Іноді зрізане дерево трохи більше ніж зрізане дерево...

Відчуй вітер на обличчі, навіть якщо він холодний. Дозволь собі помилку, навіть якщо всі очікують досконалості. Говори «так» мріям, які здаються безглуздими, і «ні» тому, що душить твоє серце. Зустрічай новий день не як повтор вчорашнього, а як шанс створити щось нове — справжнє.

Живи з вогнем у серці, навіть коли навколо темрява. Бо світ не зміниться сам — він змінюється тоді, коли ти починаєш світитися. Не тільки для когось. А і для себе. Для Бога, який покликав тебе до повноти.

Ти створений не для того, щоб тліти. А щоб палати. Життям, любов’ю, надією.

Не чекай ідеального моменту. Створи його. І живи.

Завжди є світло, яке пробивається крізь темряву.

Завжди є сила, яка підтримує, навіть коли здається, що її більше немає.

Завжди є любов, яка чекає на тебе, навіть якщо ти її не помічаєш.

Бог завжди поруч. Його милість оновлюється щоранку. Його рука ніколи не втомлюється підтримувати тих, хто сподівається на Нього.

Тому не опускай рук. Вдихни на повні груди, поглянь у небо і зроби крок вперед.

Адже завжди є привід для віри. Завжди є причина для радості. Завжди є Господь, Який любить тебе.

«Лазарева субота: прообраз нашого воскресіння у Христі!

Сьогодні Христос воскресає Свого близького друга Лазаря, що помер і вже чотири дні був у гробі. Це не просто диво — це передвістя Пасхи і нашої перемоги над смертю.

Лазар — це образ кожного з нас!
Ми теж «мертві» через гріх, але Христос вигукує: «Вийди!» — і дарує життя. Його слова «Я є воскресіння і життя» — це не лише про майбутнє, а це про наше теперішнє. Бо в кожному Таїнстві, в кожному щирому покаянні ми вже воскресаємо.

Лазар вийшов із гробу обгорнутий пов’язками. А Христос сказав: «Розв’яжіть його». Так і нас Господь звільняє від того, що повсякденно сковує сучасних людей: від страху, гріха та безнадії.

Лазарева субота — це день надії. Бо якщо Христос воскресив Лазаря, то й нас воскресить, щоб ми мали змогу жити з Ним во віки! Амінь!»