До речі, мій інсайд знову підтверджується. Угоду розробляють США, Україна не була долучена до розробки.

Зараз Свириденко каже, що угоду отримали.

Кабмін бере позику 200 млн євро від Банку розвитку Ради Європи для виплати допомоги на проживання ВПО

Це величезні гроші. Але я не бачу ніяких подробиць, куди саме вони підуть.

Кабмін виділяє Запорізькій області 83 320, 735 тис. грн з резервного фонду держбюджету для завершення будівництва фортифікаційних споруд і рубежів.

Що можна сказати. Дуже вчасно!

❓Яких природних ресурсів стосується угода

Копалини, газ, нафта, зріджений природний газ (LNG) та інші природні ресурси, що видобуваються на території України.

❗️Це стосується всіх проєктів, незалежно від форми власності. Приватний сектор теж зобов’язаний дотримуватись умов фонду.

Фактично Україна передає не ресурси, а право на дохід. При цьому Україна буде зобов'язана уникати затримок і компенсувати втрати фонду.

❗️Угода тільки про державні ресурси?

НІ! Проєкт угоди охоплює всю ресурсну базу України — не тільки державні компанії, а й приватні видобувні підприємства.

Що включає угода?
✔ Всі природні ресурси — газ, нафту, метали, мінерали.
✔ Передача доходів у спеціальний фонд.
✔ Приватні компанії також підпадають під дію угоди.

Які зобов’язання бере на себе Україна?
🔸 Передавати США повну інформацію про всі видобувні проєкти.
🔸 Право першої пропозиції — всі нові проєкти спочатку пропонуються фонду.
🔸 Пріоритетне право США на викуп ресурсів.
🔸 Заборона продажу ресурсів стратегічним конкурентам США.
🔸 Спеціальні умови для США в ліцензіях, навіть для приватних компаній.

Що це означає для України?
🔻 Контроль над природними ресурсами більше не обмежується державою.
🔻 Усі нові проєкти автоматично входять у систему, незалежно від власника.
🔻 Головний гравець на ринку українських копалин – фонд, що має пріоритетні права.

І це все наслідки, які ми маємо розгрібати зараз!

Що стосується портів

❗️В тексті немає про це прямих згадок. Але є нюанси.

1. Є такий термін “Infrastructure Investment Projects” (інфраструктурні інвестиційні проєкти). Його значення доволі широке. Теоретично це може включати порти, якщо такі проєкти будуть запропоновані для інвестицій фондом.

2. Україна має пропонувати всі нові інфраструктурні проєкти фонду для розгляду.

Пояснюю: якщо будуть якісь проекти модернізації портів, то фонд має пріоритетне право на участь в такому проекті.

3. Важливо! У переліку джерел доходів, які формально становлять внесок України – нафта, газ, мінерали тощо. Доходи від роботи портів або логістичних об’єктів у цей список не включено.

❗️Чи містить угода конкретні суми, які Україна має передавати?

Ні. У тексті угоди відсутні точні суми або відсотки, які Україна має передавати до фонду з доходів від видобутку ресурсів. Реальний розмір внеску України має узгоджуватись окремо.

Тобто немає фіксованого обсягу на кшталт: "X% з ренти на нафту йде до фонду".

Україна передає фонду не фізичні ресурси, а право на отримання частини доходу від їх видобутку — Royalty Interest.

Всі платежі, пов'язані з Royalty Interest, мають бути переведені у долари США. Кошти мають вільно і без затримок переказуватись на рахунки фонду, які відкриті за межами України.

Україна передає частку доходів у фонд: що це означає?

Україна зобов’язується передати у фонд «Royalty Interest» – частку доходів від видобутку природних ресурсів. Але що це означає на практиці?

🔹 Це не прибуток держкомпаній – вони залишають свої доходи собі.
🔹 Це не продаж копалин – фонд не торгує сировиною.
🔹 Це платежі держави від видобутку:
✔ рента,
✔ ліцензійні збори,
✔ податки, пов’язані з видобутком.

❗️Головний нюанс:
Ці кошти перераховуються у доларах США на рахунок фонду за кордоном, оминаючи бюджет України.

Де зберігаються кошти Фонду?

❗️Кошти фонду фізично розміщуються в іноземних банках, під контролем американського керівництва фонду, а не в Україні.

🔹 Україна має забезпечити вільну конвертацію коштів у долари та переказ за межі країни
🔹 Це стосується всіх виплат, зокрема, доходів з видобутку, та інших прибутків від інвестпроєктів.
🔹 Затримок переказів не має бути
🔹 Якщо українська сторона затримує переказ, то вона зобов’язана відшкодувати збитки фонду.

Як використовуються кошти?

Є 4 варіанти.

🔻Реінвестування в Україну

Інфраструктурні, ресурсні та інші проєкти.

Реінвестування ухвалюється американською стороною і вимагає погодження з американськими менеджерами.

🔻Розподіл прибутку між партнерами

Прибуток фонду розподіляється між учасниками у визначеній черговості:

1. Перша — американська сторона. Свій вклад назад + 4% річних.
2. Друга — Україна.

🔻 “In-kind distribution”

Тобто замість грошей — фонд може передати активи чи ресурси напряму партнеру (наприклад, у вигляді енергоносіїв).

🔻Розподілені кошти належать кожній стороні і можуть бути використані на власний розсуд

У документі немає обмежень, що кошти, отримані американською стороною як прибуток, мають залишитися в Україні.

США можуть вивести прибуток за кордон — в тому числі, до себе в країну.

Хто контролює фонд?

Фонд, у який Україна передає частку доходів від ресурсів, повністю контролюється США. Як це працює?

📌 Генеральний партнер – керує всім, включно з угодами та інвестиціями. Його призначає лише американська сторона (DFC).

📌 Правління (Board) – 5 осіб:
✔ 3 призначає США
✔ 2 призначає Україна
Кожен має по 1 голосу, але жодне рішення не може бути ухвалене без голосу США.

📌 Право вето – якщо жоден представник США не підтримав рішення, його неможливо ухвалити.

📌 Комітети фонду – їх склад визначає Генеральний партнер (тобто США), і будь-яка угода потребує згоди американських представників.

Ну тобто, представники України є, але фактично вони нічого не вирішують.

🇺🇸Про внесок США

В Угоді немає фіксованої цифри, але є така фраза: “матеріальну і фінансову допомогу, надану Україні після повномасштабного вторгнення у 2022 році”, а також “технічну та управлінську підтримку, надану DFC”.

Пояснюю:

🔹 DFC – це умовна вартість вже наданої допомоги, яку визнано ВЖЕ як внесок до фонду
🔹 немає зобовʼязань внести додаткові грошові кошти
🔹 Фонд може інвестувати кошти в розвиток, але ті, які вже були внесені. До того ж США не беруть на себе зобовʼязання вкладати конкретну суму.

❗️Чи може бути залучений американський приватний бізнес?

Може. АЛЕ.

Американський приватний бізнес не має обов’язку фінансово вкладатися у фонд, проте може долучатися до окремих проєктів як співінвестор за ініціативою DFC.

Угода створює для цього відповідні юридичні умови, але не передбачає обов’язкової участі бізнесу США та не встановлює мінімального обсягу його інвестицій.

Виходить так:

📌 DFC — основний учасник з американського боку. Державна фінансова структура США, і лише вона є офіційним партнером у фонді.

📌 Приватні компанії США можуть бути залученими в якості співінвесторів в окремі проєкти, якщо DFC вважатиме це необхідним, але вони не стають партнерами в самому фонді.

📌 Якщо фонд інвестує в проєкт, американська сторона отримує пріоритетне право викупу ресурсів.

Угоду можна розірвати?

❗️Україна не може самостійно вийти з угоди або змінити її умови. Всі ключові рішення ухвалюються лише за згодою американської сторони (DFC).

🔹 Зміни до угоди – будь-які поправки повинні бути схвалені Генеральним партнером (тобто США).

🔹 Розірвання угоди можливе лише у випадках:
✔ Добровільного рішення DFC
✔ Вимоги суду або закону
✔ Виняткових обставин (наприклад, банкрутства фонду)

🔹 Україна не може вийти з фонду без письмової згоди США.

Тобто, юридично Україна не має механізму самостійно вийти з партнерства чи змінити його умови без схвалення американської сторони.

Які строки Угоди?

❗️Чітких строків немає.

Угода прямо вказує, що партнерство створюється на невизначений термін і діє доти, поки не буде ліквідоване згідно з окремими умовами.

👉Хоча в угоді немає конкретної дати, фігурує поняття Start Date — з неї починається:

– нарахування прибутку на внесок США (4% річних),
– терміни для оферт на проєкти,
– дії, пов’язані з оффтейком ресурсів.


❗️Офіційних строків для внеску з боку України немає

Але Україна має «якомога раніше» надавати інформацію про нові проєкти (інфраструктурні, ресурсні) для розгляду фондом.

Важливе!

Якщо фонд відмовляється інвестувати в проєкт, Україна може працювати з третіми сторонами — але не має права давати їм кращі умови протягом 1 року після відмови США.

Як захищені інтереси України в рамках угоди?

🔹 Представництво в управлінні
✔️Україна має меншість у Раді (2 з 5) і не має права вето. Тоді як США — має.
✔️Всі рішення ухвалюються більшістю та обов’язково з голосом принаймні одного представника США.

🔹 Прибуток
✔️ Україна отримає прибуток лише після повернення внеску США + 4%.
✔️ Угода забороняє виплату прибутку учаснику, який порушує умови.

🔹 Участь у проєктах
✔️ Україна може Пропонувати проєкти, але остаточне рішення ухвалює США.

🔹 Додаткові декларації
✔️ У вступній частині угоди підкреслюється, що США визнають роль України у зміцненні міжнародної безпеки.
✔️ Також зафіксовано, що країни, які діяли проти України, не мають отримувати вигоди від процесу відбудови.

Підсумок:

Україна має дуже обмежений вплив у фонді. Формально Україна представлена в управлінні, може пропонувати проєкти та отримує прибуток лише після DFC. Але!

❗️Усі стратегічні рішення — щодо інвестицій, розподілу коштів і управління — повністю контролюються американською стороною.

При цьому угода не передбачає дієвих юридичних інструментів, які б дозволяли Україні захистити свої інтереси у разі їх ігнорування.

❗️❗️❗️НУ І ТЕПЕР ГОЛОВНЕ! ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ!

Угода не містить реальних гарантій безпеки для України та не передбачає оборонних зобов'язань з боку США.

Вона лише декларативно підтверджує партнерство, але не зобов'язує США захищати Україну.

Це все наслідки політики нашого потужника. Цієї угоди взагалі могло не бути. Підписали б меморандум і далі б домовлялися скільки завгодно.

Але ні. Тепер маєм це. Ну потужно, правда?

З приводу цієї угоди раджу подивитись детальний розбір від Железняка на ютубі.

Все ясно і по поличкам.

О! Почали накручувати підписників)

Дякую)

Але це не зможе вплинути на блокування телеграм-каналу)