Хочу розповісти про дивовижну схему, яку ми виявили разом з Міністерством економіки.

Організатори вже отримали фінансування в розмірі 20 млн грн державних коштів, і в майбутньому розраховували отримати на компанію у 🇭🇰 Гонконзі від 369 млн грн.

У цьому пості спробую викласти коротко. Паралельно ми подали заяву в НАБУ з усіма прізвищами й документами.

Отже, як ви знаєте, ми разом з Мінфіном, Мінекономіки та іншими органами працюємо над електронною акцизною маркою. Ми вийшли на елегантне рішення, яке дозволить запустити систему без значних інвестицій як збоку бізнесу, так і збоку держави.

Спочатку ми плануємо запустити цю систему на алкоголь, а потім — для ліків і деяких інших груп товарів (не обов'язково підакцизних).

Власне, навколо ліків історія і розгорілася.

Отже, в минулому році Асоціація виробників ліків, яка об'єднує найбільших гравців ринку, домовилася з державою про спільну боротьбу з підробками. Асоціація в цьому зацікавлена, бо вони призводять до падіння продажів. Держава — бо підробки несуть небезпеку для здоров'я громадян та призводять до неплатежів до бюджету.

Спочатку домовились. Компанії, що входять в Асоціацію, зраділи та витратили біля $1 млн на розробку софту і вже були готові передавати його державі.

І тут почалося щось дивне.

Несподівано держава каже Асоціації, що розроблений софт таки не потрібен. Замість цього буде розроблятися інший софт — з б̶л̶е̶к̶д̶ж̶е̶к̶о̶м̶ блокчейном.

Так-так, блокчейн. Як тільки я бачу десь в державних документах блокчейн, мій слух загострюється.

Запускається інвестиційний конкурс, в якому перемагає компанія з Гонконгу. Компанія стверджує, що розробить софт за 369 млн грн і збирається повернути собі ці гроші через ліцензійні платежі від учасників ринку (ось це компанії, які вже витратили $1 млн на створення софта, напевно, здивувалися!).

Більш того, в Україні була створена ТОВ, співвласником якої стала ця компанія з Гонконгу. І ця ТОВ отримала від держави 20 млн грн фінансування, на які вона і повинна була розробити цей софт.

У цій історії ще багато цікавих аспектів. Наприклад, один з членів комісії, який приймав інвестиційне рішення, є близьким родичем політика з попереднього уряду, якого ЗМІ звинувачують у дуже схожій схемі в іншій галузі (там, щоправда, був не Гонконг, а інший офшор).

Цікаво тут все у Кабміні. Що не день, то нове відкриття!

Дві прості речі, які я закликаю зробити бізнесменів, у яких є торгівельні точки.

Нещодавно я добрався до улюбленого Smartass позайматись спортом. Справа була ввечері, співробітниці рецепції закривали касу. Аж раптом я побачив, як вони старанно клеять якісь папірці у журнал.

Паперові журнали у мене завжди викликали ідіосинкразію. Особливо у рідному для мене місці.

Виявилося, що кожен вечір у журнали вклеювалися два типи документів — чеки пос-терміналів і Z-звіти з касового апарату.

Почав розбиратися.

По-перше, чеки пос-терміналів. Ми опитали багато бухгалтерів і продавців та виявили, що ці чеки у себе зберігають практично всі торгові точки. Вважається, що вони можуть знадобитися при податкових перевірках.

Ми звернулися в НБУ, податкову службу та міністерство фінансів. Скрізь нам відповіли, що зберігати чеки не потрібно.

За нашою ініціативою податкова дала офіційне роз'яснення: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/408080.html

Другий тип документів, які часто "клеять" магазини — це так звані Z-звіти. Для цього бізнес часто веде Книги обліку розрахункових операцій (КОРО).

Тут, як виявилося, від паперу теж можна позбутися! КОРО треба вести тільки в тому випадку, якщо у вас зламався касовий апарат, але ви хочете все одно провести операцію. Це трапляється вкрай рідко, майже ніколи.

Тому, дорогі бізнесмени, закликаю дати розпорядження по своєму бізнесу перестати зберігати всі ці папірці і, у разі можливості, скасувати реєстрацію КОРО.

Хай краще ваші співробітники концентруються на обслуговуванні клієнтів.

До Кабміну я підозрював, що у державній службі є багато неефективного. Але щоб настільки...

Ми провели аналіз, які звіти готують для Кабміну обладміністрації та КМДА на постійній основі.

Всього їх виявилося 4185 звітів. Раз на місяць або на квартал тисячі держслужбовців по всій країні готують ці нескінченні документи.

Почали розбиратися з кожним звітом окремо. Досліджували, хто користується або хоча б відкриває ці звіти.

Виявилося, що майже 3000 (70%) цих звітів не потрібні. Вони займають купу часу у тих, хто їх готує, але майже завжди просто накопичуються на запилених шафах без всякого сенсу.

Система звітності накопичувалася в нашій країні з 1992 року. Часто ці звіти були не системні, коли про те ж саме звітують всі області, а стихійні. Наприклад, Вінницька ОДА старанно, ще з 1995 року, звітувала щодо простроченої дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічнімі операціямі.

Ми виявили ще одну дивовижну штуку. Близько 10% звітів не потрібні були навіть офіційно. Свого часу їх скасовували, але ніби забували повідомити про це регіони…

Зараз разом з міністерствами та іншими органами влади скасовуємо всю цю безглузду роботу. Частину вже скасували, ще частину скасуємо протягом 2-3 тижнів максимум.

Наші держоргани мають працювати більш ефективно. Працюємо над цим.

Міша Рогальський, мій друг і екс-бізнес-партнер, провів крутий експеримент.

Він розкидав 60 гаманців з грошима та банківською карткою (з пін-кодом) у п‘яти містах України. Після цього він зробив замір, яку кількість гаманців було повернуто, яку — не повернуто, а по якій були спроби зняти гроші в банкоматі.

Моя гіпотеза була, що буде повернуто 80% гаманців. А яка ваша ставка?

Результати експерименту у цьому відео: https://youtu.be/EuHsz5dZuY0

Коли вони говорили про декомунізацію, я не очікував знайти її тут.

Виявляється, у надрах нашої держави працює програмний комплекс з романтичною назвою АСОПД.

Він був введений в експлуатацію у 1995 році, а розроблявся ще в 80-ті роки, тобто ще у РАДЯНСЬКІ часи. Мова C ++, база даних Btrieve.

АСОПД розшифровується, як Автоматизована система обробки пенсійної документації. Пенсії на ньому вже не розраховують, але соціальну допомогу — досі!

Мінсоц (Денис Мацуй, Віталій Музиченко) зараз працює над великим проектом, який дозволить в тому числі позбавитись цієї радянської спадщини.

Ми запустили важливу реформу, яка має зробити державні закупівлі більш прозорими та ефективними.

З цього місяця всі міністерства робитимуть закупівлі палива, паперу, канцелярії та офісного обладнання централізовано.

Що це дозволить:
1. Процес буде більш ефективним. Закупівлі робитимуть менша кількість людей, але більш професійних (бо це буде їхня пряма спеціалізація).

2. Ми впроваджуємо періодичне тестування на поліграфі (в народі, детектор брехні) людей, які приймають рішення щодо закупівель. З мого досвіду у бізнесі, поліграф — дуже дієвий інструмент проти відкатів.

3. Державні органи будуть виступати “єдиним фронтом” у перемовинах з підрядниками. Відповідно, державний бюджет буде економити більше на великих закупівлях.

Що в планах.
- Перевести до кінця року майже всі закупівлі через єдиний центр.
- Приєднати до проєкту не тільки міністерства, але й інші органи виконавчої влади.

Практика централізації закупівель поширена у великих корпораціях. У випадку держави централізація має так саме призвести до того, що закупівлі будуть проходити більш якісно, у бюджеті буде більше заощаджень, а також має знизитись корупція.

Сьогодні ми на Кабміні прийняли постанову, яка стосується одного з моїх улюблених проектів. В моєму персональному списку проектів він входить до топ-20.

Зустрічайте — електронні лікарняні! Над ними ми працювали кілька місяців.

Ідея проста. Замість того, щоб виписувати лікарняні (офіційно, “листки непрацездатності”) на паперових бланках, лікарі будуть це робити через простий веб-інтерфейс із використанням цифрового підпису.

Чому це круто? Відразу кілька причин.

1. Навколо лікарняних відбувається багато шахрайства. Їх можна купити в інтернеті за 200 грн (погугліть). Бізнес та держава витрачають на фейкові лікарняні мільярди гривень на рік.

Тепер, коли вони будуть в електронній формі, підробляти їх без участі лікаря буде неможливо. А лікарям виписувати фейкові листки буде складніше, бо тепер все автоматично фіксується та аналізується у єдиній електронній системі.

2. Громадянам можна буде не відвідувати лікарню окремо, щоб закрити лікарняний. Лікар ставить строк лікарняного за замовченням і він може закриватись без додаткого візиту (візит потрібен, якщо строк інший).

3. Прибираємо зайву бюрократію. Інформація у фонд та до роботодавця передається автоматично, а без довгого колообігу паперових бланків.

4. Можливо, ви пам’ятаєте новину минулого року, як у країні закінчились бланки строгої звітності для цих листків? З новою системою ці бланки не будуть потрібні.

💪🏻 І, нарешті, моя улюблена (вже традиційна) частина. Скільки ця система коштуватиме для держави? Наскільки довго її розробляти? Майже нічого! Бо ми робимо цю систему на базі вже існуючого програмного забезпечення Пенсійного фонду, яким бізнес і так зараз користується.

Дуже люблю такі кейси, коли замість створення нової дорогої ІТ-системи ми швидко адаптуємо те, що вже є, і не ускладнюємо життя ані бізнесу, ані для держави.

Маємо запуститись вже у квітні.

Якщо пройтись центром Києва, то чи не кожна друга будівля — з синіми табличками, тобто належить в тій чи іншій формі держаним органам.

Ми провели аналіз, де розташовані які міністерства та інші центральні органи влади. Виявилось, що у нас купа зайвих площ. Ці площі іноді здаються в суборенду (іноді — неофіційно, за готівку), але частіше просто використовуються неефективно.

Ми ініціюємо проект, який має звільнити цілий квартал з 4-5 будівель у самісенькому центрі Києва. Ці будівлі знаходяться у занедбаному стані і взагалі ріжуть очі посеред нашого красивого міста.

Співробітники, які там працюють, мають підселитися в інші державні будівлі у не менш комфортні умови. А ці будівлі будуть передані у Фонд держмайна та приватизовані на прозорих аукціонах.

Люблю Київ. Так ми зробимо свій невеличкий внесок у його розвиток.

Одним з топ-проектів для мене є боротьба з підробленими ліками.

На цю я тему "забрів" випадково, коли занурився в тему електронної акцизної марки і вивчав, в яких ще групах товарів можна використовувати схожий принцип.

Взагалі, ця тема шокує. Точний обсяг чорного ринку оцінити складно, але один експерт наводив мені у приклад популярний препарат проти раку. За його словами, близько 30% цих ліків продається підробленими. У кращому випадку, пацієнтам, хворим на рак, продають просто крейду…

Як це часто буває, рішення проблеми лежить в області технологій. Причому, що характерно, вже готових технологій (пам'ятаєте, я писав про схему з Гонконгом і 369 млн грн?).

Отже, як це має працювати.

На упаковці з ліками (почнемо, швидше за все, з рецептурних) буде наноситися спеціальний 2D-код. Цей код "активується" під час виробництва і деактивується під час продажу.

Для сканування цього коду аптекам доведеться купити недорогий скануючий пристрій (коштує менше за $100) або скористатися безкоштовним додатком для смартфона.

Що це дозволить.
1. Аптеки не зможуть відпускати підроблені ліки (тобто ліки з підробленим або повторно використаним кодом).
2. Користувачі зможуть перевіряти справжність ліків, час його виробництва та продажу за допомогою смартфону.
3. Система не буде пропускати продаж прострочених ліків.

Чому ми вирішили не повторювати ту ж систему, що для алкоголю — зі штрих-кодом? Тут дві причини.

По-перше, як я писав раніше, є вже готовий софт, який вже розроблено згідно з європейськими регламентами. Нам треба його перевірити та перенести на державні сервери.

По-друге, на відміну від інших торгових точок, аптек не так багато, і домовитися з ними про покупку додаткового пристрою буде нескладно в рамках ліцензії.

Ми домовилися з МОЗ, МЕРТ і ключовими учасниками ринку (Асоціація та інші компанії), що запускаємо пілот для частини брендів і в декількох аптечних мережах протягом 1-2 місяців, а потім до кінця року масштабуємось на всю країну.

Також маємо на увазі лікарні, де підробки трапляються також досить часто.

Як наслідок, українці будуть набагато краще захищені від підроблених ліків. А бюджет, до речі, отримає додаткові кілька мільярдів шляхом детінізації ринку.

Щодо моїх планів.

Більшість проектів, якими я займався, не завершено. А нічого так не болить, як відчуття загубленого часу через незавершені проекти.

Ми будемо обговорювати, у якому форматі я продовжу працювати в уряді. Якщо продовжу.

Я хочу подякувати всім своїм екс-колегам за спільну роботу. Робота була не проста, ми всі робили помилки, але принесли, певен, немало користі для країни.

Всім дуже дякую за підтримку. Не перемикайтесь :)

В цьому пості я коротко описую топ-50 проектів, які вела наша команда у Кабміні.

Загалом десь 50% свого часу я, як міністр Кабміну, витрачав на організаційну “текучку” — проведення засідань уряду, урядових комітетів, нарад, моніторинг завдань та багато іншого. Інші 50% часу — це були Проекти. Власне, заради них свого часу я і пішов у Кабмін.

Нижче — перелік цих проектів. Деякі з них завершено, деякі — у процесі. Майже всі вони мали б запуститися цього року (на довше я намагався не планувати).

Нумерація проектів не свідчить про їхню важливість.

1. Впровадження тотального електронного документообігу.
Зараз у Кабміні працює понад двох десятків розрізнених систем документообігу, але все одно всі потопають у папірцях. До кінця року ми планували впровадити “тотальний” документообіг, позбувшись при цьому геть усіх папірців (за винятком таємних).
Софт ми передали за 1 грн на баланс держави. За іронією, ми завершили тестове впровадження і розпочали масове навчання співробітників рівно в той самий день, коли стало відомо про відставку.

2. Зарплати міністрів та заступників.
Минулого місяця ми впровадили нову систему оплати на політичних посадах. Ми прибрали зоопарк премій та надбавок, залишили лише один тип премії, прив’язаний до KPI. Обмежили згори оклад та премії, прив’язавши їх через коефіцієнт до середньої зарплати в Україні. Таким чином, зарплата міністрів зростатиме (чи падатиме) разом з доходами населення. Більш складну реформу зарплат та кількості ієрархій по всій вертикалі Кабміну ми разом з НАДС планували на травень.

3. Оптимізація чисельності співробітників РДА.
Дуже болісний проект, внаслідок якого ми скоротили ~18500 посад у районних державних адміністраціях. Дуже шкода людей, але держава просто не може дозволити собі мати такий штат держслужбовців.

4. Оптимізація чисельності співробітників Держстату.
Такий саме болісний проект. З огляду на те, що майже усі звіти Держстату подаються в електронній формі, регіональні офіси виявились надлишковими.

5. Скорочення кількості звітів Держстату.
Ми провели аудит того, які звіти подає бізнес до Держстату, та дійшли висновку, що майже 40% можна прибрати зарахунок використання інших даних, які і так є у держави. Це досить складний проект, бо по кожному звіту іде окрема організаційна та математична робота. Сподіваюсь, що протягом 2-3 місяців всі надлишкові звіти будуть скасовані. Деякі вже скасували.

6. Оцінка чисельності населення України.
Оцінка, яку ми зробили трьома різними методами. Дуже складний для мене проект. Не лише тому, що ми витратили на нього багато часу, але й тому, що навколо нього розгорівся несподіваний для мене міні-скандал. Хочу звернути увагу, що нашу методологію не критикували навіть соціологи, з якими в мене тривала дискусія щодо доцільності проведення дорогого перепису населення.

7. Новий регламент Кабміну.
Минулого тижня ми прийняли новий регламент Кабміну — процедуру, за якою Кабмін приймає нормативно-правові акти. Має набрати чинності з липня. Дуже важлива реформа, яка має призвести до того, що рішення Кабміну будуть більш якісними та інклюзивними (з більшим залученням заінтересованих сторін). Проект робили разом з Христиною Файчак, Романом Кобцем та іншими.

8. Впровадження електронного погодження нормативно-правових актів.
Це підпроект проекту “тотального документообігу”, але я його виокремлюю, бо вважаю його дуже важливим. Завжди затвердження актів Кабміну (законопроектів, постанов тощо) було на папері. Це призводило до того, що процес був не тільки не ефективним, але непрозорим і іноді корумпованим. Акти могли застрягати на тижні та місяці, іноді не випадково. Ми майже завершили провадження всього бізнес-процесу в електронній формі (ви навіть не уявляєте, наскільки він складний), мали його запустити протягом березня. В ідеалі я хотів би завдяки цьому публікувати інформацію про статус кожного з актів онлайн на сайті Кабміну — дуже важлива інформація для громадянського суспільства.

9. Дашборд та моніторинг KPI міністерств.
Складний проект, яки мали впровадити до кінця цього року — навчитися міряти ефективність міністерств за конкретними індикаторами та виводити їх на публічний дашборд.

10. KPI та рейтингування ОДА
Збалансовані рейтинги — чудовий управлінський інструмент для керування регіональними підрозділами. Чудово працює у бізнесі, так само має працювати і у державних органах. Перший рейтинг маємо опублікувати у березні.

11. Реорганізація у міністерствах
В рамках реформи держслужби ми розпочали реорганізацію міністерств шляхом створення підрозділів, які формують політики. Мета — відокремлення формування політики від її реалізації, створення спеціальних підрозділів (т. зв. директоратів) навколо цілей уряду, а також пласка структура.

12. Електронна система контролю виконання завдань
Цей проект я запланував на друге півріччя — створення єдиної системи моніторингу завдань по всій виконавчій владі. Зараз для моніторингу використовується зоопарк систем (хоча найбільш популярні все одно таблички ексель). Треба звести їх у єдину систему та автоматизувати контроль та ескалації.

13. Централізація кадрових служб.
Зараз у кожному органі влади існує окрема кадрова служба. Наша мета на цей рік полягала у тому, щоб оцифрувати всі кадрові бізнес-процеси (зараз тут усюди папірці), а потім завдяки цьому звести все у єдину організацію. Це б призвело до колосального підвищення ефективності. Пілот мав бути запущений вже цього місяця.

14. Централізація бухгалтерії.
Те ж саме, що з кадровою службою. Необхідно замінити зоопарк бухгалтерських систем на єдину, а також спробувати централізувати.

15. Централізація вхідної та вихідної кореспонденції
Органи влади одержують та відправляють сотні тисяч листів. Оцифровка та централізація цього процесу призвела б не тільки до економії, але й до більш якісного сервісу для громадян та зменшення навантаження на державних службовців, які до 20% свого робочого часу витрачають на листування.

16. Єдиний кол-центр.
На цей проект мені вдалося вмовити піти з бізнесу мою екс-колегу Юлю Гусєву, одного з найкращих спеціалістів у побудові кол-центрів. Лише у Кабміні працює понад 50 кол-центрів, які ми мали цього року об’єднати та вивести їхній рівень на принципово новий рівень.

17. Впровадження спілкування з держорганами через месенжери.
Месенджери — це дешевше та зручніше, ніж кол-центр і тим більше листування. Ми запустили чат для додатка “Дія” та ще кількох міністерств, а до кінця року мали запустити його для всіх. Мета — зробити спілкування з службою підтримки таким саме зручним, як у монобанку.

18. Боротьба з тіньовим алкоголем.
На базі секретаріату КМУ проводилась координація різних відомств по боротьбі з тіньовими ринками, зокрема з тіньовим ринком алкоголю. Я нещодавно публікував графік з красивим стрибком від акцизного податку за лікеро-горілчані вироби.

19. Електронна акцизна марка.
Разом з колегами з інших міністерств ми працювали над впровадженням електронної системи, яка дозволить відстежувати реалізацію алкоголю. Замість довгого та коштовного впровадження окремої системи ми знайшли елегантне рішення, як запустити все швидко та майже безкоштовно. У травні мав розпочатись пілот.

20. Боротьба з підробленими ліками. Схема з Гонконгом.
Запуск електронної системи з метою очищення ринку від підробок. Тут ми виявили, що електронна система була створена гравцями ринку ще минулого року, але через дивну “схему с Гонконгом” (писав раніше) проект не запускався. Зараз терміново робимо аудит софту та запускаємо пілот.

21. Інтеграція реєстрів землі, речових прав та податкової.
Ми почали проект з інтеграції трьох складних систем — реєстру землі, реєстру речових прав та даних податкової. Мета — автоматизувати та, відповідно, значно збільшити ефективність процесу збору податків на землю. Ідеальна картинка: громадянин отримує податковий інвойс та сплачує його у пару кліків (власне, стосується не лише податку на землю, а й інших).

22. Ортофотозйомка — створення нової карти України.
За дорученням прем’єра ми разом з колегами з Геокадастру, Держспецзв’язком та іншими органами працювали над проектом по фотозйомці території України у високій якості (30 см). Дуже складний проект з огляду на кількість режимних об’єктів (взаємодія з силовиками) та багатьма іншими особливостями.

23. Скорочення бюрократії для громадян у Пенсійному фонді.
Разом з колегами з ПФУ ми запустили дослідження та виявили, що майже всіх довідок (під мільйон на місяць), які громадяни замовляють у Пенсійному фонді, можна позбутись — шляхом електронної взаємодії (яка часто вже була, але чомусь нею не користувались) та зміни до деяких нормативних актів. Думаю, вже цього року змогли б скоротити на 80%.

24. Електронні лікарняні.
Ми знайшли спосіб, як запустити цей “вічний” проект досить швидко — на базі того ж Пенсійного фонду. Мета — більше зручності для громадян, бізнесу та лікарів, а також менше підроблених лікарняних, які зараз можна купити в Інтернеті за 200 грн.

25. Оптимізація нерухомості міністерств.
Ми провели аналіз та виявили купу неефективності у нерухомості, яку використовують міністерства. Одним з показових проектів мав стати великий переїзд та приватизація цілого кварталу занедбаних будівель у центрі Києва.

26. Спрощення кадрової бухгалтерії.
У березні мало відбутись кардинальне спрощення особистої картки держслужбовця, скасування древніх журналів обліку робочого часу та деякі інші спрощення.

27. Спрощення процедур для іноземців — більше туризму та інвестицій.
Ми мали прибрати дурну процедуру, на яку завжди скаржились іноземці з країн зі спрощеним візовим режимом. Зараз, щоб лишитись більше, ніж на 90 днів, вони мають окремо виїжджати закордон. Також ми маємо бюрократично спростити отримання посвідки на тимчасове перебування.

28. Спрощення процедур для українців на окупованих територіях.
Разом з Офісом Президента на базі урядового кол-центру ми мали запустити спрощення деяких адмінпроцедур для українців, що лишились на окупованих територіях.

29. Електронні нотаріальні довіреності.
Разом з Мін’юстом підготували концепт та правку у закон, яка дозволить швидко та безкоштовно запустити електронні довіреності нотаріусів. Це і зручніше (їх можна буде передавати не поштою, а просто емейлом чи мессенжером), і безпечніше (бо цифровий документ важче підробити, ніж нотаріальний бланк).

30. Запуск лінії 112.
Надзвичайно складний, але дуже важливий проект зі створення єдиної лінії 112, яка має об’єднувати 101, 102, 103 та 104 в рамках єдиної платформи та єдиного бізнес-процесу. Разом з МВС та МОЗ.

31. Запуск гарячої лінії з протидії домашньому насиллю
Важливий соціальний проект, що було запущено за сприянням Олени Зеленської. Завдяки єдиній платформі запустили його дуже швидко та без значних додаткових витрат. Разом з Мінсоц.

32. Скорочення звітності для ОДА.
Чи не більшу частину свого часу співробітники Обладміністрацій та КМДА витрачають на різноманітну звітність (біля 4000 типів звітів!). Ми провели аудит та виявили, що 80% цих звітів не потрібні. Цього місяця маємо скасувати.

33. Збільшення доступності посольств та візових центрів.
Також був на виході проект — створення єдиного бек-офісу, який мав розвантажити наших співробітників візових центрів та консулів закордоном. За рахунок цього ми мали б підвищити якість та зменшити черги для українців закордоном.

34. Новий закон про Кабмін.
Цього року ми працювали над новим законом про КМУ, який мав би зробити нашу роботу більш ефективною.

35. Централізація закупівель та поліграф.
Разом з МЕРТ ми запустили пілот з централізації закупівель (почали з палива, канцтоварів та деяких інших позицій). Закупівлі будуть робитись професіоналами на базі Prozorro, мають призвести до зменшення видатків та меншої корупції.

36. Скорочення корупції при операціях з землею не сільгосподарського призначення.
На відміну від сільгосп земель, ринок землі не сільгосподарського призначення в нас давно є, але він працює дуже погано. Бо тут суцільна корупція та бюрократичне пекло. В нас є ряд ініціатив, як зробити його більш ефективним.

37. Переведення публікації законів та актів в електронну форму.
Ще один закон, який застряг у пробці в Раді. Маємо зробити так, щоб акти набирали чинність після публікації в Інтернеті, а не паперовими газетами (Урядовий кур’єр та Голос України). До речі, накладання електронної печатки на тексти актів на сайті Кабміну ми розпочали минулого тижня (щоб тексти не можна було замінити заднім числом).

38. Закон про персональні дані.
Ще один закон у пробці. Має зробити роботу з персональними даними українців більш прозорою та логічною та привести у відповідність з Європейським законодавством. Приємним бонусом буде позбавлення всюдисущої заяви на згоду на обробку персональних даних, яка нікого не захищає, але збільшує бюрократію.

39. Трудова книжка стане необов’язковою.
Позбуваємось радянської спадщини — трудові книжки не будуть обов’язковими. Бо з 2001 року і так у держави всі дані про стаж є в електронній формі. Спрощення для громадян (ви коли-небудь губили трудову книжку?), і для бізнесу (штрафи від Держпраці за неправильне зберігання книжок у сейфах).

40. Приєднання до електромереж (рейтинг Doing Business).
В Україні є проблема, яка серйозно стримує розвиток бізнесу — приєднання до електромереж монополістів. Часто це вкрай довгий та корумпований процес. Ми розпочали з Міненерго та Геокадастром проект, який би зробив це приєднання більш ефективним та дозволив би різко піднятися Україні у рейтингу Doing Business.

41. Скасування книги обліку для ФОПів.
Зроблено відповідну правку у законі, який прийнято у першому читанні. Знову ж таки, чекаємо, коли мине пробка у Раді.

42. Спрощення для бізнесу — чеки пос-терміналів.
На наше прохання Податкова дала офіційне роз’яснення, що підприємцям не треба підклеювати та зберігати чеки пос-терміналів. Окрім цього, в нас є плани, як взагалі скоротити друк цих безкінечних чеків.

43. Позбутися зарплатного рабства.
Шляхом спрощення для бухгалтерів роботи з зарплатною відомістю ми сподіваємось позбутись т. зв. зарплатного рабства — коли людина не може вільно обирати банк, через який отримує зарплату. Разом з мінфіном та НБУ.

44. Сервіс check.gov.ua.
Завдяки цьому сервісу державні органи більше не повинні вимагати паперові квитанції про сплату. Поки що до сервісу приєдналися лише три банки (ПриватБанк, монобанк та А-Банк). Якщо державний орган таки змушує надавати квитанцію (а тим більше платити через місцевий банк з величезною комісією) — подавайте сигнал на гарячу лінію 1545.

45. Спрощення для бізнесу спілкування з військкоматами.
Зараз компанії витрачають дуже багато ресурсів на листування з військкоматами (звісно, у паперовій формі). Ми мали цього року запустити елегантне рішення, яке це спростить та оцифрує.

46. Боротьба з рейдерством — iGov, Двофакторна авторизація, Opendatabot.
Звісно, головна заслуга у боротьбі з рейдерством — за командою Мін’юсту. Але ми свій внесок також зробили. Зокрема запустили подачу скарг через iGov (дуже важливо, щоб власність поверталась за рішенням антирейдерської комісії моментально, а не тижнями, як раніше), запустили двофакторну авторизацію для реєстраторів (захист від хакерів), зробили апдейти сервісів на кшталт Opendatabot майже без затримки, щоб жертви могли оперативно отримувати інформацію.

47. БТІ — взаємодія з нотаріусами та взагалі оцифровка
В Україні досі багато інформації про володіння нерухомості зберігається у паперовій формі (у БТІ). Це призводить і до шахрайства, і до зайвої бюрократії. Ми як мінімум маємо перевести в електронну форму взаємодію нотаріусів з БТІ (свого часу ми це зробили у Дніпрі на iGov, також це вже працює у Києві). Як максимум — оцифрувати ці реєстри.

48. Скоромовки з номером ліцензії у кінці радіороликів.
Дрібниця, але приємно. Прибрали скоромовки з зачитуванням номеру ліцензії у кінці радіореклами, які всіх дратували.

49. Перезапустили Урядовий кол-центр.
Шляхом впровадження правильних технологій та принципів з бізнесу (зокрема, система мотивації операторів) підвищили service level та зменшили кількість запитів, які йшли на інших державних службовців.

50. Заборонили виплати зарплат та відрядних службовцям готівкою.
Готівка — це непрозоро і неефективно. Лише на банківські комісії через готівку органи виконавчої влади витрачали близько 60 млн грн на рік.

Я хочу подякувати всій нашій команді та всім колегам з інших міністерств та інших органів влади за спільну роботу над цими крутими проектами.

До речі, цікавий спогад у тему.

Кілька місяців тому ми подавали у Раду законопроект про підвищення якості роботи державних службовців. Окрім усього іншого, в ньому пропонувалось в екстрених випадках дозволити Кабміну проводити свої засідання (і, відповідно, приймати урядові рішення) дистанційно.

Ту норму я запропонував без думки про карантин, звісно. Просто хотів таким чином полегшити логістику засідань уряду.

На жаль, тоді депутати цю норму забракували, і закон було проголосовано без неї. Але наскільки б ця правка виявилась доречною зараз, погодьтеся.

Про податкову реформу і кризу, як вікно можливостей.

Україні конче потрібна податкова реформа. Реформа, яка спростить адміністрування податків і знизить тиск податкової. Реформа, яка стимулюватиме бізнес до інвестицій і детінізації. Реформа, яка має призвести до зростання ВВП.

Я є прихильником серйозної податкової реформи. Але я можу зрозуміти тих, хто боїться на неї зважитися. Мовляв, податки знижуються відразу, а зростання економіки — з відкладеним ефектом. Як бути?

І ось, на сцені з'являється коронавірус.

Країни по всьому світу вживають безпрецедентні заходи з підтримки бізнесу. Україна (не дуже рішуче) почала рухатися в цьому ж напрямку.

Так давайте зробимо це не разовою акцією?

Хочеш не хочеш, Україні доведеться, нарешті, почати менш консервативну монетарну політику і насичувати економіку грошима. Можливо, нам вдасться отримати міжнародну допомогу. І направляти всі можливі ресурси на запуск економіки. Бажано, не сировинної.

Ну, наприклад. Введення замість податку на прибуток податку на виведений капітал. Це призведе до зростання інвестицій, здешевлення адміністрування, зменшення тиску... Але плани з його впровадження завжди розбивалися о страх отримати недобір до бюджету близько 50 млрд грн.

Або, скажімо, скасування ПДВ на капітальні інвестиції (досвід Туреччини). Або... Варіантів, як стимулювати бізнес, можна придумати купу (а краще підгледіти в інших країнах).

Сміливу податкову реформу проводити в цьому році потрібно в будь-якому випадку. І криза тут може виступити каталізатором. Потрібно цим скористатися.

Ділюся з вами дивним відкриттям. Особливо актуально в контексті коронавірусу.

Ще 8 років тому витрати на медицину в нашому державному бюджеті перевищували витрати на держапарат (або, простіше, "витрати на чиновників"). Але в останні роки вони помінялися місцями.

Візьмемо для порівняння 2011 і 2019 роки. Вони між собою схожі тим, що видаткова частина бюджету в ці роки була приблизно однакова — $52 млрд і $53 млрд відповідно (для зручності всі суми приведено до доларів через середній курс НБУ відповідного року).

В обидва ці роки на державні функції виділялося близько 11% бюджету ($ 5.7 млрд).

А ось на медицину витрати впали з 12% до 9% (з $ 6.1 млрд до $ 5 млрд). Виходить, за ці роки видатки на медицину впали майже на 20%.

На всяк випадок уточню, що мова йде про зведений бюджет (загальнодержавний і місцеві).

p.s. Нагадаю, в кінці минулого року ми пішли на болісне скорочення кількості держслужбовців майже на 20.000 посад.

Красивий графік, який ілюструє динаміку за цими та іншими витратами за останні 13 років. Тут витрати на держапарат лежать в статті "Загальнодержавні Функції". У бюджеті це рядки з 0110 по 0133.