🔍Як державним службовцям не стати жертвою кіберзловмисників?

🔍Чому інформаційно-комунікаційні системи державних органів, установ привертають особливу увагу хакерів? 

🔍Яких простих заходів кіберзахисту потрібно дотримуватися, щоб захистити не тільки себе, але і свою установу?

🔍Куди звертатися за допомогою у разі кіберінцидентів?

🔍Чому важливо навчатися та де це робити?

Відповіді на питання, а також багато інших корисних порад від фахівців Держспецзв’язку – на сайті "Реформа державного управління" https://surl.li/mzrtiu

У 2025 році Держспецзв’язку вже передала силам безпеки і оборони понад 185 тисяч безпілотників.

З них майже 128 тисяч безпілотних систем Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України передала українським захисникам у лютому 2025 року.

Окрім цього, підрозділи, які беруть участь у програмі заохочення Бонус +, вже отримали понад 24 тисячі безпілотників у 2025 році.

Держспецзвʼязку законтрактувала для поставлення силам оборони у 2025 році понад 487 тисяч безпілотних систем. З них найбільш затребуваними безпілотниками для наших захисників є FPV-дрони – понад 400 тисяч законтрактовано. Розвідувальних коптерів (Mavic, Autel) законтрактовано понад 30 тисяч, з яких у цьому році вже поставлено майже 2 тисячі одиниць.

Історичне рішення: у Львові домовилися про передачу Митрополичих садів у користування Українській Греко-Католицькій Церкві

5 березня 2025 року у Львові підписали меморандум про передачу у володіння та постійне користування Курії Львівської Архиєпархії земельних ділянок та будівель в історичному центрі Львова. 

Меморандум підписали Голова Львівської ОВА Максим Козицький, Львівський міський голова Андрій Садовий, заступник Голови Держспецзвʼязку Володимир Трофименко, Генеральний директор Концерну РРТ Кирило Данилов та Преосвященний Владика Володимир (Груца).

Більше – на сайті Держспецзв’язку.

Новітні технології та кібербезпека – у центрі уваги: фахівці Держспецзв’язку взяли участь у конференції НАТО «TIDE Sprint 2025»

Фахівці Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України взяли участь у конференції НАТО «TIDE Sprint 2025», що відбулася у місті Гельсінкі у Фінляндії, та доєдналися до трьох треків заходу – «Кіберпростір», «Наука про дані і штучний інтелект» та «Нульова довіра».

Учасники зосередили увагу, зокрема, на аналізі останніх подій у кібер- та інформаційному домені, на прогнозуванні нових кіберзагроз та застосуванні технологій для їхнього виявлення, на питаннях використання штучного інтелекту в розвідці і кіберзахисті, на впровадженні інновацій, пошуку актуальних рішень та підходів у сфері захисту інформації тощо.

Більше – на сайті Держспецзв’язку

📢 Вже наступного тижня, 11 та 12 березня, відбудеться Київський міжнародний форум кіберстійкості 2025 (Kyiv International Cyber Resilience Forum, KICRF). Ще є можливість зареєструватися для участі!

KICRF 2025 – одна з наймасштабніших подій року у сфері кібербезпеки, де зберуться керівники кібербезпекових органів, провідні експерти, представники бізнесу з України та інших країн світу для пошуку нових ефективних шляхів протидії кіберзагрозам та посилення кіберзахисту.

Серед спікерів – виконавчий директор Агентства ЄC з кібербезпеки (ENISA) Юхан Лепассаар, директор Об’єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО (CCDCOE) Март Ноорма, виконавчий директор Європейського центру компетенцій з кібербезпеки (ECCC) Лука Тальяретті. Виступатимуть на заході Голова Держспецзв’язку Олександр Потій, представники РНБО, НКЦК, органів сил безпеки і оборони України тощо.

Програма форуму, посилання для реєстрації, більше про учасників, – на сторінці KICRF 2025 https://cyberforumkyiv.org/

Приєднуйтеся!

Представники Держспецзв’язку на чолі із заступником Голови Служби Володимиром Трофименком у межах візиту до Естонської та Фінляндської Республік ознайомилися з досвідом колег щодо впровадження національних систем захисту критичної інфраструктури та поділилися своїм досвідом.

✔️ Під час візиту до Об’єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО (CCDCOE) обговорили можливість проведення на базі CCDCOE науково-дослідних робіт щодо впливу технологій на формування нових індикаторів потенційних ризиків і загроз об’єктам критичної інфраструктури.

✔️Зустрілися з представниками Національного агентства невідкладних резервів Фінляндії (NESA), яке функціонує при Міністерстві економіки та зайнятості Фінляндської Республіки і відповідає за підтримку стратегічних резервів та забезпечення національної готовності.

Візит відбувся за підтримки ЄС в межах проєкту DT4UA, що впроваджує Академія електронного управління (eGA).

Більше – на нашому сайті.

❗Користуючись поштою, соцмережами, месенджерами, державним службовцям слід бути особливо уважними.

Недотримання правил онлайн-безпеки навіть одним співробітником може зрештою поставити під загрозу всю організацію. Адже скомпрометований обліковий запис працівника може бути ключем для входу в більш складні системи.

Разом з порталом Реформа державного управління нагадуємо основні правила кібербезпеки, яких потрібно дотримуватися держслужбовцям 👉https://surl.li/hbiqzn

Дбайте про власний кіберзахист!

Як вберегти особисті дані?

Якщо виникло бажання поділитися особистою інформацією у соціальних мережах, не поспішайте і спершу обміркуйте своє рішення. Варто пам'ятати: усе, що ви оприлюдните сьогодні на своїй сторінці, може бути використано проти вас у майбутньому.

Що зробити, аби вберегти від злочинців свої персональні дані, – поради від фахівців ІСЗЗІ КПІ ім. Ігоря Сікорського у відео.

https://youtu.be/fAL4FZDajHM?feature=shared

Щороку зростає кількість кібератак, спрямованих на порушення конфіденційності, цілісності, доступності державних інформаційних ресурсів. А отже, кіберзахист об’єктів критичної інформаційної інфраструктури та безпечне функціонування кіберпростору залишаються пріоритетом держави. 7 березня Уряд ухвалив розпорядження, яким затвердив план заходів на 2025 рік з реалізації Стратегії кібербезпеки.

Документ, розроблений фахівцями Держспецзв’язку, визначає низку завдань, які мають бути виконані протягом цього року задля посилення кіберстійкості. Зокрема, це заходи за такими напрямами:

▪️нормативно-правове забезпечення діяльності у сфері кібербезпеки;
▪️розвиток організаційно-технологічної складової національної системи кібербезпеки;
▪️налагодження більш тісного співробітництва з міжнародними партнерами України;
▪️впровадження ризик-орієнтованого підходу в частині заходів із забезпечення кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури та держорганів тощо.

Більше читайте на сайті Держспецзв'язку.

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України і Шведське агентство цивільних надзвичайних ситуацій (MSB) підписали Меморандум про взаєморозуміння у сфері захисту критичної інфраструктури.

У межах Меморандуму передбачається науково-методична співпраця у сфері планування захисту та підвищення рівня стійкості критичної інфраструктури, а також обмін досвідом та найкращими практиками у сфері планування захисту критичної інфраструктури, зокрема знаннями, методологіями, рекомендаціями тощо, для вдосконалення відповідних процесів, спрямованих на покращення загальної стійкості критичної інфраструктури.

Крім того, Держспецзв’язку отримає від своїх колег підтримку в розробці нормативно-правових актів та впровадженні найкращих світових практик і вимог. Ідеться про адаптацію Директиви (ЄС) 2022/2557 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про стійкість критично важливих суб’єктів.

Більше – на сайті Держспецзв’язку.

Голова Держспецзв'язку Олександр Потій виступив на Kyiv International Cyber Resilience Forum 2025, де окреслив ключові виклики у сфері кібербезпеки та розповів про досягнення України у зміцненні кіберстійкості.

Голова Служби наголосив, що лише за останні місяці Держспецзв'язку зафіксувала тисячі ворожих спроб атакувати українські державні й приватні інформаційні системи.

Він додав, що Україна активно розширює міжнародне співробітництво у сфері кібербезпеки. В 2024 році було укладено 27 двосторонніх безпекових угод із партнерами, а також угоду з ЄС. Це створює майданчик для оперативного обміну інформацією, спільного реагування на загрози та розробки нових стратегій захисту.

Голова Служби подякував міжнародним партнерам, серед яких ENISA, CCDCOE, Європейський центр компетенцій у сфері кібербезпеки, Національний директорат Румунії з кібербезпеки, Кіберкомандування Іспанії, Міністерство цифрової трансформації Естонії та Нацагентство з надзвичайних ситуацій Фінляндії.

Більше читайте на сайті Держспецзв’язку.

Постійне вдосконалення навичок фахівців із кібербезпеки – важливе для протистояння сучасним кіберзагрозам. Як проходять навчання у Тренінговому кіберцентрі ДЦКЗ Держспецзв’язку, – дивіться в сюжеті на телеканалі «Інтер» 👇 https://youtu.be/_eK8xarSlIw?feature=shared

Також дізнавайтеся про сервіс із тренування та розвитку компетенцій кіберзахисту TRYZUB, створений платформою CYBER RANGES у партнерстві з CERT-UA та Держспецзв'язку. TRYZUB пропонує навчання, розроблені на основі реальних сценаріїв кібератак хакерських угруповань Gamaredon і Sandworm, яких зазнала Україна.

Наразі тривають необхідні налаштування. Але наголосимо, що представники українських державних установ та організацій матимуть можливість безкоштовно пройти навчання за сценаріями TRYZUB у нашому Тренінговому кіберцентрі. Початок тренінгів анонсуємо додатково на сторінках Держспецзв’язку. Не пропустіть.

Голова Держспецзв’язку Олександр Потій і виконавчий директор Європейського центру промислової, технологічної та дослідницької компетенції з кібербезпеки (ECCC) Лука Тальяретті підписали Меморандум про взаєморозуміння.

Документ передбачає обмін між структурами інформацією, пов’язаною з кіберзахистом, організацію взаємних ознайомчих візитів для обміну можливостями й досвідом у сфері кіберзахисту тощо.

Більше – на сайті Держспецзв’язку.

Директор Департаменту кіберзахисту Адміністрації Держспецзв’язку Ігор Мальченюк взяв участь у панельній дискусії «Розбудова кіберстійкості: Співпраця України з міжнародними партнерами» в ході Kyiv International Cyber Resilience Forum 2025.

Він наголосив на важливості міжнародної взаємодії у сфері кібербезпеки та поділився ключовими уроками, які Україна отримала в ході відбиття російських кібератак.

«Україна сьогодні є «лабораторією» кіберзахисту, оскільки щодня постає перед масштабними та різноманітними атаками. Лише в 2024 році Урядова команда CERT-UA опрацювала 4315 інцидентів, що на 70% більше ніж в попередньому році. Завдяки плідній роботі українських кіберзахисників інцидентів критичного та високого рівня було лише 59, що в 6 разів менше показників попереднього року», – підкреслив Ігор Мальченюк.

Під час виступу він подякував партнерам за підтримку та підкреслив, що спільна робота у боротьбі з кіберзагрозами – це внесок у колективну безпеку демократичного світу.

Більше – на сайті Держспецзв’язку.

Голова Держспецзв’язку Олександр Потій зустрівся з естонською делегацією. У ході зустрічі обговорили важливість захисту та оперативного відновлення критично важливої інформації особливо у критичних умовах.

Україна має чималий досвід протистояння діям російських хакерів та кінетичних військ, які вже не перший рік намагаються знищити українські інформаційні системи як за допомогою кібератак, так і використовуючи ракетні удари.

Тому наразі важливим напрямом є розвиток хмарних послуг, які дають можливість уникнути фізичного знищення носіїв інформації. Україна вже має досвід використання таких можливостей, адже на початку війни частина важливої інформації була переміщена на хмарні ресурси, що стало гарантією її безпеки.

Більше – на сайті Держспецзв’язку.