Декада місійності – День шостий
Шостий день. Середа
ОСОБИСТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Євангеліє від Йоана 16, 15–23
Слово Боже.
«Істинно, істинно говорю вам: Голоситимете, ридатимете, світ же радітиме. Журитиметесь, але журба ваша у радощі обернеться. Журба жінці, коли вона народжує, бо година її вибила. А вродить дитятко – з радощів, що людина на світ народилася, вже й пам’яті про болі нема! Оце й ви нині в журбі. Але я вас знову побачу, і зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере. І того дня ви не будете питати мене нічого. Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, – він дасть вам у моє ім’я».
Роздуми.
Ісус Христос знав, що Його смерть на хресті завдасть великого болю і журби Його перестрашеним учням. Він пробував їх підготувати до цього: «Ще трохи, і ви не побачите мене більше, і знову ще трохи, – і побачите мене: я бо йду до Отця» (Йо. 16, 16). Після Вознесіння Церква перебуває в подібній ситуації. Вона знову нетерпеливо чекає на повернення Христа, але цього разу вона може чекати впевнено та в повній радості, бо ж її сини і дочки, одержавши Духа Святого і, будучи «христовими», мають безпосередній доступ до Отця в ім’я Господа Ісуса.
Цей безпосередній доступ до Отця накладає на нас певні обов’язки і повинен викликáти в нас почуття особистої відповідальності за поширення Христового Євангелія – якщо не по всьому світі, то принаймні там, де ми живемо. Бути учнями Христовими – означає бути «такими, як Христос», як це гарно зауважив апостол Павло: «Живу вже не я, а живе Христос у мені» (Гал. 2, 20). Отож, ми повинні усі наші дані Богом дари, чи то природні, чи то надприродні, творчо віддавати для поширення Божого Царства. Мати особисту відповідальність – означає не боятися самому братися за якусь ініціативу і відважно просити в Бога-Отця сили, мудрості й усього, що нам потрібне для праці на Божу славу і для розвитку Церкви.
Цитата-свідчення.
«Співвідповідальність вимагає зміни менталітету, особливо щодо ролі мирян у Церкві, яких слід вважати не “співпрацівниками” духовенства, а особами справді “співвідповідальними” за буття і діяльність Церкви. Отже, важливо, аби зріле і віддане мирянство було об’єднане, здатне зробити свій особливий внесок у місію Церкви» (Папа Венедикт XVI, до Католицької Акції, 10 серпня 2012 р.).
Молитва.
Насити нас милістю Твоєю вранці, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких засмутив єси нас, мірою літ, що ми в них звиділи горе. Хай з’явиться Твоїм слугам Твоє діло, і слава Твоя їхнім дітям. І ласка Господа, Бога нашого, хай буде над нами, і стверди діло рук наших; стверди його – діло рук наших! (Псалом 90(89), 14–17).
Місійні завдання.
Особисто/в сім’ї.
Подумаймо, щó ми як сім’я зробили за минулий рік для того, аби наша парафія зростала. Скажімо парохові, яку особисту відповідальність у парафії ми готові взяти на себе.
У парафії.
Подумаймо, якою є система організації волонтерства у парафії і як її можна покращити, щоби парафіяни відчули свою особисту відповідальність за життя парафіяльної спільноти.
Поза парафією.
Розкажу іншим, за що я відповідаю в парафії і чому саме до неї ходжу (що мені найбільше подобається).
Місійна діяльність Житомирського Протопресвітерства УГКЦ
Житомирське Протопресвітерство УГКЦ територіально охоплює північну частину Житомирської області. До складу Житомирського Протопресвітерства входять: Баранівський, Брусилівський, Ємільчинський, Житомирський, Коростенський, Коростишівський, Лугинський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Пулинський, Радомишльський, Романівський, Хорошівський, Черняхівський райони Житомирської області.
Житомирське Протопресвітерство УГКЦ має 8 парафій, з яких дві парафії мають храми, два храми перебувають у стані будови. Дві парафії молиться в приміщеннях, пристосованих до богослужіння.
Священники долають понад сотню кілометрів щонеділі, доїжджаючи до двох парафій.
Намірення в часі Декади місійності за Житомирське Протопресвітерство УГКЦ:
За розвиток парафій Житомирського Протопресвітерства.
Шостий день. Середа
ОСОБИСТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Євангеліє від Йоана 16, 15–23
Слово Боже.
«Істинно, істинно говорю вам: Голоситимете, ридатимете, світ же радітиме. Журитиметесь, але журба ваша у радощі обернеться. Журба жінці, коли вона народжує, бо година її вибила. А вродить дитятко – з радощів, що людина на світ народилася, вже й пам’яті про болі нема! Оце й ви нині в журбі. Але я вас знову побачу, і зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере. І того дня ви не будете питати мене нічого. Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, – він дасть вам у моє ім’я».
Роздуми.
Ісус Христос знав, що Його смерть на хресті завдасть великого болю і журби Його перестрашеним учням. Він пробував їх підготувати до цього: «Ще трохи, і ви не побачите мене більше, і знову ще трохи, – і побачите мене: я бо йду до Отця» (Йо. 16, 16). Після Вознесіння Церква перебуває в подібній ситуації. Вона знову нетерпеливо чекає на повернення Христа, але цього разу вона може чекати впевнено та в повній радості, бо ж її сини і дочки, одержавши Духа Святого і, будучи «христовими», мають безпосередній доступ до Отця в ім’я Господа Ісуса.
Цей безпосередній доступ до Отця накладає на нас певні обов’язки і повинен викликáти в нас почуття особистої відповідальності за поширення Христового Євангелія – якщо не по всьому світі, то принаймні там, де ми живемо. Бути учнями Христовими – означає бути «такими, як Христос», як це гарно зауважив апостол Павло: «Живу вже не я, а живе Христос у мені» (Гал. 2, 20). Отож, ми повинні усі наші дані Богом дари, чи то природні, чи то надприродні, творчо віддавати для поширення Божого Царства. Мати особисту відповідальність – означає не боятися самому братися за якусь ініціативу і відважно просити в Бога-Отця сили, мудрості й усього, що нам потрібне для праці на Божу славу і для розвитку Церкви.
Цитата-свідчення.
«Співвідповідальність вимагає зміни менталітету, особливо щодо ролі мирян у Церкві, яких слід вважати не “співпрацівниками” духовенства, а особами справді “співвідповідальними” за буття і діяльність Церкви. Отже, важливо, аби зріле і віддане мирянство було об’єднане, здатне зробити свій особливий внесок у місію Церкви» (Папа Венедикт XVI, до Католицької Акції, 10 серпня 2012 р.).
Молитва.
Насити нас милістю Твоєю вранці, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких засмутив єси нас, мірою літ, що ми в них звиділи горе. Хай з’явиться Твоїм слугам Твоє діло, і слава Твоя їхнім дітям. І ласка Господа, Бога нашого, хай буде над нами, і стверди діло рук наших; стверди його – діло рук наших! (Псалом 90(89), 14–17).
Місійні завдання.
Особисто/в сім’ї.
Подумаймо, щó ми як сім’я зробили за минулий рік для того, аби наша парафія зростала. Скажімо парохові, яку особисту відповідальність у парафії ми готові взяти на себе.
У парафії.
Подумаймо, якою є система організації волонтерства у парафії і як її можна покращити, щоби парафіяни відчули свою особисту відповідальність за життя парафіяльної спільноти.
Поза парафією.
Розкажу іншим, за що я відповідаю в парафії і чому саме до неї ходжу (що мені найбільше подобається).
Місійна діяльність Житомирського Протопресвітерства УГКЦ
Житомирське Протопресвітерство УГКЦ територіально охоплює північну частину Житомирської області. До складу Житомирського Протопресвітерства входять: Баранівський, Брусилівський, Ємільчинський, Житомирський, Коростенський, Коростишівський, Лугинський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Пулинський, Радомишльський, Романівський, Хорошівський, Черняхівський райони Житомирської області.
Житомирське Протопресвітерство УГКЦ має 8 парафій, з яких дві парафії мають храми, два храми перебувають у стані будови. Дві парафії молиться в приміщеннях, пристосованих до богослужіння.
Священники долають понад сотню кілометрів щонеділі, доїжджаючи до двох парафій.
Намірення в часі Декади місійності за Житомирське Протопресвітерство УГКЦ:
За розвиток парафій Житомирського Протопресвітерства.
За виділення земельної ділянки для будови храму у Коростишеві, Житомирі, Брусилові.
За довершення будови храмів у Житомирі та Радомишлі.
За місійну ревність священників.
За добродіїв, які допомагають своїми пожертвами для місій у Житомирському Протопресвітерстві.
За довершення формування парафій у Черняхові, Коростені, Лугинах, Брусилові.
За розвиток Карітас-Житомир та соціально служіння у парафіях Житомирського Протопресвітерства.
За довершення будови храмів у Житомирі та Радомишлі.
За місійну ревність священників.
За добродіїв, які допомагають своїми пожертвами для місій у Житомирському Протопресвітерстві.
За довершення формування парафій у Черняхові, Коростені, Лугинах, Брусилові.
За розвиток Карітас-Житомир та соціально служіння у парафіях Житомирського Протопресвітерства.
Студенти київської групи Катехитично-педагогічного інституту УКУ склали випускний богословський іспит
15 червня 2021 року в Курії Київської Архиєпархії відбувся випускний богословський іспит студентів київської групи Катехитично-педагогічного інституту УКУ.
Більше: https://ugcc.church/blog/studenty-kyivskoi-hrupy-katekhytychno-pedahohichnoho-instytutu-uku-sklaly-vypusknyy-bohoslovskyy-ispyt/
15 червня 2021 року в Курії Київської Архиєпархії відбувся випускний богословський іспит студентів київської групи Катехитично-педагогічного інституту УКУ.
Більше: https://ugcc.church/blog/studenty-kyivskoi-hrupy-katekhytychno-pedahohichnoho-instytutu-uku-sklaly-vypusknyy-bohoslovskyy-ispyt/
Декада місійності – День сьомий
Сьомий день. Четвер
СПІЛЬНОТА МОЛИТВИ
Євангеліє від Йоана 16, 23–33
Боже Слово.
Просіте ж – і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть. Оповідав я вам про те притчами. Надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас, лише – одверто про Отця звістую вам. Ось того дня проситимете ви в моє ім’я, – і я вже не кажу, що за вас Отця буду благати: Отець бо й сам любить вас, бо ви мене полюбили і повірили, що я від Бога вийшов.
Роздуми.
Будьмо привітні одне до одного, як годиться улюбленим Отця. Коли ми приходимо на Божественну Літургію, то пам’ятаймо, до якої великої родини належимо. Це відчуття спільноти-родини треба постійно плекати.
Не забуваймо вітатися одне з одним, коли збираємось у храмі. Одних людей ми знаємо добре, інших – лише трохи, а ще інших – не знаємо взагалі. Але ж ми є однією спільнотою дітей Божих! Докладімо зусиль, аби не тільки познайомитися з іншими членами парафії, а й щоб цікавитись, які в них життєві виклики, радості і болі, щоби знати, про що просити в Бога, за що дякувати.
Третя Божа заповідь – «Пам’ятай день святий святкувати» (Вих. 20, 8) – зобов’язує нас відвідувати храм щонайменше в неділю і на великі свята. Проте ми знаємо, що багато наших сусідів, рідних і знайомих ходять до церкви лише на найбільші свята. Щоби частіше ходити, вони мусять відчути себе частиною великої християнської і парафіяльної родини. Основне, отже, показати їм, що ми раді їх бачити на молитві з нами в спільноті улюблених учнів Христових. А коли хтось не відгукується на всякі наші запрошення чи заохочення, не судімо їх, а молімося за них до Святого Духа. Він же Той, хто зрушує серця, відкриває Христа для кожного, провадить до Отця.
Цитата-свідчення.
«Парафія є спільнотою спільнот. У ній існують різні молитовні групи, братства та молодіжні організації. Всі вони покликані укріплювати єдність і любов між членами парафіяльної спільноти. Підтримуючи одні одних молитвою, обмінюючись Божими дарами та співпрацюючи в дусі Христового служіння, зможемо втілювати у життя синодальну програму “Святість об’єднаного люду Божого”» (Патріарх Святослав).
Молитва.
Пом’яни, Господи, тут присутніх людей і з оправданих причин відсутніх, і помилуй їх та нас по множеству милости Твоєї; скарбниці їх сповни всяким добром; подружжя їх у мирі й одномислії збережи, младенців вигодуй, молодь навчи, старців піддерж, малодушних потіш, розсіяних собери, заблуканих поверни і приєднай до Твоєї соборної й апостольської Церкви. (Божественна Літургія св. Василія Великого)
Місійні завдання.
Особисто/в сім’ї.
Зробімо іспит сумління щодо нашої особистої молитви та спільної молитви нашої сім’ї. Сьогодні-завтра окремо помолімося за здоров’я і спасіння наших рідних, сусідів, друзів, співробітників.
У парафії.
Оголосімо про богослуження на парафії якимось новим методом (плакати, соціальні мережі, листівки…). Допоможімо молитовним спільнотам на парафії набути нових членів.
Поза парафією.
Якщо ми знаємо когось, хто не ходить регулярно на богослуження до храму, запропонуймо їм піти з нами. Якщо вони відмовляться, спитаймо, чи ми можемо від їхнього імені помолитися в якомусь особливому наміренні.
Місійна діяльність Черкаського Протопресвітерства УГКЦ
Черкаське Протопресвітерство УГКЦ охоплює територію Черкаської області.
Черкаське Протопресвітерство УГКЦ має 9 парафій, з яких чотири парафії мають храми, два храми перебувають у стані будови. Дві парафії молиться в приміщеннях, пристосованих до богослужіння.
Священники долають понад сотню кілометрів щонеділі, доїжджаючи до двох парафій.
Намірення в часі Декади місійності за Черкаське Протопресвітерство УГКЦ:
За розвиток парафій Черкаського Протопресвітерства.
За довершення будови храмів у Золотоноші, Черкасах.
За початок будови храму в Умані.
За місійну ревність священників.
За добродіїв, які допомагають своїми пожертвами для місій у Черкаському Протопресвітерстві.
За довершення формування парафій у Каневі, Маньківці, Чигирині.
Сьомий день. Четвер
СПІЛЬНОТА МОЛИТВИ
Євангеліє від Йоана 16, 23–33
Боже Слово.
Просіте ж – і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть. Оповідав я вам про те притчами. Надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас, лише – одверто про Отця звістую вам. Ось того дня проситимете ви в моє ім’я, – і я вже не кажу, що за вас Отця буду благати: Отець бо й сам любить вас, бо ви мене полюбили і повірили, що я від Бога вийшов.
Роздуми.
Будьмо привітні одне до одного, як годиться улюбленим Отця. Коли ми приходимо на Божественну Літургію, то пам’ятаймо, до якої великої родини належимо. Це відчуття спільноти-родини треба постійно плекати.
Не забуваймо вітатися одне з одним, коли збираємось у храмі. Одних людей ми знаємо добре, інших – лише трохи, а ще інших – не знаємо взагалі. Але ж ми є однією спільнотою дітей Божих! Докладімо зусиль, аби не тільки познайомитися з іншими членами парафії, а й щоб цікавитись, які в них життєві виклики, радості і болі, щоби знати, про що просити в Бога, за що дякувати.
Третя Божа заповідь – «Пам’ятай день святий святкувати» (Вих. 20, 8) – зобов’язує нас відвідувати храм щонайменше в неділю і на великі свята. Проте ми знаємо, що багато наших сусідів, рідних і знайомих ходять до церкви лише на найбільші свята. Щоби частіше ходити, вони мусять відчути себе частиною великої християнської і парафіяльної родини. Основне, отже, показати їм, що ми раді їх бачити на молитві з нами в спільноті улюблених учнів Христових. А коли хтось не відгукується на всякі наші запрошення чи заохочення, не судімо їх, а молімося за них до Святого Духа. Він же Той, хто зрушує серця, відкриває Христа для кожного, провадить до Отця.
Цитата-свідчення.
«Парафія є спільнотою спільнот. У ній існують різні молитовні групи, братства та молодіжні організації. Всі вони покликані укріплювати єдність і любов між членами парафіяльної спільноти. Підтримуючи одні одних молитвою, обмінюючись Божими дарами та співпрацюючи в дусі Христового служіння, зможемо втілювати у життя синодальну програму “Святість об’єднаного люду Божого”» (Патріарх Святослав).
Молитва.
Пом’яни, Господи, тут присутніх людей і з оправданих причин відсутніх, і помилуй їх та нас по множеству милости Твоєї; скарбниці їх сповни всяким добром; подружжя їх у мирі й одномислії збережи, младенців вигодуй, молодь навчи, старців піддерж, малодушних потіш, розсіяних собери, заблуканих поверни і приєднай до Твоєї соборної й апостольської Церкви. (Божественна Літургія св. Василія Великого)
Місійні завдання.
Особисто/в сім’ї.
Зробімо іспит сумління щодо нашої особистої молитви та спільної молитви нашої сім’ї. Сьогодні-завтра окремо помолімося за здоров’я і спасіння наших рідних, сусідів, друзів, співробітників.
У парафії.
Оголосімо про богослуження на парафії якимось новим методом (плакати, соціальні мережі, листівки…). Допоможімо молитовним спільнотам на парафії набути нових членів.
Поза парафією.
Якщо ми знаємо когось, хто не ходить регулярно на богослуження до храму, запропонуймо їм піти з нами. Якщо вони відмовляться, спитаймо, чи ми можемо від їхнього імені помолитися в якомусь особливому наміренні.
Місійна діяльність Черкаського Протопресвітерства УГКЦ
Черкаське Протопресвітерство УГКЦ охоплює територію Черкаської області.
Черкаське Протопресвітерство УГКЦ має 9 парафій, з яких чотири парафії мають храми, два храми перебувають у стані будови. Дві парафії молиться в приміщеннях, пристосованих до богослужіння.
Священники долають понад сотню кілометрів щонеділі, доїжджаючи до двох парафій.
Намірення в часі Декади місійності за Черкаське Протопресвітерство УГКЦ:
За розвиток парафій Черкаського Протопресвітерства.
За довершення будови храмів у Золотоноші, Черкасах.
За початок будови храму в Умані.
За місійну ревність священників.
За добродіїв, які допомагають своїми пожертвами для місій у Черкаському Протопресвітерстві.
За довершення формування парафій у Каневі, Маньківці, Чигирині.
Дванадцять років тому, в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві, відбулася Архиєрейська хіротонія Преосвященного Владики Йосиф Міляна. Більше: https://ugcc.church/blog/dvanadtsiat-rokiv-tomu-vidbulasia-arkhyiereyska-khirotoniia-vladyky-yosyf-miliana/
«Слово Боже має мати інструмент, яким Воно промовить до всіх людей. Першими тими інструментами були самі апостоли, які пішли та проповідували Євангеліє. Сьогодні цими апостолами є наші священники та єпископи. Тому, щиро вітаємо цього сучасного апостола, який вже 12 років, так символічно, провадить нас усіх священників та людей до святості, до спасіння. Хай Господь благословить Вас Преосвященний Владико Йосифае, у многих літах провадити нас до Бога, до добра», – на цьому 18 червня 2021 року, наголосив Синкел у справах духовенства Київської Архиєпархії, Протоєрей Павло Локоть, під час святкування дванадцятиріччя з дня звершення Архиєрейської хіротонії Преосвященного Владики Йосифа Міляна.
Більше: https://ugcc.church/blog/synkel-kyivskoi-arkhyieparkhii-vladyka-yosyf-milian-ie-suchasnym-apostolom-iakyy-provadyt-nas-do-boha/
Більше: https://ugcc.church/blog/synkel-kyivskoi-arkhyieparkhii-vladyka-yosyf-milian-ie-suchasnym-apostolom-iakyy-provadyt-nas-do-boha/
Декада місійності – День дев’ятий
Дев’ятий день. Субота
«ПАСИ МОЇ ВІВЦІ!»
Євангеліє від Івана 21, 15–25
Слово Боже.
Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш, ніж оці?» – «Так, Господи, – відрікає той йому, – Ти знаєш, що люблю Тебе». Тож мовить йому: «Паси мої ягнята!» І знову, вдруге каже до нього: «Симоне Йонин! Чи любиш мене?». «Так, Господи, – відвічає йому, – Ти знаєш, що люблю Тебе». І мовить йому: «Паси мої вівці!» І втретє йому каже: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене?» І засмутився Петро, що аж утретє його питає: «Чи любиш мене», – то й каже Йому: «Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що Тебе люблю!» І каже йому Ісус: «Паси мої вівці!
Роздуми.
Для Йоана Богослова Ісус Христос – Добрий пастир. Він – Той, хто «життя своє за овець покладе» (Йо. 10, 11), знає своїх, і свої Його знають (пор. 10, 14). Він кличе овець, і вони слухають його голосу (пор. 10, 3). У Церкві душпастир покликаний бути таким самим – знати своїх і бути готовим віддати за них життя. За голосом такого душпастиря піде кожна віруюча душа, бо в ньому вона може побачити образ самого Христа.
Йти за добрим пастирем – означає підтримувати його в його різноманітній праці, морально, молитовно і, так, фінансово. Добрий пастир дбає, щоби його стадо зростало в розумінні правд віри, збиралося разом у радості на молитву, допомагало ближнім у потребі. Та не може Церква виконувати свою місію без якоїсь фінансової бази. Ми усі це розуміємо. Будівництво, ремонти, світло, опалення, посуд, книжки, допомога бідним – усе це вимагає коштів. А коли йдеться про загальноцерковну місійну діяльність, якій присвячена Декада місійності, потрібно, аби кожна парафія глянула назовні й подумала, як підтримати Блаженнішого Святослава і місцевого Єпископа, щоби Боже Слово дійшло до тих, які ще його не почули, і тим збільшилося Христове стадо.
Цитата-свідчення.
«Серед апостолів найбільше рятунку і покаяння, а може, й потіхи потребує Петро. Він же у тих страшних годинах, у котрих Христа ставляли перед суд, три рази відрікся Господа, на голос служниці, слуги чи сторожа з клятьбою заперечував, що ніколи не знав Христа.
(…) Йому Христос являється вже тієї першої днини, певно, з ним довше розмовляє, потішає, очищує, підносить, освячує душу ученика так, як гончар чи скульптор виробляє глину, з котрої виходить архітвір» (Митрополит Андрей, Великдень 1939 р.).
Молитва.
Господь – мій пастир: Нічого мені не бракуватиме. На буйних пасовиськах Він дає мені лежати; веде мене на тихі води. Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імени ради свого. Навіть коли б ходив я долиною темряви, – я не боюся лиха, бо Ти зо мною. Жезло Твоє й палиця Твоя – вони дають мені підтримку. Готуєш стіл для мене перед моїми противниками; Ти голову мою помазав миром, переливається мій кубок. Добрість і милість будуть мене супроводити усі дні життя мого, і житиму в домі Господнім по вічні віки. (Псалом 22(23).
Місійні завдання.
Особисто/в сім’ї.
Увечері помолімося за нашого парафіяльного священика і за всіх наших душпастирів, дякуючи Богові за їхнє служіння.
У парафії.
Звернімо особливу увагу на тих у нашій Церкві, хто працює на місійних теренах або у різних капеланіях. Парохи, слідкуймо за працею Пасторально-місійного відділу УГКЦ і розповідаймо вірним про життя нашої Церкви там, де немає формально створених структур.
Поза парафією.
Постараймося сьогодні-завтра скласти свою пожертву, щоби підтримати місійну діяльність нашої Церкви та єпархії.
Місійна діяльність Київ-Правобережного Протопресвітерства УГКЦ
Київ-Правобережне Протопресвітерство УГКЦ охоплює територію Голосіївського, Подільського, Оболонського, Шевченківського, Печерського, Солом’янського, Святошинського районів м. Києва.
Київ-Правобережне Протопресвітерство УГКЦ має 13 парафій, з яких сім парафій мають храми. Дві парафії молиться в приміщеннях, пристосованих до богослужіння. П’ять парафій клопочуть про отримання земельної ділянки для будови храму.
Намірення в часі Декади місійності за Київ-Правобережне Протопресвітерство УГКЦ:
За розвиток парафій Київ-Правобережного Протопресвітерства.
Дев’ятий день. Субота
«ПАСИ МОЇ ВІВЦІ!»
Євангеліє від Івана 21, 15–25
Слово Боже.
Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш, ніж оці?» – «Так, Господи, – відрікає той йому, – Ти знаєш, що люблю Тебе». Тож мовить йому: «Паси мої ягнята!» І знову, вдруге каже до нього: «Симоне Йонин! Чи любиш мене?». «Так, Господи, – відвічає йому, – Ти знаєш, що люблю Тебе». І мовить йому: «Паси мої вівці!» І втретє йому каже: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене?» І засмутився Петро, що аж утретє його питає: «Чи любиш мене», – то й каже Йому: «Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що Тебе люблю!» І каже йому Ісус: «Паси мої вівці!
Роздуми.
Для Йоана Богослова Ісус Христос – Добрий пастир. Він – Той, хто «життя своє за овець покладе» (Йо. 10, 11), знає своїх, і свої Його знають (пор. 10, 14). Він кличе овець, і вони слухають його голосу (пор. 10, 3). У Церкві душпастир покликаний бути таким самим – знати своїх і бути готовим віддати за них життя. За голосом такого душпастиря піде кожна віруюча душа, бо в ньому вона може побачити образ самого Христа.
Йти за добрим пастирем – означає підтримувати його в його різноманітній праці, морально, молитовно і, так, фінансово. Добрий пастир дбає, щоби його стадо зростало в розумінні правд віри, збиралося разом у радості на молитву, допомагало ближнім у потребі. Та не може Церква виконувати свою місію без якоїсь фінансової бази. Ми усі це розуміємо. Будівництво, ремонти, світло, опалення, посуд, книжки, допомога бідним – усе це вимагає коштів. А коли йдеться про загальноцерковну місійну діяльність, якій присвячена Декада місійності, потрібно, аби кожна парафія глянула назовні й подумала, як підтримати Блаженнішого Святослава і місцевого Єпископа, щоби Боже Слово дійшло до тих, які ще його не почули, і тим збільшилося Христове стадо.
Цитата-свідчення.
«Серед апостолів найбільше рятунку і покаяння, а може, й потіхи потребує Петро. Він же у тих страшних годинах, у котрих Христа ставляли перед суд, три рази відрікся Господа, на голос служниці, слуги чи сторожа з клятьбою заперечував, що ніколи не знав Христа.
(…) Йому Христос являється вже тієї першої днини, певно, з ним довше розмовляє, потішає, очищує, підносить, освячує душу ученика так, як гончар чи скульптор виробляє глину, з котрої виходить архітвір» (Митрополит Андрей, Великдень 1939 р.).
Молитва.
Господь – мій пастир: Нічого мені не бракуватиме. На буйних пасовиськах Він дає мені лежати; веде мене на тихі води. Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імени ради свого. Навіть коли б ходив я долиною темряви, – я не боюся лиха, бо Ти зо мною. Жезло Твоє й палиця Твоя – вони дають мені підтримку. Готуєш стіл для мене перед моїми противниками; Ти голову мою помазав миром, переливається мій кубок. Добрість і милість будуть мене супроводити усі дні життя мого, і житиму в домі Господнім по вічні віки. (Псалом 22(23).
Місійні завдання.
Особисто/в сім’ї.
Увечері помолімося за нашого парафіяльного священика і за всіх наших душпастирів, дякуючи Богові за їхнє служіння.
У парафії.
Звернімо особливу увагу на тих у нашій Церкві, хто працює на місійних теренах або у різних капеланіях. Парохи, слідкуймо за працею Пасторально-місійного відділу УГКЦ і розповідаймо вірним про життя нашої Церкви там, де немає формально створених структур.
Поза парафією.
Постараймося сьогодні-завтра скласти свою пожертву, щоби підтримати місійну діяльність нашої Церкви та єпархії.
Місійна діяльність Київ-Правобережного Протопресвітерства УГКЦ
Київ-Правобережне Протопресвітерство УГКЦ охоплює територію Голосіївського, Подільського, Оболонського, Шевченківського, Печерського, Солом’янського, Святошинського районів м. Києва.
Київ-Правобережне Протопресвітерство УГКЦ має 13 парафій, з яких сім парафій мають храми. Дві парафії молиться в приміщеннях, пристосованих до богослужіння. П’ять парафій клопочуть про отримання земельної ділянки для будови храму.
Намірення в часі Декади місійності за Київ-Правобережне Протопресвітерство УГКЦ:
За розвиток парафій Київ-Правобережного Протопресвітерства.
За виділення земельної ділянки в Голосіївському, Оболонському, Подільському, Святошинському та Солом’янському районах столиці.
За місійну ревність священників.
За добродіїв, які допомагають своїми пожертвами для місій у Київ-Правобережному Протопресвітерстві.
За місійну ревність священників.
За добродіїв, які допомагають своїми пожертвами для місій у Київ-Правобережному Протопресвітерстві.
Декада місійності – День десятий
Десятий день. Неділя П’ятдесятниці
НАША МІСІЯ – БУТИ НОСІЯМИ СВЯТОГО ДУХА
Слово Боже.
Євангеліє від Йоана 7, 37–52; 8, 12
Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п’є! Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!» Так Він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в Нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений… І ще промовляв до них Ісус, і так їм казав: «Я – світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя».
Роздуми.
Який це чудовий образ Святого Духа – ріка живої води, яка тече з нутра тих, хто вірують у Христа. Кожен із нас, коли бачить якусь ріку, хоче зупинитись і глянути, як тече вода. Наша думка облітає тих, яким та вода приносить життя і радість. Подібно діє Святий Дух через нас і робить нас Божим знаряддям, аби ми приносили іншим життя і радість. Він дає нам різні дари (пор. Іс. 11, 2–3: мудрість, розум, рада, сила, знання, побожність і страх Божий), а ми, своєю чергою, покликані приносити Його плоди (пор. Гал. 5, 22–23: любов, радість, мир, терпеливість, милість, доброта, вірність, лагідність, стриманість) для зростання Церкви Христової.
Можна сказати, що Святий Дух дає нам пізнати Христа як Світло світу і веде нас до життя в Христі. Він чинить кожного з нас носієм Божої благодаті, Христовим апостолом, свідком Його правди і світилом доброти Божої.
Доходимо, отже, висновку, що Господь кличе нас до активного християнського життя. Він запрошує нас сміливо брати на себе відповідальність і тим змінювати на краще наше суспільство, переображувати наші парафії, покращувати наше життя у світлі Доброї Новини. Ісус світ переміг (Йо. 16, 33) і, даючи нам свого Духа Святого, кличе нас до святості й свідчення Його доброти та милосердя.
Не біймося ділитися даром віри з іншими людьми. Відчуймо підтримку Ісуса Христа, який не залишив нас самими. Просімо натхнення Святого Духа, щоби сповнювати волю Божу в усьому.
Цитата-свідчення.
«Святий Дух вчить нас. Він є внутрішнім Учителем. Він веде нас правильною дорогою, через життєві обставини. Він показує нам дорогу, шлях.
У ранній Церкві, християнство називали “Дорогою” (пор. Ді. 9, 2), і сам Ісус є дорогою. Святий Дух вчить нас іти за Ним, іти Його слідами. Більше, ніж учителем науки, Святий Дух є учителем життя» (Папа Франциск, П’ятдесятниця 2014 р.).
Молитва.
Благословен єси, Христе Боже наш, що премудрими рибаків явив, зіславши їм Духа Святого, і ними уловив вселенну. Чоловіколюбче, слава Тобі. (Тропар П’ятдесятниці).
Місійні завдання.
Особисто/в сім’ї.
На завершення Декади місійності гляньмо на список дарів і плодів Святого Духа. Спитаймо себе: які дари я бачу в своїй сім’ї, які плоди приносив я за останній рік.
У парафії.
Відкриймо очі на дари Святого Духа, які проявляються у нашій парафіяльній спільноті. У плануванні життя парафії маймо намір також приносити плоди Святого Духа.
Поза парафією.
Навчімо себе розглядати усю нашу особисту поведінку та все наше життя в християнській спільноті через призму місійності – як нагоду свідчити іншим про любов і доброту Божу.
Місійна діяльність Київ-Лівобережного Протопресвітерства УГКЦ
Київ-Правобережне Протопресвітерство УГКЦ охоплює територію Дарницького, Дніпровського, Деснянського районів м. Києва.
Київ-Лівобережне Протопресвітерство УГКЦ має 7 парафій, з яких три парафії мають храми. Три парафії молиться в приміщеннях, пристосованих до богослужіння. Дві парафії клопочуть про отримання земельної ділянки для будови храму.
Намірення в часі Декади місійності за Київ-Лівобережне Протопресвітерство УГКЦ:
За розвиток парафій Київ-Лівобережного Протопресвітерства.
За виділення земельної ділянки в Дарницькому та Деснянському районах столиці.
За місійну ревність священників.
За добродіїв, які допомагають своїми пожертвами для місій у Київ-Лівобережному Протопресвітерстві.
Десятий день. Неділя П’ятдесятниці
НАША МІСІЯ – БУТИ НОСІЯМИ СВЯТОГО ДУХА
Слово Боже.
Євангеліє від Йоана 7, 37–52; 8, 12
Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п’є! Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!» Так Він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в Нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений… І ще промовляв до них Ісус, і так їм казав: «Я – світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя».
Роздуми.
Який це чудовий образ Святого Духа – ріка живої води, яка тече з нутра тих, хто вірують у Христа. Кожен із нас, коли бачить якусь ріку, хоче зупинитись і глянути, як тече вода. Наша думка облітає тих, яким та вода приносить життя і радість. Подібно діє Святий Дух через нас і робить нас Божим знаряддям, аби ми приносили іншим життя і радість. Він дає нам різні дари (пор. Іс. 11, 2–3: мудрість, розум, рада, сила, знання, побожність і страх Божий), а ми, своєю чергою, покликані приносити Його плоди (пор. Гал. 5, 22–23: любов, радість, мир, терпеливість, милість, доброта, вірність, лагідність, стриманість) для зростання Церкви Христової.
Можна сказати, що Святий Дух дає нам пізнати Христа як Світло світу і веде нас до життя в Христі. Він чинить кожного з нас носієм Божої благодаті, Христовим апостолом, свідком Його правди і світилом доброти Божої.
Доходимо, отже, висновку, що Господь кличе нас до активного християнського життя. Він запрошує нас сміливо брати на себе відповідальність і тим змінювати на краще наше суспільство, переображувати наші парафії, покращувати наше життя у світлі Доброї Новини. Ісус світ переміг (Йо. 16, 33) і, даючи нам свого Духа Святого, кличе нас до святості й свідчення Його доброти та милосердя.
Не біймося ділитися даром віри з іншими людьми. Відчуймо підтримку Ісуса Христа, який не залишив нас самими. Просімо натхнення Святого Духа, щоби сповнювати волю Божу в усьому.
Цитата-свідчення.
«Святий Дух вчить нас. Він є внутрішнім Учителем. Він веде нас правильною дорогою, через життєві обставини. Він показує нам дорогу, шлях.
У ранній Церкві, християнство називали “Дорогою” (пор. Ді. 9, 2), і сам Ісус є дорогою. Святий Дух вчить нас іти за Ним, іти Його слідами. Більше, ніж учителем науки, Святий Дух є учителем життя» (Папа Франциск, П’ятдесятниця 2014 р.).
Молитва.
Благословен єси, Христе Боже наш, що премудрими рибаків явив, зіславши їм Духа Святого, і ними уловив вселенну. Чоловіколюбче, слава Тобі. (Тропар П’ятдесятниці).
Місійні завдання.
Особисто/в сім’ї.
На завершення Декади місійності гляньмо на список дарів і плодів Святого Духа. Спитаймо себе: які дари я бачу в своїй сім’ї, які плоди приносив я за останній рік.
У парафії.
Відкриймо очі на дари Святого Духа, які проявляються у нашій парафіяльній спільноті. У плануванні життя парафії маймо намір також приносити плоди Святого Духа.
Поза парафією.
Навчімо себе розглядати усю нашу особисту поведінку та все наше життя в християнській спільноті через призму місійності – як нагоду свідчити іншим про любов і доброту Божу.
Місійна діяльність Київ-Лівобережного Протопресвітерства УГКЦ
Київ-Правобережне Протопресвітерство УГКЦ охоплює територію Дарницького, Дніпровського, Деснянського районів м. Києва.
Київ-Лівобережне Протопресвітерство УГКЦ має 7 парафій, з яких три парафії мають храми. Три парафії молиться в приміщеннях, пристосованих до богослужіння. Дві парафії клопочуть про отримання земельної ділянки для будови храму.
Намірення в часі Декади місійності за Київ-Лівобережне Протопресвітерство УГКЦ:
За розвиток парафій Київ-Лівобережного Протопресвітерства.
За виділення земельної ділянки в Дарницькому та Деснянському районах столиці.
За місійну ревність священників.
За добродіїв, які допомагають своїми пожертвами для місій у Київ-Лівобережному Протопресвітерстві.
«Хай Дух Святий, якого ми сьогодні одержуємо, змінить найперше кожного з нас», – Глава УГКЦ у неділю П’ятдесятниці
Не якомусь посланцеві, а Божому Духові ми сьогодні кажемо: «Утішай, утішай мій народ! Піднеси нас, дай нам силу! Дай нам Твою благодать! Дай нам віру, надію та любов! Напиши Твій закон, закон Твоєї Божественної любові у наших серцях! Твоїм Духом обнови лице землі! На цьому наголосив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у своїй проповіді під час Божественної Літургії в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві у свято Зіслання Святого Духа.
Більше: https://ugcc.church/blog/khay-dukh-sviatyy-iakoho-my-sohodni-oderzhuiemo-zminyt-naypershe-kozhnoho-z-nas-hlava-uhkts-u-nediliu-p-iatdesiatnytsi/
Не якомусь посланцеві, а Божому Духові ми сьогодні кажемо: «Утішай, утішай мій народ! Піднеси нас, дай нам силу! Дай нам Твою благодать! Дай нам віру, надію та любов! Напиши Твій закон, закон Твоєї Божественної любові у наших серцях! Твоїм Духом обнови лице землі! На цьому наголосив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у своїй проповіді під час Божественної Літургії в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві у свято Зіслання Святого Духа.
Більше: https://ugcc.church/blog/khay-dukh-sviatyy-iakoho-my-sohodni-oderzhuiemo-zminyt-naypershe-kozhnoho-z-nas-hlava-uhkts-u-nediliu-p-iatdesiatnytsi/
«Папа посміхнувся і сказав, що пам’ятає про нашу молодь кожного дня», – Владика Йосиф Мілян
«Історія – це вчителька. Дуже хочу, щоб з цього грандіозного та історичного візиту ми змогли добре скористати. Пригадую як Папа казав: «Ви є живим камінням вашої Церкви. Воля коштує більше як неволя. Люблю тебе, мій український народе». Папа багато знаменитих речей говорив, які треба собі часами пригадувати», – про це в інтерв’ю для пресслужби Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться у Сихівському районі Львова, говорив Владика Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Київської Архиєпархії. У 2001 році Владика Йосиф був співвідповідальним за організацію приїзду Папи Івана Павла ІІ до України. У розмові Єпископ розповів про маловідомі події, які передували запрошенню Святішого Отця та поділився своїми враженнями, котрі залишились після зустрічі зі сьогодні Святим Іваном Павлом ІІ.
Більше: https://ugcc.church/blog/papa-posmikhnuvsia-i-skazav-shcho-pam-iataie-pro-nashu-molod-kozhnoho-dnia-vladyka-yosyf-milian/
«Історія – це вчителька. Дуже хочу, щоб з цього грандіозного та історичного візиту ми змогли добре скористати. Пригадую як Папа казав: «Ви є живим камінням вашої Церкви. Воля коштує більше як неволя. Люблю тебе, мій український народе». Папа багато знаменитих речей говорив, які треба собі часами пригадувати», – про це в інтерв’ю для пресслужби Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться у Сихівському районі Львова, говорив Владика Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Київської Архиєпархії. У 2001 році Владика Йосиф був співвідповідальним за організацію приїзду Папи Івана Павла ІІ до України. У розмові Єпископ розповів про маловідомі події, які передували запрошенню Святішого Отця та поділився своїми враженнями, котрі залишились після зустрічі зі сьогодні Святим Іваном Павлом ІІ.
Більше: https://ugcc.church/blog/papa-posmikhnuvsia-i-skazav-shcho-pam-iataie-pro-nashu-molod-kozhnoho-dnia-vladyka-yosyf-milian/
28 червня 2021 року, у місті Ірпені до Дня Конституції України відкрили стелу «Скрижалі Біблійних Заповідей». Захід відбувся за участі місцевої громади УГКЦ.
Більше: https://ugcc.church/blog/u-misti-irpeni-do-dnia-konstytutsii-ukrainy-vidkryly-stelu-skryzhali-bibliynykh-zapovidey/
Більше: https://ugcc.church/blog/u-misti-irpeni-do-dnia-konstytutsii-ukrainy-vidkryly-stelu-skryzhali-bibliynykh-zapovidey/
Опубліковано результати вступної кампанії в Київську Трьохсвятительську духовну семінарію. Більше: https://ugcc.church/blog/opublikovano-rezultaty-vstupnoi-kampanii-v-kyivsku-trokhsviatytelsku-dukhovnu-seminariiu/
1 липня 2021 року, студенти Київського осередку Товариства українських студентів-католиків «Обнова» склали присягу на вірність Церкві.
Більше: https://ugcc.church/blog/studenty-kyivskoho-oseredku-tovarystva-obnova-sklaly-prysiahu-na-virnist-tserkvi/
Більше: https://ugcc.church/blog/studenty-kyivskoho-oseredku-tovarystva-obnova-sklaly-prysiahu-na-virnist-tserkvi/