За попередньою інформацією, вибух стався внаслідок наїзду на протитанкову міну. Пошкоджено робочий орган техніки. На щастя, обійшлося без постраждалих.
Техніку можна відремонтувати. А людське життя — безцінне!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Ігор Клименко | МВС
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Відзначив рятувальників та поліцейських, які ліквідовували наслідки російської атаки у столиці 24 квітня.
Одними з перших місце події прибули працівники ДСНС України. Полковник служби цивільного захисту Ігор Таргонський згадав найбільш емоційний момент: коли оголосили хвилину тиші і рятувальники почули стогін чоловіка, який вижив. Ним виявився 29-річний Олег, який наразі перебуває в лікарні. На жаль, його 27-річна дружина загинула того страшного дня.
Про досвід порятунку розповіли також поліцейські Святошинського управління поліції Києва. Лейтенанти Владислав Бевза та Іван Шпортка пригадують, як допомагали пораненим. Зокрема про те, що серед постраждалих був чоловік, який через порушення мовлення не міг покликати на допомогу, але, на щастя, поліцейські його знайшли, деблокували та вивели на вулицю.
Майор служби цивільного захисту Любов Кірнос розповіла, що найтяжче для неї було працювати з підлітками, які сподівались на порятунок однокласника та з самого ранку стояли біля зруйнованого будинку. Багатьом із них знадобилася психологічна підтримка у той момент.
Я дякую усім, хто продовжує стояти на захисті безпеки та життя наших громадян. Вже понад три роки повномасштабної війни ми щоденно здобуваємо вимушений досвід роботи на місцях ворожих прильотів, демонструючи, що ми – єдиний колектив та злагоджений механізм, здатний швидко реагувати на будь-які ситуації й завдання.
Одними з перших місце події прибули працівники ДСНС України. Полковник служби цивільного захисту Ігор Таргонський згадав найбільш емоційний момент: коли оголосили хвилину тиші і рятувальники почули стогін чоловіка, який вижив. Ним виявився 29-річний Олег, який наразі перебуває в лікарні. На жаль, його 27-річна дружина загинула того страшного дня.
Про досвід порятунку розповіли також поліцейські Святошинського управління поліції Києва. Лейтенанти Владислав Бевза та Іван Шпортка пригадують, як допомагали пораненим. Зокрема про те, що серед постраждалих був чоловік, який через порушення мовлення не міг покликати на допомогу, але, на щастя, поліцейські його знайшли, деблокували та вивели на вулицю.
Майор служби цивільного захисту Любов Кірнос розповіла, що найтяжче для неї було працювати з підлітками, які сподівались на порятунок однокласника та з самого ранку стояли біля зруйнованого будинку. Багатьом із них знадобилася психологічна підтримка у той момент.
Я дякую усім, хто продовжує стояти на захисті безпеки та життя наших громадян. Вже понад три роки повномасштабної війни ми щоденно здобуваємо вимушений досвід роботи на місцях ворожих прильотів, демонструючи, що ми – єдиний колектив та злагоджений механізм, здатний швидко реагувати на будь-які ситуації й завдання.
У Самарівському районі ворожий БпЛА влучив у житловий будинок. Під завалами опинились діти.
Місцеві мешканці самостійно витягли одну дитину, проте дівчинка 2012 року народження, на жаль, померла дорогою до лікарні.
Ще одну дівчинку 2019 року народження врятували рятувальники та передали медикам.
Постраждали також їхні батьки, але від госпіталізації відмовилися.
У Синельниківському районі внаслідок удару по підприємству сталася пожежа. Попередньо, загиблих та постраждалих немає.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Внаслідок ворожого обстрілу у житловому будинку виникла пожежа. Під час її ліквідації окупанти повторно атакували надзвичайників. Пошкоджень зазнав пожежно-рятувальний автомобіль.
Згодом ворог ще раз вдарив по рятувальниках — понівечено ще один пожежно-рятувальний автомобіль.
На щастя, серед особового складу постраждалих немає🙏
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🚓«Хоробрість» — лейтенант поліції Валерія Біленець
З грудня 2022 року бере участь у надскладних евакуаційних операціях з прифронтових територій Донеччини. Завдяки їй вдалося евакуювати 518 людей, серед яких 84 дитини, а також доставити гуманітарну допомогу понад 250 родинам. Валерія особисто брала участь у пошуково-рятувальних роботах після ворожих обстрілів, неодноразово рятувала поранених з-під завалів.
🚓«Служіння громаді» — підполковник поліції Ольга Зінченко
Її зусилля допомогли розшукати й повернути до родин 255 дітей лише з початку 2024 року. А в березні 2022 року за координації Ольги було евакуйовано понад 1000 дітей у безпечні місця. У Запорізькій області вона активно реалізовує такі ініціативи як Мобільний клас безпеки», юнацький гурток «Байда».
🚓«Офіцер року» — капітан поліції Олена Ставицька
За останні місяці 2024 року команда підрозділу, до якої входить Олена, евакуювала 525 цивільних, зокрема 264 дитини з прифронтових регіонів Сумщини. Під час однієї з операцій службове авто Олени потрапило під ворожу атаку. Отримавши поранення, вона оперативно повернулася до служби.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🏥Як ветеран із втратою зору вчиться жити серед темряви — історія Руслана Чернікова
Руслан долучався до оборонних дій у зоні АТО з 2014 року. Згодом, працював старшим менеджером продажу автозапчастин. З початком повномасштабного російського вторгнення приєднався до лав Національної гвардії України — ніс службу на Донеччині.
✔️ Був бій, до нас на позицію зайшла ДРГ. Коли вони вийшли – почався масивний обстріл. Внаслідок прильоту неподалік міни, у мене мінно-вибухова травма. Побратими змогли мене забрати із зони ураження, але ніхто не знав, що зі мною, просто був великий опік. Лише через деякий час мене змогли евакуювати до медзакладу», — згадує Руслан Черніков той день, коли втратив зір.
З того часу гвардієць вчиться приймати себе і темряву навкруги. Спочатку зору не було взагалі, однак зараз він починає бачити обриси і деякі світлі ділянки.
Курс «Перезавантаження» в медичному реабілітаційному центрі МВС Руслан проходить уже втретє. Руслан ділиться, що треба мати силу, аби взяти білу тростину, аби сісти за вивчення за шрифт Брайля, аби адаптуватися до нових викликів. Ветеран мріє опанувати техніки масажу, аби в майбутньому мати змогу працювати, надаючи реабілітаційні послуги іншим.
📹Детальніше про реабілітаційний курс — у відео від Міністерства внутрішніх справ України
🇺🇦 Підписатися | Міністр | МВС | Гвардія наступу
Руслан долучався до оборонних дій у зоні АТО з 2014 року. Згодом, працював старшим менеджером продажу автозапчастин. З початком повномасштабного російського вторгнення приєднався до лав Національної гвардії України — ніс службу на Донеччині.
З того часу гвардієць вчиться приймати себе і темряву навкруги. Спочатку зору не було взагалі, однак зараз він починає бачити обриси і деякі світлі ділянки.
Курс «Перезавантаження» в медичному реабілітаційному центрі МВС Руслан проходить уже втретє. Руслан ділиться, що треба мати силу, аби взяти білу тростину, аби сісти за вивчення за шрифт Брайля, аби адаптуватися до нових викликів. Ветеран мріє опанувати техніки масажу, аби в майбутньому мати змогу працювати, надаючи реабілітаційні послуги іншим.
📹Детальніше про реабілітаційний курс — у відео від Міністерства внутрішніх справ України
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM