#КіберКіт радить: хочете, щоб ваш домашній Wi-Fi був захищеним, а гості залишались задоволеними? Встановіть окрему мережу Wi-Fi для ваших гостей! Це просто та надійно.

Подбайте про захист основної мережі: ваш пароль від Wi-Fi — це ключ до всіх ваших пристроїв. Тримайте його в секреті! Створіть окрему гостьову мережу Wi-Fi для друзів і родичів.
Гостьова мережа дасть змогу вашим гостям підключатися до інтернету, водночас ваш основний пароль залишиться в таємниці. Так ви збережете приватність і безпеку вашої домашньої мережі.

Як це зробити? Перейдіть до налаштувань вашого роутера і знайдіть опцію створення гостьової мережі. Введіть новий пароль для гостей і будьте спокійні, що ваші дані залишаться під захистом.

Більше інформації про налаштування домашньої та про особливості використання загальнодоступної мереж Wi-Fi читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку.

#КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security/
#КіберКіт

🇺🇦 Facebook | Instagram | Twitter | Сайт | WhatsApp

Як працюють такі сповіщення?
Вони можуть надходити у формі електронних листів або повідомлень на ваш телефон. Деякі онлайн-платформи можуть повідомляти і про те, що хтось намагається ввійти до вашого облікового запису з іншого пристрою та місця, зазначаючи їх. Це допоможе оперативно вжити відповідних заходів для захисту вашого акаунту.

Де знайти налаштування сповіщень про здійснення підозрілого входу?
Перейдіть до розділу “Безпека” або “Сповіщення” та увімкніть опцію отримання повідомлень про здійснення підозрілого входу.

Налаштуйте такі сповіщення, щоб дізнатися першими, коли хтось намагатиметься ввійти до вашого облікового запису з невідомого браузера або мобільного пристрою.
Ваш акаунт заслуговує на найкращий захист. Не нехтуйте цими простими, але ефективними кроками!

Більше про захист облікових записів читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security/.
#КіберКіт

🇺🇦 Facebook | Instagram | Twitter | Сайт | WhatsApp

#КіберПес рекомендує прискіпливо ставитися до файлів, які завантажуєте.

👉Вимкніть автоматичне завантаження у своєму браузері. Це допоможе уникнути автоматичного завантаження шкідливих файлів, якщо випадково натрапите на небезпечне посилання.
👉Не відкривайте файли з електронних листів від невідомих або неперевірених відправників. Шахраї часто надсилають шкідливі файли через електронну пошту.
👉Перш ніж відкрити завантажений файл, проскануйте його на наявність шкідливих програм за допомогою антивірусної програми.
👉Будьте дуже обережні з файлами з такими розширеннями: .exe, .iso, .bin, .ini, .dll, .com, .sys, .bat, .js, .apk. Також обачно ставтеся до архівів (.ZIP, .RAR, .7z тощо), особливо якщо вони захищені паролем.

Більше інформації про правила безпечної поведінки в інтернеті читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security/autentication.html.
#КіберПес
#КіберКіт

🇺🇦 Facebook | Instagram | Twitter | Сайт | WhatsApp

Поради, які убезпечать ваші дані під час використання зовнішніх пристроїв (флешки, карти пам'яті, жорсткі диски):
- Налаштуйте антивірусну програму на автоматичну перевірку зовнішніх пристроїв під час їх підключення до комп’ютера.
- Вимкніть функцію автозапуску для зовнішніх пристроїв у налаштуваннях операційної системи.
- Завжди скануйте чужі носії за допомогою антивірусної програми перед копіюванням файлів.
- Перевіряйте свої зовнішні пристрої за допомогою антивірусної програми після використання на чужих комп'ютерах.
- Уникайте використання зовнішніх пристроїв, які належать іншим людям або використовуються в громадських місцях (бібліотеки, магазини тощо).

Дотримуючись таких простих порад, ви знизите ризик зараження вашого комп’ютера та втрати важливої інформації.

Більше про налаштування та захист пристроїв читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку
#КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security/autentication.html
#КіберПес #КіберКіт

🇺🇦 Facebook | Instagram | Twitter | Сайт | WhatsApp

Паролі – це ключі до наших даних, тому важливо розуміти як правильно їх зберігати. Багато людей надають перевагу збереженню паролів у браузері, але існує декілька вагомих причин, чому цього робити не варто.

Якщо зловмисник отримає доступ до вашого комп’ютера або браузера, він може легко вкрасти збережені паролі.

Якщо хтось має фізичний доступ до вашого комп’ютера, то така особа зможе переглянути або скопіювати збережені паролі без вашого відома.

Ми рекомендуємо запам’ятовувати паролі, адже це – найнадійніший спосіб їх зберігання. У попередніх публікаціях ми вже розповідали про способи створення складного пароля, а також про те, як його легко запам’ятати.

Слідкуйте за нашими публікаціями та дізнавайтеся більше про лайфхаки створення надійних паролів, а також про їх зберігання, або читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security/autentication.html.
#КіберПес
🇺🇦 Facebook | Instagram | Twitter | Сайт | WhatsApp

У QR-кодах можуть бути зашифровані як безпечні, так і шахрайські посилання. Тому до QR-кодів, як і до звичайних посилань, потрібно ставитися обережно.

Під час сканування QR-кодів дотримуйтеся таких правил:
👉скануйте QR-коди тільки з перевірених джерел. Утримуйтеся від зчитування QR-кодів, які випадково потрапили вам на очі;
👉перевіряйте вебсайти. Якщо QR-код спрямовує вас на вебсайт, упевніться в правильності написання його адреси;
👉використовуйте антивірусні програми. Вони попередять про небезпеку в разі переходу на небезпечний сайт або відкриття файлів із вірусами;
👉будьте обережні під час здійснення платежів за допомогою QR-кодів;
👉звертайте увагу на підробки. Перевірте, чи не наклеєний один QR-код поверх іншого.

Більше інформації про правила безпечної поведінки в інтернеті читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security/autentication.html
#КіберПес
🇺🇦 Facebook | Instagram | Twitter | Сайт | WhatsApp

Виявити вірус на комп'ютері чи смартфоні може бути непросто, але є кілька ознак, які можуть показувати те, що ваш пристрій заражений:
👉повільна робота пристрою;
👉швидке розряджання батареї;
👉якщо програми на вашому пристрої відкриваються та закриваються самостійно;
👉поява нових акаунтів чи активних сеансів від імені невідомих користувачів може бути сигналом вторгнення;
👉якщо на вашому пристрої з’явилися невідомі програми;
👉зникнення чи поява нових файлів;
👉регулярні помилки або повідомлення про них можуть бути ознакою проблем у системі;
👉якщо ви не можете отримати доступ до деяких файлів чи папок;
👉запуск невідомих процесів у системі;
👉якщо консоль адміністратора або антивірус не працює.

У разі виявлення вищенаведених ознак, рекомендуємо просканувати ваш пристрій за допомогою антивірусної програми.

Більше інформації читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment.../autentication.html
#КіберКіт
🇺🇦 Facebook | Instagram | Twitter | Сайт | WhatsApp

​​💸 Як шахраї виманюють ПІН-код до картки та інші дані на торговельних майданчиках? Основним інструментом у їхній схемі є фальшиві сайти та посилання, які імітують справжні ресурси.

🧐 Приклад такої схеми:

1️⃣ Крок. Шахрай робить вигляд, що хоче купити товар.
Зловмисник пише продавцеві на торговельному майданчику OLX, демонструючи зацікавленість у товарі. Він пропонує перенести спілкування до месенджера Telegram, мотивуючи це нібито технічними проблемами з відображенням фотографій на платформі OLX.

2️⃣ Крок. Шахрай у месенджері повідомляє про готовність придбати товар і пропонує організувати відправлення через «Нову Пошту» з повною передоплатою на картку. Для цього він запитує у продавця номер картки для оплати і надсилає адресу для доставки товару.

3️⃣ Крок. Запевняє, що все оплатив і надсилає фішингове посилання, стилізоване під сторінку авторизації банку, де продавцеві пропонують підтвердити отримання коштів.

4️⃣ Крок. Виманює дані через шахрайський сайт.
На фішинговій сторінці продавцеві пропонують ввести номер мобільного телефону, номер картки та ПІН-код для підтвердження отримання коштів.

5️⃣ Крок. Шахрай краде гроші.
Отримані дані шахраї використовують для прив’язки акаунту користувача до нового пристрою або для онлайн-авторизації на порталі відповідного банку, що дає їм змогу вивести кошти з рахунку жертви.

❓Як уберегтися від шахрайства?

✅ Обговорюйте деталі угоди виключно в чаті торговельного майданчика або використовуючи його додаток!

✅ Перевіряйте сайти, на яких вводите свої дані.

👀 Більше інформації про безпеку в інтернеті читайте на сайті Національний банк України та Держспецзв'язку #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security/
#КіберПес

​​🤫 Збереження даних банківської карти в таємниці — важливий крок до захисту ваших фінансів.

Необхідно тримати в секреті CVV-код — тризначний номер на звороті картки, який підтверджує вашу особу під час здійснення онлайн-платежів. Якщо шахраї заволодіють вашим CVV-кодом, вони зможуть використати його для оплати онлайн-покупок або переказів коштів.

❓ Як шахраї намагаються виманити в людей конфіденційні банківські дані?

1️⃣ Телефонне шахрайство. Зловмисники можуть телефонувати вам, представляючись працівниками банку. Вони можуть говорити, що з вашою карткою або рахунком виникли проблеми, і просити вас повідомити CVV-код або код від інтернет- банкінгу для вирішення таких проблем.

2️⃣ Фішинг. Шахраї надсилають фальшиві електронні листи або повідомлення з посиланнями на підроблені вебсайти, де запитують ваші банківські дані.

⁉️ Як захистити себе?

✅ Навіть якщо хтось представляється працівником банку, не розголошуйте свій CVV-код. Справжній працівник банку ніколи не буде запитувати у вас CVV-код по телефону!

✅ Перевіряйте сайт, на якому збираєтеся надати платіжні дані.

✅ Будьте обережні з підозрілими електронними листами та повідомленнями.

📢 Якщо ви випадково розкрили дані своєї платіжної картки або інтернет-банкінгу, негайно зателефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті платіжної картки. Вимагайте блокування коштів на рахунку, а у випадку несанкціонованого списання коштів – блокування трансакцій.

ℹ️ Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції за посиланням: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або повідомте про цю ситуацію за номером телефону:
📞 0 800 505 170

👀 Більше інформації про безпеку в інтернеті читайте на сайті Національний банк України та Держспецзв’язку #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security/

🤝 Кампанія відбувається за підтримки Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу»
#КіберПес

🇺🇦 Facebook | Instagram | X | Сайт | WhatsApp

❗Шахраї використовують інструменти штучного інтелекту в шахрайських схемах.

🎭 За допомогою ШІ шахраї можуть підробити ваші фото, відео і навіть голос.

🕵️ Ось, як це працює: шахраї зламують акаунти в месенджерах та просять позичити гроші у друзів власника акаунту.

🗣️Але, щоб бути переконливішими, шахраї надсилають голосові повідомлення, клонуючи голос людини за допомогою штучного інтелекту, використовуючи записи, які людина раніше надсилала в чатах.

Це робить їх більш переконливими, а потенційні жертви можуть справді повірити, що допомагають своєму другові.

⁉️ Як вберегтися від шахрайства?

✅ Перетелефонуйте другові або запитайте в нього те, що можете знати лише ви вдвох, це може бути просте запитання, наприклад, «як ми познайомилися?».

✅ Щоб захистити вашу сторінку від зламу налаштуйте двофакторну автентифікацію.

ℹ️ Більше про двофакторну автентифікацію та способи її встановлення читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку #КібербезпекаФінансів

#КіберПес

Як діють зловмисники?
🛑Маскують листи під домен gov.ua.
🛑Розсилають нібито PDF-файл, в якому знаходиться шпигунська програма.
🛑Отримують віддалений доступ до пристрою.

Як захиститися від дій шахраїв?
👉Завантажуйте файли лише з офіційних або довірених джерел.
👉Не відкривайте вкладення з підозрілих листів.
👉Перш ніж відкривати завантажений файл, скористайтеся антивірусним сканером для його перевірки на наявність шкідливих програм.
👉Вимкніть автоматичне завантаження файлів у браузері. Налаштуйте функцію “щоразу запитувати про місце зберігання файлу перед завантаженням”.

Більше порад про платіжну безпеку читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security/.

Кампанія відбувається за підтримки Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу».

🇺🇦 Facebook | Instagram | X | Сайт | WhatsApp

🤖 Сьогодні “розумні” пристрої роблять наше життя зручнішим — від смарт телевізорів до пристроїв для автоматизації будинку

❕Але попри зручність, вони можуть нести потенційні загрози для вашої цифрової безпеки. Недоліки в налаштуваннях або уразливі місця можуть відкрити доступ зловмисникам до вашої мережі, особистих даних і конфіденційної інформації.

🕵️ Перед купівлею “розумних” пристроїв зверніть увагу на:

✅ виробника: вибирайте пристрої відомих брендів, які дотримуються міжнародних стандартів безпеки. Надійні виробники більше зосереджуються на захисті даних своїх користувачів;

✅ рейтинги та відгуки: досліджуйте відгуки інших користувачів. Це допоможе вам дізнатися про можливі проблеми з безпекою та загальну якість пристрою;

✅ оновлення програмного забезпечення: переконайтеся, що виробник регулярно випускає оновлення для пристрою. Це важливо для підвищення рівня безпеки.

❓Що робити після покупки?

🔓Одразу змініть стандартний пароль пристрою на унікальний та надійний. Багато пристроїв мають однакові паролі за замовчуванням, що робить їх легкою мішенню для хакерів.

👉Більше про налаштування та захист пристроїв читайте на сайті НБУ та Держспецзв'язку #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security/

🤝 Кампанія відбувається за підтримки Проєкт Проєкт USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу».
#КіберПес
#КіберКіт

📵 Шахраї телефонують та пропонують встановити новий застосунок банку. Мета шахрайської схеми – отримати доступ до інтернет-банкінгу.

🎭 Зловмисники представляються працівниками банків і повідомляють, що старий банківський застосунок більше не працює і вам потрібно завантажити новий.

📩 Потім вони надсилають фішингові посилання на завантаження програми буцімто з офіційного чат-бота в одному з месенджерів. Таким чином, аферисти отримують авторизаційні дані клієнтів банку.

Потім шахраї переконують назвати код із смс-повідомлень чи дзвінків від справжньої служби підтримки банку, у результаті отримують доступ до інтернет-банкінгу і викрадають кошти.

⁉️ Як уникнути шахрайства?
Якщо телефонує працівник банку, скажіть, що ви зараз перетелефонуєте самостійно на офіційний номер банку, зазначений на платіжній картці.

🛑 Завжди припиняйте розмову, якщо:

🔸 запитують паролі, коди банків;

🔸 керують під час телефонної розмови вашими діями (просять встановити програму на ваш пристрій).

📲 Дотримуйтеся правил безпеки, коли завантажуєте застосунок на свій телефон чи інший пристрій. Обирайте лише ліцензійне програмне забезпечення з офіційних магазинів або вебсайтів розробників.

✅ Використовуйте такі офіційні платформи, як:
Microsoft Store для Windows;
Apple App Store для macOS та iOS;
Google Play для Android.
Такі магазини зазвичай дбають про безпеку, але навіть там можуть траплятися випадки шкідливого програмного забезпечення.

❗ Щоб мінімізувати ризики, дотримуйтеся таких порад:

✅ перевіряйте репутацію виробника;

✅ читайте відгуки інших користувачів не лише на сайті магазину, але й на форумах;

✅ оцінюйте кількість завантажень;

✅ уважно розглядайте країну походження програми.

❌Не завантажуйте програмне забезпечення від країн із сумнівною репутацією;

✅ звертайте увагу на дозволи, які вимагає застосунок під час встановлення. Наприклад, для програми для читання книг не потрібен доступ до вашої геолокації, камери чи мікрофона.

🕵️ Будьте пильними!

ℹ️ Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті Кіберполіції за посиланням: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або повідомте про цю ситуацію за номером телефону: 0 800 505 170.

👀 Більше про налаштування та захист пристроїв читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security Кампанія відбувається за підтримки Проєкту Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу».

#КіберПес
#КіберКіт

Вони можуть телефонувати від імені працівників банків та просити встановити програму для нібито посилення заходів безпеки, а також розсилати повідомлення, що містять у вкладенні небезпечні файли.

Як діють зловмисники?

👉Маскують листи під домен gov.ua.
👉Розсилають PDF-файл, в якому знаходиться шпигунська програма.
👉Отримують віддалений доступ до пристрою.

Як захиститися від дій шахраїв?

📌Завантажуйте файли лише з офіційних або довірених джерел.
📌Не відкривайте вкладення з підозрілих листів.
📌Перевіряйте файли перед відкриттям: перш ніж відкривати завантажений файл, скористайтеся антивірусним сканером для його перевірки на наявність шкідливих програм.
📌Вимкніть автоматичне завантаження файлів у браузері.

Більше порад про платіжну безпеку читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security/.

Кампанія відбувається за підтримки Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу».

Завжди перевіряйте сайти, на яких ви надаєте свої дані. Особливу увагу звертайте на вебресурси, де просять інформацію про платіжні картки, логіни та паролі від інтернет-банкінгу тощо.
Ознаки шахрайського сайту:
❗️помилки в тексті, перекладений текст за допомогою машинного перекладу, логотип сайту не клікабельний;
❗️недостатність контактної інформації про компанію або її власника;
❗️не всі сторінки сайту заповнені інформацією;
❗️немає угоди користувача або розділу політики конфіденційності (приватності);
❗️використання захищеного з’єднання з недійсним сертифікатом.

Навіть якщо сайт виглядає знайомим:
👉перевірте його адресу. Будь-які відмінності можуть свідчити про те, що ви опинилися на фішинговому сайті;
👉зверніть увагу на протокол сайту.

Більше інформації про безпеку в інтернеті читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment.../autentication.html.
#КіберПес

Збереження даних банківської карти в таємниці — важливий крок до захисту ваших фінансів. Необхідно тримати в секреті CVV-код — тризначний номер на звороті картки, який підтверджує вашу особу під час здійснення онлайн-платежів. Якщо шахраї заволодіють вашим CVV-кодом, вони зможуть використати його для оплати онлайн-покупок або переказів коштів.

Як шахраї намагаються виманити в людей конфіденційні банківські дані?
1️⃣ Телефонне шахрайство. Зловмисники можуть телефонувати вам, представляючись працівниками банку. Вони можуть говорити, що з вашою карткою або рахунком виникли проблеми, і просити вас повідомити CVV-код або код від інтернет- банкінгу для вирішення таких проблем.
2️⃣ Фішинг. Шахраї надсилають фальшиві електронні листи або повідомлення з посиланнями на підроблені вебсайти, де запитують ваші банківські дані.

Як захистити себе?
👉Навіть якщо хтось представляється працівником банку, не розголошуйте свій CVV-код. Справжній працівник банку ніколи не буде запитувати у вас CVV-код по телефону!
👉Перевіряйте сайт, на якому збираєтеся надати платіжні дані.
👉Будьте обережні з підозрілими електронними листами та повідомленнями.

Якщо ви випадково розкрили дані своєї платіжної картки або інтернет-банкінгу, негайно зателефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті платіжної картки. Вимагайте блокування коштів на рахунку, а у випадку несанкціонованого списання коштів – блокування трансакцій.

Якщо ви стали жертвою шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції за посиланням: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ або повідомте про цю ситуацію за номером телефону: 0 800 505 170.

Більше інформації про безпеку в інтернеті читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку #КібербезпекаФінансів:

https://promo.bank.gov.ua/payment-security/autentication.html.
#КіберПес

Як шахраї виманюють ПІН-код до картки та інші дані на торговельних майданчиках?

Основним інструментом у їхній схемі є фальшиві сайти та посилання, які імітують справжні ресурси. Приклад такої схеми.

Крок 1️⃣. Шахрай робить вигляд, що хоче купити товар. Зловмисник пише продавцеві на торговельному майданчику OLX, демонструючи зацікавленість у товарі. Він пропонує перенести спілкування до месенджера Telegram, мотивуючи це нібито технічними проблемами з відображенням фотографій на платформі OLX.

Крок 2️⃣. Шахрай у месенджері повідомляє про готовність придбати товар і пропонує організувати відправлення через «Нову Пошту» з повною передоплатою на картку. Для цього він запитує у продавця номер картки для оплати і надсилає адресу для доставки товару.

Крок 3️⃣. Запевняє, що все оплатив і надсилає фішингове посилання, стилізоване під сторінку авторизації банку, де продавцеві пропонують підтвердити отримання коштів.

Крок 4️⃣. Виманює дані через шахрайський сайт.
На фішинговій сторінці продавцеві пропонують ввести номер мобільного телефону, номер картки та ПІН-код для підтвердження отримання коштів.

Крок 5️⃣. Шахрай краде гроші. Отримані дані шахраї використовують для прив’язки акаунту користувача до нового пристрою або для онлайн-авторизації на порталі відповідного банку, що дає їм змогу вивести кошти з рахунку жертви.

Як уберегтися від шахрайства ⁉️
Обговорюйте деталі угоди виключно в чаті торговельного майданчика або використовуючи його додаток! Перевіряйте сайти, на яких вводите свої дані.

Більше інформації про безпеку в інтернеті читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку #КібербезпекаФінансів: https://promo.bank.gov.ua/payment-security/autentication.html.
#КіберПес