Сьогодні з ранку перерахувала зуби своїм Labubu , зубів виявилося 9!

На WWD вийшла стаття, як відрізнити справжні Labubu від підробок, які в TikTok називають Lafufu.
Окрім QR-коду на етикетці ( її не потрібно зрізати а носити прямо з нею…), QR має вести на офіційний сайт Pop Mart, варто звернути увагу на особливості пакування та кольорову палітру іграшки. Якщо нема бажання заморочуватися можна перерахувати зуби!
У справжньої Labubu їх рівно 9. Якщо нарахуєте більше чи менше — це підробка.

А є в мене тут українські дизайнери , які займаються керамікою ? Покидайте будь ласка мені в коменти до цього поста посилання на тих, хто вам подобається , та робить щось ексклюзивне .

Піарник, якого я б ніколи не радила брати на роботу , особливо, якщо у вас обмежений бюджет.

PR-фахівця , у якого в резюме гучні бренди: Zara, L’Oréal, тощо слід ретельно перевірити на профпридатність, в великих компаніях піарники можуть просто «розсилати релізи журналістам» — це не досвід , в них нема вміння достати з під землі та вигризти цікаві умови для бренда.
А вам потрібна людина, яка:
– сама шукатиме точки входу в редакції та вміє дружити з журналістами та інфлюенсерами.
– збиратиме інформацію за допомогою Al, вміє віртуозно ним користуватися.
– писатиме живі тексти, а не канцелярську муть за допомогою ШІ
– вигадуватиме креативи з нічого.

Коли у вас щомісячний PR-бюджет — 40 000 грн, ви не можете дозволити собі людину, яка не хоче/не вміє працювати руками. На старті потрібен мультиінструмент — з руками, ідеями, смаком та спритний.

Піарник з 20 блогерами на всі випадки життя, він давно «подружився» з ними — і тепер вони тусуються на кожному вашому івенті і отримують подарунки. Якщо нові імена ніколи в житті бренда не з’являються — це не піар.

Олдскульний піарник, який усе ще пише «Хочу поділитися з вами презентацією нової колекції бренда … чи «Вчора відбулось урочисте відкриття…»
І жодної думки про те, що сам факт, що в них там щось відбулося нікому не цікавий , де сенс , асоціації, емоції ?
А ще круто коли тебе використовують , в них відбулося, а тебе навіть не запросили і чекають що ти чомусь повинен захотіти про це розповідати.

І ще одне, що особливо бісить, шаблонні листи в Telegram:
«У вас унікальна подача, ми дуже любимо ваш канал…»
— і далі, звісно ж, пресреліз, один на всіх , який уже отримало ще 78 каналів, з надією, що ви «безкоштовно опублікуєте», бо «ми молоді, круті й перспективні».
А ще буває , коли тобі щось пропонують, навіть не поцікавившись, наскільки це тобі взагалі треба. Це не піар робота а інформаційний спам з претензією на оригінальність.

Світ більше не чекає новин, він чекає цікавих форматів.
А бренди, які думають, що «піар — це розіслати реліз», ніколи не виростають.