такі операції і врятовано життя наших воїнів.
Завдяки надскладним технологіям на професіоналізму наших військових хірургів, поранені вже самостійно ходять по палаті.
Такі операції при бойовій травмі нирки не мають аналогів в Світі.
Військові хірурги України тримають стрій та впроваджують сучасні малоінвазивні операції для порятунку важких пораненних.
Наші військові хірурги провели операцію, яка не має аналогів у світі!!!
Минулого тижня у військово мобільному госпіталі в одному з прифронтових міст України вперше в Україні виконана сучасна лапароскопічна операція - видалення нирки при вогнепальному пораненні з руйнацією органу.
В мобільному госпіталі виконані вже 2 такі операції і врятовано життя наших воїнів.
Завдяки надскладним технологіям на професіоналізму наших військових хірургів, поранені вже самостійно ходять по палаті.
Такі операції при бойовій травмі нирки не мають аналогів в Світі.
Військові хірурги України тримають стрій та впроваджують сучасні малоінвазивні операції для порятунку важких пораненних.
Станом на зараз ситуація у районах бойових дій залишається напруженою.
Російські окупаційні війська ведуть інтенсивний вогонь уздовж усієї лінії зіткнення та намагаються бити артилерією вглибину оборони. Ворог намагається провести штурмовы дії вздовж всієї лінії зіткнення у Луганській та Донецькій областях.
Обстановка залишається складною. Це обумовлено загрозою оточення угрупування наших військ у районах Лисичанська та Сєвєродонєцка, де зосереджені основні зусилля ворога.
На Лиманському напрямку загарбники закріплюються у Лимані та проводять перегрупування для подальшого наступу на Слов"янськ.
Атаки у Запорізькій області, на Херсонщині спостерігається накопичення сил та засобів.
Обстановка має ознаки до подальшого загострення.
Російські окупаційні війська ведуть інтенсивний вогонь уздовж усієї лінії зіткнення та намагаються бити артилерією вглибину оборони. Ворог намагається провести штурмовы дії вздовж всієї лінії зіткнення у Луганській та Донецькій областях.
Обстановка залишається складною. Це обумовлено загрозою оточення угрупування наших військ у районах Лисичанська та Сєвєродонєцка, де зосереджені основні зусилля ворога.
На Лиманському напрямку загарбники закріплюються у Лимані та проводять перегрупування для подальшого наступу на Слов"янськ.
Атаки у Запорізькій області, на Херсонщині спостерігається накопичення сил та засобів.
Обстановка має ознаки до подальшого загострення.
Завтра 100 днів повномасштабного вторгнення
У нас є Герої-військовослужбовці, є міста - герої, тепер через 100 днів ми можемо сказати, що ми - країна-герой.
Ми за ці 100 днів пережили жахи, яких Європа не знала вже давно.
100 днів як світ дізнався, що Росія - не монстр, а звичайне середньовічне плем’я.
У них сучасні гіперзвукові ракети, але солдати мародерять навіть унітази. У них балет і Пушкін, але культури не більше ніж на вбивства і зґвалтування. У них геополітика, але тілами російських солдат була встелена земля на Київщині та Чернігівщині.
Від Львова до Харкова, а насправді від Вашингтона до Токіо, українці з усіх куточків світу допомагають боронити нашу Батьківщину.
За 100 днів ми пройшли шлях до націотворення більший ніж за останні сотні років.
Але ми не знаємо дня завершення війни. А отже, ми не зможемо завтра закреслити як у дембельському календарі ще один день до дня демобілізації.
Тому 99й, 100й, 101й - це просто воєнний календар.
За ці сто днів стало вкотре зрозуміло, що основна мета Російської Федерації - руйнування української державності.
РФ не готова поступатись жодною ціллю та здійснює підготовку до ведення тривалої війни.
P.S. Сьогодні відбувся наш черговий брифінг - Міноборони та Збройних сил. Ми поінформували суспільство про нашу роботу та про оперативну ситуацію на фронті.
У нас є Герої-військовослужбовці, є міста - герої, тепер через 100 днів ми можемо сказати, що ми - країна-герой.
Ми за ці 100 днів пережили жахи, яких Європа не знала вже давно.
100 днів як світ дізнався, що Росія - не монстр, а звичайне середньовічне плем’я.
У них сучасні гіперзвукові ракети, але солдати мародерять навіть унітази. У них балет і Пушкін, але культури не більше ніж на вбивства і зґвалтування. У них геополітика, але тілами російських солдат була встелена земля на Київщині та Чернігівщині.
Від Львова до Харкова, а насправді від Вашингтона до Токіо, українці з усіх куточків світу допомагають боронити нашу Батьківщину.
За 100 днів ми пройшли шлях до націотворення більший ніж за останні сотні років.
Але ми не знаємо дня завершення війни. А отже, ми не зможемо завтра закреслити як у дембельському календарі ще один день до дня демобілізації.
Тому 99й, 100й, 101й - це просто воєнний календар.
За ці сто днів стало вкотре зрозуміло, що основна мета Російської Федерації - руйнування української державності.
РФ не готова поступатись жодною ціллю та здійснює підготовку до ведення тривалої війни.
P.S. Сьогодні відбувся наш черговий брифінг - Міноборони та Збройних сил. Ми поінформували суспільство про нашу роботу та про оперативну ситуацію на фронті.
Наші військові лікарі роблять дива!
За статистичними даними📈 більшість поранених з вогнепальними ушкодженнями серця гинуть до надходження в лікарню🏥.
Адже такі поранення призводять до значої крововтрати з розвитком тампонади серця🫀.
Летальність на догоспітальному етапі сягає до 90%.
Шанси залишитись живим при такому пораненні мінімальні. Але наші військові хірурги борються за життя до останнього.
В одному з прифронтових мобільних госпіталів врятували військовослужбовця з проникаючим пораненням в серце.
Спочатку була швидка та професійна доставка пораненого бойовими медиками у госпіталь. Ну а далі - професіоналізм військових хірургів та анестезіологів врятували життя бійцю!
Операція тривала 2️⃣ години.
Зараз поранений вже проходить етап реабілітації та почуває себе добре✅.
На згадку про смертельне поранення військовослужбовцю нагадує лише шрам після операції❤️🩹..та осколок металу, який хірурги подарували на згадку.
За статистичними даними📈 більшість поранених з вогнепальними ушкодженнями серця гинуть до надходження в лікарню🏥.
Адже такі поранення призводять до значої крововтрати з розвитком тампонади серця🫀.
Летальність на догоспітальному етапі сягає до 90%.
Шанси залишитись живим при такому пораненні мінімальні. Але наші військові хірурги борються за життя до останнього.
В одному з прифронтових мобільних госпіталів врятували військовослужбовця з проникаючим пораненням в серце.
Спочатку була швидка та професійна доставка пораненого бойовими медиками у госпіталь. Ну а далі - професіоналізм військових хірургів та анестезіологів врятували життя бійцю!
Операція тривала 2️⃣ години.
Зараз поранений вже проходить етап реабілітації та почуває себе добре✅.
На згадку про смертельне поранення військовослужбовцю нагадує лише шрам після операції❤️🩹..та осколок металу, який хірурги подарували на згадку.
Про сто днів повномасштабної війни сьогодні багато сказано.
І мабуть кожен з вас згадував сьогодні своє життя до 24 лютого. Згадував і запитував себе - коли все знову буде як було?
Вже ніколи.
Ми всі змінились. І цей процес незворотній.
Країна наша теж змінилась - і це теж процес незворотній.
Давайте дивитись не у минуле, а в майбутнє.
У майбутньому ми переможемо - бо не здамося на півшляху і не проґавимо цей історичний шанс.
В майбутньому ми станемо сильною у воєнному розумінні державою.
В майбутньому ми станемо архітекторами нової моделі колективної безпеки в світі.
Війна остаточно відправить Росію у минуле, а за Україною буде майбутнє.
І мабуть кожен з вас згадував сьогодні своє життя до 24 лютого. Згадував і запитував себе - коли все знову буде як було?
Вже ніколи.
Ми всі змінились. І цей процес незворотній.
Країна наша теж змінилась - і це теж процес незворотній.
Давайте дивитись не у минуле, а в майбутнє.
У майбутньому ми переможемо - бо не здамося на півшляху і не проґавимо цей історичний шанс.
В майбутньому ми станемо сильною у воєнному розумінні державою.
В майбутньому ми станемо архітекторами нової моделі колективної безпеки в світі.
Війна остаточно відправить Росію у минуле, а за Україною буде майбутнє.
Недобросовісний постачальник м"ясних консервів до військових частин тепер зобов"язаний поставити близько 164 тон якісних консервів на заміну зіпсованих.
На це є постанова Північного апеляційного господарського суду у справі №910/2222/21
Це наш юридичний фронт, на якому Міноборони воює і перемагає.
В нас є ще багато цікавих виграних справ, про які ми інформуємо під час брифінгів.
Зокрема, Міноборони повертає неправомірно вилучені землі оборони та приміщення.
Приміром, у травні 2022 року Господарським судом Одеської області прийнято три судових рішення про поновлення прав держави в особі МІноборони на земельні ділянки на території Болградського району - загальною площею майже 2,5 тисяч гектарів (вартістю 65 млн. грн.)
Або інше повернення - понад 1000 квадратних метрів незаконно виведеного зі сфери управління Міноборони у Львівській області. Про що є Постанова Західного апеляційного господарського суду від 26 травня 2022р.
А ще юридична служба Міноборони повернула через суд 2,9 млн. грн. авансової оплати, яка була свого часу перерахована компанії за будвництво казарми поліпшеного планування. Компанія гроші отримала, але будівництво так і не розпочалось. Постанова Північного апеляційного господарського судк від 06 червня 2022.
На це є постанова Північного апеляційного господарського суду у справі №910/2222/21
Це наш юридичний фронт, на якому Міноборони воює і перемагає.
В нас є ще багато цікавих виграних справ, про які ми інформуємо під час брифінгів.
Зокрема, Міноборони повертає неправомірно вилучені землі оборони та приміщення.
Приміром, у травні 2022 року Господарським судом Одеської області прийнято три судових рішення про поновлення прав держави в особі МІноборони на земельні ділянки на території Болградського району - загальною площею майже 2,5 тисяч гектарів (вартістю 65 млн. грн.)
Або інше повернення - понад 1000 квадратних метрів незаконно виведеного зі сфери управління Міноборони у Львівській області. Про що є Постанова Західного апеляційного господарського суду від 26 травня 2022р.
А ще юридична служба Міноборони повернула через суд 2,9 млн. грн. авансової оплати, яка була свого часу перерахована компанії за будвництво казарми поліпшеного планування. Компанія гроші отримала, але будівництво так і не розпочалось. Постанова Північного апеляційного господарського судк від 06 червня 2022.
Прошу максимально поширити ці контакти.
Це дуже важливо для людей, у яких близькі або родичі безвісті зникли під час війни.
В такій ситуації важливо звертатись безпосередньо до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин.
Коли звернення надходить до інших органів влади та інституцій, які не уповноважені займатись цим питанням, ви можете втратити критично важливий час.
Це дуже важливо для людей, у яких близькі або родичі безвісті зникли під час війни.
В такій ситуації важливо звертатись безпосередньо до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин.
Коли звернення надходить до інших органів влади та інституцій, які не уповноважені займатись цим питанням, ви можете втратити критично важливий час.
Через російську збройну агресію, в Україні близько 160 тисяч кв.км потребують обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів. Це площа набагато більша ніж Греція або дві Хорватії.
Такі масштаби є викликом!
Міністерство оборони України та Женевський гуманітарний центр розмінування опрацьовують спільні проєкти з протимінної діяльності, щоб повернути безпеку та спокій на звільнені від армії загарбника території.
Під головуванням Міністра оборони створений Національний орган з протимінної діяльності, який уже працює та здійснює координацію й комунікацію між усіма органами державної влади та міжнародними організаціями у питаннях протимінної діяльності.
Такі масштаби є викликом!
Міністерство оборони України та Женевський гуманітарний центр розмінування опрацьовують спільні проєкти з протимінної діяльності, щоб повернути безпеку та спокій на звільнені від армії загарбника території.
Під головуванням Міністра оборони створений Національний орган з протимінної діяльності, який уже працює та здійснює координацію й комунікацію між усіма органами державної влади та міжнародними організаціями у питаннях протимінної діяльності.
Інформація за даними Головногоуправління розвідки Міністерства оборони України , яка щойно була озвучена мною на щотижневому брифінгу сил оборони:
Безпекова ситуація довкола України залишається складною. РФ четвертий місяць веде повномасштабну війну проти нашої Держави.
Основними стратегічними воєнно-політичними та воєнно-економічними цілями Росії по відношенню до нашої Держави залишається повне знищення української державності та нації, а також руйнування воєнного та економічного потенціалів України.
З огляду на те, що Росія неспроможна вести успішні наступальні бойові дії одночасно на декількох напрямках, на теперішній час, основні зусилля Кремля зосереджені на встановлення повного контролю над територією Луганської та Донецької обл. Для цього російські війська намагаються оточити та знищити підрозділи Сил оборони у районах Сєвєродонецька, Лисичанська, Золоте, Слов’янська та Краматорська.
Противник продовжує використовувати високоточні засоби ураження наземного, повітряного та морського базування. Найбільшу загрозу становлять ОТРК “Искандер-М”, крилаті ракети Х-101/Х-555, крилаті ракети морського базування комплексу “Калібр-НК/ПЧ”, які можуть наносити удари на всю глибину території України.
Одна з основних цілей – знищення запасів МТЗ та ОВТ, що надходять від іноземних партнерів, а також пошкодження транспортної інфраструктури, яка використовується для перекидання вантажів воєнного та цивільного призначення.
З огляду на зазначене, передбачається, що Росія продовжить наступальні дії з метою оточення угруповання військ ЗС України у районі Золоте, Лисичанськ, Сєвєродонецьк та вихід на адміністративний кордон Луганської обл.
У подальшому дії Росії у значній мірі залежатимуть від наявності в Україні ресурсів для ведення бойових дій та масштабів міжнародної воєнної допомоги.
Кремль планує використати військові здобутки як ключовий важіль впливу на переговорах з українською владою.
Водночас Росія намагається нарощувати заходи спрямовані на довгострокове утримання тимчасово окупованих територій України.
Активізувалось завезення родин військовослужбовців російських окупаційних військ до захоплених російськими агресорами українських населених пунктів, зокрема до міста Херсон.
Новоприбулі т. зв. російські переселенці самовільно заселяють залишені будинки і квартири українських громадян, які виїхали рятуючи своє життя з початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого ц. р.
Крім того, російські загарбники посилюють заходи з примусової паспортизації населення захоплених територій.
Не виключається, що зазначені заходи проводяться з метою штучного збільшення частки місцевого населення, яке буде зобов’язане гарантовано підтримати плани кремля щодо анексії тимчасово окупованих територій у разі проведення т. зв. «референдуму».
Безпекова ситуація довкола України залишається складною. РФ четвертий місяць веде повномасштабну війну проти нашої Держави.
Основними стратегічними воєнно-політичними та воєнно-економічними цілями Росії по відношенню до нашої Держави залишається повне знищення української державності та нації, а також руйнування воєнного та економічного потенціалів України.
З огляду на те, що Росія неспроможна вести успішні наступальні бойові дії одночасно на декількох напрямках, на теперішній час, основні зусилля Кремля зосереджені на встановлення повного контролю над територією Луганської та Донецької обл. Для цього російські війська намагаються оточити та знищити підрозділи Сил оборони у районах Сєвєродонецька, Лисичанська, Золоте, Слов’янська та Краматорська.
Противник продовжує використовувати високоточні засоби ураження наземного, повітряного та морського базування. Найбільшу загрозу становлять ОТРК “Искандер-М”, крилаті ракети Х-101/Х-555, крилаті ракети морського базування комплексу “Калібр-НК/ПЧ”, які можуть наносити удари на всю глибину території України.
Одна з основних цілей – знищення запасів МТЗ та ОВТ, що надходять від іноземних партнерів, а також пошкодження транспортної інфраструктури, яка використовується для перекидання вантажів воєнного та цивільного призначення.
З огляду на зазначене, передбачається, що Росія продовжить наступальні дії з метою оточення угруповання військ ЗС України у районі Золоте, Лисичанськ, Сєвєродонецьк та вихід на адміністративний кордон Луганської обл.
У подальшому дії Росії у значній мірі залежатимуть від наявності в Україні ресурсів для ведення бойових дій та масштабів міжнародної воєнної допомоги.
Кремль планує використати військові здобутки як ключовий важіль впливу на переговорах з українською владою.
Водночас Росія намагається нарощувати заходи спрямовані на довгострокове утримання тимчасово окупованих територій України.
Активізувалось завезення родин військовослужбовців російських окупаційних військ до захоплених російськими агресорами українських населених пунктів, зокрема до міста Херсон.
Новоприбулі т. зв. російські переселенці самовільно заселяють залишені будинки і квартири українських громадян, які виїхали рятуючи своє життя з початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого ц. р.
Крім того, російські загарбники посилюють заходи з примусової паспортизації населення захоплених територій.
Не виключається, що зазначені заходи проводяться з метою штучного збільшення частки місцевого населення, яке буде зобов’язане гарантовано підтримати плани кремля щодо анексії тимчасово окупованих територій у разі проведення т. зв. «референдуму».
Розумію, що усіх зараз цікавлять деталі чергової зустрічі у форматі Рамштайн та міністрів оборони країн НАТО.
Проте, ми неодноразово підкреслювали позицію Міноборони – ми не концентруємось на процесі отримання зброї. Ми коментуємо результати. Або навіть чекаємо, коли про результати використання зброї, яку поставило Міноборони, повідомлять Збройні Сили.
Важливо, що майданчик у форматі «Рамштайн», який виник завдяки лідерству США, розвивається.
Доєдналося ще 3 країни – Грузія, Молдова та Еквадор. Низка партнерів вже оголосила про нові поставки. Вони стосуються посилення берегової оборони, артилерії та інших важливих компонентів оборони, зокрема – засобів зв’язку.
Користуючись нагодою, хочу від імені Міноборони подякувати усім партнерам, які сьогодні підтримують Україну у відсічі російській агресії.
Проте, ми неодноразово підкреслювали позицію Міноборони – ми не концентруємось на процесі отримання зброї. Ми коментуємо результати. Або навіть чекаємо, коли про результати використання зброї, яку поставило Міноборони, повідомлять Збройні Сили.
Важливо, що майданчик у форматі «Рамштайн», який виник завдяки лідерству США, розвивається.
Доєдналося ще 3 країни – Грузія, Молдова та Еквадор. Низка партнерів вже оголосила про нові поставки. Вони стосуються посилення берегової оборони, артилерії та інших важливих компонентів оборони, зокрема – засобів зв’язку.
Користуючись нагодою, хочу від імені Міноборони подякувати усім партнерам, які сьогодні підтримують Україну у відсічі російській агресії.