Привіт! Я створив цей канал для тих, хто шукає правди в собі для досягнення максимальних результатів та досягнення життя про яке мріє. Життя ж у нас одне. І хіба не цікаво, як то жити, коли маєш все про що мрієш, так? Це цікаво.

Тим паче зроблю акцент на те, що ваші мрії - тількі твої. Вони утворилися у вашій голові. І вони там голові вже досить давно. І, повірте, це не випадково. Це ваш компас. Я можу навіть пояснити вам як він складався, як він впливає на ваше життя, та на ваш стан. Але станом на зараз це буде довго.

Краще скажу головне: ви МАЄТЕ реалізувати своє бачення. Чого так? А хіба ви не помічали за собою такого, що якщо не приступали до дій маючи класну ідею, то через деякий час відчували упадок сил та віри в себе? А закінчувалося це тим, що потрапляли в стан, коли взагалі не розумієте, що вам в цьому житті взагалі цікаво, та куди рушати далі?

Напевно ж ви знаєте про що я. Так ось. Мрії у вас не просто так. Ви МАЄТЕ їх реалізувати. Тоді ви будете щасливі. А люди навколо вас отримають приклад і також захочуть бути щасливими. Це заражає і створює нові стандарти у реальності навколо вас.

Тож в цьому каналі буде все необхідне. Хочу бачити тут однодумців. Кому цікаве те саме, що і мені. Обіцяю бути щедрим та ділитися думками та ідеями для того, щоб кожен прийшов до життя, яке бачить в свойому уявленні. Далі буде. Підписуйтеся.

Сьогоді раптом зловив себе на роздумах про саму природу цілі, яку може собі поставити людина. Прям от так собі і задав питання: "Яка природня сутність цілі?"

І знаєте, що зрозумів? Що ціль сама по собі - вона завжди цікава. Бо на мові мозку ціль - це те що наповнить енергією, те, що задовольнить потребу, те що дасть додаткові знання та досвід.

Ціль - має природу цікавості.

Це можна брати за еталон та потім порівнювати з нею свої власні цілі, та аналізувати у вірному напрямку.

- Які ассоціаціі та картинки виникають у вас в голові, коли ви думаєте про свою ціль?
- Які відчуття виникають у вас під час роздумів про свою ціль?
- Чи взагалі у ва виникає цікавість та ентузіазм, чи тривога та стрес?

Є два типи дій та мислення по життю:
1. Опираючись на те, що є.
2. Орієнтуючись на свої інтереси та бажання.

Декілька фактів про бажання, про які багато хто ніколи не знав:

1. У нас може виникнути бажання тількі стосовно того, на що наша психіка вже має необхідний ресурс. Те, на що ми ресурсу психіки не маємо - навіть не перетвориться для нас на бажання. Дехто дивиться на новий бізнес центр у місті, і думає "Чудова ідея для бізнесу! Хочу свій бізнес центр!" А хтось просто дивиться і йде по своїх справах.

2. Якщо ми ігноруємо своє бажання, та не ставимося до нього серйозно - ми втрачаємо енергію та віру в себе.

3. Ваше бажання - це про вас справжніх. Це індивідуальний прояв, голос з середини, з Серцевини. Ставлення до своїх бажань = ставлення до себе.

А знаєте який ще найхеровіший наслідок, коли проігнорував бажання та сплеск мотивації та нічого не зробив? (Зараз в першу чергу про себе кажу)

- Через деякий час, 2-3 дні, стовідсотково наступає дуже неприємний стан "я не знаю, що в цьому житті мені взагалі цікаво".

Для мене це працює на 100% завжди.

Подавив в собі бажання та драйв - отримуй енергійну просадку та емоційну яму.

Тількі що почув в подкасті: "Вигоряння - це скотське ставлення до себе".

Щось в цьому є

Не можу втриматися, щоб не викласти тут цей відгук відомої української письменниці Слави Світової.

Хоча він і більше 4х хвилин і в наш час мало хто зможе його подивитися.

Ми знайомі вже більше 3х років, і свою книгу я писав саме під менторством Слави. Тож крім всього - вона найперший читач моєї книги.

Цей відгук у саме моє серце. Бо він не тількі про наш сеанс-гру у Нейромагія Таро. Він детальний, щирий і з нього кожен може винести щось своє і для себе.

Дуже рекомендую його передивитися.

Нейромагія та мотивація.

Мотивація - це цілком результат роботи нашої підсвідомості. Нашого рептильного мозку, якщо хочете. Рептильного мозку, який має зовсім іншу мову, логіку та риторику у порівнянні з нашим свідомим розумінням речей.

Ми кажемо (свідомо) мені не вистачає мотивації, щоб почати заробляти більше.

В той же час рептильний мозок каже: "Нафіга заробляти більше? І так все добре. Все є. Їжа є. Дім, тепло, вода є. Бечпека є. Нащо менф виділяти ресурси та якусь маячню"

А знаєте, що в риториці рептильного мозку підпадвє під поняття маячні? - "Автомобіль, Квартира, Нові речі, Новий телефон, Одяг, і так далі по списку поширених бажань".

Бо це все, що ніяким чином не впливає на виживання, як воно є.

Але при тому ж розкладі, знаєте що може не підпасти для рептильного мозку під поняття "маячня"?

- Обжертися солодкого, витворити якусь смішну дурню з подругами/друзями, зробити ванну з полуничного желє, купити неадекватно дорогу та абсолютно безкорисну річ, яку ніхто крім тебе навіть не розуміє навіщо вона.

Рептильний мозок не раціональний - він ірраціональний. Він дикун, розбишака.

А проблема реального життя в тому, що ми шукаємо мотивацію тількі серез всього раціонального та розумного. Відсіюючи зворотнє.

Не вистачає мотивації? Знайдіть для свого внутрішнього розбишаки щось таке, що попаде в його коло інтересів. Навіть, якщо ніхто інший цього не зрозуміє. Тоді це, і тількі це, дасть вам достатньо енергії і мотивації для будь яких дій.

Добрий ранок! Знаєте що...

Визнавати, що ми щось не вміємо - боляче для нашої психіки.

А те що боляче - витискається. Це такий захисний механізм нашого мозку.

До чого це я прям зрання? Про те що, у питанні досягнення мрій, наш мозок з радістю відмовиться від необхідних кроків до мрії чи цілі. З радістю підмінить "не знаю як" на "мені не цікаво", "мені складно", "я не маю мотивації". І ми опускаємо руки.

Я це помітив ще в школі. Спочатку я всією душою ненавідив хімію. Потім мені приставили репетитора по хімії. І вуаля - я став розуміти і мені стало ой як йікаво! Теж саме було з фізикою. І досі вона залишається вкрай цікавою на необхідною для мене.

А завдання лише одне, і воно досить просте: поставити собі запитання "А що якщо я просто не знаю як? А що якщо дізнатися про це побільше, як воно працює, як з цим працювати?"

І просто знайти більше інформації.

Усім нейромагічного дня!

Парадокс. Нам з дитинства у мозок вбивали прочний зв'язок між успіхом і напруженням.

Хоча якщо подивитися на питання найбільшої еффективності з точки зору роботи мозку - то вона досягається саме через розслаблення та відсутність стресу та напруження.

І в своїх постах та лекціях я не один раз казав, що цілі досягаються легко тількі тоді, коли ми відпускаємо напругу і змінюємо бажання на інтерес, а процесс досягнення на гру.

Думаю собі, може в ютюбі почати рубрику "посидимо поговоримо"? Як вам ідея?

Це одна з карт з колоди "Нейромагія Таро", яка була створена за мотивами моєї книжки про “Концепцію Інформаційної Воронки”.

Дайте розбавимо вечір п’ятниці тлумаченням та мудрістю, яку вона несе.

Кожен із нас живе у своїй реальності, і кожен звикає покладатися і вірити в те, що він знає і що він бачив сам. Але за межами нашої реальності, і загалом за межами будь-якої реальності нині існуючої людини, є дещо, що може йти в розріз із тим, що ми знаємо про цей світ, і це - дійсність.

Дійсність часто менш приваблива для нас, ніж той світ, у якому ми живемо. І безліч людей обирають закриватися у своїй мушлі, надягати рожеві окуляри, ховати голову в пісок за першої можливої зустрічі зі справжньою дійсністю.

На карті можна побачити людину у мильній бульбашці - це і є символом життя, яке ми за замовчуванням проживаємо.

Наприклад, багато хто з нас живе, абсолютно відмовляючись враховувати, що ми смертні, наші близькі смертні. Тому підходять до цих моментів абсолютно непідготовленими, ніби ніколи про це не знали. Багато моментів дійсності просто не потрапляють у нашу реальність через те, що є надто болісними або здаються надто жорстокими для нас. Незалежно від наших вірувань і бачення цього світу, насправді дикі тварини виживають, вбиваючи одна одну. І це скоріше не вбивство - це метод виживання одних особин, вживаючи в їжу інших. Це може здаватися нам жорстоким, але це дійсність.