Василь Корчинський — професійний маляр і графік, який відомий також своєю роботою в жанрі традиційної витинанки.
У своїх творах він використовує релігійні та народні сюжети, зокрема часто зображує дерево життя, що має довгу історію в українському декоративному мистецтві. Крім того, в його роботах можна побачити зорі, сонце, куполи, церкви, зерно, тризуб, писанки та квіти.
Його твори зберігаються в музеях України, приватних колекціях у США, Канаді, Швеції, Польщі, Німеччині, Угорщині.
У своїх творах він використовує релігійні та народні сюжети, зокрема часто зображує дерево життя, що має довгу історію в українському декоративному мистецтві. Крім того, в його роботах можна побачити зорі, сонце, куполи, церкви, зерно, тризуб, писанки та квіти.
Його твори зберігаються в музеях України, приватних колекціях у США, Канаді, Швеції, Польщі, Німеччині, Угорщині.
Зображення: Рукотвори«Софія Левицька й українська ксилографія ХХ століття»
25 квітня о 18:00 в Музеї української діаспори відбудеться лекція Данила Нікітіна «Софія Левицька й українська ксилографія ХХ століття». Данило Нікітін — завідувач відділу графіки Національного художнього музею України
На лекції розповідатимуть про технічні особливості ксилографії та про історію цієї техніки, що сягає часів Середньовіччя. Проте основну увагу буде приділено ширшому екскурсу в українську ксилографію ХХ сторіччя — справжню «золоту добу» цього різновиду графічного мистецтва. Подія передбачає лекцію та огляд виставки «Українці на Монмартрі».
Подія відбудеться у Музеї української діаспори (вул. Князів Острозьких, 40Б). Вартість: 150 гривень (квиток можна придбати в касі музею перед початком). Попередня реєстрація тут.
25 квітня о 18:00 в Музеї української діаспори відбудеться лекція Данила Нікітіна «Софія Левицька й українська ксилографія ХХ століття». Данило Нікітін — завідувач відділу графіки Національного художнього музею України
На лекції розповідатимуть про технічні особливості ксилографії та про історію цієї техніки, що сягає часів Середньовіччя. Проте основну увагу буде приділено ширшому екскурсу в українську ксилографію ХХ сторіччя — справжню «золоту добу» цього різновиду графічного мистецтва. Подія передбачає лекцію та огляд виставки «Українці на Монмартрі».
Подія відбудеться у Музеї української діаспори (вул. Князів Острозьких, 40Б). Вартість: 150 гривень (квиток можна придбати в касі музею перед початком). Попередня реєстрація тут.
У Львові закрили банером мозаїку «Дружба українського і російського народів»
На львівському будинку, що на проспекті Чорновола, 59, закрили банером мозаїку радянського періоду. Йдеться про мозаїчне панно «Дружба українського і російського народів». Автор — львівський монументаліст Євген Безніско.
Панно внесено до особливо цінних історичних мозаїчних творів. Перелік таких міська рада затвердила у 2019 році.
На львівському будинку, що на проспекті Чорновола, 59, закрили банером мозаїку радянського періоду. Йдеться про мозаїчне панно «Дружба українського і російського народів». Автор — львівський монументаліст Євген Безніско.
Панно внесено до особливо цінних історичних мозаїчних творів. Перелік таких міська рада затвердила у 2019 році.
У Миколаєві розробили екологічний проєкт відновлення зруйнованої школи: візуалізація
В архітектурно-проєктній групі презентувала проєкт з відбудови найбільшої школи у Миколаєві. Йдеться про відновлення навчального закладу, який зруйнували внаслідок російського обстрілу.
На території закладу розмістять три відкриті класи-альтанки з сонячними панелями, теплиця для вирощування рослин та зони відпочинку. Окрім того, планують облаштувати теплових помп і свердловини, що забезпечуватиме заклад водою.
Також на території школи хочуть розмістити лабораторії, конференц-зали, майстерні, кілька спортивних майданчиків і два музеї: краєзнавчий та військово-патріотичного виховання. Спортивні майданчики та зону відпочинку зможуть відвідувати не лише учні, а і жителі міста.
В архітектурно-проєктній групі презентувала проєкт з відбудови найбільшої школи у Миколаєві. Йдеться про відновлення навчального закладу, який зруйнували внаслідок російського обстрілу.
На території закладу розмістять три відкриті класи-альтанки з сонячними панелями, теплиця для вирощування рослин та зони відпочинку. Окрім того, планують облаштувати теплових помп і свердловини, що забезпечуватиме заклад водою.
Також на території школи хочуть розмістити лабораторії, конференц-зали, майстерні, кілька спортивних майданчиків і два музеї: краєзнавчий та військово-патріотичного виховання. Спортивні майданчики та зону відпочинку зможуть відвідувати не лише учні, а і жителі міста.
Петиція про демонтаж пам'ятника Булгакову в Києві набрала необхідну кількість голосів
Петиція про демонтаж пам'ятника Булгакову, що в Києві, набрала необхідні для розгляду 6 тисяч голосів. Окрім пам'ятника, автори петиції пропонують демонтувати також і меморіальну дошку Булгакову на Андріївському узвозі, 13. Ба більше, йдеться й про перейменування однойменного київського «Літературно-меморіальний музею» та заміні його експозиції.
У петиції посилаються на фаховий висновок комісії Українського інституту національної пам’яті, яка визнала усі об’єкти, присвячені письменнику Михайлу Булгакову, символікою російської імперської політики.
Петиція про демонтаж пам'ятника Булгакову, що в Києві, набрала необхідні для розгляду 6 тисяч голосів. Окрім пам'ятника, автори петиції пропонують демонтувати також і меморіальну дошку Булгакову на Андріївському узвозі, 13. Ба більше, йдеться й про перейменування однойменного київського «Літературно-меморіальний музею» та заміні його експозиції.
У петиції посилаються на фаховий висновок комісії Українського інституту національної пам’яті, яка визнала усі об’єкти, присвячені письменнику Михайлу Булгакову, символікою російської імперської політики.