​​❗️ Розмір інвестицій: яка вартість створення агропереробних підприємств у межах індустріального парку

🟢 Повноцінний запуск агропереробних виробництв у межах індустріального парку може коштувати від $20 млн до $100 млн залежно від масштабів і кількості виробництв (зазвичай від 5 до 15 резидентів).

🟢 У деяких випадках капітальні інвестиції сягають $200 млн.

🟢 Якщо йдеться про окреме виробництво, сума інвестицій може варіюватися від $1 млн до $10 млн залежно від потужності підприємства, технологій, типу сировини та наявної інфраструктури.

➡️ Детальніші розрахунки, переваги індустріального парку та пільги для виробництва у #БЛОГИ
Олександр Бататін, власник та CEO компанії ТОВ «АБ Агро Проджект Груп»

❗️ Агробізнес під захистом: юридичні стратегії для успішного інвестування в Україну

✅ Захист права власності на землю
✅ Оптимізація корпоративної структури
✅ Дотримання екологічних і регуляторних норм
✅ Стратегії фінансового захисту
✅ Захист прав інвестора та судові механізми

Реалізація продуманих юридичних стратегій стає невід’ємною частиною успішного інвестування в агробізнес України, що дозволяє не тільки мінімізувати ризики, але й використати всі можливості для сталого розвитку галузі.

Деталі у #БЛОГИ
Дмитро Сирота, керуючий партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners

​​❗️ Нові умови: які найбільші виклики для аграріїв приготував 2025 рік

У 2024 році агропродукція традиційно зберегла своє лідерство, склавши 59% загального експорту України. Водночас частка агропромислового сектору у ВВП склала близько 20%. Такі показники вкотре підкреслюють ключову роль агросектору в економіці країни та його стійкість у складних умовах.

Які ж чинники вплинули на розвиток аграрної галузі у 2024 році, та чого чекати 2025 року з погляду комітетів Європейської Бізнес Асоціації?

✅ Зернова галузь
➡️ ...важливо і надалі працювати над гармонізацією нормативно-правової бази зернової та олійної галузі України відповідно до стандартів ЄС...

✅ Ветеринарна галузь
➡️ ...завданнями для ветеринарної спільноти на 2025 рік є оновлення і гармонізація законодавства з європейськими вимогами, розробка нових процедур, оновлення інструкцій по боротьбі з хворобами тварин і птиці...

✅ Агрохімія
➡️ ...у 2025 році агрохімічна галузь готується до участі України в першому раунді переговорів про вступ до ЄС. Агрохімічний комітет Асоціації готовий долучитися до процесу і допомогти перемовникам від України підготувати позицію, яка захистить інтереси вітчизняних аграріїв та допоможе їм адаптуватися до нових правил...

Деталі у #БЛОГИ
Світлана Михайловська, заступник виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації

❗️ Якщо система бронювання не зміниться — фермерства не стане

Фермерство в прифронтовій зоні — це не просто бізнес, а питання продовольчої безпеки країни. Але нинішня система бронювання працівників не враховує реалій, у яких ми змушені працювати. В результаті українське сільське господарство, особливо на півдні, опиняється під загрозою.

✅ Система бронювання передбачає, що агропідприємства можуть залишити у себе лише 50% робочої сили. Решта має йти до війська. Це рішення, можливо, працює у спокійних регіонах, але для Херсонщини воно не просто недоцільне, а руйнівне.

Фермери мають чітке розуміння того, якою має бути система бронювання:

🟢 Бронювання більше працівників у прифронтових зонах. Як варіант: одна людина на кожні 300 га.
🟢 Спрощення процедури подання документів.
🟢 Скасування вимоги щодо мінімальної зарплати у 20 тис. грн.
🟢 Можливість бронювання сезонних працівників.

Детальніше у #БЛОГИ
Сергій Сорокунський, спізасновник ФГ «Сапфір Агро»

​​❗️ Проблема не в підвищенні тарифів, а в технологічній відсталості Укрзалізниці

Технологічна відсталість «Укрзалізниці» підриває ефективність усіх залежних від залізничної логістики виробників України та після підвищення тарифу коштуватиме бізнесу від 36 млрд грн додаткових витрат.

Ця сума складається з 26 млрд грн безпосередньо підвищення тарифу для компенсації операційних витрат монополії та від 10 додаткових млрд грн, які бізнеси змушені витрачати на взаємодію із застарілою бізнес-моделлю УЗ.

Бізнес має консолідовано ініціювати цифровізацію вантажоперевезень та наполегливо рекомендувати «Укрзалізниці» почати з таких кроків:

✅ перегляду правил і регламентів й скасування норм, які штучно ускладнюють користування залізницями та гальмують їх розвиток;
✅ впровадження засобів відстеження вантажних вагонів;
✅ автоматизації управління перевезеннями;
✅ впровадження взаємодії через API.

Деталі у #БЛОГИ
Юрій Щуклін, експерт ринку логістики, радник президії УКАБ та голова асоціації «Цифрові шляхи свободи»

❗️ Що стримує широке використання аутогенних вакцин в Україні

Антибіотикорезистентність у тваринництві є однією з найнебезпечніших загроз для глобального здоров'я, що стосується не лише тварин, а й людей.

Тривале або неналежне використання антибіотиків веде до мутацій у бактерій, які стають стійкими до лікування.

🟢В Україні заходи, спрямовані на боротьбу з антибіотикорезистентністю в тваринництві, лише починають впроваджуватися.

Для розробки аутогенних вакцин українське законодавство вимагає проведення досліджень на базі лабораторій і установ ветеринарної медицини, отримання відповідних дозволів на проведення досліджень та акредитацію згідно з вимогами законодавства.

Деталі у #БЛОГИ
Ганна Петькун, менеджерка Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації

​​❗️ Медіація в агросекторі: чи можливі позасудові альтернативні способи розв’язання конфліктів

Агросектор — це не лише про врожаї, а й про складну систему відносин між фермерами, орендодавцями, постачальниками, інвесторами та громадами. Конфлікти тут можуть стати серйозною загрозою: суперечки за землю, невиконані договори, проблеми з постачанням чи спільним використанням ресурсів.

🟢 Зазвичай усі думають, що вирішення конфлікту можливе лише в судовому порядку. Але, як не прикро визнавати, наразі українці зневірились у вирішенні свого питання через суд. Сьогодні особливо гостро стоїть питання пошуку шляхів підвищення ефективності судочинства в Україні.

Тому є місце медіації в агросекторі, й вона приносить суттєво більший результат для успішного вирішення спорів.

Деталі у #БЛОГИ
Ганна Гладун, юрист з земельних питань, Земельний фонд України

​​❗️ Доступ до фінансування для фермерів у прифронтових областях: питання виживання, а не розвитку

Банки не кредитують бізнес у прифронтових областях, а відновлення після обстрілів — нова реальність.

Що потрібно фермерам у прифронтовій зоні?

✅ Створення спеціальних фінансових програм для агропідприємств у зоні підвищеного ризику. Це можуть бути безвідсоткові кредити під гарантії держави або спеціальні фонди відновлення.
✅ Державні гранти на відбудову господарств після обстрілів. Фермери не можуть самотужки покривати збитки від руйнувань, інакше аграрний бізнес просто зникне.
✅ Фінансування розмінування полів — без цього не буде ані врожаю, ані подальшого розвитку агросектору.
✅ Механізми страхування посівів і майна від військових ризиків, адже без гарантій відшкодування втрат банки не підуть на кредитування фермерів.

Деталі у #БЛОГИ
Сергій Сорокунський, співзасновник ФГ «Сапфір Агро»

❗️ Потрійне промивання порожньої тари з-під ЗЗР: що це і для чого необхідне?

Потрійне промивання — це метод очищення порожньої тари від залишків хімічних речовин шляхом її триразового ополіскування водою. Ця процедура дозволяє мінімізувати концентрацію залишків ЗЗР у тарі, що робить її безпечнішою для подальшого збирання, транспортування та рециклінгу.

✅ Чому важливо проводити потрійне промивання?
✅ Як правильно проводити потрійне промивання?
✅ Як здати тару онлайн?

Деталі у #БЛОГИ
Олександр Тихоненко, координатор проєкту «Агро Варта» Європейської Бізнес Асоціації

​​❗️ Chemical Leasing: дотримуватися сталого підходу до використання хімічних речовин

Відновлення ґрунтів є надважливим завданням, щоб зменшити наслідки впливу деградації земель.

Агроекологія має стати обов’язковим складником сучасного енергоощадного оптимально затратного і ґрунтозахисного землеробства. Саме тому ТОВ «Дюнгер» надає велику увагу покращенню ефективності азотного та фосфорного живлення.

Деталі у #БЛОГИ
Інна Камишова, директор ТОВ «Дюнгер»

​​❗️ Ринок самохідної с/г техніки відновлюється: аналіз сегмента тракторів

Показники 2024 року вказують на повернення до показника 2019-2020 року і вихід з просідання ринку 2022-2023 років.

Втім варто не забувати, що 2021 рік завдяки збігу вдалих факторів (високі врожаї, прибуткові ціни), був рекордним щодо продажів.

Минулорічні показники додають стриманого оптимізму — зростання продажів на 40,5% порівнюючи з 2023 роком, і на 24% проти 2022 року.

❗️❗️ Наразі, виглядає так, що ринок тракторів стабілізувався, але ще не досяг піку.

Деталі у #БЛОГИ
Олег Нестеров, координатор комітету техніки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»

❗️ Для експортної конкурентоспроможності Україна повинна мати план Б у логістичних шляхах

Йдеться про резервні логістичні маршрути — ізмаїльський кластер портів на Дунаї та західні сухопутні кордони.

Рятівні логістичні шляхи країни перших років війни сьогодні самі потребують порятунку, і бізнес, попри свою гнучкість і адаптивність, не забезпечить їхнього функціонування без відповідної державної стратегії.

Деталі у #БЛОГИ
Юрій Щуклін, експерт ринку логістики, радник президії УКАБ із залізничної логістики та голова асоціації «Цифрові шляхи свободи»

​​📌 Еквівалентність насіння олійних, сої та буряків у ЄС: що змінюється?

🟢Днями Європарламент ухвалив рішення про еквівалентність українського насіння соняшнику, олійного ріпаку, сої та буряків. Це означає, що наші виробники отримають широкий доступ до ринків ЄС

Серед основних вимог для виробників в рамках визнаної еквівалентності насіння соняшнику, олійного ріпаку, буряку та сої слід зазначити наступні:

✅сорти культур мають бути зареєстровані в тій країні, куди вони постачаються
✅наявність сертифікатів на насіння міжнародного зразка
✅дотримання фітосанітарних вимог в країні постачання

Коли механізм запрацює? Читайте в #блоги виконавчої директорки Насіннєва асоціація України Сюзани Григоренко

​​❗️ Трансформація ринку цибулі в Україні: нові регіони та експортні можливості

Український цибулевий ринок пережив кардинальну трансформацію: змінилася географія вирощування, з'явилися нові виробники, відбулася технологічна адаптація до змінених кліматичних умов.

✅ При цьому українська цибуля зберегла суттєву цінову перевагу порівняно з європейською, що створює унікальне вікно можливостей для експорту: основними ринками збуту залишаються Румунія, Болгарія, Австрія та Чорногорія.

✅ Втім загальний вал у 2024 році виявився меншим на 20-25%. Тобто площі збереглися, але спостерігається суттєве зниження врожайності.

Про технології, що роблять цибулю врожайною та експортною, читайте у #БЛОГИ
Володимир Воєводін, менеджер з управління кампаніями ТОВ «БАСФ Т.О.В.»

​​❗️ Реформа ветеринарного законодавства: чи є загроза постачанню ліків для тварин?

Чи можуть зміни до ветеринарного законодавства покращити доступ до якісних препаратів? Чи навпаки — створити нові бар’єри для ринку та ускладнити постачання ліків для тварин?

В Україні триває обговорення оновлення закону «Про ветеринарну медицину» в межах гармонізації з європейськими нормами.

✅ Однак частина запропонованих змін викликає занепокоєння у бізнес-спільноти, адже містить ризики не лише для виробників, а й для всього сектору ветеринарної медицини.

Деталі у #БЛОГИ
Ганна Петькун, менеджерка Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації

❗️ Розумне годування: як інновації змінюють тваринницьку галузь

Утримання великої рогатої худоби вимагає комплексного підходу, особливо до харчування. Неправильно складений раціон може призвести не лише до зниження надоїв або приростів маси, але й спровокувати серйозні проблеми зі здоров’ям.

Проте навіть ідеально розрахований раціон не дасть бажаного ефекту без ретельного контролю всіх етапів годівлі. Одним із ключових факторів є якість корму та його доступність для тварин. Дослідження показують, що корови повинні мати вільний доступ до їжі щонайменше 20 годин на добу, оскільки їхня травна система розрахована на постійне пережовування.

Деталі у #БЛОГИ
Олександр Буднік, керівник напряму тваринництва агрогрупи «Агрейн»

❗️ Гроші під обстрілами: яке фінансування доступне аграріям Херсонщини

Після деокупації Херсонщини аграрії знову вийшли в поля. Хтось із останніх сил відновлює ферми, інші — починають з нуля. Усі чекають одного: конкретної підтримки. Не у вигляді гасел, а через реальні фінансові інструменти. Але що з цього сьогодні справді працює?

✅ Банківське кредитування — повз касу
✅ Державні програми — формально доступні, фактично недієві
✅ Гранти — шанс, але дуже обмежений
✅ Реальна потреба — окрема система підтримки

Деталі у #БЛОГИ
Сергій Сорокунський, співвласник фермерського господарства «Сапфір Агро»

​​❗️ Топ-8 найпопулярніших напрямів у ресторанному бізнесі

Чимало підприємців на низькому старті або вже стартували в очікуванні швидшого закінчення війни.

Що ж будуть відкривати?
✅ Кафе-бістро невеликої площі.

✅ Пекарні та хлібні.

✅ Азійська кухня, зокрема японська, китайська, вьєтнамська.

✅ Комфорт-фуд у різних його проявах.

✅ Великі рекреаційно-готельні комплекси з ресторанами, басейнами.

✅ Колаборації з присутністю нових страв у звичних меню.

✅ Бари.

✅ Заклади типу «дешево та сердито».

Більше деталей у #БЛОГИ
Ольга Насонова, директорка аналітичного центру «Ресторани України»

❗️ Синергія відповідальності: як безпечне використання ЗЗР і постійна комунікація з пасічниками посилюють агроекспорт України

Фальсифікат завдає комплексної шкоди:

✅ Державі
✅ Агровиробництву
✅ Людині

Особливо небезпечні фальсифіковані ЗЗР для бджіл. Саме тому критично важливим є використання якісних, зареєстрованих ЗЗР, що внесені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів України.

❗️❗️ Налагоджена співпраця між аграріями та пасічниками безпосередньо сприяє не лише збереженню здорових бджолосімей, але й значному зростанню експорту українського меду.

Постійна й ефективна комунікація між аграріями та пасічниками, підкріплена сучасними цифровими інструментами, дозволяє мінімізувати ризики та вибудувати взаємовигідне партнерство.

Деталі у #БЛОГИ
Ганна Каширіна, координатор комітету захисту рослин та насіння УКАБ

❗️ Мільйони, які могли б залишитися в Україні: чому треба стимулювати переробку олійних

🌻Україна здатна вирощувати понад 24 млн тонн олійних культур. Основні з них — соняшник, ріпак і соя. Власними потужностями Україна переробляє майже весь урожай соняшнику, експортує готову продукцію — цінні олію та шрот

З соєю і ріпаком ситуація дзеркальна. У 2024/2025 маркетинговому році ми переробили 2,3 млн тонн сої, а експортували — 3,8 млн тонн. З ріпаком ще гірше: 0,5 млн тонн і 3,2 млн тонн відповідно

📊За розрахунками «Укроліяпром», якби оці мільйони тонн сировини (у загальному 7 млн тонн) були перероблені в Україні, а не експортовані за кордон, ми отримали б до ВВП щонайменше $420 млн

Чи могли б ми виготовити з власного врожаю олію і шрот, заробивши ці кошти для України?

Деталі у #БЛОГИ
Степан Капшук, гендиректор асоціації «Укроліяпром»