📍 Україна втрачатиме до 670 млн грн від впровадження мит на сою та ріпак
✅ Мито знижує внутрішні ціни на ріпак — експорт стає менш вигідним, частина ріпаку лишається в Україні.
✅ Переробники виграють (близько 1,3 млрд грн) — закуповують дешевше, більше сировини для внутрішньої переробки.
✅ Агровиробники програють (7,6-7,7 млрд грн) — отримують менші ціни та доходи.
✅ Бюджет виграє (приблизно 6,2 млрд грн) — отримує надходження від експортного мита.
✅ Загальний ефект для України — від’ємний (від 80 до 170 млн грн): втрати фермерів більші, ніж вигоди переробників і надходження до бюджету.
✅ Мито знижує внутрішні ціни на ріпак — експорт стає менш вигідним, частина ріпаку лишається в Україні.
✅ Переробники виграють (близько 1,3 млрд грн) — закуповують дешевше, більше сировини для внутрішньої переробки.
✅ Агровиробники програють (7,6-7,7 млрд грн) — отримують менші ціни та доходи.
✅ Бюджет виграє (приблизно 6,2 млрд грн) — отримує надходження від експортного мита.
✅ Загальний ефект для України — від’ємний (від 80 до 170 млн грн): втрати фермерів більші, ніж вигоди переробників і надходження до бюджету.
📍 «Шкурні» правки. Фермерів змусять продавати дешевше сою і ріпак, щоб задовольнити імпульсивних інвесторів у переробку
Суть правки, яку запропонували внести в законопроект нардепи, полягає в тому, що 10% митом мають обкладатися експортні операції трейдерів. Натомість виробники сої та ріпаку, які самостійно експортуватимуть продукцію, таке мито не сплачуватимуть. Такий підхід нібито має диференціювати дві категорії експортерів, стимулювати переробку, а також збільшить надходження до держбюджету.
Зміни до законодавства хочуть внести саме в червні, оскільки активна фаза експорту починається в липні, а пік припадає на серпень.
В чому полягає ілюзія вибору?
Суть правки, яку запропонували внести в законопроект нардепи, полягає в тому, що 10% митом мають обкладатися експортні операції трейдерів. Натомість виробники сої та ріпаку, які самостійно експортуватимуть продукцію, таке мито не сплачуватимуть. Такий підхід нібито має диференціювати дві категорії експортерів, стимулювати переробку, а також збільшить надходження до держбюджету.
Зміни до законодавства хочуть внести саме в червні, оскільки активна фаза експорту починається в липні, а пік припадає на серпень.
В чому полягає ілюзія вибору?
📍 Ще один український виробник хліба заходить у агровиробництво
🟢Виробник хлібобулочної продукції «Формула смаку» заходить у агровиробництво
✅Це один із найбільших виробників хліба в Україні, що має заводи в Одесі, Миколаєві, Кропивницькому, Черкасах та інших містах
компанія має свої борошномельні підприємства, молочний бізнес і навіть олійноекстракційні заводи
🟢Виробник хлібобулочної продукції «Формула смаку» заходить у агровиробництво
✅Це один із найбільших виробників хліба в Україні, що має заводи в Одесі, Миколаєві, Кропивницькому, Черкасах та інших містах
компанія має свої борошномельні підприємства, молочний бізнес і навіть олійноекстракційні заводи
Вечірній #agroChecking✅
✅ Єврокомісія затягувала нову торгову угоду з Україною через страх протестів фермерів
✅ Україна першою в Європі схвалила нацстандарт для екоіндустріальних парків
✅ До Клубу білого бізнесу увійшло більше тисячі сільгоспвиробників
✅ Розмінування сільгоспугідь обходиться у 62 тис. грн/га
✅ Експорт української молочки підскочив на 25%: названо продукти-лідери
✅ Підприємство з Миколаївщини розширює можливості тваринницького комплексу
✅ Павутинний кліщ загрожує врожаю на Дніпропетровщині
✅ Китай усунув останню перешкоду для злиття Bunge та Viterra
Ph: Селекціонери з дослідної станції «Маяк» у Крутах (Чернігівщина) готують до держреєстру перший вітчизняний сорт овочевого лопуха
✅ Єврокомісія затягувала нову торгову угоду з Україною через страх протестів фермерів
✅ Україна першою в Європі схвалила нацстандарт для екоіндустріальних парків
✅ До Клубу білого бізнесу увійшло більше тисячі сільгоспвиробників
✅ Розмінування сільгоспугідь обходиться у 62 тис. грн/га
✅ Експорт української молочки підскочив на 25%: названо продукти-лідери
✅ Підприємство з Миколаївщини розширює можливості тваринницького комплексу
✅ Павутинний кліщ загрожує врожаю на Дніпропетровщині
✅ Китай усунув останню перешкоду для злиття Bunge та Viterra
Ph: Селекціонери з дослідної станції «Маяк» у Крутах (Чернігівщина) готують до держреєстру перший вітчизняний сорт овочевого лопуха
AgroPortal.ua🌱
📍 «Шкурні» правки. Фермерів змусять продавати дешевше сою і ріпак, щоб задовольнити імпульсивних інвесторів у переробку Суть правки, яку запропонували внести в законопроект нардепи, полягає в тому, що 10% митом мають обкладатися експортні операції трейдерів.…
❗️ УЗА: «Олійні» правки знищать агросектор України
Зазначається, що у 2023 році лише олійні культури та продукти їх переробки забезпечили понад $7 млрд експортної виручки.
Зазначається, що у 2023 році лише олійні культури та продукти їх переробки забезпечили понад $7 млрд експортної виручки.
❗️ Молочна формула: чи зможуть переробники та виробники домовитися?
Зараз 80% виробленої продукції реалізується на внутрішньому ринку, і лише 20% йде на експорт, тоді як до 2014 року експортували 40%.
Переробники вже вичерпали ресурси зі зниження вартості виробництва. Єдиний спосіб — це зменшення вартості сировини.
Оскільки ціна найбільше залежить від сировини, переробники шукають контакт із виробниками молока. У разі домовленостей ціна на молоко могла би бути на 10 чи 20% нижче.
Зараз 80% виробленої продукції реалізується на внутрішньому ринку, і лише 20% йде на експорт, тоді як до 2014 року експортували 40%.
Переробники вже вичерпали ресурси зі зниження вартості виробництва. Єдиний спосіб — це зменшення вартості сировини.
Оскільки ціна найбільше залежить від сировини, переробники шукають контакт із виробниками молока. У разі домовленостей ціна на молоко могла би бути на 10 чи 20% нижче.
📍 Експортне мито на сою та ріпак не врятує переробників, сировинний дефіцит збережеться
Дрібні виробники, які не звикли і не планують експортувати, стикнуться з тим, що ціни в гривні від експортерів і переробників матимуть інше співвідношення за умови введення експортного мита для експортерів-посередників.
У результаті переробник зможе запропонувати посереднику більш привабливу ціну порівняно з експортером, що додатково завантажить переробну галузь.
Дрібні виробники, які не звикли і не планують експортувати, стикнуться з тим, що ціни в гривні від експортерів і переробників матимуть інше співвідношення за умови введення експортного мита для експортерів-посередників.
У результаті переробник зможе запропонувати посереднику більш привабливу ціну порівняно з експортером, що додатково завантажить переробну галузь.
📍 Злиття Bunge та Viterra: що не так із наймасштабнішою угодою на агроринку?
Два роки тривав процес отримання всіх дозволів і усунення перешкод на шляху до злиття двох компаній: американської Bunge та канадської Viterra.
✅ У результаті вже найближчим часом з'явиться, можливо, новий лідер глобального аграрного рику вартістю понад $34 млрд.
Проте у процесі корпоративного злиття випливало багато неоднозначної інформації, зокрема, стало відомо про низку сумнівних операцій Viterra та її бізнес-з'вязки з росією, що ставило під загрозу реалізацію угоди.
Два роки тривав процес отримання всіх дозволів і усунення перешкод на шляху до злиття двох компаній: американської Bunge та канадської Viterra.
✅ У результаті вже найближчим часом з'явиться, можливо, новий лідер глобального аграрного рику вартістю понад $34 млрд.
Проте у процесі корпоративного злиття випливало багато неоднозначної інформації, зокрема, стало відомо про низку сумнівних операцій Viterra та її бізнес-з'вязки з росією, що ставило під загрозу реалізацію угоди.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
❗️ Птахо-племінний комплекс «Поліські курчата» у Чернігові зазнав значних пошкоджень у результаті ракетного удару російської армії
Знищено консервний цех, що належить підприємству, пошкоджена низка інших приміщень
Вибуховою хвилею й уламками ракети пошкоджено склади для зберігання яєць
Video: Суспільне Чернігів
Знищено консервний цех, що належить підприємству, пошкоджена низка інших приміщень
Вибуховою хвилею й уламками ракети пошкоджено склади для зберігання яєць
Video: Суспільне Чернігів
Вечірній #agroChecking✅
✅ В Україні створюють Виплатну агенцію: які функції виконуватиме установа
✅ Птахівники переорієнтовують експорт продукції з ЄС до інших країн
✅ Україна й Австрія розширять співпрацю в агросекторі: окреслено основні напрями
✅ Іноземці відмічають позитивне майбутнє українського агросектору, тому готові інвестувати
✅ Озимий горох — ефективне рішення для сівозміни та оптимізації ресурсів
✅ Аграрії чотирьох областей перевиконали план сівби соняшнику
✅ Астарта виплатить дивіденди за 2024 рік
✅ У Tekom Agro Group стартували жнива
✅ Гадз збирає перший урожай полуниці
Ph: 📍У селі Дамаска Зіньківської громади, що на Полтавщині, місцеві волонтерки розпочали сезон заготівлі лікарських рослин
✅ В Україні створюють Виплатну агенцію: які функції виконуватиме установа
✅ Птахівники переорієнтовують експорт продукції з ЄС до інших країн
✅ Україна й Австрія розширять співпрацю в агросекторі: окреслено основні напрями
✅ Іноземці відмічають позитивне майбутнє українського агросектору, тому готові інвестувати
✅ Озимий горох — ефективне рішення для сівозміни та оптимізації ресурсів
✅ Аграрії чотирьох областей перевиконали план сівби соняшнику
✅ Астарта виплатить дивіденди за 2024 рік
✅ У Tekom Agro Group стартували жнива
✅ Гадз збирає перший урожай полуниці
Ph: 📍У селі Дамаска Зіньківської громади, що на Полтавщині, місцеві волонтерки розпочали сезон заготівлі лікарських рослин
❗️ Експортну стратегію України до 2030 року винесено на обговорення
Стратегією планується:
✅ запуск нових фінансових інструментів підтримки експорту;
✅ вдосконалення діяльності ЕКА, Офісу з розвитку підприємництва та експорту;
✅ створення Фонду розвитку експорту;
✅ підвищення якості торгово-економічного представництва за кордоном;
✅ розширення доступу бізнесу до консультацій, освіти, аналітики.
❗️❗️Ознайомитися з повним текстом проєкту та операційним планом дій можна за посиланням.
❗️❗️❗️Пропозиції приймаються до 20 червня 2025 року на електронну адресу: exportstrategy2030@me.gov.ua.
Стратегією планується:
✅ запуск нових фінансових інструментів підтримки експорту;
✅ вдосконалення діяльності ЕКА, Офісу з розвитку підприємництва та експорту;
✅ створення Фонду розвитку експорту;
✅ підвищення якості торгово-економічного представництва за кордоном;
✅ розширення доступу бізнесу до консультацій, освіти, аналітики.
❗️❗️Ознайомитися з повним текстом проєкту та операційним планом дій можна за посиланням.
❗️❗️❗️Пропозиції приймаються до 20 червня 2025 року на електронну адресу: exportstrategy2030@me.gov.ua.
❗️ Винний ренесанс в Україні: як Biologist адаптується до нових правил гри та кліматичних викликів
Українське виноробство очікують зміни. Із 2026 року набуде чинності закон «Про виноград, вино та продукти виноградарства», який змінює правила гри: кожен виноградник має бути зареєстрованим, кожна пляшка — задекларованою, а процес — повністю прозорим, «від лози до пляшки».
Та законодавство — не єдиний чинник трансформації. Через зміни клімату виноробство в Україні поступово зсувається з півдня на північ.
✅ Виноробня Biologist — одна з тих, хто вже діє на випередження. У червні команда висадила нові плантації Рислінгу на Київщині.
ДЕТАЛІ
Українське виноробство очікують зміни. Із 2026 року набуде чинності закон «Про виноград, вино та продукти виноградарства», який змінює правила гри: кожен виноградник має бути зареєстрованим, кожна пляшка — задекларованою, а процес — повністю прозорим, «від лози до пляшки».
Та законодавство — не єдиний чинник трансформації. Через зміни клімату виноробство в Україні поступово зсувається з півдня на північ.
✅ Виноробня Biologist — одна з тих, хто вже діє на випередження. У червні команда висадила нові плантації Рислінгу на Київщині.
ДЕТАЛІ
❗️ Переробка соняшнику на ядро вигідніша за виробництво олії
ТОВ «ВЕРЕС», що у Кіровоградській області, обробляє приблизно 15 тис. га. Вирощують пшеницю м'яких сортів, дурум і соняшник, який переробляють на ядро.
На це господарство спонукав досвід Болгарії та економічна ефективність.
ТОВ «ВЕРЕС», що у Кіровоградській області, обробляє приблизно 15 тис. га. Вирощують пшеницю м'яких сортів, дурум і соняшник, який переробляють на ядро.
На це господарство спонукав досвід Болгарії та економічна ефективність.
Forwarded from Залізний нардеп
🌾🤦♂️ «Соєві правки» не пройшли
Правка злетіла у залі
Правка злетіла у залі
AgroPortal.ua🌱
❗️ Експорт цукру та м'яса птиці до ЄС: звіт на розподіл квот слід подати до 15 червня Так, оновлений розмір експортної квоти на цукор становить близько 11 тис. т. Квоту на м’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці, зокрема курей свійських, качок, гусей…
❗️Квоту на експорт цукру до ЄС отримали 15 українських підприємств
✅ ТзОВ «Радехівський цукор» — 3 977,6 т;
✅ ТОВ «Цукорагропром» — 1 700,9 т;
✅ ТОВ «ПК «Зоря Поділля» — 927,6 т;
✅ ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод» — 915,1 т;
✅ ТОВ «Наркевицький цукровий завод» — 688,8 т;
✅ ТОВ «Новооржицький цукровий завод» — 598,4 т;
✅ ТОВ «Старокостянтинівцукор» — 451,6 т;
✅ ТОВ «Шамраївський цукор» — 381,5 т;
✅ ТОВ «Шепетівкацукор» — 349,5 т;
✅ ТОВ «Сігнет-Центр» — 259,4 т;
✅ ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» — 216,5 т;
✅ ТОВ «Краєвид» — 184,2 т;
✅ ТОВ «Новомиргородський цукор» — 140,7 т;
✅ ТОВ «Призма-14» — 121,7 т;
✅ ПрАТ «Красилівський цукровий завод» — 94,0 т.
✅ ТзОВ «Радехівський цукор» — 3 977,6 т;
✅ ТОВ «Цукорагропром» — 1 700,9 т;
✅ ТОВ «ПК «Зоря Поділля» — 927,6 т;
✅ ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод» — 915,1 т;
✅ ТОВ «Наркевицький цукровий завод» — 688,8 т;
✅ ТОВ «Новооржицький цукровий завод» — 598,4 т;
✅ ТОВ «Старокостянтинівцукор» — 451,6 т;
✅ ТОВ «Шамраївський цукор» — 381,5 т;
✅ ТОВ «Шепетівкацукор» — 349,5 т;
✅ ТОВ «Сігнет-Центр» — 259,4 т;
✅ ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» — 216,5 т;
✅ ТОВ «Краєвид» — 184,2 т;
✅ ТОВ «Новомиргородський цукор» — 140,7 т;
✅ ТОВ «Призма-14» — 121,7 т;
✅ ПрАТ «Красилівський цукровий завод» — 94,0 т.
❗️ Розподілено квоти на експорт м'яса птиці до ЄС на 2025 рік
На період до 30 вересня 2025 року квоти отримали:
✅ ПрАТ «Миронівська птахофабрика» — 11 540,56 т (свіжа продукція), 3 508,68 т (заморожена);
✅ ТОВ «Вінницька птахофабрика» — 7 321,58 / 2 225,98 т;
✅ ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» — 2 046,27 / 622,13 т;
✅ ТОВ «АГРО-ОВЕН» — 422,63 / 128,49 т;
✅ ТОВ «ВВК ГРУП» — 98,40 / 29,92 т;
ФГ «Улар» — 286,35 / 87,06 т;
✅ ТОВ «АГРОЛЬ» — 101,85 / 30,96 т;
✅ ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» — 88,07 / 26,78 т;
✅ ТОВ «УПГ–Інвест» — 822,29 т (свіжа продукція).
На період до 30 вересня 2025 року квоти отримали:
✅ ПрАТ «Миронівська птахофабрика» — 11 540,56 т (свіжа продукція), 3 508,68 т (заморожена);
✅ ТОВ «Вінницька птахофабрика» — 7 321,58 / 2 225,98 т;
✅ ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» — 2 046,27 / 622,13 т;
✅ ТОВ «АГРО-ОВЕН» — 422,63 / 128,49 т;
✅ ТОВ «ВВК ГРУП» — 98,40 / 29,92 т;
ФГ «Улар» — 286,35 / 87,06 т;
✅ ТОВ «АГРОЛЬ» — 101,85 / 30,96 т;
✅ ТОВ «РІВЕРСАЙД ГРУП» — 88,07 / 26,78 т;
✅ ТОВ «УПГ–Інвест» — 822,29 т (свіжа продукція).