День журналіста — відзначення тих, хто ризикує щодня. У кого головна зброя - мікрофон, камера та слово правди.

Завдяки журналістам світ бачить справжнє обличчя росії. Бачить правду про зруйновані українські міста. Про вбитих цивільних. Про воєнні злочини, які росія скоює щодня. І ціна цим репортажам висока - життя безстрашних професіоналів своєї справи. Памʼятаємо кожного.

Українські та іноземні репортери працюють там, де небезпечно: на передовій, згарищах після обстрілів, у місцях, де ще лунають звуки вибухів.

У найважчі моменти саме журналісти стають голосом тих, хто не має змоги бути почутим. Ви фіксуєте історію з окопів, руїн і людських сліз. Окрема вдячність журналістам, які доєдналися до Сил оборони!

Сьогодні, у День журналіста, під час ліквідації наслідків чергової атаки, поранено двох працівників пресслужби Головного управління ДСНС України у місті Києві: Павла Петрова, керівника комунікаційного підрозділу, та його співробітницю Інну Жельчик. Павло, попри власне поранення, врятував колегу. Зараз їм надається медична допомога.

Це один із багатьох прикладів, коли незважаючи на ризик, люди роблять свою роботу професійно, бо знають: голос правди має звучати дзвінко.

Журналісти — невідʼємна складова нашої боротьби. Своєю працею ви формуєте довіру, зміцнюєте стійкість і допомагаєте державі протистояти ворожій дезінформації.

Дякую кожному, хто працює чесно, професійно і з вірою в Перемогу.

Сьогодні весь день тривали рятувальні роботи, аварійні роботи в різних наших регіонах та містах. Тернопіль, Луцьк, Київ і область, Полтавщина, Хмельниччина, Львівщина, Чернігівщина, Одещина, Сумщина.

Загалом 80 людей постраждали – усім надано допомогу. На жаль, є загиблі. Станом на зараз відомо про чотирьох загиблих – у Києві та в Луцьку. Мої співчуття рідним та близьким. Під завалами ще можуть бути люди.

Загиблі в Києві – це рятувальники, які прибули на місце після першого удару і, на жаль, були вбиті повторним російським ударом. Данило Скадін, Андрій Ременний та Павло Єзгор – пожежники-рятувальники 18-ї Державної пожежно-рятувальної частини.

Цинічний російський удар по звичайних містах. Більш ніж 400 безпілотників, більш як 40 ракет. Значну частину вдалося збити. Але не всі. І, на жаль, не всі у світі засуджують такі удари. І саме цим Путін користується. Він виторговує собі час, щоб продовжувати воювати. Росіяни постійно намагаються розколоти світ, щоб не дати посилити тиск за війну. Треба чітко бачити завдання. Дипломатія має спрацювати, гарантії безпеки мають бути, мир має бути встановлений, і для цього потрібні початкові кроки, зокрема припинення вогню. Треба тиснути на Росію, щоб це було і щоб удари припинились.