Forwarded from Колективи Солідарності • Solidarity Collectives
🇺🇦 Вечір пам’яті полеглих антиавторитаріїв
19 квітня 2024 року в Києві й Одесі активісти та активістки антиавторитарного руху зібралися, щоб ушанувати пам’ять трьох полеглих товаришів — Дмитра «Лєшего» Петрова, Фінбара «Чіа» Кафферкі та Купера Ендрюса. Рік тому вони пішли у бій під Бахмутом, із якого так і не повернулися. Відтоді їхні імена перетворилися на символи боротьби проти імперіалізму.
У Києві вечір пам’яті пройшов біля «дуба Лєшего» — дерева, яке минулого року висадили його друзі й близькі. Увесь рік активіст_ки з різних ініціатив дбали про нього, а дуб перетворився на місце пам’яті.
19 квітня майже три десятки військових, волонтерів і волонтерок, активістів і активісток прийшли до дуба. Разом ми пом’янули загиблих, зачитали прощальне послання «Лєшего», опубліковане на сторінці БОАК після його загибелі, вийшли на зв’язок з його батьком та висадили три нових дерева, які тепер також стануть частиною меморіалу.
У той же час в Одесі наші товариші й товаришки також провели вечір пам’яті біля присвяченого загиблим муралу. Автор муралу — боєць “Екологічної платформи”, який сам наразі проходить відновлення після отриманого поранення. Ще один мурал напередодні 19 квітня було створено у Києві.
Згодом одеські активіст_ки самовільно висадили дерева на схилах над морем, присвятивши їх Дмитру, Фінбару й Куперу. Вечір пройшов під звуки вибуху балістичної ракети, якою Росія завдала удару по Одесі. Акції це не завадило, але послужило нагадуванням, проти чого до кінця свого життя боролися наші товариші.
У пам’ять про них та заради кращого суспільства, про яке вони мріяли, наша робота триватиме!
Пам’ятати — значить боротися!
19 квітня 2024 року в Києві й Одесі активісти та активістки антиавторитарного руху зібралися, щоб ушанувати пам’ять трьох полеглих товаришів — Дмитра «Лєшего» Петрова, Фінбара «Чіа» Кафферкі та Купера Ендрюса. Рік тому вони пішли у бій під Бахмутом, із якого так і не повернулися. Відтоді їхні імена перетворилися на символи боротьби проти імперіалізму.
У Києві вечір пам’яті пройшов біля «дуба Лєшего» — дерева, яке минулого року висадили його друзі й близькі. Увесь рік активіст_ки з різних ініціатив дбали про нього, а дуб перетворився на місце пам’яті.
19 квітня майже три десятки військових, волонтерів і волонтерок, активістів і активісток прийшли до дуба. Разом ми пом’янули загиблих, зачитали прощальне послання «Лєшего», опубліковане на сторінці БОАК після його загибелі, вийшли на зв’язок з його батьком та висадили три нових дерева, які тепер також стануть частиною меморіалу.
У той же час в Одесі наші товариші й товаришки також провели вечір пам’яті біля присвяченого загиблим муралу. Автор муралу — боєць “Екологічної платформи”, який сам наразі проходить відновлення після отриманого поранення. Ще один мурал напередодні 19 квітня було створено у Києві.
Згодом одеські активіст_ки самовільно висадили дерева на схилах над морем, присвятивши їх Дмитру, Фінбару й Куперу. Вечір пройшов під звуки вибуху балістичної ракети, якою Росія завдала удару по Одесі. Акції це не завадило, але послужило нагадуванням, проти чого до кінця свого життя боролися наші товариші.
У пам’ять про них та заради кращого суспільства, про яке вони мріяли, наша робота триватиме!
Пам’ятати — значить боротися!
Forwarded from Колективи Солідарності • Solidarity Collectives
🇬🇧 A memorial evening for the fallen anti-authoritarians
On April 19, 2024, activists of the anti-authoritarian movement gathered in Kyiv and Odesa to honor the memory of three fallen comrades, Dmitry "Leshiy" Petrov, Finbar "Chia" Cafferkey, and Cooper Andrews. A year ago, they went into battle near Bakhmut and never returned. Since then, their names have become symbols of the struggle against imperialism.
In Kyiv, the memorial evening was held near the so-called Leshiy's oak tree, a tree planted last year by his friends and family. Throughout the year, activists from various initiatives took care of it, and the oak tree turned into a place of remembrance.
On April 19, almost three dozen military men and women, volunteers, and activists came to the oak tree. Together, we remembered the fallen, read Leshiy's farewell message published on the BOAC page after his death, got in touch with his father, and planted three new trees that will now also become part of the memorial.
At the same time, our comrades also held a memorial evening near the mural dedicated to the fallen soldiers. The author of the mural is a fighter of Ecological Platform who is currently recovering from an injury. Another mural was created in Kyiv on the eve of April 19.
Later, Odesa activists planted trees on the slopes above the sea, dedicating them to Dmytro, Finbar and Cooper. The evening was accompanied by the explosion of a ballistic missile that Russia fired at Odesa. This did not interfere with the action, but served as a reminder of what our comrades fought against until the end of their lives.
In their memory and for the sake of the better society they dreamed of, our work will continue!
Remembering means fighting!
On April 19, 2024, activists of the anti-authoritarian movement gathered in Kyiv and Odesa to honor the memory of three fallen comrades, Dmitry "Leshiy" Petrov, Finbar "Chia" Cafferkey, and Cooper Andrews. A year ago, they went into battle near Bakhmut and never returned. Since then, their names have become symbols of the struggle against imperialism.
In Kyiv, the memorial evening was held near the so-called Leshiy's oak tree, a tree planted last year by his friends and family. Throughout the year, activists from various initiatives took care of it, and the oak tree turned into a place of remembrance.
On April 19, almost three dozen military men and women, volunteers, and activists came to the oak tree. Together, we remembered the fallen, read Leshiy's farewell message published on the BOAC page after his death, got in touch with his father, and planted three new trees that will now also become part of the memorial.
At the same time, our comrades also held a memorial evening near the mural dedicated to the fallen soldiers. The author of the mural is a fighter of Ecological Platform who is currently recovering from an injury. Another mural was created in Kyiv on the eve of April 19.
Later, Odesa activists planted trees on the slopes above the sea, dedicating them to Dmytro, Finbar and Cooper. The evening was accompanied by the explosion of a ballistic missile that Russia fired at Odesa. This did not interfere with the action, but served as a reminder of what our comrades fought against until the end of their lives.
In their memory and for the sake of the better society they dreamed of, our work will continue!
Remembering means fighting!
За 2 роки війни ми безліч разів стикалися з догматизмом, зарозумілістю і небажанням розбиратися в тому, що відбувається на території України та в сусідніх Білорусі та Роzzії, від деяких західних "товаришів".
Багато маленьких, але гучних в інтернеті груп взяли за мету боротьбу із солідарністю з нами, анархістами та лівими, які чинять опір російському імперіалізму і його мерзенному дітищу під ім'ям "русскій мір".
Діяльність цих груп спрямована не тільки на боротьбу з тими з нас, хто взяли в руки зброю, а й з колективами, що допомагають жертвам війни. І мова тут йде не про конструктивну критику обраних нами підходів до опору, а про пряме шкідництво.
На жаль, цілями цих груп стали й групи солідарності з ув'язненими анархістами з Білорусі.
У своєму новому тексті товаришки з АЧК Білорусь розповіли про ті труднощі, з якими їм довелося зіткнутися тільки тому, що вони намагаються пробитися через стіну російської пропаганди в головах привілейованих західних ліваків.
Багато маленьких, але гучних в інтернеті груп взяли за мету боротьбу із солідарністю з нами, анархістами та лівими, які чинять опір російському імперіалізму і його мерзенному дітищу під ім'ям "русскій мір".
Діяльність цих груп спрямована не тільки на боротьбу з тими з нас, хто взяли в руки зброю, а й з колективами, що допомагають жертвам війни. І мова тут йде не про конструктивну критику обраних нами підходів до опору, а про пряме шкідництво.
На жаль, цілями цих груп стали й групи солідарності з ув'язненими анархістами з Білорусі.
У своєму новому тексті товаришки з АЧК Білорусь розповіли про ті труднощі, з якими їм довелося зіткнутися тільки тому, що вони намагаються пробитися через стіну російської пропаганди в головах привілейованих західних ліваків.
During the 2 years of war, we have repeatedly encountered dogmatism, arrogance and unwillingness to understand what is happening in Ukraine and in neighboring Belarus and Ruzzia from some Western "comrades".
Many small but high-profile groups qon the Internet have taken it upon themselves to fight against solidarity with us, the anarchists and leftists who resist Ruzzian imperialism and its vile offspring called the "russian world."
The activities of these groups are aimed not only at fighting those of us who have taken up arms, but also at collectives that help war victims. And we are not talking here about constructive criticism of our chosen approaches to resistance, but about direct sabotage.
Unfortunately, the targets of these groups are also groups of solidarity with imprisoned anarchists from Belarus.
In their new text, the comrades from the Belarusian ABC talked about the difficulties they had to face just because they are trying to break through the wall of Ruzzian propaganda in the minds of privileged Western leftists.
Many small but high-profile groups qon the Internet have taken it upon themselves to fight against solidarity with us, the anarchists and leftists who resist Ruzzian imperialism and its vile offspring called the "russian world."
The activities of these groups are aimed not only at fighting those of us who have taken up arms, but also at collectives that help war victims. And we are not talking here about constructive criticism of our chosen approaches to resistance, but about direct sabotage.
Unfortunately, the targets of these groups are also groups of solidarity with imprisoned anarchists from Belarus.
In their new text, the comrades from the Belarusian ABC talked about the difficulties they had to face just because they are trying to break through the wall of Ruzzian propaganda in the minds of privileged Western leftists.
Forwarded from анархістські меми 🇺🇦
❗️РОЗІГРАШ НА АНАРХІСТСЬКИХ МЕМАХ!
Ми впевнені, що у вас точно немає такого патча і навіть в магазинах його не знайдете! Але можете отримати унікальний патч + пак стікерів від анархістських мемів за благодійний донат на РЕБи для товаришів!
Умови: задонатити 50 грн на монобанку (можна донатити декілька разів по 50 грн, щоб збільшити свою можливість перемогти).
Термін: тиждень. Через сім днів ми магією рандому визначимо переможця.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/54CKQirQ9A
Всі гроші будуть переведені на великий збір від Колективів Солідарності та GNIP.
Ми впевнені, що у вас точно немає такого патча і навіть в магазинах його не знайдете! Але можете отримати унікальний патч + пак стікерів від анархістських мемів за благодійний донат на РЕБи для товаришів!
Умови: задонатити 50 грн на монобанку (можна донатити декілька разів по 50 грн, щоб збільшити свою можливість перемогти).
Термін: тиждень. Через сім днів ми магією рандому визначимо переможця.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/54CKQirQ9A
Всі гроші будуть переведені на великий збір від Колективів Солідарності та GNIP.
Forwarded from Колективи Солідарності • Solidarity Collectives
🇺🇦 «Розподіл завдань на основі здібностей та бажань — це ключ до успіху»
«Колективи Солідарності» спільно з Freefilmers підготували нове інтерв’ю з бійцем, якого підтримує наша група.
Рік тому ми відвідали Херсонську область, де зустрілися з анархістом, бойовим медиком та членом кооперативу «Хліб насущний» Ервіном. З тієї зустрічі сталося багато подій, а на момент публікації цього інтерв'ю Ервін тримає оборону на Херсонськиому напрямку, проводячі дні й ночі в болотах під свистом куль, артилерійськими ударами та атаками дронів. Відеоінтерв’ю зафіксувало мить спокою та напруженого очікування перед невідомим.
Це історія про шлях українського анархіста від активізму до роботи медиком у лавах ЗСУ. Вона також висвітлює важливість допомоги волонтерів у воєнний час. Розмова зачіпає тему горизонтальності, досвід кооперації з людьми на деокупованих територіях, а також питання веганства в армії. Чи може бути анархіст в армії, і чи може це призвести до конфліктів?Відповідь на ці запитання залежить від внутрішніх принципів та здатності знаходити спільну мову навіть у найскладніших обставинах.
🇬🇧 “Division of tasks based on skills and willingness is the key to success”
Solidarity Collectives in collaboration with Freefilmers have prepared a new interview with a fighter supported by our group.
A year ago we visited the Kherson Region, where we met with an anarchist, battle medic, and member of the Daily Bread collective, Erwin. Many events have happened since that meeting, and at the moment of this interview’s publication Erwin is holding a position in the Kherson area, spending days and nights in the swamps with bullets whizzing by, under artillery strikes and drone attacks. The video interview captured a moment of calmness and tense anticipation of the unknown.
This is a story of a Ukrainian anarchist’s path from activism to serving as a medic in the Armed Forces of Ukraine. It brings up the importance of the help of volunteers in wartime. The conversation also touches on the subjects of horizontality, the experience of cooperation with people in the occupied areas, and the issue of veganism in the army. Can an anarchist be in the army, and can this lead to conflicts? The answer to this question depends on one’s internal principles and ability to find common ground even in the most difficult circumstances.
«Колективи Солідарності» спільно з Freefilmers підготували нове інтерв’ю з бійцем, якого підтримує наша група.
Рік тому ми відвідали Херсонську область, де зустрілися з анархістом, бойовим медиком та членом кооперативу «Хліб насущний» Ервіном. З тієї зустрічі сталося багато подій, а на момент публікації цього інтерв'ю Ервін тримає оборону на Херсонськиому напрямку, проводячі дні й ночі в болотах під свистом куль, артилерійськими ударами та атаками дронів. Відеоінтерв’ю зафіксувало мить спокою та напруженого очікування перед невідомим.
Це історія про шлях українського анархіста від активізму до роботи медиком у лавах ЗСУ. Вона також висвітлює важливість допомоги волонтерів у воєнний час. Розмова зачіпає тему горизонтальності, досвід кооперації з людьми на деокупованих територіях, а також питання веганства в армії. Чи може бути анархіст в армії, і чи може це призвести до конфліктів?Відповідь на ці запитання залежить від внутрішніх принципів та здатності знаходити спільну мову навіть у найскладніших обставинах.
🇬🇧 “Division of tasks based on skills and willingness is the key to success”
Solidarity Collectives in collaboration with Freefilmers have prepared a new interview with a fighter supported by our group.
A year ago we visited the Kherson Region, where we met with an anarchist, battle medic, and member of the Daily Bread collective, Erwin. Many events have happened since that meeting, and at the moment of this interview’s publication Erwin is holding a position in the Kherson area, spending days and nights in the swamps with bullets whizzing by, under artillery strikes and drone attacks. The video interview captured a moment of calmness and tense anticipation of the unknown.
This is a story of a Ukrainian anarchist’s path from activism to serving as a medic in the Armed Forces of Ukraine. It brings up the importance of the help of volunteers in wartime. The conversation also touches on the subjects of horizontality, the experience of cooperation with people in the occupied areas, and the issue of veganism in the army. Can an anarchist be in the army, and can this lead to conflicts? The answer to this question depends on one’s internal principles and ability to find common ground even in the most difficult circumstances.
YouTube
«Розподіл завдань на основі здібностей та бажань — це ключ до успіху»
Спільно з @freefilmers2755 підготувало нове інтерв’ю з бійцем, якого підтримує наша група.
Рік тому ми відвідали Херсонську область, де зустрілися з анархістом, бойовим медиком та членом кооперативу «Хліб насущний» Ервіном. З тієї зустрічі сталося багато…
Рік тому ми відвідали Херсонську область, де зустрілися з анархістом, бойовим медиком та членом кооперативу «Хліб насущний» Ервіном. З тієї зустрічі сталося багато…
Forwarded from Akrateia
Mayday 2024 🏴
В очередной раз мы пишем про Первомай, когда разговор про мир кажется чем-то странным. Мир войны?
18 марта 1941 г. Григорий Максимов, один из влиятельнейших анархо-синдикалистов русской диаспоры в США, сообщал своим товарищам по журналу «Дело труда-Пробуждение»: «Статью о Первом мае я писать не буду. Терпеть не мог писать подобные праздничные статьи, особенно когда праздник потерял свою свежесть и даже значение».
Ещё год назад мы писали про ужасы войны, имея в виду, конечно же постсоветское пространство. Сейчас военных конфликтов так много, что весь социально-нравственный смысл 1 мая как будто бы не вписывается в существующий порядок вещей. 8-часовой рабочий день? Профсоюзы? Рабочие инициативы? Кому это нужно, когда мир погружается во тьму?
Напомним, что именно после 1 мая 1886 г. угнетённые по всему свету стали поднимать социальные восстания, требуя свободы и справедливости. И уже в 1917–1918 гг. огромные империи сгорали одна за другой (Австро-Венгерская, Российская, Германская) под натиском социальных противоречий, которые невозможно было решить средствами государственного насилия. Милитаризм может лишь отсрочить кончину умирающего общества, но без решения внутренних проблем любой социум начнёт вырабатывать антитела — он будет рождать тех, кто готов восстать против несправедливости, требуя свободы, самоуправления и самоопределения.
Именно в самые тёмные времена о Первомае надо говорить. Говорить как можно больше. Это напоминание о том, что угнетённые могут победить, это напутствие всем тем, кто хочет прекратить борьбу и остаться в стороне. Мир свободы слишком прекрасен, чтобы быть просто выдумкой. Война всегда жестока. Война всегда бесчеловечна. Но война — не «естественное состояние человека». И мы знаем, что даже сейчас есть те, кто верит в будущее без войны.
Mayday — международный сигнал бедствия в радиотелефонной связи, аналогичный сигналу SOS в радиотелеграфной связи. Фраза представляет собой приблизительную английскую транскрипцию французского m'aidez — сокращённый вариант фразы venez m'aider («придите мне на помощь», «помогите мне»). В этот день мы предлагаем прийти на помощь друг к другу («mutual aid», по Кропоткину).
Мы обращаемся к вам: где бы вы ни были: под обстрелом, в госпитале, в тюрьме, в чужой стране, пытаясь найти способ заработка, в родной стране, где вы рискуете стать жертвой пыток властей, мы хотим напомнить — вы не одни. Мы хотим быть мысленно с вами, как бы сейчас ни было трудно.
Анархизм никогда не умирал. На протяжении всей кровавой истории XX в. он жил и развивался. Если вы читаете эти строки — значит и вы причастны к нашему огромному делу. Сколько раз анархистские периодические издания обращались 1 мая к своим читателям? Сколько раз анархисты ждали, что анархизм погибнет, а тоталитарные страны и фашисты победят?
Мы продолжаем то, что делали наши предшественники. Мы не сдадимся, потому что мы идём на помощь друг другу.
В очередной раз мы пишем про Первомай, когда разговор про мир кажется чем-то странным. Мир войны?
18 марта 1941 г. Григорий Максимов, один из влиятельнейших анархо-синдикалистов русской диаспоры в США, сообщал своим товарищам по журналу «Дело труда-Пробуждение»: «Статью о Первом мае я писать не буду. Терпеть не мог писать подобные праздничные статьи, особенно когда праздник потерял свою свежесть и даже значение».
Ещё год назад мы писали про ужасы войны, имея в виду, конечно же постсоветское пространство. Сейчас военных конфликтов так много, что весь социально-нравственный смысл 1 мая как будто бы не вписывается в существующий порядок вещей. 8-часовой рабочий день? Профсоюзы? Рабочие инициативы? Кому это нужно, когда мир погружается во тьму?
Напомним, что именно после 1 мая 1886 г. угнетённые по всему свету стали поднимать социальные восстания, требуя свободы и справедливости. И уже в 1917–1918 гг. огромные империи сгорали одна за другой (Австро-Венгерская, Российская, Германская) под натиском социальных противоречий, которые невозможно было решить средствами государственного насилия. Милитаризм может лишь отсрочить кончину умирающего общества, но без решения внутренних проблем любой социум начнёт вырабатывать антитела — он будет рождать тех, кто готов восстать против несправедливости, требуя свободы, самоуправления и самоопределения.
Именно в самые тёмные времена о Первомае надо говорить. Говорить как можно больше. Это напоминание о том, что угнетённые могут победить, это напутствие всем тем, кто хочет прекратить борьбу и остаться в стороне. Мир свободы слишком прекрасен, чтобы быть просто выдумкой. Война всегда жестока. Война всегда бесчеловечна. Но война — не «естественное состояние человека». И мы знаем, что даже сейчас есть те, кто верит в будущее без войны.
Mayday — международный сигнал бедствия в радиотелефонной связи, аналогичный сигналу SOS в радиотелеграфной связи. Фраза представляет собой приблизительную английскую транскрипцию французского m'aidez — сокращённый вариант фразы venez m'aider («придите мне на помощь», «помогите мне»). В этот день мы предлагаем прийти на помощь друг к другу («mutual aid», по Кропоткину).
Мы обращаемся к вам: где бы вы ни были: под обстрелом, в госпитале, в тюрьме, в чужой стране, пытаясь найти способ заработка, в родной стране, где вы рискуете стать жертвой пыток властей, мы хотим напомнить — вы не одни. Мы хотим быть мысленно с вами, как бы сейчас ни было трудно.
Анархизм никогда не умирал. На протяжении всей кровавой истории XX в. он жил и развивался. Если вы читаете эти строки — значит и вы причастны к нашему огромному делу. Сколько раз анархистские периодические издания обращались 1 мая к своим читателям? Сколько раз анархисты ждали, что анархизм погибнет, а тоталитарные страны и фашисты победят?
Мы продолжаем то, что делали наши предшественники. Мы не сдадимся, потому что мы идём на помощь друг другу.
AKRATEIA
«Поражение Гитлера есть необходимое условие... революции»: из редакционной переписки журнала «Дело труда — Пробуждение» (март-апрель…
Share/репост Представленная ниже редакционная переписка сохранилась в архиве Международного института социальной истории в Амстердаме в отделе русских коллекций в личном фонде …
Отримали порцію солідарності до першого травня від товаришів із Німеччини:
Frohes Maifest🏴🏴🏴
🇩🇪
Wenn Sie unser Graphit unterstützen und den ukrainischen antiautoritären Kameraden auf dem Schlachtfeld gratulieren möchten, gibt es gerade eine Spendenaktion für elektronische Kriegsführungssysteme für verschiedene antiautoritäre Gruppen
🇬🇧
If you want to support our graffiti and congratulate Ukrainian anti-authoritarian comrades, here you can donate for electronic warfare radio systems for several anti-authoritarian groups
Frohes Maifest🏴🏴🏴
🇩🇪
Wenn Sie unser Graphit unterstützen und den ukrainischen antiautoritären Kameraden auf dem Schlachtfeld gratulieren möchten, gibt es gerade eine Spendenaktion für elektronische Kriegsführungssysteme für verschiedene antiautoritäre Gruppen
🇬🇧
If you want to support our graffiti and congratulate Ukrainian anti-authoritarian comrades, here you can donate for electronic warfare radio systems for several anti-authoritarian groups
Перше травня - день пам'яті, день боротьби
Як відомо, історично Першотравень - день пам'яті анархістів, які загинули на площі Хеймаркет від рук чиказьких поліцейських.
Однак, довгі та пафосні промови з цього приводу ми залишимо адептам культу і догми. Для нас вони не мають сенсу, поки ллється кров наших товаришів та товаришок тут і зараз, в Україні.
Для нас Першотравень - день пам'яті тих, чиї голоси ми всі ще пам'ятаємо. І пам'ять про яких волає до нас, щоб продовжувати боротьбу за кращий світ.
Сьогодні ми сумуємо про ці втрати, але продовжимо їхню справу. Герої вмирають, але пам'ять про них живе з нами. Як і справа, за яку вони віддали життя.
Янов, Рубін, Лєший, Чіа, Харріс, Марсі - назавжди в строю!
Кожен і кожна, що загинули за шанси на кращий світ - назавжди в строю!
Смерть усім, хто стоїть на перешкоді здобуття вільності трудового люду!
Як відомо, історично Першотравень - день пам'яті анархістів, які загинули на площі Хеймаркет від рук чиказьких поліцейських.
Однак, довгі та пафосні промови з цього приводу ми залишимо адептам культу і догми. Для нас вони не мають сенсу, поки ллється кров наших товаришів та товаришок тут і зараз, в Україні.
Для нас Першотравень - день пам'яті тих, чиї голоси ми всі ще пам'ятаємо. І пам'ять про яких волає до нас, щоб продовжувати боротьбу за кращий світ.
Сьогодні ми сумуємо про ці втрати, але продовжимо їхню справу. Герої вмирають, але пам'ять про них живе з нами. Як і справа, за яку вони віддали життя.
Янов, Рубін, Лєший, Чіа, Харріс, Марсі - назавжди в строю!
Кожен і кожна, що загинули за шанси на кращий світ - назавжди в строю!
Смерть усім, хто стоїть на перешкоді здобуття вільності трудового люду!
May Day is a day of remembrance, a day of struggle
As you know, historically, May Day is a day of remembrance for anarchists who were killed by Chicago police in Haymarket Square.
However, we will leave long and pompous speeches on this occasion to the adherents of the cult and dogma. For us, they make no sense while the blood of our comrades and friends is flowing here and now in Ukraine.
For us, May Day is a day of remembrance for those whose voices we still remember. And whose memory calls out to us to continue the struggle for a better world.
Today we mourn their losses, but we will continue their work. Heroes die, but their memory lives on. So does the cause for which they gave their lives.
Yanov, Rubin, Leshiy, Chia, Harris, Marcy - forever in the ranks!
Each and every one of them who died for the chance of a better world - forever in the ranks!
Death to all who stand in the way of the freedom of the working people!
As you know, historically, May Day is a day of remembrance for anarchists who were killed by Chicago police in Haymarket Square.
However, we will leave long and pompous speeches on this occasion to the adherents of the cult and dogma. For us, they make no sense while the blood of our comrades and friends is flowing here and now in Ukraine.
For us, May Day is a day of remembrance for those whose voices we still remember. And whose memory calls out to us to continue the struggle for a better world.
Today we mourn their losses, but we will continue their work. Heroes die, but their memory lives on. So does the cause for which they gave their lives.
Yanov, Rubin, Leshiy, Chia, Harris, Marcy - forever in the ranks!
Each and every one of them who died for the chance of a better world - forever in the ranks!
Death to all who stand in the way of the freedom of the working people!
Forwarded from Екологічна Платформа
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Наші бійці, Веган та Крот. З різних підрозділів, але одним шляхом. Після гарячої стрілянини якась граната Ф1 завжди зіпсує враження і змусить відпочити від війни довго-довго.
Дякуємо медикам евакуації за знеболення і швидку поїздку 🖤💚
Дякуємо медикам евакуації за знеболення і швидку поїздку 🖤💚