Під виглядом ремонту: на Печерську розбирають підвали палацу Розумовського XVIII століття
У Києві, на Печерську, розбирають фундаменти палацу Кирила Розумовського 1799 року. Це роблять під виглядом ремонту.
Дерев’яний палац останнього гетьмана розібрали на початку ХІХ століття. Від комплексу залишилася дві споруди: одноповерхові інженерні служби та двоповерховий флігель середини ХІХ століття.
Раніше ці споруди передали фірмі «СОБІ» для капітального ремонту. Археологічних досліджень не проводили, проте забудовник уже знищив склепіння підземного ярусу, реконструювали флігель з ознаками пізнього класицизму.
Відомо, що будівля не має статусу пам'ятки.
У Києві, на Печерську, розбирають фундаменти палацу Кирила Розумовського 1799 року. Це роблять під виглядом ремонту.
Дерев’яний палац останнього гетьмана розібрали на початку ХІХ століття. Від комплексу залишилася дві споруди: одноповерхові інженерні служби та двоповерховий флігель середини ХІХ століття.
Раніше ці споруди передали фірмі «СОБІ» для капітального ремонту. Археологічних досліджень не проводили, проте забудовник уже знищив склепіння підземного ярусу, реконструювали флігель з ознаками пізнього класицизму.
Відомо, що будівля не має статусу пам'ятки.
🤯35
У Бучі з допомогою 3D-принтера реконструюють Вокзальну площу
У Бучі за допомогою першого в Україні промислового 3D-принтера від компанії 3D Technology UTU реконструюють Вокзальну площу. Йдеться про створення нового автовокзалу та реконструкцію зони з малими архітектурними формами, а також зонами для відпочинку.
Концепцію реконструкції розробили фахівці української студії дизайну та архітектури MAKHNO за ініціативою Благодійного Фонду «Обійми нації».
У Бучі за допомогою першого в Україні промислового 3D-принтера від компанії 3D Technology UTU реконструюють Вокзальну площу. Йдеться про створення нового автовокзалу та реконструкцію зони з малими архітектурними формами, а також зонами для відпочинку.
Концепцію реконструкції розробили фахівці української студії дизайну та архітектури MAKHNO за ініціативою Благодійного Фонду «Обійми нації».
💘13
«Тут був мій дім»: у Львові відбудеться перша виставка панорамних фото війни
У Львові проходитиме перша виставка панорамних фото війни «Тут був мій дім». Фотоматеріали демонструватимуть у межах проєкту 360war.in.ua покажуть з 19 березня до 17 квітня 2024 року.
За словами авторів Дмитра Малишева та Тараса Волянюка, на виставці покажуть фото наслідків російського вторгнення в Україну в форматі VR та панорамної фотографії «на 360 градусів». Вони створювали світлини на Київщині під час її звільнення, а також на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині, Миколаївщині та Донеччині.
Вона також додає, що окрему частину виставку присвятять літаку «Мрія». Щодо третього поверху з панорамами, зробленими зсередини знищених осель, то він розповідатиме історію втраченого будинку, квартири та житла.
У Львові проходитиме перша виставка панорамних фото війни «Тут був мій дім». Фотоматеріали демонструватимуть у межах проєкту 360war.in.ua покажуть з 19 березня до 17 квітня 2024 року.
За словами авторів Дмитра Малишева та Тараса Волянюка, на виставці покажуть фото наслідків російського вторгнення в Україну в форматі VR та панорамної фотографії «на 360 градусів». Вони створювали світлини на Київщині під час її звільнення, а також на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині, Миколаївщині та Донеччині.
У межах виставки створять три поверхи експозиції, на кожному з яких — окремий етап. Перший нагадуватиме загальну хронологію вторгнення та його наслідки: втрату домівок, еміграцію та вплив на світ. Другий — про руйнацію важливих для кожної людини місць: улюблені парки, дитячі садочки, школи, будинки культури та суспільні простори, — розповідає кураторка Ангеліна Єфименко.
Вона також додає, що окрему частину виставку присвятять літаку «Мрія». Щодо третього поверху з панорамами, зробленими зсередини знищених осель, то він розповідатиме історію втраченого будинку, квартири та житла.
💘11😢6⚡3
Натхненна Sterling Ruby: скейт-структура для Frieze LA від PlayLab
Каліфорнійська студія дизайну PlayLab поставила яскраво-помаранчеву піраміду посеред тижня мистецтва в Лос-Анджелесі. У такий спосіб вона, об'єднавшись з брендом Vans, відзначила нову лінію OTW скейт-імпринту.
Піраміда яскраво-помаранчевого кольору — один з фірмових знаків Ruby, а також одним з кольорів кросівок Clash the Wall — повнофункціональної скейт-рампи, — розповідають у виданні Hypebeast, — пандус має понад 3,5 метри у висоту та лежить серед м’якого, безбарвного промислового комплексу.
Каліфорнійська студія дизайну PlayLab поставила яскраво-помаранчеву піраміду посеред тижня мистецтва в Лос-Анджелесі. У такий спосіб вона, об'єднавшись з брендом Vans, відзначила нову лінію OTW скейт-імпринту.
Піраміда яскраво-помаранчевого кольору — один з фірмових знаків Ruby, а також одним з кольорів кросівок Clash the Wall — повнофункціональної скейт-рампи, — розповідають у виданні Hypebeast, — пандус має понад 3,5 метри у висоту та лежить серед м’якого, безбарвного промислового комплексу.
Ми хотіли взяти культову форму скейт-культури, пагорб, і інтерпретувати її в сюрреалістичну скульптуру», — розповів співзасновник PlayLab Арчі Лі Коутс IV.
Фото: PlayLab⚡11👏4
«Алла Горська. Боривітер»: в Українському Домі відкрилася перша ретроспективна виставка мисткині
Вчора, 14 березня, розпочалася виставка робіт Алли Горської в Українському Домі. На ній представлено понад 100 творів живопису, графіки з музейних і приватних колекцій, що дають змогу заглибитися у творчість мисткині-шістдесятниці.
Спеціально для виставки була створена відеосвітлова інсталяція за мотивами вітража «Шевченко. Мати». Над нею працювали сучасні українські митці Олексій Сай і Микола Марусик.
Весь доробок художниці практично втрачено, оскільки більшість її робіт потрапила під окупацію. На підконтрольній Україні території лишилося тільки дві мозаїки. Панно «Боривітер» зазнало ушкоджень через обстріли Маріуполя російськими військами.
Алла Горська — українська мисткиня-шістдесятниця. Горська не боялася висловлювати свою позицію з приводу влади, тому у 1968 році підписала «Лист 139-ти», у якому виступала проти репресій над дисидентами.
Детальніше ознайомитися з інформацією про виставку можна тут.
Вчора, 14 березня, розпочалася виставка робіт Алли Горської в Українському Домі. На ній представлено понад 100 творів живопису, графіки з музейних і приватних колекцій, що дають змогу заглибитися у творчість мисткині-шістдесятниці.
Спеціально для виставки була створена відеосвітлова інсталяція за мотивами вітража «Шевченко. Мати». Над нею працювали сучасні українські митці Олексій Сай і Микола Марусик.
Весь доробок художниці практично втрачено, оскільки більшість її робіт потрапила під окупацію. На підконтрольній Україні території лишилося тільки дві мозаїки. Панно «Боривітер» зазнало ушкоджень через обстріли Маріуполя російськими військами.
Алла Горська — українська мисткиня-шістдесятниця. Горська не боялася висловлювати свою позицію з приводу влади, тому у 1968 році підписала «Лист 139-ти», у якому виступала проти репресій над дисидентами.
Детальніше ознайомитися з інформацією про виставку можна тут.
💘33👏10🤝1
Врятована традиція
За рік ком’юніті «Спільний спадок» передало Музею Івана Гончара понад 40 рідкісних українських народних речей.
15 березня «Спільний спадок» святкує день народження. З першого дня проєкт існує спільнокоштом — на внески однодумців на Patreon.
За рік вони поповнили музейну збірку сорочками з рідкісними взорами різних регіонів, стародавніми торбинками, кожухами, рушниками, вишитими картинами та навіть давньою іконою на склі з Буковини старшою за 100 років.
Одна з речей — вишита картина, зроблена у засланні донькою січового стрільця, Ганною Михайлівною Баранецькою. Волею радянської влади молодість Ганни пройшла в таборах Іркутської області та Казахстану. Але любов до рідного дому залишалась з Ганною, як би далеко вона не була.
Перейти на сайт
За рік ком’юніті «Спільний спадок» передало Музею Івана Гончара понад 40 рідкісних українських народних речей.
15 березня «Спільний спадок» святкує день народження. З першого дня проєкт існує спільнокоштом — на внески однодумців на Patreon.
Близько половини речей, що передали Музею Івана Гончара за цей рік, вдалося купити саме завдяки меценатам. Другу половину подарували учасники нашої спільноти: ідея «Спільного спадку» надихає людей передавати родинні речі чи речі з власних колекцій, або навіть самостійно купувати предмети, яких бракує в колекції музею. У створенні такого діалогу між людьми й музеями ми бачимо частину нашої місії, — говорять у «Спільний спадок»
За рік вони поповнили музейну збірку сорочками з рідкісними взорами різних регіонів, стародавніми торбинками, кожухами, рушниками, вишитими картинами та навіть давньою іконою на склі з Буковини старшою за 100 років.
Одна з речей — вишита картина, зроблена у засланні донькою січового стрільця, Ганною Михайлівною Баранецькою. Волею радянської влади молодість Ганни пройшла в таборах Іркутської області та Казахстану. Але любов до рідного дому залишалась з Ганною, як би далеко вона не була.
Таких історій чимало, як і речей, що їх бережуть. Передаючи старовинні речі музеям, ми допомагаємо важливим історіям бути почутими. За рік наша спільнота в соцмережах об’єднала майже 4000 людей, 40 з них вже стали нашими меценатами. Ми хочемо, щоб всі вони відчували: кожна та кожен з них — рушії важливої та гарної справи, і їхня небайдужість допомагає нам залучати все більше українців до вивчення багатої й захопливої української культури та історії, — стверджують у спільноті.
Перейти на сайт
💘23👏4🤝1