Привіт, тати!
Спочатку прошу пробачення у Вас, що я зник і нічого не пишу.
Але також прошу ще розуміння 😊.
Протягом минулого місяця ми з сім’єю були задіянні в багатьох сімейних та батьківських заходах. Навантаження не реальне. Напишу буквально перелік подій по календарю і нашу функцію.
🎯 8-11 травня – моя поїздка в Молдову з частиною стратегічної команди «Батьківство Україна».
🎯 18-19 травня – «Фестиваль сім’ї» в нашому містечку – ми з дружиною організатори.
🎯 21 травня – «Форум сім’ї» також в нашому місті – я організатор.
Тільки ці події вимагали дуже багато сил, зосередженості та часу для планування і проведення.
🎯 Також протягом травня з дружиною проводили одну молоду пару у дошлюбній підготовці. 1 червня вони одружились 😊.
🎯 І у травні я прийняв участь у програмі «Битва влогів – ТАМ ДЕ МИ» від AIR академії. А це – 9 уроків в середньому по 2,5 години і 5 виконаних завдань – сплановані, відзняті і змонтовані відео.
Якщо хочете, можете їх переглянути на каналі YOU TUBE - п’ять останніх.
Для мене – це був шанс отримати безкоштовно навчання, котре коштує від 250 до 450 у.о. Остаточна вартість буде визначена, коли в четвер будуть відомі 3 переможці проекту. Я сподіваюсь бути в числі трьох 😊.
🥁 За хештегом #БитваВлогів_ТамДеМи в YOU TUBE - можете переглянути роботи всіх учасників. Є дуже цікаві.
Зараз відпочиваємо трохи і ось аж коли я добрався до Телеграму. Намагаємось зараз проводити більше часу один з одним і з дітьми, щоб компенсувати те виснаження за минулий місяць.
І хочу просити у Вас ще розуміння 😊.
Бо до середини липня, писати не планую. Хіба що в іншому форматі. А саме про наше сімейне життя. 👨👩👧👧
Маємо кілька запланованих поїздок і сподіваємось що це буде цікаво.
Тому якщо з 773 підписників, протягом наступних 6 днів буде 50 «ЗА», то писатиму час від часу те, що відбуватиметься з нами + з фотками.
Дякую, кожному підписнику, що втримався )))
Питання, побажання, пропозиції пишіть у наш чат – @Tato_Club
Спочатку прошу пробачення у Вас, що я зник і нічого не пишу.
Але також прошу ще розуміння 😊.
Протягом минулого місяця ми з сім’єю були задіянні в багатьох сімейних та батьківських заходах. Навантаження не реальне. Напишу буквально перелік подій по календарю і нашу функцію.
🎯 8-11 травня – моя поїздка в Молдову з частиною стратегічної команди «Батьківство Україна».
🎯 18-19 травня – «Фестиваль сім’ї» в нашому містечку – ми з дружиною організатори.
🎯 21 травня – «Форум сім’ї» також в нашому місті – я організатор.
Тільки ці події вимагали дуже багато сил, зосередженості та часу для планування і проведення.
🎯 Також протягом травня з дружиною проводили одну молоду пару у дошлюбній підготовці. 1 червня вони одружились 😊.
🎯 І у травні я прийняв участь у програмі «Битва влогів – ТАМ ДЕ МИ» від AIR академії. А це – 9 уроків в середньому по 2,5 години і 5 виконаних завдань – сплановані, відзняті і змонтовані відео.
Якщо хочете, можете їх переглянути на каналі YOU TUBE - п’ять останніх.
Для мене – це був шанс отримати безкоштовно навчання, котре коштує від 250 до 450 у.о. Остаточна вартість буде визначена, коли в четвер будуть відомі 3 переможці проекту. Я сподіваюсь бути в числі трьох 😊.
🥁 За хештегом #БитваВлогів_ТамДеМи в YOU TUBE - можете переглянути роботи всіх учасників. Є дуже цікаві.
Зараз відпочиваємо трохи і ось аж коли я добрався до Телеграму. Намагаємось зараз проводити більше часу один з одним і з дітьми, щоб компенсувати те виснаження за минулий місяць.
І хочу просити у Вас ще розуміння 😊.
Бо до середини липня, писати не планую. Хіба що в іншому форматі. А саме про наше сімейне життя. 👨👩👧👧
Маємо кілька запланованих поїздок і сподіваємось що це буде цікаво.
Тому якщо з 773 підписників, протягом наступних 6 днів буде 50 «ЗА», то писатиму час від часу те, що відбуватиметься з нами + з фотками.
Дякую, кожному підписнику, що втримався )))
Питання, побажання, пропозиції пишіть у наш чат – @Tato_Club
Галопом по Європі )
Якось так ) 1163 км за дві доби, дві країни і дві столиці.
Не без пригод… Уточню, що ми з сім’єю вперше поїхали своїм авто до Європи. Побули трохи у Варшаві. Перед тим заїхали в Люблін – в один з офісів tato.net – для мене це знаково ). Зустрілись з Дареком. Хто знає хто такий Дарек?
З Любліна до Варшави їхали вже вночі і по дорозі зламалась машина. О 00:30 за 13 км до місця, де ми мали ночувати – просто серед траси. Якщо коротко, то педаль щеплення просто впав на підлогу і я не міг увімкнути жодної передачі… Не весело… Чесно я подумав що ми там і будемо спати до ранку. Перспективка – не агонь… Але вже через 5 хв ми поїхали далі, а авто запрацювало краще як було.
.
Як думаєте як так сталось?
.
Короче ми доїхали до друга Дарека – Марека. Фотки його нажаль немає – ми після тієї ночі щось не згадали що треба фоткатись. Але Марек дуже гостинний. Тато 4 дорослих дітей. Хоча ми так і не бачили ні його дружини ні дітей – бо все проспали.
Десь в обід попали у Варшаву, де Андрій (теж друг Дарека) показав нам швидко старе місто. Ми вражені – дуже цікаво!
.
Далі майже 6 годин до Вільнюса. ТОП момент – перетин кордону Польща – Литва. Ми просто проїхали попри знак ЛИТВА. А коли проїжджали попри знак ПОЛЬЩА з УКРАЇНИ, то простояли 3 години… )))
У Вільнюсі ми зупинились на 21 поверсі у чудовій квартирі, чудової молодої, української сім’ї – Тараса і Дарини. Вони ще виховують свого синочка – Матвія. З Тарасом ми познайомились, як зараз заведено, в інтернеті ))) – він підписник ТАТО ВЛОГ. Це так коротко про чудеса сучасності.
А насправді – ми дуже вдячні за щиру українську гостинність сім’ї Тараса і Дарини! Бог нехай воздасть!
Сьогодні трохи походимо по столиці Литви і далі в дорогу – до столиці Латвії. Далі буде...
Якось так ) 1163 км за дві доби, дві країни і дві столиці.
Не без пригод… Уточню, що ми з сім’єю вперше поїхали своїм авто до Європи. Побули трохи у Варшаві. Перед тим заїхали в Люблін – в один з офісів tato.net – для мене це знаково ). Зустрілись з Дареком. Хто знає хто такий Дарек?
З Любліна до Варшави їхали вже вночі і по дорозі зламалась машина. О 00:30 за 13 км до місця, де ми мали ночувати – просто серед траси. Якщо коротко, то педаль щеплення просто впав на підлогу і я не міг увімкнути жодної передачі… Не весело… Чесно я подумав що ми там і будемо спати до ранку. Перспективка – не агонь… Але вже через 5 хв ми поїхали далі, а авто запрацювало краще як було.
.
Як думаєте як так сталось?
.
Короче ми доїхали до друга Дарека – Марека. Фотки його нажаль немає – ми після тієї ночі щось не згадали що треба фоткатись. Але Марек дуже гостинний. Тато 4 дорослих дітей. Хоча ми так і не бачили ні його дружини ні дітей – бо все проспали.
Десь в обід попали у Варшаву, де Андрій (теж друг Дарека) показав нам швидко старе місто. Ми вражені – дуже цікаво!
.
Далі майже 6 годин до Вільнюса. ТОП момент – перетин кордону Польща – Литва. Ми просто проїхали попри знак ЛИТВА. А коли проїжджали попри знак ПОЛЬЩА з УКРАЇНИ, то простояли 3 години… )))
У Вільнюсі ми зупинились на 21 поверсі у чудовій квартирі, чудової молодої, української сім’ї – Тараса і Дарини. Вони ще виховують свого синочка – Матвія. З Тарасом ми познайомились, як зараз заведено, в інтернеті ))) – він підписник ТАТО ВЛОГ. Це так коротко про чудеса сучасності.
А насправді – ми дуже вдячні за щиру українську гостинність сім’ї Тараса і Дарини! Бог нехай воздасть!
Сьогодні трохи походимо по столиці Литви і далі в дорогу – до столиці Латвії. Далі буде...
Привіт, тати!
Ну що ж… ВІТАЮ ВАС З ДНЕМ БАТЬКА!
Прийнято на свята щось доброго бажати.
То я щиро бажаю Вам кожному персонально бути найкращим татком для кожної Вашої дитини!
Що ми можемо?
100% кожен з нас може дарувати дітям гарні, приємні спогади, емоції. І робити це не так вже й складно.
Використовуючи нагоду, влаштуйте свято з сім’єю. Варіантів безліч: шашлик, просто сімейний обід, а далі ігри, прогулянки, поїздки – все, чого чекають від нас наші діти. Дорослі діти в тому числі.
Запам’ятовують яскраві епізоди з життя. А потім, згодом вони приємно згадуються.
Перевірте це на собі. Пригадайте такі епізоди з свого життя. І творіть їх зараз!
З повагою, Володимир Швець.
Ну що ж… ВІТАЮ ВАС З ДНЕМ БАТЬКА!
Прийнято на свята щось доброго бажати.
То я щиро бажаю Вам кожному персонально бути найкращим татком для кожної Вашої дитини!
Що ми можемо?
100% кожен з нас може дарувати дітям гарні, приємні спогади, емоції. І робити це не так вже й складно.
Використовуючи нагоду, влаштуйте свято з сім’єю. Варіантів безліч: шашлик, просто сімейний обід, а далі ігри, прогулянки, поїздки – все, чого чекають від нас наші діти. Дорослі діти в тому числі.
Запам’ятовують яскраві епізоди з життя. А потім, згодом вони приємно згадуються.
Перевірте це на собі. Пригадайте такі епізоди з свого життя. І творіть їх зараз!
З повагою, Володимир Швець.
Привіт, тати!
Завершилась наша супер крута сімейна подорож...
Багато цікавого було б у відео, але як виявляється я зовсім не вмію змімати відосики про реальне життя. Треба або вчитись або забути цю ідею.
Загалом дуже насичено все. Якщо переховувати враження і здійсненні мрії через кому і щоб одним, двома словами, то вийде приблизно такий список:
сім'я, подорож, разом, Європа, три країни, три столиці, Рига, Вільнюс, Варшава, екскурсії, море, золоті піски, відпочинок, білі ночі, Юрмала, знайомства, друзі...
Дуже класний час разом з сім'єю. Купа спогадів та емоцій. Довга дорога і зупинки на заправках, хот доги, кока кола і кава, сміх 😂, ігри, спілкування - все залишилось на завжди в кожному з нас в серцях. Тому й кажу, що в сімейних подіях мають бути враження, емоції, фарби. Хоча це моє слабке місце... Фантазії не вистачає (як в тому анекдоті 😂 ), але благо її достатньо в дружини і в дітей :).
Їхали на Люблін. Пропадав сигнал GPS... По дорозі знак до міста Деблін. Вийшла хохма - "А Деблін той Люблін?"... Ще напрошувалось слово Гоблін. Куди його втулити не знали, то тулили просто так 😂 😂 😂.
Авто на підйомнику - це окрема історія. Але той підйомник в Польщі. Це + одна доба дороги, + витрати, і трохи переживань чи все встигнемо. Але наче все встигаємо...
Треба виспатись якось... :)
Дякую Богу за неймовірні можливості, гарний час і за здійсненні мрії.
Завершилась наша супер крута сімейна подорож...
Багато цікавого було б у відео, але як виявляється я зовсім не вмію змімати відосики про реальне життя. Треба або вчитись або забути цю ідею.
Загалом дуже насичено все. Якщо переховувати враження і здійсненні мрії через кому і щоб одним, двома словами, то вийде приблизно такий список:
сім'я, подорож, разом, Європа, три країни, три столиці, Рига, Вільнюс, Варшава, екскурсії, море, золоті піски, відпочинок, білі ночі, Юрмала, знайомства, друзі...
Дуже класний час разом з сім'єю. Купа спогадів та емоцій. Довга дорога і зупинки на заправках, хот доги, кока кола і кава, сміх 😂, ігри, спілкування - все залишилось на завжди в кожному з нас в серцях. Тому й кажу, що в сімейних подіях мають бути враження, емоції, фарби. Хоча це моє слабке місце... Фантазії не вистачає (як в тому анекдоті 😂 ), але благо її достатньо в дружини і в дітей :).
Їхали на Люблін. Пропадав сигнал GPS... По дорозі знак до міста Деблін. Вийшла хохма - "А Деблін той Люблін?"... Ще напрошувалось слово Гоблін. Куди його втулити не знали, то тулили просто так 😂 😂 😂.
Авто на підйомнику - це окрема історія. Але той підйомник в Польщі. Це + одна доба дороги, + витрати, і трохи переживань чи все встигнемо. Але наче все встигаємо...
Треба виспатись якось... :)
Дякую Богу за неймовірні можливості, гарний час і за здійсненні мрії.
Привіт тати!
Продовжую писати про своє життя трохи і що в ньому. + фотка.
Останні три дні такі ⬇️
Ніколи не думав що мені це може сподобатись.
Байдарки, сплав, річка, дика природа, намет ⛺, спання без матрацу, болять зранку боки...
.
Я з тих, кого називають диванщиками. Тобто для мене відпочинок - це дім, поруч моя сім'я, можливість безлімітно спати, кава, книга, комп... Ну майже не реальний склад обставин ) але часом буває.
.
Вода вода 💦 і все, що з нею пов'язано... це зовсім не моя стихія - не мій формат. Хоча були такі води, де мені було добре - це термальні басейни, де я сидів, мок, грівся 1,5 години, а потім безлімітно спав.
.
А тут річка. Я навіть можу стояти на березі і дивитись як всі кайфують у воді. І всі мені співчувають... а мені так добре 👍.
.
А бувало, що температура повітря за 30, люди в таборі аж стогнуть так хочуть в воду, а я з гітарою в палатці. Оля моя знає про що я. Бо вона у воді б жила мабуть. І діти наші такі ж 😁.
.
А тут байдарки. Думав собі - Боже куди мене везуть і як мені від того відмазатись акуратно. А зараз почав мріяти і планувати, щоб з моїми дівчатами поплавати на байдарках. Є ідеї...
.
Короче круто все! Нові знайомства - це особлива цінність!
.
Говорили з чоловіками про сім'ю, чоловічність і батьківство на березі цієї Ворскли. І таки добре провели час.
.
Бог з нами!
Продовжую писати про своє життя трохи і що в ньому. + фотка.
Останні три дні такі ⬇️
Ніколи не думав що мені це може сподобатись.
Байдарки, сплав, річка, дика природа, намет ⛺, спання без матрацу, болять зранку боки...
.
Я з тих, кого називають диванщиками. Тобто для мене відпочинок - це дім, поруч моя сім'я, можливість безлімітно спати, кава, книга, комп... Ну майже не реальний склад обставин ) але часом буває.
.
Вода вода 💦 і все, що з нею пов'язано... це зовсім не моя стихія - не мій формат. Хоча були такі води, де мені було добре - це термальні басейни, де я сидів, мок, грівся 1,5 години, а потім безлімітно спав.
.
А тут річка. Я навіть можу стояти на березі і дивитись як всі кайфують у воді. І всі мені співчувають... а мені так добре 👍.
.
А бувало, що температура повітря за 30, люди в таборі аж стогнуть так хочуть в воду, а я з гітарою в палатці. Оля моя знає про що я. Бо вона у воді б жила мабуть. І діти наші такі ж 😁.
.
А тут байдарки. Думав собі - Боже куди мене везуть і як мені від того відмазатись акуратно. А зараз почав мріяти і планувати, щоб з моїми дівчатами поплавати на байдарках. Є ідеї...
.
Короче круто все! Нові знайомства - це особлива цінність!
.
Говорили з чоловіками про сім'ю, чоловічність і батьківство на березі цієї Ворскли. І таки добре провели час.
.
Бог з нами!
А поки Ви голосуєте пропонує свіже відео:
https://www.youtube.com/watch?v=Kyl3CqfTs-o&t
https://www.youtube.com/watch?v=Kyl3CqfTs-o&t
YouTube
Як виховувати хлопчика справжнім чоловіком? Поради священника
ПРОЕКТ #ТатоВлог РОЗВИВАЄТЬСЯ ЗАВДЯКИ ВАШИМ пожертвуванням!
Якщо ви бажаєте підтримати нашу роботу, найкраще це зробити через сервіс Patreon - https://www.patreon.com/TatoVlog
Можна також підтримати звичайним переказом:
- ПриватБанк - 5363542602565054 (для…
Якщо ви бажаєте підтримати нашу роботу, найкраще це зробити через сервіс Patreon - https://www.patreon.com/TatoVlog
Можна також підтримати звичайним переказом:
- ПриватБанк - 5363542602565054 (для…
Привіт, тати!
Поки ще збираюсь думками і силами для того щоб повноцінно продовжувати вести канал ТАТО ВЛОГ, скину частину моєї переписки з одним добрим хлопцем... Сподіваюсь буде корисно.
Ти скрізь витрачаєш себе, ти себе віддаєш комусь або чомусь. Але для того щоб щось віддавати, потрібно спочатку те щось мати. Якщо ти не будеш піклуватись про те щоб себе наповнювати, відновлювати сили: фізичні, емоційні, духовні - прийде час, коли ти почнеш "вигорати" і в решті вигориш вщент. Користі тоді від тебе не буде ніде.
В сім'ї ти маєш віддавати не те що від тебе залишається, а цілісного себе і в першу чергу - спочатку дружині, потім дітям.
Поки в тебе немає твоєї сім'ї, ти маєш можливість вчитись не віддавати себе в НУЛЬ. А якщо навіть так трапляється, то хоч не віддавати себе в МІНУС. А якщо навіть так (ДУЖЕ часом) трапляється, то має бути час для твого ВІДНОВЛЕННЯ!
Запрошую до дискусії по темі. Залітай у наш чат – @Tato_Club 🙂
Поки ще збираюсь думками і силами для того щоб повноцінно продовжувати вести канал ТАТО ВЛОГ, скину частину моєї переписки з одним добрим хлопцем... Сподіваюсь буде корисно.
Ти скрізь витрачаєш себе, ти себе віддаєш комусь або чомусь. Але для того щоб щось віддавати, потрібно спочатку те щось мати. Якщо ти не будеш піклуватись про те щоб себе наповнювати, відновлювати сили: фізичні, емоційні, духовні - прийде час, коли ти почнеш "вигорати" і в решті вигориш вщент. Користі тоді від тебе не буде ніде.
В сім'ї ти маєш віддавати не те що від тебе залишається, а цілісного себе і в першу чергу - спочатку дружині, потім дітям.
Поки в тебе немає твоєї сім'ї, ти маєш можливість вчитись не віддавати себе в НУЛЬ. А якщо навіть так трапляється, то хоч не віддавати себе в МІНУС. А якщо навіть так (ДУЖЕ часом) трапляється, то має бути час для твого ВІДНОВЛЕННЯ!
Запрошую до дискусії по темі. Залітай у наш чат – @Tato_Club 🙂
Привіт, тати!
Кілька слів про «неспроможність» дітей.
• «Ти нездара!»
• «В тебе руки не з того місця ростуть!»
• «Відійди і не заважай! З тебе толку, як з козла молока.»
• «Тобі нічого не можна довірити!»
Ці фрази, та інші подібні Вам мабуть знайомі. Чи ні?
Як думаєте, чому ваші діти бувають нездатні зробити те чи інше завдання, котре Ви їм даєте?
Чи можливо і як здолати цю «неспроможність»?
Ідея написати цю публікацію прийшла до мене під час підготовки до вікенду «Тато і діти». Інформація про вікенд тут
Можемо пороздумувати про ці питання кожен для себе, а краще написати свої думки в чат @Tato_Club.
А достатньо на цю тему ми поговоримо на вікенді.
Хто має бажання, реєструйтесь учасниками! Ще є можливість!
Кілька слів про «неспроможність» дітей.
• «Ти нездара!»
• «В тебе руки не з того місця ростуть!»
• «Відійди і не заважай! З тебе толку, як з козла молока.»
• «Тобі нічого не можна довірити!»
Ці фрази, та інші подібні Вам мабуть знайомі. Чи ні?
Як думаєте, чому ваші діти бувають нездатні зробити те чи інше завдання, котре Ви їм даєте?
Чи можливо і як здолати цю «неспроможність»?
Ідея написати цю публікацію прийшла до мене під час підготовки до вікенду «Тато і діти». Інформація про вікенд тут
Можемо пороздумувати про ці питання кожен для себе, а краще написати свої думки в чат @Tato_Club.
А достатньо на цю тему ми поговоримо на вікенді.
Хто має бажання, реєструйтесь учасниками! Ще є можливість!
#ТатаДумка 115
Привіт, тати!
Бути татом під час кризи
Мені здається, що коли життя штормить, навіть просто людиною бути складно. Несподівано звідкись, з боку, де ти думав маєш тил, удар за ударом… Ну… загалом, по різному буває і в різних сферах. Я трохи драматизую, щоб згадалось, коли гойдало Вас найбільше.
Так ось… і навіть в таких ситуаціях, або особливо в таких ситуаціях, тато має бути непохитною скелею!
Я переконаний в цьому на 100%! І не тільки для своїх дітей, котрі зчитують батькову поведінку по життю в цілому, але й міцним чоловіком і підтримкою для своєї дружини.
✅ Буквально кілька думок…
До кризи потрібно бути завжди готовим. Скажете, як підготуватись,… а як зненацька? Тут пригадується коротка сатирична фраза: - «В грудні зненацька впав сніг». Я до того, що рано чи пізно, кризи приходять до кожної людини.
Як готуватись?
1️⃣ Без лірики – кожен чоловік має мати кількох старших за себе чоловіків (не про закадичних друзів…), до котрих він може звернутись у важкий час.
• Щоб було з ким просто поговорити (щоб не навантажувати дружину своїми негативними емоціями і проблемами),
• Щоб було кому тверезо поглянути на його ситуацію і дати пораду, або просто сказати думку «з боку».
2️⃣ Також кожен чоловік має мати спеціальний час, коли він усамітнюється. Час, коли всі навкруги знають – чоловіка зачіпати зараз не можна. Це час для обдумування, для планування, для молитви. Не зловживати
3️⃣ Добре коли є спеціальне місце, куди чоловік може рванути щоб усамітнитись. Не кажу, що це має бути недоступний бункер з тижневим запасом харчів. Але якась кімната, офіс, гараж… та що завгодно – не про комфорт.
4️⃣ Заздалегідь чоловік має мати чітко вибудовану систему цінностей і пріоритетів. Бо бува, коли хитає… не хитнуло так, щоб все святе у житті не загубити. Емоції – це така собі штука – бувають непередбачувані. Та коли фундамент міцний – стіни мають значно більше шансів уціліти.
Запрошую до дискусії по темі. Залітай у наш чат – @Tato_Club
#емоційно
Привіт, тати!
Бути татом під час кризи
Мені здається, що коли життя штормить, навіть просто людиною бути складно. Несподівано звідкись, з боку, де ти думав маєш тил, удар за ударом… Ну… загалом, по різному буває і в різних сферах. Я трохи драматизую, щоб згадалось, коли гойдало Вас найбільше.
Так ось… і навіть в таких ситуаціях, або особливо в таких ситуаціях, тато має бути непохитною скелею!
Я переконаний в цьому на 100%! І не тільки для своїх дітей, котрі зчитують батькову поведінку по життю в цілому, але й міцним чоловіком і підтримкою для своєї дружини.
✅ Буквально кілька думок…
До кризи потрібно бути завжди готовим. Скажете, як підготуватись,… а як зненацька? Тут пригадується коротка сатирична фраза: - «В грудні зненацька впав сніг». Я до того, що рано чи пізно, кризи приходять до кожної людини.
Як готуватись?
1️⃣ Без лірики – кожен чоловік має мати кількох старших за себе чоловіків (не про закадичних друзів…), до котрих він може звернутись у важкий час.
• Щоб було з ким просто поговорити (щоб не навантажувати дружину своїми негативними емоціями і проблемами),
• Щоб було кому тверезо поглянути на його ситуацію і дати пораду, або просто сказати думку «з боку».
2️⃣ Також кожен чоловік має мати спеціальний час, коли він усамітнюється. Час, коли всі навкруги знають – чоловіка зачіпати зараз не можна. Це час для обдумування, для планування, для молитви. Не зловживати
3️⃣ Добре коли є спеціальне місце, куди чоловік може рванути щоб усамітнитись. Не кажу, що це має бути недоступний бункер з тижневим запасом харчів. Але якась кімната, офіс, гараж… та що завгодно – не про комфорт.
4️⃣ Заздалегідь чоловік має мати чітко вибудовану систему цінностей і пріоритетів. Бо бува, коли хитає… не хитнуло так, щоб все святе у житті не загубити. Емоції – це така собі штука – бувають непередбачувані. Та коли фундамент міцний – стіни мають значно більше шансів уціліти.
Запрошую до дискусії по темі. Залітай у наш чат – @Tato_Club
#емоційно
#ТатаДумка 116
Привіт, тати!
Нереальне – реальне
Попередня публікація мала назву «Бути татом під час кризи». Один з читачів написав комент після цієї публікації типу: - «Все супер правильно, але не реально».
Кілька думок з цього приводу.
Погоджуюсь з тим, що ідея досить складна – а саме організація такого «специфічного» середовища, де чоловік може мати:
▶️ Наставників
▶️ Спеціальний час для усамітнення
▶️ Спеціальне місце для усамітнення
▶️ Заздалегідь вибудовану систему цінностей
Але складна тільки тому, що НЕ властива тій культурі, в котрій ми народжуємось, виростаємо і живемо.
Бо вона (культура) сучасному чоловіку диктує протилежно іншу позицію – типу:
«Ти мужик, а значить одинак, маччо, брутальний, успішний і т.д., ти не маєш права бути слабким (в кризі) – а особливо перед іншими чоловіками. А коли слабкий, або щось не вдалось – шукай підходящу маску на face і вперед!
Яке усамітнення в сьогоднішній час!? Так немає коли дихнути… зайнятість зашкалює. Тай ще комусь пояснювати чим я там займаюсь… - маячня.
Цінності? Дивись як живуть ВСІ і не будь білою вороною (як на мене найтупіший, але чомусь найдієвіший аргумент). Бо коли скажеш, що твоя цінність це сім'я: дружина і діти – то скажуть «підкаблучник» і слабак. Треба бути мужиком (читай спочатку: - «Ти мужик…»)
Якщо я щось не правильно написав, будь ласка не соромтесь коментувати…
Так ось – те що здається нереальним (в контексті нашої теми) – цілком таки реальне – тільки його потрбіно творити!!! А це не мало і не багато – творити іншу культуру, а це відповідно вартує зусиль.
❓ З чого починати творення тієї іншої чоловічої культури?
Мабуть як і будь яку добру справу:
1️⃣ Читати відповідні книги. В нашому випадку про чоловічність і батьківство.
2️⃣ Створити відповідне коло оточення. Це ті самі наставники, або ті, хто має подібні цілі. В нашому випадку – це чоловіки, котрі хочуть бути справжніми чоловіками… перепрошую за тавтологію.
3️⃣ Налаштуватись на процес і на роботу. Це однозначано не просто – але варте того на 100%!
Дописуйте свої пункти в @Tato_Club… Що ще потрібно робити сучаному чоловіку, щоб впливати на культуру, котра впливає на нього? 😏
Чи це все дурня? @Tato_Club
Привіт, тати!
Нереальне – реальне
Попередня публікація мала назву «Бути татом під час кризи». Один з читачів написав комент після цієї публікації типу: - «Все супер правильно, але не реально».
Кілька думок з цього приводу.
Погоджуюсь з тим, що ідея досить складна – а саме організація такого «специфічного» середовища, де чоловік може мати:
▶️ Наставників
▶️ Спеціальний час для усамітнення
▶️ Спеціальне місце для усамітнення
▶️ Заздалегідь вибудовану систему цінностей
Але складна тільки тому, що НЕ властива тій культурі, в котрій ми народжуємось, виростаємо і живемо.
Бо вона (культура) сучасному чоловіку диктує протилежно іншу позицію – типу:
«Ти мужик, а значить одинак, маччо, брутальний, успішний і т.д., ти не маєш права бути слабким (в кризі) – а особливо перед іншими чоловіками. А коли слабкий, або щось не вдалось – шукай підходящу маску на face і вперед!
Яке усамітнення в сьогоднішній час!? Так немає коли дихнути… зайнятість зашкалює. Тай ще комусь пояснювати чим я там займаюсь… - маячня.
Цінності? Дивись як живуть ВСІ і не будь білою вороною (як на мене найтупіший, але чомусь найдієвіший аргумент). Бо коли скажеш, що твоя цінність це сім'я: дружина і діти – то скажуть «підкаблучник» і слабак. Треба бути мужиком (читай спочатку: - «Ти мужик…»)
Якщо я щось не правильно написав, будь ласка не соромтесь коментувати…
Так ось – те що здається нереальним (в контексті нашої теми) – цілком таки реальне – тільки його потрбіно творити!!! А це не мало і не багато – творити іншу культуру, а це відповідно вартує зусиль.
❓ З чого починати творення тієї іншої чоловічої культури?
Мабуть як і будь яку добру справу:
1️⃣ Читати відповідні книги. В нашому випадку про чоловічність і батьківство.
2️⃣ Створити відповідне коло оточення. Це ті самі наставники, або ті, хто має подібні цілі. В нашому випадку – це чоловіки, котрі хочуть бути справжніми чоловіками… перепрошую за тавтологію.
3️⃣ Налаштуватись на процес і на роботу. Це однозначано не просто – але варте того на 100%!
Дописуйте свої пункти в @Tato_Club… Що ще потрібно робити сучаному чоловіку, щоб впливати на культуру, котра впливає на нього? 😏
Чи це все дурня? @Tato_Club
#ТатаДумка 117
Привіт, тати!
Принцип чоловіка - «НЕ нашкодь!»
🤯 Часом чоловіка емоційно розхитує. І що тоді йому робити?
Обдумував 100500 разів. Різні книги, публікації пишуть по різному. Хтось каже що, чоловік теж людина ))) (еврика) і емоції – це його складова…– «віддайся своїй емоціям – будь собою – дозволь собі слабкість!»
Таки правда – чоловік теж людина ))) Але все ж для мене важливо - до якої межі можна/варто чоловіку так «хитатись»? Скільки часу?
❓ Хто ж від цього постраждає?
Чоловік і тато - скеля і міцний фундамент у сім’ї. Людина, на котру можна спертись. Він поруч. Він захистить. Він знайде вихід, коли скрута. Йому можна довіряти. Він герой…
Це маленький перелік очікувань до чоловіка і тата його сім'ї.
Але ж халепи, проблеми, зради, неДОзаробітки…
Дружина ніби й «мусить» зрозуміти... бо з досвідом. А діти? Поясни дитині що «тата хитає» і «його на місяць занесло на обочину». Або, не дай Боже «він собі по життю такий - хиткий»… Навряд чи дитя зобов'язане це зрозуміти. Але по любому змусить прийняти факт, що прийдеться пожити «без нього», без того фундаменту… ну може мама вирулить.
❌ Між іншим близько 90% дітей в Україні живуть з «хитким» татом. Або взагалі без нього.
Так - дійсно буває всіляке в житті.
То одягти маску «все ок» і вдавати з себе незламного супермена?
НІ! І такий варіант не прийнятний.
❓ Що ж тоді?
🧩 8️⃣ практичних і перевірених особисто порад
1️⃣ Попередь дружину, що потрібно день-два подумати. Попросити, щоб взяла на себе дітей на цей період.
2️⃣ За цих «день-два» зберись силами і прийми конкретні рішення.
3️⃣ Згадай ВСЕ ДОБРЕ ЩО ТИ МАЄШ і подякуй за то Богу!
4️⃣ Зідзвонись і зустрінься з правильним оточенням – з чоловіками, котрі не дадуть розкиснути, але дадуть підтримку – пораду, молитву, змотивують рухатись далі.
5️⃣ Не дозволяй собі залишатись навіть на секунду з думками «все пропало»! Фокус твоїх думок визначає напрямок твого руху.
6️⃣ Чітко визначся з напрямком подальшого руху і визнач кілька чітких обов’язкових кроків до того.
7️⃣ Зустрінься з дружиною з гарним, рішучим настроєм і розкажи про твої рішення.
8️⃣❗️ РАЗОМ рухайтесь далі! У вас все буде добре!
@Tato_Club - для коментів і просто поговорити 🙂
Привіт, тати!
Принцип чоловіка - «НЕ нашкодь!»
🤯 Часом чоловіка емоційно розхитує. І що тоді йому робити?
Обдумував 100500 разів. Різні книги, публікації пишуть по різному. Хтось каже що, чоловік теж людина ))) (еврика) і емоції – це його складова…– «віддайся своїй емоціям – будь собою – дозволь собі слабкість!»
Таки правда – чоловік теж людина ))) Але все ж для мене важливо - до якої межі можна/варто чоловіку так «хитатись»? Скільки часу?
❓ Хто ж від цього постраждає?
Чоловік і тато - скеля і міцний фундамент у сім’ї. Людина, на котру можна спертись. Він поруч. Він захистить. Він знайде вихід, коли скрута. Йому можна довіряти. Він герой…
Це маленький перелік очікувань до чоловіка і тата його сім'ї.
Але ж халепи, проблеми, зради, неДОзаробітки…
Дружина ніби й «мусить» зрозуміти... бо з досвідом. А діти? Поясни дитині що «тата хитає» і «його на місяць занесло на обочину». Або, не дай Боже «він собі по життю такий - хиткий»… Навряд чи дитя зобов'язане це зрозуміти. Але по любому змусить прийняти факт, що прийдеться пожити «без нього», без того фундаменту… ну може мама вирулить.
❌ Між іншим близько 90% дітей в Україні живуть з «хитким» татом. Або взагалі без нього.
Так - дійсно буває всіляке в житті.
То одягти маску «все ок» і вдавати з себе незламного супермена?
НІ! І такий варіант не прийнятний.
❓ Що ж тоді?
🧩 8️⃣ практичних і перевірених особисто порад
1️⃣ Попередь дружину, що потрібно день-два подумати. Попросити, щоб взяла на себе дітей на цей період.
2️⃣ За цих «день-два» зберись силами і прийми конкретні рішення.
3️⃣ Згадай ВСЕ ДОБРЕ ЩО ТИ МАЄШ і подякуй за то Богу!
4️⃣ Зідзвонись і зустрінься з правильним оточенням – з чоловіками, котрі не дадуть розкиснути, але дадуть підтримку – пораду, молитву, змотивують рухатись далі.
5️⃣ Не дозволяй собі залишатись навіть на секунду з думками «все пропало»! Фокус твоїх думок визначає напрямок твого руху.
6️⃣ Чітко визначся з напрямком подальшого руху і визнач кілька чітких обов’язкових кроків до того.
7️⃣ Зустрінься з дружиною з гарним, рішучим настроєм і розкажи про твої рішення.
8️⃣❗️ РАЗОМ рухайтесь далі! У вас все буде добре!
@Tato_Club - для коментів і просто поговорити 🙂
#ТатаДумка 118
Привіт, тати!
Розрив у стосунках або дружба навіки.
Розрив – це прірва між двома людьми, котра починається з маленького рову, але може стати такою, що згодом ніякий місток не допоможе. Думаю, ілюстрація цілковито зрозуміла і мабуть ніхто не мріє про такий розвиток подій зі своїми дітьми.
Добрі батьки очікують від своїх дітей послуху, чемності, порядності, гарної поведінки – загалом вихованості. І для досягнення бажаного результату використовують два шляхи.
Кінець першого – розрив стосунків. Кінець другого – дружба.
✅ «Короткий шлях» - це досягнення вищеописаних очікувань лупнем, маніпуляцією, криком, безглуздими заборонами, тощо.
Коли тато використовує переважно ці «інструменти виховання» і ще й називає це дисциплінуванням, то для мене достатньо передбачувано, що продовженням таких відносин є віддалення, закритість, відчуження, а їх кінець – це розрив стосунків.
✅ Інший шлях – це «довгострокове інвестування»
Мова не про гроші. Мова про батьківську підготовку, батьківське терпіння, компетентність, час і зацікавленість особистістю своєї дитини.
Раніше описані очікування, в цьому випадку, досягаються через спілкування батька і дитини, взаєморозуміння, взаємоповагу, пояснення і навчання, пробачення помилок, давання наступного (n-го) шансу на спробу і права на вибір.
Тут результат може й не приходить швидко, але він 100% надійний. + батько отримує ще великий бонус – це дружні стосунки зі своєю дитиною.
«Короткий шлях» вбиває взаємовідносини не тільки батьків з дітьми, але й стосунки між чоловіком і дружиною.
А «довгострокове інвестування» один в одного, згодом стають міцним фундаментом у сімейному житті.
P.S. Теж грішу. Часом свідомо чи не свідомо використовую методи «короткого шляху» для досягнення бажаного результату. Потім каюсь (як Кобзар) і вкладаю собі в розум рішення як НЕ ДІЯТИ і як ДІЯТИ у подібних ситуаціях.
Напиши що думаєш з цього приводу в чаті @Tato_Club
❓ Як ти будуєш взаємовідносини у своїй сім’ї?
Привіт, тати!
Розрив у стосунках або дружба навіки.
Розрив – це прірва між двома людьми, котра починається з маленького рову, але може стати такою, що згодом ніякий місток не допоможе. Думаю, ілюстрація цілковито зрозуміла і мабуть ніхто не мріє про такий розвиток подій зі своїми дітьми.
Добрі батьки очікують від своїх дітей послуху, чемності, порядності, гарної поведінки – загалом вихованості. І для досягнення бажаного результату використовують два шляхи.
Кінець першого – розрив стосунків. Кінець другого – дружба.
✅ «Короткий шлях» - це досягнення вищеописаних очікувань лупнем, маніпуляцією, криком, безглуздими заборонами, тощо.
Коли тато використовує переважно ці «інструменти виховання» і ще й називає це дисциплінуванням, то для мене достатньо передбачувано, що продовженням таких відносин є віддалення, закритість, відчуження, а їх кінець – це розрив стосунків.
✅ Інший шлях – це «довгострокове інвестування»
Мова не про гроші. Мова про батьківську підготовку, батьківське терпіння, компетентність, час і зацікавленість особистістю своєї дитини.
Раніше описані очікування, в цьому випадку, досягаються через спілкування батька і дитини, взаєморозуміння, взаємоповагу, пояснення і навчання, пробачення помилок, давання наступного (n-го) шансу на спробу і права на вибір.
Тут результат може й не приходить швидко, але він 100% надійний. + батько отримує ще великий бонус – це дружні стосунки зі своєю дитиною.
«Короткий шлях» вбиває взаємовідносини не тільки батьків з дітьми, але й стосунки між чоловіком і дружиною.
А «довгострокове інвестування» один в одного, згодом стають міцним фундаментом у сімейному житті.
P.S. Теж грішу. Часом свідомо чи не свідомо використовую методи «короткого шляху» для досягнення бажаного результату. Потім каюсь (як Кобзар) і вкладаю собі в розум рішення як НЕ ДІЯТИ і як ДІЯТИ у подібних ситуаціях.
Напиши що думаєш з цього приводу в чаті @Tato_Club
❓ Як ти будуєш взаємовідносини у своїй сім’ї?
#ТатаДумка 119
Привіт, тати!
Як вирішувати конфлікти з дітьми?... 🤯
Яких стосунків зі своєю дитиною Ви хочете? Дайте чітку відповідь.
Підозрюю, що Ваша відповідь співзвучна з словами: «теплі, близькі…»
Але ж ті конфлікти…
Відбувається ЗІТКНЕННЯ протилежних інтересів, поглядів, думок, в нашому випадку батька з сином чи донькою. Далі обставини розвиваються - відбуваються ПЕРЕГОВОРИ. І сторони конфлікту врешті отримують певний РЕЗУЛЬТАТ.
Теплі і близькі сосунки, або відчуження і розрив у стосунках – це РЕЗУЛЬТАТ відповідних дій сторін конфлікту. І яким саме він буде, завжди залежить від того як триватимуть ПЕРЕГОВОРИ.
Трохи про ЗІТКНЕННЯ.
Чи є нормою те, що на одне і теж питання у двох людей різні погляди? ТАК – це абсолютно нормально.
Як має поводитись зрілий батько під час ЗІТКНЕННЯ?
🚩 Якщо емоції зашкалюють і в горлі застряг рик, варто взяти 30 хв часу і відійти в сторону для обдумування ситуації.
🚩 Уважно вислухати думку своєї дитини до кінця!
🚩 Зважити ціну. Найчастіше тією ціною є ті теплі стосунки. Чи він готовий заплатити ними за «свою правоту» і щоб «його було зверху»?
🚩 Прийняти рішення як йому себе повести у ПЕРЕГОВОРАХ.
ПЕРЕГОВОРИ можуть тривати від кількох хвилин до кількох місяців… або років.
Може вирішитись все спокійно і з омріяним РЕЗУЛЬТАТОМ. А може супроводжуватись шквалом звинувачень один одного, нерозуміннями, приниженнями і т.д.
Від тата, в першу чергу, залежить чи довго і як триватимуть ПЕРЕГОВОРИ. Тато може володіти ситуацією і гасити вогонь, а може вестись за емоціями і тим самим підкидати дров.
Гасити, а не розпалювати вогонь в переговорах – це навик. Цьому навику можна навчитись. І що дуже важливо – цьому навику можна навчити. В нашому випадку, тато своїм поводженням вчить свою дитину як проходити конфлікти. Він зразок для наслідування, якою б не була його поведінка.
А тато має бути стійким, терплячим, спокійним, люблячим, мудрим і т.д.
Пиши в чаті @Tato_Club свої лайфхаки вирішення конфліктів з дітьми.
❓ Як ти схильний вирішувати конфлікти зі своїми дітьми?
Привіт, тати!
Як вирішувати конфлікти з дітьми?... 🤯
Яких стосунків зі своєю дитиною Ви хочете? Дайте чітку відповідь.
Підозрюю, що Ваша відповідь співзвучна з словами: «теплі, близькі…»
Але ж ті конфлікти…
Відбувається ЗІТКНЕННЯ протилежних інтересів, поглядів, думок, в нашому випадку батька з сином чи донькою. Далі обставини розвиваються - відбуваються ПЕРЕГОВОРИ. І сторони конфлікту врешті отримують певний РЕЗУЛЬТАТ.
Теплі і близькі сосунки, або відчуження і розрив у стосунках – це РЕЗУЛЬТАТ відповідних дій сторін конфлікту. І яким саме він буде, завжди залежить від того як триватимуть ПЕРЕГОВОРИ.
Трохи про ЗІТКНЕННЯ.
Чи є нормою те, що на одне і теж питання у двох людей різні погляди? ТАК – це абсолютно нормально.
Як має поводитись зрілий батько під час ЗІТКНЕННЯ?
🚩 Якщо емоції зашкалюють і в горлі застряг рик, варто взяти 30 хв часу і відійти в сторону для обдумування ситуації.
🚩 Уважно вислухати думку своєї дитини до кінця!
🚩 Зважити ціну. Найчастіше тією ціною є ті теплі стосунки. Чи він готовий заплатити ними за «свою правоту» і щоб «його було зверху»?
🚩 Прийняти рішення як йому себе повести у ПЕРЕГОВОРАХ.
ПЕРЕГОВОРИ можуть тривати від кількох хвилин до кількох місяців… або років.
Може вирішитись все спокійно і з омріяним РЕЗУЛЬТАТОМ. А може супроводжуватись шквалом звинувачень один одного, нерозуміннями, приниженнями і т.д.
Від тата, в першу чергу, залежить чи довго і як триватимуть ПЕРЕГОВОРИ. Тато може володіти ситуацією і гасити вогонь, а може вестись за емоціями і тим самим підкидати дров.
Гасити, а не розпалювати вогонь в переговорах – це навик. Цьому навику можна навчитись. І що дуже важливо – цьому навику можна навчити. В нашому випадку, тато своїм поводженням вчить свою дитину як проходити конфлікти. Він зразок для наслідування, якою б не була його поведінка.
А тато має бути стійким, терплячим, спокійним, люблячим, мудрим і т.д.
Пиши в чаті @Tato_Club свої лайфхаки вирішення конфліктів з дітьми.
❓ Як ти схильний вирішувати конфлікти зі своїми дітьми?
Привіт тати!
Спорядження для стресостійкості
Збудників стресів щодень збільшується. Вони стають витонченішими і агресивнішими.
Стреси є причиною більше 70% сучасних захворювань. А ми думаємо… чому наші діти хворіють?
Тому з огляду на виклики сьогодення, батьки просто зобов’язані виховувати свою дитину стійкою до стресів!
Батько має бути захисником дитини від стресів, а не стрес фактором!
Стрес (від англ. stress – напруга, тиск) – неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.
Проаналізував низку статей по темі «стресостійкість»… В основному всі про подолання наслідків стресу. Теж потрібно знати і вміти, але вважаю це боротьбою з вітряками. Бо, думаю, більш цінно діяти на випередження – мати навичку минути стрес, мудро зреагувати на стресову ситуацію, ніж справлятись з його наслідками.
Як і чим батько має «споряджувати» свою дитину, щоб вона виростала стійкою до стресів?
1. Формувати здорову самооцінку. Це любити «просто так». Підбадьорювати. Хвалити за реальні заслуги;
2. Забезпечувати необхідний захист: духовний, фізичний, емоційний;
3. Виховувати правильні цінності, котрі визначають життєві пріоритети (в моєму випадку це християнські цінності);
4. Навчати об’єктивно оцінювати свої можливості і впевнено приймати рішення;
5. Навчати радитись з надійними людьми щодо важливих питань;
6. Виховувати відповідальність за зроблений вибір;
7. Навчати пробачати собі власні помилки (бо всі неодмінно помиляються);
8. Мінімізувати рівень отримування негативної інформації з ТВ, інтернету і т.д.;
9. Навчати критично мислити і перевіряти отриману інформацію;
10. Навчати формувати власне (правильне), добре оточення;
11. Навчати користуватися простими психологічними вправами для збереження спокою;
12. По можливості відвідувати навчання та тренінги з особистісного розвитку;
На мій погляд, сучасна інфоіндустрія спеціально генерує стреси.
❓ Як думаєте, так і є чи я згущую фарби?
Спорядження для стресостійкості
Збудників стресів щодень збільшується. Вони стають витонченішими і агресивнішими.
Стреси є причиною більше 70% сучасних захворювань. А ми думаємо… чому наші діти хворіють?
Тому з огляду на виклики сьогодення, батьки просто зобов’язані виховувати свою дитину стійкою до стресів!
Батько має бути захисником дитини від стресів, а не стрес фактором!
Стрес (від англ. stress – напруга, тиск) – неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.
Проаналізував низку статей по темі «стресостійкість»… В основному всі про подолання наслідків стресу. Теж потрібно знати і вміти, але вважаю це боротьбою з вітряками. Бо, думаю, більш цінно діяти на випередження – мати навичку минути стрес, мудро зреагувати на стресову ситуацію, ніж справлятись з його наслідками.
Як і чим батько має «споряджувати» свою дитину, щоб вона виростала стійкою до стресів?
1. Формувати здорову самооцінку. Це любити «просто так». Підбадьорювати. Хвалити за реальні заслуги;
2. Забезпечувати необхідний захист: духовний, фізичний, емоційний;
3. Виховувати правильні цінності, котрі визначають життєві пріоритети (в моєму випадку це християнські цінності);
4. Навчати об’єктивно оцінювати свої можливості і впевнено приймати рішення;
5. Навчати радитись з надійними людьми щодо важливих питань;
6. Виховувати відповідальність за зроблений вибір;
7. Навчати пробачати собі власні помилки (бо всі неодмінно помиляються);
8. Мінімізувати рівень отримування негативної інформації з ТВ, інтернету і т.д.;
9. Навчати критично мислити і перевіряти отриману інформацію;
10. Навчати формувати власне (правильне), добре оточення;
11. Навчати користуватися простими психологічними вправами для збереження спокою;
12. По можливості відвідувати навчання та тренінги з особистісного розвитку;
На мій погляд, сучасна інфоіндустрія спеціально генерує стреси.
❓ Як думаєте, так і є чи я згущую фарби?
Привіт, тати!
Ненавиджу три речі… Сьогодні мабуть буду різкий.
«Якщо сталось неминуче і батьки розлучились…»
Це частина одного з коментів під відео ТАТО ВЛОГ.
Я знаю особисто автора цього коменту і з великою ймовірністю він читає зараз цю публікацію. Тому спочатку мушу написати, що цей коментар використовую тільки як зачіпку до теми. Більше того, я знаю шлях, котрий долає цей чоловік. І те, що він зміг вже змінити у власному житті і житті своєї сім’ї, в мене викликає тільки повагу до нього.
Мене, у формулюванні цієї частини коментаря про розлучення, страшно дратують чотири слова. Чотири з п’яти! По силі дратування, перерахую їх і поясню що я маю на увазі.
1. Розлучились. Це слово в мені викликає гнів, сум, жаль, відчай, біль, відчуття поразки…
Я намагаюсь змалювати згусток моїх емоцій, котрі я переживаю коли мова заходить про розлучення. Боюсь що слів тут замало.
2. Батьки. Гарне ж слово… Але в цьому контексті - це означає, що в двох людей є принаймні одна дитина, котра попала під роздачу. І той згусток моїх емоцій – просто ніщо порівняно з емоціями, котрі переживає та дитина (або діти). Бо туди ще обов’язково додаються почуття власної провини, страх, розпач, відчуття покинутості, непотрібності, самотності, злість і т.д…
Ми ж знаємо про психосоматику - як такі емоції впливають на психічний і фізичний стан дитини. Ми ж маємо знати про самооцінку дитини, котра пережила або переживає це все?...
3. Сталось. Це означає, що попри усвідомлення і розуміння наслідків розлучення, ті двоє дорослих людей (кожен несе персональну відповідальність), вирішили не рятувати свою сім’ю від катастрофи. Тобто вони прийняли свідоме рішення. Натомість пішли, здавалось би простішим шляхом…
4. Неминуче. Тут взагалі немає що коментувати. Тільки питання – «Як це НЕМИНУЧЕ!? Точно не було варіантів?»
Ненавиджу три речі:
1. Коли сім’я розпадається.
2. Коли чоловік здає позиції і перестає боротись за збереження своєї сім’ї.
3. Коли чоловік стає причиною розлучення.
Далі буде... бо є нюанси і різні "а якщо..."
Підозрюю, що виникли питання і коментарі.
То давайте в чат - @Tato_Club.
#ТатаДумка 121
Ненавиджу три речі… Сьогодні мабуть буду різкий.
«Якщо сталось неминуче і батьки розлучились…»
Це частина одного з коментів під відео ТАТО ВЛОГ.
Я знаю особисто автора цього коменту і з великою ймовірністю він читає зараз цю публікацію. Тому спочатку мушу написати, що цей коментар використовую тільки як зачіпку до теми. Більше того, я знаю шлях, котрий долає цей чоловік. І те, що він зміг вже змінити у власному житті і житті своєї сім’ї, в мене викликає тільки повагу до нього.
Мене, у формулюванні цієї частини коментаря про розлучення, страшно дратують чотири слова. Чотири з п’яти! По силі дратування, перерахую їх і поясню що я маю на увазі.
1. Розлучились. Це слово в мені викликає гнів, сум, жаль, відчай, біль, відчуття поразки…
Я намагаюсь змалювати згусток моїх емоцій, котрі я переживаю коли мова заходить про розлучення. Боюсь що слів тут замало.
2. Батьки. Гарне ж слово… Але в цьому контексті - це означає, що в двох людей є принаймні одна дитина, котра попала під роздачу. І той згусток моїх емоцій – просто ніщо порівняно з емоціями, котрі переживає та дитина (або діти). Бо туди ще обов’язково додаються почуття власної провини, страх, розпач, відчуття покинутості, непотрібності, самотності, злість і т.д…
Ми ж знаємо про психосоматику - як такі емоції впливають на психічний і фізичний стан дитини. Ми ж маємо знати про самооцінку дитини, котра пережила або переживає це все?...
3. Сталось. Це означає, що попри усвідомлення і розуміння наслідків розлучення, ті двоє дорослих людей (кожен несе персональну відповідальність), вирішили не рятувати свою сім’ю від катастрофи. Тобто вони прийняли свідоме рішення. Натомість пішли, здавалось би простішим шляхом…
4. Неминуче. Тут взагалі немає що коментувати. Тільки питання – «Як це НЕМИНУЧЕ!? Точно не було варіантів?»
Ненавиджу три речі:
1. Коли сім’я розпадається.
2. Коли чоловік здає позиції і перестає боротись за збереження своєї сім’ї.
3. Коли чоловік стає причиною розлучення.
Далі буде... бо є нюанси і різні "а якщо..."
Підозрюю, що виникли питання і коментарі.
То давайте в чат - @Tato_Club.
#ТатаДумка 121
Привіт, тати!
"Я розлучився з нею, бо вона мене била". Звучить абсурдно... Що маємо насправді?
⠀
Роберт Льюіс у книзі «Виховати сучасного лицаря» стверджує, що причиною більшості соціальних потрясінь є чоловіки. Зокрема – 91% всіх злочинів проти сім’ї звершують чоловіки.
⠀
У розмові з лікарем Олександром Малко (1), я сказав йому, що схильний думати, що відповідальність за розлучення в більшій мірі лежить на чоловікові, навіть якщо він не ініціює по факту це розлучення. На що він відповів: - «Ініціюють по факту розлучення більше жінки. А відповідальність 100% лежить на чоловіках. За мир в домі відповідає чоловік.»
⠀
Що це означає?
⠀
Чоловік є творцем атмосфери в сім’ї. Тобто він стратегічно вибудовує культуру взаємовідносин. Він задає тон спілкування. Він вирівнює непорозуміння, пробачає помилки, забезпечує відчуття безпеки і миру у своєму домі.
⠀
Скажете що чоловік теж має свої слабкості. Точно так! 100%.
⠀
І чоловіку потрібна підтримка його сім’ї – дружини, дітей. Але він СПОЧАТКУ має створити відповідний фон – забезпечити своїх любих надлишком добра. Тільки коли він віддає себе сім’ї – сім’я має РЕСУРС віддати йому себе.
⠀
А коли чоловік не є творцем атмосфери? По якійсь причині (2) він не бере на себе цю відповідальність і місію. Коли він не є генератором того життєво-необхідного РЕСУРСУ, а споживачем (як кліщ). А не дай Бог він його ще й вимагає від дружини і дітей!
⠀
Але дружина апріорі не може генерувати той життєвий РЕСУРС. І якщо на ній вимушено лежить ця відповідальність, то вона повністю виснажується (бо використовує весь свій життєвий резерв). А в якийсь момент вирішує, що краще розлучитись (як варіант) - хоча б для самозбереження і збереження дітей.
⠀
Залишаються глибокі рани, образи, злість, бажання помститися – загалом все те, що продовжує вбивати її… Якщо вона терміново не звернеться за допомогою.
⠀
А чоловік що? Чоловік мусить терміново увімкнутись.
⠀
Як?
⠀
Далі буде… Бо є питання: - «Звідки чоловіку брати сил?», «Що потрібно жінці від чоловіка?»… Якщо у Вас є питання, пишіть в коментах.
⠀
(1) Вся розмова з Олександром Малко - https://youtu.be/eX3rqnW0UWA
(2) Про причини того, чому чоловік не бере на себе відповідальність - в наступній публікації.
З питаннями і пропозиціями в чат - @Tato_Club
#ТатаДумка 122
"Я розлучився з нею, бо вона мене била". Звучить абсурдно... Що маємо насправді?
⠀
Роберт Льюіс у книзі «Виховати сучасного лицаря» стверджує, що причиною більшості соціальних потрясінь є чоловіки. Зокрема – 91% всіх злочинів проти сім’ї звершують чоловіки.
⠀
У розмові з лікарем Олександром Малко (1), я сказав йому, що схильний думати, що відповідальність за розлучення в більшій мірі лежить на чоловікові, навіть якщо він не ініціює по факту це розлучення. На що він відповів: - «Ініціюють по факту розлучення більше жінки. А відповідальність 100% лежить на чоловіках. За мир в домі відповідає чоловік.»
⠀
Що це означає?
⠀
Чоловік є творцем атмосфери в сім’ї. Тобто він стратегічно вибудовує культуру взаємовідносин. Він задає тон спілкування. Він вирівнює непорозуміння, пробачає помилки, забезпечує відчуття безпеки і миру у своєму домі.
⠀
Скажете що чоловік теж має свої слабкості. Точно так! 100%.
⠀
І чоловіку потрібна підтримка його сім’ї – дружини, дітей. Але він СПОЧАТКУ має створити відповідний фон – забезпечити своїх любих надлишком добра. Тільки коли він віддає себе сім’ї – сім’я має РЕСУРС віддати йому себе.
⠀
А коли чоловік не є творцем атмосфери? По якійсь причині (2) він не бере на себе цю відповідальність і місію. Коли він не є генератором того життєво-необхідного РЕСУРСУ, а споживачем (як кліщ). А не дай Бог він його ще й вимагає від дружини і дітей!
⠀
Але дружина апріорі не може генерувати той життєвий РЕСУРС. І якщо на ній вимушено лежить ця відповідальність, то вона повністю виснажується (бо використовує весь свій життєвий резерв). А в якийсь момент вирішує, що краще розлучитись (як варіант) - хоча б для самозбереження і збереження дітей.
⠀
Залишаються глибокі рани, образи, злість, бажання помститися – загалом все те, що продовжує вбивати її… Якщо вона терміново не звернеться за допомогою.
⠀
А чоловік що? Чоловік мусить терміново увімкнутись.
⠀
Як?
⠀
Далі буде… Бо є питання: - «Звідки чоловіку брати сил?», «Що потрібно жінці від чоловіка?»… Якщо у Вас є питання, пишіть в коментах.
⠀
(1) Вся розмова з Олександром Малко - https://youtu.be/eX3rqnW0UWA
(2) Про причини того, чому чоловік не бере на себе відповідальність - в наступній публікації.
З питаннями і пропозиціями в чат - @Tato_Club
#ТатаДумка 122
Привіт, тати!
Хто тут виграє? Чоловік? Жінка? Діти? Ніхто!
⠀
Розлучення однозначно тягне за собою тяжкі наслідки для всіх членів сім’ї. І найбільшу дозу згубних наслідків отримують діти.
⠀
Люди пишуть про випадки, коли життя в сім’ї перетворюється на пекло і залишатись жити під одним дахом, стає просто небезпечно. Немає простих рішень в жодному випадку. Буває, що комусь просто необхідно рятуватись і тікати!
⠀
Але здебільшого, заявленими причинами розлучень є несумісність характерів і поглядів, матеріальні труднощі, політична ситуація в країні і таке інше.
⠀
Що б це означало? Чи не те, що люди, котрі створюють сім’ю, навіть не мають усвідомлення серйозності і важливості цього кроку? Тобто з укладанням шлюбного завіту, молодята закладають бомбу уповільненої дії, якщо одружуються без належної підготовки – емоційної, психологічної, матеріальної, духовної.
⠀
Нехай простять мене чоловіки, бо писатиму про чоловіків. Про жінок нехай пишуть жінки.
⠀
Сьогодні пишу про причини – чому чоловік не виконує належної чоловічої і батьківської функції у своїй сім’ї?
⠀
1. Насліддя. Повторюсь вкотре - 9 з 10 подружніх пар в Україні кажуть, що вони нещасні в шлюбі.
На секунду! Діти у цих сім’ях вчаться жити, наслідуючи приклад життя своїх нещасних батьків!
⠀
2. Вплив культури, що просто трощить свідомість сучасного покоління. Мало того, що переважна більшість дітей отримують катастрофічний батьківський життєвий приклад, то сучасна культура, сучасному чоловіку наполегливо пропонує обирати для себе образ: маччо, брутальний, одинак, зовнішня успішність – «тачки», Rolex, дівчата, статус і т.д.
Ви багато бачили в модних чоловічих журналах або на таких самих сайтах чоловіка зі своєю сім’єю?
⠀
Ця ж культура про розлучення: - «Сучасні люди розлучаються легко і швидко». Природній шлюб називає «традиційним», а реєстрацію шлюбу в РАКСі старомодним непотребом.
⠀
3. Бо не хоче. Перших дві причини – це зовнішні фактори, що формують чоловіка і його чоловічність. Ця ж - прямо залежить від його характеру, волі, і бажання змінювати.
Змінювати кого? В першу чергу себе! Усвідомлюючи отримане насліддя від батьків і культури, прийняти той факт, що прийдеться над собою попотіти. Заради своєї сім’ї!
А буде щасливою сім’я, то зміниться й культура.
І знову далі буде... бо маємо знати, що з тим робити...
Дуже цікаво знати Вашу думку.
❓ Як Ви думаєте, які причини нещасних шлюбів ще варто зазначити?
Пишіть в - @Tato_Club
#ТатаДумка 123
Хто тут виграє? Чоловік? Жінка? Діти? Ніхто!
⠀
Розлучення однозначно тягне за собою тяжкі наслідки для всіх членів сім’ї. І найбільшу дозу згубних наслідків отримують діти.
⠀
Люди пишуть про випадки, коли життя в сім’ї перетворюється на пекло і залишатись жити під одним дахом, стає просто небезпечно. Немає простих рішень в жодному випадку. Буває, що комусь просто необхідно рятуватись і тікати!
⠀
Але здебільшого, заявленими причинами розлучень є несумісність характерів і поглядів, матеріальні труднощі, політична ситуація в країні і таке інше.
⠀
Що б це означало? Чи не те, що люди, котрі створюють сім’ю, навіть не мають усвідомлення серйозності і важливості цього кроку? Тобто з укладанням шлюбного завіту, молодята закладають бомбу уповільненої дії, якщо одружуються без належної підготовки – емоційної, психологічної, матеріальної, духовної.
⠀
Нехай простять мене чоловіки, бо писатиму про чоловіків. Про жінок нехай пишуть жінки.
⠀
Сьогодні пишу про причини – чому чоловік не виконує належної чоловічої і батьківської функції у своїй сім’ї?
⠀
1. Насліддя. Повторюсь вкотре - 9 з 10 подружніх пар в Україні кажуть, що вони нещасні в шлюбі.
На секунду! Діти у цих сім’ях вчаться жити, наслідуючи приклад життя своїх нещасних батьків!
⠀
2. Вплив культури, що просто трощить свідомість сучасного покоління. Мало того, що переважна більшість дітей отримують катастрофічний батьківський життєвий приклад, то сучасна культура, сучасному чоловіку наполегливо пропонує обирати для себе образ: маччо, брутальний, одинак, зовнішня успішність – «тачки», Rolex, дівчата, статус і т.д.
Ви багато бачили в модних чоловічих журналах або на таких самих сайтах чоловіка зі своєю сім’єю?
⠀
Ця ж культура про розлучення: - «Сучасні люди розлучаються легко і швидко». Природній шлюб називає «традиційним», а реєстрацію шлюбу в РАКСі старомодним непотребом.
⠀
3. Бо не хоче. Перших дві причини – це зовнішні фактори, що формують чоловіка і його чоловічність. Ця ж - прямо залежить від його характеру, волі, і бажання змінювати.
Змінювати кого? В першу чергу себе! Усвідомлюючи отримане насліддя від батьків і культури, прийняти той факт, що прийдеться над собою попотіти. Заради своєї сім’ї!
А буде щасливою сім’я, то зміниться й культура.
І знову далі буде... бо маємо знати, що з тим робити...
Дуже цікаво знати Вашу думку.
❓ Як Ви думаєте, які причини нещасних шлюбів ще варто зазначити?
Пишіть в - @Tato_Club
#ТатаДумка 123
Привіт, тати!
Для тих, в кого ще є всі шанси.
⠀
Лектор заходить в аудиторію до студентів і запитує, хто з них планує створювати сім’ю. Майже 100% молодих людей з вогником в очах, підіймають руку.
⠀
Наступне питання лектора: - «А хто з вас планує розлучитись протягом перших 12 – 18 місяців?». В аудиторії відвертий подив. Бо ж ніхто не планує.
⠀
І тоді ще одне питання: - «А чим ви відрізняєтесь від тих 50% подружь в Україні, котрі розлучились протягом перших півтора року спільного життя?» Ніхто ж не планує розлучатись!
⠀
Завжди запитую - ДЕ ЛОГІКА?
Для того щоб стати кваліфікованим спеціалістом у якійсь сфері, потрібно вчитись 5-7 років. Але чому для того щоб побудувати сім’ю, вважається достатнім просто одружитись? А щоб стати батьком, чомусь вважається, що достатньо щоб народилась дитина.
⠀
Для того, щоб ефективно вести бізнес, потрібно вчитись комунікації, управляти своїми емоціями, приймати компромісні рішення, потрібно розумітись хоч трохи в психології і т.д.
⠀
Я не піду до лікаря, котрий щиро хоче вилікувати мою хворобу, але не має відповідної кваліфікації. Добрих бажань занадто мало. Навіть коли вони найщиріші. Ви довіритесь такому лікарю?
⠀
Тоді ЧОМУ молоді люди довіряють свої долі дилетантам?
Чи не очевидним є те, що ДО СТВОРЕННЯ СІМ'Ї потрібно ретельно готуватись?
⠀
Що ж робити тим парам, котрі живуть давно у шлюбі, але не мають щастя, а натомість мають постійні стреси і кризи, що не вирішуються? Відповідь проста – звертатись по допомогу і вчитись!
⠀
Тут не допоможуть батьки, подруги, друзі і всі люди, котрі «щиро бажають добра».
⠀
Я знаю не одну сім’ю, що пройшли через дно в стосунках, зради і нерозуміння. Але вийшли з глибокої кризи і навчились один одного чути, розуміти та жити один заради одного. Все як і планували перед одруженням.
⠀
Чи це просто? Ні – це складно. Але сім’я – це цінність, заради котрої варто боротись, трудитись і змінюватись. А глибоке відчуття щастя в сім’ї – то бонус, котрий подружжя отримує з небес за свої зусилля.
⠀
Шанси є у кожної сім’ї!
❓ Як Ви думаєте, якщо молодята будуть мати дошлюбну підготовку, а сім'ї зі стажем будуть вчитись будувати стосунки - може збільшитись кількість щасливих сімей в Україні?
Пишіть в - @Tato_Club
#ТатаДумка 124
Для тих, в кого ще є всі шанси.
⠀
Лектор заходить в аудиторію до студентів і запитує, хто з них планує створювати сім’ю. Майже 100% молодих людей з вогником в очах, підіймають руку.
⠀
Наступне питання лектора: - «А хто з вас планує розлучитись протягом перших 12 – 18 місяців?». В аудиторії відвертий подив. Бо ж ніхто не планує.
⠀
І тоді ще одне питання: - «А чим ви відрізняєтесь від тих 50% подружь в Україні, котрі розлучились протягом перших півтора року спільного життя?» Ніхто ж не планує розлучатись!
⠀
Завжди запитую - ДЕ ЛОГІКА?
Для того щоб стати кваліфікованим спеціалістом у якійсь сфері, потрібно вчитись 5-7 років. Але чому для того щоб побудувати сім’ю, вважається достатнім просто одружитись? А щоб стати батьком, чомусь вважається, що достатньо щоб народилась дитина.
⠀
Для того, щоб ефективно вести бізнес, потрібно вчитись комунікації, управляти своїми емоціями, приймати компромісні рішення, потрібно розумітись хоч трохи в психології і т.д.
⠀
Я не піду до лікаря, котрий щиро хоче вилікувати мою хворобу, але не має відповідної кваліфікації. Добрих бажань занадто мало. Навіть коли вони найщиріші. Ви довіритесь такому лікарю?
⠀
Тоді ЧОМУ молоді люди довіряють свої долі дилетантам?
Чи не очевидним є те, що ДО СТВОРЕННЯ СІМ'Ї потрібно ретельно готуватись?
⠀
Що ж робити тим парам, котрі живуть давно у шлюбі, але не мають щастя, а натомість мають постійні стреси і кризи, що не вирішуються? Відповідь проста – звертатись по допомогу і вчитись!
⠀
Тут не допоможуть батьки, подруги, друзі і всі люди, котрі «щиро бажають добра».
⠀
Я знаю не одну сім’ю, що пройшли через дно в стосунках, зради і нерозуміння. Але вийшли з глибокої кризи і навчились один одного чути, розуміти та жити один заради одного. Все як і планували перед одруженням.
⠀
Чи це просто? Ні – це складно. Але сім’я – це цінність, заради котрої варто боротись, трудитись і змінюватись. А глибоке відчуття щастя в сім’ї – то бонус, котрий подружжя отримує з небес за свої зусилля.
⠀
Шанси є у кожної сім’ї!
❓ Як Ви думаєте, якщо молодята будуть мати дошлюбну підготовку, а сім'ї зі стажем будуть вчитись будувати стосунки - може збільшитись кількість щасливих сімей в Україні?
Пишіть в - @Tato_Club
#ТатаДумка 124