У 1932 році Славсько стало однією із зупинок богемного лижного потяга. Його офіційна назва була “Ралійний”, але в народі маршрут називали “Лижі – дансинґ – бридж”.

Перший поїзд такого штибу йшов зі Львова й мав п’ять вагонів, зібраних із різних міст, плюс клубний вагон-ресторан, а за сумісництвом кінотеатр. У наступні роки маршрути подовжували, змінювали.

Купе нагадували розкішні готельні номери, зі спальнями та купальними кабінами. Лижі везли в окремому багажному вагоні. Ввечері ресторани слугували й дансинґами – майданчиками для танців. Грав камерний оркестр. У барі можна було купити путівники та буклети про місця за маршрутом. Був тут і вагон-кінозал. Коли ж траплялася відлига, лижники гаяли час за партіями у бридж.

По маршруту 1,2 тисячі кілометрів потяг їхав 10 днів. Мав зупинки в Закопаному, Криниці, Трускавці, Ворохті та інших популярних локаціях. Вночі їхав, удень очікував, коли пасажири вдосталь накатаються. Квиток коштував 200 злотих – приблизно дві середні місячні зарплати на той час. У ціну входили проїзд, місце в купе з постільною білизною, перевезення багажу та участь у туристичних програмах на зупинках. За шведський стіл, ремонт лиж і роботу інструкторів потрібно було доплачувати.

На першому фото – пасажири потяга танцюють на одній із зупинок, 1937 рік.
На другому фото - окремий вагон під спорядження
На третьому - денсінг рум
Решта - кінозал

От такий флешбек майже в 100років.

Читай повну версію про Славсько

Команда Jones Snowboards 🏂 ❄️ 🗻

Автор фото: Julian Lausi

Спогади з наших хайкінгових прогулянок на #ватра 🥾⛰️

📷 Аліса Головінська