описати мою любов до тебе не вистрачить букв, але я впевнений, що ти зараз посміхаєшся, але немає на Землі ніжніших та тепліших рук, та тих емоцій, коли до моїх торкаєшся... Колись з тобою кудись поїдем, щасливі чучуть запізнимося на автобус, що поїде від вокзалу. Смішно розуміти, скільки в одній людині можна здійснити відкриттів. Хоч, просто взяти твої очі... Якщо йти по такому сценарію - нас мало хто зможе зрозуміти! Пройде час, розшириться тераріум, а я буду все такий же, твоїм любим дурачком... Та скільки часу ми не провели би разом, мені дай хоч всі 24, буде мало. І твоя фраза ця: «бебебе». Як остання стісняшка обіймаю тепле одіяло, ось уяви, будем ми з тобою по років 70, такі старенькі... вже не залишиться ні пилу, ні чогось злого в мені. Я все одно дражнити тебе не перестану, мені тебе все так само мало. Моє щастя, моя любима.
Ти навчила мене цінувати моменти. та почуття приймаю за чисту монету.

альбом «я щиро», липень 👀

Ну і що?
які думки?
чи є вони взагалі?

мої мене душать.

у моменті здавалося, що я зовсім загубився в них. а де, та як шукати вихід?

не знаю.

напевно, наймиліше запрошення яке я робив коли не будь!! 🥹