Держспецзв’язку
69.8K subscribers
2.79K photos
1.04K videos
20 files
3.5K links
Телеграм-канал Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України

НАПИСАТИ у фейсбук: https://www.facebook.com/dsszzi/
Сайт: https://www.cip.gov.ua
Все буде Україна 🇺🇦💪
Download Telegram
ℹ️ Директива NIS2 (Network and Information Security Directive 2) – це оновлений законодавчий акт ЄС, мета якого – посилення кібербезпеки в державах-членах ЄС, забезпечення високого рівня безпеки мережевих та інформаційних систем.

✔️Директива NIS2 охоплює більше секторів та організацій (енергетику, транспорт, охорону здоров'я тощо).

✔️Впроваджуються єдині стандарти кібербезпеки.

✔️Впроваджуються більш суворі вимоги до управління ризиками та звітності про інциденти кібербезпеки.

Україна приводить своє законодавство у відповідність до Директиви NIS2: це дозволить зміцнити критичну інфраструктуру та посилити захист від російських атак. Держспецзв’язку безпосередньо бере участь у цьому процесі:

▪️адаптуємо українські стандарти у сфері кібербезпеки до європейських вимог;

▪️співпрацюємо з європейськими партнерами – ENISA, CERT-EU тощо.

Закликаємо українські організації впроваджувати стандарти кібербезпеки, передбачені Директивою NIS2.

Більше про Директиву NIS2 та її імплементацію – на сайті Служби.
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні Закон № 11290 «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури».

Це важливий крок, який дасть можливість протистояти новим викликам та загрозам у кіберпросторі, а також забезпечить посилення захисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, адже російська агресія у кіберпросторі продовжує зростати.

Закон передбачає низку важливих змін та нововведень. Яких саме, дізнавайтеся на сайті Держспецзв’язку.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Голова Держспецзв’язку Олександр Потій бере участь у першому спеціалізованому форумі «Держреєстри Мін’юсту: стратегічне значення, безпека та розвиток», що проходить у Києві.

Під час заходу він зазначив, що, Україна активно розвиває цифрові послуги, а політика держави спрямована на те, щоб покращити доступність таких послуг для населення, тому надзвичайно важливим є забезпечення стійкості інформаційних систем, захисту та відновлення інформації, яка обробляється в них.

«Хочу звернути увагу, що ніхто не може дати гарантій повного захисту від атак у кіберпросторі. Тож ми завжди маємо бути готові до того, що подібні інциденти будуть траплятися. Але ми можемо забезпечити здатність максимально протидіяти подібним атакам та забезпечити їх мінімальний вплив на громадян», – наголосив Олександр Потій у контексті кібератаки на реєстри Мін’юсту.

Читайте більше на сайті Держспецзв’язку.
Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України (НЦУ), що входить до структури Держспецзв’язку, відзначає шосту річницю з дня створення.

Голова Держспецзв’язку Олександр Потій привітав фахівців НЦУ, вручив почесні грамоти, подяки та відзнаки, зокрема почесні нагрудні знаки «Золотий хрест», «Срібний хрест», «Хрест пошани».

«Дякую за професіоналізм та бездоганне виконання службових обов’язків», – наголосив Голова Держспецзв’язку.

Нагадаємо, протягом трьох років повномасштабної війни НЦУ:

✔️видано понад 11100 розпоряджень для забезпечення електронними комунікаційними послугами Сил безпеки і оборони;

✔️заблоковано понад 50 тисяч інтернет-ресурсів, які афілійовані з державою-агресором або підривають основи нацбезпеки України;

✔️запроваджено національний роумінг;

✔️забезпечено інформаційне оповіщення населення через мережі мобільних операторів;

✔️ухвалено низку рішень щодо покращення мобільного зв’язку під час відключень електроенергії тощо.

Вітаємо колег!
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Голова Держспецзв’язку Олександр Потій та заступник Голови Держспецзв’язку Володимир Трофименко зустрілися з членами Американсько-Української Ділової Ради.

Олександр Потій розповів про низку пріоритетних проєктів розвитку державно-приватного партнерства, серед яких:

▪️розвиток системи центрів кіберзахисту;

▪️розширення можливостей з надання послуг із захисту та збереження інформації;

▪️формування професійної спільноти.

Він підкреслив, що для забезпечення кіберстійкості держави необхідно, щоб була захищена кожна ланка, щоб бізнес також долучався до цього процесу. Держспецзв’язку готова надавати максимальну підтримку державним установам і приватним компаніям.

Володимир Трофименко зауважив, що у сфері управління Держспецзв’язку є установи, які можуть проводити дослідження за різними напрямами, використовуючи досвід протистояння російській агресії. Також він розповів про реалізовані успішні проєкти із залученням інвестиційного капіталу.

Більше – на нашому сайті.
Якою б довершеною не була система захисту інформації, за її впровадженням стоїть людина, і від її відповідальності залежить результат процесу.

Таку думку висловив т.в.о. директора Департаменту захисту інформації Адміністрації Держспецзв’язку Андрій Головенко під час першого спеціалізованого форуму «Держреєстри Мін’юсту: стратегічне значення, безпека та розвиток».

Він поінформував про реалізацію експериментального проєкту з декларування відповідності комплексних систем захисту інформації, створених з використанням базових та цільових профілів безпеки, затвердженого постановою Кабміну у травні 2024 року.

У межах проєкту, з урахуванням найкращих світових практик, фахівці Держспецзв’язку розробили рекомендації з оцінки заходів захисту при впровадженні системи за допомогою цільових профілів, опрацювали відповідні нормативні документи, сформували базові профілі безпеки відкритої та службової інформації.

Більше – на сайті Держспецзв’язку.
Сектор безпеки і оборони України, державні та місцеві органи влади, об’єкти критичної інфраструктури – найбажаніші цілі для ворожих хакерів.

Як кіберзловмисники проникають у системи, як їм протистоїть Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA, дивіться в сюжеті «Ми – Україна» за посиланням 👇

https://youtu.be/V4vRNbQLCk0?feature=shared
Завершився курс підвищення кваліфікації «Кіберзахист критичної інформаційної інфраструктури для фахівців з інформаційної безпеки державного сектору», організований Вищою школою публічного управління спільно з НАДС та Держспецзв’язку.

Програма, що тривала з січня по березень 2025 року, складалася з трьох тематичних семінарів. Участь у заходах взяли понад 150 представників із більш ніж 60 державних органів, установ та підприємств, відповідальних за цифрову трансформацію, адміністрування державних реєстрів, захист ІКС та впровадження політик інформаційної безпеки.

У межах семінарів учасники розглядали:

▪️питання державного контролю за станом кіберзахисту;
▪️структуру та вимоги до плану захисту ІКС;
▪️механізми оцінювання стану захищеності;
▪️особливості реалізації експериментального проєкту з декларування відповідності комплексних систем захисту інформації, створених з використанням профілів безпеки тощо.

Такі навчальні заходи проводитимуться регулярно.

Більше – на нашому сайті.
Кібератаку на Укрзалізницю, яка обслуговує мільйони українців, можна прирівняти до терористичної атаки

Виведення з ладу системи продажу квитків мало вплив на надання послуг населенню. Ворог чудово розуміє, що саме такі кібератаки є надзвичайно болючими та критичними. Тож по своїй суті це був терористичний акт. Про це на брифінгу за результатами відновлення сервісів Укрзалізниці заявила начальниця Державного центру кіберзахисту Держспецзв’язку Євгенія Наконечна.
Фахівці Урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA під час дослідження інциденту встановили, що у ході атаки були використані тактики, техніки та процедури, притаманні російським спецслужбам.

Також кіберзловмисники використали унікальне шкідливе програмне забезпечення, яке розроблялося з урахуванням специфіки інфраструктури, яка була атакована. Реалізація такої кібератаки потребувала значних ресурсів для підготовки.

Більше про дослідження інциденту – на сайті Держспецзв’язку.
ДЦКЗ Держспецзв’язку надав технічну підтримку з відновлення інформаційної інфраструктури Укрзалізниці після масштабної кібератаки.

Під час брифінгу за результатами відновлення сервісів компанії начальниця Державного центру кіберзахисту Держспецзв’язку Євгенія Наконечна зазначила: «Злагоджена робота фахівців ІТ-підрозділів Укрзалізниці з Державним центром кіберзахисту дала можливість досить швидко, як для масштабів кібератаки, відновити сервіси, якими користуються громадяни».

Фахівці CERT-UA нагадують: мішенню хакерів може стати кожен. При найменших ознаках зловмисної активності невідкладно звертайтеся до CERT-UA:

📧 incidents@cert.gov.ua,
📞 +38 (044) 281 88 25.

Водночас посилити захист від кібератак можуть послуги, які надає ДЦКЗ Держспецзв’язку. Державним установам доступні три основні сервіси: мережеві сенсори, сенсори захисту кінцевих точок та управління поверхнею атаки. Для підключення звертайтеся:

📧 info_scpc@cip.gov.ua
📞 +38 (044) 281 87 37

Більше – на нашому сайті.
🇺🇦 🇪🇺 Україна та Європейська комісія провели двосторонню скринінгову зустріч за переговорним Розділом 10 «Цифрова трансформація та медіа», яка проходила 31 березня та 1 квітня у
м. Брюссель.

Під час зустрічі представники української делегації, до складу якої увійшли і фахівці Адміністрації Держспецзв’язку, висвітлили інформацію про:

✔️прогрес у впровадженні стандартів Директиви NIS2 в українське законодавство;

✔️поточну ситуацію щодо забезпечення кібербезпеки в Україні;

✔️ключові виклики, які потребують уваги, плани на майбутнє тощо.

Більше дізнавайтеся на сайті Держспецзв’язку.
На воркшопі для кіберфахівців у Сараєво наголосили на важливості розширення можливостей жінок у сфері кібербезпеки

23 експерти з кібербезпеки зі Східної та Південно-Східної Європи взяли участь у дводенному воркшопі на тему «Гендерні аспекти у сфері кібербезпеки та безпеки інформаційно-комунікаційних технологій», що відбувся у Сараєво (Республіка Боснія і Герцеговина).

Серед учасників заходу була й провідний спеціаліст Департаменту кіберзахисту Адміністрації Держспецзв'язку Наталя Музика.

Під час воркшопу розглядали:

▪️питання впливу гендерних аспектів на переговори в межах кібердипломатії;
▪️розширення можливостей жінок у формуванні політики кібербезпеки;
▪️посилення жіночого лідерства через міжнародні ініціативи;
▪️подолання гендерного розриву в технічних напрямах кібербезпеки тощо.

Більше про участь у заході – на вебсайті Держспецзв’язку.
За три місяці 2025 року Держспецзв’язку передала військовим 352,5 тисячі дронів

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України за І квартал 2025 року забезпечила передачу Збройним Силам України та іншим органам сектору безпеки та оборони 352,5 тисячі безпілотних систем різного типу. Серед них у березні – понад 167 тис.

За цей самий період підрозділи, які беруть участь у програмі заохочення Бонус+, вже отримали понад 35 тисяч безпілотників.

Тривають закупівлі та передачі захисникам наземних роботизованих комплексів (НРК). Вже підписано контракти на постачання цього року понад 1,5 тисячі безпілотників. Планується підписання договорів на постачання до кінця поточного року ще майже 500 комплексів.
У І кварталі майже 200 НРК вже було передано органам сектору безпеки й оборони.

Працюємо на благо України!
🇺🇦✊️
❗️Зловмисники атакували держустанови та критичну інфраструктуру за допомогою програм-викрадачів

Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA зафіксувала в березні 2025 року нові випадки цільових кібератак, спрямованих на органи державного управління та об’єкти критичної інфраструктури України. Метою атак було викрадення конфіденційної інформації з комп’ютерів жертв.

Програмний засіб, що використовується у згаданих кібератаках, класифіковано як WRECKSTEEL.

Ця кіберзагроза діє щонайменше з осені 2024 року.

Активність відстежується за ідентифікатором UAC-0219.

Більше деталей – на сайті CERT-UA 👉 https://cert.gov.ua/article/6282902
Держспецзв’язку схвалила Методичні рекомендації з формування цільового профілю безпеки інформації

Схвалення Службою методичних рекомендацій з формування цільового профілю безпеки інформації (ЦПБ) є важливим кроком у переході від традиційної моделі побудови комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) до більш гнучкої та адаптивної системи, заснованої на профілях безпеки.

Цільовий профіль безпеки інформації – погоджена сукупність заходів із захисту інформації, сформована власником системи на основі базового профілю та з урахуванням ризиків, стандартів, нормативно-правових вимог і особливостей функціонування системи.

У подальшому очікується поетапне впровадження моделі декларування відповідності ЦПБ, яка спростить адміністративні процедури, прискорить впровадження ІТ-рішень та підвищить якість кіберзахисту державних систем.

Детальніше – на сайті Держспецзв’язку.
🥷 Яким кіберзагрозам найчастіше протидіють фахівці Держспецзв'язку у 2025 році?

Які цілі у кіберзловмисників та які інструменти вони використовують?

А також про випадки атак на нотаріусів, військових, критичну інфраструктуру, які були зафіксовані цього року, – у матеріалі Speka.

Читайте за посиланням 👉https://surl.li/yqpmtk
Хмарні сховища: як убезпечити свої дані?

Користуючись хмарними сховищами, ви постійно маєте доступ до документів та фотографій, де б не були. Водночас варто пам'ятати, що зберігання важливих файлів онлайн не завжди безпечне.

У відео, підготовленому фахівцями ІСЗЗІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, ви дізнаєтеся, як захистити свої файли у “хмарах”. 👀👇

https://youtu.be/pUQTcNCJhkU?feature=shared
Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA від початку лютого 2025 року фіксує цільову кіберактивність, спрямовану на шпигунство проти українських інституцій, залучених до розвитку інновацій у військовій сфері.

Під прицілом кіберзловмисників також перебувають військові формування, правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування, зокрема ті, що розташовані поблизу східного кордону України.

Атаки здійснюються шляхом розповсюдження електронних листів із Excel документами. У назвах файлів і темах листів згадуються актуальні та чутливі питання – розмінування, адміністративні штрафи, виробництво БпЛА, компенсації за зруйноване майно тощо.

CERT-UA вдячна всім суб’єктам кіберзахисту за своєчасне інформування та активну участь в обміні інформацією, що дозволяє оперативно реагувати на подібні інциденти. У разі виявлення ознак кібератак – звертайтеся до CERT-UA: incidents@cert.gov.ua, тел.+38 (044) 281-88-25.

Більше – на сайті CERT-UA.
Фахівці Департаменту захисту критичної інфраструктури Адміністрації Держспецзв’язку взяли участь у семінарі, присвяченому питанням захисту критичної інфраструктури. Захід відбувся у Брюсселі (Королівство Бельгія) і став платформою для обговорення поточних викликів та обміну досвідом у сфері захисту критичної інфраструктури між високопосадовцями і технічними фахівцями структурних підрозділів Європейської комісії та представниками держав-членів ЄС.

Учасники семінару отримали знання та практичний досвід щодо оцінки ризиків і загроз для об’єктів критичної інфраструктури, імплементації Директиви ЄС 2557 CER та обміну інформацією між суб’єктами про загрози на різних рівнях національної системи.

Зі свого боку фахівці Держспецзв’язку поділилися досвідом побудови національної системи захисту критичної інфраструктури в Україні під час дії воєнного стану та окреслили ключові виклики у сфері захисту критичної інфраструктури під час війни.

Більше – на сайті Держспецзв’язку.
Фахівці Держспецзв’язку провели серію навчальних вебінарів з мережевої безпеки для представників органів державної влади Харківської області 🤝

До участі в навчаннях долучилися понад 60 осіб, відповідальних за кіберзахист в обласній та районних військових адміністраціях, органах місцевого самоврядування, військових адміністраціях населених пунктів і комунальних підприємствах Харківщини.

Програма навчань складалася з трьох тематичних вебінарів, що охоплювали як базові, так і поглиблені теми:

▪️основи мережевої безпеки, зокрема принципи маршрутизації, налаштування мережевих екранів, створення віртуальних локальних мереж (VLAN);
▪️практичне налаштування граничних мережевих пристроїв MikroTik та впровадження найкращих практик щодо їх захисту;
▪️розширене конфігурування мережевого обладнання та його інтеграція з відповідними сервісами Держспецзв'язку.

Держспецзв'язку планує і надалі проводити навчання фахівців у регіонах.