Ну що ж, друзі, ми повертаємося до теми таких нечистих створінь як потерчата.
Отож, ми з'ясували, що згідно з переказами, потерчата живуть переважно по озерах або болотах (іноді це можуть бути й кладовища, перехрестя доріг або які інші місцини з не надто приємною атмосферою). Найчастіше вони забавляються тим, що ходять з каганцями, блимаючи вогниками, і тим самим заманюють подорожніх в болото. Тут відчувається неабиякий зв'язок з блукаючими вогниками (блудничками), правда?
Стосовно звичаїв, пов'язаних із померлими дітьми, також є чимало цікавих фактів. Нехрещену дитину ховати на кладовищі було заборонено (це вважалося страшним гріхом), тому найчастіше це робили або десь за територією цвинтаря, або на перехресті. У давнину їх ховали в самому житлі: під порогом або ближче до печі. Такий звичай можна пояснити тим, що дуже давно саме біля печі хоронили померлих родичів. Тому кожна мати, яка ховала там дитя, сподівалася, що ним опікуватимуться предки, які не віддадуть його нечистій силі. Поховання ж під порогом або під перелазом у народі пояснювали тим, що, переступаючи це місце, люди щоразу «творили ногами» хрест, перехрещували потерчатко.
Тих дітей, що народились неживими, закопували й під «верхом», де закривали в сінях «бовдур» — пічну трубу. Це робили з тієї причини, що саме димар вважався воротами в потойбіччя. З тієї ж таки причини існував звичай зазирати в піч після похорону когось із хатніх родичів, щоб позбутися страху, спричиненого померлими.
Окрім як поза кладовищем та під порогом, існував звичай ховати потерчат і під деревами. Дерево на могилі в уявленнях людей являє собою світове дерево, яке поєднує світ живих та мертвих. З троїцького обряду «завивати вінки» на Чернігівщині можна зрозуміти, що звичай ховати потерчат під деревами був доволі поширеним.
На Волині до потерчат ставилися обережно. Тут вважали поганою прикметою, коли раптом виявиться, що хату побудовано на місці, де колись закопали померлих дітей. Мовляв, їхні душі весь час літатимуть довкола та проситимуть хрещення. А хто почує їхній голос, має кинути все, що тримав на ту мить у руках.
#укр_міф #букбанда #tatiakoviz #потерчата #міфологія #нечистасила #українськаміфологія
Отож, ми з'ясували, що згідно з переказами, потерчата живуть переважно по озерах або болотах (іноді це можуть бути й кладовища, перехрестя доріг або які інші місцини з не надто приємною атмосферою). Найчастіше вони забавляються тим, що ходять з каганцями, блимаючи вогниками, і тим самим заманюють подорожніх в болото. Тут відчувається неабиякий зв'язок з блукаючими вогниками (блудничками), правда?
Стосовно звичаїв, пов'язаних із померлими дітьми, також є чимало цікавих фактів. Нехрещену дитину ховати на кладовищі було заборонено (це вважалося страшним гріхом), тому найчастіше це робили або десь за територією цвинтаря, або на перехресті. У давнину їх ховали в самому житлі: під порогом або ближче до печі. Такий звичай можна пояснити тим, що дуже давно саме біля печі хоронили померлих родичів. Тому кожна мати, яка ховала там дитя, сподівалася, що ним опікуватимуться предки, які не віддадуть його нечистій силі. Поховання ж під порогом або під перелазом у народі пояснювали тим, що, переступаючи це місце, люди щоразу «творили ногами» хрест, перехрещували потерчатко.
Тих дітей, що народились неживими, закопували й під «верхом», де закривали в сінях «бовдур» — пічну трубу. Це робили з тієї причини, що саме димар вважався воротами в потойбіччя. З тієї ж таки причини існував звичай зазирати в піч після похорону когось із хатніх родичів, щоб позбутися страху, спричиненого померлими.
Окрім як поза кладовищем та під порогом, існував звичай ховати потерчат і під деревами. Дерево на могилі в уявленнях людей являє собою світове дерево, яке поєднує світ живих та мертвих. З троїцького обряду «завивати вінки» на Чернігівщині можна зрозуміти, що звичай ховати потерчат під деревами був доволі поширеним.
На Волині до потерчат ставилися обережно. Тут вважали поганою прикметою, коли раптом виявиться, що хату побудовано на місці, де колись закопали померлих дітей. Мовляв, їхні душі весь час літатимуть довкола та проситимуть хрещення. А хто почує їхній голос, має кинути все, що тримав на ту мить у руках.
#укр_міф #букбанда #tatiakoviz #потерчата #міфологія #нечистасила #українськаміфологія
Тук-тук, бандити! Новенька аудіокнига вже на YouTube! Сьогодні слухаємо:
Дар'я Гребельник - Дотик
В далекому майбутньому, люди живуть в Оазах, розвинених техногенних містах. Завдяки технології імплантів, вони мають ідеальні тіла, а завдяки тактильним оболонкам, можуть повністю контролювати інтимну близькість, що робить її досконалою. Та чи всім достатньо такої досконалості?
https://youtu.be/SH5nI6si9kg
Дар'я Гребельник - Дотик
В далекому майбутньому, люди живуть в Оазах, розвинених техногенних містах. Завдяки технології імплантів, вони мають ідеальні тіла, а завдяки тактильним оболонкам, можуть повністю контролювати інтимну близькість, що робить її досконалою. Та чи всім достатньо такої досконалості?
https://youtu.be/SH5nI6si9kg
YouTube
Дотик (аудіокнига) | Дар'я Гребельник
Дар'я Гребельник - Дотик
Читають: Ян Браз, Леся Яцута
Відео: Айя Нея
В далекому майбутньому, люди живуть в Оазах, розвинених техногенних містах. Завдяки технології імплантів, вони мають ідеальні тіла, а завдяки тактильним оболонкам, можуть повністю контролювати…
Читають: Ян Браз, Леся Яцута
Відео: Айя Нея
В далекому майбутньому, люди живуть в Оазах, розвинених техногенних містах. Завдяки технології імплантів, вони мають ідеальні тіла, а завдяки тактильним оболонкам, можуть повністю контролювати…
Forwarded from ULC - Litcentr
По 22 травня триває прийом творів на дванадцятий поетичний конкурс «Чатує в століттях Чернеча Гора».
Русалки. Ну хто не знає про русалок? Образ дівчини з риб'ячим хвостом замість ніг є шалено популярним у наш час.
Русалки - це істоти як правило жіночої статі (хоча, дуже рідко, та все ж зустрічалися чоловічої), духи померлих. Про те, яким саме чином можна було стати русалкою, на території України є багато вірувань. Наприклад, русалками ставали померлі на Троєцькому тижні, померлі нехрещеними діти, померлі до весілля засватані дівчата, утоплениці. Іноді умовами перетворення на русалку слугували народження, одруження чи смерть на Трійцю.
В холодну пору року вони живуть у водоймах, а коли стає тепло - переходять у поля, луги та ліси. З цього вірування можна зробити висновок, що таке знайоме нам уявлення про русалок як дівчат з риб'ячими хвостами не цілком вірне, якщо мова йде про українську та слов'янську в цілому міфології. Наші рідні русалки мають ноги та можуть спокійно пересуватися сушею.
Казали, що побачити їх можна лиш здалеку у вигляді тіней, а слідів вони не лишають. Також їх уявляли з незвичним кольором шкіри - блакитним, синіи, або іншим темним кольором. В деяких повір'ях цим істотам приписували здібність перекидатись на тварин.
Образ русалок неоднозначний. Загалом в давнину їх більше ототожнювали все-таки зі світлими силами. Вони могли спілкуватися із своїми родичами, говорячи їм якісь перестороги, часто римами. Зустріч з русалкою в українців зазвичай вважалася доброю ознакою чи свідчила про високі моральні якості людини, безгрішність. Тому здатність бачити русалок приписувалася малим дітям, «достойним» людям.
Залежно від території русалок ототожнювали то з янголами, то, навпаки, з нечистою силою. Так, на Поліссі русалок зближували з відьмами, вони начебто лякають людей, псують посіви і шкодять худобі. Захиститися від таких русалок можна було травами, зібраними на Троєцькому тижні, хрестиком або вколовши її. Місцями вірили, що русалки люблять загадувати загадки подорожнім і якщо раптом той не відгадає, то вони можуть залоскотати його до смерті. Ще відоме таке явище як "навське весілля", коли поруч з русалками невідомо звідки лунає музика, чутно сміх, регіт, плескання в долоні.
Отже, підбиваючи підсумки, потрібно сказати, що русалки з української міфології - не те саме, що ундіни і морські діви з фольклору народів Європи, хоча схожість між ними є чимала. А також варто розрізняти русалок в українській та сусідній російській міфології. В останні ці істоти куди частіше виступають негативними образами, закидують людей камінням, залоскочують до смерті, зваблюють і топлять юнаків. В наших віруваннях русалок набагато частіше асоціюють з добрими істотами.
#укр_міф #букбанда #tatiakoviz #русалка #русалки #міфологія #нечистасила #українськаміфологія
Русалки - це істоти як правило жіночої статі (хоча, дуже рідко, та все ж зустрічалися чоловічої), духи померлих. Про те, яким саме чином можна було стати русалкою, на території України є багато вірувань. Наприклад, русалками ставали померлі на Троєцькому тижні, померлі нехрещеними діти, померлі до весілля засватані дівчата, утоплениці. Іноді умовами перетворення на русалку слугували народження, одруження чи смерть на Трійцю.
В холодну пору року вони живуть у водоймах, а коли стає тепло - переходять у поля, луги та ліси. З цього вірування можна зробити висновок, що таке знайоме нам уявлення про русалок як дівчат з риб'ячими хвостами не цілком вірне, якщо мова йде про українську та слов'янську в цілому міфології. Наші рідні русалки мають ноги та можуть спокійно пересуватися сушею.
Казали, що побачити їх можна лиш здалеку у вигляді тіней, а слідів вони не лишають. Також їх уявляли з незвичним кольором шкіри - блакитним, синіи, або іншим темним кольором. В деяких повір'ях цим істотам приписували здібність перекидатись на тварин.
Образ русалок неоднозначний. Загалом в давнину їх більше ототожнювали все-таки зі світлими силами. Вони могли спілкуватися із своїми родичами, говорячи їм якісь перестороги, часто римами. Зустріч з русалкою в українців зазвичай вважалася доброю ознакою чи свідчила про високі моральні якості людини, безгрішність. Тому здатність бачити русалок приписувалася малим дітям, «достойним» людям.
Залежно від території русалок ототожнювали то з янголами, то, навпаки, з нечистою силою. Так, на Поліссі русалок зближували з відьмами, вони начебто лякають людей, псують посіви і шкодять худобі. Захиститися від таких русалок можна було травами, зібраними на Троєцькому тижні, хрестиком або вколовши її. Місцями вірили, що русалки люблять загадувати загадки подорожнім і якщо раптом той не відгадає, то вони можуть залоскотати його до смерті. Ще відоме таке явище як "навське весілля", коли поруч з русалками невідомо звідки лунає музика, чутно сміх, регіт, плескання в долоні.
Отже, підбиваючи підсумки, потрібно сказати, що русалки з української міфології - не те саме, що ундіни і морські діви з фольклору народів Європи, хоча схожість між ними є чимала. А також варто розрізняти русалок в українській та сусідній російській міфології. В останні ці істоти куди частіше виступають негативними образами, закидують людей камінням, залоскочують до смерті, зваблюють і топлять юнаків. В наших віруваннях русалок набагато частіше асоціюють з добрими істотами.
#укр_міф #букбанда #tatiakoviz #русалка #русалки #міфологія #нечистасила #українськаміфологія
Наші щирі вітаннячка, друзі! Ми сподіваємося, ви чекали на чергову порцію чортівні. Бо сьогодні мова піде саме про чортів.
Чорт — це відомий персонаж слов'янської міфології, злий дух або персоніфікація узагальненої нечистої сили. З приходом християнства асоційований з Сатаною або його демонами. Традиційний образ чорта — це людиноподібна волохата істота з рогами і тваринними ногами, зазвичай — козлиними. В культурі українців образ чорта здобув низку автентичних рис.
Виділимо кілька цікавих фактів про цю нечисту силу.
▪️чорт має безліч уособлень, може по-різному виглядати й має надзвичайно багато імен. Біс; сатана, диявол, дідько, лихий, нечистий, нечиста сила, люципер, куцак, куций, лукавий, безп'ятко, антипко, анциболот, анцибол, анциболотник, арідник, враг, ідоляка, пекельник, болботник, водяник, лісовик, домовик, мара, хмарник, гемон — аж настільки по різному люди називали і далі називають цих створінь.
▪️в українській міфології часто є суттєва різниця між йменнями. Наприклад, чорт і дідько — живуть в людські оселі і біля неї, а біс — в лісі.
▪️наш народ такий вигадливий, що крім усього іншого міг приписувати чортам те, що вони можуть мати пташині крила та несуть яйця.
▪️чортом можна назвати ледь не будь-яких духів із слов'янської міфології. Це сталося через змішування язичницьких та християнських вірувань, коли усяких істот (лісовиків, наприклад, водяних) стали вважати колишніми янголами, яких Бог скинув з небес разом з Сатаною.
▪️з чортом можливо украсти угоду, і ті дуже уважно слідкують, щоб її умови виконувались. Суворо карають того, хто порушив умови.
▪️чорт виступає одним з головних персонажів українського вертепу.
▪️часто єдиний Чорт виступав співтворцем світу разом з Богом. Він або існував, як і Бог, вічно, або був Його янголом.
чорти мають здатність наганяти негоду, сильні вітри і хуртовини. Вихори, до речі, вважаються танцями чортів.
▪️ особливо небезпечним часом, коли чорти мають особливу силу, вважався період від полуночі до перших півнів, іноді — полудень.
▪️Також чорти були особливо небезпечні на святки й переддень Івана Купала.
Ну що, друзі, знаєте якісь повір'я, перекази, може життєві історії, пов'язані із чортами? Діліться з нами, всім буде цікаво!
Чорт — це відомий персонаж слов'янської міфології, злий дух або персоніфікація узагальненої нечистої сили. З приходом християнства асоційований з Сатаною або його демонами. Традиційний образ чорта — це людиноподібна волохата істота з рогами і тваринними ногами, зазвичай — козлиними. В культурі українців образ чорта здобув низку автентичних рис.
Виділимо кілька цікавих фактів про цю нечисту силу.
▪️чорт має безліч уособлень, може по-різному виглядати й має надзвичайно багато імен. Біс; сатана, диявол, дідько, лихий, нечистий, нечиста сила, люципер, куцак, куций, лукавий, безп'ятко, антипко, анциболот, анцибол, анциболотник, арідник, враг, ідоляка, пекельник, болботник, водяник, лісовик, домовик, мара, хмарник, гемон — аж настільки по різному люди називали і далі називають цих створінь.
▪️в українській міфології часто є суттєва різниця між йменнями. Наприклад, чорт і дідько — живуть в людські оселі і біля неї, а біс — в лісі.
▪️наш народ такий вигадливий, що крім усього іншого міг приписувати чортам те, що вони можуть мати пташині крила та несуть яйця.
▪️чортом можна назвати ледь не будь-яких духів із слов'янської міфології. Це сталося через змішування язичницьких та християнських вірувань, коли усяких істот (лісовиків, наприклад, водяних) стали вважати колишніми янголами, яких Бог скинув з небес разом з Сатаною.
▪️з чортом можливо украсти угоду, і ті дуже уважно слідкують, щоб її умови виконувались. Суворо карають того, хто порушив умови.
▪️чорт виступає одним з головних персонажів українського вертепу.
▪️часто єдиний Чорт виступав співтворцем світу разом з Богом. Він або існував, як і Бог, вічно, або був Його янголом.
чорти мають здатність наганяти негоду, сильні вітри і хуртовини. Вихори, до речі, вважаються танцями чортів.
▪️ особливо небезпечним часом, коли чорти мають особливу силу, вважався період від полуночі до перших півнів, іноді — полудень.
▪️Також чорти були особливо небезпечні на святки й переддень Івана Купала.
Ну що, друзі, знаєте якісь повір'я, перекази, може життєві історії, пов'язані із чортами? Діліться з нами, всім буде цікаво!
Forwarded from ULC - Litcentr
По 30 травня триває прийом творів на Літературний Конкурс української містики, що пов’язана з українською міфологією.
«А кума за тата» - що на древній лемурійській означає «Привіти, не чекали?»
Монсье Комент радить
https://www.instagram.com/p/CPc6M84n_ae/?utm_medium=copy_link
Монсье Комент радить
https://www.instagram.com/p/CPc6M84n_ae/?utm_medium=copy_link
Forwarded from ULC - Litcentr
Мала академія наук України запрошує молодь віком до 21 року переосмислити творчість та життєвий шлях письменниці, рефлексувати і створювати свої проєкти про Лесю Українку.
Конкурс науково-фантастичних оповідань «Планета загиблих зорельотів» розпочнеться 9 червня і триватиме до 9 вересня. Він проводиться в пам'ять Олексія Кацая, письменника з Кременчука, який чимало зробив для розвитку української фантастики у 90-2000-х.
Приймаються нові твори обсягом до 40 тис. знаків з пробілами, він одного автора не більше двох. Зверніть увагу, що конкурс - саме науково-фантастичний, це матиме значення під час роботи журі.
http://stos.com.ua
Приймаються нові твори обсягом до 40 тис. знаків з пробілами, він одного автора не більше двох. Зверніть увагу, що конкурс - саме науково-фантастичний, це матиме значення під час роботи журі.
http://stos.com.ua
stos.com.ua
Стос
Літературно-художній журнал Стос
Forwarded from ULC - Litcentr
1 червня 2021 року стартує прийом творів на Всеукраїнський літературний конкурс для людей з інвалідністю «Поетичний рушник» – 2021.
Номінації: «Поезія для дітей», «Інтимна лірика», «Мій рідний край», «Рондель», «Присвяти», «Поетична хвиля», «Проба пера».
Номінації: «Поезія для дітей», «Інтимна лірика», «Мій рідний край», «Рондель», «Присвяти», «Поетична хвиля», «Проба пера».
Forwarded from ULC - Litcentr
Триває реєстрація на заходи Семінару Творчої Молоді видавництва «Смолоскип», що проходитиме онлайн з 8 по 12 червня 2021 року.
Якщо книгу напише програма, то кому належать авторські права ?👀
Зараз існує безліч генераторів сюжетів, рендомайзерів й іншого софту: що теоретично мають полегшити життя творчим людям.
А що, як автор справді скористується сюжетним рендомайзером, і напише за ним книгу? А тоді ще й її опублікує під власним іменем?
За міжнародною практикою схоже питання, щодо виступів голограм й віртуальних співаків (програма, що виконує об'єкт чужого авторського права) - то виконання належить компаніям розробникам програм.
Зовсім інше питання, що такі рандомайзери нічого не створюють з порожнечі. Вони лише міксують уривки чужих сюжетів, часто навіть з порушеннями авторських прав. Тому, логічно, що вкрадені фрази з чужої книги належать первинному автору, а не програмісту.
Однак, якщо ви скористувавшись рендомайзером, позичите лише ідею (виключно ідею, можливо ще переробивши структуру) й творчо доопрацюєте - така робота вже належатиме виключно вам. Це вважатиметься достатнім творчим доробком.
Зараз існує безліч генераторів сюжетів, рендомайзерів й іншого софту: що теоретично мають полегшити життя творчим людям.
А що, як автор справді скористується сюжетним рендомайзером, і напише за ним книгу? А тоді ще й її опублікує під власним іменем?
За міжнародною практикою схоже питання, щодо виступів голограм й віртуальних співаків (програма, що виконує об'єкт чужого авторського права) - то виконання належить компаніям розробникам програм.
Зовсім інше питання, що такі рандомайзери нічого не створюють з порожнечі. Вони лише міксують уривки чужих сюжетів, часто навіть з порушеннями авторських прав. Тому, логічно, що вкрадені фрази з чужої книги належать первинному автору, а не програмісту.
Однак, якщо ви скористувавшись рендомайзером, позичите лише ідею (виключно ідею, можливо ще переробивши структуру) й творчо доопрацюєте - така робота вже належатиме виключно вам. Це вважатиметься достатнім творчим доробком.
Forwarded from ULC - Litcentr
По 15 червня триває прийом ідей книжкових проєктів, які виходять за рамки звичного та використовують можливості інших медій