💬«Останні дні ми провели в шпиталі міста Бахмут. Заїжджали туди кожного дня, на 1-2 години.

Ці дві години на день зробили з нами одну жорстоку річ. Ми не відчуваємо в собі сил радіти.

Україна звільнила Херсон! Ми так цього чекали. Але замість щастя, перед очима весь той біль, який ми бачили у фронтовому шпиталі.

Один день поранених привозили кожні півгодини. Лікарі працюють без зупинки, майже не маючи перерви на сон, їжу чи елементарно сигарету.

Це все так неправильно. Боже, це так неправильно!

У двір шпиталю заїжджає машина. На вигляд трохи відрізняється від звичайно медеваку. Відкриваються двері. Тіло, накрите тряпкою. Йому вже не потрібна поміч лікарів. Носилки зносять у кут подвір‘я, кладуть поруч з іншими тілами, які привезли раніше.

Ще годину тому він був живий. Можливо, дзвонив своїй коханій. Можливо, в нього є діти. Напевно, є ті, хто його любить і кому скоро доведеться дізнатись, що їх світ зруйновано.

Боже, цього ніколи не мало трапитись. Чому ми, чому з нами? Але це відбувається сьогодні.

Герої вмирають. Героям боляче. Герої страждають за наше сьогодні і за наше завтра.

Це і є справжня ціна кожного міліметра нашої вільної землі. Ми завжди будемо про це пам‘ятати», - Костянтин і Влада Ліберови

https://www.instagram.com/p/Ck2mU-QIq_g/

догадайтесь кто тут был

правильно

р а с е я н е