#ТатаДумка 104
Привіт, тати!
📙 Кілька думок згідно з прочитаним «СПРОЩУЙ» - Білл Хайбелс
У публікації ТатаДумка 103 було питання
❓ Чи буває що ти відчуваєш щось подібне: - «Щось я забігався занадто, виснажився, заплутався…»?
На даний момент 179 людей бачили це питання і 13 людей відповіли на нього: - 11 відповіли – «Буває»; - 2 відповіли що впорались з цим; - І жоден не відповів, що з ним такого не було ніколи.
Це дає привід мені припустити, що близько 85% чоловіків (можливо й жінок) живуть в стані «забігався занадто, виснажився, заплутався…», а 15% також раніше переживали такі відчуття, але якимось чином впорались з проблемою.
По собі знаю, що цей стан і ці відчуття не те що не приємні, а буквально деструктивні і руйнівні, і не тільки для самої людини, але й 100% для її найближчого оточення – сім’ї. Тому з тим щось потрібно робити не відкладаючи справу в довгий ящик.
«Тільки конкретні кроки приносять результат» - це фраза, котрою варто озброїтись, для того щоб в житті відбувались будь які добрі зміни.
В кожного з нас є певний РЕЗЕРВУАР енергії і сил. Безперечно він не безмежний, він постійно кудись і на щось витрачається. Питання в тому КУДИ і НА ЩО? І не менш важливе питання – ЧИ МІЙ РЕЗЕРВУАР відновлюється?
Я ж мушу «прив’язати» тему до теми ефективного батьківства 😊.
1️⃣ Я, як тато, маю слідкувати куди себе витрачаю, щоб не витрачатись «в пусту»
2️⃣ Я маю піклуватись про РЕЗЕРВУАР своєї сім’ї.
3️⃣ Я маю навчити мудро використовувати свою енергію дітей. А ефективно це робити я зможу тільки тоді, коли сам буду практиком цієї справи.
🧩 #TаtоHack
Знайди 15 хв. Часу і дай відповідь собі на питання, що записане нижче.
А потім повернись сюди, і відміть свою відповідь.
Маєш що сказати з теми? Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓ Чи задоволений ти тим, куди витрачається твій РЕЗЕРВУАР?
Привіт, тати!
📙 Кілька думок згідно з прочитаним «СПРОЩУЙ» - Білл Хайбелс
У публікації ТатаДумка 103 було питання
❓ Чи буває що ти відчуваєш щось подібне: - «Щось я забігався занадто, виснажився, заплутався…»?
На даний момент 179 людей бачили це питання і 13 людей відповіли на нього: - 11 відповіли – «Буває»; - 2 відповіли що впорались з цим; - І жоден не відповів, що з ним такого не було ніколи.
Це дає привід мені припустити, що близько 85% чоловіків (можливо й жінок) живуть в стані «забігався занадто, виснажився, заплутався…», а 15% також раніше переживали такі відчуття, але якимось чином впорались з проблемою.
По собі знаю, що цей стан і ці відчуття не те що не приємні, а буквально деструктивні і руйнівні, і не тільки для самої людини, але й 100% для її найближчого оточення – сім’ї. Тому з тим щось потрібно робити не відкладаючи справу в довгий ящик.
«Тільки конкретні кроки приносять результат» - це фраза, котрою варто озброїтись, для того щоб в житті відбувались будь які добрі зміни.
В кожного з нас є певний РЕЗЕРВУАР енергії і сил. Безперечно він не безмежний, він постійно кудись і на щось витрачається. Питання в тому КУДИ і НА ЩО? І не менш важливе питання – ЧИ МІЙ РЕЗЕРВУАР відновлюється?
Я ж мушу «прив’язати» тему до теми ефективного батьківства 😊.
1️⃣ Я, як тато, маю слідкувати куди себе витрачаю, щоб не витрачатись «в пусту»
2️⃣ Я маю піклуватись про РЕЗЕРВУАР своєї сім’ї.
3️⃣ Я маю навчити мудро використовувати свою енергію дітей. А ефективно це робити я зможу тільки тоді, коли сам буду практиком цієї справи.
🧩 #TаtоHack
Знайди 15 хв. Часу і дай відповідь собі на питання, що записане нижче.
А потім повернись сюди, і відміть свою відповідь.
Маєш що сказати з теми? Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓ Чи задоволений ти тим, куди витрачається твій РЕЗЕРВУАР?
#ТатаДумка 105
Привіт, тати!
📙 Кілька думок згідно з прочитаним «СПРОЩУЙ» - Білл Хайбелс
Згідно з попереднім опитуванням, 80% з тих, хто прийняв участь в ньому, м’яко кажучи не дуже задоволені тим, куди витрачається РЕЗЕРВУАР їх енергії і сил.
Між іншим я в числі цих 80%. Хоча організація мого життя мені подобається дедалі більше, все ж, навряд чи я зможу колись відповісти як інших 10% учасників, що я цілком задоволений. 😊 Але може й колись я себе саме так і відчую. 😊
Ну й 10% вказали, що мають повну халепу в цьому питанні…
В будь якому випадку, кожному з нас потрібно починати або продовжувати цілеспрямований рух до впорядкування свого життя.
Бо ми пам’ятаємо, що від нас навчаються наші діти, а їм ми хочемо добра більше ніж собі.
Як писав Кові – «спочатку робіть те, що має бути спочатку».
Тоді що в нашому випадку має бути спочатку?
Білл Хайбелс говорить про те, що життя спрощується, коли людина повністю «підлаштовує» його згідно свого покликання. Іншими словами – в залежності від того що я роблю, де я знаходжусь, з ким спілкуюсь – мій РЕЗЕРВУАР або вичерпується, або поповнюється.
Коли резервуар поповнюється – життя спрощується.
🧩 #TаtоHack
Маєш вихідні. По ідеї маєш трохи вільного часу для себе.
1️⃣ Намалюй посудину зі шкалою. Чесно відміть рівень свого резервуару в даний момент.
2️⃣ Напиши список «Що вичерпує мій резервуар» і «Що поповнює мій резервуар».
Маєш що сказати з теми? Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓ Виконаєш TаtоHack?
Привіт, тати!
📙 Кілька думок згідно з прочитаним «СПРОЩУЙ» - Білл Хайбелс
Згідно з попереднім опитуванням, 80% з тих, хто прийняв участь в ньому, м’яко кажучи не дуже задоволені тим, куди витрачається РЕЗЕРВУАР їх енергії і сил.
Між іншим я в числі цих 80%. Хоча організація мого життя мені подобається дедалі більше, все ж, навряд чи я зможу колись відповісти як інших 10% учасників, що я цілком задоволений. 😊 Але може й колись я себе саме так і відчую. 😊
Ну й 10% вказали, що мають повну халепу в цьому питанні…
В будь якому випадку, кожному з нас потрібно починати або продовжувати цілеспрямований рух до впорядкування свого життя.
Бо ми пам’ятаємо, що від нас навчаються наші діти, а їм ми хочемо добра більше ніж собі.
Як писав Кові – «спочатку робіть те, що має бути спочатку».
Тоді що в нашому випадку має бути спочатку?
Білл Хайбелс говорить про те, що життя спрощується, коли людина повністю «підлаштовує» його згідно свого покликання. Іншими словами – в залежності від того що я роблю, де я знаходжусь, з ким спілкуюсь – мій РЕЗЕРВУАР або вичерпується, або поповнюється.
Коли резервуар поповнюється – життя спрощується.
🧩 #TаtоHack
Маєш вихідні. По ідеї маєш трохи вільного часу для себе.
1️⃣ Намалюй посудину зі шкалою. Чесно відміть рівень свого резервуару в даний момент.
2️⃣ Напиши список «Що вичерпує мій резервуар» і «Що поповнює мій резервуар».
Маєш що сказати з теми? Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓ Виконаєш TаtоHack?
#ТатаДумка 107
Привіт, тати!
Якщо запитати, кожного тата (чи маму) – чи цінні для них їх діти, то переконаний, що переважна більшість – 99,99% скажуть тверде ТАК.
Але повторюсь, бо писав це неодноразово раніше, що для дітей критерієм любові до них є час проведений з ними.
Тай якщо говорити про нас – дорослих, то все точно так само – ми ж теж відчуваємо що нас люблять, коли з нами без спіху спілкуються, намагаються зрозуміти, обіймають і д.т.
Але ми дорослі ще вміємо аналізувати і опиратись на факти, логіку, обставини – що дозволяє нам залишатись спокійними і вже не відчувати, а знати, що ми любимі і потрібні. І такі знання нам необхідні, коли ми мусимо бути тимчасово віддаленні від любих і дорогих нам людей.
Дітям так мислити потрібно тільки вчитись! Вони тільки відчувають, а не аналізують!
Саме тому батькам потрібно:
📌 Проводити з дітьми стільки часу, скільки це можливо;
📌 Відкрито говорити з ними про необхідність працювати (час в роботі);
📌 Попереджати завчасно про поїздки, відрядження;
📌 Домовлятись точно про час повернення додому і дотримуватись домовленостей;
📌 Пояснювати і вибачатись, коли «щось пішло не так» і тато затримався;
📌 Не «спілкуватись» з дитиною, під час виконання якоїсь роботи, а перенести розмову на зручний час;
📌 Планувати спеціальний час з дитиною – ігри, прогулянки, кафе, природа…;
📌 Долучатись в її життя – її заняття, творчу діяльність, ігри, уроки…;
📌 Не можна нехтувати почуттями дитини, коли вона просить бути з нею – це може бути серйозний сигнал про її першочергову необхідність в даний момент;
📌 Не можна карати дитину «ігноруванням», але завжди потрібно відразу як тільки це можливо спілкуватись, спокійно пояснювати, відразу пробачати і говорити про це.
Якщо я не має часу для своїх дітей - це означає що я занадто захопився... вони просто мусять бути частиною мого життя.
🧩 #TаtоHack
Маєш вихідні. Використай їх максимально плідно зі своєю сім’єю!
Наповни РЕЗЕРВУАР своєї сім’ї позитивними емоціями, гарними спогадами і добром!
Маєш що сказати з теми? Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓ Відміть пункт, котрий найбільше властивий твоїй ситуації:
🙂 Ми в сім'ї проводимо достатньо часу.
😐 Я реально забіганий... часу для сім'ї мало.
👊 Я працюю над тим, щоб достатньо проводити часу зі своєю сім'єю.
Привіт, тати!
Якщо запитати, кожного тата (чи маму) – чи цінні для них їх діти, то переконаний, що переважна більшість – 99,99% скажуть тверде ТАК.
Але повторюсь, бо писав це неодноразово раніше, що для дітей критерієм любові до них є час проведений з ними.
Тай якщо говорити про нас – дорослих, то все точно так само – ми ж теж відчуваємо що нас люблять, коли з нами без спіху спілкуються, намагаються зрозуміти, обіймають і д.т.
Але ми дорослі ще вміємо аналізувати і опиратись на факти, логіку, обставини – що дозволяє нам залишатись спокійними і вже не відчувати, а знати, що ми любимі і потрібні. І такі знання нам необхідні, коли ми мусимо бути тимчасово віддаленні від любих і дорогих нам людей.
Дітям так мислити потрібно тільки вчитись! Вони тільки відчувають, а не аналізують!
Саме тому батькам потрібно:
📌 Проводити з дітьми стільки часу, скільки це можливо;
📌 Відкрито говорити з ними про необхідність працювати (час в роботі);
📌 Попереджати завчасно про поїздки, відрядження;
📌 Домовлятись точно про час повернення додому і дотримуватись домовленостей;
📌 Пояснювати і вибачатись, коли «щось пішло не так» і тато затримався;
📌 Не «спілкуватись» з дитиною, під час виконання якоїсь роботи, а перенести розмову на зручний час;
📌 Планувати спеціальний час з дитиною – ігри, прогулянки, кафе, природа…;
📌 Долучатись в її життя – її заняття, творчу діяльність, ігри, уроки…;
📌 Не можна нехтувати почуттями дитини, коли вона просить бути з нею – це може бути серйозний сигнал про її першочергову необхідність в даний момент;
📌 Не можна карати дитину «ігноруванням», але завжди потрібно відразу як тільки це можливо спілкуватись, спокійно пояснювати, відразу пробачати і говорити про це.
Якщо я не має часу для своїх дітей - це означає що я занадто захопився... вони просто мусять бути частиною мого життя.
🧩 #TаtоHack
Маєш вихідні. Використай їх максимально плідно зі своєю сім’єю!
Наповни РЕЗЕРВУАР своєї сім’ї позитивними емоціями, гарними спогадами і добром!
Маєш що сказати з теми? Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓ Відміть пункт, котрий найбільше властивий твоїй ситуації:
🙂 Ми в сім'ї проводимо достатньо часу.
😐 Я реально забіганий... часу для сім'ї мало.
👊 Я працюю над тим, щоб достатньо проводити часу зі своєю сім'єю.
#ТатаДумка 108
Привіт, тати!
Ви ж чули фразу: - «Діти – наше майбутнє». Я не буду заперечувати її. Але запропоную іншу – співзвучну цій, але радикально протилежну за значенням: - «Ми – це майбутнє наших дітей». Не я її придумав, але коли почув, то мав можливість знову переоцінити своє життя в розрізі власного батьківства.
Ми, з вами – дорослі люди, батьки, отримали від своїх батьків певне насліддя. Кожен отримав своє. І кожен з нас має щось добре від своїх батьків, а також щось не добре.
Наприклад: добре – навичку щоранку чистити зуби, харчуватися тричі на день, бути привітними з іншими людьми, тощо.
Не добре – невміння планувати свій бюджет, невміння досягати цілей, розрізняти термінові і важливі справи, взаємодіяти з іншими людьми, тощо.
Так ось – отримавши певне насліддя, кожен з нас отримує свій виклик – навчитись того, чого не навчили батьки, для того, щоб навити тому своїх дітей. Саме ми – батьки, формуємо майбутнє наших дітей.
Що для того потрібно?
1️⃣ Виявити своє «слабке місце»;
2️⃣ Прийняти виклик;
3️⃣ Запланувати шлях;
4️⃣ Цілеспрямовано діяти крок за кроком.
Тато – тренер до життя!
Найкраще діти засвоюють життєві уроки – коли бачать приклад життя свого батька!
🧩 #TаtоHack
Виконай перераховані вище 4 пункти.
Маєш що сказати з теми? Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓ Чи є для тебе новою концепція - «Ми – це майбутнє наших дітей»?
Привіт, тати!
Ви ж чули фразу: - «Діти – наше майбутнє». Я не буду заперечувати її. Але запропоную іншу – співзвучну цій, але радикально протилежну за значенням: - «Ми – це майбутнє наших дітей». Не я її придумав, але коли почув, то мав можливість знову переоцінити своє життя в розрізі власного батьківства.
Ми, з вами – дорослі люди, батьки, отримали від своїх батьків певне насліддя. Кожен отримав своє. І кожен з нас має щось добре від своїх батьків, а також щось не добре.
Наприклад: добре – навичку щоранку чистити зуби, харчуватися тричі на день, бути привітними з іншими людьми, тощо.
Не добре – невміння планувати свій бюджет, невміння досягати цілей, розрізняти термінові і важливі справи, взаємодіяти з іншими людьми, тощо.
Так ось – отримавши певне насліддя, кожен з нас отримує свій виклик – навчитись того, чого не навчили батьки, для того, щоб навити тому своїх дітей. Саме ми – батьки, формуємо майбутнє наших дітей.
Що для того потрібно?
1️⃣ Виявити своє «слабке місце»;
2️⃣ Прийняти виклик;
3️⃣ Запланувати шлях;
4️⃣ Цілеспрямовано діяти крок за кроком.
Тато – тренер до життя!
Найкраще діти засвоюють життєві уроки – коли бачать приклад життя свого батька!
🧩 #TаtоHack
Виконай перераховані вище 4 пункти.
Маєш що сказати з теми? Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓ Чи є для тебе новою концепція - «Ми – це майбутнє наших дітей»?
#ТатаДумка 109
Привіт, тати!
Зараз на годиннику 6:16. Я починаю питати цю статтю і хвилин через 15, я її поставлю в чергу на публікацію о 9:00.
В 6:16 більшість людей ще сплять. Я понад 10 років прокидаюсь о 5:00 для того щоб мати свій спеціальний час. Або ще трохи раніше, щоб мати час на свій «ритуальчик» - зварити кави, котрою я насолоджуюсь протягом наступних двох годин.
Сьогодні я перед Вами відкриваю трохи карт про себе.
Для чого? Можливо мій досвід комусь допоможе і підбадьорить відкрити для себе новий ресурс – наповнювач свого внутрішнього резервуару. Про резервуар я писав тут - https://t.me/TatoVlog/325 і тут - https://t.me/TatoVlog/327.
Скажу чесно, що прокидатись зранку – це не моя сильна сторона. І мені вартувало досить багато зусиль щоб набути цей навик.
Але воно того варте. Бо:
1️⃣ Це час, коли я можу бути один, думати, читати, мріти, планувати, писати, молитись…
2️⃣ Це час, коли робочий день ще не почався і мені ніхто не дзвонить, не шукає мене ніхто – повний штиль.
3️⃣ Моя сім’я ще спить – в будинку тихо і це дає можливість мені не відволікатись і бути зосередженим.
4️⃣ Зранку мій мозок значно «вільніший» порівняно з його завантаженістю в день – це дає можливість обирати про що мені думати.
5️⃣ Загалом це час, дякуючи котрому, я можу розвивати себе – як людину, чоловіка, батька – робити те, для чого іншого часу протягом робочого дня я не маю.
В мене є чіткий алгоритм справ «на ранок» і часом залишається кілька хвилин для «імпровізації».
Що я роблю обов’язково:
📌 Ритуальчик з кавою 😊
📌 Читаю Святе Писання
📌 Молюсь Всевишньому
📌 Читаю заплановану книгу
📌 Часом пишу.
Переконаний, що кожному чоловікові (і жінці теж) такий час необхідний. (Може й ні… 😊)
Він може бути організований по різному. Маю друга, котрий усамітнюється увечері, коли всі лягають спати. Комусь, можливо, виходить виділити один спеціальний день в тижні. Може ще є варіанти…
🧩 #TаtоHack
Сьогодні кожен сам собі придумує цю фішку 😊
Маєш що сказати з теми? Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓ Якщо хочеш, я запишу відео – «Як я набув навик прокидатись о 5:00 щодня»
Привіт, тати!
Зараз на годиннику 6:16. Я починаю питати цю статтю і хвилин через 15, я її поставлю в чергу на публікацію о 9:00.
В 6:16 більшість людей ще сплять. Я понад 10 років прокидаюсь о 5:00 для того щоб мати свій спеціальний час. Або ще трохи раніше, щоб мати час на свій «ритуальчик» - зварити кави, котрою я насолоджуюсь протягом наступних двох годин.
Сьогодні я перед Вами відкриваю трохи карт про себе.
Для чого? Можливо мій досвід комусь допоможе і підбадьорить відкрити для себе новий ресурс – наповнювач свого внутрішнього резервуару. Про резервуар я писав тут - https://t.me/TatoVlog/325 і тут - https://t.me/TatoVlog/327.
Скажу чесно, що прокидатись зранку – це не моя сильна сторона. І мені вартувало досить багато зусиль щоб набути цей навик.
Але воно того варте. Бо:
1️⃣ Це час, коли я можу бути один, думати, читати, мріти, планувати, писати, молитись…
2️⃣ Це час, коли робочий день ще не почався і мені ніхто не дзвонить, не шукає мене ніхто – повний штиль.
3️⃣ Моя сім’я ще спить – в будинку тихо і це дає можливість мені не відволікатись і бути зосередженим.
4️⃣ Зранку мій мозок значно «вільніший» порівняно з його завантаженістю в день – це дає можливість обирати про що мені думати.
5️⃣ Загалом це час, дякуючи котрому, я можу розвивати себе – як людину, чоловіка, батька – робити те, для чого іншого часу протягом робочого дня я не маю.
В мене є чіткий алгоритм справ «на ранок» і часом залишається кілька хвилин для «імпровізації».
Що я роблю обов’язково:
📌 Ритуальчик з кавою 😊
📌 Читаю Святе Писання
📌 Молюсь Всевишньому
📌 Читаю заплановану книгу
📌 Часом пишу.
Переконаний, що кожному чоловікові (і жінці теж) такий час необхідний. (Може й ні… 😊)
Він може бути організований по різному. Маю друга, котрий усамітнюється увечері, коли всі лягають спати. Комусь, можливо, виходить виділити один спеціальний день в тижні. Може ще є варіанти…
🧩 #TаtоHack
Сьогодні кожен сам собі придумує цю фішку 😊
Маєш що сказати з теми? Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓ Якщо хочеш, я запишу відео – «Як я набув навик прокидатись о 5:00 щодня»
#ТатаДумка 110
Привіт, тати!
37 читачів цього каналу хочуть щоб я записав відео - «Як я набув навик прокидатись о 5:00 щодня». То я це зроблю. Обов’язково. І думаю це зробити трохи в новому форматі… "Старі" формати тут 🙂
Коротко про насиченість життя. Кілька днів в поїздках. Зустріч і розмови з друзями. Два дні насиченої роботи з ск «Батьківство України». Завершенням цього вояжу став мій спіч на тему «Виклики батьківства» для чудової аудиторії сімейних пар. Дорога додому. І сім’я моя поруч зі мною, а я з ними. Скучили.
Кілька слів про проактивність
Вперше я це слово почув років з 10 тому.
Один зі словників описує значення цього поняття так:
Проактивність - діяння та Спосіб життя, коли людина не реагує на впливи ззовні, а сам виявляється автором впливів, обирає свої дії сам, запускає їх за своєю ініціативою, випереджаючи впливи на себе і формуючи потрібні реакції в оточуючих.
Бути проактивною людиною означає, що людина усвідомила свої глибинні цінності та цілі та діє у відповідності зі своїми життєвими принципами, не за вказівкою умов і обставин, а формуючи ці умови і обставини.
В контексті батьківства - Будь проактивним батьком!
Ми з вами, тати, можемо бути (грубо кажучи) або причиною або наслідком. Обирати кожному своє.
Але кожен наш вибір має наслідки. А наші діти за нами спостерігають навіть тоді, коли ми думаємо, що вони не бачать і не розуміють.
Твоя життєва позиція формує життєву позицію твоїх дітей.
Сьогодні так – коротко про все ))). Гарного дня і тижня!
Маєш що сказати з теми? Залітай у наш чат – @Tato_Club
Привіт, тати!
37 читачів цього каналу хочуть щоб я записав відео - «Як я набув навик прокидатись о 5:00 щодня». То я це зроблю. Обов’язково. І думаю це зробити трохи в новому форматі… "Старі" формати тут 🙂
Коротко про насиченість життя. Кілька днів в поїздках. Зустріч і розмови з друзями. Два дні насиченої роботи з ск «Батьківство України». Завершенням цього вояжу став мій спіч на тему «Виклики батьківства» для чудової аудиторії сімейних пар. Дорога додому. І сім’я моя поруч зі мною, а я з ними. Скучили.
Кілька слів про проактивність
Вперше я це слово почув років з 10 тому.
Один зі словників описує значення цього поняття так:
Проактивність - діяння та Спосіб життя, коли людина не реагує на впливи ззовні, а сам виявляється автором впливів, обирає свої дії сам, запускає їх за своєю ініціативою, випереджаючи впливи на себе і формуючи потрібні реакції в оточуючих.
Бути проактивною людиною означає, що людина усвідомила свої глибинні цінності та цілі та діє у відповідності зі своїми життєвими принципами, не за вказівкою умов і обставин, а формуючи ці умови і обставини.
В контексті батьківства - Будь проактивним батьком!
Ми з вами, тати, можемо бути (грубо кажучи) або причиною або наслідком. Обирати кожному своє.
Але кожен наш вибір має наслідки. А наші діти за нами спостерігають навіть тоді, коли ми думаємо, що вони не бачать і не розуміють.
Твоя життєва позиція формує життєву позицію твоїх дітей.
Сьогодні так – коротко про все ))). Гарного дня і тижня!
Маєш що сказати з теми? Залітай у наш чат – @Tato_Club
#ТатаДумка 111
Привіт, тати!
Один абзац з інтерв’ю для видання 4mama.ua, в рамках конкурсу ТАТО РОКУ
«...Усвідомлене батьківство – це єдина норма – без варіантів.
Тобто якщо батьківство не усвідомлене, то чи є воно батьківством? Бо стати татом, чисто з біологічної точки зору – справа не хитра і хоч має функцію продовження роду, але ніяк не дає гарантованих шансів тому роду бути зрілим і щасливим. Виключно, тільки тоді коли тато активно і повноцінно долучається в усі сфери життя своєї дитини, вона має можливість виростати гідною людиною, впевненою в собі особистістю, розуміти для чого вона живе, бачити і досягати цілі і отримувати добрий результат свого життя. Саме з таких дітей виростає здорова нація!»
Маєш що сказати з теми? Залітай у наш чат – @Tato_Club
Привіт, тати!
Один абзац з інтерв’ю для видання 4mama.ua, в рамках конкурсу ТАТО РОКУ
«...Усвідомлене батьківство – це єдина норма – без варіантів.
Тобто якщо батьківство не усвідомлене, то чи є воно батьківством? Бо стати татом, чисто з біологічної точки зору – справа не хитра і хоч має функцію продовження роду, але ніяк не дає гарантованих шансів тому роду бути зрілим і щасливим. Виключно, тільки тоді коли тато активно і повноцінно долучається в усі сфери життя своєї дитини, вона має можливість виростати гідною людиною, впевненою в собі особистістю, розуміти для чого вона живе, бачити і досягати цілі і отримувати добрий результат свого життя. Саме з таких дітей виростає здорова нація!»
Маєш що сказати з теми? Залітай у наш чат – @Tato_Club
#ТатаДумка 112
Привіт, тати!
Якщо говорити про бізнес, або про іншу важливу справу… з чого все починається, як продовжується, чого досягається?
✅ Мрія
✅ Бачення
✅ Довгострокова ціль
✅ Стратегія розвитку
✅ Поточні цілі
✅ Прописані кроки – план досягнення кожної з них
✅ Рішення та дії
✅ Аналіз пройденого шляху
✅ Висновки
✅ Рух далі…
Я не бізнесмен, але десь так, мабуть, все має виглядати, щоб отримати бажаний і зрозумілий РЕЗУЛЬТАТ.
🔴 В наслідок кропіткої роботи, мрія (початковий етап) і результат (кінцевий етап), згодом мають бути +- однаковими.
Якщо говорити про дітей і їх виховання.
❓ Чи це не найважливіша справа батька?
❓ Але чи починається ця справа з ясної мрії?
❓ Який зрозумілий результат від виховання дітей очікується?
❓ Чи є довгострокова ціль?
❓ Чи є план, як досягати ціль?
❓ А рішення і дії по тому плану є?
❓ Чи передбаченні певні етапи для того, щоб можна було аналізувати, рухаємось ми чи стоїмо на місці?
❓ Що, ми, як вихователі, як тренери до життя, хочемо від наших дітей?
Чи виховує тато свою дитину, якщо не може відповісти на ці питання?
І є одна аксіома – якщо батьки не виховують своїх дітей, то хтось або щось їх обов’язково виховує.
Тільки чи мають тоді батьки підстави чогось очікувати від своїх дітей?...
🧩 #TаtоHack
Дай відповіді на поставленні вище питання про виховання.
Поговоріть про це в сім’ї.
Запрошую до дискусії по темі. Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓ Ти зміг відповісти на питання про виховання?
Привіт, тати!
Якщо говорити про бізнес, або про іншу важливу справу… з чого все починається, як продовжується, чого досягається?
✅ Мрія
✅ Бачення
✅ Довгострокова ціль
✅ Стратегія розвитку
✅ Поточні цілі
✅ Прописані кроки – план досягнення кожної з них
✅ Рішення та дії
✅ Аналіз пройденого шляху
✅ Висновки
✅ Рух далі…
Я не бізнесмен, але десь так, мабуть, все має виглядати, щоб отримати бажаний і зрозумілий РЕЗУЛЬТАТ.
🔴 В наслідок кропіткої роботи, мрія (початковий етап) і результат (кінцевий етап), згодом мають бути +- однаковими.
Якщо говорити про дітей і їх виховання.
❓ Чи це не найважливіша справа батька?
❓ Але чи починається ця справа з ясної мрії?
❓ Який зрозумілий результат від виховання дітей очікується?
❓ Чи є довгострокова ціль?
❓ Чи є план, як досягати ціль?
❓ А рішення і дії по тому плану є?
❓ Чи передбаченні певні етапи для того, щоб можна було аналізувати, рухаємось ми чи стоїмо на місці?
❓ Що, ми, як вихователі, як тренери до життя, хочемо від наших дітей?
Чи виховує тато свою дитину, якщо не може відповісти на ці питання?
І є одна аксіома – якщо батьки не виховують своїх дітей, то хтось або щось їх обов’язково виховує.
Тільки чи мають тоді батьки підстави чогось очікувати від своїх дітей?...
🧩 #TаtоHack
Дай відповіді на поставленні вище питання про виховання.
Поговоріть про це в сім’ї.
Запрошую до дискусії по темі. Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓ Ти зміг відповісти на питання про виховання?
#ТатаДумка 113
Привіт, тати!
Про правду, брехню і самооцінку.
Ви чули, мабуть історії про те, як мама єврейка звертається до свого маленького сина словами: - «Ти мій директор», чи «Ти мій науковець». Або виховуючи каже: - «Не добре майбутньому лікарю так себе поводити», або «Я не можу зрозуміти, чому такий хороший хлопчик зробив таку велику дурницю». Ну й подібних цікавих фраз, що характеризують спілкування батьків з маленькими євреями є багато. В мережі статті, що описують таке спілкування мають назви на кшталт «Чому єврейські діти стають геніями?».
Тобто відразу відчувається певний взаємозв’язок, закономірність між добрим майбутнім єврея і його вихованням з дитинства. Формування САМООЦІНКИ.
Але й ви мабуть також чули щось типу: - «Ти ідіот», «недоумок», «в тебе руки ростуть зі …», «Ти ніколи не можеш», або «Ти завжди тупиш» ну т.д.
З описом таких звернень я собі уявляю статі з заголовками типу «Чому діти стають тупими недоумками?» Формування САМООЦІНКИ.
Щоб не розпилятись дуже з подальшими описами, фантазіями, припущеннями або навіть дослідженнями, відразу напишу про ПРАВДУ і БРЕХНЮ.
⚫️ БРЕХНЯ в тому, що дитина, котра народилась в своїх батьків і виростає «якось не вдалась», що вона від когось гірша, що не така талановита, як на то сподівались батьки, чи бабуся. Брехнею є те, що вона має мати професію, про котру мріяв тато чи мама. Також те, що від неї «ніколи нічого доброго не дочекаєшся» або «завжди щось не вдається».
🔴 ПРАВДА в тому, що кожна дитина, що народжується в своїх батьків має свою найвищу цінність, як особистість, з необхідним «комплектом» задатків і талантів, щоб бути корисним і необхідним членом суспільства.
📌 ЗАВДЯННЯ батька та матері в ПРАВДІ виховувати дітей:
1️⃣ Бути уважними до особливостей своєї кожної дитини - до сильних її сторін і підсилювати їх, також до слабких сторін і допомагати долати труднощі;
2️⃣ Не порівнювати свою дитину ніколи і ні з ким, в тому числі з собою, чи з братами і сестрами;
3️⃣ Виявляти унікальні здібності і таланти, обдарування своєї дитини і допомагати розвивати їх;
4️⃣ Розвивати дитину цілісною особистістю;
5️⃣ Дарувати дитині безумовну любов і прийняття;
6️⃣ Розуміти, що дитинство – це процес становлення і навчання, час для здобування навичок і вмінь, а не демонстрація професійності і бездоганності;
7️⃣ Бути дуже ретельними до підбору слів звернення до дитини;
8️⃣ Підбадьорювати і заохочувати вчитись;
9️⃣ Дуже виважено підбирати покарання за непослух;
🔟 Не карати за слабкості і помилки.
🧩 #TаtоHack
Проаналізуй своє ставлення до своєї дитини і на чому ти будуєш її виховання – на ПРАВДІ чи на БРЕХНІ?
Завдяки твоєму вихованню, яка формується САМООЦІНКА у твоєї дитини?
Запрошую до дискусії по темі. Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓Як виховували тебе твої батьки?
Привіт, тати!
Про правду, брехню і самооцінку.
Ви чули, мабуть історії про те, як мама єврейка звертається до свого маленького сина словами: - «Ти мій директор», чи «Ти мій науковець». Або виховуючи каже: - «Не добре майбутньому лікарю так себе поводити», або «Я не можу зрозуміти, чому такий хороший хлопчик зробив таку велику дурницю». Ну й подібних цікавих фраз, що характеризують спілкування батьків з маленькими євреями є багато. В мережі статті, що описують таке спілкування мають назви на кшталт «Чому єврейські діти стають геніями?».
Тобто відразу відчувається певний взаємозв’язок, закономірність між добрим майбутнім єврея і його вихованням з дитинства. Формування САМООЦІНКИ.
Але й ви мабуть також чули щось типу: - «Ти ідіот», «недоумок», «в тебе руки ростуть зі …», «Ти ніколи не можеш», або «Ти завжди тупиш» ну т.д.
З описом таких звернень я собі уявляю статі з заголовками типу «Чому діти стають тупими недоумками?» Формування САМООЦІНКИ.
Щоб не розпилятись дуже з подальшими описами, фантазіями, припущеннями або навіть дослідженнями, відразу напишу про ПРАВДУ і БРЕХНЮ.
⚫️ БРЕХНЯ в тому, що дитина, котра народилась в своїх батьків і виростає «якось не вдалась», що вона від когось гірша, що не така талановита, як на то сподівались батьки, чи бабуся. Брехнею є те, що вона має мати професію, про котру мріяв тато чи мама. Також те, що від неї «ніколи нічого доброго не дочекаєшся» або «завжди щось не вдається».
🔴 ПРАВДА в тому, що кожна дитина, що народжується в своїх батьків має свою найвищу цінність, як особистість, з необхідним «комплектом» задатків і талантів, щоб бути корисним і необхідним членом суспільства.
📌 ЗАВДЯННЯ батька та матері в ПРАВДІ виховувати дітей:
1️⃣ Бути уважними до особливостей своєї кожної дитини - до сильних її сторін і підсилювати їх, також до слабких сторін і допомагати долати труднощі;
2️⃣ Не порівнювати свою дитину ніколи і ні з ким, в тому числі з собою, чи з братами і сестрами;
3️⃣ Виявляти унікальні здібності і таланти, обдарування своєї дитини і допомагати розвивати їх;
4️⃣ Розвивати дитину цілісною особистістю;
5️⃣ Дарувати дитині безумовну любов і прийняття;
6️⃣ Розуміти, що дитинство – це процес становлення і навчання, час для здобування навичок і вмінь, а не демонстрація професійності і бездоганності;
7️⃣ Бути дуже ретельними до підбору слів звернення до дитини;
8️⃣ Підбадьорювати і заохочувати вчитись;
9️⃣ Дуже виважено підбирати покарання за непослух;
🔟 Не карати за слабкості і помилки.
🧩 #TаtоHack
Проаналізуй своє ставлення до своєї дитини і на чому ти будуєш її виховання – на ПРАВДІ чи на БРЕХНІ?
Завдяки твоєму вихованню, яка формується САМООЦІНКА у твоєї дитини?
Запрошую до дискусії по темі. Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓Як виховували тебе твої батьки?
#ТатаДумка 114
Привіт, тати!
Про людей та обставини, що формують...
👆 В минулій публікації я писав про те, що батьки формують особистість своєї дитини, а також її самооцінку, говорячи їй певні слова, доносячи їй певну інформацію про неї.
👇 Цього разу кілька слів про те, що не тільки батьки можуть і мають можливість формувати особистість дитини, але й інші люди та обставини, що оточують дитину.
Не секрет, що доросла людина – це умовно кажучи, продукт, котрий сформований різноманітними впливами впродовж її життя.
Наприклад:
📌 Перший вплив – це ставлення і слова батьків.
📌 Далі – це близькі люди в сім’ї та родині: братики, сестрички, тітки, дядьки, бабусі, дідусі і т.д.
📌 Дитя виростає і має стосунки з друзями, сусідами, садочок, і т.д.
📌 ...
Погодьтесь, що всі ці стосунки, залишають певний «відбиток» в свідомості дитини - емоції і висновки, що формують уявлення про навколишній світ.
Психологи кажуть, що основа світосприйняття людини формується за перших ТРИ роки її життя!
Уявляєте? До цих перших трьох років життя після народження я б однозначно додаю ще 9 місяців від зачаття. Бо ще в утробі матері дитя відчуває багато з того, що робить, що переживає вона.
А в тих роках є як добре і так і не добре:
👉 любов і відкинення та зрада,
👉 обіцянки батьків і їх невиконання,
👉 ігри зі старшим братиком і від нього ж приниження,
👉 надії і розчарування,
👉 атмосфера любові між батьками та боязнь небезпеки коли вони сваряться,
👉 ...
ЯК дитині до трьох років обходитись з цим всім без батьківської підтримки і допомоги, без постійного супроводу?
❤️ Саме тому свідомий батько долучається до життя своєї дитини з самого її зачаття, спочатку оберігаючи її маму від різного роду стресів, а далі супроводжує, навчає, пояснює, захищає, допомагає дитині розуміти світ і ставитись відповідно до різних обставин – добрих і злих.
🧩 #TаtоHack
Подумай хто і як крім тебе, залишає свій «відбиток» у твоїй дитині.
Як ти, тато, можеш допомогти своїй дитині проходити свій шлях формування?
Запрошую до дискусії по темі. Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓ Чи ти на варті? Чи пильнуєш постійно за тим, щоб допомогти своїй дитині розуміти навколишній світ?
Привіт, тати!
Про людей та обставини, що формують...
👆 В минулій публікації я писав про те, що батьки формують особистість своєї дитини, а також її самооцінку, говорячи їй певні слова, доносячи їй певну інформацію про неї.
👇 Цього разу кілька слів про те, що не тільки батьки можуть і мають можливість формувати особистість дитини, але й інші люди та обставини, що оточують дитину.
Не секрет, що доросла людина – це умовно кажучи, продукт, котрий сформований різноманітними впливами впродовж її життя.
Наприклад:
📌 Перший вплив – це ставлення і слова батьків.
📌 Далі – це близькі люди в сім’ї та родині: братики, сестрички, тітки, дядьки, бабусі, дідусі і т.д.
📌 Дитя виростає і має стосунки з друзями, сусідами, садочок, і т.д.
📌 ...
Погодьтесь, що всі ці стосунки, залишають певний «відбиток» в свідомості дитини - емоції і висновки, що формують уявлення про навколишній світ.
Психологи кажуть, що основа світосприйняття людини формується за перших ТРИ роки її життя!
Уявляєте? До цих перших трьох років життя після народження я б однозначно додаю ще 9 місяців від зачаття. Бо ще в утробі матері дитя відчуває багато з того, що робить, що переживає вона.
А в тих роках є як добре і так і не добре:
👉 любов і відкинення та зрада,
👉 обіцянки батьків і їх невиконання,
👉 ігри зі старшим братиком і від нього ж приниження,
👉 надії і розчарування,
👉 атмосфера любові між батьками та боязнь небезпеки коли вони сваряться,
👉 ...
ЯК дитині до трьох років обходитись з цим всім без батьківської підтримки і допомоги, без постійного супроводу?
❤️ Саме тому свідомий батько долучається до життя своєї дитини з самого її зачаття, спочатку оберігаючи її маму від різного роду стресів, а далі супроводжує, навчає, пояснює, захищає, допомагає дитині розуміти світ і ставитись відповідно до різних обставин – добрих і злих.
🧩 #TаtоHack
Подумай хто і як крім тебе, залишає свій «відбиток» у твоїй дитині.
Як ти, тато, можеш допомогти своїй дитині проходити свій шлях формування?
Запрошую до дискусії по темі. Залітай у наш чат – @Tato_Club
❓ Чи ти на варті? Чи пильнуєш постійно за тим, щоб допомогти своїй дитині розуміти навколишній світ?
#ТатаДумка 115
Привіт, тати!
Бути татом під час кризи
Мені здається, що коли життя штормить, навіть просто людиною бути складно. Несподівано звідкись, з боку, де ти думав маєш тил, удар за ударом… Ну… загалом, по різному буває і в різних сферах. Я трохи драматизую, щоб згадалось, коли гойдало Вас найбільше.
Так ось… і навіть в таких ситуаціях, або особливо в таких ситуаціях, тато має бути непохитною скелею!
Я переконаний в цьому на 100%! І не тільки для своїх дітей, котрі зчитують батькову поведінку по життю в цілому, але й міцним чоловіком і підтримкою для своєї дружини.
✅ Буквально кілька думок…
До кризи потрібно бути завжди готовим. Скажете, як підготуватись,… а як зненацька? Тут пригадується коротка сатирична фраза: - «В грудні зненацька впав сніг». Я до того, що рано чи пізно, кризи приходять до кожної людини.
Як готуватись?
1️⃣ Без лірики – кожен чоловік має мати кількох старших за себе чоловіків (не про закадичних друзів…), до котрих він може звернутись у важкий час.
• Щоб було з ким просто поговорити (щоб не навантажувати дружину своїми негативними емоціями і проблемами),
• Щоб було кому тверезо поглянути на його ситуацію і дати пораду, або просто сказати думку «з боку».
2️⃣ Також кожен чоловік має мати спеціальний час, коли він усамітнюється. Час, коли всі навкруги знають – чоловіка зачіпати зараз не можна. Це час для обдумування, для планування, для молитви. Не зловживати
3️⃣ Добре коли є спеціальне місце, куди чоловік може рванути щоб усамітнитись. Не кажу, що це має бути недоступний бункер з тижневим запасом харчів. Але якась кімната, офіс, гараж… та що завгодно – не про комфорт.
4️⃣ Заздалегідь чоловік має мати чітко вибудовану систему цінностей і пріоритетів. Бо бува, коли хитає… не хитнуло так, щоб все святе у житті не загубити. Емоції – це така собі штука – бувають непередбачувані. Та коли фундамент міцний – стіни мають значно більше шансів уціліти.
Запрошую до дискусії по темі. Залітай у наш чат – @Tato_Club
#емоційно
Привіт, тати!
Бути татом під час кризи
Мені здається, що коли життя штормить, навіть просто людиною бути складно. Несподівано звідкись, з боку, де ти думав маєш тил, удар за ударом… Ну… загалом, по різному буває і в різних сферах. Я трохи драматизую, щоб згадалось, коли гойдало Вас найбільше.
Так ось… і навіть в таких ситуаціях, або особливо в таких ситуаціях, тато має бути непохитною скелею!
Я переконаний в цьому на 100%! І не тільки для своїх дітей, котрі зчитують батькову поведінку по життю в цілому, але й міцним чоловіком і підтримкою для своєї дружини.
✅ Буквально кілька думок…
До кризи потрібно бути завжди готовим. Скажете, як підготуватись,… а як зненацька? Тут пригадується коротка сатирична фраза: - «В грудні зненацька впав сніг». Я до того, що рано чи пізно, кризи приходять до кожної людини.
Як готуватись?
1️⃣ Без лірики – кожен чоловік має мати кількох старших за себе чоловіків (не про закадичних друзів…), до котрих він може звернутись у важкий час.
• Щоб було з ким просто поговорити (щоб не навантажувати дружину своїми негативними емоціями і проблемами),
• Щоб було кому тверезо поглянути на його ситуацію і дати пораду, або просто сказати думку «з боку».
2️⃣ Також кожен чоловік має мати спеціальний час, коли він усамітнюється. Час, коли всі навкруги знають – чоловіка зачіпати зараз не можна. Це час для обдумування, для планування, для молитви. Не зловживати
3️⃣ Добре коли є спеціальне місце, куди чоловік може рванути щоб усамітнитись. Не кажу, що це має бути недоступний бункер з тижневим запасом харчів. Але якась кімната, офіс, гараж… та що завгодно – не про комфорт.
4️⃣ Заздалегідь чоловік має мати чітко вибудовану систему цінностей і пріоритетів. Бо бува, коли хитає… не хитнуло так, щоб все святе у житті не загубити. Емоції – це така собі штука – бувають непередбачувані. Та коли фундамент міцний – стіни мають значно більше шансів уціліти.
Запрошую до дискусії по темі. Залітай у наш чат – @Tato_Club
#емоційно
#ТатаДумка 116
Привіт, тати!
Нереальне – реальне
Попередня публікація мала назву «Бути татом під час кризи». Один з читачів написав комент після цієї публікації типу: - «Все супер правильно, але не реально».
Кілька думок з цього приводу.
Погоджуюсь з тим, що ідея досить складна – а саме організація такого «специфічного» середовища, де чоловік може мати:
▶️ Наставників
▶️ Спеціальний час для усамітнення
▶️ Спеціальне місце для усамітнення
▶️ Заздалегідь вибудовану систему цінностей
Але складна тільки тому, що НЕ властива тій культурі, в котрій ми народжуємось, виростаємо і живемо.
Бо вона (культура) сучасному чоловіку диктує протилежно іншу позицію – типу:
«Ти мужик, а значить одинак, маччо, брутальний, успішний і т.д., ти не маєш права бути слабким (в кризі) – а особливо перед іншими чоловіками. А коли слабкий, або щось не вдалось – шукай підходящу маску на face і вперед!
Яке усамітнення в сьогоднішній час!? Так немає коли дихнути… зайнятість зашкалює. Тай ще комусь пояснювати чим я там займаюсь… - маячня.
Цінності? Дивись як живуть ВСІ і не будь білою вороною (як на мене найтупіший, але чомусь найдієвіший аргумент). Бо коли скажеш, що твоя цінність це сім'я: дружина і діти – то скажуть «підкаблучник» і слабак. Треба бути мужиком (читай спочатку: - «Ти мужик…»)
Якщо я щось не правильно написав, будь ласка не соромтесь коментувати…
Так ось – те що здається нереальним (в контексті нашої теми) – цілком таки реальне – тільки його потрбіно творити!!! А це не мало і не багато – творити іншу культуру, а це відповідно вартує зусиль.
❓ З чого починати творення тієї іншої чоловічої культури?
Мабуть як і будь яку добру справу:
1️⃣ Читати відповідні книги. В нашому випадку про чоловічність і батьківство.
2️⃣ Створити відповідне коло оточення. Це ті самі наставники, або ті, хто має подібні цілі. В нашому випадку – це чоловіки, котрі хочуть бути справжніми чоловіками… перепрошую за тавтологію.
3️⃣ Налаштуватись на процес і на роботу. Це однозначано не просто – але варте того на 100%!
Дописуйте свої пункти в @Tato_Club… Що ще потрібно робити сучаному чоловіку, щоб впливати на культуру, котра впливає на нього? 😏
Чи це все дурня? @Tato_Club
Привіт, тати!
Нереальне – реальне
Попередня публікація мала назву «Бути татом під час кризи». Один з читачів написав комент після цієї публікації типу: - «Все супер правильно, але не реально».
Кілька думок з цього приводу.
Погоджуюсь з тим, що ідея досить складна – а саме організація такого «специфічного» середовища, де чоловік може мати:
▶️ Наставників
▶️ Спеціальний час для усамітнення
▶️ Спеціальне місце для усамітнення
▶️ Заздалегідь вибудовану систему цінностей
Але складна тільки тому, що НЕ властива тій культурі, в котрій ми народжуємось, виростаємо і живемо.
Бо вона (культура) сучасному чоловіку диктує протилежно іншу позицію – типу:
«Ти мужик, а значить одинак, маччо, брутальний, успішний і т.д., ти не маєш права бути слабким (в кризі) – а особливо перед іншими чоловіками. А коли слабкий, або щось не вдалось – шукай підходящу маску на face і вперед!
Яке усамітнення в сьогоднішній час!? Так немає коли дихнути… зайнятість зашкалює. Тай ще комусь пояснювати чим я там займаюсь… - маячня.
Цінності? Дивись як живуть ВСІ і не будь білою вороною (як на мене найтупіший, але чомусь найдієвіший аргумент). Бо коли скажеш, що твоя цінність це сім'я: дружина і діти – то скажуть «підкаблучник» і слабак. Треба бути мужиком (читай спочатку: - «Ти мужик…»)
Якщо я щось не правильно написав, будь ласка не соромтесь коментувати…
Так ось – те що здається нереальним (в контексті нашої теми) – цілком таки реальне – тільки його потрбіно творити!!! А це не мало і не багато – творити іншу культуру, а це відповідно вартує зусиль.
❓ З чого починати творення тієї іншої чоловічої культури?
Мабуть як і будь яку добру справу:
1️⃣ Читати відповідні книги. В нашому випадку про чоловічність і батьківство.
2️⃣ Створити відповідне коло оточення. Це ті самі наставники, або ті, хто має подібні цілі. В нашому випадку – це чоловіки, котрі хочуть бути справжніми чоловіками… перепрошую за тавтологію.
3️⃣ Налаштуватись на процес і на роботу. Це однозначано не просто – але варте того на 100%!
Дописуйте свої пункти в @Tato_Club… Що ще потрібно робити сучаному чоловіку, щоб впливати на культуру, котра впливає на нього? 😏
Чи це все дурня? @Tato_Club
#ТатаДумка 117
Привіт, тати!
Принцип чоловіка - «НЕ нашкодь!»
🤯 Часом чоловіка емоційно розхитує. І що тоді йому робити?
Обдумував 100500 разів. Різні книги, публікації пишуть по різному. Хтось каже що, чоловік теж людина ))) (еврика) і емоції – це його складова…– «віддайся своїй емоціям – будь собою – дозволь собі слабкість!»
Таки правда – чоловік теж людина ))) Але все ж для мене важливо - до якої межі можна/варто чоловіку так «хитатись»? Скільки часу?
❓ Хто ж від цього постраждає?
Чоловік і тато - скеля і міцний фундамент у сім’ї. Людина, на котру можна спертись. Він поруч. Він захистить. Він знайде вихід, коли скрута. Йому можна довіряти. Він герой…
Це маленький перелік очікувань до чоловіка і тата його сім'ї.
Але ж халепи, проблеми, зради, неДОзаробітки…
Дружина ніби й «мусить» зрозуміти... бо з досвідом. А діти? Поясни дитині що «тата хитає» і «його на місяць занесло на обочину». Або, не дай Боже «він собі по життю такий - хиткий»… Навряд чи дитя зобов'язане це зрозуміти. Але по любому змусить прийняти факт, що прийдеться пожити «без нього», без того фундаменту… ну може мама вирулить.
❌ Між іншим близько 90% дітей в Україні живуть з «хитким» татом. Або взагалі без нього.
Так - дійсно буває всіляке в житті.
То одягти маску «все ок» і вдавати з себе незламного супермена?
НІ! І такий варіант не прийнятний.
❓ Що ж тоді?
🧩 8️⃣ практичних і перевірених особисто порад
1️⃣ Попередь дружину, що потрібно день-два подумати. Попросити, щоб взяла на себе дітей на цей період.
2️⃣ За цих «день-два» зберись силами і прийми конкретні рішення.
3️⃣ Згадай ВСЕ ДОБРЕ ЩО ТИ МАЄШ і подякуй за то Богу!
4️⃣ Зідзвонись і зустрінься з правильним оточенням – з чоловіками, котрі не дадуть розкиснути, але дадуть підтримку – пораду, молитву, змотивують рухатись далі.
5️⃣ Не дозволяй собі залишатись навіть на секунду з думками «все пропало»! Фокус твоїх думок визначає напрямок твого руху.
6️⃣ Чітко визначся з напрямком подальшого руху і визнач кілька чітких обов’язкових кроків до того.
7️⃣ Зустрінься з дружиною з гарним, рішучим настроєм і розкажи про твої рішення.
8️⃣❗️ РАЗОМ рухайтесь далі! У вас все буде добре!
@Tato_Club - для коментів і просто поговорити 🙂
Привіт, тати!
Принцип чоловіка - «НЕ нашкодь!»
🤯 Часом чоловіка емоційно розхитує. І що тоді йому робити?
Обдумував 100500 разів. Різні книги, публікації пишуть по різному. Хтось каже що, чоловік теж людина ))) (еврика) і емоції – це його складова…– «віддайся своїй емоціям – будь собою – дозволь собі слабкість!»
Таки правда – чоловік теж людина ))) Але все ж для мене важливо - до якої межі можна/варто чоловіку так «хитатись»? Скільки часу?
❓ Хто ж від цього постраждає?
Чоловік і тато - скеля і міцний фундамент у сім’ї. Людина, на котру можна спертись. Він поруч. Він захистить. Він знайде вихід, коли скрута. Йому можна довіряти. Він герой…
Це маленький перелік очікувань до чоловіка і тата його сім'ї.
Але ж халепи, проблеми, зради, неДОзаробітки…
Дружина ніби й «мусить» зрозуміти... бо з досвідом. А діти? Поясни дитині що «тата хитає» і «його на місяць занесло на обочину». Або, не дай Боже «він собі по життю такий - хиткий»… Навряд чи дитя зобов'язане це зрозуміти. Але по любому змусить прийняти факт, що прийдеться пожити «без нього», без того фундаменту… ну може мама вирулить.
❌ Між іншим близько 90% дітей в Україні живуть з «хитким» татом. Або взагалі без нього.
Так - дійсно буває всіляке в житті.
То одягти маску «все ок» і вдавати з себе незламного супермена?
НІ! І такий варіант не прийнятний.
❓ Що ж тоді?
🧩 8️⃣ практичних і перевірених особисто порад
1️⃣ Попередь дружину, що потрібно день-два подумати. Попросити, щоб взяла на себе дітей на цей період.
2️⃣ За цих «день-два» зберись силами і прийми конкретні рішення.
3️⃣ Згадай ВСЕ ДОБРЕ ЩО ТИ МАЄШ і подякуй за то Богу!
4️⃣ Зідзвонись і зустрінься з правильним оточенням – з чоловіками, котрі не дадуть розкиснути, але дадуть підтримку – пораду, молитву, змотивують рухатись далі.
5️⃣ Не дозволяй собі залишатись навіть на секунду з думками «все пропало»! Фокус твоїх думок визначає напрямок твого руху.
6️⃣ Чітко визначся з напрямком подальшого руху і визнач кілька чітких обов’язкових кроків до того.
7️⃣ Зустрінься з дружиною з гарним, рішучим настроєм і розкажи про твої рішення.
8️⃣❗️ РАЗОМ рухайтесь далі! У вас все буде добре!
@Tato_Club - для коментів і просто поговорити 🙂
#ТатаДумка 118
Привіт, тати!
Розрив у стосунках або дружба навіки.
Розрив – це прірва між двома людьми, котра починається з маленького рову, але може стати такою, що згодом ніякий місток не допоможе. Думаю, ілюстрація цілковито зрозуміла і мабуть ніхто не мріє про такий розвиток подій зі своїми дітьми.
Добрі батьки очікують від своїх дітей послуху, чемності, порядності, гарної поведінки – загалом вихованості. І для досягнення бажаного результату використовують два шляхи.
Кінець першого – розрив стосунків. Кінець другого – дружба.
✅ «Короткий шлях» - це досягнення вищеописаних очікувань лупнем, маніпуляцією, криком, безглуздими заборонами, тощо.
Коли тато використовує переважно ці «інструменти виховання» і ще й називає це дисциплінуванням, то для мене достатньо передбачувано, що продовженням таких відносин є віддалення, закритість, відчуження, а їх кінець – це розрив стосунків.
✅ Інший шлях – це «довгострокове інвестування»
Мова не про гроші. Мова про батьківську підготовку, батьківське терпіння, компетентність, час і зацікавленість особистістю своєї дитини.
Раніше описані очікування, в цьому випадку, досягаються через спілкування батька і дитини, взаєморозуміння, взаємоповагу, пояснення і навчання, пробачення помилок, давання наступного (n-го) шансу на спробу і права на вибір.
Тут результат може й не приходить швидко, але він 100% надійний. + батько отримує ще великий бонус – це дружні стосунки зі своєю дитиною.
«Короткий шлях» вбиває взаємовідносини не тільки батьків з дітьми, але й стосунки між чоловіком і дружиною.
А «довгострокове інвестування» один в одного, згодом стають міцним фундаментом у сімейному житті.
P.S. Теж грішу. Часом свідомо чи не свідомо використовую методи «короткого шляху» для досягнення бажаного результату. Потім каюсь (як Кобзар) і вкладаю собі в розум рішення як НЕ ДІЯТИ і як ДІЯТИ у подібних ситуаціях.
Напиши що думаєш з цього приводу в чаті @Tato_Club
❓ Як ти будуєш взаємовідносини у своїй сім’ї?
Привіт, тати!
Розрив у стосунках або дружба навіки.
Розрив – це прірва між двома людьми, котра починається з маленького рову, але може стати такою, що згодом ніякий місток не допоможе. Думаю, ілюстрація цілковито зрозуміла і мабуть ніхто не мріє про такий розвиток подій зі своїми дітьми.
Добрі батьки очікують від своїх дітей послуху, чемності, порядності, гарної поведінки – загалом вихованості. І для досягнення бажаного результату використовують два шляхи.
Кінець першого – розрив стосунків. Кінець другого – дружба.
✅ «Короткий шлях» - це досягнення вищеописаних очікувань лупнем, маніпуляцією, криком, безглуздими заборонами, тощо.
Коли тато використовує переважно ці «інструменти виховання» і ще й називає це дисциплінуванням, то для мене достатньо передбачувано, що продовженням таких відносин є віддалення, закритість, відчуження, а їх кінець – це розрив стосунків.
✅ Інший шлях – це «довгострокове інвестування»
Мова не про гроші. Мова про батьківську підготовку, батьківське терпіння, компетентність, час і зацікавленість особистістю своєї дитини.
Раніше описані очікування, в цьому випадку, досягаються через спілкування батька і дитини, взаєморозуміння, взаємоповагу, пояснення і навчання, пробачення помилок, давання наступного (n-го) шансу на спробу і права на вибір.
Тут результат може й не приходить швидко, але він 100% надійний. + батько отримує ще великий бонус – це дружні стосунки зі своєю дитиною.
«Короткий шлях» вбиває взаємовідносини не тільки батьків з дітьми, але й стосунки між чоловіком і дружиною.
А «довгострокове інвестування» один в одного, згодом стають міцним фундаментом у сімейному житті.
P.S. Теж грішу. Часом свідомо чи не свідомо використовую методи «короткого шляху» для досягнення бажаного результату. Потім каюсь (як Кобзар) і вкладаю собі в розум рішення як НЕ ДІЯТИ і як ДІЯТИ у подібних ситуаціях.
Напиши що думаєш з цього приводу в чаті @Tato_Club
❓ Як ти будуєш взаємовідносини у своїй сім’ї?
#ТатаДумка 119
Привіт, тати!
Як вирішувати конфлікти з дітьми?... 🤯
Яких стосунків зі своєю дитиною Ви хочете? Дайте чітку відповідь.
Підозрюю, що Ваша відповідь співзвучна з словами: «теплі, близькі…»
Але ж ті конфлікти…
Відбувається ЗІТКНЕННЯ протилежних інтересів, поглядів, думок, в нашому випадку батька з сином чи донькою. Далі обставини розвиваються - відбуваються ПЕРЕГОВОРИ. І сторони конфлікту врешті отримують певний РЕЗУЛЬТАТ.
Теплі і близькі сосунки, або відчуження і розрив у стосунках – це РЕЗУЛЬТАТ відповідних дій сторін конфлікту. І яким саме він буде, завжди залежить від того як триватимуть ПЕРЕГОВОРИ.
Трохи про ЗІТКНЕННЯ.
Чи є нормою те, що на одне і теж питання у двох людей різні погляди? ТАК – це абсолютно нормально.
Як має поводитись зрілий батько під час ЗІТКНЕННЯ?
🚩 Якщо емоції зашкалюють і в горлі застряг рик, варто взяти 30 хв часу і відійти в сторону для обдумування ситуації.
🚩 Уважно вислухати думку своєї дитини до кінця!
🚩 Зважити ціну. Найчастіше тією ціною є ті теплі стосунки. Чи він готовий заплатити ними за «свою правоту» і щоб «його було зверху»?
🚩 Прийняти рішення як йому себе повести у ПЕРЕГОВОРАХ.
ПЕРЕГОВОРИ можуть тривати від кількох хвилин до кількох місяців… або років.
Може вирішитись все спокійно і з омріяним РЕЗУЛЬТАТОМ. А може супроводжуватись шквалом звинувачень один одного, нерозуміннями, приниженнями і т.д.
Від тата, в першу чергу, залежить чи довго і як триватимуть ПЕРЕГОВОРИ. Тато може володіти ситуацією і гасити вогонь, а може вестись за емоціями і тим самим підкидати дров.
Гасити, а не розпалювати вогонь в переговорах – це навик. Цьому навику можна навчитись. І що дуже важливо – цьому навику можна навчити. В нашому випадку, тато своїм поводженням вчить свою дитину як проходити конфлікти. Він зразок для наслідування, якою б не була його поведінка.
А тато має бути стійким, терплячим, спокійним, люблячим, мудрим і т.д.
Пиши в чаті @Tato_Club свої лайфхаки вирішення конфліктів з дітьми.
❓ Як ти схильний вирішувати конфлікти зі своїми дітьми?
Привіт, тати!
Як вирішувати конфлікти з дітьми?... 🤯
Яких стосунків зі своєю дитиною Ви хочете? Дайте чітку відповідь.
Підозрюю, що Ваша відповідь співзвучна з словами: «теплі, близькі…»
Але ж ті конфлікти…
Відбувається ЗІТКНЕННЯ протилежних інтересів, поглядів, думок, в нашому випадку батька з сином чи донькою. Далі обставини розвиваються - відбуваються ПЕРЕГОВОРИ. І сторони конфлікту врешті отримують певний РЕЗУЛЬТАТ.
Теплі і близькі сосунки, або відчуження і розрив у стосунках – це РЕЗУЛЬТАТ відповідних дій сторін конфлікту. І яким саме він буде, завжди залежить від того як триватимуть ПЕРЕГОВОРИ.
Трохи про ЗІТКНЕННЯ.
Чи є нормою те, що на одне і теж питання у двох людей різні погляди? ТАК – це абсолютно нормально.
Як має поводитись зрілий батько під час ЗІТКНЕННЯ?
🚩 Якщо емоції зашкалюють і в горлі застряг рик, варто взяти 30 хв часу і відійти в сторону для обдумування ситуації.
🚩 Уважно вислухати думку своєї дитини до кінця!
🚩 Зважити ціну. Найчастіше тією ціною є ті теплі стосунки. Чи він готовий заплатити ними за «свою правоту» і щоб «його було зверху»?
🚩 Прийняти рішення як йому себе повести у ПЕРЕГОВОРАХ.
ПЕРЕГОВОРИ можуть тривати від кількох хвилин до кількох місяців… або років.
Може вирішитись все спокійно і з омріяним РЕЗУЛЬТАТОМ. А може супроводжуватись шквалом звинувачень один одного, нерозуміннями, приниженнями і т.д.
Від тата, в першу чергу, залежить чи довго і як триватимуть ПЕРЕГОВОРИ. Тато може володіти ситуацією і гасити вогонь, а може вестись за емоціями і тим самим підкидати дров.
Гасити, а не розпалювати вогонь в переговорах – це навик. Цьому навику можна навчитись. І що дуже важливо – цьому навику можна навчити. В нашому випадку, тато своїм поводженням вчить свою дитину як проходити конфлікти. Він зразок для наслідування, якою б не була його поведінка.
А тато має бути стійким, терплячим, спокійним, люблячим, мудрим і т.д.
Пиши в чаті @Tato_Club свої лайфхаки вирішення конфліктів з дітьми.
❓ Як ти схильний вирішувати конфлікти зі своїми дітьми?
Привіт, тати!
Ненавиджу три речі… Сьогодні мабуть буду різкий.
«Якщо сталось неминуче і батьки розлучились…»
Це частина одного з коментів під відео ТАТО ВЛОГ.
Я знаю особисто автора цього коменту і з великою ймовірністю він читає зараз цю публікацію. Тому спочатку мушу написати, що цей коментар використовую тільки як зачіпку до теми. Більше того, я знаю шлях, котрий долає цей чоловік. І те, що він зміг вже змінити у власному житті і житті своєї сім’ї, в мене викликає тільки повагу до нього.
Мене, у формулюванні цієї частини коментаря про розлучення, страшно дратують чотири слова. Чотири з п’яти! По силі дратування, перерахую їх і поясню що я маю на увазі.
1. Розлучились. Це слово в мені викликає гнів, сум, жаль, відчай, біль, відчуття поразки…
Я намагаюсь змалювати згусток моїх емоцій, котрі я переживаю коли мова заходить про розлучення. Боюсь що слів тут замало.
2. Батьки. Гарне ж слово… Але в цьому контексті - це означає, що в двох людей є принаймні одна дитина, котра попала під роздачу. І той згусток моїх емоцій – просто ніщо порівняно з емоціями, котрі переживає та дитина (або діти). Бо туди ще обов’язково додаються почуття власної провини, страх, розпач, відчуття покинутості, непотрібності, самотності, злість і т.д…
Ми ж знаємо про психосоматику - як такі емоції впливають на психічний і фізичний стан дитини. Ми ж маємо знати про самооцінку дитини, котра пережила або переживає це все?...
3. Сталось. Це означає, що попри усвідомлення і розуміння наслідків розлучення, ті двоє дорослих людей (кожен несе персональну відповідальність), вирішили не рятувати свою сім’ю від катастрофи. Тобто вони прийняли свідоме рішення. Натомість пішли, здавалось би простішим шляхом…
4. Неминуче. Тут взагалі немає що коментувати. Тільки питання – «Як це НЕМИНУЧЕ!? Точно не було варіантів?»
Ненавиджу три речі:
1. Коли сім’я розпадається.
2. Коли чоловік здає позиції і перестає боротись за збереження своєї сім’ї.
3. Коли чоловік стає причиною розлучення.
Далі буде... бо є нюанси і різні "а якщо..."
Підозрюю, що виникли питання і коментарі.
То давайте в чат - @Tato_Club.
#ТатаДумка 121
Ненавиджу три речі… Сьогодні мабуть буду різкий.
«Якщо сталось неминуче і батьки розлучились…»
Це частина одного з коментів під відео ТАТО ВЛОГ.
Я знаю особисто автора цього коменту і з великою ймовірністю він читає зараз цю публікацію. Тому спочатку мушу написати, що цей коментар використовую тільки як зачіпку до теми. Більше того, я знаю шлях, котрий долає цей чоловік. І те, що він зміг вже змінити у власному житті і житті своєї сім’ї, в мене викликає тільки повагу до нього.
Мене, у формулюванні цієї частини коментаря про розлучення, страшно дратують чотири слова. Чотири з п’яти! По силі дратування, перерахую їх і поясню що я маю на увазі.
1. Розлучились. Це слово в мені викликає гнів, сум, жаль, відчай, біль, відчуття поразки…
Я намагаюсь змалювати згусток моїх емоцій, котрі я переживаю коли мова заходить про розлучення. Боюсь що слів тут замало.
2. Батьки. Гарне ж слово… Але в цьому контексті - це означає, що в двох людей є принаймні одна дитина, котра попала під роздачу. І той згусток моїх емоцій – просто ніщо порівняно з емоціями, котрі переживає та дитина (або діти). Бо туди ще обов’язково додаються почуття власної провини, страх, розпач, відчуття покинутості, непотрібності, самотності, злість і т.д…
Ми ж знаємо про психосоматику - як такі емоції впливають на психічний і фізичний стан дитини. Ми ж маємо знати про самооцінку дитини, котра пережила або переживає це все?...
3. Сталось. Це означає, що попри усвідомлення і розуміння наслідків розлучення, ті двоє дорослих людей (кожен несе персональну відповідальність), вирішили не рятувати свою сім’ю від катастрофи. Тобто вони прийняли свідоме рішення. Натомість пішли, здавалось би простішим шляхом…
4. Неминуче. Тут взагалі немає що коментувати. Тільки питання – «Як це НЕМИНУЧЕ!? Точно не було варіантів?»
Ненавиджу три речі:
1. Коли сім’я розпадається.
2. Коли чоловік здає позиції і перестає боротись за збереження своєї сім’ї.
3. Коли чоловік стає причиною розлучення.
Далі буде... бо є нюанси і різні "а якщо..."
Підозрюю, що виникли питання і коментарі.
То давайте в чат - @Tato_Club.
#ТатаДумка 121
Привіт, тати!
"Я розлучився з нею, бо вона мене била". Звучить абсурдно... Що маємо насправді?
⠀
Роберт Льюіс у книзі «Виховати сучасного лицаря» стверджує, що причиною більшості соціальних потрясінь є чоловіки. Зокрема – 91% всіх злочинів проти сім’ї звершують чоловіки.
⠀
У розмові з лікарем Олександром Малко (1), я сказав йому, що схильний думати, що відповідальність за розлучення в більшій мірі лежить на чоловікові, навіть якщо він не ініціює по факту це розлучення. На що він відповів: - «Ініціюють по факту розлучення більше жінки. А відповідальність 100% лежить на чоловіках. За мир в домі відповідає чоловік.»
⠀
Що це означає?
⠀
Чоловік є творцем атмосфери в сім’ї. Тобто він стратегічно вибудовує культуру взаємовідносин. Він задає тон спілкування. Він вирівнює непорозуміння, пробачає помилки, забезпечує відчуття безпеки і миру у своєму домі.
⠀
Скажете що чоловік теж має свої слабкості. Точно так! 100%.
⠀
І чоловіку потрібна підтримка його сім’ї – дружини, дітей. Але він СПОЧАТКУ має створити відповідний фон – забезпечити своїх любих надлишком добра. Тільки коли він віддає себе сім’ї – сім’я має РЕСУРС віддати йому себе.
⠀
А коли чоловік не є творцем атмосфери? По якійсь причині (2) він не бере на себе цю відповідальність і місію. Коли він не є генератором того життєво-необхідного РЕСУРСУ, а споживачем (як кліщ). А не дай Бог він його ще й вимагає від дружини і дітей!
⠀
Але дружина апріорі не може генерувати той життєвий РЕСУРС. І якщо на ній вимушено лежить ця відповідальність, то вона повністю виснажується (бо використовує весь свій життєвий резерв). А в якийсь момент вирішує, що краще розлучитись (як варіант) - хоча б для самозбереження і збереження дітей.
⠀
Залишаються глибокі рани, образи, злість, бажання помститися – загалом все те, що продовжує вбивати її… Якщо вона терміново не звернеться за допомогою.
⠀
А чоловік що? Чоловік мусить терміново увімкнутись.
⠀
Як?
⠀
Далі буде… Бо є питання: - «Звідки чоловіку брати сил?», «Що потрібно жінці від чоловіка?»… Якщо у Вас є питання, пишіть в коментах.
⠀
(1) Вся розмова з Олександром Малко - https://youtu.be/eX3rqnW0UWA
(2) Про причини того, чому чоловік не бере на себе відповідальність - в наступній публікації.
З питаннями і пропозиціями в чат - @Tato_Club
#ТатаДумка 122
"Я розлучився з нею, бо вона мене била". Звучить абсурдно... Що маємо насправді?
⠀
Роберт Льюіс у книзі «Виховати сучасного лицаря» стверджує, що причиною більшості соціальних потрясінь є чоловіки. Зокрема – 91% всіх злочинів проти сім’ї звершують чоловіки.
⠀
У розмові з лікарем Олександром Малко (1), я сказав йому, що схильний думати, що відповідальність за розлучення в більшій мірі лежить на чоловікові, навіть якщо він не ініціює по факту це розлучення. На що він відповів: - «Ініціюють по факту розлучення більше жінки. А відповідальність 100% лежить на чоловіках. За мир в домі відповідає чоловік.»
⠀
Що це означає?
⠀
Чоловік є творцем атмосфери в сім’ї. Тобто він стратегічно вибудовує культуру взаємовідносин. Він задає тон спілкування. Він вирівнює непорозуміння, пробачає помилки, забезпечує відчуття безпеки і миру у своєму домі.
⠀
Скажете що чоловік теж має свої слабкості. Точно так! 100%.
⠀
І чоловіку потрібна підтримка його сім’ї – дружини, дітей. Але він СПОЧАТКУ має створити відповідний фон – забезпечити своїх любих надлишком добра. Тільки коли він віддає себе сім’ї – сім’я має РЕСУРС віддати йому себе.
⠀
А коли чоловік не є творцем атмосфери? По якійсь причині (2) він не бере на себе цю відповідальність і місію. Коли він не є генератором того життєво-необхідного РЕСУРСУ, а споживачем (як кліщ). А не дай Бог він його ще й вимагає від дружини і дітей!
⠀
Але дружина апріорі не може генерувати той життєвий РЕСУРС. І якщо на ній вимушено лежить ця відповідальність, то вона повністю виснажується (бо використовує весь свій життєвий резерв). А в якийсь момент вирішує, що краще розлучитись (як варіант) - хоча б для самозбереження і збереження дітей.
⠀
Залишаються глибокі рани, образи, злість, бажання помститися – загалом все те, що продовжує вбивати її… Якщо вона терміново не звернеться за допомогою.
⠀
А чоловік що? Чоловік мусить терміново увімкнутись.
⠀
Як?
⠀
Далі буде… Бо є питання: - «Звідки чоловіку брати сил?», «Що потрібно жінці від чоловіка?»… Якщо у Вас є питання, пишіть в коментах.
⠀
(1) Вся розмова з Олександром Малко - https://youtu.be/eX3rqnW0UWA
(2) Про причини того, чому чоловік не бере на себе відповідальність - в наступній публікації.
З питаннями і пропозиціями в чат - @Tato_Club
#ТатаДумка 122
Привіт, тати!
Хто тут виграє? Чоловік? Жінка? Діти? Ніхто!
⠀
Розлучення однозначно тягне за собою тяжкі наслідки для всіх членів сім’ї. І найбільшу дозу згубних наслідків отримують діти.
⠀
Люди пишуть про випадки, коли життя в сім’ї перетворюється на пекло і залишатись жити під одним дахом, стає просто небезпечно. Немає простих рішень в жодному випадку. Буває, що комусь просто необхідно рятуватись і тікати!
⠀
Але здебільшого, заявленими причинами розлучень є несумісність характерів і поглядів, матеріальні труднощі, політична ситуація в країні і таке інше.
⠀
Що б це означало? Чи не те, що люди, котрі створюють сім’ю, навіть не мають усвідомлення серйозності і важливості цього кроку? Тобто з укладанням шлюбного завіту, молодята закладають бомбу уповільненої дії, якщо одружуються без належної підготовки – емоційної, психологічної, матеріальної, духовної.
⠀
Нехай простять мене чоловіки, бо писатиму про чоловіків. Про жінок нехай пишуть жінки.
⠀
Сьогодні пишу про причини – чому чоловік не виконує належної чоловічої і батьківської функції у своїй сім’ї?
⠀
1. Насліддя. Повторюсь вкотре - 9 з 10 подружніх пар в Україні кажуть, що вони нещасні в шлюбі.
На секунду! Діти у цих сім’ях вчаться жити, наслідуючи приклад життя своїх нещасних батьків!
⠀
2. Вплив культури, що просто трощить свідомість сучасного покоління. Мало того, що переважна більшість дітей отримують катастрофічний батьківський життєвий приклад, то сучасна культура, сучасному чоловіку наполегливо пропонує обирати для себе образ: маччо, брутальний, одинак, зовнішня успішність – «тачки», Rolex, дівчата, статус і т.д.
Ви багато бачили в модних чоловічих журналах або на таких самих сайтах чоловіка зі своєю сім’єю?
⠀
Ця ж культура про розлучення: - «Сучасні люди розлучаються легко і швидко». Природній шлюб називає «традиційним», а реєстрацію шлюбу в РАКСі старомодним непотребом.
⠀
3. Бо не хоче. Перших дві причини – це зовнішні фактори, що формують чоловіка і його чоловічність. Ця ж - прямо залежить від його характеру, волі, і бажання змінювати.
Змінювати кого? В першу чергу себе! Усвідомлюючи отримане насліддя від батьків і культури, прийняти той факт, що прийдеться над собою попотіти. Заради своєї сім’ї!
А буде щасливою сім’я, то зміниться й культура.
І знову далі буде... бо маємо знати, що з тим робити...
Дуже цікаво знати Вашу думку.
❓ Як Ви думаєте, які причини нещасних шлюбів ще варто зазначити?
Пишіть в - @Tato_Club
#ТатаДумка 123
Хто тут виграє? Чоловік? Жінка? Діти? Ніхто!
⠀
Розлучення однозначно тягне за собою тяжкі наслідки для всіх членів сім’ї. І найбільшу дозу згубних наслідків отримують діти.
⠀
Люди пишуть про випадки, коли життя в сім’ї перетворюється на пекло і залишатись жити під одним дахом, стає просто небезпечно. Немає простих рішень в жодному випадку. Буває, що комусь просто необхідно рятуватись і тікати!
⠀
Але здебільшого, заявленими причинами розлучень є несумісність характерів і поглядів, матеріальні труднощі, політична ситуація в країні і таке інше.
⠀
Що б це означало? Чи не те, що люди, котрі створюють сім’ю, навіть не мають усвідомлення серйозності і важливості цього кроку? Тобто з укладанням шлюбного завіту, молодята закладають бомбу уповільненої дії, якщо одружуються без належної підготовки – емоційної, психологічної, матеріальної, духовної.
⠀
Нехай простять мене чоловіки, бо писатиму про чоловіків. Про жінок нехай пишуть жінки.
⠀
Сьогодні пишу про причини – чому чоловік не виконує належної чоловічої і батьківської функції у своїй сім’ї?
⠀
1. Насліддя. Повторюсь вкотре - 9 з 10 подружніх пар в Україні кажуть, що вони нещасні в шлюбі.
На секунду! Діти у цих сім’ях вчаться жити, наслідуючи приклад життя своїх нещасних батьків!
⠀
2. Вплив культури, що просто трощить свідомість сучасного покоління. Мало того, що переважна більшість дітей отримують катастрофічний батьківський життєвий приклад, то сучасна культура, сучасному чоловіку наполегливо пропонує обирати для себе образ: маччо, брутальний, одинак, зовнішня успішність – «тачки», Rolex, дівчата, статус і т.д.
Ви багато бачили в модних чоловічих журналах або на таких самих сайтах чоловіка зі своєю сім’єю?
⠀
Ця ж культура про розлучення: - «Сучасні люди розлучаються легко і швидко». Природній шлюб називає «традиційним», а реєстрацію шлюбу в РАКСі старомодним непотребом.
⠀
3. Бо не хоче. Перших дві причини – це зовнішні фактори, що формують чоловіка і його чоловічність. Ця ж - прямо залежить від його характеру, волі, і бажання змінювати.
Змінювати кого? В першу чергу себе! Усвідомлюючи отримане насліддя від батьків і культури, прийняти той факт, що прийдеться над собою попотіти. Заради своєї сім’ї!
А буде щасливою сім’я, то зміниться й культура.
І знову далі буде... бо маємо знати, що з тим робити...
Дуже цікаво знати Вашу думку.
❓ Як Ви думаєте, які причини нещасних шлюбів ще варто зазначити?
Пишіть в - @Tato_Club
#ТатаДумка 123
Привіт, тати!
Для тих, в кого ще є всі шанси.
⠀
Лектор заходить в аудиторію до студентів і запитує, хто з них планує створювати сім’ю. Майже 100% молодих людей з вогником в очах, підіймають руку.
⠀
Наступне питання лектора: - «А хто з вас планує розлучитись протягом перших 12 – 18 місяців?». В аудиторії відвертий подив. Бо ж ніхто не планує.
⠀
І тоді ще одне питання: - «А чим ви відрізняєтесь від тих 50% подружь в Україні, котрі розлучились протягом перших півтора року спільного життя?» Ніхто ж не планує розлучатись!
⠀
Завжди запитую - ДЕ ЛОГІКА?
Для того щоб стати кваліфікованим спеціалістом у якійсь сфері, потрібно вчитись 5-7 років. Але чому для того щоб побудувати сім’ю, вважається достатнім просто одружитись? А щоб стати батьком, чомусь вважається, що достатньо щоб народилась дитина.
⠀
Для того, щоб ефективно вести бізнес, потрібно вчитись комунікації, управляти своїми емоціями, приймати компромісні рішення, потрібно розумітись хоч трохи в психології і т.д.
⠀
Я не піду до лікаря, котрий щиро хоче вилікувати мою хворобу, але не має відповідної кваліфікації. Добрих бажань занадто мало. Навіть коли вони найщиріші. Ви довіритесь такому лікарю?
⠀
Тоді ЧОМУ молоді люди довіряють свої долі дилетантам?
Чи не очевидним є те, що ДО СТВОРЕННЯ СІМ'Ї потрібно ретельно готуватись?
⠀
Що ж робити тим парам, котрі живуть давно у шлюбі, але не мають щастя, а натомість мають постійні стреси і кризи, що не вирішуються? Відповідь проста – звертатись по допомогу і вчитись!
⠀
Тут не допоможуть батьки, подруги, друзі і всі люди, котрі «щиро бажають добра».
⠀
Я знаю не одну сім’ю, що пройшли через дно в стосунках, зради і нерозуміння. Але вийшли з глибокої кризи і навчились один одного чути, розуміти та жити один заради одного. Все як і планували перед одруженням.
⠀
Чи це просто? Ні – це складно. Але сім’я – це цінність, заради котрої варто боротись, трудитись і змінюватись. А глибоке відчуття щастя в сім’ї – то бонус, котрий подружжя отримує з небес за свої зусилля.
⠀
Шанси є у кожної сім’ї!
❓ Як Ви думаєте, якщо молодята будуть мати дошлюбну підготовку, а сім'ї зі стажем будуть вчитись будувати стосунки - може збільшитись кількість щасливих сімей в Україні?
Пишіть в - @Tato_Club
#ТатаДумка 124
Для тих, в кого ще є всі шанси.
⠀
Лектор заходить в аудиторію до студентів і запитує, хто з них планує створювати сім’ю. Майже 100% молодих людей з вогником в очах, підіймають руку.
⠀
Наступне питання лектора: - «А хто з вас планує розлучитись протягом перших 12 – 18 місяців?». В аудиторії відвертий подив. Бо ж ніхто не планує.
⠀
І тоді ще одне питання: - «А чим ви відрізняєтесь від тих 50% подружь в Україні, котрі розлучились протягом перших півтора року спільного життя?» Ніхто ж не планує розлучатись!
⠀
Завжди запитую - ДЕ ЛОГІКА?
Для того щоб стати кваліфікованим спеціалістом у якійсь сфері, потрібно вчитись 5-7 років. Але чому для того щоб побудувати сім’ю, вважається достатнім просто одружитись? А щоб стати батьком, чомусь вважається, що достатньо щоб народилась дитина.
⠀
Для того, щоб ефективно вести бізнес, потрібно вчитись комунікації, управляти своїми емоціями, приймати компромісні рішення, потрібно розумітись хоч трохи в психології і т.д.
⠀
Я не піду до лікаря, котрий щиро хоче вилікувати мою хворобу, але не має відповідної кваліфікації. Добрих бажань занадто мало. Навіть коли вони найщиріші. Ви довіритесь такому лікарю?
⠀
Тоді ЧОМУ молоді люди довіряють свої долі дилетантам?
Чи не очевидним є те, що ДО СТВОРЕННЯ СІМ'Ї потрібно ретельно готуватись?
⠀
Що ж робити тим парам, котрі живуть давно у шлюбі, але не мають щастя, а натомість мають постійні стреси і кризи, що не вирішуються? Відповідь проста – звертатись по допомогу і вчитись!
⠀
Тут не допоможуть батьки, подруги, друзі і всі люди, котрі «щиро бажають добра».
⠀
Я знаю не одну сім’ю, що пройшли через дно в стосунках, зради і нерозуміння. Але вийшли з глибокої кризи і навчились один одного чути, розуміти та жити один заради одного. Все як і планували перед одруженням.
⠀
Чи це просто? Ні – це складно. Але сім’я – це цінність, заради котрої варто боротись, трудитись і змінюватись. А глибоке відчуття щастя в сім’ї – то бонус, котрий подружжя отримує з небес за свої зусилля.
⠀
Шанси є у кожної сім’ї!
❓ Як Ви думаєте, якщо молодята будуть мати дошлюбну підготовку, а сім'ї зі стажем будуть вчитись будувати стосунки - може збільшитись кількість щасливих сімей в Україні?
Пишіть в - @Tato_Club
#ТатаДумка 124