#opendrag festival - Сніжно спортивно-музикальна подія, де вічно молоді люди зберігають вірність до гір та снігу💙
Завдяки ЗСУ дана подія може відбуватися

Наступні чудові івенти 👉 𝘀𝗻i𝗴𝘁𝗿𝗮𝘃𝗲𝗹.𝗰𝗼𝗺


𝘀𝘂𝗽𝗽𝗼𝗿𝘁 𝗯𝘆 Visa Ukraine
вечорниці 𝘀𝘂𝗽𝗽𝗼𝗿𝘁 𝗯𝘆 Jagermeister
сервіс зона 𝗯𝘆 Vbet Ukraine

🎥: #snigmedia production
all rights reserved

https://youtu.be/YBEsd9hJQ1E?si=YTgHLhds1lNsinPw

Ця перемога стала, мабуть, найгучнішою в історії зимового спорту в Україні. Поряд з тріумфом фігуристки Оксани Баюл на Олімпіаді-1994 в Ліллегаммері, звісно.

Проте тоді нам було не до святкувань. 21 лютого 2014-го Україна і її центральна площа прощалися з загиблими майданівцями. Тієї миті, коли Олена Підгрушна здійснювала в Сочі фінішний спурт, на Майдані несли труну з тілом Устима Голоднюка.

Власне, з тих часів і понині нам не до спорту. Спортивні перемоги - то як щось супутнє, що відволікає на якусь мить від суворих воєнних реалій. У які одначе повертаєшся, розуміючи, що все інше наразі другорядне.

З того часу минуло рівно 10 років. З часу, коли Юлія Джима, сестри Валентина і Віта Семеренко і Олена Підгрушна вибороли олімпійське золото в естафеті. В лоні ворога, на найкорумпованішій Олімпіаді в історії. Символічно, що фінішним ривком Підгрушна випередила саме росіянку. Пізніше зі справи Макларена ми дізнаємося, що господарі мали намір вивести українок з боротьби, зіпсувавши допінг-пробу одієї з сестер Семеренко. І добре, що тоді плани путінців зірвалися. Інакше довести свою правоту було б важко.

Прес-конференцію після перемоги Підгрушна почала з хвилини мовчання. За загиблими на Майдані. Тоді ми хотіли вірити, що найстрашніше позаду. Але головні випробовування нас ще очікували. І, мабуть, ще очікують.

А перемога, Юлі, Валі, Віти і Олени залишається яскравим спалахом у тому мороку.

Продовжуємо прокачувати свої мовні навички🗣️
Рівень B2☝🏻

Найближча мовна практика в Карпатах #dragomarch 8–10 березня 💚

#snigtravel
@snigtravel