Трагічна ніч...

Від вечора агресор тричі  обстрілював Нікопольщину. Важку артилерію спрямував на сам Нікополь та Марганецьку громаду.

Загинув 18-річний хлопець. Ще троє людей постраждали – чоловіки 21, 35 та 44 років. У них мінно-вибухові травми та осколкові поранення.

Пошкоджена церква, 5 приватних будинків,  2 господарські споруди, авто, кілька ліній електропередач.

Бачимо й відчуваємо підтримку міжнародної спільноти. Її вкрай потребують наші люди, коли стикаються з наслідками російських злочинів. Саме практичної допомоги тут і зараз.

Подякував за неї Гуманітарній координаторці ООН в Україні Деніз Браун. Під час зустрічі говорили про вже зроблене. Йшлося й про задуми, які можемо реалізувати разом.

Пані Деніз запропонувала провести в області своєрідний ярмарок. Там малі та середні підприємства могли б презентувати свою продукцію. А закордонні організації – обрати собі партнерів. Це сприятиме розвитку місцевого бізнесу.

Класний проєкт! І продуктивна зустріч, з якої вийшли з надихаючими ідеями. Втілюватимемо в життя!

Старенький побитий будинок. Поряд розтрощена літня кухня, де на залишках обгорілої стіни вцілів хрест. Сліди ворожого «панування», які на повну відчула 74-річна пані Клавдія з села Бобровий Кут на Херсонщині.

Одного разу «прилетіло» на її подвір’я. Пенсіонерку посікло осколками. Заділо очі. На одне вона тепер не бачить.

Як приїхала з лікарні – не впізнала власну садибу. Все понівечене. Якийсь час мешкала у сина. Потім трохи підремонтувала одну з кімнат свого будинку і перейшла туди жити. В «пошрамованій» оселі.

Таке житло відновлюють будівельники проєкту «Пліч-о-пліч». Роботи рухаються. Нині у Бобровому Куті декілька бригад перекривають дахи. Інші оздоблюють фасади та веранди, встановлюють вікна, двері, паркани.

Дніпропетровщина рада бути корисною. До ініційованої Президентом України програми регіон долучився без вагань. Разом відбудовуємо Херсонщину.

#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine

Приємно зустрічатися з тими, хто з початком великої війни втримав бізнес. Вистояв попри нерозуміння, що буде завтра. Та всупереч втраті деяких ринків збуту. Зберегли колективи.

Фабрикою, на якій сьогодні побував, управляють саме такі люди. Вона входить до однієї з великих корпорацій. Тут виробляють м’ясну продукцію. Понад 200 найменувань.

Кожен механізм відточений. Обладнання надсучасне та потужне. Дбають і про якість. Сировину, з якою працюють у цехах, перевіряють у спеціальній лабораторії. Там на відповідність досліджують й вже готові ковбаси, паштети, шинку...

На плечах цього підприємства продовольча безпека. Працюючи, вони підсилюють країну й економічно. Це важливо, а особливо у війну.