Кабмін затвердив порядок розробки та затвердження профілів безпеки інформаційних та інших систем, а також порядок авторизації з безпеки
Сьогодні Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою затвердив «Порядок розробки та затвердження профілів безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем» та «Порядок авторизації з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем».
Ці порядки забезпечують реалізацію новацій, передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури» (№ 4336-ІХ від 27.03.2025).
Більше дізнавайтеся на сайті Держспецзв’язку.
Сьогодні Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою затвердив «Порядок розробки та затвердження профілів безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем» та «Порядок авторизації з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем».
Ці порядки забезпечують реалізацію новацій, передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури» (№ 4336-ІХ від 27.03.2025).
Більше дізнавайтеся на сайті Держспецзв’язку.
Держспецзв’язку працює над створенням умов для безпечного розвитку в сфері впровадження технологій штучного інтелекту. На цьому наголосив керівник Тренінгового кіберцентру ДЦКЗ Держспецзв’язку Артем Жилін на конференції «Tech360: Policy, Talents & Growth Conference».
🔹Він нагадав, що розпорядженням Уряду № 457-р від 9 травня 2025 року затверджено план заходів з реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту. Цим документом на Держспецзв’язку покладено завдання розробити рекомендації з кібербезпеки щодо використання технологій ШІ.
🔹Артем Жилін також розповів, що підрозділи Держспецзв’язку не лише працюють над регуляторними рамками, а й самі поступово впроваджують та розробляють рішення з використанням штучного інтелекту для підвищення ефективності роботи. А у Тренінговому центрі вже проводяться навчання з використання штучного інтелекту.
🔹Окрему увагу він також приділив використанню ШІ ворогом для реалізації кібератак.
Більше – на сайті Держспецзв’язку.
🔹Він нагадав, що розпорядженням Уряду № 457-р від 9 травня 2025 року затверджено план заходів з реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту. Цим документом на Держспецзв’язку покладено завдання розробити рекомендації з кібербезпеки щодо використання технологій ШІ.
🔹Артем Жилін також розповів, що підрозділи Держспецзв’язку не лише працюють над регуляторними рамками, а й самі поступово впроваджують та розробляють рішення з використанням штучного інтелекту для підвищення ефективності роботи. А у Тренінговому центрі вже проводяться навчання з використання штучного інтелекту.
🔹Окрему увагу він також приділив використанню ШІ ворогом для реалізації кібератак.
Більше – на сайті Держспецзв’язку.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Бачиш суперзнижки на топові товари? Смартфони, техніка, брендовий одяг за копійки? Обережно! Це може бути шахрайською пасткою!
Як працюють шахраї?
✔️Виставляють товар за неймовірно низькою ціною – значно дешевше за ринкову вартість.
✔️Запевняють, що товар оригінальний, новий і в обмеженій кількості. Переконують швидше купити.
✔️Вимагають повну або часткову передоплату.
✔️Зникають одразу після отримання грошей: товар не приходить, а сторінку магазину видаляють.
Як не потрапити в шахрайську пастку?
✔️Порівнюй ціни! Якщо товар коштує значно дешевше за ринкову вартість – це може бути ознакою шахрайства. Реальні магазини не продають товари у 2–3 рази дешевше їх собівартості!
✔️Перевіряй продавця! Шукай відгуки, перевіряй сайт. Шахраї можуть маскуватися під відомі магазини!
✔️Не поспішай платити! Обирай післяплату, плати тільки за те, що отримав.
✔️Тримай в секреті платіжні дані! Пін-код від платіжної картки, CVV-код чи пароль для здійснення входу в банкінг запитують тільки шахраї!
#ШахрайГудбай
Як працюють шахраї?
✔️Виставляють товар за неймовірно низькою ціною – значно дешевше за ринкову вартість.
✔️Запевняють, що товар оригінальний, новий і в обмеженій кількості. Переконують швидше купити.
✔️Вимагають повну або часткову передоплату.
✔️Зникають одразу після отримання грошей: товар не приходить, а сторінку магазину видаляють.
Як не потрапити в шахрайську пастку?
✔️Порівнюй ціни! Якщо товар коштує значно дешевше за ринкову вартість – це може бути ознакою шахрайства. Реальні магазини не продають товари у 2–3 рази дешевше їх собівартості!
✔️Перевіряй продавця! Шукай відгуки, перевіряй сайт. Шахраї можуть маскуватися під відомі магазини!
✔️Не поспішай платити! Обирай післяплату, плати тільки за те, що отримав.
✔️Тримай в секреті платіжні дані! Пін-код від платіжної картки, CVV-код чи пароль для здійснення входу в банкінг запитують тільки шахраї!
#ШахрайГудбай
Україна в особі Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації офіційно приєдналася до Угоди про визнання загальних критеріїв (Common Criteria Recognition Arrangement – CCRA) як учасниця програми «Сертифікат споживача» (Certificate Consumer).
CCRA – це міжнародна Угода, яка забезпечує взаємне визнання сертифікатів безпеки ІТ-продуктів, виданих у країнах-учасницях. Вона базується на стандарті ISO/IEC 15408.
Серед ключових переваг приєднання до Угоди – взаємне визнання сертифікатів, виданих в одній з країн-учасниць всіма іншими країнами-учасницями.
Завдяки цьому досягається економія коштів, адже більше не буде необхідності проходити сертифікацію в кожній із країн. Також підвищується довіра до ІТ-продуктів завдяки незалежному оцінюванню безпеки сертифікованих продуктів у акредитованих лабораторіях та спрощується вихід на міжнародні ринки.
Україна стала 34-ю країною-учасницею Угоди.
CCRA – це міжнародна Угода, яка забезпечує взаємне визнання сертифікатів безпеки ІТ-продуктів, виданих у країнах-учасницях. Вона базується на стандарті ISO/IEC 15408.
Серед ключових переваг приєднання до Угоди – взаємне визнання сертифікатів, виданих в одній з країн-учасниць всіма іншими країнами-учасницями.
Завдяки цьому досягається економія коштів, адже більше не буде необхідності проходити сертифікацію в кожній із країн. Також підвищується довіра до ІТ-продуктів завдяки незалежному оцінюванню безпеки сертифікованих продуктів у акредитованих лабораторіях та спрощується вихід на міжнародні ринки.
Україна стала 34-ю країною-учасницею Угоди.