❗Серед ключових загроз для всіх категорій організацій залишаються неоновлене програмне забезпечення та інші грубі помилки системних адміністраторів.

Про це йдеться в аналітичному звіті «російські кібероперації» H2’2024, який підготували фахівці команди CERT-UA, що діє у складі Державного центру кіберзахисту Держспецзв’язку.

Також фахівці наголошують, що хакери максимально оперативно експлуатують незакриті вразливості – буквально впродовж лічених годин після їх публічного розголошення.

Загалом фіксують загальну тенденцію до скорочення часу від розкриття вразливості до перших спроб її експлуатації.

✅ Здебільшого компанії публічно розкривають інформацію про вразливості своїх продуктів разом з оновленням чи патчем, що виправляє її. Саме тому з метою запобігання успішній експлуатації вразливості необхідно своєчасно встановлювати оновлення та застосовувати патчі.

Більше – у звіті «російські кібероперації» H2’2024.

Держспецзв’язку працює над проєктом постанови Уряду про створення та використання реєстру забороненого програмного забезпечення (ПЗ).

Про це сказав Директор Департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та аудиту безпеки Адміністрації Держспецзв’язку Ігор Стельник на панельній дискусії «Ворожий софт: як держава та суспільство протистоять ворогу і знаходять рішення» у межах конференції Своє.ІТ 2025 у Києві.

❗️Він зауважив, що питання ворожого софту – болюче. Постійно відбувається мімікрування певного ворожого ПЗ під вітчизняні чи європейські бренди.

Незважаючи на рішення РНБО про санкції щодо низки російських сайтів та програмних продуктів, не всі користувачі перейшли на вітчизняне чи іноземне програмне забезпечення. Вирішити цю проблему має Закон 4336-ІХ. Він зобов’язав держоргани використовувати ПЗ за винятком того, що буде включене в реєстр забороненого. 

✅ До процесу вибору критеріїв включення ПЗ до реєстру буде залучена професійна спільнота.

Більше – на нашому сайті.

💪✅ Національний банк України разом із Кіберполіцією та Держспецзв’язку із 13 травня 2025 року розпочинають чергову хвилю Всеукраїнської інформаційної кампанії з платіжної безпеки – #ШахрайГудбай.

Її мета – поліпшити обізнаність громадян та нагадати про основні правила безпеки під час безготівкових розрахунків, особливо в інтернеті, адже від початку повномасштабного вторгнення спостерігається збільшення проявів кібершахрайства та кіберзлочинності.

Під час кампанії інформуватимемо щодо таких питань:
▪️як перевіряти сайти, чат-боти, на яких користувачі вводять свої платіжні дані;
▪️як безпечно купувати в інтернеті;
▪️як захистити свій фінансовий номер телефону;
▪️як уникнути найпоширеніших схем шахрайства;
▪️як захистити свої облікові записи;
▪️як створювати складні та унікальні паролі;
▪️як налаштовувати багатофакторну автентифікацію тощо.

Вся корисна інформація буде зібрана на спеціальній вебсторінці кампанії #ШахрайГудбай.

Більше про кампанію – на нашому сайті.

За ініціативи Держспецзв’язку і за підтримки уряду Німеччини в особі Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ Ukraine) стартували навчання з кібербезпеки для фахівців з державного сектору.

Цього року навчання з кібербезпеки проходитимуть 120 держслужбовців із 46 організацій та установ. Упродовж чотирьох місяців передбачені програми з кібербезпеки стратегічного рівня (PCSS), з управління кібербезпекою (PCGM), тренінг для спеціалістів з кібербезпеки, професійне навчання.

Голова Держспецзв’язку Олександр Потій наголосив, що Служба докладає значних зусиль для розвитку кадрового потенціалу у сфері кібербезпеки, і такі навчання дуже важливі.

До речі, до навчальної програми долучається все більше жінок – цього року 26 учасниць. Це понад 20%, порівняно з минулорічними 3%.

🤝Дякуємо за підтримку GIZ Ukraine, Міністерству закордонних справ Німеччини та команді Deloitte, яка розробила курс і продовжує вдосконалювати його зміст і методику викладання.

Більше – на нашому сайті.

Як працюватимуть нові підходи до захисту інформації та кіберзахисту згідно з новим законом № 4336-IX?

Фахівці Держспецзв’язку разом з народним депутатом Олександром Федієнком провели зустріч з представниками державних органів влади, підприємств, під час якої роз’яснили ключові зміни та нововведення, шляхи подальшої імплементації закону, а також відповіли на питання, які вимагають уваги.

Говорили про 👇

✔️реалізацію процесів, пов’язаних з розробленням архітектури безпеки та впровадженням заходів захисту;

✔️відмову від КСЗІ та створення цільових профілів безпеки (зокрема, і що робити тим, у кого роботи зі створення КСЗІ розпочаті і тривають);

✔️зміни підходів щодо впливу з боку держави у питаннях підвищення рівня кіберзахисту тощо.

Деталі читайте на сайті Держспецзв’язку.

Держспецзв’язку затвердила Антикорупційну програму на 2025–2027 роки

Запобігання та протидія корупції, забезпечення дотримання стандартів доброчесності – важливий напрям роботи для кожного органу влади.

У Держспецзв’язку розроблено та затверджено Антикорупційну програму на 2025-2027 роки. Це стратегічний документ, від якого, зокрема, залежить ефективність реалізації заходів із запобігання корупції.

Антикорупційна програма визначає:

🔹завдання керівників Держспецзв’язку, уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції, співробітників щодо запобігання та протидії корупції;

🔹принципи антикорупційної політики, стратегічні пріоритети, цілі діяльності;

🔹порядок проведення оцінювання корупційних ризиків;

🔹порядок проведення навчальних заходів антикорупційного спрямування;

🔹процедуру проведення моніторингу, оцінювання виконання програми тощо.

Ознайомитися з текстом програми можна на нашому сайті в розділі «Діяльність» ➡️ «Запобігання корупції».

В умовах повномасштабної війни та постійного зростання кількості кібератак захист цифрового простору є одним із ключових пріоритетів національної безпеки. Ефективна протидія сучасним кіберзагрозам вимагає комплексного підходу, дуже важливу роль в якому відіграє дотримання належного рівня цифрової культури та обізнаності користувачів.

На цьому наголосив директор Департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку Ігор Мальченюк під час онлайн-виступу на Форумі для цифрових лідерів південних регіонів в місті Одеса.

Він підкреслив, що дотримання базових правил кібергігієни, за оцінками BugCrowd та Microsoft, дозволяє запобігти до 90% кіберінцидентів.

Відповідно до даних нещодавнього звіту компанії Verizon, 68% витоків даних сталися через ненавмисні дії людей. Водночас люди є надзвичайно важливим елементом системи безпеки, адже саме вони здатні виявляти незвичайну та аномальну поведінку в інформаційних системах.

Більше про участь у заході – на сайті Держспецзв’язку.

Шахраї створюють фейкові чат-боти в телеграмі, маскуючи їх під чат-боти служби підтримки банків. Щоб вони виглядали максимально правдоподібно, шахраї підробляють «блакитну галочку», знак верифікації. Для цього до назви акаунту додають емодзі, схожий на знак верифікації. Такі боти дуже важко відрізнити від справжніх!

Як уберегтися?

Перевіряй сервіси, де вводиш свої дані! Ніколи не вводь у чат-ботах пін-код від платіжної картки, CVV2/CVC2, логін або пароль від мобільного банкінгу – такі дані просять тільки шахраї!

Використовуй лише офіційні канали зв’язку з банком:
🔹мобільний застосунок банку;
🔹офіційний сайт банку;
🔹номер телефону, зазначений на зворотному боці платіжної картки.

Якщо потрібен чат-бот, то шукай посилання на нього тільки на офіційному сайті або в офіційному застосунку банку!

Більше про те, як уберегтися від платіжного шахрайства, читай на сайті ШахрайГудбай: https://promo.bank.gov.ua/stopfraud/.

Не давай шахраям шансів! Кажи їм – #ШахрайГудбай!